Принципи проектування екоміста і житла в умовах мінімального впливу шуму

Жилі кімнати квартир, спальні приміщення у дитячих садках

55

44

35

29

25

22

20

18

30

Таблиця 2.15 Порівняння розрахункових даних з нормативними значеннями рівнів звукового тиску

Параметр, дБ		Октавні смуги частот, Гц
		63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Розрахункові дані	-	-	49,4	45,2	43,6	38,5	-	-
Розрахункові дані	-	-	49,4	45,2	43,6	38,5	-
Розрахункові дані	-	-	49,4	45,2	43,6	38,5	-	-
Розрахункові дані	-	-	49,4	45,2	43,6	38,5	-	-
Розрахункові дані	-	-	49,4	45,1	43,5	38,4	-	-
Нормативні дані	55	44	35	29	25	22	20	18
Перевищення виміряних даних над нормативними	-	-	14,4	16,2	18,6	16,5	-	-
Перевищення виміряних даних над нормативними	-	-	14,4	16,2	18,6	16,5	-
Перевищення виміряних даних над нормативними	-	-	14,4	16,2	18,6	16,5	-	-
Перевищення виміряних даних над нормативними	-	-	14,4	16,2	18,6	16,5	-	-
Перевищення виміряних даних над нормативними	-	-	14,4	16,1	18,5	16,4	-	-

З табл. 2.15 видно що різниця РЗТ між поверхами (з умовою 2м від вікна до вікна) складає не більше 0,1 дБ, що свідчить про неістотність відстані жилих приміщень одне від одного, в той час як відстань жилого приміщення від джерела шуму має дуже суттєвий характер. Наглядне зображення розбіжностей розрахункового методу з даними табл. 2.15, відтворене на рис.2.6, 2.7.

Рис. 2.6. Графік різниці РЗТ між розрахунковими та нормативними для шуму автотранспортних потоків і побутових приладів



Рис. 2.7. Графік різниці РЗТ між розрахунковими та нормативними для побутових приладів

При перевищенні РЗТ над допустимими рівнями розробляються профілактичні заходи зниження шуму, які включають три основні групи шумозахисних методів:

- зменшення внутрішнього шуму методом звукоізоляції та звукопоглинанням за будівельним напрямком;

- зменшення зовнішнього шуму методом звукоізоляції окремих деталей машин і механізмів за технічним напрямком;

- зменшення зовнішнього шуму методом створення шумозахисних екранів та озеленення за архітектурно-планувальним напрямком;

- розробка та вдосконалення законодавчої бази щодо обмеження шуму за нормативно-правовому напрямку [28].

Існують такі ефективні заходи, які можна застосовуються для поліпшення акустичного комфорту в звичайній житловій квартирі:

1. Електричні розетки

Демонтують електророзетку і монтажну коробку, дотримуючись правил з електробезпеки. В отвір вкладують «шайбу» з щільної мінеральної вати, азбестової тканини або базальтового картону. Потім герметизують отвір гіпсовою шпаклівкою або цементним розчином, так щоб залишилося місце для установки електророзетки.

2. Монтажні електричні коробки

Звукоізоляцію монтажних коробок рекомендується провести за аналогією з електророзетками.

3. Стояки системи опалення та водопостачання

Якщо стояк прокладений через перекриття в гільзі, то зазор між гільзою і стояком герметизують термостійким силіконовим герметиком.

Якщо стояк прокладений безпосередньо через перекриття, навколо труби, то розчищають і видаляють пошкоджений шар цементного розчину якомога глибше (не допускаючи проникнення в сусідню квартиру). Потім підставу труби вкривають звукоізолюючим матеріалом (наприклад, склохолстом «ВИБРОСТЕК» або азбестовою тканиною) і зацементовують порушену ділянку підлоги і / або стелі. Надлишки ізолюючого матеріалу обрізаються, а стик герметизується силіконовим герметиком.

4. Стики між перекриттям підлоги і стіни

Демонтують плінтуси по периметру приміщення. Якщо існує така можливість, за допомогою зубила та молотка виконують уздовж стін в підлозі шов шириною 30-50 мм на всю глибину стяжки. Заповнюють шов свіжим цементно-піщаним розчином. Після висихання цементної суміші обробляють стик нетверднучим силіконовим герметиком.

Якщо в квартирі укладений паркет і частковий демонтаж стяжки неможливий, то ретельно заповнюють деформаційний шов між стіною і краєм паркетного настилу силіконовим герметиком. Потім закріпіть плінтуси на свої місця.

5. Стики між плитами стінок та стелі

Знімають старі шпалери, розшивають стики між бетонними панелями. Утворені порожнечі заповнюють гіпсовою шпаклівкою або цементним розчином. Після висихання шпаклівки промажують всі стики «стіна-стіна» і «стіна-стеля» акриловим герметиком. Після видалення надлишків акрилового герметика можна проводити фарбування або обклеювання приміщення новими шпалерами.

6. Вікна

Для збільшення звукоізоляції старого вікна рекомендується замінити існуючі стекла завтовшки 4 мм товщими, наприклад, 5 або 6 мм.

Перед монтажем нового скла, рясно промажують настановні місця віконної стулки по всьому периметру прозорим нейтральним силіконовим герметиком. Щільно втискують скло в силіконовий «валик» в стулці. Потім змонтовують штапики і видаляють надлишки силікону.

У кожній віконній стулці по всьому контуру притвору закріплюють гумовий ущільнювач, що має перетин.

5. Вхідні двері

Вхідну групу в квартиру рекомендується виконувати у вигляді тамбура. При цьому зовнішні двері повинна володіти протизламними властивостями, а внутрішні двері можуть бути декоративними.

Для забезпечення високої звукоізоляції, необхідно, щоб двері в закритому положенні не мали щілин і нещільностей в приляганні дверного полотна до коробки. Для цього дверні коробки повинні обов'язково мати поріг і ущільнюючу прокладку по всьому притвору. В якості прокладки краще всього використовувати профільні гумові ущільнювачі, що мають перетин. Різниця в звукоізоляції дверей з порогом і без нього може досягати 10-15 дБ.

Дуже часто монтажний зазор між дверною коробкою і дверним отвором будівельники заповнюють монтажною піною, і через нього звук легко проникає в квартиру із загального коридору. У цьому випадку необхідно видалити монтажну піну і заповнити монтажний зазор і всі порожнечі в коробці цементним розчином. Після висихання цементної суміші місця примикання дверної коробки до конструкції стіни необхідно ретельно загерметизувати силіконовим герметиком для запобігання появи в майбутньому деформаційних тріщин [29].

Розділ ІІІ. Охорона праці

3.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при роботі в ревербераційній камері

Розглянемо небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на людину відповідно до класифікації, наведеної у ГОСТ 12.0.003-74. Робоче місце знаходиться у ревербераційній камері. Відповідно до цього на працівника діють такі небезпечні виробничі фактори:

1. Фізичні:

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- підвищений рівень вібрації.

2. Психофізіологічні:

- нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів. монотонність праці, зоровий дискомфорт).

Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини. Джерелами є електронагрівальні пристрої, комп'ютер, спеціальні пристрої.

Підвищений рівень електромагнітних випромінювань. Джерелом є комп'ютер. Використовується для обробки та аналізу наукових даних. Хоча зараз сучасні комп'ютери випускають із захисними екранами або спеціально нанесеним на дисплей захисним шаром, це не вирішує проблеми впливу електромагнітного випромінювання на користувача комп'ютером.

Є випромінювання, яке йде із задніх стінок комп'ютера при його роботі, якщо ця частина комп'ютера не захищена. Також додатковими джерелами служать периферійні пристрої комп'ютера - принтери, сканери та ін. Відмінною ж особливістю сучасних комп'ютерів є збільшення робочих частот центрального процесора і периферійних пристроїв, а також підвищення споживаної потужності до 400 - 500Вт. У результаті цього рівень випромінювання системного блоку на частотах 40 - 70 ГГц за останні 2 - 3 роки збільшився в тисячі разів і став набагато більш серйозною проблемою, ніж випромінювання монітора. Тривалість дії фактора - близько 20 год/ тиждень (половина робочого часу).

Підвищений рівень шуму на робочому місці. Джерелами є тестове та експериментальне обладнання. При визначенні шумових характеристик обладнання піддають максимальному навантаженню для отримання більш істотних даних, у зв'язку з цим виникає потреба в захисті від негативної дії шуму на робочому місці.

Підвищений рівень вібрації на робочому місці. Джерелом є тестове та експериментальне обладнання, яке створює під час роботи велике динамічне навантаження і призводять до поширення вібрації в конструкції будівлі. Ця вібрація супроводжує та є причиною появи шуму. В спектральному складі вібрації переважають октавні смуги з середньо-геометричними частотами 31,5 і 63 Гц.

Нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів. монотонність праці, зоровий дискомфорт). Джерело - робота на комп'ютері. Тривалість дії фактора - близько 20 год/ тиждень (половина робочого часу), що вкладається в норму (не більше 6 год/день).

3.2 Технічні та організаційні заходи для зменшення рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів при роботі в ревербераційній камері

1. Небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини.

Забезпечення електроенергією електроприладів здійснюється від щита з розподільними трансформаторами, під'єднаного до електричного ввідного пристрою через захисний вимикальний пристрій. Усе електроустаткування при напрузі понад 42В, а також устаткування і механізми, які можуть бути під напругою, занулені. Усі розетки мають маркування,із значенням напруги, яка подається. Всі елементи електричних приладів, по яких проходить струм мають біти надійно захищені від випадкового дотику. При експлуатації електронагрівальних приладів необхідно слідкувати за тим, щоб вони були розміщені якнайдалі від легкозаймистих речовин, матеріалів, предметів і конструкцій. Металеві та неметалеві електропровідні конструкції, комунікації та виробниче обладнання повинні бути заземленими. В них допускається напруга 42 В. Інколи в науково-дослідницьких роботах необхідно застосовувати установки з напругою 220 В і більше. Такі установки спричиняють особливу небезпеку. Робота на установках з напругою більше 220В повинна виконуватись не менше, ніж двома особами, одна з яких повинна мати кваліфікацію, яка дає право на виконання самостійних робіт на таких установках. Останні обладнуються захисним огородженням, заземленням, блокуванням, сигналізацією, рубильником в колах живлення, плакатами та відповідно затвердженою інструкцією. Не можна залишати без нагляду не виключені електро- і радіоприлади, допускати до них сторонніх осіб.

В кабінетах, де є комп'ютерна техніка також існує потреба щодо вжиття необхідних заходів безпеки. Використання нової обчислювальної техніки потребує дотримання певних заходів безпеки при її експлуатації. В кабінеті повинна підтримуватись оптимальна температура 17-21°С, вологість 40-60 %. При роботі з обчислювальною технікою важливо враховувати оптимальні умови освітленості. В кабінеті забороняється доторкатися до електрообладнання, клем, електродротів, арматури і відкривати дверці електрошаф. Для персональних комп'ютерів дозволяється подавати напругу не більше 42 В. Приєднувати до електромережі комп'ютери з більш високою напругою живлення можна лише за допомогою шлангових дротів з подвійною ізоляцією. Їх штепсельні розетки, крім гнізд для робочих контактів, повинні мати ще одне гніздо для заземлення контакту. Справність ПК слід випробовувати один раз в з місяці.

2. Підвищений рівень електромагнітних випромінювань.

Щоб уникнути несприятливого впливу електромагнітного випромінювання від комп'ютера на користувача необхідно:

- по можливості, варто придбати рідкокристалічний монітор, оскільки його випромінювання значно менша, ніж у поширених ЕЛТ моніторів (монітор з електронною трубкою);

- при покупці монітора необхідно звернути увагу на наявність сертифікату;

- системний блок і монітор повинен знаходитися якнайдалі від вас.

- не залишайте комп'ютер включеним на тривалий час якщо ви його не використовуєте, хоча це і прискорить знос комп'ютера, але здоров'я корисніше. Так само, не забудьте використовувати "сплячий режим" для монітора;

- у зв'язку з тим що електромагнітне випромінювання від стінок монітора набагато більше, постарайтеся поставити монітор в кут, так що б випромінювання поглиналося стінами. Особливу увагу варто звернути на розстановку моніторів в офісах;

- по можливості скоротіть час роботи за комп'ютером і почастіше переривайте роботу;

- комп'ютер повинен бути заземлений.

3. Підвищений рівень шуму на робочому місці.

За будь-якої виробничої діяльності, а також організації робочих місць варто передбачати необхідні заходи, спрямовані на зниження шуму, що впливає на людину, до значень, які не перевищують допустимі. Це досягається технічними засобами боротьби із шумом (зменшенням шуму машин); застосуванням технологічних процесів, за яких рівні звукового тиску на робочих місцях не перевищують припустимі; використанням при будівництві звуковбирних матеріалів; застосуванням засобів індивідуального захисту (протишумні шоломи, навушники, вкладиші у вуха); організаційними заходами (вибором раціонального режиму праці й відпочинку, скороченням часу перебування в гучних умовах). Санітарними правилами забороняється навіть короткочасне перебування людей в зонах з активними рівнями звукового тиску понад 135 дб.

Розрахунок шумового режиму робочого місця

Порядок розрахунку полягає у визначенні рівнів звуку на захищеній від шуму території або в приміщенні будівлі даного призначення і зіставленні їх з допустимими рівнями звуку. Розрахункові рівні звуку для транспортних потоків, на міських магістралях або дорогах приймаються в залежності від їх інтенсивності згідно рис.4.1.

Рис. 3.1. Графік для визначення розрахункових рівнів звуку транспортних потоків в залежності від інтенсивності, швидкості і характеру транспортного потоку

Розрахунок очікуваної величини транспортного шуму:

= 46 +11,8 lgN+=46+11,8lg191+2=71,88 ,

де N - інтенсивність руху транспорту в обох напрямках в ек/год; - сума похибок.

Шумовий режим робочого місця складає 71,88 дБА.

Використання рис.4.1 і розрахунку можуть бути використані для визначення величини тільки на ділянках з безперервним рухом транспорту, коли задані умови транспорту не відрізняються від умов руху, прийнятих для умов побудови графіка, а саме:

А) при характері (складі) руху вантажного і громадського транспорта 10-90% і швидкості руху основного потоку 20-60 дм / год;

Б) при розділювальних смугах по осі проїзної частини з шириною менше 5м;

В) при проїзної частини з покриттям з асфальтобетону або цементобетону;

Г) при відстані між лініями безперервної забудови більше 50-60 м.

4. Підвищений рівень вібрації на робочому місці.

Основними заходами щодо боротьби з вібрацією є зниження вібрації: зниження вібрації в джерелі виникнення; зменшення вібрації на шляху поширення - віброізоляція, шляхом застосування пружинних і гумових прокладок, спеціальних підкладок під устаткування; застосування дистанційного управління, що виключає передачу вібрацій на робоче місце; використання індивідуальних засобів захисту (антивібраційні рукавиці. взуття, гумові килимки). Вібруюче устаткування періодично й після ремонту варто перевіряти на відповідність його діючим санітарним нормам. Для виміру вібрації застосовуються вібрографи, вимірники шуму та вібрації, а також інші прилади, показані на рис. 4.2.

5. Нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів. монотонність праці, зоровий дискомфорт). Порушення зорових функцій у користувачів комп'ютерів пов'язані, в основному, з трьома групами факторів:

- параметрами освітлення робочого місця;

- характеристиками дисплея;

- специфікою роботи за комп'ютером.

Рис. 3.2. Типи шумомірів та віброметрів: а) Алгоритм - 02 вібромір; б) SVAN - 948 чотирьохканальний: в)SV - 210/211 Стаціонарна шумомір і вітромір системи моніторингу шуму

Тому, необхідно звернути увагу на забезпечення раціонального освітлення на робочому місці, використання сучасних дисплеїв з покращеними характеристиками, дотримання режимів праці та відпочинку, а також необхідно щоб центр екрана дисплея був нижчий від кута зору людини.

3.3 Забезпечення пожежної і вибухової безпеки при роботі в ревербераційній камері

Причини пожеж і загорянь в ревербераційній камері можуть бути такі:

1. несправний пристрій, чи порушення режиму роботи систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря;

2. несправний пристрій, чи перевантаження електричних установок і мереж (неправильний вибір перетинів чи проводів підбор електроустаткування, несправність засобів захисту мереж від перевантажень і ін.);

3. самозапалювання і самозаймання речовин і матеріалів при неправильному їхньому збереженні чи застосуванні;

4. необережне поводження з вогнем (паління в невстановлених місцях, недбале проведення вогневих робіт, залишення без догляду електронагрівальних приладів і т.п.).

До небезпечних факторів пожежі відносяться:

- відкритий вогонь чи іскри;

- підвищена температура повітря, предметів і т.п.;

- токсичні продукти горіння;

- дим (високодисперсна аерозоль із твердими частками);

- знижена концентрація кисню;

- вибух.

Загальні вимоги до систем запобігання пожеж і пожежного захисту регламентується міждержавними стандартами системи стандартів безпеки праці ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76 і спеціальною нормативно-технічною документацією.

Для пожежної профілактики порушення режиму роботи необхідно:

1) користуватися електроспоживачами, шнури живлення яких мають триполюсну вилку з попереджуючим включенням заземлюючого проводу;

2) не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію;

3) не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають пошкодження або ненадійно з'єднані з електрошнуром живлення, вилками, розетками та подовжувачами;

4) не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисних, направляючих;

5) не застосовувати для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

6) при користуванні електроспоживачами, які мають окремий, самостійний провід заземлення, перед включенням його в електромережу перевірити наявність та надійність приєднаного проводу до відповідних клем;

7) не залишати без догляду працюючі електроспоживачі;

8) по закінченні робочого дня вимкнути вимикач на електроспоживачі та від'єднати провід живлення від розетки електромережі. При цьому слід пам'ятати, що від'єднуючи вилку електроспоживача від розетки, її слід тримати за корпус, а не смикати за провід живлення, бо можна висмикнути один з проводів і потрапити під дію електричного струму.

Профілактика пожеж від перевантажень:

1. при проектуванні необхідно правильно вибирати переріз провідників мереж і схем за допустимою величиною струму;

2. в процесі експлуатації електричних мереж не можна включати додатково електроприймачі, якщо мережа на це не розрахована;

3. для захисту електрообладнання від струмів перевантаження найбільш ефективні автоматичні і електронні схеми захисту, вимикачі, теплові реле і плавкі запобіжники.

З метою попередження можливостей загоряння і виникнення пожеж у ревербераційній камері необхідно:

4.1. робочі місця і проходи звільнити від зайвих предметів;

4.2. не працювати з легкозаймистими речовинами на відкритому вогні і поблизу електронагрівальних приладів;

4.3. у процесі виконання роботи перевіряти крани газових пальників.

Для забезпечення пожежовибухобезпеки важливе значення має підтримка необхідного теплового режиму обладнання за допомогою природної або механічної вентиляції, а також тепловідводів спеціального призначення. Необхідно прийняти ряд заходів, для забезпечення гасіння пожеж. До них відносяться будівництво димових люків для видалення та обмеження розповсюдження диму, який виникає при пожежі , будівництво спеціальних сходів, забезпечення під'їздів до споруд, будівель та джерел води. Для гасіння пожеж використовують вогнегасники (пінні, рідинні, газові).

При виникненні пожежі рекомендуються наступні дії:

- вивести людей і матеріальні цінності з небезпечної зони;

- викликати пожежну охорону;

- вжити заходи по локалізації пожежі;

- по можливості, вжити заходи по гасінню пожежі.

Безпека при вибухах забезпечується встановленням мінімальної кількості вибухонебезпечних речовин, які використовують у лабораторіях; використання обладнання, яке розраховане на тиск вибуху; застосування активних систем зменшення вибуху та засобів попереджування.

Для запобігання пожеж і вибухів необхідно виключити можливість утворення вибухонебезпечного середовища, підвищення температури і тиску даного середовища вище максимально допустимих значень горючості.

Розділ ІV. Еколого-економічний збиток від дії транспортного шуму на населення

4.1 Визначення еколого-економічного збитку від дії транспортного шуму на населення

Розрахувати еколого-економічий збиток можна за такою формулою:

,

де - корисний коефіцієнт (12грн); - коефіцієнт агресивності, який визначається в залежності від рівня шуму внутрішніх приміщень; - рівні шуму від транспорту у внутрішніх приміщеннях вдень, дБА; - кількість людей у приміщенні.

4.2 Аналіз розрахунку еколого-економічного збитку від дії транспортного шуму на населення

Умовно було взято, що в однокімнатній квартирі проживають 2 людини, в двокімнатній 4 і в трьокімнатній 6. Двадцять один пятиповерхових будинки в кожному з яких по одному типу квартири на поверх, тоді: = 12*5*21 = 1260 мешканців [28].

Оскільки перевищенний середній рівень = 43 дБА то = 12, тоді:

Отриманий результат характеризує збитки за нормативами в день і для визначення сумарного збитку за рік:

Висновки

1. На територіях, які межують з магістральними вулицями спостерігаються зони в яких різні зашумлення перевищують нормативні. На території вул.. Чоколовський бульвар ширина зони зашумлення складає близько від 10 м до 420 м.

2. Для створення умов праці, які б відповідали нормативним вимогам що до рівнів шуму у внутрішніх приміщеннях необхідні шумозахисні заходи якими можуть бути звукоізоляція скління та звукопоглинання.

3. Автотранспортні потоки на вулично-дорожній мережі міст обумовлюють високі рівні шуму, які складають від 62 до 72 дБА, що призводить до значного шумового забруднення прилеглих житлових територій, тому саме на вулично-дорожній мережі міст найбільш ефективні шумозахистні заходи для зменшення негативного впливу транспортних шумів.

4. Капіталовкладення, яке потрібно для виконання цих заходів коштує значно менше ніж збитки від негативного впливу шуму на людей.

5. Загальна оцінка ефективності заходів повинна здійснюватися в залежності від рівня негативних впливів, які порівнюються з санітарно-гігієнічними нормами.

Список використаних джерел

1. Дьяков А.Б., Игнатьев Ю.В. Экологическая безопасность транспортных потоков.-М.:Транспорт, 1989.-128 с.

2. Дідьковский В.С., Маркэлов П.О. Шум і Вібрація: Підручник.-К.: Вища шк., 1995.-263 с.

3. Авиационная акустика: В 2-х ч./Под ред.. А.Г.Мунина.-М.: Машиностроение, 1986.-250 c.

4. Гигиенические критерии состояния окружающей среды: (12.Шум.-Женева): ВОЗ, 1983.-115 с.

5. ГОСТ 22283-88. Шум авиационный. Допустимые уровни шума на територии жилой застройки. [Введ. 01.04.1981].

6. ГОСТ 24525.4-80. Управление производственным объединением и промышленным предприятием. Управление ораной окружающей среды. Основные положения.- (М.: Госстандарт), 1981.-14 с.

7. ГОСТ 204444-85. Шум. Транспортні потоки. Методи виміру шумової характеристики. [Введ. 01.01.86].

8. ГОСТ 31296.2-2006. Описание, измерение и оценка шума на местности. (Часть 2.-М.: Стандартинформ 2008).

9. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовіща” від [25.06.1991].

10. Закон України “Про санітарно-епідеміологічну службу” [від 05.06.1994].

11. Заборов В.И., Лапаев Э.М., Никольский В.Н. Звукоизоляция в жилых и общественных зданиях. - М.: Стройиздат, 1979.-254 с.

12. Мсаков В.М., Федорович М.А. Виброшумозащита в электромашиностроении .- Л.:Энергоатомиздат, 1986.-208 с.

13. Исакович М.А. Общая акустика. - М.: Наука, 1973.-495 с.

14. Кузнецов В.С. Медико - биологические аспекты проблемы шума и вибрации. Пленарные доклады на VІ НТК по авиационной акустике.-М: ЦАГИ, 1979.-С.122-149.

15. Лепендин Л.Ф. Акустика.-М.: Высш. Шк., 1978.-448 с.

16. Новак С.М., Логвинец А.С. Защита от вибраций и шума в строительстве: Справочник. - К.: Будівельник, 1990.-184 с.

17. Осипов Г.Л., Прутков Б.Г., Шишкин И.А. Градостроительные меры борьбы с шумом.- М.: Стройиздат, 1975.-215 с.

18. Поспелов П.И. Борьба с шумом на автомобильных дорогах.-М.:Транспорт, 1981.-88 с.

19. Самойлюк Е.П., Денисенко, Пилипенко А.П. Борьба с шумом в населенных местах.- К.: Будівельник, 1981.-144 с.

20. Луканин В.Н., Трофименко Ю.В. Промислово-транспортна екологія: Учеб. Для вузів / Під ред. В.Н. Луканина. - М.: Высш. шк., 2001. - 273с.

21. Макарова Т.В. До питання оцінки впливу транспортного потоку на суспільно екологічні показники місцевості, що прилягає до дороги // Т.В. Макарова, О.Г. Воловненко, С.М. Долгополов // Міжвузівський збірник «Наукові нотатки». Луцьк, 2010. Випуск №28 - С.317-322

22. Токарев В.И., Запорожец А.И., Страхолес В.В. Снижение шума при эксплуатации пассажирских самолетов. - Киев: Техника, 1990. - 127 с.

23. Дідковський В.С. та ін. Основи акустичної екології: Навчальний посібник /За ред. В.С. Дідковського.- Кіровоград: Поліграфічно-видавничий центр ТОВ "Імпекс ЛТД", 2002.-520 с.

24. Квитка В.Е., Мельников Б.Н., Токарев В.И. Гражданская авиация и охрана окружающей среды К.: Вища шк., Головное издательство, 1984.-136 с.

25. Авиационная акустика //Под ред. А.Г.Мунина. Часть 1. Шум на местности дозвуковых пассажирских самолетов и вертолетов. - М.: Машиностроение, 1982. - 243 с.

26. Контроль шума в промышленности: Предупреждение, снижение / Под ред.Дж.Д.Вейба. - Л.:Судостроение, 1981.-312 с.

27. Коаригин С.Д., Крышов С.И. Архитектурно-строительная акустика. - М.: Высш. Шк., 1986.-256 с.

28. Рекомендации по установлению зон ограничения жилой застройки в окрестностях аэропортов ГА из русловий шума.-М.: ГосНИИСФ, НИИСФ, МНИИ гигиены, 1985ю-49 с.

29. Колесников А.Е. Шум и вибрация: Учебник. - Л.:Судостроение, 1988.-248 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Допустимі рівні звуку електропобутової апаратури

Группы ТНП	Уровни звукового давления, дБА в октавных полосах со среднегеометрическими частотами, Гц	Уровни звука эквивалентные уровни звука, дБА	Максимальные уровни звука, дБА
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
1. Бытовые электрические приборы:
а) изделия предназначенные для круглосуточной эксплуатации в жилых комнатах квартир, например: вентиляторы, воздухообменники, кондиционеры	72	55	44	35	29	25	22	20	18	30	40
б) изделия, предназначенные для круглосуточной эксплуатации во вспомогательных нежилых помещениях квартир, например: холодильники, морозильники	83	67	57	49	44	40	37	35	33	45	55
в) изделия длительного использования (от 1 до 6 часов в день), предназначенные для механизации хозяйственных и кухонных работ, например: стиральные и швейные машины, воздухоочистители для кухонь	100	87	79	72	68	65	63	61	59	70	75
г) изделия кратковременного использования (менее 1 часа в день), предназначенные для механизации хозяйственных и кухонных работ, например: пылесосы, кухонные комбайны, кофемолки, миксеры	107	95	87	82	78	75	73	71	69	80	85
д) изделия производственно-бытового назначения, например: электродрели, электрорубанки**	107	95	87	82	78	75	73	71	69	80	90
2. Игрушки для детей (за исключением настроенных музыкальных игрушек, духовых и ударных инструментов)***
а) до 3-х лет	93	79	70	63	58	55	52	50	49	60	70
б) от 3-х до 6-ти лет	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65	75
в) старше 6-ти лет	100	87	79	72	68	65	63	61	59	70	80
г) игрушки для игры на открытом воздухе	103	91	83	77	73	70	68	66	64	75	85
3. Электроприборы санитарно-гигиенические, например: фены, электробритвы	100	87	79	72	68	65	63	61	59	70	75
4. Бытовая оргтехника, например: множитель, 085;ая техника	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65	75
5. ПЭВМ (системный блок)	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50	-
* Корректированный уровень звуковой мощности является технической характеристикой источника шума и в данных СанПиН не нормируется. ** Индивидуальная трудовая деятельность с применением ТИП данной группы при уровнях звука выше 75 дБА в квартирах жилых зданий запрещается. Работа с изделиями производственно-бытового назначения в жилых зданиях в ночное время суток (с 23 до 7 часов) запрещена. *** Максимальный уровень звука игрушки, издающей импульсный шум в качестве игрового момента (удар, одиночный выстрел и др.), должен быть не более 90 дБА при измерении на временной характеристике «импульс» шумомера.

Размещено на Allbest.ru