Планування міст
Складання проекту планування міста та вибір території для будівництва. Аналіз впливу рельєфу території на розміщення зон міста. Обґрунтування вибору території для розміщення промислових зон. Аналіз природних та антропогенних умов сельбищної території.
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | методичка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.03.2012 |
| Размер файла | 1,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Розміщення комунально-складської зони і зони зовнішнього транспорту
Комунально-складська зона може бути розташована вздовж залізниці і зовнішньої автомобільної дороги. Від сельбищної території вона відділяється санітарно-захисними зонами. Ширина санітарно-захисної зони між складськими територіями і житловими районами залежить від виду складів і становить від 50м для складів комунального призначення, до 500м - для інших. На виробничих територіях передбачають сортувальні, вантажні станції і вантажні двори. Їх треба розташовувати на периферії міста і на з'єднувальних гілках, що обслуговують ряд промислових підприємств. Сортувальні станції розташовують у районах масового навантаження і розвантаження залізничних вагонів (рис.5). Для залізничних станцій слід передбачати горизонтальні й прямі ділянки з ухилом не більше 1,5%, а в складних умовах -до 2,5%. Смуги відведення для розміщення транспортних засобів див. рис. 4. Пасажирську залізничну станцію треба розміщувати в основній частині сельбищної території. Вона переважно має бути прохідного типу. Лише в тих випадках, коли залізнична колія проходить на значній відстані від центральної частини міста, утворюють тупикову станцію. Ширина смуги відведення залізниці на перегоні в межах населених пунктів має бути не менше 20 м. Житлова забудова може розташовуватись від залізничної колії на відстані не менше 100 м. У великих містах треба передбачати розміщення одного центрального автовокзалу для міжміського сполучення, на який відводять 3-4 га і декілька (від одного до трьох) приміських пасажирських автостанцій з ділянками 0,5-1 га під кожну з розташованих у серединній або периферійній частині міста на виходах автомобільних доріг за межі міста.
Рис.5 -- Смуги відведення для розміщення залізничних транспортних засобів: а- сортувальна станція; б- пасажирська прохідного типу; в- пасажирська тупикова: г- вантажна (розміри в м)
Складання схеми транспортного обслуговування
Мережу вулиць і доріг формують у вигляді єдиної системи; її структура залежить від розміру території і взаємного місцерозташування основних елементів міста. магістральні вулиці й дороги з'єднують основні функціональні зони і елементи міста в єдиний організм і являють собою "кістяк" планувальної структури. На початку проектування слід виявити місця найбільшого тяжіння населення і зв'язати їх магістральними вулицями загальноміського значення. Для великих міст приймають магістральні вулиці загальноміського значення з регульованим рухом. Їх передбачають за напрямками основних пасажиропотоків на зв'язках житлових районів із загальноміським центром і великими промисловими підприємствами. найкоротший і прямий відрізок магістральної вулиці загальноміського значення повинен зв'язати загальноміський центр з пасажирським залізничним вокзалом. Магістральні вулиці районного значення використовують для транспортного зв'язку в межах житлового району і з магістральними вулицями загальноміського значення. Система магістральних вулиць повинна забезпечувати пішохідну досяжність зупинок пасажирського транспорту в межах 500 м, що потребує мати відстань між паралельно розташованими магістральними вулицями 800-1000 м. Транспортний (без пропуску громадського транспорту) та пішохідний зв'язок мікрорайонів, груп житлових будинків передбачається житловими вулицями. Розрахункові параметри вулиць слід брати за табл.7.1 ДБН 360-92*.
Таблиця 3.3 класифікація вулиць і доріг для великого міста
|
Категорія вулиць і доріг |
Розрахункова швидкість руху, км/ год. |
Ширина смуги руху, м |
Кількість смуг проїзної частини |
Найбільший поздовжній ухил, о% |
Найменший радіус кривих у плані,м |
Ширина тротуару,м |
|
|
Магістральні вулиці й дороги: - загальноміського значення; - районного значення |
80 |
3,75 |
4-6 |
6,0 |
400 |
3,0 |
|
|
60 |
3,75 |
2-4 |
6,0 |
250 |
2,25 |
||
|
Вулиці і дороги місцевого значення: - житлові вулиці; - дороги у промислових і комунально-складських зонах; - проїзди |
40 |
3,50 |
2-3 |
7,0 |
125 |
1,5 |
|
|
40 |
3,75 |
2 |
6,0 |
250 |
1,5 |
||
|
30 |
3,0-3.5 |
1-2 |
8,0 |
30 |
0,75 |
Проектування вулично-дорожньої мережі спочатку ведуть в одну лінію. Після остаточного вибору схеми руху транспорту, проектують поперечні профілі вулиць і доріг згідно з даними, що наведені в табл.3.3.
При трасуванні магістралей слід враховувати форми рельєфу, вимоги до ухилів, які повинні бути в межах 0,4-6,0%, щоб забезпечити безпеку руху та водовідведення. найбільш економічним є прокладання магістралей по тальвегах або водорозподілах. Слід уникати трасування магістральних вулиць паралельно пануючому напрямку вітру, якщо швидкість його перебільшує 3,5 м/сек. Особливо це стосується напрямку вітрів зимового періоду. Слід передбачити не менше двох виходів автодоріг з міста для зв'язку з іншими населеними пунктами. Основними транспортними й композиційними вузлами міста є майдани. За функціональним призначенням вони розподіляються на центральні, вокзальні, ринкові, транспортні, перед заводські. Майдани проектують на спокійному рельєфі з ухилом 1,0-3,0%. Їхня конфігурація має бути якомога простою. При прямокутній формі приймають співвідношення ширини і довжини від 1:3 до 1:1. У проекті слід передбачити привокзальний майдан з розмірами 0,5-1,5 га. Транспортні мережі проходять по периферії вокзального майдану. На схрещенні транспортних мереж міста утворюють транспортні майдани, а в загальноміському центрі -- головний майдан міста.
Розрахунок щільності мережі магістральних вулиць і доріг
Оптимальність транспортної мережі міста визначають за її щільністю. Показник щільності мережі магістральних вулиць і доріг розраховують як відношення довжини вулиць, що припадає на 1 км2 території міської забудови. Згідно з нормативними документами оптимальна щільність мережі коливається в межах 1,8--2,4 км/км2. Більш високе значення показника свідчить про подрібнення вуличної мережі, більш низьке -- про складності організації міжмагістральних територій. Якщо намічена транспортна мережа не є задовільною, її слід скорегувати.
Планувальна організація санітарно-захисних зон
Територія санітарно-захисних зон розподіляється на три основні частини: промислове захисне озеленення (13-56% загальної площі санітарно-захисної зони); присельбищне захисне озеленення (17-58%) планувального використання, де можуть бути розташовані ділянки транспортного господарства; автобусний і тролейбусний парки з майстернями -- 4,0-5,0 га; таксомоторний парк, станції технічного обслуговування -- 0,3-2,5 га, а також гаражі вантажних і легкових відомчих автомашин, стоянки для приватного автотранспорту та інші підприємства обслуговування.
Розміщення комунальних об'єктів і об'єктів інженерної інфраструктури
Інженерне обладнання міста повинне забезпечити необхідні умови для роботи підприємств і життєдіяльності населення міста. До його складу входять: система водопостачання, каналізації, електро-, тепло- і газопостачання. Система споруд та інженерних комунікацій сучасного міста потребує виділення спеціальних ділянок як у межах міста, так і поза ним.
Водозабори з поверхневих джерел господарськопитних водопроводів треба розміщувати вище населених пунктів, у районах, де забезпечують організацію зони санітарної охорони. Ділянка водозабору складає 3,0-5,0 га на місто. Зону санітарної охорони передбачають від водозаборів 200 м угору по течії; 100 м -- униз по течії; у бік берега, що прилягає до водозабору - 100 м. очисні споруди розміщують за межами міста нижче по течії річки, або в суходільному тальвегу. Розміри ділянок складають 6,0-20,0 га на місто. Санітарно-захисні зони для очисних споруд міської каналізації проектують шириною 300-500 м. Енергопостачання міст передбачають від мережі районної енергетичної системи. Понижувальних підстанції розміщують на ділянці 0,6-1,5 га на відстані не менше 25м від житлової забудови.
Теплоелектроцентралі (ТЕЦ) слід розміщувати за межами сельбищної території з мінімальною довжиною магістральних теплотрас від центрів теплових навантажень. Розмір ділянки для розміщення ТЕЦ -- 4,0-6,0 га.
У відокремлених житлових районах передбачають спорудження опалювальних котелень, які розміщують за межами житлових районів на ділянках комунально-господарського призначення. Розмір ділянки для опалювальної котельні -- 1,0-4,0 га. Розміри ділянок газонаповнювальних станцій (ГНС) -- 6,0-8,0 га, їх відстань від споруд різного призначення - 100-150 м. У приміській зоні виділяють ділянку під кладовище з розрахунку 0,1 га на 1000 жителів міста. Ця ділянка повинна розміщуватись на відстані не менше ніж 500 м від сельбищних територій.
Формування ландшафтно-рекреаційних територій
До складу озеленених територій загальноміського користування повинен входити міський парк площею не менше 100 га, розміщений поруч із загальноміським центром. Решту площі слід зайняти під районні та спеціалізовані парки: дитячі, спортивні, ботанічні та ін. Існуючі масиви навколишніх лісів перетворюють у міські лісопарки. Поряд з центрами периферійних районів утворюють районні парки, площу яких уточнюють згідно з даними табл. 3.2. У напрямках масових потоків пішохідного руху, а також вздовж магістралей слід передбачати бульвари, сквери, пішохідні алеї.
У зелених зонах міста передбачають розсадники деревних, чагарникових рослин і квітково-оранжерейних господарств. Площу розсадників слід приймати з розрахунку 0,4 м2/чол., виходячи з перспективної кількості населення, але не менше 80 га.
5. Розрахунок балансу території і техніко-економічних показників
Баланс території відображає розподіл території за функціональними зонами і елементами, розміри ділянок, занятих окремими елементами в складі кожної функціональної зони міста, га, питома вага цих площ у загальній площі зони, %, а також питомі витрати території елементів, м2/чіл.
ЗМІСТ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ
Після затвердження ескізу генерального плану керівником студент виконує на аркуші ватману графічну частину проекту. Генеральний план ілюмінують акварельними фарбами, застосовуючи переважно пастельні тони. Житлову забудову першої черги будівництва, розрахункового періоду та на перспективу виділяють інтенсивністю тону. Проектний баланс території та техніко-економічні показники розраховують за виміряним кресленням генерального плану. Умовні позначення див. рис.9. Зразок компонування схеми графічної частини див. рис. 6.
Рис.6 - Зразок компонування графічної частини проекту
Рис. 7 - Зразок заповнення штампу
Рис.8 - Магістральні вулиці: а) загальноміського значення з неперервним рухом; б) те ж з регульованим рухом; в) районного значення. 1-відстань від забудови до червоної лінії; 2-тротуар; 3-розподільна полоса між тротуаром і місцевим проїздом; 4-місцевий проїзд; 5-захисне озеленення; 6-проїжжа частина; 7-центральна розподільна полоса.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. дбн 360-92*. містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень.
2. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика.
3. Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Планування міста на 100-150 тис. жителів". - Харків: ХГАГХ, 2000.
4. Бутягин В.А. Планировка и благоустройство городов. - М.: Стройиздат, 1974.
5. Безлюбченко О.С., Завальний О.В. Урбаністика - Конспект лекцій - Харків: ХДАМГ, 2002.
ДОДАТОК 1
Міста України, поблизу яких має бути розташоване місто, яке проектують
|
№ варіанту |
Назва міста |
№ варіанту |
Назва міста |
|
|
1 |
Київ |
15 |
Суми |
|
|
2 |
Чернігів |
16 |
Кіровоград |
|
|
3 |
Житомир |
17 |
Харків |
|
|
4 |
Рівне |
18 |
Луганськ |
|
|
5 |
Луцьк |
19 |
Донецьк |
|
|
6 |
Львів |
20 |
Дніпропетровськ |
|
|
7 |
Тернопіль |
21 |
Запоріжжя |
|
|
8 |
Івано-Франківськ |
22 |
Миколаїв |
|
|
9 |
Хмельницький |
23 |
Херсон |
|
|
10 |
Чернігів |
24 |
Одеса |
|
|
11 |
Ужгород |
25 |
Сімферополь |
|
|
12 |
Вінниця |
26 |
Євпаторія |
|
|
13 |
Черкаси |
27 |
Феодосія |
|
|
14 |
Полтава |
28 |
Ялта |
|
ДОДАТОК 2
Склад підприємств містоутворюючої групи в місті, яке проектують
|
№ варіанту |
Номера підприємств |
№ варіанту |
Номера підприємств |
|
|
1 |
11, 12, 20, 25, 27, 28, 35, 39 |
16 |
5, 10, 14, 26, 27, 30, 39, 40, 41 |
|
|
2 |
3, 4, 13, 14, 19, 33, 34, 35, 41 |
17 |
6, 9, 21, 24, 28, 31, 25, 34, 40 |
|
|
3 |
6, 8, 9, 18, 21, 23, 28, 39, 41 |
18 |
8, 9, 16, 29, 32, 24, 37, 40, 41 |
|
|
4 |
1, 8, 10, 11, 17, 19, 25, 41, 42 |
19 |
7, 10, 16, 23, 30, 33, 36, 37, 43 |
|
|
5 |
12, 13, 20, 23, 27, 38, 39, 43 |
20 |
2,12, 16, 17, 22, 31, 38, 40, 41 |
|
|
6 |
2, 7, 13, 19, 20, 30, 38, 40, 43 |
21 |
8, 11, 15, 18, 21, 32, 40, 39, 43 |
|
|
7 |
4, 12, 15, 18, 19, 22, 33, 36, 41, 42 |
22 |
10, 12, 15, 19, 20, 24, 33, 41, 42 |
|
|
8 |
3, 8, 9, 21, 22, 32, 34, 35, 39 |
23 |
9, 12, 17, 25, 33, 35, 40, 41 |
|
|
9 |
11, 12, 22, 23, 28, 33, 39, 41, 43 |
24 |
12, 15, 16, 18, 21, 26, 31, 39, 43 |
|
|
10 |
1, 8, 13, 23, 24, 32, 36, 37, 40 |
25 |
13, 15, 19, 27, 30, 36, 37, 39, 40 |
|
|
11 |
9, 14, 21, 27, 25, 31, 37, 38, 42 |
26 |
9, 13, 20, 28, 31, 33, 38, 40, 43 |
|
|
12 |
2, 5, 11, 26, 28, 30, 39, 41, 43 |
27 |
11, 14, 21, 29, 27, 31, 37, 40, 43 |
|
|
13 |
6, 9, 16, 20, 24, 27, 29, 35, 36, 42 |
28 |
12, 15, 22, 28, 30, 36, 37, 39, 43 |
|
|
14 |
4, 8, 9, 15, 25, 28, 29, 40, 41 |
29 |
11, 13, 23, 29, 31, 34, 37, 39, 43 |
|
|
15 |
5, 10, 11, 26, 27, 29, 31, 40, 41 |
30 |
15, 16, 18, 24, 23, 32, 40, 41, 43 |
ДОДАТОК 3
Перелік промислових підприємств містоутворюючої групи
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Організація території для задоволення визначеного рівня потреб населення міста й економічної діяльності. Планувальна організація сельбищної території та вулично-дорожньої мережі міста. Оцінка рельєфу за уклонами, геологічних та кліматичних умов, ресурсів.
курсовая работа [65,7 K], добавлен 11.02.2015Мікрорайон як елемент житлової забудови району, особливості його проектування. Аналіз природних і антропогенних умов території. Організація житлової, суспільної забудови мікрорайону. Функціональне зонування території. Основні техніко-економічні показники.
дипломная работа [637,8 K], добавлен 24.08.2014Особливості функціонального зонування, що включає поділ території міста за характером переважного використання та за типом функціонального призначення того чи іншого території. Природні фактори, що впливають на вибір території для населеного пункту.
реферат [28,1 K], добавлен 25.12.2010Температурний режим території будівництва. Вологість повітря і опади. Вітровий режим території. Визначення типів погоди і режимів експлуатації житла. Опромінення сонячною радіацією. Аналіз території місцевості за ухилами. Загальна оцінка ландшафту.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 13.05.2013Містобудівні розрахунки, характеристика зонування території. Характеристика детального планування. Розрахунок чисельності населення і житлового фонду. Розміщення функціональних зон. Розміщення різних за призначенням майданчиків та їх обладнання.
курсовая работа [741,1 K], добавлен 20.11.2013Визначення чисельності населення. Попередній баланс території. Функціональне зонування та планувальна структура міста. Параметри вулично-дорожньої мережі. Озеленення міста та зв'язок житлових районів з промисловими. Складання маршрутної схеми міста.
курсовая работа [4,2 M], добавлен 09.12.2010Аналіз існуючих планувальних структур міста. Правила розміщення функціональних вузлів і транспортних зв'язків у ньому для забезпечення комфорту суспільства та поєднання з природно-кліматичною особливостями. Перелік та призначення територіальних зон.
презентация [4,7 M], добавлен 23.03.2015Аналіз природних і антропогенних умов території. Організація житлової і суспільної забудови мікрорайону: розрахунок і підбір кількості житлових будинків та установ повсякденного обслуговування населення. Функціональне зонування території мікрорайону.
курсовая работа [80,2 K], добавлен 19.11.2009Розрахунок та планувальне рішення території житлового кварталу та установ громадського обслуговування м. Полтава. Планувальне рішення та визначення площі території машинобудівного заводу: передзаводської, промислової, підсобно-допоміжної, складської зони.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 04.04.2010Визначення площі і кількості відвідувачів території садово-паркового об’єкту. Аналіз території згідно з містобудівними нормами. Природно-географічні, кліматичні та інженерно–будівельні норми території. Функціональне зонування та ескізний план території.
курсовая работа [11,2 M], добавлен 30.01.2014
