Вартість апаратури взята з каталогу «Реактиви. Хімічний посуд. Лабораторне обладнання» за 2009 р., науково-виробничої фірми «Сфера Сім» (м. Львів) і наведена в табл. 5.4.

Таблиця 5.4. Вартість апаратури та обладнання необхідного для проведення досліджень

№ п/п	Назва	Кількість	Ціна обладнання, грн.	Загальна вартість обладнання, грн.
1	Компресор	1	5300	5300
2	ЛАТР	1	2950	2950
3	Ваги аналітичні	1	7056	7056
4	Ваги технічні	1	2230	2230
5	Сушильна шафа	1	5750	5750
6	Електронагрівач	1	2600	2600
7	Витяжна шафа	1	14200	14200
8	Реактор	1	9750	9750
9	Ротаметр	2	1700	3400
10	Манометр	5	1540	7700
11	Вентиль	6	950	5700
12	Балон з азотом	1	3450	3450
13	Балон для збору газів	1	2600	2600
14	Ресивер	1	3400	3400
15	Колби плоскодонні на 500 мл	5	13.50	67.50
16	Колби конічні на 50 мл	10	6.40	64.00
17	Колби конічні на 100 мл	10	7.10	71.00
18	Всього	--	--	76288.50

Розрахунок амортизаційних відрахувань проводимо з розрахунку, що квартальна норма амортизаційних відрахувань рівна 6 %:

грн. (5.3.)

5.6 Вартість орендної плати

Оплата за оренду 1 м² приміщення складає 123.0 грн. за місяць. Площа лабораторії в якій проводилися дослідження становить 28 м². За час проведення досліджень ( 3 місяці), оплата за оренду приміщення складає:

грн. (5.4.)

5.7 Розрахунок чисельності працюючих і фонду заробітної плати

У проведенні досліджень приймали участь:

- дипломник з розміром стипендії - 590 грн/місяць.

- керівник науково-дослідної роботи (доцент) - 29.93 грн/год.

Термін проведення роботи - 3 місяці.

Загальний фонд заробітної плати становить:

грн. (5.5.)

Відрахування на соціальні заходи складають 36.4 % від загального фонду заробітної плати:

грн. (5.6.)

5.8 Визначення вартості проведених досліджень

Розрахунок вартості проведення досліджень приводимо у таблиці 5.5.

Таблиця 5.5. Загальна вартість досліджень

№ п/п	Вартість затрат	Сума,грн.
1	Вартість сировини і матеріалів	217.50
2	Вартість електроенергії	188.50
3	Загальний фонд заробітної плати	2727.76
4	Відрахування на соціальні заходи	992.90
5	Вартість оренди приміщення	10332.00
6	Амортизаційні відрахування	4577.31
7	Разом	19035.97
8	Накладні витрати (20 % прямих)	3807.19
9	Всього	22843.16

Собівартість продукції:

(5.7.)

де: - - затрати на сировину при виготовленні 1 л продукції;

- - питома вага на сировину в собівартості продукції, (75 %).

грн.

Ціна 1 кг продукту:

(5.8.)

де: - - рентабельність ().

грн.

5.9 Економічний ефект досліджень

Пропоновану технологію процесу оксидаційного очищування прямогонних дизельних фракцій можна реалізовувати у кількох напрямках:

- як альтернативу процесу гідроочищення;

- для одержання компоненту дизельного пального з хорошими змащуючими властивостями;

- для доочищення фракцій дизельного пального після гідроочищення.

У другому випадку реалізація процесу є можливою лише тоді, коли оксидаційний процес є щонайменше не дорожчим від гідрогенізаційного, а у першому - коли переважає його за техніко-екномічними показниками.

Порівняти капітальні затрати на будівництво двох установок досить важко, проте можна перечислити основні технологічні блоки самих установок та суміжні інсталяції по виробництву вихідних реагентів і переробці побічних продуктів.

Установка гідроочистки та паралельні їй технології складаються з:

- установки виробництва водню;

- реакторного блоку;

- вузла розділення (ректифікації) продуктів;

- очищення газів від сірководню;

- залуговування рідких продуктів;

- установки виробництва сірки;

- блоку допалювання газів з установки виробництва сірки.

Установка оксидаційної очистки та суміжні технології будуть складатися:

- реакторного блоку;

- вузла розділення (ректифікації) продуктів;

- залуговування рідких продуктів;

- адсорбційного доочищення/розділення дистиляту, отриманого при ректифікації;

- вузла змішування концентратів рідких продуктів окиснення (приготування МОР);

- блоку допалювання газів окиснення.

Як видно з вищенаведених даних набір установок є дещо меншим при проведенні оксидаційного очищення і, очевидно, вимагає менших капітальних затрат.

Основними складовими собівартості очищеного палива є вартість сировини та побічних продуктів і експлуатаційні затрати. Виходи цільового продукту (дизельного палива) при оксидаційному очищенні є дещо меншими від виходів при гідроочищенні, у першу чергу, за рахунок втрат нафтопродукту з відпрацьованим повітрям та отримання більшої кількості побічних продуктів. Проте втрати у промисловості, як правило, є значно меншими, ніж втрати у лабораторних умовах. Окрім того, собівартість побічних продуктів при оксидаційному знесірчуванні перевищує аналогічний показних при гідроочищуванні.

Для визначення економічного ефекту дослідження порівняємо сумарні енергетичні затрати і вартість основних продуктів.

Для процесу гідроочистки, норми енергетичних затрат і виходи основних продуктів взяті з [76]. Для процесу оксидаційного знесірчування вище сказані велечини отримані на основі лабораторних досліджень. Оскільки, тиск в процесі гідроочистки приблизно в два рази менший ніж в процесі оксидаційного знесірчування, то кількість електроенергії на оксидаційне знесірчування витрачається приблизно в два рази менше (з розрахунку на 1000 кг сировини).

Всі розрахунки проведені на 1000 кг сировини. Результати наведені в таблиці 5.6., 5.7., 5.8. та 5.9.

Таблиця 5.6. Сума реалізації продуктів (на 1000 кг. сировини) в процесі гідроочистки

Стаття	Одиниці вимір.	Кількість	Ціна одиниці, грн.	Вартість, грн.
1. Очищене паливо	кг	965.00	5.95	5741.75
2. Вуглеводневі гази + Н2S	кг	30.00	0.96	28.80
3. Втрати	кг	5.00	--	--
Разом	кг	1000.00	--	5770.55

Таблиця 5.7. Енергетичні затрати (на 1000 кг. сировини) в процесі гідроочистки

Стаття	Одиниці вимір.	Кількість	Ціна одиниці, грн.	Вартість, грн.
1. Вода оборотня	м3	7.00	0.29	2.03
2. Електроенергія	кВт•год	17.50	0.5846	10.23
3. Паливний газ	м3	24.34	1.25	30.43
4. ВВГ	кг	75.00	0.96	72.00
5. Каталізатор	кг	0.018	200.00	3.60
Разом	--	--	--	118.29

Таблиця 5.8. Сума реалізації продуктів (на 1000 кг. сировини) в процесі оксидаційного знесірчування

Стаття	Одиниці вимір.	Кількість	Ціна одиниці, грн.	Вартість, грн.
1. Очищене паливо	кг	842.90	5.95	5015.26
2. Концентрат рідких продуктів окислення (КРПО)	кг	117.40	7.14	838.24
Тверда фаза (комп. бітуму)	кг	18.50	3.00	55.50
3. Втрати	кг	21.20	--	--
Разом	кг	1000.00	--	5909.00

Таблиця 5.9. Енергетичні затрати (на 1000 кг. сировини) в процесі оксидаційного знесірчування

Стаття	Одиниці вимір.	Кількість	Ціна одиниці, грн.	Вартість, грн.
1. Вода свіжа	м3	20.00	0.58	11.60
2. Вода оборотня	м3	7.00	0.29	2.03
3. Електроенергія	кВт•год	8.75	0.5846	5.12
4. Паливний газ	м3	9.76	1.25	12.20
5. Адсорбент	кг	0.45	9.80	4.41
Разом	--	--	--	35.36

Як видно, з табл. 5.6., 5.7., 5.8. та 5.9. дохід процесу оксидаційного знесірчування приблизно на 200 грн. більший ніж процесу гідроочистки, а енергетичні витрати оксидаційного знесірчування приблизно в два рази менші порівняно з гідроочисткою ( з розрахунку на 1000 кг. сировини). Виходячи з цього, можна порахувати економічний ефект дослідження:

тис. грн. (5.9.)

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Темою даної дипломної роботи є оксидаційне знесірчування прямогонних та гідроочищених дизельних палив. Очевидно, що метою проведення наукових досліджень є отримання дизельних палив, які б відповідали всім вимогам щодо якості товарних нафтопродуктів. В ході досліджень використовувалася сировина різного фракційного складу, а також даний процес проводився при різних тисках, температурах та в присутності води і без неї.

В процесі виконання даних робіт є ряд небезпечних факторів, що можуть призвести до нещасних випадків при невиконанні правил безпеки поведінки в хімічній лабораторії. Метою даного розділу є виявлення небезпечностей, зазначення методів захисту від них, а також визначення оптимальних умов праці в даній лабораторії

В табл. 6.1.наведені дані про токсичність і пожежо-, вибухонебезпечність речовин, які наявні в процесі.

6.1 Потенційно небезпечні фактори при роботі у хімічній лабораторії

Так як, в лабораторії кафедри хімічної технології нафти та газу проводяться дослідження із використанням горючих, вибухонебезпечних і токсичних речовин, то вона належить до хімічних лабораторій із підвищеною небезпекою [172]. Тому для безпечної роботи, необхідно дотримуватися правил техніки безпеки в лабораторії. Незнання і порушення цих правил, може привести до пожеж, вибухів, а як наслідок, до отруєнь, опіків та інших важких наслідків.

Небезпечними і шкідливими факторами процесу оксидаційного знесірчування є:

- наявність обладнання, що працює під тиском;

Таблиця 5.1 Дані про токсичність і вибухо-, пожежонебезпечність речовин процесу

Речовина

Густина парів відносно повітря

ГДК мг/м3

Характеристика впливу речовини на організм людини

Температура, ?С

Концентраційні границі вибуху, об %

Група вибухо небезпечності суміші

Категорія вибухоне безпечності суміші

Питомий електричний опір, Ом/м

Схильність до

Засоби пожежогасіння

Спалаху

Само займання

НГВ

ВГВ

Само займання

Утв. перок. сполук

Дизельне паливо

7.4

300

Пари викликають головний біль, нудоту

+ 30

? 380

--

--

Т2

II А

> 106

Є

Немає

Ящики з піском, вода, вогнегасники

- наявність нагрівного обладнання;

- наявність обладнання, що працює під напругою;

- наявність горючих, легкозаймистих та токсичних речовин;

- наявність скляного посуду ( як з термосила, так і простого).

В даному процесі найбільш небезпечними факторами є: температура (160-280 ?С) і тиск (до 3 МПа).

Згідно нормативу НА ПБ Б. 03.002-2007 за пожежонебезпечністю хімічна лабораторія відноситься до приміщень категорії “В”.

Згідно ПБЕ-ДНАОП 0.00-1.32-01 воно класифікується, як приміщення класу 2, тобто як приміщення, в якому вибухонебезпечне середовище створюється лише при аварії і тиск вибуху перевищує 5 МПа.

Згідно санітарної класифікації технологічних процесів дане дослідження відносять до III класу, а саме до такого де є процеси з явними хімічними забрудненнями.

За санітарними нормами проектування промислових підприємств СН245-71 лабораторія відноситься до V класу із санітарно-захисною зоною більшою або рівною 50 м.

6.2 Заходи забезпечення безпеки експлуатації лабораторного обладнаня і проведення лабораторних досліджень

Наукові дослідження здійснюються у хімічній лабораторії кім. 116 VIII навчального корпусу НУ «Львівська політехніка».

Планування, розміщення, санітарно-технічне обладнання хімічної лабораторії повинні узгоджуватися з санітарними СН-245-71 та протипожежним СНиП 2.09.02-85 нормами проектування. Згідно норм СН-245-71 для одного працюючого відводиться 5 м² площі (14 м³ об'єму) без врахування витяжної шафи. Виходячи з цього, плануємо лабораторію з робочими місцями для трьох наукових співробітників.

В хімічній лабораторії повинна бути: приточно-витяжна вентиляція, система нагрівання, система водопостачання і каналізація, підведення електроенергії для освітлення і роботи лабораторних приладів, забезпечення дистильованою водою.

Під час роботи в шкідливих та небезпечних умовах працівники повинні приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту (бавовняний халат, шкіряне взуття, захисні окуляри, респіратор, гумові рукавички, спеціальний фартух, захисна маска), які мають бути наявні в лабораторії; зберігати та приймати їжу тільки у відведених для цього місцях; після робіт помити забруднені частини тіла.

При роботі можливий вплив таких небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

1. Фізичних:

- травмування гострими кромками при руйнуванні скляного обладнання і тари;

- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може здійснитися крізь тіло людини;

- підвищена та понижена температура повітря робочої зони;

- підвищена рухомість повітря.

2. Хімічних:

- отримання хімічних опіків;

- токсична та подразнююча дія речовин на організм людини, зокрема на шкіряні покрови, слизові оболонки, органи дихання.

Кожен співробітник лабораторії повинен знати, які речовини, матеріали, обладнання знаходяться в можливій зоні виникнення пожежі і які засоби пожежогасіння можна використовувати.

Перед початком роботи необхідно перевірити та одягти засоби індивідуального захисту, перевірити справність приладів і обладнання, включити загально обмінну припливно-витяжну вентиляцію за 15-20 хв. до початку роботи, а при виявленні несправностей обладнання сповістити свого керівника та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

Особливої уваги заслуговує робота з електроприладами. При роботі з ними слід берегтися від термічних опіків та уражень електричним струмом, тому всі електроприлади в лабораторії повинні бути справними і зануленими або заземленими. До підключених елетроприладів не слід доторкатися вологими руками. Перед початком роботи необхідно перевірити справність усіх електричних приладів [173].

Змішування або розведення хімічних речовин, що супроводжується виділенням тепла, виконувати в термостійкому або порцеляновому посуді.

При нагріванні хімічних речовин у пробірці необхідно її спрямовувати в бік від себе й осіб, які знаходяться поруч . При збовтуванні розчину у колбах і пробірках закривати їх корками. При виконанні робіт не залишати запалені пальники та інші нагрівальні прилади без нагляду.

Відходи кислот, лугів та інших небезпечних речовин зливати тільки в спеціальні тари. Не зберігати речовини невідомого походження без напису і етикеток.

При роботі з органічними розчинниками, які використовуються в процесі, злив чи перелив розчинників необхідно обов'язково проводити під витяжною шафою. Кількість розчинників, які знаходяться в лабораторії, не повинна перевищувати денної потреби лабораторії. Запаси розчинників необхідно зберігати в спеціальному сховищі (на складі).

Співробітники, які приступають до нового виду вогненебезпечної чи вибухонебезпечної роботи, повинні попередньо отримати вказівки по техніці безпеки від свого керівника.

Куріння дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.

Велику небезпеку для організму людини становлять сильнодіючі отруйні речовини. Тому до роботи із сильнодіючими отруйними речовинами допускаються тільки висококваліфіковані робітники. На робочому місці повинні знаходитися індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри, необхідні дегазуючі речовини і засоби для надання першої допомоги.

Більша частина робіт в хімічній лабораторії пов'язана з використанням скляного посуду. З точки зору техніки безпеки скло має ряд недоліків, основні з яких крихкість і невисока стійкість до різких перепадів температури. Більша частина нещасних випадків трапляється при порушенні правил роботи зі склом, а саме травми різної важкості, пожежі та вибухи (при пролитті горючих рідин, окисників), отруєння і хімічні опіки ( при потраплянні токсичних речовин в атмосферу чи на шкіру людини).

З міркувань безпеки, враховуючи, що тиск всередині реактора до 3,0 МПа, дослідна установка поміщається в захисний вертикальний металевий ящик, відкритий з однієї сторони для доступу до установки. Установка розміщується біля витяжної шафи, під якою проводиться наливання реагентів та виливання продуктів із реактора, повернута відкритою стороною до стіни. Реактор вкритий ізоляцією, що захищає від можливих опіків при доторканні до нього. Температура регулюється автоматично за допомогою вимірювача-регулятора. Кисень подається в установку з балону через редуктор.

В роботі використовувалися дизельне паливо, яке легко випаровуються і створюють вибухонебезпечні суміші із повітрям. Слід уникати його розливу та розбризкування.

Особливі вимоги ставлять до роботи з вогне- та вибухонебезпечними речовинами. Всі роботи з легкозаймистими горючими рідинами проводять у витяжній шафі при увімкненій вентиляції. При роботі з вибухонебезпечними речовинами використовують захисні екрани і інші захисні засоби згідно інструкції. Просочені ЛЗР та ГР тканини треба збирати в металеві ящики, які щільно закриваються кришками. Необхідно приймати заходи, щоб звести ймовірність проливу до мінімуму і обмежити кількість рідини, яка може вилитись. Пролиті ЛЗР та ГР повинні збиратися, а місця проливу засипатися піском. Електроосвітлення повинно бути у вибухобезпечному виконанні.

В лабораторії знаходиться таке електрообладнання: сушильна шафа, електрична плита, аналітична вага, прилад для вимірювання температури, установка для проведення окиснення. Всі електроприлади повинні бути заземлені [174]. В особливо важких умовах експлуатації знаходиться ізоляція електрообладнання, яке постійно працює у витяжній шафі, тому важливу роль в системі заходів по зменшенню електротравматизму повинен відігравати контроль ізоляції і профілактика її пошкоджень. Опір ізоляції повинен періодично перевірятись. Частини обладнання, які неможливо ізолювати, повинні бути важко доступними. Все електрообладнання повинно позначатися згідно ГОСТ 12.3.020-76.

В лабораторних приміщеннях не допускається зберігання навіть невеликих кількостей легкозаймистих речовин з температурою кипіння нижче 50С. Зберігання інших легкозаймистих речовин допускається в товстостінних пляшках місткістю не більше 1 л, які оснащені герметичними корками. Пляшки з легкозаймистими речовинами поміщають в спеціальні металеві ящики з написом «ЛЗР», встановлені подалі від джерел тепла. Забороняється виливати відходи легкозаймистих речовин в каналізацію. Лабораторія повинна бути забезпечена первинними засобами пожежегасіння.

Після закінчення роботи працюючий повинен вимкнути електроприлади, постачання води та газу, привести в порядок робоче місце.

6.3 Санітарно гігієнічні заходи

6.3.1 Метеорологічні умови

Метеорологічні умови, а саме температура, вологість і швидкість руху повітря, визначають теплообмін організму людини і здійснюють суттєвий вплив на функціональний стан різних систем організму, самопочуття, працездатність і здоров'я.

Незалежно від метеорологічних умов вміст у повітрі шкідливих речовин не повинен перевищувати їх гранично допустимі концентрації, приведені у [175].

Згідно ДСН 3.3.6.042-99 №42 від 01.12.09, робота в лабораторії відноситься до категорії робіт Iб (роботи, що виконуються стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням ). Відповідно до цієї категорії передбачені наступні метеорологічні умови (табл.6.2.).

Таблиця 6.2. Оптимальні метеорологічні умови

Показник	Холодний період року	Теплий період року
Температура, 0С	21-23	22-24
Відносна вологість, %;	60-40	60-40
Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,2

6.3.2 Опалення, вентиляція та система кондиціювання

В лабораторії діють такі системи вентиляції: механічна, проточна, локально-витяжна. Повітрообмін повинен становити не менше 20 м³/год на одну людину. Швидкість руху повітря, яке втягується в шафу через робочий отвір повинна бути не менше 0,5-0,7 м/с при видаленні парів і газів, що володіють малою токсичністю, і 1-1,5 м/с при видаленні сильнодіючих шкідливих речовин (пари свинцю, ртуті, ціанідні сполуки і інші). Шафа освітлюється електричними лампами у вибухобезпечному виконанні. Дерев'яні частини з внутрішньої сторони повинні бути облиті негорючим матеріалом з метою запобігання попадання полум'я пальників. Витяжна шафа встановлюється впритул до негорючих стінок.

Для забезпечення оптимальних метеорологічних умов в холодний період року, в лабораторії передбачено центральне парове опалення.

Звичайні системи вентиляції не здатні підтримувати всі параметри повітря в межах, що забезпечують комфортні умови в зонах перебування людей. Цю роль виконує кондиціонування, що є більш досконалою формою механічної вентиляції та автоматично підтримує мікроклімат на робочому місці незалежно від умов навколишнього середовища. Під кондиціонуванням розуміють нагрівання або охолодження, зволоження або осушка повітря і очистка від пилу. Розрізняють системи комфортного кондиціонування, що забезпечують в приміщенні постійні комфортні для працюючого умови, і системи технологічного кондиціонування, які призначенні для підтримки в виробничому приміщені визначених технологічним процесом умов.

Кондиціонування повітря потребує в порівнянні з вентиляцією значних одноразових витрат, однак ці витрати швидко окупляться, так як підвищують продуктивність праці, та фізіологічний стан працюючих.

6.3.3 Система освітлення

Одним із важливих елементів сприятливих умов праці є раціональне освітлення приміщення і робочого місця. В хімічній лабораторії використовується природне і штучне освітлення. Освітлення виконують відповідно до будівельних норм і правил ДБНВ.2.5-28-2006. Нормативна освітленість в лабораторії становить 300 лк, так як дослідні роботи відносяться до III розряду, високого класу точності.

Електричне освітлення здійснюється за рахунок ламп розжарювання у звичайному виконанні, під витяжною шафою в вибухо- пожежобезпечному виконанні.

6.3.4 Системи водопостачання і каналізації

Витяжна шафа і робочі столи обладнані комунікаціями для підведення гарячої і холодної води, газу і електроенергії. Підведення води здійснюється по трубах, розміщених в доступних для огляду та ремонту спеціальних каналах. Водопровідна система обладнана вентилями і кранами, які знаходяться у легкодоступних місцях. Це дозволяє у разі необхідності в окремих випадках швидко відключити подачу води для всієї лабораторії. Для відведення стічних вод без попередньої обробки служить система каналізації. Раковини для стічних вод розміщені під витяжною шафою і поза її межами. Місцева обробка сильно кислих і сильно лужних стоків є обов'язковою також, як і для стоків, які містять токсичні леткі речовини. Не допускається зливати в лабораторні раковини органічні розчинники. Їх необхідно збирати в окрему посудину і зберігати під витяжною шафою окремо від інших реактивів.

Водопостачання і каналізація повинні відповідати санітарним нормам і правилам.

Кожна лабораторія повинна бути обладнана вмивальним куточком з умивальником, а також шафами для одягу. Умивальники повинні бути оснащені змішувачами гарячої і холодної води. Біля кожного умивальника повинен бути гачок для рушника і посуд для рідкого чи полички для звичайного мила. В лабораторії повинні бути побутові приміщення: санвузол, душ, кімната відпочинку, роздягальня.

6.4 Шум і вібрація

Виробниче обладнання та інструменти, які створюють шум при роботі, необхідно конструювати у відповідності з вимогами ДСН 3.3.6.037-99

Для боротьби з шумом застосовують такі основні заходи:

- зменшення шуму в джерелі;

- звукоізоляція;

- віброізоляція;

- звукопоглинання;

- архітектурно-планувальні заходи;

- засоби індивідуального захисту.

Для послаблення шуму зменшуємо амплітуду коливань, зрівноважуємо обертові частини механізмів, замінюємо металічні деталі деталями з великим значенням внутрішнього тертя (пластик, гума, фетр). В приміщеннях лабораторії рівень звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 60 дБ.

Робота обладнання супроводжується виникненням вібрації, яка передається на підлогу, столи, робочі зони іншого обладнання. При надмірно інтенсивній і тривалій вібрації на людину може виникнути погіршення фізичного стану працюючого. Найбільш ефективним заходом боротьби з вібрацією є усунення її джерела. Зменшення вібрації може бути досягнуто шляхом:

- урівноваження мас;

- зміною маси або жорсткості;

- застосування матеріалів з великим внутрішнім тертям;

- віброізолюючих втулок і муфт, пружинних і гумових амортизаторів.

Вібрація нормується згідно ДСН 3.3.6.039-99

6.5 Засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту застосовують тоді, коли безпека праці не може бути досягнута технічними або організаційними засобами. Їх поділяють на засоби захисту органів дихання, спецодяг, засоби захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, шкіри.

В процесі досліджень застосовували такі засоби індивідуального захисту:

- халат бавовняний;

- гумові рукавиці;

- захисні окуляри;

- щиток - маска.

Для захисту органів дихання у лабораторії передбачено респіратор і фільтруючий протигаз.

6.6 Заходи пожежної профілактики

Робота в хімічній лабораторії практично завжди пов'язана з можливістю виникнення спалахів, пожеж чи вибухів. За пожежонебезпечністю хімічна лабораторія відноситься до приміщень категорії “В” згідно нормативу НА ПБ Б. 03.002-2007.

Згідно ПБЕ-ДНАОП 0.00-1.32-01 приміщення класифікується, як приміщення класу 2, тобто як приміщення, в якому вибухонебезпечне середовище створюється лише при аварії і тиск вибуху перевищує 5 МПа.

В лабораторії передбачено застосування захисних засобів від дії статичної електрики:

- всі апарати, трубопроводи, де є діелектричні сполуки, повинні бути заземлені;

- обмежено турбулентність потоків,лінійна швидкість в трубах < 1-1,5 м/с;

- додавання мікрокількостей речовин, які зменшують опір;

- з'єднання всіх металічних комунікацій, апаратів в єдину електричну систему шляхом встановлення металічних перемичок.

При виникненні пожежі в лабораторії повинні бути засоби пожежегасіння. До них відносять:

- сирий пісок - згідно з нормами протипожежної безпеки наявність піску в кожній лабораторії є обов'язковою. Пісок використовують в тих випадках, коли вода не є ефективним засобом пожежегасіння. Пісок знаходиться в металевому ящику;

- азбестове полотно використовують для гасіння пожежі, якщо нема заперечення з боку властивостей речовини. Це - найдоступніший засіб пожежегасіння.

- вуглекислотні вогнегасники є обов'язковим елементом, який повинен бути наявним у кожній хімічній лабораторії.

Необхідно застосувати систему блискавкозахисту ІІ-б (ІІ категорія, б-тип захисту) по РД 34-87 для будівель і споруд, що згідно ПУЕ відносяться до класів 2 та 22.

Основними обов'язками всіх співробітників хімічної лабораторії при виявленні спалаху чи пожежі є:

- негайне попередження по телефону пожежної команди, або включення пожежної сигналізації;

- винесення з приміщення лабораторії в безпечне місце всіх вогне-і вибухонебезпечних речовин, а також балонів з газами;

- перекриття всіх вентилів, кранів систем газопостачання, вентиляції, знеструмлення всіх електричних вузлів;

- організація робіт по ліквідації пожежі;

- у випадку займання одягу - гасіння полум'я азбестовою ковдрою.

При проектуванні і будівництві споруд повинні передбачатись евакуаційні шляхи і виходи на випадок виникнення в будівлі пожежі або аварії. В корпусі повинно бути не менше двох шляхів евакуації. Ширина шляху евакуації повинна бути достатньою для евакуації людей, вибирається в залежності від кількості працюючих. На кожному поверсі є план евакуації. На шляху евакуації повинно бути освітлення (автономне джерело освітлення)[176].

6.7 Опис небезпечних ділянок технологічної схеми установки оксидаційного знесірчування ДП

Дана технологічна схема, як і усі, має певні ділянки з підвищеною небезпекою. Недотримання правил техніки безпеки на них, може привести до нещасних випадків.

Так як, процес проходить під тиском, то у схему включений компресор, а також ряд насосів, для перекачування сировини і продуктів процесу. Дані апарати повинні знаходитися в спеціальних металевих, захисних каркасах, а також необхідно регулярно (відповідно до графіка ремонтних робіт) проводити їх обслуговування.

Оксидаційне знесірчування відбувається за рахунок підвищених температур ( колона окиснення). А для нагріву і охолодження сировини і продуктів процесу ,на схемі передбачені теплообмінники і холодильники-конденсатори. Працівникам необхідно бути дуже обережними і чітко дотримуватися правил техніки безпеки при роботі і обслуговуванні цих апаратів.

Як і вбудь якому процесі, в процесі оксидаційного знесірчування, є багато електроприладів. При роботі з ними слід берегтися від термічних опіків та уражень електричним струмом, тому всі електроприлади повинні бути справними і зануленими або заземленими.

Всі трубопроводи, вентилі, крани, засувки повинні бути справними і неушкодженими, для того, щоб не виникло нещасних випадків при їх обслуговуванні.

Усі ємності і резервуари, які є в межах даної установки повинні бути герметичними, щоб не відбувалося витікання сировини і продуктів процесу.

6.8 Розрахунок системи вентиляції

Параметри приміщення:

- ширина а = 4 м.

- довжина b = 7 м.

- висота h = 4.5 м.

Речовина, яка випаровується - дизельне паливо.

Кількість дизельного палива, яка випаровується за одну годину q = 14.70 г/год.

1. Кількість припливного повітря (L), яке необхідно подати у приміщення для нормалізації повітрообміну, м³/год.:

, (6.1.)

де: і - відповідно, ГДК і фактична концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони, мг/м³;

- кількість речовини, що виділяється в приміщенні мг/год.

м³/год.

2. Кратність повітрообміну (К), год^-1.:

, (6.2.)

де:

- об'єм приміщення, м³.

м³.

Тоді:

год^-1.

6.9 Розрахунок природного освітлення

1. Площа світлових отворів (S0), м²:

, (6.3.)

де: - нормоване значення КПО з врахуванням світлового поясу;

- площа підлоги приміщення, =28 м²;

- коефіцієнт запасу, =2;

- світлова характеристика вікон з врахуванням геометричних пропорцій приміщення, =9.5;

- коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, які стоять напроти, =1.4;

- загальний коефіцієнт світлопроникання;

- коефіцієнт, який враховує відбивання світла від поверхні, =1.15;

Нормоване значення КПО () з врахуванням світлового поясу:

 %, (6.4.)

де: - коефіцієнт світлового клімату, =0.85;

- нормоване значення КПО, яке залежить від розряду зорової роботи, =1.0 %;

Загальний коефіцієнт світлопроникання:

, (6.5.)

де: - коефіцієнти, що враховують: конструктивні особливості вікон, рам, товщину скла, штори, жалюзі, витрати світла в сонцезахисних конструкціях, витрати світла в сонцезахисній сітці; , , , , .

Відстань від верху вікна до розрахункової точки:

м. (6.6.)

Відношення ширини приміщення до його довжини:

(6.7.)

Відношення ширини приміщення до відстані від верху вікна до розрахункової точки:

(6.8.)

Відношення відстані від низу вікна до розрахункової точки до ширини приміщенння:

 (6.9.)

Тоді:

м². (6.10.)

2. Кількість вікон (n):

, (6.11.)

де: - площа одного вікна, м², =2.88 м².

3. Загальна довжина вікон, м:

м. (6.12.)

4. Периметр приміщення, м:

м. (6.13.)

В результаті обрахунків встановлено, що загальна довжина вікон приміщення не перевищує периметр, тому для забезпечення нормативного значення КПО для V-го розряду зорової роботи згідно ДБН 2.5.28-2006 «Природне та штучне освітлення», необхідно 5 світлових отворів площею 2.88 м² кожен.

7. ЦИВІЛЬНА БЕЗПЕКА

7.1 Вступ

В даному розділі, об'єктом дослідження є хімічна лабораторія кафедри ХТНГ. В ній проводилися експерименти даної дипломної роботи, тема якої «Оксидаційне знесірчування прямогонного та гідроочищеного дизельного палива ». Вона розташована на першому поверсі, навчального корпусу №8, Національного університету «Львівська політехніка». Площа лабораторії становить 28 м². В лабораторії, в середньому, перебуває три особи.

Хімічна лабораторія є об'єктом підвищеної небезпеки через наявність багатьох небезпечних факторів. Так, як і в будь-якій хімічній лабораторії, в ній зберігаються різноманітні речовини, багато з яких є отруйними та вибухопожежонебезпечними, а це - головні фактори небезпеки. Також до небезпечних факторів можна віднести наявність балонів зі стисненими газами, зокрема азотом та киснем, наявність газового обладнання (пальники), а також електричної пічки.

Основні отруйні та вибухонебезпечні речовини наявні в лабораторії наведені в табл. 7.1.

Таблиця 7.1. Характеристика отруйних та вибухонебезпечних речовин, які наявні в лабораторії

Речовина	Максимальна Кількість, л	ГДК мг/м3	Клас отруйності	Температура спалаху, ?С	Концентр. межі вибуху, % об.
					НГВ	ВГВ
Дизельне паливо	50.0	--	--	--	--	--
Оцтова кислота	3.0	5	ІІІ	38	5.0	16.0
Сірчана кислота	4.0	1 (пари)	ІІ	-	-	-

7.2 Розрахунок надлишкового тиску вибуху

В хімічній лабораторії може скластися багато небезпечних ситуацій, які несуть загрозу здоров'ю людини. Але найнебезпечнішою та найімовірнішою є така ситуація, яка може скластися у випадку розливу дизельного палива, а це може спричинити пожежу. Дана ситуація ускладнюється присутністю балону з киснем, який при розгерметизації, значно посилить горіння. Також, окрім пожежі, можлива ще більш небезпечна ситуація - вибух. Він може відбутися у випадку утворення вибухової суміші дизельного палива з повітрям, при його випаровуванні.

Для визначення критеріїв вибухопожежної небезпеки, при винекнені такої ситуації, як розрахунковий варіант, вибираємо найбільш несприятливий варіант такої ситуації, при якому у вибуху бере участь все наявне в лабораторії дизельне паливо (50 літрів).

Проведемо розрахунок надлишкового тиску при вибуху дизельного палива в приміщенні [177]. Вихідні дані для розрахунку наведені в табл.7.2 та табл.7.3.

Таблиця 7.2 Характеристика горючої речовини

Горюча речовина	Об'єм ГР, м3	Густина ГР, кг/м3	Хімічна формула	Молярна маса, кг/кмоль	Температура повітря, оС	Густина повітря, кг/м3	Маса ГР, кг
Дизельне паливо	5•10-2	850		209.70	20	1,29	42.50

Таблиця 7.3 Характеристика приміщення

Приміщення	Площа приміщення, м2	Об'єм приміщення, м3	Площа випаровування, м2	Тиск в приміщенні, кПа
Лабораторія	28	126	28	101

Надлишковий тиск при вибуху обчислюється за наступною формулою:

 (7.1.)

де: ?р - тиск вибуху, кПа;

m - маса горючої речовини у вибуховій суміші, кг;

Q - теплота згорання цієї речовини, кДж/кг;

z - безрозмірний коефіцієнт, який враховує, що не вся горюча речовина, яка знаходиться у вибуховій суміші, знаходиться в області вибуховості.

р_o - тиск в приміщенні, кПа;

V - вільний об'єм приміщення, м³. Приймають як 0,8 від геометричного об'єму приміщення;

? - густина вибухової суміші (приймають рівною густинні повітря), кг/м ³;

с - теплоємність вибухової суміші (приймають рівною теплоємності повітря), кДж/кг•К;

T_o - початкова температура, К;

K - безрозмірний коефіцієнт, який враховує неадіабатичність вибуху.

с?1,01кДж/кг•К; К = 3; Q = 46000 кДж/кг; z = 0,3 - як для рідин.

Вільний об'єм приміщення:

V=V_пр?0,8=126?0,8=100,8 м³ (7.2.)

Обчислюємо, яка маса дизельного палива випарується при проливі 50 л.

(7.3.)

де:

, кг/м²•с - питома швидкість випаровування,

де: ? - коефіцієнт, що залежить від швидкості і температури повітряного потоку над поверхнею випаровування. Приймаємо ? = 2.

М - молярна маса рідини, що випаровується, кг/кмоль;

Р_п - тиск насиченої пари при розрахунковій температурі, визначається за довідниковими даними, кПа. Приймаємо рівне 18 кПа;

S - площа випаровування (при розливі 1л рідини рівна 1 м²), м²;

? - час випаровування (приймається рівним часу повного випаровування, але на більше 3600с), с.

Отже, випарується все дизельне паливо.

Надлишковий тиск вибуху:

(7.4.)

Ударна хвиля вибуху, надлишковий тиск якого 513.13 кПа, приводить до смерті.

Вибух такої сили спричиняє повну деформацію несучих конструкцій, руйнування більшої частини перекриттів, стін і устаткування. Відновлення елемента не можливе [178].

7.3 Попередження і унеможливлення надзвичайної ситуації

Для попередження і унеможливлення описаної вище надзвичайної ситуації (пожежі чи вибуху), необхідно здійснювати наступні заходи. А саме дотримуватися двох основних принципів вибухопожежобезпеки [178]:

- робити все можливе, щоб в лабораторії не було джерел запалювання;

- робити все можливе, щоб не утворилась вибухова суміш;

Якщо розглядати ці принципи конкретніше, то можна сформулювати такі вимоги:

- перед тим, як приступати до нового виду вогненебезпечної, чи вибухонебезпечної роботи, необхідно попередньо пройти інструктаж по техніці безпеки у свого керівника;

- всі роботи з легкозаймистими горючими рідинами проводять у витяжній шафі при увімкненій вентиляції. При роботі з вибухонебезпечними речовинами використовують захисні екрани і інші захисні засоби згідно інструкції. Просочені ЛЗР та ГР тканини треба збирати в металеві ящики, які щільно закриваються кришками. Необхідно бути дуже обережним, щоб звести імовірність проливу до мінімуму, а також обмежити кількість рідини, яка може вилитись. Розлиті ЛЗР та ГР необхідно негайно зібрати, а місця проливу засипатися піском. Електроосвітлення повинно бути у вибухобезпечному виконанні;

- у лабораторії категорично забороняється куріння;

- якщо лабораторні операції проводити неправильно, а також в аварійних ситуаціях, можливе потрапляння парів легкозаймистих речовин в атмосферу та утворення пожежовибухонебезпечних концентрацій. Тому будь-які роботи з легкозаймистими речовинами необхідно проводити у витяжній шафі (вентиляція - це ефективний засіб для попередження утворення пожежовибухонебезпечних концентрацій горючих парів);

- реактиви слід зберігати у спеціально відведених місцях, зокрема, у товстостінних пляшках, об'ємом не більше 1 л з герметичними пробками. В лабораторних приміщеннях не допускається зберігання навіть невеликих кількостей легкозаймистих речовин з температурою кипіння нижче 50С. Зберігання інших легкозаймистих речовин допускається в товстостінних пляшках місткістю не більше 1 л, які оснащені герметичними корками. Пляшки з легкозаймистими речовинами поміщають в спеціальні металеві ящики з написом «ЛЗР», встановлені подалі від джерел тепла. Забороняється виливати відходи легкозаймистих речовин в каналізацію. Лабораторія повинна бути забезпечена первинними засобами пожежегасіння;

До первинних засобів пожежегасіння відносять [178]:

- сирий пісок. Його використовують у тому випадку, коли вода є не ефективним засобом пожежегасіння. Пісок слід зберігати в металевому ящику;

- азбестове полотно. При гасінні пожежі його використовують в тому випадку, коли нема заперечення з боку властивостей речовини;

- вуглекислотні вогнегасники. Це є обов'язковий елемент, який повинен бути наявним у кожній хімічній лабораторії;

- на випадок виникнення пожежі чи аварії, в будівлі повинні бути передбачені евакуаційні шляхи і виходи. В корпусі повинно бути не Ширина шляху евакуації повинна бути достатньою для евакуації людей (вибирається в залежності від кількості працюючих). На кожному поверсі є план евакуації. На шляху евакуації повинно бути освітлення (автономне джерело освітлення).

ВИСНОВКИ

1. В процесі написання даної дипломної роботи був проведений огляд літератури, під час якого розглянуто процеси знесірчування вуглеводневої сировини.

2. Як сировину, було відібрано і проаналізовано три прямогонні фракції і один гідрогенізат.

3. Для характеристики, та оцінки ефективності оксидаційного знесірчування дизельного палива розраховано та опрацьовано методики досліджень і визначення показників якості сировини й продуктів процесу.

4. Виходячи із проведених досліджень і розрахунків та враховуючи потребу досягнення максимальних ступеня вилучення сірчистих сполук й виходу очищеного палива, оптимальними слід підтримувати тиски на рівні 2,5-3,0 МПа.

5. В ході досліджень різних типів сировини встановлено, що при використанні сировини з порівняно низьким вмістом сірки, вдається отримати очищене паливо з вмістом сірки < 0.2. % мас.

Отримані результати також показують, що при використанні гідрогенізату вдається вилучити більше ніж 85 % сірки, що залишилася після процесу гідроочистки та отримати паливо з вмістом сірки до 0.05 % мас.

При використанні ШДФ або її важчих фракцій, оксидацій не знесірчування проходить менш інтенсивно, що можна пояснити наступними причинами:

- зі збільшенням температури кипіння фракцій зменшується різниця між температурами випаровування вихідних сірчистих речовин та їх окиснених аналогів; вказаний чинник та розширення фракційного складу утруднює виділення продуктів окиснення ректифікацією;

- у «важчій» сировині міститься більша кількість тіофенової сірки, яка, порівняно з сполуками меркаптанового, сульфідного та дисульфідного рядів, окислюється повільніше.

6. На основі результатів досліджень фр. > 320 ?С ШДФ1, складено матеріальний баланс.

7. Було розроблено принципову технологічну схему процесу.

8. В ході написання економічної частини були визначені статті витрат на проведення дослідження у лабораторних умовах та розраховано економічний ефект досліджень.

Показано, що оксидаційне знесірчування буде дешевшим порівняно з процесом гідроочищення.

9. В розділі охорони праці, описані потенційно небезпечні фактори при роботі у хімічній лабораторії, вказано заходи забезпечення безпеки експлуатації лабораторного обладнання і проведення лабораторних досліджень, санітарно-гігієнічні заходи і засоби індивідуального захисту.

10. В розділі цивільної безпеки об'єктом дослідження була лабораторія, в якій проводилися дослідження.

Як варіант небезпечної ситуації, був розглянутий вибух 50 л. дизельного палива і проведений розрахунок надлишкового тиску вибуху. Описано заходи, які необхідно здійснювати, для попередження і унеможливлювання згаданої надзвичайної ситуації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Магарил Р.З. Теоретические основы процессов переработки нефти. - М.: Химия, 1996. - 543 с.

2. Химия нефти и газа / Под ред. Проскурякова В.А. - Л.: Химия, 1989. - 422 с.

3. Черножуков Н.И., Крейн С.Э. Окисляемость минеральных масел / Н.И. Черножуков, С.Э. Крейн - Гостоптехиздат, 1955. - 385 с.

4. Большаков Г.Ф. Образование гетерогенной системы при окислении углеводородных топлив. - Новосибирск: Наука, 1990. - 312 с.

5. Смидович Е.В. Технология переработки нефти и газа. Ч.2. - М.: Химия, 1980. - 328 с.

6. Большаков Г.Ф., Чертков Я.Б. Топлива для реактивных двигателей / Г.Ф. Большаков, Я.Б. Чертков - Л.: Недра, 1964. - 157 с.

7. Кружалов Б.Д., Голованенко Б.И. Совместное получение фенола и ацетона / Б.Д. Кружалов, Б.И. Голованенко - М.: Государственное науч.-техн. изд-во хим. литературы, 1963. - 197 с.

8. Кулиев А.М. Химия и технология присадок к маслам и топливам. - М.: Химия, 1972. - 358 с.

9. Нейланд О.Я. Органическая химия. - М.: Высшая школа, 1990. - 750 с.

10. Гуреев А.А. Химмотология / Гуреев А.А., Фукс И.Г., Лашхи В.Л. - М.: Химия, 1986. - 366с.

11. Караулова Е.Н. Химия сульфидов нефти. - М.: Наука, 1970. - 202 с.

12. Эмануэль Н.М. Цепные реакции окисления углеводородов в жидкой фазе / Эмануэль Н.М., Денисов Е.Т., Майзус З.К. - М.: Наука, 1965. - С. 291.

13. Большаков Г.Ф. Физико-химические основы образования осадков в реактивных топливах. - Л.: Химия, 1972. - 232 с.

14. Школьников В.М. Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Ассортимент и применение.: Справочник. - М.: Техинформ, 1999. - 596 с.

15. Химия органических соединений серы / Под ред. Беленького Л.И. - М.: Химия, 1988. - 318 с.

16. Большаков Г.Ф. Сероорганические соединения нефти. - Новосибирск: Наука, 1986. - 246 с.

17. Чертков Я.Б. Современные и перспективные углеводородные реактивные и дизельные топлива. - М.: Химия, 1968. - 355 с.

18. ХІV Научная сессия по химии и технологии органических соединений серы и сернистых нефтей / [Л.Б. Авдеева, А.В. Машкина, А.Х. Шарипов, та ін.] - Рига: Зинатне, 1976. - 245-246 с.

19. Каталитическое окисление сульфидов дистиллата 190360 С нефти в сульфоксиды кислородом воздуха / [А.В. Машкина, А.Х. Шарипов, Н.К. Ляпина, та ін. ] - М.: Нефтехимия, 1984. - 106-114 с.

20. Окисление сульфидов нефти пероксидом водорода в присутствии карбонильных соединений / [А.Х. Шарипов, Р.М. Масагутов, З.А. Сулейманова, та ін.] - М.: Нефтехимия, 1989. - 551-555 с.

21. Дудина Р.И. Исследование жидкофазного окисления нефтяных сульфидов кислородом воздуха в присутствии хлорида меди / Дудина Р.И., Авдеева Л.Б, Власова Л.В. - М.: Нефтехимия, 1979. - 462-467 с.

22. Жидкофазное окисление диэтилсульфида кислородом в медьсодержащих катализаторах / [Г.В. Варнакова, А.В. Машкина, Н.П. Кирик, та ін ] - М.: Кинетика и катализ, 1984. - 837-841 с.

23. Окисление сульфидов и сульфоксидов кислородом, катализируемое галогенидами меди в растворе ацетона / [А.В. Машкина, Г.В. Варнакова, Л.М. Загряцкая, та ін. ] - М.: Кинетика и катализ, 1981. - 607-612 с.

24. Гальперн Г.Д. Гетероатомные компоненты нефти. - М.: Успехи химии, 1976. - 1395-1427 с.

25. Караулова Е.Н. Химия сульфидов нефти. - М.: Наука, 1970. - 202 с.

26. Получение сульфоксидов озонолизом сульфидов в эфирных растворителях. Т. XIX, № 2 / [В.Н. Одиноков, О.С.Куковинец, Г.Ю. Ишмуратов, та ін.] - М.: Нефтехимия, 1979. -- 269-272 с.

27. D. Jerchel, L. Dippelhofer, D. Renner. / Chem. Ber. - 1954. - V. 87. - 947 р.

28. L. Ostrowski, W. Lesnianski. / Roczn. Chem. - 1957. - V. 31. - 1327р.

29. EPA-Gasoline RIA, Regulatory Impact Analysis--Control of Air Pollution from New Motor Vehicles: Tier 2 Motor Vehicle Emissions Standards and Gasoline Sulfur Control Requirements. US Environmental Protection Agency, Air and Radiation, EPA420-R-99-023. December 1999.

30. EPA-RFG-II, Phase II RFG Report on Performance Testing. US Environmental Protection Agency, Air and Radiation, EPA420-R-99-025. April 1999.

31. Directive of the European Parliament and of the Council. Brussels COM. 2001. 11.05.

32. EPA, Control of Air Pollution from New Motor Vehicles Amendment to the Tier-2/Gasoline Sulfur Regulations. US Environmental Protection Agency. April 13, 2001.

33. Dixson-Decleve, S. World Refining. September/October 2004, 14, 7-19.

34. EPA-Diesel RIA, Regulatory Impact Analysis: Heavy-duty Engine and Vehicle Standards and Highway Diesel Fuel Sulfur Control Requirements. United States Environmental Protection Agency, Air and Radiation, EPA420-R-00-026. December 2000.

35. EPA, EPA Gives the Green Light on Diesel Sulfur Rule, Press Release. United States Environmental Protection Agency. February 28, 2001.

36. Ohmes, R. Hydrocarbon processing. February 2005, 84 (2), 39-43.

37. Anonymous. Lukoil Confirms 10-ppm ULSD Production at Perm Refinery. World Refining. Houston. Jul 2005, 15, 4-17.

38. Anonymous. Lithuanian Refiner Investing for 'Sulfur-Free' Gasoline. World Refining. Houston. Apr/May 2005, 15, 3-14.

39. Anonymous. Czech Refiner Claims 10-ppm Sulfur Fuels Production. World Refining. Houston. Jan/Feb 2005, 15, 1-14.

40. ДСТУ 3868-99 Паливо дизельне. Технічні умови. - Заменяет: ГОСТ 305-82. Введ. 8 квітня 1999 р. № 179: - УкрНДІНП «МАСМА», ТК 38.

41. Окисляемость и стабилизация экологически чистого дизельного топлива. № 3. / [Т.В. Попова, Т.П. Вишнякова, В.В. Юречко, В.И.Фролов] - М.: ХТТМ, 1995. -- 18-20 с.

42. Babich I. V., Moulijn J. A. Science and technology of novel processes for deep desulfurization of oil refinery streams: a review // Fuel. 2003, 82 (6), 607-631.

43. Химия нефти / Под ред. Сюняева З.И. - Л.: Химия, 1984. - 359 с.

44. Мин Р.С. Хроматографическое выделение сернистых соединений нефти через комплексы с хлоридами металлов. / Р.С. Мин, Л.Н. Бауер - М.: НПНХ, 1997. - № 3, 20-23 с.

45. Ляпина Н.К. Химия и физико-химия сераорганических соединений нефтяных дистиллятов. - М.: Химия, 1984. - 118 с.

46. Технология катализаторов / Под ред. Мухленова И.П. - Л.: Химия, 1989. - 271 с.

47. Черножуков Н.И. Технология переработки нефти и газа. Ч.3. Очистка и разделение нефтяного сырья, производство товарных нефтепродуктов. - М.: Химия, 1978. - 423 с.

48. Nina Kolbe, Oliver van Rheinberg and Jan T. Andersson. Influence of Desulfurization Methods on the Phenol Content and Pattern in Gas Oil and Diesel Fuel // Energy Fuels, 2009, 23 (6), pp 3024-3031.

49. Oliver van Rheinberg, Klaus Lucka, Heinrich Kohne, Thomas Schade and Jan T. Andersson. Selective removal of sulphur in liquid fuels for fuel cell applications // Fuel, Volume 87, Issues 13-14, October 2008, Pages 2988-2996

50. Journal of Molecular Catalysis A: Chemical, Volume 160, Issue 2, 31 October 2000, Pages 409-427 Xiaoliang Ma and Harold H. Schobert.

51. Каталитическое окисление сульфидов средних дистиллятов сернистой нефти / [Шарипов А.Х., Нигматуллин В.Р., Нигматуллин И.Р., Закиров Р.В.] - М.: ХТТМ, 2006. - № 6. - 45-51 с.

52. Savage, David W. Kaul, Bal K. Dupre, Gerald D. O'Bara, Joseph T.Wales, William E. Ho, Teh C. US Patent 5454933 - Deep desulfurization of distillate fuels US Patent Issued on October 3, 1995 Estimated Patent Expiration Date: October 3, 2012

53. Khare, Gyanesh P. Engelbert, Donald R. Cass, Bryan W. US Patent 6056871 - Transport desulfurization process utilizing a sulfur sorbent that is both fluidizable and circulatable and a method of making such sulfur sorbentUS Patent Issued on May 2, 2000Estimated Patent Expiration Date: January 12, 2019.

54. Химия и физика нефти и нефтехимический синтез / [Улендеева А.Д., Никитина Т.С., Ляпина Н.К. и др]. - Уфа: 1976. - 219-223 с.

55. Funakoshi, Izumi Aida, Tetsuo US Patent 5753102 - Process for recovering organic sulfur compounds from fuel oil US Patent Issued on May 19, 1998 Estimated Patent Expiration Date: October 3, 2015Estimated Expiration Date is calculated based on simple USPTO term provisions. It does not account for terminal disclaimers, term adjustments, failure to pay maintenance fees, or other factors which might affect the term of a patent.

56. 133. US Patent 5582714 - Process for the removal of sulfur from petroleum fractions US Patent Issued on December 10, 1996 Estimated Patent Expiration Date: March 20, 2015 Forte, Paulino

57. 134. Horii, Yuji Onuki, Hitoshi Doi, Sadaaki Mori, Toshiatsu Takatori, Takeo Sato, Hideaki Ookuro, Tsuyoshi Sugawara, Toru US Patent 5494572 - Desulfurization and denitration of light oil by extraction US Patent Issued on February 27, 1996 Estimated Patent Expiration Date: June 2, 2015

58. Nan Hee Ko, Je Seung Lee, Eun Soo Huh, Hyunjoo Lee, Kwang Deog Jung, Hoon Sik Kim and Minserk Cheong. Extractive Desulfurization Using Fe-Containing Ionic Liquids // Energy Fuels, 2008, 22 (3), pp 1687-1690.

59. Huaming Li, Lining He, Jidong Lu, Wenshuai Zhu, Xue Jiang , Yan Wang and Yongsheng Yan. Deep Oxidative Desulfurization of Fuels Catalyzed by Phosphotungstic Acid in Ionic Liquids at Room Temperature //Energy Fuels, 2009, 23 (3), pp 1354-1357.

60. Dishun Zhao, Zhimin Sun, Fatang Li, Ran Liu and Haidan Shan Oxidative Desulfurization of Thiophene Catalyzed by (C₄H₉)₄NBr·2C₆H₁₁NO Coordinated Ionic Liquid // Energy Fuels, 2008, 22 (5), pp 3065-3069.

61. Красногорская Н.Н. Экстракция средних нефтяных фракций / Красногорская Н.Н., Габдикеева А.Р., Грушевенко А.Э. - М.: Химия, 1989. - 72 с.

62. Экстракционная технология производства экологически чистых дизельных и реактивных топлив / [Гайле А.А., Сомов В.Е., Семенов Л.В., Залищевский Г.Д., Варшавский О.М., Колдобская Л.Л., Кайфаджян Е.А].-ХТТМ. - 1999. - № 5. - С. 3-7.

63. Чертков Я.Б. Сернистые и кислородные соединения нефтяных дистиллятов /Я. Чертков, Спиркин В.Г. - М.: Химия, 1971. - 312 с.

64. Чертков Я.Б. Применение серной кислоты для извлечения сероорганических соединений из нефтяных фракций / Чертков Я.Б., Спиркин В.Г., Демишев В.Н. - Нефтехимия. - 1965. - Т. 5, № 5. - С. 741.

65. Улендеева А.Д. Химия и физика нефти и нефтехимический синтез / Улендеева А.Д., Никитина Т.С., Ляпина Н.К. - Уфа, 1976. - С. 219-223.