Планування і забудова міських і сільських поселень

Організація території для задоволення визначеного рівня потреб населення міста й економічної діяльності. Планувальна організація сельбищної території та вулично-дорожньої мережі міста. Оцінка рельєфу за уклонами, геологічних та кліматичних умов, ресурсів.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 11.02.2015
Размер файла 65,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Аналіз і оцінка природних умов і ресурсів

1.1 Аналіз і оцінка рельєфу за уклонами

1.2 Аналіз і оцінка геологічних умов і ресурсів

1.3 Аналіз і оцінка кліматичних умов і ресурсів

2. Функціональне зонування території міста

3. Планувальна організація сельбищної території

3.1 Планування вулично-дорожньої мережі міста

Література

Вступ

Мета проекту: виробка умінь і навиків використання нормативної і довідкової літератури, оволодіння основами містобудівного проектування: практичною роботою на топографічному плані, що полягає в оцінці території, раціональному розміщенні функціональних зон, їхній структурній організації, формуванні вузла зовнішнього транспорту, проектуванні міських вулично-дорожніх мереж, системи міських громадських центрів.

Задача проекту: розробити раціональну концентрацію громадського виробництва; забезпечити найбільш повне й ефективне використання трудових ресурсів у міських поселеннях різноманітного розміру; закріплення трудових ресурсів у районах нового освоєння; підвищення освітнього і фахового рівня трудящих; підвищення соціально - побутового і соціально-культурного комфорту проживання населення з урахуванням його масових потреб і індивідуальних запитів кожної людини; збереження і покращення природного середовища.

Метою містобудівного проектування є створення середовища, в якому в повному обсязі і найкращім чином будуть задовольнятися потреби населення і найефективніше будуть реалізовані людські і територіальні ресурси при виконанні обмежень:

що до природних умов;

що до екологічних умов.

Для досягнення цієї мети потрібно вирішення наступних задач;

1. з метою ефективного використання земельних ресурсів - проведення аналізу і оцінки природних умов і ресурсів;

2. з метою найбільш ефективного використання людського ресурсу для заданої структури економіки міста - визначення чисельності та структури населення міста;

3. з метою визначення потрібного переліку і розмірів територій для задоволення потреб населення міста, реалізації економічних функцій міста, забезпечення життєдіяльності міста, забезпечення зв'язків міста із зовнішнім світом, відновлення сил населення міста, забезпечення найкращих екологічних умов розрахунку балансу території міста;

4. з метою забезпечення функціонування міста, задоволення потреб населення міста, якісного і швидкого транспортного зв'язку між усіма елементами міста - проектування вулично-дорожньої мережі міста, системи громадських центрів, зеленних насаджень загального користування, промислових і сельбищно-промислових районів.

сельбищ ний місто вуличний рельєф

1. Аналіз і оцінка природних умов і ресурсів

Мета і задачі аналізу: Визначити на топографічному плані М 1:25000 Ділянки, що, з одного боку, потребують додаткових витрат при містобудівному освоєнні а, з іншого боку, підвищують ефективність для видів діяльності населення міста.

Головними чинниками природного середовища, що впливають на вирішення містобудівних задач, є: клімат - визначальні головні типологічні вимоги до планування і забудови населених місць; ґрунт і рослинний покрив (структура і породний склад) - принципи, що обумовлюють деякі планувальні обмеження, пов'язані з надмірним навантаженням на основу, і норми озеленення і благоустрою; рельєф місцевості - від якого залежить рішення меліоративних планувальних питань проектування і забудови міст (протизсувні і протиерозійні захисні споруди, топологія шляхів, будинків); геологічні умови (наявність рік, озер, плавунів, боліт) - визначають способи меліорації міської території; геологічні умови - схильність до фізико-геологічних явищ і процесів, що впливають на конструктивні і типологічні рішення.

1.1 Аналіз і оцінка рельєфу за уклонами

Рельєф території міста повинен бути зручним для відводу поверхневих вод, прокладки самопливних підземних мереж, задовольняти вимоги забудови, прямування транспорту І пішоходів. Тому оцінку рельєфу звичайно починають п виявлення його характерних форм: тальвегів і вододілів, площадок з однобічними уклонами, виділення характерних елементів рельєфу: терас із їхніми схилами, що розділяють, знижень у вигляді ярів, височин або виступів у вигляді вершини. За ступенем придатності до міської забудови умов рельєфу прийняв розділяти території на 3 групи:

сприятлива;

несприятлива;

зовсім несприятлива, із більш крутими уклонами.

Найбільше зручними для забудови е території з уклоном від 0,5 до 6% які забезпечують відвід поверхневого стоку, прив'язку типових будинків і трасування магістральних вулиць.

Уклон - це тангенс куга нахилу дотичної земної поверхні до горизонтальної лінії, що дорівнює відношенню перевищення однієї точки місцевості над іншою до горизонтального прокладання цих точок:

Рис. 1. Визначення уклону

,(1)

Аналіз і оцінка рельєфу провалиться за 3 параметрами:

Аналіз і оцінка рельєфу за уклонами.

Аналіз і оцінка рельєфу за формами рельєфу.

Аналіз і оцінка рельєфу за орієнтацією схилів,

Мета: визначити ділянки території, що потребують додаткових витрат при освоєнні. Результатом аналізу та оцінки території за уклонами повинна бути визначення на топографічній основі (далі тоносонові) ділянок території з сприятливими уклонами для розміщення міста. Сприятливі уклони для розміщення міста знаходяться у межах:

0.005 ? і ? 0.05 (2)

Частина території з несприятливими уклонами повинна б™ заштрихована. Для цього необхідно визначити відстань яка відповідає мінімальному та максимальному сприятливому уклону:

,(3)

Наприклад, якщо горизонталі проведені через 5м., уклону 0,005 відповідає відстані між горизонталями:

.

Відповідно, для уклону 0,05 відстань між горизонталями 100м. Оскільки топооснова, на якій виконується проект має масштаб 1:25000, треба заштриховувати ділянки, де відстань між горизонталями менше, ніж 4мм та більше, ніж 4 см. Також, потрібно визначити характерні форми рельєфу - вододіли та тальвеги.

Гідрологічні умови:

Важливим чинником при розміщенні міст є гідрологічні умови. До цих умов належать: наявність рік, озер, плавунів, лиманів, боліт, режим поверхневих вод, мінералізація. Вони оцінюються як джерела водопостачання для побутових і виробничих потреб, а також як засоби, що сприяють створенню здорового, гарного, виразного міського середовища.

Аналіз і оцінка гідрологічних умов і ресурсів - це аналіз і оцінка всього того, що пов'язане з поверхневими водами. Поверхневі води:

1. Відкриті водоймища:

річки;

озера;

водосховища;

моря.

2. Опади:

дощ;

сніг.

Повінь - це фаза режиму річки, підйом води щороку, пов'язаний з умовами живлення річки.

Межень - це фаза режиму річки, найнижчий рівень води, пов'язаний з умовами живлення річки та кліматичними особливостями.

Паводок - це підйом води и річці, що може бути викликаний сполученням різних причин як природного, так і антропогенного характеру.

В даному проекті використовуються паводки одновідсоткової, двовідсоткової, чотиривідсоткової забезпеченості.

k...% - відсоткова забезпеченість - це імовірність такого сполучення чинників, що дорівнює k % (0.0k).

1% забезпеченість - це імовірність, що дорівнює 0,01, імовірність сполучення причин підйому води чинників, що викликають підйом води в річці. Це також можна трактувати як:

1% забезпеченість- 1 раз на 100 років;

2% забезпеченість - 2 рази на 100 років;

4% забезпеченість - 4 рази на 100 років.

За вихідними даними (відмітки паводків відповідних забезпеченостей проводимо плавні замкнуті лінії, що відповідають паводкам відповідних забезпеченостей. Для цього використовуємо метод інтерполяції.

1.2 Аналіз і оцінка геологічних умов і ресурсів

Інженерно-геологічні умови в сполученні з характером залягання ґрунтових вод визначають умови стійкості споруджень і будинків, конструкції їхніх фундаментів. Наявність несприятливих фізико-геологічних явищ вимагає при освоєнні території проведення ряду комплексних планувальних і будівельних заходів, що у значній мірі підвищую витрати ресурсів на освоєння та експлуатацію території. Тому інженерно-геологічні умови відіграють велику роль при проектуванні населеного місця.

Для з'ясування інженерно-будівельних умов освоєння території необхідна її інженерно-геологічна характеристика, що вимагає в ряді випадків проведення спеціальних інженерно-геологічних вишукувань, які мають своєю метою виявити:

геологічну будову території;

літологічний склад ґрунтів;

фізико-геологічні явища: зсувні явища, карст, просадні явища, пливуни, селі, фізико геологічні явища, пов'язані з діяльністю вітру й поверхневих вод;

режим ґрунтових вод і зв'язок його з режимом відкритих водотоків і водойм;

фізичні й механічні властивості ґрунтів;

можливості й способи використання підземних вод у господарсько-пітних цілях;

наявність мінеральних джерел, їхню характеристику и можливість використання в лікувальних цілях;

наявність корисних копалин, їхнє розповсюдження й характеристику з погляду можливості їхнього промислового використання з виділенням родовищ будівельних матеріалів, що можуть бути використаними при будівництві.

1.3 Аналіз і оцінка кліматичних умов і ресурсів

сельбищний місто вуличний рельєф

Серед кліматичних чинників особлива увага приділяється вітровому та інсоляційному режиму. Вітровий режим характеризується середньою річною розою вітрів, по якій можна визначити напрямок пануючих вітрів. При розміщенні міста пануючи вітрі мають бути у напрямку з масивів зелених насаджень на місто, але ні в якому разі з промислових районів. Територія міста повинна добре провітрюватися й у той же час бути укрита складками місцевості від несприятливого впливу сильних і холодних вітрів.

Інсоляція особливо важлива для сельбищної території. Вона повинна інсолюватися протягом усього року, не затіняючись при розміщенні території в долині. Найкраще освітлюється і добре інсолюється територія, розміщена на схилах південної і південно-східної орієнтації.

Несприятливий вплив кліматичних чинників зм'якшується рельєфом, водяними просторами і значними масивами зелених насаджень.

Природні ресурси:

Велику увагу при виборі території міста потрібно приділяти на наявні водойми і водостоки. Вони оцінюються як джерела водопостачання для побутових і виробничих потреб, а також як засоби, що сприяють створенню здорового, красивого, виразного міського середовища. Берегова смуга може бути використана для розміщення зелених насаджень (парків, бульварів ). Наближення житлової забудови до водного простору або використання Берегової смуги в якості місця відпочинку населення міста або прилягаючого району завжди бажано.

Промислові підприємства, що потребують води, розміщуються біля водних басейнів, але поза сельбищній частини міста. Промислові райони не повинні відрізати місто від водних просторів.

2. Функціональне зонування території міста

Мета: Організація території для задоволення визначеного рівня потреб населення міста й економічної діяльності.

Функціональне зонування - це визначення ділянок території міста, де домінує окремий вид діяльності населення.

За функціональним призначенням і характером використання території міста поділяються на наступні зони; сельбищна, промислова, комунально-складська, зовнішнього транспорту, рекреаційна, санітарно-захисна.

Сельбищна територія - це територія, де в повному обсязі реалізуються всі потреби населення міста.

В промисловій зоні повинна бути найкращим чином реалізована економічна діяльність, що направлена за межи міста.

Рекреаційна зона - це зона, де найкращим чином задовольняються потреби населення міста у відпочинку.

Санітарно-захисна зона - територія міста, яка організована для підтримки належного економічного стану міського середовища та захисту населення від шкідливих для людського організму видів діяльності.

Зона зовнішнього транспорту - це територія міста, яка обладнана для забезпечення зовнішніх зв'язків міста.

Комунально-складська зона - це територія міста, яка організована і обладнана для розміщення і роботи підприємств, що забезпечують функціонування міста (інфраструктура міста).

Баланс територій міста.

Мета: визначити перелік і розміри території, що необхідні для функціонування міста.

Баланс території міста починають з визначення чисельності населення міста. Для цього використовується метод трудового балансу. Населення міста поділяється на 4 групи.

містоутворююча;

обслуговуюча;

забезпечуючи;

несамодіяльна.

Містоутворююча група населення - це люди, продукція роботи яких споживається на зовнішньому ринку. Продукція роботи обслуговуючої групи населення споживається всередині міста.

Несамодіяльна група населення - населення не зайнята у виробництві послуг і товарів (студенти стаціонару, діти, пенсіонери, домогосподарки, інваліди тощо).

Чисельність населення міста:

,(5)

а - питома вага містоутворюючої групи населення міста;

А - чисельність містоутворюючої групи населення.

А = 49275 чол.; а = 33%;

чол.

Складання балансу території міста.

А. Сельбищна зона.

Структура сельбищної зони визначається з частотою задоволення потреб населення. Потреби класифікуються на:

1. Первинні - частота задоволення частіше, ніж 1 раз у день.

Максимальна відстань пішохідної доступності до об'єктів обслуговування первинних потрібностей - 300 м.

2. Повсякденні - 1 раз у день, максимальна відстань - 500 м.

3. Періодичні - 2-3 рази на тиждень, максимальна відстань - 1500 м.

4. Епізодичні - 1 раз в 2-3 тижні, максимальна відстань визначається часом.

Планувальний район - елемент сельбищної зони міст з населенням більше 500 тис. мешканців, де в повному обсязі задовольняються всі потреби населення, границями якого є природні і штучні рубежі.

Житловий район - елемент сельбишної зони (планувального району), де в повному обсязі задовольняються первинні, повсякденні та періодичні потреби, границями якого є магістральні вулиці загальноміського призначення. Площа житлового району - 220-280 га, чисельність населення - 35-55 тис. чол.

Мікрорайон - елемент сельбишної зони (житлового району) де в повному обсязі задовольняються первинні та повсякденні потреби, границями якого є червоні лінії магістральних та житлових вулиць. Площа мікрорайону - 24-32 га, чисельність мешканців - 8-18 тис. чол.

Для міст з населенням більше 500000 з'являється ще один проміжний район між сельбищною зоною і районом - житловий масив. Сельбищна зона включає в себе:

1. Мікрорайони.

Площа мікрорайонів розраховується через щільність населення в мікрорайонах. Щільність населення в даному проекті приймаємо 300 чол/га:

га,

Де Н - чисельність населення міста;

Р- щільність населення.

2. Об'єкти культурно-побутового обслуговування.

Площа об'єктів культурно-побутового обслуговування визначаються з розрахунку 15м2/люд.

га.

3. Зелені насадження загального користування. Норма - 21 м2/люд.

га.

4. Вулиці, дороги, площі, стоянки складають 20% всієї території сельбищної зони.

5. Промислові підприємства, які розмішуються на території сельбищної зони.

Умови розміщення на території сельбищної зони:

- відсутність залізниці;

- автомобільний транспорт - до 40 вантажних автомобілів на добу;

- обмеження за площею: не більше середніх розмірів мікрорайону (25 га);

- безпечність щодо пожеж і вибухів.

Інститут - 4000 студентів (4 га на 1000 студентів):

га.

Технікум - 1200 студентів (30-40 м2/чол.):

га.

Промислові підприємства, які розмішуються на території сельбищної зони:

- Завод обчислювальної техніки - 12 га;

- Підприємства харчової промисловості - 5 га;

- Будівельні організації - 11 га;

- Підприємства електронної промисловості - 2 га;

- Підприємства зв'язку - 2 га.

Площа дорівнює:

га.

Вулиці, дороги, площі, стоянки:

га.

Б. Промислова-виробнича зона.

Промислові території:

Промислові районі створюються з промислових підприємств за 3-ма принципами:

- Принцип економії витрат - метод кооперації:

· Підприємства в промисловому районі повинні належати до однієї галузі.

Обмеження:

· за чисельністю працюючих (з точки зору транспортної доступності): до 16000 чол.

· за екологією: різниця в класі шкідливості підприємств не повинна перевищувати одиницю;

- Технологічний принцип. Спосіб об'єднання - комбінування: між підприємствами існує технологічний зв'язок: продукція одного може бути сировиною для іншого підприємства.

- Науково-технологічний принцип - "комплексування" - безпосереднє використання у виробництві нових наукових досягнень, нових технологій. Це об'єднання на одній території науково-дослідних, проектно-конструкторських установ і виробництва.

Таблиця 1. Відстань між промисловим підприємством та житлом у залежності від класу шкідливості

Клас шкідливості підприємств

Відстань від підприємства до житла, м

1

1000

II

500

III

300

IV

100

V

50

Таблиця 2. Промислові райони міста.

№ п/п

Найменування підприємств

Площа території, га

Чисельність кадрів, чол.

Клас шкідливості

Принцип об'єднання

Промисловий район І

1

Мідеплавильний завод

120

4100

1

Кооперування

2

Завод прокатного листа

110

3200

1

3

Завод алюмінієвих профілів

90

3200

1

Разом:

320

10500

Промисловий район ІІ

4

Завод дизельних двигунів

40

3750

3

Кооперування / комбінування

5

Турбінний завод

80

2300

2

6

Завод автогрейдерів

50

4500

3

7

Завод будівельної техніки

60

4100

3

8

Підшипниковий завод

60

2500

3

Разом:

290

17150

Промисловий район ІІІ

9

Комвольно-суконний комбінат

30

2800

3

Кооперування / комбінування

10

Підприємства швейної промисловості

6

1200

5

11

Деревообробний комбінат

36

2000

3

Разом:

72

6000

Комунально-складські території:

1. Складські території повинні мати зручне розташування відносно сельбишної території та території зовнішнього транспорту. Норма для розрахунку - 5 м2/чол.

2. Споруди міського водопроводу повинні розмішуватись на відстані 3 км від засвоєних територій, вище за течією річки. Площа - 2 га.

3. Споруди міської каналізації розмішуються на відстані 1-3 км від освоєної території, нижче за течією річки. Площа - 4 га.

4. Споруди міського газопостачання розмішуються біля промислових територій, площа - 0,5 га.

5. Споруди міського електропостачання та теплопостачання (ТЕЦ) розміщуються біля підприємств, які потребують теплову та електроенергію, площа - 1 га.

6. Спеціальні зелені насадження складаються з питомників зелених насаджень, парників, тощо, розмішуються на територіях, які не були використані для інших цілій, норма - 4 м2/чол.

7. Споруди міського транспорту (АТП) можуть розмішуватись між сельбищною та промисловими територіями, мають площу - 1 га.

8. Міський полігон (утилізація сміття) повинен розміщуватись за межами міста, враховуючи розу вітрів та природні умові (геологічні, геоморфологічні, гідрологічні). Площа - 2 м2/чол.

9. Міське кладовище повинно мати зв'язок з сельбищною територією, розміщуватись на високій місцевості з глибокими ґрунтовими водами. Площа - 1 м2/чол.

Території зовнішнього транспорту:

1. Залізничний транспорт.

На схемі функціонального зонування міста показується смуга відводу залізниці - 200 м.

Оскільки місто, що проектується є залізничним вузлом, включає в себе наступні станції:

- Пасажирська станція - обслуговування пасажирів залізничного транспорту, площа 20га.

- Пасажирсько-технічна - де обслуговується пасажирські потяги, площа 15га.

- Товарна (вантажна) - обслуговування вантажів, площа 12 га.

- Сортувальна - обслуговування залізничного вантажного транспорту (формування та розформування вантажних потягів), Має площу 120 га.

2. Автовокзал - 0,5 га - розміщується на привокзальній площі.

3. АТП зовнішнього автомобільного транспорту розраховується: 5 автомобілів на 1000 мешканців, місце паркування одного автомобіля - 1,25 м2.

4. АЗС та СТО - 2 га.

В. Ландшафтно-рекреаційна зона.

1. Заміські лісопарки - 50 м2/чол.

2. Дачі - розраховуються наступним чином:

Розмір ділянки 0,06 га. Розмір сім'ї - 5 чоловік. Приймається, що тільки половина сімей має дачу:

га.

Розмір резервних, територій - 30% від засвоєної території.

Результати розрахунку наводиться у таблиці попереднього балансу території міста.

3. Планувальна організація сельбищної території

3.1 Планування вулично-дорожньої мережі міста

Вулично-дорожня мережа - найважливіша із систем, що об'єднує місто в цілісний функціонально - планувальний комплекс. Система магістральних вулиць - це каркас транспортно-планувальної організації міста.

Основною метою раціональної організації системи магістральних вулиць і шляхів, із пригляду їхньої транспортної функції, є скорочення середньої довжини поїздки по місту і спільної величини роботи міського транспорту. Водночас, магістральні вулиці повинні забезпечувати можливість фізично і візуально зв'язати в просторі головні і композиційні вузли планування, в результат! чого вони становляться важливим архітектурно - планувальним засобом композиції міською плану.

Крім головної функції - забезпечення прямування транспорту і пішоходів, вулиці виконують і деякі інші, не менш важливі функції:

- вулиці є осями формування забудови ;

- по вулицях здійснюється відвід поверхневих вод, по їхніх напрямках трасуються безнапірні колектори дощової і фекальної каналізації;

- під поверхнею вулиць прокладаються підземні інженерні мережі;

- вулиці грають активну роль у повітрообміні повітряного басейну міста і приміської зони.

Основу вуличних мереж мого міста складають магістралі загальноміського значення - проектування вуличної мережі слід починати з них. Напрямок трас визначено за структурою сельбищної території: промислові райони, склади, житлові райони і загальноміські центри, зони відпочинку, вокзали. Категорії магістральних вулиць і шляхів поділяються на:

- швидкісні магістралі - забезпечують транспортний зв'язок між районами міста;

- магістральні вулиці і шляхи загальноміського значення діляться на вулиці і шляхи безупинного і регульованого руху;

- магістральні вулиці і шляхи районного значення забезпечують транспортний зв'язок у межах району з магістральними вулицями загальноміського значення;

- вулиці і шляхи місцевого значення поділяються на житлові вулиці для транспортного (без пропускання громадського транспорту) і пішохідного зв'язку житлових мікрорайонів.

При проектуванні слід перевіряти, чи не суперечать вибрані траси вулиць умовам рельєфу і тому, що вулиці повинні бути колекторами для збору і видалення поверхневого стоку з території міста. Потрібно, щоб на них не було замкнутих безстічних ділянок.

Краще трасувати вулиці по тальвегам. Це зменшую обсяг робіт при прокладці колекторів, а також прокрашує умови стоку поверхневих вод із міжмагістральної території. Трасуючи вулиці по рельєфу, необхідно перевіряти правильність вибору уклонів. Допустимі уклони для вулиць наступні: магістральна вулиця загальноміського значення - 0,05; загальноміська магістраль районного значення - 0,06; житлова вулиця - 0,08.

Надмірно щільні вуличні мережі підвищують витрати на їх будівництво й експлуатацію Велика кількість, перехресть при цьому знижує швидкість прямування. Тому, після проектування мережі слід перевіряти її щільність:

,

де Уl - довжина магістральних вулиць (враховується тільки половина довжини районної магістралі, які проходить по периметру сельбищної території) [км];

S - площа сельбищної території [км2].

Значення щільності вулично-дорожньої мережі повинна знаходитись у межах 2.4-2.6 км/км2.

1. Проектування системи культурно-побутового обслуговування населення міста.

Мета проектування системи культурно-побутового обслуговування наступна:

задоволення потреб населення міста;

сприяння економічному розвитку міста;

організація просторово-планувальної структури міста.

Громадський центр - територія, де сконцентровані об'єкти побутового призначення, установи управління, об'єкти економічної діяльності престижного характеру, вузли громадського транспорту.

Одним з методів проектування системи культурно-побутового обслуговування є метод фокусування. Фокус - місце концентрації мешканців міста. Ефективними методами визначення фокусів с методи гравітації.

Ефективними методами визначення фокусів є методи гравітації.

При виконанні проекту, для спрощення, можна присвоїти ранги (бали) від 1 до 3 перехрещенням магістральних вулиць і розмістити території культурно-побутового обслуговування пропорційно цим рангам.

Центри житлових районів і мікрорайони розраховується виходячи з кількості населення, що обслуговується ними в радіусі для житлового району до 1500м і мікрорайону до 500м. Правильна організація громадських центрів досягається компактністю обслуговування населення - задоволення багатоцільових потреб у межах однієї території.

2. Проектування систем и зелених насаджень загального користування.

Система озеленення повинна забезпечувати :

- рівномірне розміщення насаджень загального користування в межах житлових районів і мікрорайонів, у суспільних центрах міста, промислових районах;

- взаємозв'язок між міськими і позаміськими озелененими територіями за допомогою сполучних елементів - бульварів, набережних рогулянкових зелених трас, формування лісопаркового поясу.

Класифікація зелених насаджень:

- Парк культури і відпочинку. Парк треба розмістити поблизу центру міста, одночасно забезпечуючи його зв'язок з Іншими зеленими насадженнями рекреаційного характеру. Площа загальноміського парку біля 60га.

- Сквери - призначаються для масового пішохідного руху, прогулянок і короткочасного відпочинку. Їх рекомендується створювати па магістралях і житлових вулицях з інтенсивним пішохідним прямуванням ; на набережних, у суспільно-торгових центрах.

- Бульвари варто розташовувати між проїжджою частиною і тротуаром, по одній або обом сторонам вулиці, у залежності від Інтенсивності потоків пішоходів, організації прямування транспорту. При ширині 15-20 м влаштовується одна подовжня алея шириною 4-7 м з одиночним або груповим розміщенням по її сторонах лавок для відпочинку.

- Парки житлових районів - є головною ланкою системи озеленення і призначені для періодичного і повсякденного відпочинку населення. Вони мають площу 24-26 га І розраховуються на обслуговування населення, що мешкає в радіусі 1км. У випадку розташування у межах житлового району міських парків влаштування парку не обов'язкове.

Озеленення території потрібно формувати у вигляді однієї розвинутої системи, що забезпечити найкращу аерацію міста.

Проектування промислових підприємств

Функціональне зонування території промислових районів

Це розподіл території промислового району з домінуючим видом діяльності людей.

Вони наступні:

- обслуговування працюючих - громадські центрі промислових районів мають площу 15-25% від загальної площі промислового району;

- комунально-складська зона промислового району - має площу 10-20% від загальної площі промислового району.

- зона основного виробництва - 55-75% від загальної площі.

Принципи зонування:

- зустрічність потоків людей і вантажів для усунення конфліктних точок.

- легкість доступу до зовнішнього транспорту;

- організація обслуговування людей.

Вулично-дорожня мережа промислових районів складається з:

- магістральних вулиць;

- вулиць промислових і складських районів;

- вантажна магістраль.

Трасування вантажної магістралі.

Функції вантажної магістралі:

- Зв'язок всіх територій міста, що потребують вантажоперевезення:

· промислові райони;

· складська зона;

· товарна станція;

- Зв'язок з зовнішніми автомобільними дорогами;

- Відведення транзитного транспорту за межі міста.

Література

1. ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

2. Леонтович В.В. Методические указания по выполнению курсового проекта «Инженерно-планировочная структура города», Киев, КИСИ, 1985.

3. Леонтович В.В., Носар О.В. «Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни «Планування та забудова поселень», Київ, КНУБА, 1998.

4. Осітнянко А.П. Планування розвитку міста: Монографія. - К: КНУБА, 2001.

5. Осітнянко А.П. Урбаністика. Конспект лекцій для студентів і слухачів факультету підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів по спеціальності 7.092103 "Міське будівництво і господарство". - К.: КНУБА, 2001.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Визначення чисельності населення. Попередній баланс території. Функціональне зонування та планувальна структура міста. Параметри вулично-дорожньої мережі. Озеленення міста та зв'язок житлових районів з промисловими. Складання маршрутної схеми міста.

    курсовая работа [4,2 M], добавлен 09.12.2010

  • Складання проекту планування міста та вибір території для будівництва. Аналіз впливу рельєфу території на розміщення зон міста. Обґрунтування вибору території для розміщення промислових зон. Аналіз природних та антропогенних умов сельбищної території.

    методичка [1,5 M], добавлен 10.03.2012

  • Планувальна організація території міста. Види проектної документації. Схеми районного планування. Розробка графічних і текстових матеріалів. Склад графічного матеріалу проекта районного планування. Розробка генерального плану міста і його основні етапи.

    реферат [22,1 K], добавлен 25.12.2010

  • Основні засоби планувальної організації простору міста - його територіальна диференціація та функціональне зонування. Вулиці та площі населеного міста, житлова забудова. Виробнича зона, озеленіння території. Інженерне устаткування та обладнання.

    курсовая работа [202,8 K], добавлен 23.02.2012

  • Мікрорайон як елемент житлової забудови району, особливості його проектування. Аналіз природних і антропогенних умов території. Організація житлової, суспільної забудови мікрорайону. Функціональне зонування території. Основні техніко-економічні показники.

    дипломная работа [637,8 K], добавлен 24.08.2014

  • Особливості функціонального зонування, що включає поділ території міста за характером переважного використання та за типом функціонального призначення того чи іншого території. Природні фактори, що впливають на вибір території для населеного пункту.

    реферат [28,1 K], добавлен 25.12.2010

  • Аналіз існуючих планувальних структур міста. Правила розміщення функціональних вузлів і транспортних зв'язків у ньому для забезпечення комфорту суспільства та поєднання з природно-кліматичною особливостями. Перелік та призначення територіальних зон.

    презентация [4,7 M], добавлен 23.03.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.