Проектні пропозиції по озелененню фасадної частини ботанічного саду НЛТУ України

Урбоекологічний аналіз факторів, що впливають на прийоми озеленення та благоустрою об’єкта. Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території ботанічного саду НЛТУ України. Агротехнічні заходи по створенню та експлуатації.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 30.01.2013
Размер файла 2,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Екологічний коледж

Львівського національного аграрного університету

ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ПО ОЗЕЛЕНЕННЮ ФАСАДНОЇ ЧАСТИНИ БОТАНІЧНОГО САДУ НЛТУ УКРАЇНИ

Пояснююча записка до дипломного проекту

Дипломник Пришляк Ю.А.

Керівник Павлюк Г.М.

Львів 2009

Зміст

  • Вступ
  • 1. Огляд літератури
  • 2. Урбоекологічний аналіз основних факторів, що впливають на прийоми озеленення та благоустрою об'єкта
  • 2.1 Містобудівельна ситуація
  • 2.2 Характеристика природних умов
  • 2.2.1 Геоморфологічні особливості
  • 2.2.2 Кліматичні умови
  • 2.2.3 Гідрологія
  • 2.2.4 Ґрунтові умови
  • 2.2.5 Рослинний і тваринний світ
  • 2.3 Історичний аналіз
  • 2.4 Архітектурно-планувальний аналіз
  • 2.5 Ландшафтний аналіз
  • 3. Проектні пропозиції
  • 3.1 Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території
  • 3.2 Формування насаджень
  • 3.3 Благоустрій території
  • 3.4 Агротехнічні заходи по створенню та експлуатації садово-паркового об'єкту
  • 3.4.1 Підготовка території для виконання робіт по агротехніці
  • 3.4.2 Агротехніка посадок
  • 3.4.3 Створення газонів та висаджування квіткових композицій
  • 3.4.4 Роботи по догляду за насадженнями
  • 3.4.5 Обрізка дерев та чагарників
  • 3.5 Захист рослин від хвороб та шкідників
  • 3.6 Механізація робіт по створенню (реконструкції формуванню) насаджень та благоустрою території
  • 3.7 Вартість проекту (кошторис)
  • 4. Охорона праці та техніка безпеки
  • 5. Екологічне обгрунтування об'єкту
  • Висновок
  • Література
  • Додаток

Вступ

В сучасних великих містах з їх розвинутою мережею транспорту, щільною житловою і громадською забудовою створюються умови, що несприятливо впливають на здоров'я людини. Повітря забруднюється газоподібними викидами виробництва, вихлопними газами автомобілів та пилом. Мертва підстилаюча поверхня забудови і замощень погіршує мікрокліматичні умови, особливо в гарячу пору року. Міський шум, що особливо проявляється на вулицях з інтенсивним рухом транспорту, подразнює нервову систему людини, виснажуючи її. На психіку людини негативно впливає також сіро-чорний колір бетонних стін та асфальту.

Зелені насадження виступають найважливішим фактором життєвого середовища людини, її праці, відпочинку й культури. Вони покликані охороняти здоров`я людей, підвищувати їх трудову активність, виховувати і задовольняти культурні потреби у спілкуванні з природою. Загальна урбанізація та дія підприємств важкої та переробної промисловості призводять до збільшення активної ролі рослин у нашому житті. Поряд з цим вони дивують нас загадковістю, світлом і колоритом.

Головним засобом оздоровлення повітря населених місць є широкий розвиток системи озеленення. Дослідженнями встановлено їх вирішальна роль в покращенні складу повітря - збагачення його киснем та очищення від шкідливих домішок. Зелені насадження сприятливо діють на температурний режим та вологість повітря, захищають від сильних вітрів, зменшують міський шум. Сади, сквери, бульвари, парки, зелені насадження в житлових кварталах - краще місце для відпочинку населення та для організації різних масових культурно-просвітницьких заходів.

Значну роль зелені насадження відіграють в архітектурі міста. Декоративні властивості рослин - різноманіття форм, кольору та фактури - відкривають широкі властивості для використання насаджень як одного з засобів архітектурно-планувальної фітомеліорації.

Важливим завданням виконання проекту стало досконале ознайомлення з об'єктом озеленення, оцінка його реального стану на даний час та вирішення можливої реконструкції існуючих насаджень, чи абсолютної перебудови фасадної частини з ціллю створення презентабельного зовнішнього вигляду.

Мета мого дипломного проекту - навчально-практичне та експозиційно-естетичне використання даної території.

1. Огляд літератури

Озеленення населених місць - це комплекс робіт із створення і використання зелених насаджень у населених пунктах, або ж, інакше, система зелених насаджень населених пунктів.

В озелененні за тривалий історичний період сформувалися два основні стильові напрями - регулярний і пейзажний. Перший характеризується мережею прямокутних доріжок, правильної конфігурації партерів, рабаток і клумб, підкресленим домінуванням головної будівлі і, як правило, симетричною віссю. Дерева та чагарники в регулярних садах та парках розміщують чіткими рядами і постійно підстригають. На клумбах створюють орнаментальні рисунки. Інший відрізнявся тим, що тут головною дійовою особою виступала передусім природа в її неповторній красі, в багатстві рослинного матеріалу, його барв та форм. Водойми мали природні звивисті береги. Звивистими були і доріжки, з яких часто відкривалися далекі перспективи оточуючого ландшафту. Дерева і чагарники вільними невеликими групами та гаями з округлими формами. Особлива увага приділялася формуванню мальовничих галявин, лужків і водойм. Зближення або й перемішування обох стилів часто називають еклектика. Це й зрозуміло, адже поділ цих стилів досить умовний. В сучасних парках і садах обидва напрями займають рівноправне місце. У моєму проекті я саме і використала змішаний стиль.

Зелені насадження на ділянках вищих навчальних закладів відіграють, головним чином, санітарно-гігієнічну та архітектурно-планувальну ролі. В їх плануванні можна виділити парадний партер перед головним навчально-лабораторним корпусом, алеї, які об'єднують навчальні, виробничі та спортивні споруди та внутрішній сквер. Господарську зону відокремлюють від решти територій зеленими смугами або високими живоплотами. На вільній від замощення території створюють газони - партерні чи паркові. По периметру ділянки висаджують дерева і чагарники з густою кроною та влаштовують ізолюючі від вулиць, житлових приміщень та споруд стіни.

Існуючі норми проектування передбачають площі земельних ділянок навчальної зони залежно від профілю вузу і контингенту студентів. На 1000 студентів для університетів приймається 5,5-7,5 га, технічних вищих навчальних закладів - 6-8 га, сільськогосподарських - 7-8 га, для медичних, педагогічних, юридичних та інших - 3-4 га.

Площа озеленення земельної ділянки вузу має бути не менше 40%. В разі наближення ділянок до лісу чи парку площу озеленення можна зменшити до 30%.

Зелені насадження поряд із вирішенням завдань рекреаційного характеру відіграють важливу архітектурно-композиційну роль і є одним з основних факторів реалізації генеральних планів. Зелені масиви створюють в усіх зонах і вздовж об'єднуючих їх пішохідних доріжок.

При розташуванні території поблизу швидкісних доріг і магістральних вулиць навчальні корпуси розташовують на віддалі не менше 50м від межі проїжджої частини. Ділянка не має перетинатися зі швидкісними дорогами і магістральними вулицями.

Приблизне співвідношення площ зон території вищого навчального закладу (за виключенням забудови) таке: спортивна - 15-25%, навчально-дослідна - 30-40%, паркова - 45-50%, господарська - 5-10%.

Сквер Лісотехнічного університету спланований у вигляді дендрарію і є навчальною базою студентів. Перед адміністративним корпусом - партерний квітник. Уздовж фасаду - квіткова рабатка, на якій висаджені кулясті біла акація та клен гостролистий. В основу експозицій паркової зони покладений систематичний принцип, що дало можливість представити дерева і чагарники родовими групами: горіх, сосна, клен та ін.

У моєму дипломному проекті я буду використовувати нерегулярне квіткове оформлення. В пейзажних парках, а також у нерегулярних частинах садів і скверів у садово-паркових композиціях використовують квіткові багаторічники і лише в окремих випадках - однорічники. Прийоми їх використання різні: це й одиночні посадки, і групи та масиви. Багаторічники використовують для обрамлення узлісь масивів, куртин і груп, а також доріжок (бордюри і міксбордери). З них формують квітучі луки і квіткові килими нерегулярної форми. У сучасному садово-парковому будівництві широко застосовують ґрунтопокривні рослини.

Одинокі посадки, або ж солітери. Подібно до дерев та чагарників, трав'яні рослини можуть також виступати як солітери. Вони прикрашають або ж підкреслюють найважливіші з точки зору композиції місця: біля входів до будинку, на поворотах і на перетині доріжок, на зелених травниках. В одиночних посадках використовують багаторічники, які мають оригінальні високі стебла, великі та розсічені листки та рясні квіти, кращою віддаллю для огляду цих ефектних рослин - їхня дво-, трикратна висота.

Групи створюють, як правило, з багаторічників одного виду чи сорту, оскільки у випадку цвітіння вся група виглядає як єдина мальовнича пляма. Розміри групи залежать від розміру ділянки, на якій їх висаджують. Посаджені перед групою дерев чи чагарників групи багаторічників забезпечують живий перехід до відкритого простору галявини. Для створення таких груп використовують флокси, дельфініуми, люпин, айстру, рудбекії, хризантеми.

При підборі складних змішаних груп слід брати до уваги висоту, час цвітіння, забарвлення, форму квітів і суцвіть, форму і забарвлення листя та загальний вигляд (габітус) рослин, які входять до групи. Рослини висаджують всередині групи. Якщо група висаджується, наприклад, під стіною будівлі, то високі рослини розміщують на задньому плані, а низькі - спереду.

Масиви, або зарослі. Утворюються з багаторічників, які мають повзуче кореневище та відрізняються від груп значними розмірами. Ці рослини завдяки своїм великим розміром здатні заповнювати простір і прогалини між деревами, виконуючи роль підліска, наприклад, зарості рудбекії посеред кленів.

Узлісся з багаторічників. Деревні та чагарникові групи чисто "підбивають" узліссям з багаторічників, підкреслюючи їх красу. Водночас ці узлісся можуть закривати нижні оголені частини стовбурів та гілок. Обов'язковою вимогою є узгодження забарвлення квітів багаторічників із забарвленням листя дерев і чагарників, а також рясністю, переходом і тривалістю їхнього цвітіння. Наприклад, гармонійно виглядають дельфініуми та червоні півонії поряд з білим садовим жасмином.

Міксбордер (змішаний бордюр) - квітник витягнутої, у більшості випадків прямолінійної форми, що дає підстави віднести його до елементів регулярного планування. Проте він може мати і криволінійну форму, наслідуючи вигини доріжки пейзажного парку. В міксбортерах використовується широкий асортимент багаторічників, цибулькових, а також однорічників, підбір яких має забезпечити безперервне цвітіння.

Рис. 1.1 Рабатка

Рис.1.2 Клумба

2. Урбоекологічний аналіз основних факторів, що впливають на прийоми озеленення та благоустрою об'єкта

2.1 Містобудівельна ситуація

Національний лісотехнічний університет єдиний в Україні вищий навчальний заклад лісотехнічного профілю, який з 2004р. відзначив 130-літній ювілей, пройшовши шлях від вищої Крайової школи лісового господарства до визнаного центру лісотехнічної освіти й науки як в Україні, так і за її межами. Він був заснований у 1874р.

Університет розташований у Франківському районі за адресою: вул. Генерала Т. Чупринки, 103. Кількість студентів понад 6000 осіб. Туди можливо доїхати за допомогою маршрутного таксі: №97 та №61, а також трамваїв №3 та №5. Поблизу розташовані гуртожитки. Також у цьому районі знаходяться парк "Піскові озера" та "парк Студентів". Поряд багато житлових будинків садибної забудови. З адміністративних установ тут знаходиться адміністрація Франківського району. По вулиці Повстанській, що відгалужується від Ген. Чупринки, є Львівська гімназія міжнародних відносин. Є декілька дитячих дошкільних установ. Навпроти університету є ще один вищий навчальний заклад - інститут новітніх технологій ім. В. Чорновола.

Рис. 2.1 Вигляд Національного лісотехнічного університету із супутника

Площа Лісотехнічного університету, включаючи дендропарк, складає 6,2га. Рельєф переважно рівнинний. Перед головним корпусом знаходиться партерний квітник. В основу паркової зони покладений систематичний принцип, що дало можливість представити дерева і чагарники родовими групами: горіх, сосна, клен і т.д.

Дендропарк, що започаткований в 1954 році, містить колекцію 150 таксонів деревних рослин, а також колекції трав'янистих декоративних, лікарських рослин, "Карпатарій”, "Кам'янисту гірку" та "сад першокурсника”, що в загальному налічують 837 представників флори відкритого ґрунту.

Деревна колекція дендропарку включає таких цінних представників східноазіатської дендрофлори, як метасеквойя китайська, модрина японська, акебія п'ятилиста, багряник японський, кельрейтерія волотиста. Північноамериканські інтродуценти представлені туєю велетенською, ліквідамбром стираксовим. привертають увагу декоративні форми аборигенів: вільхи сірої, бузку угорського.

Даний об'єкт є навчальною базою для студентів. Тут можливо проходити практику.

Рис. 2.2 Партерний квітник

ботанічний сад озеленення ландшафтний

Рис. 2.3 Навчальний "скляний" корпус

2.2 Характеристика природних умов

2.2.1 Геоморфологічні особливості

Зелена зона Львова займає своєрідне географічне положення: вона розміщена на Головному європейському водорозподіленні Балтійського та Чорноморського басейнів. територія зеленої зони міста характеризується великою різноманітністю ландшафтів і форм земної поверхні. Тут можна виділити декілька найбільш виражених орфографічних елементів: Розточчя, Львівське плато. Львів розташований на крейдових, третинних та четвертинних відкладах. Підошва крейдових відкладів залягає на глибині 300 - 400м на розмитій поверхні відкладів карбону. По віку крейдові відклади відносяться до синонських і являють собою однорідну товщу слабо намулистих піщаних зелено-сірих мергелів. Третинні відклади виступають у вигляді пісковиків, вапняків, гіпсу, досягають місцями 100м товщини і є головним геологічним елементом будови району Львова: з них складаються всі його пагорби (Високий Замок, пагорби Шевченківського гаю, гора Чортова скеля та ін.). Місцями третинні відклади сильно порушені ерозією. Четвертинні відклади найбільш широко представлені лісами, які суцільним шаром покривають Львівське плато, а місцями схили долин.

2.2.2 Кліматичні умови

Район Львова знаходиться під одночасним впливом повітряних мас Євразії і Атлантичного океану. В зимовий і весняний період спостерігається притік континентального арктичного повітря, що пояснюється холодною, безхмарною погодою і низькими температурами. В літньо-осінній період сюди часто проникає морське арктичне повітря, що приносить холодну вологу погоду. Весною і літом іноді пробивається континентальне тропічне повітря, що зумовлює найвищі температури. Морські тропічні маси повітря викликають теплу хмарну погоду з туманами.

На протязі року переважають західні і південно-західні, потім йдуть південно-східні, північно-західні, східні і найменше північно-західних вітрів. Весною вітри всіх напрямків розподілені більш рівномірно, хоч західні та південно-західні переважають. Вітрові дні в році в середньому складають 78%, без вітрові - 22%. Найбільш вітряні - грудень, лютий, червень і листопад; найменше - серпень, травень і січень.

Важливим показником клімату є температурний режим. Найвища температура, яка була відмічена - +37°, найнижча - 35,8°. Число днів з температурою вище 0° - 271; 5° - 215; 10° - 164; 15° - 105. Річна амплітуда температур для Львова становить 20,8°. Середньорічна відносна вологість повітря становить 79%, зимою вона досягає 88 - 97%, а літом знижується до 56%. Середньорічна кількість опадів - 660 мм: в теплий період року випадає 489мм, в холодний - 81мм. Річні та місячні суми опадів дуже відрізняються. Найбільше число сильних опадів припадає на літні місяці, найменше - на зиму. В зимовий період у Львові утворюється більш-менш стійкий сніговий покрив, який лежить від 1,5 до 2,5 місяців. Висота його на початку зими складає в середньому 3 - 5см, потім 6 - 10см, збільшується в січні до 20 - 30см, а в лютому - до 31 - 50см. В перших числах березня він починає танути і в другій половині місяця майже зникає.

2.2.3 Гідрологія

На півдні міста протікає декілька невеликих річок басейну Дністра, серед яких найбільш повноводна Щирець, Зубра і струмок Малечковичі. До річкової системи Вісли належать, крім Полтви та її притоків, річка Білка, струмок Міклашів, який впадає в Білку, і річка Марунька, що протікає у східній та північно-східній околицях міста. У західній околиці є декілька притоків Західного Бугу, річки Намульна і Млинівка, струмка Брюховичанка і Фосса, а у південно-західній - струмок Білогорща, який впадає в річку Верещицю, що належить до басейну Дністра.

Найбільш вагомим фактором, що впливає на формування морфологічних рис львівського пейзажу, є води системи річок і струмків Балтійського басейну, ерозійна сила котрих особливо велика. Найбільшу активність проявила Полтва, котра за допомогою ерозійного впливу прорвалась крізь головний вал Розточчя на лінії Кортумова гора - Високий Замок і своїми струмками, що утворилися з джерел, розмиває схили Львівської котловини. Як наслідок дії цих струмків на м'які материнські породи з'явилися багато чисельні яри і балки, розвиток яких у більшості випадків припинено в останнє десятиріччя.

На території зеленої зони знаходяться чотири типи підземних вод: прісні, мінералізовані, термальні і мінеральні. Їх склад і поширення обумовлені геологічною будовою і геохімічними умовами. Прісні води приурочені до четвертинних відкладів і корінних порід, являються джерелом водопостачання міського і сільського населення. Найбільш багаті водою водні горизонти, які відносяться до акумулятивних терас Дністра. Серед порід верхньокрейдяного віку найбільш багаті водою тріщинуваті мергелі сенонського ярусу. Вони утворюють дуже поширений водоносний горизонт. Важливе значення в оздоровленні міського населення мають лікувальні мінеральні джерела, що знаходяться в межах транспортного доступу міста. Поширені вони у гіпсових породах третинного віку.

2.2.4 Ґрунтові умови

Ґрунтовий покрив в межах зеленої зони чітко підкреслений певними географічними закономірностями і відзначається великим різноманіттям по генезису, механічному складу, фізичним особливостям і родючості. Основний фонд складають дерново-підзолисті, сірі світло-сірі підзолисті ґрунти, зустрічаються дерново-карбонатні і карбонатні чорноземи.

Різноманітні ґрунти в межах зеленої зони потребують уважного підходу, враховуючи біологічні особливості видів, рекомендованих для введення у посадку. У зеленому будівництві важливо знати не тільки характеристику природних ґрунтів, але й рівень їх антропогенних змін. Найбільших змін зазнали великі інженерно-геологічні райони.

Ґрунти тут дерново-середньопідзолені, буроземи середньопідзолені, дерново-глинисті в комплексі з опідзолено-глинистими та болотними ґрунтами та ін.

2.2.5 Рослинний і тваринний світ

Комплексна зелена зона м. Львова - це система зелених насаджень міста та його приміської зони. Всі ці насадження знаходяться на різному рівні антропогенного впливу. У м. Львові лісові масиви місцями проникають на територію забудови, а в приміських лісах можна часто зустріти садово-паркові ландшафти.

Різноманітність і багатство рослинної зеленої зони Львова зв'язані з географічним місцезнаходженням, історією формування рельєфу та кліматичними змінами в попередніх геологічних періодах. Зелена зона міста відноситься до двох геоботанічних округів - Малополіського і Подільського. У Малополіському геоботанічному окрузі знаходиться лише незначна частина лісопаркової смуги. Подільський округ складається із таких геоботанічних районів: Розточчя, Львівське Опілля, Західно-Подільське плоскогір'я.

У межах Львова можна виділити п'ять угруповань рослинності: лісова, лугова, болотна, скальна і степова. Найбільш широко представлені перші три групи. Лісова рослинність представлена широколистяними, мішаними і хвойними лісами. Лісоутворюючими породами цих лісів є дуб звичайний, бук європейський, сосна звичайна і вільха чорна. Лугова рослинність представлена трав'яними формаціями, які ростуть на заплавних луках рік Полтви, Зубри, Верещиці. Торф'яні ценози представлені дрібними осоками та дрібними злаками.

У межах комплексної зеленої зони міста - єдиної системи міських і заміських насаджень - залежно від ступеня впливу людської діяльності на рослинні об'єкти виділяють чотири еколого-фітоценотичні зони (смуги). Перша зона (незначної дії) - включає приміські насадження, великі окраїнні парки і лісопарки, які знаходяться під незначним антропогенним навантаженням. Друга зона (помірного впливу) охоплює міські лісопарки і паркові насадження, крупні зелені масиви обмеженого користування. В третю зону (сильного впливу) входять міські сквери, проспекти, внутрішньо квартальні насадження, які піддаються негативному впливу міського середовища. Четверту (надмірного впливу) зону включають насадження на вулицях та площах житлової забудови та промислових підприємств, вздовж транспортних магістралей.

Від першої зони (оптимальні умови для розвитку деревної рослинності), до четвертої зони (рослини відзначаються слабким розвитком, передчасним опаданням листя, прискореним старінням і відмиранням), життєвість рослин знижується.

Хоча приміські ліси займають значні території, лісистість зеленої зони міста складає всього 21%. Лісові масиви розташовані навкруги міста нерівномірно, прилягають до міської забудови головним чином із сходу (Винниківський лісопарк), заходу (Брюховецький) і частково з південно-заходу (Лапаївський лісопарк). Південні та північні окраїни міста безлісі. Приміські лісові масиви внаслідок розширення їх рекреаційної функції все більше перетворюються в лісопаркові.

Насадження зеленої зони Львова займають площу 42,4 тис. га, із них лісогосподарська частина складає 19,9 тис. га (46,9%), а лісопаркова - 22,5 тис. га (53,1%). У минулому ліси зеленої зони інтенсивно експлуатувались і тепер в основному представлені молодняками - 22,6 тис. га, або 53,4% загальної площі.

Породний склад приміських лісів зеленої зони м. Львова досить різноманітний. Найбільші площі тут займають: бук лісовий (15893 га), дуб звичайний (12195 га), сосна звичайна (6290 га), граб звичайний (2519 га), береза (1690 га), смерека (877 га). У скверах Львова клени займають 20%, липа дрібнолиста - 11%, тополі - 10%, ясени - 8% загального видового складу. Крім основних порід досить часто зустрічаються насадження з переважанням інтродуцентів, а також похідні деревостани.

Своєрідне географічне розташування зеленої зони, багатство її рослинності у значній мірі визначає різноманіття тваринного світу. Найбільш широко представлений клас птахів (нараховується 199 видів), потім ссавці - 71 вид, риби - 47, земноводні - 15, плазуни - 8 видів. В межах зеленої зони з її антропогенними ландшафтами нараховується значно менше видів тварин (птахи - 48, 4 види земноводних). Найбільш багаті фауною змішані високостовбурні ліси. Це пояснюється доброю кормовою базою (чергування в плодоношенні окремих хвойних і широколистяних видів, наявність галявин з багатим трав'яним вкриттям, ягідників, грибниць) чітко виявленою ярусністю і сприятливими мікрокліматичними особливостями.

Уроки масового плодоношення дуба звичайного і бука європейського високої чисельності досягають лісові види гризунів. Все частіше зустрічаються копитні - косуля, кабан.

Багаті фауною і зооценози грабово-дубово-букових та інших молодняків. Вони головним чином представлені птахами і ссавцями. Батрахофауна представлена ропухами звичайною і зеленою, квакшею звичайною; герпетофауна - ящірками приткою і живородячою, вужем звичайним; орнітофауна - вальдшнепом, зозулею звичайною, сорокою, жайворонком лісовим, дроздом чорним, соловейком та ін.; териофауна - їжаком, кротом, бурозубками малою і звичайною, свинею дикою, косулею, зайцем сірим.

Особливе місце займають зооценози міських парків, котрі, нажаль, слабо вивчені і збагаченням яких практично ніхто не займається. Необхідно регулювати чисельність міських тварин, підтримувати її у певних межах.

2.3 Історичний аналіз

Ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України (колишнього Лісотехнічного інституту) створений постановою Уряду України від 22 лютого 1991р. на базі дендрарію інституту (вул.О. Кобилянської, 1), дендропарку інституту (вул. Генерала Чупринки, 103) та арборетуму "Страдч" Івано-Франківського учлісокомбінату (Яворівський район на Львівщині). Останні два об'єкти розпочали роботу в післявоєнні 50-60-ті роки XX ст. А дендрарій, що на нинішній вулиці О. Кобилянської, створювався ще в останні чверті XIX ст.

Дендрарій, що на вул. Генерала Чупринки, закладений він у 50-х роках на місці колишнього монастирського саду (з 1913 по 1940рр. тут був монастир василіанок). Дендропарк містить колекцію 150 таксонів деревних рослин, а також колекції трав'янистих декоративних, лікарських рослин, "Карпатарій”, "Кам'янисту гірку" та "Сад першокурсника”, що в загальному налічують 837 представників флори відкритого ґрунту. Перед головним адміністративним корпусом Лісотехнічного університету, який споруджений у 1906-1908 рр. як гімназія і бурса Українського педагогічного товариства (архітектори Л. Левицький і Т. Обмінський), невеликий парковий масив.

За парковим масивом, на пагорбі невеликий скельний сад, створений за проектом студента-дипломника І. Антаховича з участю японського архітектора з токійської фірми К. Накадзіми, яка збудувала Японський сад у Московському Ботанічному саду із залученням львівських студентів-лісотехніків.

За головним корпусом - будинок наукової бібліотеки, який починав споруджуватися для модерністичної церкви Св. Йоана Богослова у 1937р., проте не був завершений і у 50-х роках реконструйований у бібліотечне приміщення.

Перша паркова зона дендрарію сформувалася в основному після будівництва навчального корпусу бурси в 10-20-х роках XX ст.

2.4 Архітектурно-планувальний аналіз

Ділянка мого проекту має прямокутну форму. Вона розташована між навчальним корпусом та їдальнею. Дана територія є транзитною. Навчальний "скляний" 9-поверховий корпус знаходиться на заході, а фасадна частина Ботанічного саду на сході. На півночі знаходиться схил, і тому там розташовані сходи. Доріжка, що веде зі сходів та з входу до фасаду покрита плитковим покриттям. А доріжка, що знаходиться на південному заході створена з асфальтобетонного покриття.

На північному сході існує схил. З південної сторони розташований тенісний майданчик. На згині доріжки, що веде до парадного входу навчального корпусу, для декоративного вигляду встановлено камінь.

Перед головним адміністративним корпусом Лісотехнічного університету розташований невеликий парковий масив, у якому збереглися вікові буки, граби, платани, ялини та акації. Перед входом - квітковий партер із симетрично висадженими самшитами, які постійно підстригають. Парковий масив відгороджений від головної алеї стриженим живоплотом з туї західної.

У партері та на схилі, яким піднімаються широкі парадні сходи, що обсаджені колоноподібними туями, багато екзотів.

Велично над зеленню здіймається будівля адміністративного корпусу, яка є одним з кращих творінь української сецесії. В архітектурі є елементи народної творчості - дах із заломами, вежа-дзвіниця, трапецієподібні прорізи вікон, які гармонійно поєднуються із сецесійними обрисами фронтонів. За головним корпусом - будинок наукової бібліотеки. Звідси звивиста паркова алея веде через дендрарій до вул. Природної. Правіше - пряма алея, обсаджена колоноподібними туями, яка веде до нижнього майданчика перед навчальним корпусом кафедри ботаніки.

Вздовж вулиць Генерала Чупринки та Природної, розкинулось студентське містечко.

Головна паркова доріжка розпочинається крутими сходами центрального входу. Ця алея з'єднує між собою гуртожитки та їдальню студмістечка, навчальні корпуси, бібліотеку, стадіон та паркові зони. На територію студмістечка можна пройти також паралельною доріжкою, що розташована праворуч від головного входу. Вона з'єднує немовби відокремлений від студмістечка 9-поверховий навчальний корпус з головним корпусом та усією парковою зоною. Ще два входи до парку є з вулиць Природної та Княгині Ольги. Таке густе розташування входів ускладнює охорону дендрарію.

Південніше від парадної зони, на дещо піднятому плато - паркова зона, що оточує "скляний" 9-поверховий навчальний корпус, яка в основному сформувалася у 80-х роках, коли були збудовані комбінат харчування "Верховина”, виробничі майстерні із приміщеннями для ботанічного саду та склади, а також упорядковано стадіон. Після благоустрою цієї території працівники ботанічного саду тут експонували чимало екзотів.

2.5 Ландшафтний аналіз

Ландшафтний аналіз проводиться з метою правильного використання рослин, які вже ростуть на даній ділянці. Якщо правильно пересадити рослини, провести обрізку, лікування, то цілком можливо створити повноцінний об'єкт озеленення.

Дана ділянка відноситься до Ботанічного саду. Будь-яка пересадка або висадка дерев і чагарників повинна супроводжуватися спеціальними актами. Тому я запропонувала квіткове озеленення.

На території об'єкту знаходяться цінні породи такі, як павловнія войлочна (рaulownia tomentosa), стефанандра розсічена (stephanandra incise), виноград лисячий (vitis labrasca), керія японська (кeria japonica), п'ятилистячник кущовий (рentaphylloides fruticosa), хеномелес Маулея (сhaenomeles maulei), гліцинія китайська (wisteria sinensis), жимолость голуба (lonicera coerulta) та ін. Тому недоцільно і пересаджати ці рослини.

Ділянка була створена у 90-х роках. Відбувалась постійна підсадка деревно-кущової рослинності. Також висаджувалися однорічні квіти.

Перелік всіх існуючих насаджень і їх характеристики подані в їх інвентаризаційний відомості у додатку А.

3. Проектні пропозиції

3.1 Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території

Дана ділянка є транзитною територією. Вона розташована так, щоб легко можна було б пройти з адміністративного корпусу Ботанічного саду до їдальні та до інших навчальних корпусів університету. Йдучи до їдальні ми спускаємось по сходах, у зв'язку з існуючим в даному місці невеликим схилом.

На цій території переважаючими видами є екзоти. На об'єкті використані різні види посадок: групова, рядкова, солітери та вертикальне озеленення.

Створюючи квітник з ґрунтопокривних рослин ми тим самим підкреслюємо будівлю. Він буде естетично виглядати поруч зі деревно-чагарниковою рослинністю.

Також при виході з у ботанічний сад ми виставимо квіткові вази. А для ліан, що в'ються навпроти входу, облаштуємо пристінні трельяжі.

Рис. 3.1 План Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України: 1 - адміністративний корпус; 2 - учбові корпуси; 3 - бібліотека; 4 - їдальня; 5 - гуртожитки; 6 - інші будівлі; 7 - житлові будинки; 8 - спортивний зал.

Дендрарій, що на вул. Генерала Чупринки, закладений він у 50-х роках на місці колишнього монастирського саду (з 1913 по 1940 рр. тут був монастир Василіанок). Перед головним адміністративним корпусом Лісотехнічного університету, який споруджений у 1906-1908 рр. як гімназія і бурса Українського педагогічного товариства (архітектори Л. Левицький і Т. Обмінський), невеликий парковий масив, у якому збереглися вікові буки, граби, платани, ялини та акації. Перед входом - квітковий партер із симетрично висадженими самшитами, які постійно підстригають. Парковий масив відгороджений від головної алеї стриженим живоплотом з туї західної.

За віковим масивом на пагорбі невеликий скельний сад, створений за проектом студента-дипломника І. Антаховича з участю японського архітектора з токійської фірми К. Накадзіми, яка збудувала Японський сад у Московському Ботанічному саду із залученням львівських студентів-лісотехніків. Зліва - невеликі галявини з красивоквітучими чагарниками та декоративною дерев'яною скульптурою. Довкола нового навчального корпусу висаджено багато екзотів, зокрема ліани. Перед корпусом, знизу від пандуса, вздовж вулиці Генерала Чупринки, квіткова рабатка зі стриженими туями. У партері та на схилі, яким піднімаються широкі парадні сходи, що обсаджені колоноподібними туями, багато екзотів: магнолія, оцтове дерево, катальпа, айва японська, скумпія тощо.

Від бібліотеки звивиста паркова алея веде через дендрарій до вул. Природної. Тут окремими групами висаджені головним чином екзоти, серед яких декілька видів горіхів. Правіше - пряма алея, обсаджена колоноподібними туями, яка веде до нижнього майданчика перед навчальним корпусом кафедри ботаніки, де ростуть плакучі верби та сріблясті клени. Тут багато екзотичних чагарникових рослин. За навчальним корпусом колекція квіткових рослин-багаторічників.

Добре озеленене студентське містечко, яке розкинулось вздовж вулиць Генерала Чупринки та Природної. Над студентським стадіоном здіймається розкішна зелень ще досить молодих насаджень, які оберігають схили від ґрунтової ерозії.

Дендрарій на вулиці Генерала Чупринки за характером зелених насаджень можна поділити на декілька зон. Передусім це сформований парковий комплекс, в якому зібрано велику колекцію деревних рослин. Перша його паркова зона сформувалася в основному після будівництва навчального корпусу бурси в 10-20-х роках XX ст.

За квітником і фонтаном, оточеним чотирма платанами - зелений партер, сформований з багаторічників.

Зліва і справа від квіткового партеру стрижений живопліт з туї західної, який тягнеться вздовж головної паркової доріжки, що розпочинається крутими сходами центрального входу, обсадженого колоноподібними туями.

Праворуч від квіткового партеру аж до самого входу тягнеться тінисте насадження, сформоване із вікових дерев - акації, смереки, бука, кленів, платанів. На куті, ближче до стадіону, вікова тополя. Взимку одноманітність листяних насаджень оживляють вічнозелені кипарисовики, туя, тис.

Уздовж фасаду головного корпусу рядкове насадження кулястих кленів та акацій. Лівий бік корпусу прикрашає виноградовик п'ятилистий, що пнеться стіною фасаду.

Південніше від парадної зони, на дещо піднятому плато - паркова зона, що оточує "скляний" 9-поверховий навчальний корпус, яка в основному сформувалася у 80-х роках, коли були збудовані комбінат харчування "Верховина”, виробничі майстерні із приміщеннями для ботанічного саду та склади, а також упорядковано стадіон. Після благоустрою цієї території працівники ботанічного саду тут експонували чимало екзотів - тамарикс, групу гарноквітучих чагарників, а на стінах скляного корпусу південно-східної експозиції - ліани. Екзоти висаджували також на південь від цього корпусу.

Баланс території представлений у додатку Б.

3.2 Формування насаджень

При формуванні насаджень на території об'єкту, ми перш за все виходили з того, що дерева, кущі, квіткові і трав'янисті рослини, які складають основу середовища об'єкту повинні бути органічно пов'язані між собою, і ефектно виглядати у різних створених нами композиціях, гармонійно вписуватись у ландшафт даної місцевості і мають об'єднуватися в одне ціле (Додаток Г, Д).

Квіткове оформлення території виконане у ландшафтному стилі. Квітник розбивається доріжками. Але при цьому він ніби з'єднаний невидимими лініями. Також на території встановлені квіткові вази з однорічників: сальвії блискучої (salvia splendens) та петунії гібридної сорт (petunia hybrid "Blue Beder”).

Давайте розглянемо детальніше квітник неправильної форми. Він складається переважно з ґрунтопокривних рослин. Кольорова гамма різноманітна: біле, жовте, рудувате, червоне, рожеве, пурпурне, фіолетове, бузкове, синє, зелене забарвлення. Рослини підібрані так, щоб цвітіння відбувалось безперервно. Квіти цвітуть від травня до жовтня. А якщо підсаджувати весною першоцвіти, то цвітіння буде аж з ранньої весни.

Нижче наведені описи квіткових рослин, які розташовані у квітнику.

Горлянка повзуча (Аjuga reptans) - невисокий ґрунтопокривний багаторічник, в безсніжні зими листя може відмирати, але навесні швидко відрощують нові. Висота рослини до 20 см. Зацвітає в травні. Під час цвітіння, червоно-коричневе листя, утворюють ідеальний фон для блакитних квіток. Протягом літа квітки з'являються час від часу.

Рис. 3.2 Горлянка повзуча

Переносить затінення, але на відкритих місцях листя набуває інтенсивнішого забарвлення, від прямих сонячних променів може постраждати.

Манжетка альпійська (Аlchemilla alpine) - невибаглива рослина, має широке розповсюдження. Манжетка добре росте і на кам'янистій гірці, і на торф'яній клумбі. Квітка має приємний аромат. Сухі квіти застосовуються як додатковий матеріал для прикрашання букетів.

Рис. 3.3 Манжетка альпійська

Гости (Нosta) цінуються за декоративне листя. Краще ростуть на тінистих ділянках з злегка кислими або нейтральними ґрунтами. Висаджують групами або поодинокими кущами під деревами, уздовж доріжок, алей. Дуже гарно виглядають біля водоймищ.

Язичник зубчатий (Ligularia dentate) зростає заввишки 120 см. Листя у нього велике, знизу коричнево-пурпурне. Квіткові кошики помаранчеві, квітують з серпня по вересень. Вирощують на злегка затінених ділянках. Після цвітіння пагони обрізають на рівні землі.

Рис. 3.4 Язичник зубчатий

Рис. 3.5 Язичник Преживальсського

Барвінок малий (Vinca minor) - ґрунтопокривний чагарник, що стелиться, вічнозелений, з довгими пагонами, росте повільно, досягає висоти від 0,1 до 0,3 м, ширини - 0,5 м. Листя темно-зелене, шкірясте. Квітки, блакитного кольору, складаються з 5 пелюсток, цвіте в травні, повторно цвіте в липні. Краще росте на родючих ґрунтах. Використовується для посадки в парках, садах. Одна з найбільш цінних ґрунтопокривних рослин для висадки під кронами дерев.

Рис. 3.6 Барвінок малий

Айстра (Aster) - багаторічна або однорічна рослина. Існує багато різновидів, виділяють два основні: весняно-квітучі (ранні) і осінньо-квітучі (пізні). Багаторічні айстри добре виносять напівтінь, але краще ростуть і швидше зацвітають на сонячних місцях. Їм найкраще підходять легкі, періодично зволожувані суглинки. Добре відгукуються на внесення перегною перед посадкою. Айстри засухостійкі, у період бутонізації потребують регулярного поливу. Якщо в цей час полив буде недостатнім, то листя пожовкне і кількість бутонів зменшиться. На одному місці можуть рости 5-6 років. Кожний рік їх рекомендується мульчувати перегноєм. Розмножують айстри вегетативно і насінням. Кожні 3-4 роки потрібно ділити кущі - викопати і відділити рослини одна від одної. Можна розділити кущ лопатою і не викопуючи його. У поділі повинно бути 1-3 нових паростків. Садити і ділити айстри краще весною, тоді вони добре укоріняться і зацвітуть цього ж року. Насінням розмножують рідко.

Гвоздика (Dianthus) відноситься до багаторічних холодостійких рослин. Походить гвоздика з Китаю. Гвоздика вирізняється вузько-ланцетними, срібно-зеленими або сіро-зеленими листками, котрі у високорослих сортів можуть згортатися кільцем назовні. Гвоздики поділяються на групи, що включають різновиди з одноцвітними і двоцвітними бутонами. Необхідна відкрита, сонячна ділянка з добре дренованим ґрунтом. У форм з повторним цвітінням бажано видаляти зів'ялі квітки. Розмножується у лютому-березні насінням (для розсади) або весною діленням.

Лілійник рудуватий (Hemerocallis fulva) - його квітки, що розквітають послідовно одна за одною, в'януть на наступний день. Лілійник морозостійкий. Краще всього росте на сонячній ділянці з родючим, вологим ґрунтом. Розмножується діленням куща восени або весною. Культурні різновиди, вирощені з насіння, втрачають свої декоративні властивості. Ботанічні види легко схрещуються між собою, тому їх слід вирощувати окремо від інших.

Рис. 3.7 Лілійник рудуватий

Чистець візантійський (Stachys byzanthina) - багаторічна рослина 20-60 см висотою, з прямостоячими, чотиригранними стеблами. Листя товсте, звужене до основи, опушене, що надає їм особливу декоративність. Квіти дрібні, рожево-бузкові або бузкові, кожен до 1 см довжиною, зібрані в щільні, колосоподібні суцвіття. Цвіте в червні-вересні. Плодоносить. Плід сухий, розпадається на чотири горішка. Рослина морозостійка, без укриття можна лишати тільки за умови хорошого дренажу.

Рис. 3.8 Чистець візантійський

Королиця звичайна (Leucanthemum vulgaris) - багаторічна рослина, висотою 30-60 см, здебільшого з одним кошиком. Листки прості, довгасті, по краю зубчасті. Кошики великі - 3-5 см у діаметрі. Язичкові квітки білі, трубчасті - жовті. Сім'янки без чубка. Цвіте з травня до кінця літа. Росте на луках, схилах, галявинах, уздовж доріг по всій Україні. Королиця має сплячі бруньки, які розвиваються при пошкодженні рослини. Якщо ранньою весною зрізати стебло королиці під корінь, то з пазух прикореневих листків розвинеться кілька нових пагонів - цього ніколи не буває за нормальних умов розвитку. Білі язичкові квітки - маточкові, добре помітні комахам; трубчасті - двостатеві, в них пиляки дозрівають раніше від маточок. Пиляки зростаються своїми краями і утворюють трубочку, через яку проходить стовпчик маточки, виносячи приймочку над тичинками. Ростовий стовпчик, досягнувши пиляків, виштовхує з них дозрілий пилок, який переноситься комахами на квітки з дозрілими приймочками. На ніч і в дощову погоду кошики закриваються, захищаючи пилок від намокання. Королиця - чудова декоративна рослина.

Рис. 3.9 Королиця звичайна

Для того, щоб отримати хороший газон, велике значення має правильний добір травосуміші. Вона повинна відповідати призначенню та екологічним умовам ділянки. Я пропоную суміш газонних трав: райграс пасовищний, тонконіг лучний, польовиця звичайна, костриця червона (Додаток Е).

Райгас пасовищний (Lolium perenne) - багаторічний низовий кущовий злак. Вологолюбний, краще росте на суглинистих ґрунтах та чорноземах. На одному місці може рости до п'яти років.

Тонконіг лучний (Poa pratensis) - багаторічна або однорічна посухостійка злакова трава з волотистим суцвіттям.

Польовиця звичайна (Agrostis stolonifera) - багаторічна трав'яниста кормова рослина родини злакових із золотистим суцвіттям і коротким кореневищем.

Костриця червона (Festuca rubra) - багаторічний низовий злак. Росте на різних ґрунтах, витримує нетривале надмірне зволоження, на одному місці може культивуватися до десяти років.

3.3 Благоустрій території

У благоустрої території об'єкту чільне місце займають доріжки різної конструкції. Техніка їх влаштування полягає у виїмці корита. Глибину виїмки визначає прийнята конструкція закладка дренажної системи, влаштування основи, а відтак, покриття різними матеріалами. На даному об'єкті викладено асфальтобетонну доріжку та плиткове покриття.

Бетонні доріжки створюють так: на основу із шлаку накладають спочатку один, а через кілька годин другий шар бетону. З метою надання доріжці декоративного вигляду до бетону домішують барвники. Доріжку можна вже експлуатувати не раніше ніж через 48 годин після закінчення робіт (навесні і восени цей термін подвоюють). У перші години після закінчення робіт полотно доріжки потрібно захистити від дощу та прямого сонячного проміння.

Доріжки із плит на бетонній основі створюють так: на основу із шлаку і покладеного на нього шару бетону вкладають у вигляді певного візерунку бетонні, гранітні або вапнякові плити. В отвори між плитами засипають чистий цемент. Після цього доріжку поливають водою.

При будівництві сходів з каменя або плит застосовують два способи кладки: сухий і вологий. При сухому способі укладання елементів виробляється без цементного розчину, а при вологому - змащують цементом. Обов'язковим елементом конструкції є дренаж або дренуючий шар, підстава або фундамент.

Біля даної території розміщений тенісний майданчик, але він у занедбаному стані. Я пропоную відновити його. Для цього потрібно: у межах контуру відведеної під майданчик ділянки виймають ґрунт на глибину 25-35 см, прокладають дрени (віддаль між дренами 10-15 м), а зверху накладають шар завтовшки 12 см із шлаку або щебеню, встановлюють стовпи для поперечної сітки. Далі наносять поверхневий шар, який до вкатування катком має 8 см, а після вкатування - 5 см. Поверхневий шар може являти собою суміш: 70% висівок будівельного сміття, 15% глини, 15% землі.

Вздовж доріжок встановлено ліхтарі на металевій основі. Ліхтарі також використані для підсвічування квітника та низькорослих хвойних чагарників.

Оскільки на даному об'єкті існує велика кількість ліан, я пропоную встановити декілька трельяжів. Решітка може бути вільностоячою або, як у нашому випадку, пристінною, з простим рисунком, оскільки з розстом рослин рисунок закривається повністю.

Для естетичного оформлення можна встановити квіткові вази. Вони призначені для висаджування рясно квітучих і яскравих за забарвленням квіткових рослин.

Для сміття встановлені декілька урн.

3.4 Агротехнічні заходи по створенню та експлуатації садово-паркового об'єкту

3.4.1 Підготовка території для виконання робіт по агротехніці

Спеціальна підготовка території включає очистку, планування, знищення ерозії ґрунту.

Очистку ділянки від сміття роблять з метою видалення із ґрунтового покриву інертних будівельних матеріалів, органічних залишків рослинності, стін і фундаментів існуючих будівель. Особливу увагу звертають на можливість використання відходів для засипки понижених місць території або у вигляді будівельних матеріалів для одягу доріжок, площадок. При загальній очистці ділянки необхідно забрати пні, посухостійкі або ті, які не мають естетичного вигляду дерева, кущі. Ступінь засміченості визначають: на 100 мІ площі - 0,5 мі будівельного сміття - мала засміченість; 1 мі - середня; 1,5 мі - сильна.

Планування об'єкту садово-паркового господарства проводять представники будівельної організації по попередній заявці власника. При відводі границь ділянки всі поворотні точки границь і доріг відмічають забивкою металевих трубок діаметром 3-5 см, довжиною 50-70 см. По границях ділянки встановлюють тимчасову огорожу, щоб забезпечити безпеку робіт всередині об'єкту, а також заборонити знаходження посторонніх людей на об'єкті.

Після грубого планування поверхні проводять роботи по прокладці всіх підземних комунікацій. Одночасно обкопують і котловани під будівлі з закладкою фундаментів, ями і траншеї під посадку дерев і кущів з засипкою їх рослинним ґрунтом і встановленням кошиків по центрі ями, і границями траншеї. В тих випадках, коли вся територія має надлишок зволоження, розробляють заходи по меліорації. Дренажі встановлюють по спеціально розробленому проекту, на якому є: дорога прокладки з вказуванням нахилів і їх напрямків. Для постачання садів і парків встановлюють спеціального типу водопровідну систему.

Підготовка ґрунту полягає в заміні або перекопуванні та розпушуванні його верхнього шару, а також внесенні добавок і добрив.

При підвищеному рівні кислотності ґрунту проводять вапнування. Вапнування понижує кислотність ґрунту. Крім того, в глинистому ґрунті вапнування покращує його структуру, прискорює розклад і засвоєння поживних речовин, в піщаному ґрунті понижує вологість і погіршує його структуру, тому вапно вводять з органічними речовинами.

3.4.2 Агротехніка посадок

Порушення технології посадки дерев і чагарників в багатьох випадках є причиною недовговічності, низької декоративності, захворювань, а також загибелі рослин.

Яму під посадку дерева викопують таких розмірів, щоб в ній можна було вільно розмістити коріння дерева. Середня глибина ями становить 70-120 см. Ями під саджанці рекомендується викопувати за 7-10 днів до посадки. Після викопування яму на 2/3 об'єму засипають рослинним ґрунтом. Перед засипкою в дно ями, дещо відступивши від центру, забивають посадочний кіл завтовшки 5-6 см, а потім горбочком насипають землю. Саджанці опускають в яму, на горбик, розправляючи при цьому корені, встановлюючи як можна ближче до посадочного колу. Через яму (з краю на край) перекидають планку, яка вкаже рівень землі по центру ями, при цьому коренева шийка повинна знаходитися на 5-8 см вище рівня планки, щоб після того, як рослина разом із землею осяде, шийка опинилася на рівні поверхні. Коли рослина встановлена на необхідній висоті, яму починають засипати землею. При цьому слід обережно засипати корені, накладаючи землю до кореневої шийки. Землю слід сильно ущільнювати шляхом пошарового ущільнення. Коли яма заповнена, по її периметру встановлюють валик із ґрунту.

Середня глибина ями для чагарників становить 30-60 см. Чагарники висаджуються в раніше підготовлені котловани, котрі заповнюють ґрунтом на 15-20 см вище поверхні ділянки з врахуванням усадки. Корені при посадці вільно розподіляються по ґрунту у відкритій ямі, а потім засипають землею. Землю пошарово ущільнюють носком ноги. Після посадки по периметру котловану влаштовують ґрунтовий валик для утримування води. Норма поливу - 20-30 л на одну рослину. Поверхню посадкового місця вкривають дрібним торфом або рубленою травою.

Товщина родючого шару для влаштування квітника повинна бути не менше 20-40 см. Спочатку планують, очищають ділянку, потім засипають ґрунт, заправлений добривами (гній - 80, азот - 10, фосфор - 9, калій-10 г/м2). Підготовку ґрунту здійснюють за 2-3 тижні до посадки. Перед посадкою ґрунт вирівнюють граблями, розбивають на ділянки з розмірами в залежності від видів рослин.

Рано навесні висівають однорічники з добрим вегетаційним періодом (флокси та ін.). Насіння цинії та інших теплолюбних однорічників висівають у другій декаді травня.

3.4.3 Створення газонів та висаджування квіткових композицій

В залежності від способу використання та локалізації, розрізняються наступні види газонів:

декоративні - килимові, паркові, лучні

для відпочинку

спортивні (для футболу, хокею, тенісу, гольфу).

Газони декоративні створюються для отримання гарних композицій, призначених для прогулянок і відпочинку. Ці газони повинні характеризуватися не тільки декоративними особливостями (щільний і гарного кольору дерен), але і витримувати помірні навантаження на ґрунт відпочиваючими. Вони повинні мати здатність рівномірно відростати після покосу. Трави повинні бути достатньо посухостійкими, що пов'язано зі складністю поливу великих площ.


Подобные документы

  • Розроблення проекту благоустрою церкви. Архітектурно-планувальна та ландшафтно-просторова організація території об’єкту. Створення декоративного озеленення. Влаштування мережі садово-паркового освітлення, малих архітектурних форм, газонів та мощення.

    дипломная работа [77,8 K], добавлен 23.09.2014

  • Розробка проекту благоустрою та озеленення саду у місті Миколаєві: підбір та обґрунтування асортименту рослин, агротехніка підготовки ґрунту під насадження. Схема влаштування системи автоматичного зрошення й освітлення. Кошторис витрат на виконання робіт.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 02.01.2014

  • Аналіз зовнішнього простору пляжної території та прийоми формоутворення засобів відпочинку. Класифікація та основні компоненти ландшафту. Функціональне зонування компонентів санаторію. Озеленення території. Формування засобів світлового оформлення.

    дипломная работа [9,5 M], добавлен 03.03.2015

  • Створення проекту озеленення та благоустрою території крівлі приватного будинку в м. Вінниця. Вибір варіантних підходів до проектування. Розрахунок відвідування об'єкта та техніко-економічне обґрунтування потенційної ємності об'єкта, формування насаджень.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 20.05.2012

  • Визначення чисельності населення. Попередній баланс території. Функціональне зонування та планувальна структура міста. Параметри вулично-дорожньої мережі. Озеленення міста та зв'язок житлових районів з промисловими. Складання маршрутної схеми міста.

    курсовая работа [4,2 M], добавлен 09.12.2010

  • Місцерозташування і призначення об’єкту в системі озеленення населеного пункту. Забудова та елементи благоустрою. Ландшафтна організація території об’єкту. Асортимент декоративно-листяних і квіткових рослин. Інвентаризація та аналіз існуючих насаджень.

    дипломная работа [113,7 K], добавлен 06.02.2013

  • Аналіз озеленення, освітлення, дизайну, якостей аналогів скверів. Створення композиції ландшафту скверу у класичному стилі. Підбор рослин для садів та квітників. Вибір матеріалу для покриття тротуарів. Розрахунок вартості робіт з благоустрою території.

    дипломная работа [428,5 K], добавлен 10.05.2014

  • Аналіз і розробка класифікації існуючих підприємств харчування Дамаску, аналіз факторів, які впливають на їх формування. Особливості предметно-просторової організації інтер’єрів підприємств харчування Дамаску, принципи підбору і прийоми розміщення.

    автореферат [46,9 K], добавлен 13.04.2009

  • Температурний режим території будівництва. Вологість повітря і опади. Вітровий режим території. Визначення типів погоди і режимів експлуатації житла. Опромінення сонячною радіацією. Аналіз території місцевості за ухилами. Загальна оцінка ландшафту.

    курсовая работа [3,2 M], добавлен 13.05.2013

  • Роль озеленення у загальній системі зовнішнього благоустрою міст. Роль насаджень у процесі газообміну та у боротьбі з забрудненням атмосфери. Архітектурно-планувальне значення насаджень. Вимоги безпеки праці при роботах із застосуванням переносних драбин.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 04.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.