Озеленення та благоустрій крівлі приватного будинку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

РОЗДІЛ 2. УРБОЕКОЛОГІЧНИЙ ТА ЛАНДШАФТНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ КРІВЛІ БУДИНКУ ПО ВУЛ.СУВОРОВА, 24 В М.ВІННИЦІ

2.1 Характеристика природно-кліматичних умов

2.2 Аналіз розміщення об'єкта

2.3 Історія виникнення садів на дахах

2.4 Характеристика конструктивних особливостей сучасних садів на крівлях

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РЕКОНСТРУКЦІЇ, КОНСЕРВАЦІЇ, ВІДНОВЛЕННЯ, ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ, БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ ОБ'ЄКТА АБО ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНОГО КОМПЛЕКСУ

3.1 Вибір варіантних підходів до проектування. Розрахунок відвідування об'єкта або техніко-економічне обґрунтування потенційної ємності об'єкта

3.2 Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території

3.3 Формування насаджень

3.4 Благоустрій територій

3.5 Агротехнічні заходи

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Рослинний світ - невід'ємний компонент середовища проживання людини. Життя рослин нерозривно пов'язане з факторами зовнішнього середовища - теплом, світлом, вологою та інше. В основі естетики лежить почуття краси властиве людині, і виникло як реакція свідомості на ландшафт.

Садово-паркове мистецтво - це мистецтво створення садів, парків та інших озеленювальних об'єктів. Його метою є використання для організації простору живого рослинного матеріалу, що безперервно змінює свій зовнішній вигляд, в поєднанні елементів природи і художнього мистецтва в єдине ціле.

В наш час в зв'язку з екологічною небезпекою і економічною кризою люди намагаються поселитися в більш екологічно чистих зонах, в сільських місцевостях.

Традиційно в Україні склалось так, що саду, як місцю відпочинку сім'ї, приділялась велика увага. Останніми роками збільшується акцент на екології ландшафтів, приділяючи більше уваги не досягненням селекціонерів, а дикорослим рослинам, декоративним травам.

Сьогодні має значення не лише соціально-естетична роль зелених насаджень, яка виховує здатність відчувати і розуміти красу природи, перетворювати її в об'єкт духовного життя. Ці найважливіші компоненти озеленення є основним фактором першочергової ваги у комплексі заходів соціального розвитку країни -- зміцнення здоров'я людей.

Озеленення потрібне не лише виробничим територіям заводів і фабрик, де робітнику доводиться працювати в умовах підвищеної загазованості й запиленості, а й чисельним установам, організаціям, освітнім закладам, приватним дачним ділянкам, дахам будівель та вуличним магістралям, де населення не менше страждає від цих несприятливих факторів. Листя дерев, чагарників і трав виконує тут роль природного уловлювача пилу та газу, своєрідного фільтра, який очищує повітря від забруднень і збагачує його киснем.

На даний момент Україна знаходиться на стадій посиленого розвитку і піднесення садово-паркового мистецтва. Велика увага приділяється створенню садів при приватних будинках, організаціях і установах, реконструкціях, історичних садів і парків, озелененню міст і селищ.

У зв'язку з дефіцитом міської землі і напруженістю екологічної ситуації постала проблема використання дахів будинків, підземних, на пів підземних гаражів і інших штучних основ для створення садів на дахах. Сади на дахах прекрасний захист від пилу і шуму, затишне і спокійне місце відпочинку і зняття стресу міського життя. Сад на даху - це найкращий спосіб розширення життєвого простору, як міської так і заміської нерухомості, загального користування або ж приватного [13].

Найважливіше завдання міського озеленення - це створення комфортного, здорового і естетичного середовища для людей. Дипломне проектування має за мету створення проекту озеленення та благоустрою території крівлі приватного будинку в м. Вінниця.

РОЗДІЛ 1.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Сад на даху - є одним з найбільш розвинених напрямів сучасного будівництва. Це пояснюється тим, що в умовах високої щільності забудови та перенаселеності великих міст, загазованості, викиди відходів виробництв, зелена покрівля сприяє суттєвому поліпшенню екологічної обстановки. На сьогоднішній день зелені дахи особливо поширені в містах, де відчувається дефіцит вільного місця, а більшу частину міської площі займають кам'яні забудови. У таких містах сад на даху - не тільки декор, але і необхідність. При підборі флори для саду на даху варто віддавати перевагу невибагливим, стійким до перепадів температур і витривалим рослинам. Відмінним вибором є рослини гірської флори. Сюди підходять карликові або сланкі форми дерев і чагарників. Рослини на даху інакше переносять сезонні зміни: так навесні пробудження приходить раніше, ніж на землі на 3-10 днів. Так само справа йде з цвітінням, дозріванням плодів і появою зів'янення. Цю особливість необхідно враховувати, складаючи декоративні комбінації рослин. Сади на дахах будинків, гаражів, промислових споруд входять в сучасне садово-паркове будівництво як рівноправний елемент озеленення населених місць [31]. озеленення благоустрій крівля будинок

У сучасних екологічних умовах зелені насадження міст і селищ відіграють роль найважливішого засобу регулювання, захисту і оптимізації життєвого середовища людини та біосфери в цілому.

Зелені насадження які існують на теперішній час активно впливають на формування структури міст вважаються одним з важливих факторів в створенні та покращенні санітарно-гігієнічних та мікрокліматичних умов життя людей, а також в формуванні архітектурного ландшафту населених міст. Але всі вони мають різний склад, різне місце призначення,місце розташування і зміст.

Благодійна мікрокліматична роль зелених насаджень у поліпшенні санітарно-гігієнічних умов міських територій величезна й багатогранна. Але при створенні спеціалізованих зелених насаджень курортних зон, лікувальних та дитячих закладів потрібно враховувати й можливість негативного впливу окремих рослин, які алергенно активні або ж провокують астматичні явища. До них належить багато хвойних дерев, особливо під час цвітіння та пилкового льоту, а також покритонасінні рослини з дужим запахом квіток. У пору цвітіння платанів, наприклад, відмічено різке збільшення частоти захворювання пропасницею. Недоброю славою джерел тополиного пуху користуються й жіночі екземпляри деяких видів тополі.

Роль рослин різноманітна. По-перше, саме вони забезпечують декоративний і естетичний зміст основної площі вулиці. Далі, формуючи мікроклімат, вони виконують функцію головного чинника утворення сприятливого середовища: чистого, свіжого повітря, нормального зволоження, приємного запаху, заспокійливого зеленого кольору, рятівної тіні в жарку погоду. Рослини створюють захист від вітру, від вітрової і водної ерозії, є шумо- і пиловловлювачами [10].

Слід зазначити виняткову роль зелених насаджень в сучасних міських умовах. Крім відомого процесу фотосинтезу, зеленим рослинам (особливо деревинним) властиві такі найважливіші функції, як пилозахисна, кліматоутворююча, шумопоглинаюча, фітонцидна, естетична і ін. також добре відомі бактерицидні властивості черемхи, бузку, лавровишні. Фітонциди листя тополі вбивають дизентерійну паличку, а кора ялиці - бактерії дифтерії. Завдяки дії фітонцидів в лісі в 1 кубічному метрі повітря міститься всього 200-300 бактерій, тоді як в повітрі крупних міст їх в 200-500 разів більше. Тому міські зелені насадження є ефективним засобом екологічного захисту.

Проте рослинність і тваринний світ є найбільш чутливими ландшафтними компонентами. Вони першими уловлюють навіть самі незначні зміни середовища і реагують на них деградацією або зникненням окремим виглядом флори і фауни в місті. Зокрема, на рослинність украй негативно впливають порушення ввідний-повітряного режиму ґрунтових структур, засмічення відходами всіх видів і т.д. саме тому міська рослинність вимагає достатньо частого оновлення. Так, тривалість життя липи дрібнолистої складає в середньому: у лісі - 300 років, в крупних пареннях - 200 років, а на вулицях - 80 років. Для в'яза тривалість життя в природних умовах і на міських вулицях складає ще істотнішу різницю: 300 і 45 років відповідно [18, 19].

Всім зрозуміло, що озеленюють міста в першу чергу для створення краси і затишку. Але не слід забувати про те, що це тільки зовнішня сторона озеленення. Дуже важливо також те, що всі види озеленення - це здоров'я жителів, це - чисте повітря. Посадки різноманітних рослин дають рятівну тінь і прохолоду в жаркі дні, захищають від вітру і пилу, приглушають міські шуми.

При проектуванні саду на даху необхідно враховувати ряд особливостей. Наприклад, рослини на дахах страждають від перегріву внаслідок надлишкової інсоляції і теплового впливу споруд від вимерзання, через незначну товщину ґрунтового шару (30-35 см), а також їм доводиться витримувати значні вітрові навантаження. Для боротьби з такими явищами необхідно вводити в сади на дахах водні влаштування, які охолоджують і зволожують повітря; передбачати активний полив рослин і дренажування поживного шару ґрунту, а також вкриття ґрунту в зимовий період або використовувати мобільні форми озеленення дахів; влаштовувати вітрозахисні стінки, вертикальне озеленення, геопластику; спеціальні породи рослин, які добре адаптуються до особливих мікрокліматичних умов на дахах.

Сади на дахах можуть мати різноманітні малі форми і скульптуру. Особливо часто використовують альтанки, тіневі навіси, ігрові малі форми дитячих майданчиків, жанрову скульптуру.

Певної уваги вимагає покриття доріжок і площадок, які влаштовуються на дахах. Найбільш раціональним і економічним є використання бетонних плит невеликого розміру, які мають різноманітну геометричну форму - від круглої до багатогранної. Фактурний шар таких плит може бути кольоровим. Поряд з цим доцільно використовувати і елементи із штучного і природного каменю. Можливе поєднання бетонних плит з каменем, цеглою, гравієм, виконання різних орнаментів, малюнків, рельєфів. Такі покриття на дахах особливо бажані при влаштуванні дна водойми через їх невелику глибину (20-30 см).

Конструкції будівель і їх плоских покрівель впливають на їх ландшафтне вирішення, перш за все розташуванням колон або інших опор, оскільки високу рослинність найкраще розташовувати над такими опорами. Огорожі садів на дахах краще робити у вигляді суцільних парапетів, високих, але з можливістю огляду гарних панорам і пейзажів [14].

На сьогодні в практиці ландшафтного дизайну існує два основних типи озеленення дахів: Екстенсивний і інтенсивний хоча бувають і проміжні варіанти.

Екстенсивний тип - використання невибагливих рослин, що практично не потребують догляду і здатних спокійно існувати на тонкому субстраті, а також переносити несприятливі погодні умови: морози, вітер і пересихання. Зазвичай такі дахи не передбачають доступ людей. Цей тип благоустрою зазвичай використовують на дахах гаражів і господарських будівель.

Інтенсивний тип - дозволяє створити на даху практично будь-який ландшафт, як і на поверхні ґрунту. В такому саду можуть рости багаторічні рослини, цибулинні, чагарники і дерева заввишки до 4 м. Він потребує постійного і ретельного догляду. Тут можливе облаштування доріжок, створення місць відпочинку і навіть створення водойми. До переваг інверсійних покрівель можна віднести: захист гідроізоляції від перепадів температури і від механічних пошкоджень, можливість швидкого монтажу за любої погоди, відсутність необхідності в пароізоляційному шарі. Основною проблемою інверсійних покрівель є волога, яка практично завжди присутня між тепло- і гідроізоляцією. Вона сприяє утворенню рослинного шару, який частенько порушує герметичність покрівлі, створюючи розриви, через які відбувається інфільтрація вод. До того ж навіть дуже тонкий прошарок води між тепло- і гідроізоляцією призводить до зменшення термічного опору конструкції, який може виявитися вельми істотним. Разом з тим багаточисельні дослідження незалежними експертними службами показали високу функціональну надійність і довговічність конструкцій 'інверсійної' покрівлі [21].

При проектуванні саду на даху потрібно особливо чітко обдумати систему дренажу грунту і способи захисту рослин від механічного ушкодження і переохолоджень під впливом вітру.

Проект саду на даху потребує обов'язкове врахування ряду специфічних особливостей, до яких відносяться: 1.Здатність даху витримувати додаткове навантаження: вагу родючого ґрунту, різноманітного обладнання, декоративних елементів, рослин 2. Перешкода сильному розростанню кореневої системи 3. Забезпечення підвищеної гідроізоляції даху будинку 4. Організація розумної системи поливу і водовідводу, що дозволяє видалення зайвої вологи при одночасному збереженні деякої її кількості, необхідної для життя рослин. 5. Забезпечення безпечного руху по даху будівлі. 6. Забезпечення освітлення саду і підсвічування рослин в нічний час [25].

Висновок до розділу: отже, в результаті досліджень літературних джерел встановлено, що на сьогоднішній день зелені дахи особливо поширені в містах, де відчувається дефіцит вільного місця. Зелені насадження відіграють важливу роль в житті та здоров'ї людей. Розвиток ландшафтного дизайну, удосконалення сучасних технологій і будівельних матеріалів, поява на світовому ринку легких поживних субстратів, що замінюють звичний важкий ґрунт, вивчення закордонного досвіду - все це дозволяє тепер спеціалістам з ландшафтного дизайну створювати сади на штучних основах і у нас в країні швидко та якісно.

РОЗДІЛ 2

УРБОЕКОЛОГІЧНИЙ ТА ЛАНДШАФТНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ КРІВЛІ БУДИНКУ ПО ВУЛ.СУВОРОВА, 24 В М.ВІННИЦІ

2.1 Характеристика природно-кліматичних умов

Як і на більшій частині території Правобережного Лісостепу України, клімат Вінниччини помірно-континентальний. Для нього характерні тривале, не жарке літо з достатньою кількістю вологи, потрібної для вегетації рослин, порівняно коротка, несувора зима.

Обласний центр - м. Вінниця - знаходиться під 49° північної широти, тобто віддалений від екватора на 49°, а від Північного полюса - на 41°. Отже, саме географічне положення визначає помірність клімату області [34].

В літню пору переважають вологі вітри західного і північно-західного румбів. Найхолоднішим місяцем є січень, найтеплішим - липень. Середні амплітуди коливань температури протягом року не перевищують 25°С.

Розподіл опадів протягом року сприятливий для вегетації рослин і проведення озеленювальних робіт. Максимум опадів припадає на травень - липень (130 - 170 мм). Найменш вологими є зимові місяці. В грудні - лютому випадає від 65 до 80 мм. Середньорічні суми опадів на території області становлять 440 - 590 мм.

Влітку досить часті сильні роси. Як і тумани, найбільші роси бувають у долинах річки Південний Буг. У бездощовий період роси і тумани сприяють нагромадженню вологи і росту рослин. Перехід від однієї пори року до другої відбувається поступово. Стійкий перехід середньої добової температури через 0°С є початком весни. Це найчастіше буває в другій декаді березня. Весна триває близько двох місяців.

Літо триває з другої половини травня до першої половини вересня. У цей же час випадає найбільше дощів, переважно у вигляді злив. Кількість днів з опадами поступово зменшується з наближенням осені. Настання осені (перша декада жовтня) супроводжується заморозками, загальним зниженням температури, зменшенням кількості опадів. Характерною рисою осені на Вінниччині є повернення теплих сонячних днів. Осінь закінчується наприкінці листопада, коли середні добові температури повітря переходять через 0°С в бік зниження [33].

За флористичним районуванням територія Вінниччини входить до Карпатсько-Північнобалканської провінції Середньоєвропейської області. У трав'яному покриві Вінниччини налічують більше 1000 видів диковегетуючих трав, у тому числі такі дуже поширені представники степової рослинності, як стоколос безостий, тимофіївка степова, бородач звичайний, шавлія, люцерна, горицвіт весняний, ковила волосиста та ін. Серед бур'янів поширені: польовий осот, біла лобода, молочай, мишій, пирій, польова березка, волошки, хвощі. З ними ведеться боротьба за допомогою гербіцидів. Багато представлена група лікарських рослин (валеріана, бобчук трилистий, горицвіт, конвалія, череда, звіробій, чебрець, ромашка та ін.).

Основними деревними породами лісів на Вінниччині є дуб і граб.В таких лісах переважають широколисті породи: дуб звичайний, граб звичайний, липа серцелиста, клен звичайний, береза бородавчата, ясен звичайний, осика, груша звичайна, берест, тополя. До них примішуються європейські породи: явір, берека, дуб скельний, дика черешня. Трав'яний покрив -- осока, фіалки, конвалія, медунка, суниці та ін.

Хвойні породи дерев (сосна і ялина) - трапляються майже виключно в штучних насадженнях. Вінниччина дуже багата на паркову рослинність. Сім парків області віднесено до паркових пам'яток загальнодержавного значення і охороняються державою. Добре відомі Коло-Михайлівський ліс, Вінницький парк імені Горького, урочища Ґуральня та П'ятничани, які є улюбленими місцями відпочинку жителів м. Вінниці [12].

2.2 Аналіз розміщення об'єкта

Об'єкт озеленення розташований за адресою: вул. Суворова , буд. 24, м. Вінниця у мікрорайоні «Старе місто», у північній його частині. Неподалік знаходиться річка Південний Буг, це не промисловий район міста. Вулиця не має напруженого транспортного руху. З усіх сторін будинок оточений приватним сектором, з північної частини хнаходиться стихійний ринок, кондитерська фабрика «Рошен», з південної - гіпермаркет «Корона» та аптечний кіоск «Авіцена».

Також близько розташовані маршрути автобусів і таксі, якими можна легко дістатись в будь-яку частину міста.

Рис. 2.1 Ситуаційний план

Будинок на якому планується сад на даху - новий, побудований у 2009р.,основні конструктивні елементи побудовані з урахуванням майбутнього навантаження, з дотриманням всіх необхідних будівельних норм і стандартів.

Сад на даху планується розташувати у південно-східній частині будинку, з півночі його захищатиме міцна стіна капітальної конструкції даху, а з півдня прозора консткукція, що гарантуватиме безпеку відвідувачів, та залишить можливість милуватися краєвидами.

2.3 Історія виникнення садів на дахах

Сади на терасах і дахах будинків відомі давно, і батьківщиною їх уважають Ассирію й Вавилон. За даними археологічних розкопок був відновлений план спорудження, а в проекті його реставрації були використані й значно більш ранні описи грецьких істориків Діодора й Страбона. Висячий сад являв собою кілька терас, розташованих одна над іншою на зразок піраміди, і створював враження величезних зелених щаблів. Сама верхня тераса піднімалася над землею на 25 м, і весь сад, звернений до півдня, розміщався на склепінних перекриттях камер.

По іншій реконструкції на склепінному перекритті стояли кам'яні стіни, що утворювали вузькі проходи. Висота верхньої тераси, що збігалася із кріпосною стіною міста, становила 30 м.

Була відновлена й конструкція покриття, що складається з тесаного каменю, двох рядів цегли й свинцевих плит, що служили надійною гідроізоляцією. По плитах був прокладений шар очерету, просоченого бітумом, а зверху насипаний рослинний ґрунт. У товщі колон були сховані труби, по яких за допомогою системи блоків і черпаків піднімалася вода з ріки Євфрат до самої верхньої тераси [33].

Поступово сади на дахах починають просуватися на північ Європи. Історія садів на штучних основах у Росії веде свій початок з XVII ст. Найчастіше вони влаштовувалися на дахах господарських приміщень над льохами, зерносховищами і належали царям або вищому духівництву, пізніше - підприємцям і купецтву.

Історія садів на штучних основах у Росії веде свій початок з XVII ст. В Верхні й Нижній «верхові» сади прикрашали Московський Кремль, розміщаючись на зводах Запасного двору. Видні крони дерев на даху будинку у водогонній вежі, що служила для подачі води з Москви-ріки.

У Московському Кремлі «верхові» (висячі) сади були влаштовані на дахах і терасах палацу, при житлових кімнатах, і були невеликі по площі. Крім них, в 1623 році були побудовані два більші Набережні сади (Верхній і Нижній).

Нижній сад розташовувався на схилах Кремлівського пагорба біля Тайницьких воріт і мав значно меншу площу -- 1500 м². Плодові дерева й чагарники були висаджені в ньому, як й у Верхньому саду, по квадратній сітці. Штучна водойма, теж з «взводом», використався не тільки як декоративний елемент, але й для розведення риби. Крім того, у саду були розміщені теплиці. Планування садів було строго регулярне - доріжки перетиналися під прямим кутом і ділянки між ними обрамлялися тонкими дошками, поставленими на ребро. У ящики, що утворилися, висаджували рослини. У кремлівських садах цвіли й плодоносили яблуні, груші, ягідні чагарники, виноград, а за деякими відомостями, навіть волоський горіх, називаний тоді «цареградським». На зиму теплолюбні рослини вкривали рогожами, а спеціальні приміщення для них почали будувати в Кремлі тільки наприкінці XVII ст.

«Верхові сади» стали одним зі своєрідних типів російського міського саду в XVII в. і для свого часу були в Росії не меншим «чудом світу», ніж Вавилонські сади.

Особливою популярністю користувалися сади на дахах. Що ж стосується садів на дахах будинків, то вони ще довгий час залишалися в використані знаті й багатих людей. І тільки в XIX в. поява нових будівельних матеріалів і конструкцій дало перший поштовх масовому будівництву таких об'єктів у Європі [28].

При спорудженні покрівлі будинку було використане те ж древнє покриття, що й в «верхових садах» Кремля - свинцеві пластини, що служили ідеальною, але надзвичайно дорогою гідроізоляцією. Під час ремонту в 1960-х рр. їх замінили звичайним рулонним покриттям.

Хвиля захоплення експлуатованими покрівлями на початку XX ст. прокотилася по всій Європі, чому, безумовно, сприяли теоретичні праці й проекти найвизначніших архітекторів і містобудівників.

У США Фрэнк Ллойд Райт проектує й будує в Чикаго великий ресторан з відкритими експлуатованими дахами, і в тім же 1914 р. знаменитий німецький архітектор Вальтер Гропіус зводить у Кьольні конторський будинок з рестораном і садом на даху.

Теоретичне обґрунтування застосуванню плоских дахів було дано в 1920-і рр. Цей прийом був використаний цілою когортою архітекторів-конструктивістів. Такі дахи використалися більше як оглядові площадки, У Європі будівництво садів на дахах в XX ст. знаходить все більший розмах, залучаючи солідних підприємців. В 30-ті рр., трохи пізніше перерахованих московських об'єктів, був споруджений сад над шостим поверхом адміністративного будинку в Лондоні. Він одержав популярність як сад «Деррі энд Томз» (Derry and Toms). Сад площею 4000 м², що розмістився на висоті більше 30 м, зберігся й понині. Він цікавий і ландшафтно-архітектурним рішенням, і системою інженерного встаткування. Рішення про експлуатацію даху було прийнято завдяки тому, що її обстеження показало можливість збільшення навантаження [35].

У центральній частині саду був вибудуваний чайний павільйон з терасами, що відкриваються в пейзажний англійський сад, що займає більшу частину даху. Із протилежної сторони до аркади критого переходу, повитої виноградом, примикали два менших по площі садка - один у вікторіанському стилі, інший - наслідування іспанському патіо. У ньому било кілька фонтанів, з'єднаних вузьким каналом. Фонтан був розміщений й у центрі регулярного вікторіанського садка із традиційними формованими рослинами. Пейзажний сад включав куртини дерев і чагарників і струмочок з перекинутим через нього містками.

Рослини, захищені від вітру, росли тут швидше, ніж на рівні землі, також ще й завдяки теплу, що виходить від будинку, і ретельному догляду. Тому виявилося можливим виростити під відкритим небом пальми, виноград, інжир й інші екзотичні для Англії рослини. У такому виді сад існував до 1973 р., коли змінилася основна функція будинку й потрібно було замінити перерослі дерева. Незмінною популярністю він користується й у наші дні, коли верхні поверхи й надбудова повністю відведені під ресторан. Тиша й аромат квітучих рослин контрастують у цьому саду із шумом і пилом вулиць і створюють для відвідувачів атмосферу дійсного оазису.

Своєрідний і ще один англійський сад на даху, створений у середині XX в. по проекту одного з найбільших майстрів ландшафтного мистецтва Джеффрі Алана Джелліко, засновника й почесного президента Міжнародної Федерації ландшафтних архітекторів. Плоский дах універмагу в Гілдфорді був майже повністю перетворений в мілкий декоративний басейн із острівцями криволінійних обрисів, облямованими вологолюбними рослинами. Вони утворять площадки для відпочинку, з'єднані переходами через воду у вигляді круглих бетонних плит. Сад, що височить над діловим центром міста на висоті більше 30 м, був названий автором «садом неба». [11]

По іншу сторону Атлантики, у США, багато готелів Нью-Йорка вже в самому кінці XIX - початку XX ст. мали експлуатовані дахи. У Сан-Франциско з'явилися сквери на дахах підземних гаражів, і першим уважається сад у складі Юніон-сквера площею 1700 м², закладений в 1942 р. Пізніше, в 1950-і рр., уже ціла площа в Портсмуті являла собою висячий сад над підземною автостоянкою. Сад на штучній основі при приватній квартирі на одній з терас хмарочоса в Нью-Йорку: А - куточок саду; Б - загальний вид (із проекту реставрації).

У Гарвардському університеті основна пішохідна алея пройшла по даху бібліотеки, частково заглибленій у землю.

В американських містах з їхнім достатком транспортних розв'язок у різних рівнях з'явилися й одержали розвиток «лінійні», витягнуті уздовж магістралей сади й бульвари на штучних підставах зі своїми переходами, сходами й квітниками. Вони «повисають» над розв'язками міських магістралей, розділяючи автомобільний і пішохідний рух.

Користується заслуженою популярністю й сад на терасах будинку музею в Окленді. Частина будинку заглиблена в землю, а серія різновисоких терас, з'єднаних пандусами й сходами, утворить великий озеленений дах, і будинок у цілому, закінчене в 1961 р., нагадує грандіозний зелений пагорб.

Сади на дахах, що прийшли до нас із глибини століть, стають у наші дні свого роду знаменням часу, однієї з насущних потреб суспільства в його прагненні до екологічно чистого навколишнього середовища й тому -- однієї з найважливіших завдань сучасної архітектури.

2.4 Характеристика конструктивних особливостей сучасних садів на крівлях

Покриття сучасних будівель перегріваються в жаркий час до 80° С випромінюючи не тільки тепло але й шкідливі летючі речовини. Ці явища можуть бути значно зменшені за рахунок озеленення дахів. Температура дахів в жарке літо буде зменшена до 25° С. Також змінюється температура між поверхами, вона становить 17°-18° С. Рослини на даху зменшують запилення. Газон на даху схоплює 50% пилу, а при поливі - більше. Рослинний покрив зменшує електромагнітні опромінення захищаючи конструкцію від ультрафіолетових променів, а також шумозахист. Товщина рослинного ґрунту 40 см. утримує до 20% атмосферних опадів. Рослини захищають та очищають повітря від бактерій, мікробів, вуглекислого газу [14].

Особливу увагу слід приділяти проектуванню садів на дахах, використанню сучасних матеріалів. Потрібно врахувати й те, що найкращими поглинаючим властивостям наділений переважно справжній грунт. Але він є дуже важким вага його може досягати 1800 кг. на м./куб. Зменшити вагу можна вносячи в його склад рихлий торф, пісок, неорганічні добавки. Захистити субстрат від атмосферних впливів допомагає захисний шар з мульчі(тирса, мілка кора дерев, торфокрошка) товщиною 2-3 см чи з штучних пористих матеріалів(перліт, лавопор). Рихлі мульчуючи матеріали зверху рекомендується засипати шаром гравію чи пористих матеріалів-керамзит, пемзи. Також використовують мати гродана які мають товщу 20 см. Фільтруючий шар - тонка прослойка між рослинним шаром та дренажом, яка запобігає проникненню в дренаж мілких частинок ґрунту чи субстрат. Одночасно завдяки капілярній структурі фільтруючого шару проходить і зворотній процес-передача рослинам вологи з дренажу. Для дренажу в наш час використовують штучні спушені і волокнисті матеріали гранули пенополістерола промочені бітумними емульсіями ,камінчики з нейлону. Товщина дренажного шару з них скорочується до 4-6 см. Якщо ж з них пресуються мати то товщина 1-3. см. Догляд за ґрунтами на даху подібний до догляду на наших ділянках. Сила тиску коріння при проростанні становить 25 атм. Найбільш стійким матеріалом проти такого тиску та окислення є фольга, фольгоізол і скловолокно. Особливу увагу треба звернути на конструкції ємкостей для рослин: ящиків, контейнерів, квітниць. Контейнери можуть бути стаціонарними та мобільними. Стаціонарні контейнери для великомірних рослин обов'язково мають теплоізоляцію для захисту зимою від замерзання. Якщо ж температура взимку опускається нижче -1 градуса дах слід утепляти. Для цього використовують синтетичні матеріали: ячеїстий та легкий бітон та піноскло, фібролід. Основними рослинами на даху є кущі. [22]

Сад на даху потребує чималого догляду та уваги, потрібно вірно підібрати рослини враховуючи комунікації даху. Для садів на дахах використовують саджанці деревних та чагарникових порід у віці 7-6 років. Кущі висаджують також без кому у віці в 2-3 роки. Також вирощуючи саджанці, які ми маємо висаджувати на даху, повинні вирощуватись в подібних умовах [6].

Можна по-різному підходити до типології таких об'єктів, класифікуючи їх за призначенням розміщенню в структурі будівлі, характеру створюваного мікроландшафту, переважанню того або іншого матеріалу (як будівельного, так і рослинного). Проте, в першу чергу, сади-дахи підрозділяються на експлуатовані і неексплуатовані. Правильніше ж вважати, що використовуються (експлуатуються) всі озеленені дахи, але їх варто розрізняти по характеру використання - інтенсивному або екстенсивному. У першому випадку мається на увазі різноманітне, багатофункціональне використання даху для різних цілей. У другому випадку доступ людей на дах обмежується. Він є так званим «трав'яним» дахом, з використанням переважно ґрунтопокривних рослин, тобто виконує в основному екологічну функцію, хоча частково може використовуватися і для пасивного відпочинку, наприклад як солярій. По своєму розміщенню (відстані від рівня землі) розрізняють сади «наземні», тобто розміщені над підземними або заглибленими спорудами і зовні сприймані як звичайні озеленені території, і «надземні», розташовані на високих відмітках. Можуть бути і «терасні» сади - на спорудах, крівлі яких примикають до схилів або до стін вищих будівель. Тому можна говорити про сади на дахах та їх еволюцію: від трав'яних покриттів в малоповерховому будівництві до садків на терасах, потім, до інтенсивно озеленених дахів висотних будівель і прибудов до них, а від них, до великомасштабних висячих садів над міськими магістралями, по суті до цілих бульварів і парків на штучних основах [24].

При всій різноманітності перерахованих типів садів-дахів їх можна підрозділити з погляду їх ландшафтної організації всього на дві основні категорії: відкриті і замкнуті (їх також називають відповідно «екстравертні» і «інтравертні»). Замкнутий простір, свого роду «міні-ландшафт» будується по законам композиції малого саду. У ньому можуть бути використані найрізноманітніші прийоми і способи зорового розширення території і особливу увагу приділено ретельному промальовуванню деталей: малюнку мощення, вишуканості поєднань рослин, формі і забарвленню устаткування саду [23].

Висновок до розділу: Сади на дахах, що прийшли до нас із глибини століть, стають у наші дні свого роду знаменням часу, тому, одним з найважливіших завдань сучасної архітектури. Сади на дахах це прагнення, рух суспільства до нового, стрімкість відкриттів, крок вперед, який є немало вагомим серед великої кількості зроблених кроків у іншій сфері людської діяльності.

РОЗДІЛ 3

ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РЕКОНСТРУКЦІЇ, КОНСЕРВАЦІЇ, ВІДНОВЛЕННЯ, ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ, БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ ОБ'ЄКТА АБО ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНОГО КОМПЛЕКСУ

3.1 Вибір варіантних підходів до проектування. Техніко-економічне обґрунтування потенційної ємності об'єкта

Для раціонального використання об'єкту, а також повноцінного його збереження доцільно проводити усереднені розрахунки перспективного відвідування території і допустимої щільності відвідувачів в різних функціональних зонах. Перспективну відвідуваність даного об'єкту визначається кількістю жителів будинку [1].

Масові посадки дерев і чагарників захищають дворові території і місця масового скупчення людей від вітрів, сонячної радіації. Такі зелені насадження створюють сприятливий мікроклімат і високий рівень естетичного образу|зображення| території. Території спільного|загального| користування, що озеленюють|озеленяють|, упорядковуються|облаштовують| і утворюються малими архітектурними формами. Озеленення зони вулиць включає озеленення житлових дворів, тротуарів для прогулянок та пішоходів і короткочасного відпочинку населення.

Загальна планувальна композиція озеленення саду на даху поєднує в собі декілька основних завдань:

- гармонійне поєднання різних функціональних зон;

- створення природних композицій на дуже обмеженій території;

- створення елементів захисних зон, що композиційно об'єднає територію в одне ціле і в той же момент відокремить затишні куточки відпочинку.

До складу техніко-економічного обґрунтування належить ситуаційний план прилеглого району з нанесенням меж відновлюваного об'єкту, існуючою та проектованою міською забудовою, зеленими насадженнями, транспортними магістралями та ін.

Економічне обґрунтування полягає у визначенні кількості коштів, що повинні затратитись на створення об'єкту. Проводиться з метою визначення цінності та степені збереження об'єкту, а також вибору методів відновлення планування та композиції ландшафтного об'єкту [4, 29,36].

3.2 Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території

Проект озеленення саду на даху створений у пейзажному стилі. В даному проекті майже завжди порушуються принципи геометричності та регулярності. Додавання кривизни і невимушеності лініям доріжок роблять його м'яким і зацікавлюють око. Тому, при створенні проекту я в першу чергу звертала увагу на призначення об'єкта озеленення та особливо на потреби проживаючих.

Акценти композицій саду на даху:

· група із красивоквітучих кущів, хвойних рослин з елементами малих архітектурних форм та каміння, яка розташована в центральній частині саду ;

· квіткові композиції з однорічних рослин висаджені по краю прохідної зони;

· групи рослин з обох боків входу в сад;

· групи троянд ;

деревно-чагарникові групи рослин з багатим використанням декоративних форм та габітусу рослин (штамби, шарики, карликові форми, пістряво листі форми і ін.);

· затишні куточки з лавами ізольовані один від одного центральною групою рослин;

· цікаві малі архітектурні форми;

· невелика кількість контейнерних тропічних рослин для урізноманітнення саду в літній період.

Послідовна зміна видів рослин, вживаних на відособлених ділянках, і введення різних прийомів їх розміщення вносять різноманітність в житлову забудову.

У сучасному розумінні сади на дахах загальноміського значення - ті, які безпосередньо беруть участь у формуванні архітектурно-художньої зовнішності міста. По своїх функціях загальноміські сади на дахах можуть бути призначені для короткочасного відпочинку (цей тип саду наближається до сквера). Недолік території для влаштування садів на дахах в центральних районах міста полягає у великій висоті будинків та невідповідності їх конструкцій. Влаштування і експлуатація садів на дахах пов'язані з низкою специфічних труднощів, які не зустрічаються в звичайних садах або зустрічаються в значно меншій степені. Так, сади на дахах сильно перегріваються в літні сонячні дні, чималою загрозою для рослин садів на дахах є і вимерзання, незахищеність від вітру. У садах на дахах кількість грунту зводиться до мінімуму, оскільки грунт - найбільш важка частка саду, що дає великі перевантаження на конструкції перекриттів.

Не дивлячись на перераховані та інші складнощі, сади на дахах повинні набути поширення. Це тим більш важливо, що багато міських садів із зростанням будівництва підземних споруд, переходів, стоянок, по суті, перетворюються на сади на дахах, хоча і знаходяться на рівні землі [15].



Рис. 3.1 Місце відпочинку саду на даху

Рис. 3.2 Зона тихого відпочинку

Рис. 3.3 Місце для відпочинку

Рис. 3.4 Сад на даху

Найбільш оптимальним, мало затратним та трудоємким є останній варіант, оскільки не вимагає особливо ретельного догляду та більшість використаних рослин не лише мають чудовий естетичний вигляд, але й корисні фітонцидні властивості.

Мініатюрні композиції в саду на даху можуть бути представлені ретельно підібраними рослинами із заздалегідь розробленого асортименту для малих садів з участю в композиції каменів, піску і інших матеріалів, також водних елементів і малих архітектурних форм [1, 3].

Композиційні прийоми повинні відрізняються декоративністю, новизною, вдалим поєднанням з навколишнім середовищем, стійкістю і вільною змінюваністю у будь-який час, якщо виникне така необхідність.

При створенні мініатюрних композицій слід враховувати висоту рослин, особливість будови крони, забарвлення і форму листя, час, тривалість і рясність цвітіння, забарвлення і розміри квіток і суцвіть.

Будь-який штучно створюваний пейзаж бажано спроектувати так, щоб по забарвленню він був цікавий у всі пори року, був «садом безперервного цвітіння» [2, 5].

В процесі розробки саду на даху визначається провідний ландшафтний компонент, який стає як би «темою» саду, а решта компонентів грає підлеглу роль, підсилює виразність головного.

Обмеженість ділянки примушує удаватися до планувальних прийомів, що ілюзорно збільшують простір саду. Наприклад, доріжка ведуча до будинку, робить декілька поворотів або прокладається по діагоналі, розкриваючи то один, то інший куточок саду. Кордони ділянки прикривають квітучими чагарниками, багатолітниками і деревами. Покриття доріжок, декоративні стінки, що розділяють спільний простір, перголи, що дають візерункову тінь на поверхню землі - все це насичує і різноманітить сад деталями [29].

При створенні саду на даху,озеленююча територія поділяється на зони, а саме такі як: парадна зона, зона тихого відпочинку, оглядова зона, зона кутового огляду, прохідна зона, зелена зона.

Парадна зона - це зона перед входом до саду. Вона представлена групами хвойних, листяних та контейнерних рослин з елементами каміння на декоративній висипці з мармурової крихти, а також поодиноких рослин.

Зона тихого відпочинку - займає невелику територію, де поставлені лави для відпочинку, що відмежовується оглядовою зоною.

Оглядова зона - на території саду на даху включає в себе декоративні групи з елементами малих архітектурних форм та каміння на декоративній висипці, висадкою поодиноких кущів троянд та квітковими композиціями.

Зона кутового огляду - займає також невелику територію, із кутових сторін з елементами декоративних груп та поодиноких кущів і дерев.

Прохідна зона - займає велику територію саду на даху, так як по всій території саду розміщена пішохідна доріжка округлої форми.

Зелена зона - займає значну територію саду на даху, так як основним елементом є газон із висадкою дерев та красивоквітучих кущів [7, 8, 9].

3.3 Формування насаджень

Композиція рослинного матеріалу побудована на використанні різних видів хвойних та листяних рослин. Постійні декоративні ознаки вічнозелених рослин на протязі всього року прикрашають цей сад. А кольорова гама та оригінальний зовнішній вигляд рослин у різні пори року дають змогу насолоджуватися гарним пейзажем. До того ж фітонцидні властивості багатьох хвойних рослин є цінним оздоровчим фактором.

В проекті озеленення також присутні гарно квітучі чагарники, які підкреслюють ефектність квітників ті вічнозелених хвойних рослин. Зміна їх зовнішнього вигляду відображає зміни пір року: навесні привертають увагу молодим листям та гарним цвітінням, влітку - округлою кроною та яскравим листям, восени - розмаїттям золотисто-червоних відтінків [7].

У композиції також використана жива шпалера представлена центральною групою, яка має постійно гарний декоративний вигляд , а також відмежує окремі зони відпочинку. Поєднання різних видів і форм хвойних рослин з декоративно-листяними та квітучими чагарниками роблять даний сад на даху привабливим у будь-який час [9].

І.Хвойні дерева

Туя західна (Thuja occidentalis )

Вічнозелений кущ з плоскою клиновидною хвоєю, яйцевидно-продовгуватими шишками. Тіневитривала рослина, до грунтів невибаглива, але краще ровивається на свіжих суглинистих і супіщаних, а також вологих і супіщаних грунтах. Добре переносить газ і дим, тому є найкращою хвойною породою для озеленення міських територій [Додаток К, рис 1].

Туя західна «Рейнголд» (Thuja| occidentalis| «Rheingold|»)

Хвойний чагарник. Крона куляста або подушковидна, щільна. Темп зростання повільний. Висота 1.5 м., діаметр крони 1.5 м. Довговічність : 200 років. Плоди: Шишки, округлі, коричневі. Хвоя: Лускова і голкова, від золотисто-жовтої до оранжево-жовтої. Декоративність: Туя західна `Рейнголд' має оригінальне забарвлення, що змінюється з часом. Використовується в одиноких посадках, декоративних групах. Світлолюбна, посухостійка, не вибаглива,морозостійка.Батьківщина:Німеччина [Додаток К, рис 3].|Германія|Модрина сибірська (Larix sibirica «Ledeb»)

Дерево родини соснових (Pinaceae), її шишки завдовжки до 4 см. насінні луски опушені рудуватим пушком. Ці види є лісоутворюючими породами у хвойних і мішаних лісах. Світлолюбні рослини. Модрина сибірська - одна з кращих деревних порід. Деревина її за зовнішніми ознаками схожа на деревину сосни. Вона важка, тверда, міцна, порівняно добре колеться, не жолобиться, стійка проти гниття, добре зберігається у воді, має високі механічні властивості. Негативні властивості: важко обробляється і сплавляється, під час висушування дуже розтріскується [Додаток К, рис 4].

Кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis Lawsoniana “Columnaris|”)

Швидкоросле дерево у формі прямої колони. У 10 років досягає 3-4 м в висоту. Хвоя сіро-блакитна, гілки направлені вертикально вгору. Невимогливий до грунту і клімату, стійкий до забрудненої міської середовища. Один з найбільш морозостійких сортів кипарисовика Лавсона [Додаток К, рис 7].

Кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis Lawsoniana)

Природня форма дерева має висоту до 50-60 м та 1,8 м в діаметрі із струнким стовбуром. Крона конусовидна. Деревина червонувата з приємним запахом, хвоя лусковидна. Шишки численні, майже шаровидні, світло-коричневі, часто з блакитнуватим відтінком. Досить морозо- і вітростійка рослина, тіньовитривала, вологолюбна, не витримує бідних і засолених грунтів, стійкий проти забруднення повітря пилом і газами. Мало пошкоджується шкідниками та хворобами. Розмножується черенками та насінням [Додаток К, рис 8].

ІІ. Листяні дерева

Верба японська, ф.штам бова ( Salix gubrida )

Невелике дерево 6-10 м з широкою круглою кроною. Пагони тонкі, звисаючі. Листя чергове, ланцетне, звужене біля обох кінців. Квіткові сережки круглі, бло-кремові, дуже декоративні. Росте на грунтах різної родючості і різної вологості, але надає перевагу свіжим родючи грунтам. Розмножується живцями [Додаток К, рис 5].

Клен японський (Acer palmatum)

Походить із Японії, Китаю та Кореї .Зовнішній вигляд:дуже багато різновидностей, дерево середнього розміру 3-8 метрів, форма кругла чи невизначена, крона ярусна,ріст повільний, стовбур та розгалуження гілок мають декоративний вигляд. Довжина і ширина листкової пластинки - 5-10 см, листя різноманітне, 5, 7 або 9-ти лопатеве, глибокорозчленоване , листя надзвичайно привабливе - влітку листя зелено-червоне [Додаток К, рис 6].

ІІІ. Хвойні кущі

Ялівець горизонтальний "Golden Carpet" ( Juniperus horisontalis "Golden Carpet")

Чагарник, що стелеться, заввишки 0,1-0,3 м, шириною до 1,5 м. Крона компактна. Зростає повільно. Плоди - дрібні блакитні шишкоягоди, утворюються рідко. Хвоя лускова, золотисто-жовтого декоративного забарвлення, взимку набуває бронзового відтінку. Кращого розвитку досягає на сонячних і напівтінистих ділянках. Грунти віддає перевазі зволожені, супіщані, погано зростає на важких грунтах [Додаток К, рис 9].Ялівець лускатий «Холгер» (Juniperus squamata Holger)

Невисока кущовидна форма , що характеризується помірно швидким ростом. У віці 10 років досягає висоти 0,8 м при діаметрі 1,5 м. Хвоя, сріблясто-синя. Молоді весняні прирости мають золотисто- жовте забарвлення. До грунту не вибагливий [Додаток К, рис 10].

ІV. Листяні кущі

Барбарис Тунберга (Berberis thunbergii)

Листопадний кущ висотою 0,5-1 м, з кроною діаметром до 1м. і горизонтальними густими основними пагонами. Шипи зазвичай одночні, довжиною 5-10мм. Листя дрібне, тендітне, оберненояйцевидне довжиною 1-3 см. Квіти діаметром 8-10 мм, одиночні або по 2-5, всередині жовті. Цвіте у квітні-травні. Плоди еліпсоївидні, блискучі червоні, довжиною біля 1 см. Помірно морозостійкий, добре переносить забрудненість повітря, світлолюбний, але мирить з невеликим притіненням. До гркнтів невибагливий, доволі посухостійкий. Дуже добре переносить стрижку. Розмножується насінням [Додаток К, рис 11].

Бересклет європейський (Euonymus europaeus)

Листопадний кущ з округлими пагонами. Листя супротивне, гладеньке, в декоративних формах - строкате. Квіти - неяскраві, зібрані по 4-5 в пазушних напівзонтиках, розпускаються після розгортання листя, на фоні яких малопомітні. Плід - шкіряста коробочка з крильцями, при повному дозріванні забарвлюється в червоні або пурпурові тони, що робить кущ дуже нарядним. Добре витримує відкриті місця та напівтінь. Вибагливий до грунту та його аерації, не переносить застійного зволоження. Розмножується вегетативно: поділом куща, кореневими відростками, зеленими черенками [Додаток К, рис 12].

Вейгела густоквітуча (Weigela floribunda)

Гарноквітучий листопадний кущ з курпними до 5 см квітами, які мають трубчасто-дзвіночковий або воронковидний віночок, білого, кремового, рожевого забарвлення, яке змінюється в процесі цвітіння. Квіти одиночні, але частіше зібрані у суцвіття, які розміщені в пазухах листя та на верхівках коротких пагонів. При повторному цвітінні квіти розвиваються на верхівках ростових пагонів. Світлолюбна рослина, добре росте на відкритих, добре освітлених ділянках. Квіти та листя легко пошкоджується вітром, тому її слід садити у захищених місцях, особливо від північних вітрів. Вибаглива до грунту, добре росте на пухких свіжих грунтах, але погано квітне на перезволоженому грунті. Догляд полягає у підживленні, поливі у посушливу погоду, рихленні грунту, видалені бур'янів, мульчуванні, обрізуванні раз на 2-3 роки. На зиму після листопада кущі зв'язують та пригинають до землі. Розмножується насінням, літніми та зимовими черенками [Додаток К, рис 13].

Кизильник горизонтальный (Сotoneaster horizontalis)

Вічнозелений кущ висотою до 50 см, з горизонтально розложеними, майже притисненими до землі перисто-гілчастими пагонами, розміщеними в одній площині. Листя дрібне, майже округле, до 1,5 см, темно-зелене, пурпурове восени. Квіти одиночні або парні, сидячі, з рожево-червонуватими пелюстками. Квітне з кінця травня до середини червня, паротягом трьох тижнів. Плоди шаровидні діаметром 4-5 мм, яскраво-червоні, блискучі. Посухо- та газостійкий. Вимогливий до родючості грунту. Росте швидко та сильно розростається в ширину, діаметр крони більше 1 м. Світлолюбний. Розмножується насінням, відводками, черенками, щепленням [Додаток К, рис 14].

Спірея японська ( Spirea japonica)

Кущ заввишки до 0,6м з оберненояйцеподібною кроною. Листки яйцеподібні, зверху загострені, знизу клиноподібні, до 2 см завдовжки, в молодому віці червонуваті, влітку темно-зелені, восени від оранжевого до темно-бурого забарвлення. Квітки червоні (іноді рожеві, білі), зібрані в складні щитки, знаходяться на кінцях пагонів. Цвіте з червня по вересень.Морозо- та газостійка, світлолюбна, добре витримує міські умови, в засушливих умовах потребує поливу [Додаток К, рис 15].

Троянди чайно-гібридні ( Rosa multiflora)

Кущ заввишки до 3 м, з дугоподібними, повислими, із шипами гілками, великими сизувато-зеленим листям. Квітки до 8 см у діаметрі, рожеві або білі, цвітуть у травні -- червні. Плоди круглі або овальні до 2 см у діаметрі, дозрівають у вересні -- жовтні. Розмножується насінням, кореневими паростками, живцями, щепленням. В Україні трапляється всюди. Досить морозо- та посухостійка, не вибаглива до родючості ґрунтів, добре витримує обрізування [Додаток К, рис 16].

Піон деревовидний ( Paeonia )

Кущ висотою 1-1,2м. і шириною 1,5м. Квіти напівмахрові, від білих до вишневих. Листя складене з кількох менших листків, зелене. Особливих вимог до вологості і грунту немає. Добре росте на сонячному місці [Додаток К, рис 17].

Рододендрон ( Rhododendron )