Главная
База знаний "Allbest"
Строительство и архитектура
Українська культура. Архітектура Росії XVIII-XIX століття
Українська культура. Архітектура Росії XVIII-XIX століття
Новий стиль у храмовій архітектурі - московське бароко. Поліхромія фасадів, стіни, забарвлені в сині, червоні, жовті і зелені кольори як специфічна національна особливість архітектури бароко в середині XVIII ст. Передумови появи і розвитку класицизму.
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.11.2009 |
| Размер файла | 57,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У містах почали будувати багато казенних адміністративних будівель: губернаторські будинки, лікарні, тюремні замки, казарми для військових гарнізонів. Інтенсивно розвивалися культура і освіта, що викликало необхідність в будівництві багатьох будівель, учбових закладів, різних академій, інститутів - пансіонатів для дворянських і міщанських дітей, театрів і бібліотек. Швидко росли міста, перш за все за рахунок житлової забудови садибного типу. В умовах величезного будівництва, що розгорталося в містах і поміщицьких садибах, збільшених будівельних потреб, архітектурні прийоми і багатоділові форми бароко, вишукано-складні і пишні, виявилися неприйнятними, оскільки декоративність цього стилю вимагала значних матеріальних витрат і великої кількості кваліфікованих майстрів різних спеціальностей. Виходячи з сказаного, виникла постійна необхідність в перегляді основ архітектури. Таким чином, глибокі внутрішньодержавні передумови матеріального і ідеологічного характеру зумовили кризу стилю бароко, його відмирання і привели Росію до пошуків економічної і реалістичної архітектури. Тому саме класична архітектура античності, доцільна, проста і ясна і разом з тим виразна, послужила еталоном краси, стала свого роду ідеалом, основою класицизму, що формується в Росії.
Архітектура раннього класицизму (1760-1780 рр.)
Для керівництва повсюдною містобудівною діяльністю в грудні 1762 року була установлена комісія про кам'яну будову Санкт-Петербурга і Москви. Створена для регулювання забудови обох столиць, незабаром почала керувати всім містобудуванням в стані. Комісія функціонувала до 1796 року. За цей період нею послідовно керували видні архітектори: А.В. Квасов (1763-1772 р. р); І.Е. Старов (1772-1774 р. р); І. Лем (1775-1796 р. р). Крім врегулювання планування Петербургу і Москви комісія за 34 роки створила генеральні плани 24 міст (Архангельська, Астрахані, Твері, Нижнього Новгорода, Казані, Новгорода, Ярославля, Костроми, Томська, Пскова, Воронежа, Вітебська і інших). Головними містоформуючими чинниками вважалися водні і сухопутні магістралі, адміністративні і торгові площі, що склалися, чіткі межі міст. Впорядкування міського планування на основі геометрично правильної прямокутної системи. Забудова вулиць і площ міст регламентувалася по висоті. Головні вулиці і площі повинні були забудовуватися зразковими будинками, поставлені впритул один до одного. Це сприяло єдності організації вулиць. Архітектурна зовнішність будинків визначалася декількома затвердженими зразковими проектами фасадів. Вони відрізнялися простотою архітектурних рішень, їх площини пожвавили лише фігурні обрамлення віконних отворів, що повторюються.
У містах Росії житлова забудова мала зазвичай один-два поверхи, лише в Петербурзі поверховість піднімалася до трьох-чотирьох. У даний період А.В. Квасовим розроблений проект впорядкування набережної річки Фонтанки. Утворення крізних проїзних набережних і передмостових площ, перетворили Фонтанку у важливу дугоутворюючу магістраль. Для Москви в 1775 році був складений новий генеральний план, що зберігав радіально-кільцеву структуру, що намітив систему площ півкільцем Кремль, що охопили, і Китай-місто. Для розгляду і затвердження проектів приватновласницької забудови в 1775-1778 рр. функціонував спеціальний Кам'яний наказ. У 1760 роках в російській архітектурі все помітніше почали виявлятися риси класицизму. Найпершим проявом класицизму був проект “Розважального будинку" в Оранієнбауме (нині не існує). Складений архітектором А.Ф. Кокоріним і так званий Ботний будинок А.Ф. Віста (1761-1762 р. р) у фортеці Петропавлівській.
У цей період в Росії працювали відомі архітектори: Ю.М. Фельтен і К.М. Бланк, італієць А. Рінальді, француз Т.Б. Валлен-Деламонт. Розглядаючи даний період в хронологічній послідовності зведення будов слід зазначити, що класичні форми і ясні композиційні прийоми все більше витісняли надмірну декоративність. Тут необхідно розглянути основні творіння архітекторів, що збереглися до наших днів. Антоніо Рінальді (1710-1794 р. р) - Китайський палац (1762-1768 р. р) в Оранієнбауме. Інтер'єр палацу свідчить про високу художню майстерність архітектора. Примхливі контури палацу гармонували з навколишньою парковою композицією, з штучним водоймищем і красиво оформленою рослинністю. Середовище парадних приміщень одноповерхового палацу особливо виділяються величавою красою - Великий зал, Овальний зал, зал Муз. Китайський кабінет з елементами убрання, Стеклярусовий кабінет. Павільйон Катальної гори (1762-1774 р. р) триповерховий павільйон, що добре зберігся, з колонадами обхідних галерей на другому і третьому поверсі. Павільйон в Ломоносові єдине нагадування, що збереглося, про народні розваги. Мармуровий палац (1768-1785 р. р) відноситься до унікальних явищ Петербургу і Росії, завдяки багатоколірному облицюванню фасадів. Триповерхова будівля розташована на ділянці між Невою і Марсовому полемо і має П-образную композицію з крилами, створюючими досить глибокий парадний двір. Палац в Гатчині (1766-1781 р. р) складає триповерховий з прохідній галерей, внизу основний корпус доповнений п'ятигранними шести ярусними видовими баштами і дугоподібні двоповерхові крила, що охоплюють парадний двір. Після передачі палацу царевичеві Павлу (1783 рік) був перебудований усередині і доповнений замкнутими каре по кінцях первинної композиції В.Ф. Бренна.
Стримана пластика фасадів комплексується благородством місцевого каменя - світло-сірого пудостського вапняку. Парадні інтер'єри розташовані на другому поверсі, з них найбільш значними були: Білий зал, Аванзал, мармурова їдальня та інші. Палац був зруйнований в роки фашистської окупації. Нині реставрується. Окрім вказаних вище А. Рінальді збудував декілька православних храмів, особливістю яких є поєднання в одній композиції знов затвердившого ще в період бароко п'ятиглавія і високої багатоярусної дзвіниці. Штучне використання класичних ордерів, по ярусне їх розташування на дзвіницях і делікатне планування фасадів свідчить про стилістичну дійсність художніх образів, що відповідає ранньому класицизму. Крім монументальних будівель А. Рінальді створив ряд меморіальних споруд. До них слід віднести Орловські ворота (1777-1782 р. р); Чесменська колона (171-1778 р. р) в Пушкіні; Чесменський обеліск в Гатчині (1755-1778 р. р). Установа Академії Мистецтва в 1757 році зумовила нових архітекторів, як росіян, так і іноземних. До них відноситься той, що приїхав з Москви А.Ф. Кокорінов (1726-1772 р. р) і запрошений з Франції І.І. Шуваловим Ж.Б. Валлен-Деламонт (1729-1800 р. р). До творінь вказаних архітекторів слід віднести палац Г.А. Демідова. Особливість палацу Демідова - чавунна зовнішня тераса і чавунні сходи з маршами, що дугоподібно розходяться, сполучають палац з садом. Будівля Академії Мистецтва (1764-1788 р. р) на Університетській набережній Васильєвського острова. У будівлях простежується виразність стилю раннього класицизму. Сюди слід віднести головний корпус Педагогічного інституту Герцена. Північний фасад Малого Ермітажу; Будівництво великого Гостиного двору, зведеного на закладених по контуру цілого кварталу фундаментах. А.Ф. Кокорінов і Ж.Б. Валлен-Деламонт створювали в Росії палацові ансамблі, які відображали архітектуру паризьких особняків, готелів із замкнутим парадним двором. Прикладом цьому міг служити палац І.Г. Чернишева, що не зберігся до наших днів. В середині XIX століття на його місці біля Синього моста був зведений архітектором А.І. Штакеншнейдером Маріїнський палац. У цей же період розвернув велику будівельну діяльність архітектор Ю.М. Фельтон. Його творчість формувалася під впливом Ф.Б. Растреллі, а потім він почав творити в рамках раннього класицизму. Найбільш значними творіннями Фельтена є: будівля Великого Ермітажу, Александрівський інститут, розташований поряд з ансамблем смільного монастиря. Будівля інституту з трьома внутрішніми дворами добре зберегла свій первинний вигляд, що відповідає ранньому класицизму. Найдосконаліший твір Ю.М. Фельтена - це огорожа Літнього саду з боку набережної Неви (1770-1784 р. р). Вона створена при творчій участі П.Е. Егорова (1731-1789 р. р); залізні ланки викували тульські ковалі, а гранітні стовпи з фігурними вазами і гранітний цоколь виготовили путиловські каменотеси. Огорожу відрізняє простота, дивовижна пропорційність і гармонія частин і цілого. Поворот російської архітектури у бік класицизму в Москві найяскравіше виявився у величезному ансамблі Виховного будинку, спорудженому в (1764-1770 р. р), недалеко від Кремля на березі Москви річки за задумом архітектора К.І. Бланка (1728-1793 р. р). У підмосковній садибі Кусковий К.І. Бланк в 1860 році звів імпозантний павільйон “Ермітаж". У відповідність з виникненням і розвитком класицизму на зміну регулярній французькій системі садово-паркового мистецтва приходить пейзажна (англійська система), така, що розповсюдилася в Західній Європі і перш за все в Англії.
Архітектура суворого класицизму (1780-1800 рр.)
Остання чверть вісімнадцятого сторіччя ознаменувалася великими соціально-історичними подіями (закріплені за Росією Крим і північне узбережжя Чорного моря). Швидко розвивалася економіка держави. Формувався всеросійський ринок, ярмарки і торгові центри. Значно розвивалася металургійна промисловість. Розширювалася торгівля з середньою Азією і Китаєм. Активізація економічного життя сприяли кількісному і якісному зростанню міст і поміщицьких садибах. Всі ці явища знайшли помітне віддзеркалення в містобудуванні і архітектурі. Архітектура російської провінції характеризувалася двома особливостями: більшість міст отримали нові генеральні плани. Архітектура міст, особливо міських центрів, формувалася на основі прийомів суворого класицизму. Разом з типами будівель, відомими раніше, в містах почали будувати нові споруди. У містах оборонних споруд, що ще зберегли сліди, вони в результаті здійснення нових планів все більше зникали, і цих міст набували містобудівні риси, властиві більшості російських міст. Розширилося садибне будівництво, особливо на півдні Росії і в Поволж'ї. При цьому вироблялася система розміщення різних господарських будов залежно від природних умов. У провінційних садибах знатних власників, панськими будинками були кам'яні споруди палацового типу. Парадна архітектура класицизму з портиками стала уособленням соціального і економічного престижу. У даний період видатними архітекторами Росії були створені архітектурні творіння, що є надбанням не тільки Росії, але і всього світу. Деякі з них, а саме: Баженов Василь Іванович (1737-1799 р. р) - будівництво Великого Кремлівського палацу і будівлі колегій на території московського Кремля. Не дивлячись на те, що видатний задум здійснений, не був його значення для долі російської архітектури було велике, перш за все, для остаточного затвердження класицизму як основного стилістичного напряму в розвитку вітчизняної архітектури. Створення в підмосковному селі Царіцино заміської царської палацово-паркової резиденції. Всі будови ансамблю розташовані на пересіченій місцевості, частини якої сполучені двома фігурними мостами, завдяки чому склалася єдина, незвичайно красива панорама, що не має аналогів в історії архітектури. Будинок Пашкова (1784-1786 р. р), нині стара будівля Бібліотеки В.І. Леніна, що складається з трьох різних частин, силуетна композиція будинку, що вінчає пагорб, що озеленює, є і до цих пір однією найдосконалішою роботою всього російського класицизму кінця XVIII століття. Завершенням творчості Баженова був проект Михайлівського замку в Петербурзі (1797-1800 р. р). Замок був збудований без участі архітектора будівельником, що управляє, був В.Ф. Бренна який вніс істотні зміни до трактування головного фасаду. Козаків М. Ф.: Петровський палац - зовнішності палацу він додав яскраво виражений національний характер, ансамбль Петровського палацу - видатний зразок гармонійного архітектурного синтезу класичних принципів і російського національного живопису. Будівля Сенату в Московському Кремлі - ротонда Сенату визнана в архітектурі російського класицизму кращим парадним круглим залом і є першим в Росії прикладом композиції подібного типу. Цей зал - важлива ланка в розвитку російського класицизму. Церква Пилипа Митрополита (1777-1788 р. р). Була використана класична російська композиція стосовно православного храму. У другій половині 18 століття ротонда почала утілюватися в архітектурі російського класицизму при створенні культових будівель, вона ж була використана при споруді мавзолею Баришникова під Смоленськом (1784-1802 р. р). Голіцинська лікарня (нині перша міська лікарня Пірогова). Будівля Університету (1786-1793 рр.). Будівля Університету постраждала в 1812 році і була відтворена із змінами в 1817-1819 рр.
Затвердження нового генерального плану Москви в 1775 році стимулювало житлову приватновласницьку забудову, що широко розвернулася в 1780-1800 рр. До цього часу остаточно виробилися два об'ємно-планувальні типи міських садиб - перший основний житловий будинок і флігелі, розташовані по червоній лінії вулиці, утворюючи систему з трьох частин, що формує фронт забудови; другий - житлова садиба з відкритим парадним двором, охопленим крилами і флігелями. З 1770 років в Петербурзькому будівництві виразно простежується розвиток класицизму на основі античних римських принципів епохи Відродження. Деякі з них, саме: архітектор Старов І.Е. (1745-1808 р. р) зводить Таврійський палац (1883-1789 р. р) пейзажним садом; Троїцкий собор (1778-1790 р. р) в Олександро-Невській Лаврі. Споруда собору мала важливе ідейно-патріотичне значення, оскільки під зведеннями храму знаходиться гробниця Олександра Невського. Окрім названих вище найбільших будов, Старов займався проектуванням для південних губерній, розробив плани нових міст Миколаєва і Екатеринославля; у останній архітектор збудував палац намісника краю - Г.А. Потемкіна.
Архітектор Волков Ф.І. (1755-1803 р. р). До 1790 року розробив зразкові проекти казармових будівель, підпорядкувавши їх зовнішність принципам класицизму. Найкрупнішими творами є будівля Морського Кадетського корпусу (1796-1798 р. р) на набережної Неви. Ансамбль Головного Поштамту (1782-1789 р. р).
Архітектор Кваренги і Джакомо (1744-1817 р. р). У творіннях Кваренги яскраво втілені риси строгого класицизму. Деякі з них: дача А.А. Безбородько (1783-1788 рр.). Будівля Академії Наук (1783-1789 рр.), Ермітажний театр (1783-1787 рр.), будівля Асигнаційного банку (1783-1790 рр.), Александровський палац (1792-1796 рр.) в Царському селі, Тріумфальна арка в 1814 році - Нарвські ворота.
У Петербурзі продовжувалися важливі роботи по впорядкуванню. Створювалися гранітні набережні Неви, малих річок і проток. Зводилися чудові архітектурні пам'ятники, що стали важливими містоформуючими елементами. На березі Неви перед незавершеним будівництвом Ісаакиївського собору в 1782 році був відкритий один з кращих кінних елементів в Європі - пам'ятник Петру I (скульптор Е.М. Фальконе і М.А. Колло; змія виконана скульптором Ф.Г. Гордєєвим). Чудова бронзова порожниста скульптурна композиція на природній гранітній скелі. Скеля своїми розмірами (заввишки 10.1 метра, завдовжки 14.5 метра, шириною 5.5 метрів) відповідала просторій прибережній площі. Інший пам'ятник Петру I був встановлений в ансамблі Михайлівського замку (1800 рік). Була використана бронзова кінна статуя (скульптор К.Б. Расстрелі - отець, архітектор Ф.І. Волков, барельєфи - скульптори В.І. Демунт-Маліновський, І.І. Теребінов, І. Моїсєєв під керівництвом М.І. Козловського). У 1799 році на Царіциному лугу (Марсове поле) встановлений 14-ти метровий обеліск “Румянцева” (архітектор В.Ф. Бренна) в 1818 році перенесений на Васильєвський острів до Першого Кадетського корпусу, де вчився видатний воєначальник П.А. Румянцев. У 1801 році на Царіциному лугу був відкритий пам'ятник великому російському полководцеві А.В. Суворову (скульптор М.І. Козловський, пересунутий ближче до берега Неви).
Висновок
Найбільш важливими прогресивними традиціями російської архітектури, що мають величезне значення для практики пізньої архітектури, є ансамблевість і містобудівне мистецтво. Якщо прагнення до формування архітектурних ансамблів спочатку носило інтуїтивний характер, то в подальшому часі воно стало усвідомленим.
Архітектура перетворювалася в часі, але проте деякі особливості російської архітектури існували і розвивалися впродовж сторіч, зберігаючи традиційну стійкість аж до XX століття, коли космополітична суть імперіалізму не стала їх поступово стирати.
Отже, як ми бачимо, цей прекрасний і пишний стиль бароко проіснував недовго і вже в другій половині VIII століття на зміну йому приходить суворий і величний класицизм, для якого характерна ясність форм, простота і в той же час монументальність, затверджуючу потужність і силу держави, цінність людської особи.
Список використаної літератури
1. Москва: Енциклопедія, М.: Вітчизняна енциклопедія, 1980 рік.
2. Історія російської архітектури, В.І. Пілявський, А.А. Тиц, Ю.С. Ушаков; Ленінград Строцвидання 1984 рік.
3. Історія архітектури: учбовий посібник, Н.В. Бірюкова, Москва ІНФРАМ 2006 рік
4. Архітектурно-містобудівні пам'ятники Російської держави XI-XIX століть.: учбовий посібник Р.Г. Людмирська, Ростов-на Дону “Феникс" 2006 рік.
5. Істория російської архітектури; вища школа, В.Н. Ткачев, 1987 рік.
6. 100 великих архітекторів, Салін Д.К., Вече, 2000 рік.
Подобные документы
Розвиток архітектури на Україні в XVII ст. Проникнення в будівництво національних, народних рис. Новий напрям у мистецтві цілої Європи — стиль бароко. Самобутністс барокових споруд на землях Гетьманщини, Слобідської України за часів гетьмана Івана Мазепи.
реферат [51,0 K], добавлен 30.01.2010Повернення до античної спадщини як ідеального зразка і норми існування людини - основна ідея класицизму. Зародження класицизму у Франції XVII ст. Співіснування класицизму і бароко. Особливості архітектури класицизму в Англії, Голландії та Європі загалом.
реферат [44,5 K], добавлен 13.10.2010Історія виникнення та функціонування католицизму на Україні, художні традиції релігійних споруд латинського зодчества. Ренесансна культова скульптура та готика в добу середньовіччя. Будівнича діяльність католицьких чернечих орденів та стиль бароко.
дипломная работа [91,2 K], добавлен 19.12.2010Класицизм — напрям в європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Ордер - головна риса архітектури класицизму, особливість цього стилю в інтер’єрах. Класицизм і палладіанство у Франції та Англії.
презентация [1,9 M], добавлен 16.10.2011Аналіз історичних умов для виникнення архітектурних стилів. Визначення причин появи нових стильових особливостей архітектури Слобожанщини ХVII-XVIII століть. Закономірності формування містобудівних систем. Огляд проблем реставрації архітектурних споруд.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 24.06.2013Розвиток українського національного архітектурного стилю у культовій архітектурі XVII-ХІХ ст. Взаємопроникнення та неподільність дерев’яної та мурованої архітектури. Загальні типологічні риси храмів України. Мурована культова архітектура Запоріжжя.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 28.10.2014Оборонний характер забудови міст другої половини XVII століття. Фортифікаційні споруди. Розташування вулиць і кварталів. Укріплені монастирі. Архітектура парадно-резиденційної забудови. Світські будівлі XVIII століття. Муроване церковне будівництво.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 29.03.2013Використання в архітектурі стилів ампір, модернізм, бароко, монументалізм, бруталізм, мудехари, гай-тек, неоготика, пітореск, готичний стиль, ренесанс, гуцульська сецесія, рококо, деконструктивізм, романський стиль, еклектизм, функціоналізм, класицизм.
презентация [12,7 M], добавлен 30.12.2014Особливості розвитку російської культури ІX-XVІІ ст.: мистецтво, писемність, архітектура. Відродження архітектури Русі після монголо-татарської навали. Архітектура Новгорода, Пскова, Москви. Нововведення в російській архітектурі 14-16 століть.
курсовая работа [191,4 K], добавлен 11.11.2007Конструкційно-технологічні особливості російської архітектури і мистецтва другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Модерн і національний романтизм в Росії; творчі художні об’єднання; етнографізм, "новоруський стиль"; стилізаторство, історизм, еклектика.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 04.05.2012
