Види деревних порід, аналіз їх фітосанітарного стану

Таблиця 3.1 - Видовий склад насадження проспекту Кірова (ділянка I), розподілений за висотою

Вид	Висота, м	Загальна кількість
	1,0 - 4,0	4,1 - 8,0	8,1 - 12,0	12,1-16,0	16,1-20,0	20,1-24,0
Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)				3			3
В'язнизький (UlmusminorL.)	2	4	1	13	1		21
Айлант найвищий(AilanthusaltissimaL.)			2				2
Липа серцелиста (TiliacordataL.)		11	7				18
Дуб звичайний (QuercusroburL.)				1			1
Дуб червоний (QuercusrubraL.)			2				2
Ялина колюча (PiceaepungensL.)		1	3				4
Ялина блакитна (PiceaepungensL.)		15	19				34
Береза повисла (BetulapendulaRoth.)		34	66				100
Груша домашня(Pyrus communisL.)		1	1				2
Гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanumL).			23	2			25
Клен гостро- листий (AcerplatanoidesL.)		127	66	13			206
Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)					5		5
Бузок звичайний (SyringavulgarisMill.)	9						9
Троянда собача (RosacaninaL.)	4						4
Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)	166						166
Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)	3	5		1			9
Горобиназвичайна (S?rbus aucup?riaL.)	2						2
Ясеньвисокий (Fr?xinus exc?lsiorL.)		8	1				9
Верба біла (Salix albaL.)			3				3
Платан східний (Platanus orientalisL.)			4				4

Таблиця 3.2 - Видовий склад насадження проспекту Кірова (ділянка II), розподілений за висотою

Вид	Висота, м	Загальна кількість
	1,0 - 4,0	4,1 - 8,0	8,1 - 12,0	12,1-16,0	16,1-20,0	20,1-24,0
Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)			2	6	2		10
В'язнизький (UlmusminorL.)			2	6			8
Айлант найвищий(AilanthusaltissimaL.)	1	4					5
Липа серцелиста (TiliacordataL.)			9	4			13
Дуб звичайний (QuercusroburL.)				1			1
Дуб червоний (QuercusrubraL.)			2				2
Ялина колюча (PiceaepungensL.)		2	2				4
Ялина блакитна (PiceaepungensL.)		4	2				6
Береза повисла (BetulapendulaRoth.)		18	9				27
Туя західна (Thuja occidentalisL.)	1	2					3
Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)		14	4	4			22
Клен гостро- листий(platanoidesL.)		38	22				60
Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)			1		3		4
Горіхволоський (JuglansregiaL.)			5				5
Троянда собача (RosacaninaL.)	3						3
Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)	50						50
Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)		2	1	2			5
Тополя чорна (P?pulus nigraL.)			1	2	1		4
Клен ясенелистий (AcernegundoL.)		5	4	6			15
Верба біла (Salix albaL.)		3	2				5
Платансхідний (Platanus orientalisL.)			15				15
Клен сріблястий (Acersacchar?numL.)			2				2
Калина гордовина (Viburnum lantanaL.)		1					1

Таблиця 3.3 - Видовий склад насадження проспекту Кірова (ділянка III), розподілений за висотою

Вид	Висота, м	Загальна кількість
	1,0 - 4,0	4,1 - 8,0	8,1 - 12,0	12,1-16,0	16,1-20,0	20,1-24,0
Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)			4				4
В'язнизький (UlmusminorL.)		2	6	1		1	10
Абрикоса звичайна (ArmeniacavulgarisL.)		2					2
Липа серцелиста (TiliacordataL.)		4	104	18			126
Горіхволоський (JuglansregiaL.)			10				10
Дуб червоний (Quercusrubra L.)			2				2
Ялина колюча (PiceaepungensL.)			3				3
Катальпа бігнонієвидна (Catalphabignonioides Walt.)		5					5
Береза повисла (BetulapendulaRoth.)		17	10				27
Горобина звичайна (S?rbus aucup?riaL.)	3	6					9
Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)		5	52	19			76
Клен гостро- листий (AcerplatanoidesL.)		19	89				105
Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)				4	1		5
Троянда собача (RosacaninaL.)	1						1
Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)	61						61
Тополя чорна (P?pulus nigraL.)				15			15
Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)	1	26	20				47
Ясеньвисокий (Fr?xinus exc?lsiorL.)			12	9			21
Клен ясенелистий (AcernegundoL.)			2				2
Клен сріблястий (Acersacchar?numL.)		3	2				5

На пр. Кірова мінімальні показники, менше 4 метрів у горобини звичайної (Sorbus aucuporiaL.), клена псевдоплатанового (AcerpseudoplatanusL.), айланта найвищого (AilanthusaltissimaL.); максимальні ж, більше 20 метрів, у в'яза низького (UlmusminorL.), робінії псевдоакації (RobiniapseudoacaceaeL.), тополі чорної (PopulusnigraL.) та білої (PopulusalbaL.).

Під час проведення інвентаризації вулиці Тітова дані, щодо розподілу насаджень за висотами, занесені до таблиць відповідних ділянок.

Таблиця 3.4 - Видовий склад насадження вулиці Тітова, розподілений за висотою

Вид	Висота, м	Загальна кількість
	1,0 - 4,0	4,1 - 8,0	8,1 - 12,0	12,1-16,0	16,1-20,0	20,1-24,0
Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)			1				1
В'язнизький (UlmusminorL.)	1	2	14	1			18
Абрикоса звичайна (ArmeniacavulgarisL.)	2	1	1				4
Липа серцелиста (TiliacordataL.)		15	181				196
Горіхволоський (JuglansregiaL.)		1					1
Ялина блакитна (PiceaepungensL.)		1					1
Ялина колюча (PiceaepungensL.)		3	1	4			8
Туя західна (Thuja occidentalisL.)		2					2
Береза повисла (BetulapendulaRoth.)		12	33				45
Горобиназвичайна (S?rbus aucup?riaL.)	6	13					19
Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)		5	48	28	7		87
Клен гостролистий (AcerplatanoidesL.)	35	148	44				127
Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)			1	2			3
Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)	40						40
Тополя чорна (P?pulus nigraL.)				9	1	1	11
Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)		15	20	1			36
Бузок звичайний (SyringavulgarisMill.)	20						20
Клен ясенелистий (AcernegundoL.)		4	2				6
Клен сріблястий (Acersacchar?numL.)	1						1
Верба біла (Salix albaL.)		1					1
Платансхідний (Platanus orientalisL.)			8	5			13
Алича розтопирена (Pr?nus cerasif?raL.)	1						1

На вул. Тітова мінімальні показники, менше 4 метрів у в'яза низького (UlmusminorL.), абрикоси звичайної (ArmeniacavulgarisL.), горобини звичайної (Sorbus aucuporiaL.), аличі розтопиреної (Prunus cerasifuraL.), клена гостролистого (AcerplatanoidesL.); максимальні ж, більше 20 метрів, тополі чорної (PopulusnigraL.) та гіркокаштана звичайного (AesculushippocastanumL.). Під час проведення інвентаризації проспекту Кірова дані, щодо розподілу насаджень за діаметрами, занесені до таблиць відповідних ділянок.

Таблиця 3.5 - Видовий склад насадження проспекту Кірова (ділянка I), розподілений за діаметром

Вид	Діаметр, см	Загальна кількість
	<20	21 - 40	41 - 60	61-80	81-100	>100
Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)			1	1	1		3
В'язнизький (UlmusminorL.)	2		7	5	7		21
Айлант найвищий(AilanthusaltissimaL.)		1	1				2
Липа серцелиста (TiliacordataL.)		4	14				18
Дуб звичайний (QuercusroburL.)						1	1
Дуб червоний (Quercusrubra)			2				2
Ялина колюча (PiceaepungensL.)		3	1				4
Ялина блакитна (PiceaepungensL.)	2	16	16				34
Береза повисла (BetulapendulaRoth.)	3	63	34				100
Груша домашня(Pyrus communisL.)	1	1					2
Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)			5	8	8	4	25
Клен гостро- листий (AcerplatanoidesL.)	21	49	62	72	2		206
Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)				3	2		5
Бузок звичайний (SyringavulgarisMill.)	9						9
Троянда собача (RosacaninaL.)	4						4
Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)	166						166
Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)	2	3	4				9
Горобина звичайна (S?rbus aucup?riaL.)		1	1				2
Ясеньвисокий (Fr?xinus exc?lsiorL.)			5	4			9
Вербабіла (Salix albaL.)		1	2				3
Платансхідний (Platanus orientalisL.)						4	4



Таблиця 3.6 - Видовий склад насадження проспекту Кірова (ділянка II), розподілений за діаметром

Вид	Висота, м	Загальна кількість
	<20	21 - 40	41 - 60	61-80	81-100	>100
Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)			1	8		1	10
В'язнизький (UlmusminorL.)			1	3	3	1	8
Айлант найвищий(AilanthusaltissimaL.)	5						5
Липа серцелиста (TiliacordataL.)		4	5	4			13
Дуб звичайний (QuercusroburL.)				1			1
Дуб червоний (QuercusrubraL.)			2				2
Ялина колюча (PiceaepungensL.)	2	2					4
Ялина блакитна (PiceaepungensL.)		5	1				6
Береза повисла (BetulapendulaRoth.)		14	13				27
Туя західна (Thuja occidentalisL.)	2	1					3
Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)		5	9	7	1		22
Клен гостро- листий (AcerplatanoidesL.)	11	13	33	2	1		60
Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)					4		4
Горіхволоський (JuglansregiaL.)	1	3	1				5
Троянда собача (RosacaninaL.)	3						3
Спіреясіра (Spira?a cin?reaL.)	50						50
Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)		2	2	1			5
Тополя чорна (P?pulus nigraL.)				2	1	1	4
Клен ясенелистий (AcernegundoL.)		4	5	6			15
Вербабіла (Salix albaL.)		1	4				5
Платансхідний (Platanus orientalisL.)				10	1	4	15
Клен сріблястий (Acersacchar?numL.)		2					2
Калина гордовина (Viburnum lantanaL.)	1						1

Таблиця 3.7 - Видовий склад насадження проспекту Кірова (ділянка III), розподілений за діаметром

Вид	Висота, м	Загальна кількість
	<20	21 - 40	41 - 60	61-80	81-100	>100
Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)			1	3			4
В'язнизький (UlmusminorL.)		2	1	5	1	1	10
Абрикоса звичайна (ArmeniacavulgarisL.)	1	1					2
Липа серцелиста (TiliacordataL.)		4	76	27	9		126
Горіхволоський (JuglansregiaL.)			7	3			10
Дуб червоний (QuercusrubraL.)			2				2
Ялина колюча (PiceaepungensL.)		1	2				3
Катальпа бігнонієвидна (CatalphabignonioidesWalt.)	2	3					5
Береза повисла (BetulapendulaRoth.)		14	13				27
Горобиназвичайна (S?rbus aucup?riaL.)	5	4					9
Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)	5	11	35	12	9	4	76
Клен гостро- листий (AcerplatanoidesL.)		3	15	79	8		105
Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)					4	1	5
Троянда собача (RosacaninaL.)	1						1
Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)	61						61
Тополя чорна (P?pulus nigraL.)			1	11	3		15
Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)	16	8	19	4			47
Ясеньвисокий (Fr?xinus exc?lsiorL.)			6	8	7		21
Клен ясенелистий (AcernegundoL.)		1	1				2
Клен сріблястий (Acersacchar?numL.)	2	3					5

Щодо розподілу за діаметром, на пр. Кірова найменші показники, до 10 см, мають такі рослини як - в'яз низький (UlmusminorL.), ялина блакитна (Piceae pungensL.), береза повисла (BetulapendulaL.), клен гостролистий (AcerplatanoidesL.); найбільші, понад 100см, - тополя біла (PopulusalbaL.) та чорна (PopulusnigraL.), дуб звичайний (QuercusroburL.), гіркокаштан звичайний (AesculushippocastanumL.), в'яз низький (UlmusminorL.).

Таблиця 3.8 - Видовий склад насадження вулиці Титова, розподілений за діаметром

Вид	Висота, м	Загальна кількість
	<20	21 - 40	41 - 60	61-80	81-100	>100
Робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)				1			1
В'язнизький (UlmusminorL.)	2	5	1	5	4	1	18
Абрикоса звичайна (ArmeniacavulgarisL.)	2	1	1				4
Липа серцелиста (Tiliacordata.)			16	182			196
Горіхволоський (JuglansregiaL.)			1				1
Ялина блакитна (PiceaepungensL.)		1					1
Ялина колюча (PiceaepungensL.)		3	1				8
Туя західна (Thuja occidentalisL.)	2						2
Береза повисла (BetulapendulaRoth.)	7	14	24				45
Горобина звичайна (S?rbus aucup?riaL.)	9	10					19
Гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum L.)		5	28	37	17		87
Клен гостро- листий (AcerplatanoidesL.)	37	30	123	33	4		127
Тополя біла (P?pulus ?lbaL.)				1	1	1	3
Троянда собача (RosacaninaL.)
Спіреясіра (Spira?a ?cin?reaL.)	40						40
Тополя чорна (P?pulus nigraL.)				2	5	4	11
Клен псевдоплата-новий (AcerpseudoplatanusL.)	8	20	7	1			36
Бузок звичайний (SyringavulgarisMill.)	20						20
Клен ясенелистий (AcernegundoL.)	4	1	1				6
Клен сріблястий (Acersacchar?numL.)	1						1
Верба біла (Salix albaL.)		1					1
Платансхідний (Platanus orientalisL.)	1	6	6				13
Алича розтопирена (Pr?nus cerasif?raL.)	1						1

На вул. Тітова, найменші показники у в'яз низький (Ulmusminor), туя західна (ThujaoccidentalisL.), береза повисла (Betulapendula), клен гостролистий (Acerplatanoides), алича розтопирена (Prunus cerasifuraL.), клен сріблястий (AcersaccharunumL.); найбільші, понад 100см, - в'яз низький (UlmusminorL.), тополя біла (PopulusalbaL.) та чорна (PopulusnigraL.).



Рис. 3.3 - Видовий склад насаджень пр. Кірова та вул. Тітова

Рис. 3.4 - Фітосанітарний стан насаджень

За шкалою фітосанітарного стану Красинського 19 % - відносяться до категорії дерев з оцінкою 0 балів; 43% - з оцінкою 1 бал; 20 % - 2 бала, 15 % - 3 бали; 11,7 % - 4 бали; 0,2 % - 5 балів; 0,1 % - 6 балів.

Рис. 3.5 - Розподіл насаджень вул. Тітова за класами бонітету

На пр. Кірова за класами бонітету деревні рослини розподілені таким чином:

I липа серцелиста (TiliacordataL.), дуб червоний (QuercusrubraL.);

II клен гостролистий (Acerplatanoides), айлант найвищий (AilanthusaltissimaL.), клен сріблястий (Acersacchar?numL.);

III верба біла (Salix albaL.), гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum).

IV робінія псевдоакація (RobiniapseudoacaceaeL.)

V тополя біла (PopulusalbaL.)

Рис. 3.6 - Розподіл насаджень пр. Кірова за класами бонітету

На вул. Тітова за класами бонітету деревні рослини розподілені таким чином:

I липа серцелиста (TiliacordataL.), дуб червоний (QuercusrubraL.), абрикоса звичайна (ArmeniacavulgarisL.), алича розтопирена (Pr?nus cerasif?raL.).

II клен гостролистий (Acerplatanoides), айлант найвищий (AilanthusaltissimaL.), клен сріблястий (Acersacchar?numL.), горіх волоський (JuglansregiaL.)

III верба біла (Salix albaL.), гіркокаштан звичайний (Aesculushippocastanum), ялина блакитна (Piceae pungensL.)

IV туя західна (ThujaoccidentalisL.)

V тополя біла (PopulusalbaL.)



4. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТАХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЕРЕНОСНИХ ДРАБИН ТА ДРАБИНОК

4.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються Конституцією України (основним законом), Кодексом законів про працю, Законом "Про охорону праці", а також розробленим на їх основі і відповідно до них нормативно-правовими актами (указами Президента, постановами уряду, правилами, нормами, інструкціями, стандартами та іншими документами).

Основа політики України в галузі охорони праці відображена в Законі "Про охорону праці".

Відповідальність за стан охорони праці в господарстві несе директор.

Відповідальність за стан охорони праці в рослинництві покладається наказом директора на головного агронома. Фахівця з охорони праці в господарстві немає, але його функції за суміцниством виконує головний лісничий.

У відповідності з Типовим положенням про навчання та перевірку знань з питань охорони праці в господарстві встановлено порядок і види навчання з охорони праці робітників та службовців.

Проводяться слідуючі інструктажі з охорони праці:

Вступний інструктаж з особами, яких приймають на роботу. Інструктаж реєструється в журналі реєстрації вступного інструктажу з охорони праці. В господарстві цей інструктаж проводиться вчасно.

Первинний інструктаж на робочому місці проводять з усіма без винятку особами, яких вперше беруть на роботу. Керівник виробничої дільниці або керуючий роботами проводять первинний інструктаж індивідуально з кожним працівником.

Повторний інструктаж повинен проводитися не пізніше ніж через шість місяців після первинного. Він також реєструється в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці.

Позаплановий інструктаж з охорони праці проводиться лише в тому випадку, якщо відбулися зміни в виробничому процесі, введено в роботу нове обладнання, або стався нещасний випадок на виробництві. Також позаплановий інструктаж проводиться при введенні в дію нових стандартів з охорони праці. Позаплановий інструктаж також реєструється в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці.

Цільовий інструктаж проводиться лише при виконанні працівниками робіт з підвищеною небезпекою. При звичайних разових роботах в господарстві цільовий інструктаж не проводиться. Цільовий інструктаж також реєструється в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці.

Колективний договір в господарстві існує і в ньому є пункти з покращення охорони праці.

Засобами індивідуального захисту та спецодягом і спецвзуттям працюючі забезпечені частково. В господарстві недостатньо засобів індивідуального захисту, а ті, що є не завжди в належному стані, вони часто зношені та непрацездатні і потребують заміни.

Наглядна агітація на ділянці представлена плакатами та табличками, але деякі з них потребують оновлення. Кабінету з охорони праці немає. Куточок з охорони праці давно не оновлювався.

Стан промислової санітарії задовільний. Працюючі забезпечені переодягальнями, душовими та миючими засобами.

Фінансування всіх заходів по охороні праці проводиться за рахунок господарства. Працівники не несуть ніяких матеріальних витрат на заходи з охорони праці.



4.2 Вимоги безпеки праці при роботах із застосуванням переносних драбин та драбинок

1. Обов'язкові вимоги до персоналу, що працює з застосуванням переносних драбин та драбинок

1.1. До роботи з застосуванням переносних драбин та драбинок допускаються особи, якi пройшли навчання безпечним методам працi, перевiрку знань з питань охорони праці, одержали відповідне посвідчення, мають необхідну квалiфiкацiю та практичні навики роботи з застосуванням переносних драбин та драбинок.

1.2. Особи, що працюють із застосуванням переносних драбин та драбинок, повинні знати:

- заходи надання першої допомоги потерпілим;

- типову (або розроблену на підприємстві) інструкцію з охорони праці при роботах із застосуванням переносних драбин та драбинок.

2. Загальні вимоги до переносних драбин та драбинок

2.1. Загальна довжина (висота) приставної драбини повинна забезпечувати робiтнику можливiсть працювати стоячи на сходинці, яка знаходиться на вiдстанi не менше 1 м вiд верхнього кiнця драбини. Довжина драбини не повинна перевищувати 5 м.

2.2. Нижнi кiнцi приставних драбин повиннi мати упори у виглядi гострих сталевих наконечникiв, якщо вони встановлюються на грунтi, чи гумових башмакiв, якщо вони встановлюються на пiдлозi приміщення, асфальтi тощо. При стиранні сталевих наконечникiв чи гумових башмакiв необхідно наконечники загострити, а башмаки замінити.

2.3. Вiдстань мiж сходинками драбин та драбинок повинна бути не більше 250 мм та не менше 150 мм; розмір перерізу сходинок - не менше 40х20 мм.

2.4. Сходинки дерев'яних драбин та драбинок повиннi бути мiцно вставленими у видовбанi отвори в тятивах. Тятиви необхідно скрiплювати стяжними болтами діаметром не менше 8 мм з вiдстанню між ними не бiльше 2 м, а також пiд верхньою та нижньою сходинками. Тятиви необхідно обтягнути сталевим дротом діаметром не менше 4 мм.

2.5. Розмір робочих майданчиків драбин (драбинок) повинен бути не менше 320х320 мм, драбинок-тумб - 300х220 мм. Робочі майданчики драбин (драбинок) висотою 1,3 м та вище повинні мати огорожу (упор) висотою не менше 1 м.

2.6. Металеві деталі драбин не повинні мати тріщин, задирок та гострих країв.

2.7. Тріщини в тятивах та схродинках дерев'яних драбин допускаються тільки поздовжні, довжиною не більше 100 мм та глибиною не більше 5 мм. При цьому місце перебування та напрямок тріщин не повинні загрожувати ослабленням тятив та сходинок. Замуровування тріщин чи надломів шпаклюванням, обклеюванням чи іншим способом не допускається. Поперечні тріщини не допускаються.

2.8. Розсувнi драбини (драбинки) повиннi мати замковий пристрiй, який виключав би можливiсть мимовiльного розсування драбин (драбинок) пiд час роботи на них. Розсувні драбинки з колесами повинні мати замковий пристрій, який виключав би рух драбинок під час роботи на них.

2.9. Переносні драбини та драбинки підлягають статичним випробуванням 1 раз на рік.

2.10.Усі переносні драбини та драбинки повинні бути проінвентаризовані, мати на тятивах номер і бути записані в спеціальному журналі, у якому відзначаються їх періодичні огляди. На їх тятивах повинна вказуватися дата чергового випробування, а також їх належність (цех, дільниця тощо).

3. Вимоги безпеки перед початком робіт

3.1. До початку робіт необхідно:

* одягнути робочий одяг, застебнути обшлаги рукавів та забрати кінці одягу, які звисають;

* оглянути робоче місце, забрати речі, які заважають роботі, та звільнити проходи;

* перевірити наявність у робочій сумці необхідних інструментів та пристосувань;

* підготувати та одягнути запобіжний пояс при роботі на висоті більше 1,3 м.

3.2. Перевірити термін чергового випробування драбини (драбинки).

3.3. Ретельно оглянути драбину (драбинку) на відповідність вимогам, наведеним в розділі 3.

3.4. Забезпечити сталість драбини (драбинки), а потім шляхом огляду та випробування переконатися, що вона не може сковзнути з місця чи бути випадково зсунутою.

4. Вимоги безпеки під час роботи

4.1. Роботи з електроiнструментом, пневматичним iнструментом, паяльною лампою та газовим пальником, з монтажним пiротехнiчним пiстолетом дозволяються тiльки з драбин (драбинок), якi мають огородженi поручнями верхнi майданчики.

4.2. Якщо неможливо міцно закріпити верх драбини, а також при роботі на драбинах (драбинках) в мiсцях з жвавим рухом пiшоходiв чи на висотi бiльше 4 м, незалежно від наявності на кінцях драбини (драбинки) металевих наконечників чи гумових башмаків бiля неї повинен знаходитися працівник, який наглядає за мiсцем виконання робiт, рухом людей та пiдтримує драбину (драбинку).

4.3. Якщо необхідно встановити драбину (драбинку) проти вхідних дверей, біля неї повинен знаходитися працівник, який захищав би її від поштовхів.

4.4. Для роботи на маршах сходових майданчиків можуть застосовуватися драбини з однiєю укороченою тятивою чи влаштовуватися спецiальнi настили.

4.5. При роботі на висоті вище 1,3 м передавати працівнику інструмент, пристосування, змінні блоки тощо, а також одержувати їх від працівника дозволяється тільки за допомогою нескінченної вірьовки.

5. Вимоги безпеки по закінченню роботи

5.1. Перевірити наявність інструменту та пристосувань, що використовувалися під час роботи.

5.2. Привести в порядок робоче місце.

5.3. Забрати драбину (драбинку) у відведене для зберігання місце.

5.4. Здати інструмент та пристосування або забрати їх у відведене для зберігання місце.

6. При роботах із застосуванням переносних драбин та драбинок ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

* застосовувати драбини (драбинки) з терміном чергового випробування, що пройшов;

* працювати із застосуванням несправних драбин;

* стояти чи проходити пiд драбиною, на якій знаходиться робiтник;

* знаходитися на драбині на відстані менше 1 м від її верхнього кінця;

* у разі недостатньої довжини драбини улаштовувати опорні споруди з ящиків, бочок тощо, а також встановлювати переносні драбини під кутом більше 75 градусів без додаткового кріплення верхньої частини драбини;

* працювати з двох верхніх сходинок драбин (драбинок), які не мають огорож;

* знаходитись на сходинках більше однієї людини;

* працювати біля машин, валів, шківів, транспортерів тощо, які працюють, та над ними;

* виконувати роботу по натягуванню проводів та кабелів;

* працювати з приставних драбин з електро- та пневмоінструментом;

* підтримувати на висоті важкі деталі;

* застосовувати металеві переносні драбини та драбинки (крім визначених у пункті 1.6. при обслуговуванні та ремонті електроустановок, заміні ламп електроосвітлення;

* застосовувати драбини (драбинки) зі сходинками, якi прибиті цвяхами без врiзання сходинок у тятиви.

7. Дії в аварійних ситуаціях

7.1. Кожний робітник, що першим виявив загрозу виникнення аварійної ситуації, повинен негайно припинити роботу та подати команду "СТОП!".

7.2. Команду "СТОП!", подану будь-яким працівником, повинні негайно виконати усі працівники, що її почули.

7.3. Про загрозу виникнення або про виникнення аварійної ситуації працівник повинен негайно повідомити керівника робіт (безпосереднього керівника).

7.4. При роботі з переносних драбин та драбинок із застосуванням електроінструмента (пневмоінструмента, ручного інструмента) в аварійних ситуаціях діяти згідно правил безпеки при роботі з відповідним інструментом.

7.5. У всіх випадках забороняється стрибати з драбин з висоти більше 1,5 м.

7.6. При нещасному випадку до потерпілого викликати лікаря, а до його прибуття надати потерпілому першу медичну допомогу.

7.7. При загрозі виникнення або виникненні інших аварійних ситуацій діяти відповідно до своїх обов'язків згідно з Планом ліквідації аварій.

4.3 Охорона навколишнього середовища

Під навколишнім середовищем розуміють цілісну систему взаємопов'язаних природних і антропогенних об'єктів і явищ, під впливом і при безпосередньому використанні яких відбувається праця, побутова діяльність, відпочинок людей. Поняття «навколишнє середовище» включає соціальні, природні і штучно створені фізичні, хімічні та біологічні фактори, тобто все те, що впливає на життя і діяльність людини. Складовою частиною навколишнього середовища є природне середовище. Перед сучасним суспільством стоїть завдання не тільки зберегти природу, а й запобігти негативним наслідкам господарської діяльності людини в майбутньому.

Охорона навколишнього середовища являє собою важку комплексну проблему, яка має відношення до всього суспільства в цілому і до кожного окремого громадянина.

В результаті промислової діяльності природа потерпає постійні зміни. Так в Україні суттєво скоротилася площа зелених насаджень; відбувається підкислення ґрунту і води; відходи промисловості, в тому числі різні високотоксичні речовини, забруднюють повітря, водойми, ґрунти; в результаті спалювання великої кількості мінерального палива в біосфері збільшується концентрація вуглекислоти що може призвести до зміни теплового режиму (клімату) поверхні всієї планети. Наслідки всього цього відбиваються на здоров'ї людей. Так, з року в рік збільшується кількість випадків серцево-судинних і ракових захворювань.

Як елементи тиску цивілізації на природне середовище виступають технології, що застосовуються в промисловості та сільському господарстві, автомобільний транспорт та урбанізація, атомні електростанції і військово-промислові комплекси розвинутих країн світу,які є найбільшими споживачами ресурсів та енергії.

Техногенний тип розвитку цивілізації в умовах швидкого росту населення вимагає залучення до виробничих процесів все більшої кількості природних ресурсів, що значно змінює ландшафт величезних територій.

У світі зареєстровано більше 9 млн. видів штучно отриманих хімічних речовин, які смертельні для живих організмів.

Широкомасштабне споживання ресурсів та матеріалів веде до зростання кількості відходів в промисловості і сільському господарстві.

Транспортно-дорожний комплекс - одне з найпотужніших джерел забруднення навколишнього середовища.

Крім того, транспорт - основне джерело шуму у містах, а також джерело теплового забруднення.

Гази, які виділяються внаслідок спалювання палива у двигунах внутрішнього згорання, містять більше 200 найменувань шкідливих речовин, у тому числі канцерогени. Нафтопродукти, залишки від стертих шин та гальмівних колодок, сипкі і пилові вантажі, хлориди, які використовують для посипання доріг взимку, забруднюють придорожні смуги та водні об'єкти.

Забруднення поверхні землі транспортними і дорожніми викидами накопичується поступово, в залежності від кількості автотранспорту, що проїжджає через трасу, дорогу, магістраль і зберігається дуже довго навіть після ліквідації дорожнього полотна (закриття дороги, траси, магістралі або повна ліквідація шляху та асфальтного покриття).

Різні хімічні елементи, особливо метали, що накопичуються у ґрунтах, засвоюють рослини і через них по харчовому ланцюгу переходять в організм тварин і людини.

Найбільш поширеним і найтоксичнішим із транспортних викидів є свинець. Санітарна норма вмісту свинцю у ґрунті - 32 мг/кг.

За даними екологів вміст свинцю на поверхні ґрунту біля траси Київ-Дніпропетровськ в Україні наближається до 1000 мг/кг, але в місті, де дуже інтенсивний рух транспорту, цей показник може бути більшим у 5 разів. Більшість рослин легко переносить підвищення вмісту важких металів у ґрунті, лише при вмісті свинцю більше 3000 мг/кг починається пригнічення рослинного світу навколо дороги.

Україна, як європейська держава, приєдналася до процесу державного та правового регулювання збереження якості природного середовища.

У 1991році було створене Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

За його ініціативою в 1991 році був прийнятий Закон про охорону навколишнього середовища та розпочата розробка пакету законів та законодавчих актів з екологічних проблем, включаючи охорону атмосфери, води, рослинного та тваринного світу



ВИСНОВКИ

озеленення місто атмосфера

За результатами проведеної інвентаризації зелених насаджень пр. Кірова та вул. Титова, нами було встановлено, що на дослідженій території зростає 2076 рослин, які належать до 30 видів, 27 родів, 16 родин.

По санітарному стану 87 % видів рослин мають оцінку від 0 до 2 балів, що є задовільним показником.

Пропонується покращити санітарний стан дерев - провести омолоджувальну обрізку клена гостролистого (Acerplatanoides) та гіркокаштана звичайного (Aesculushippocastanum); дотримуватись існуючих правил та прийомів догляду за зеленими насадженнями.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Актуальные проблемы благоустройства городов.-М.: ЦНИИП-градостроительства, 1980. - 118 с.

2. Архитектурная композиция садов и парков / Под общ. ред. А. П. Вергунова. - М.: Стройиздат, 1980. - 249 с.

3. Генеральные планы новых городов. - Методическое пособие по проектированию. - М.: Стройиздат, 1973. - 231 с.

4. Гирусов Э.В., Новоселов Н.А. Экология и экономика природопользования. -М.: Единство, 2002. - 519с.

5. Денисов В.В., Гутенев В.В. Экология. -М.: Вуз.кн.2002. - 726с.

6. Горбачев В.Н. Архитектурно-художественные компоненты озеленения городов: Учеб. пособие для худож-пром. вузов и архит. фак. - М.: Высш. шк., 1983. - 207с.

7. Горохов В. А., Лунц Л. Б. Парки мира. - М.: Стройиздат, 1985. - 328 с.

8. Губанов И. А., Киселёва К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России - М.: Т-во научных изданий КМК, Ин-т технологических исследований, 2002. - 345 с.

9. Дорожкина Л. А., Петриченко С. А. Защита зелених насаждений от вредителей и болезней в условиях городской среды. - М.: Стройиздат, 1985. - 246 с.

10. Дрейер О. К., Лось В. А. Экология и устойчивое развитие: Учебноепособие. - М.: Изд. УРАО. - 1997. - С. 3-7, 75- 95, 146-155 с.

11. Жирнов А. Д. Архитектурно-художественные компоненты озеленения городов. - М.: Высшая школа, 1983. - 65 с

12. Залесская Л. С., Микулина Е. М. Ландшафтная архитектура. - М.: Стройиздат, 1979. - 237 с.

13. Злобін Ю. А. Основи екології. - К.: Вид. “Лібра”. - ТОВ. - 1998.- 176 с.

14. Ильинская Н. Восстановление исторических объектов ландшафтной архитектуры. - Л.: Стройиздат, 1984. - 140 с.

15. Калинин М.І. Лесные культуры. - К.: НОК ВО, 1991. - 149 с.

16. Канищенко О.Л. - К.: ВЦ “Академия”. - 1997. - 445-452 с.

17. Канищенко О.Л. - К.: ВЦ “Академия”. - 1997. - 448 с.

18. Карагодина И. Л., Осипов Г. Л., Шишки н П. А. Борьба с шумом в городах. - М.: Медицина, 1972. - 160 с.

19. Косаревский И. А. Композиция городского парка. - Киев: Будивельник, 1977. - 140 с.

20. Косицкий Я.В., Благовидова Н.Г. Основы теории планировки и застройки городов: Учеб. пособие. - М.: «Архитектура-С», 2007 - 76 с.

21. Куданов З.М., Определитель высших растений Чувашской АССР, Чебоксары 1965 г. - 378 с.

22. Лавров В. А. Реконструкция крупных городов. - М.: Стройиздат, 1972. - 264 с.

23. Лунц Л. Б. Городское зеленое строительство. - 1-е изд., доп. и перераб. - М.: Стройиздат, 1971. - 301 с.

24. Лунц Л. Б. Городское зеленое строительство. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Стройиздат, 1974. - 275 с.

25. Маттис Г. Я. Интенсификация выращивания посадочного материала для защитного лесоразведения.-М.: Лесная промышленность, 1976 - 144 с.

26. Методические указания по проектированию, строительству и приемке в эксплуатацию парков, садов, скверов и других объектов комплексного благоустройства в городах УССР. - Киев НИИП градостроительства, 1984. - 157 с.

27. Мозолевская Е.Г. Экология, мониторинг и рациональное природопользование. М.: МГУЛ, 2002. - 249с.

28. Николаевская З. А. Водоемы в ландшафте города. - М.: Стройиздат, 1975. - 199 с.

29. Николайкин Н.И. Экология. -2-е изд., стер. - М.:,Дрофа,2000. - 598с.

30. Николайкин Н.И. Экология. -3-е изд., стер. - М.:,Дрофа,2004. - 621с.

31. Новиков Ю. В. Экология, окружающая среда и человек: Учебное пособиедля вузов. - М.: Агентство “ФАИР”, 1998, С. 3-30, 45-66, 150-160,211-233, 272-295.

32. Новосельцева А. И., Смирнов Н. А. Справочник по лесным питомникам.-М.: Лесная промышленность, 1983. - 280 с.

33. Нормы проектирования зеленых насаждений городов в различных природных зонах Украинской ССР. - Киев НИИП градостроительства, 1982. - 118 с.

34. Пащенко Н. Е., Сегединов А. А. Экономика градостроительства. - М.: Московский рабочий, 1973. - 264 с.

35. Попа О.М., Гос. ком. СССР по лесу, Всесоюз. науч.-исслед. информ. центр по леснымресурсам СССР. - М.: ВНИИЦлесресурс, 1990. - 26

36. Посохни М. В. Город для человека. - М.: АПН, 1973. - 131 с.

37. Родичкин И. Д. Человек, среда, отдых. - Киев: Будивельник, 1977. - 160 с.

38. Рубцов Л. И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре.-- Киев: Наукова думка, 1977. - 272 с.

39. Рубцов Л. И. Деревья в архитектуре. - Киев: Наукова думка, 1977. - 342 с.

40. Северин С. И. Комплексное озеленение в благоустройстве городов.-- Киев: Будивельник, 1975. - 231 с.

41. Справочник проектировщика. Градостроительство. - 2-е издание/Под ред. проф. В. Н. Белоусова, - 2-е изд. - М.: Стройиздат, 1978. - 367 с.

42. Симола А.К. Каллусные культуры и размножение березы in vitro // Культура клеток растений и биотехнология. - М., 1986. - С. 102-106.

43. Синадский Ю. В., Корнеева И. Т. Вредители и болезни цветочно-декоративных растений. - М.: Наука, 1982. - 591 с.

44. Стаускас В. П. Градостроительная организация районов и центров отдыха. - Л.: Стройиздат, 1977. - 164 с.

45. Слободян Я. М., Молотков В. П. Здоров? я бука. - Ужгород: Карпати, 1973. - 96 с.

46. Справочник проектировщика. Градостроительство. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Стройиздат, 1978. - 367 с.

47. Стаускас В. П. Градостроительная организация районов и центров отдыха. - Л.: Стройиздат, 1977. - 160 с.

48. Теодоронский В. С. Садово-парковое строительство и хозяйство. - Л.: Стройиздат, 1978. - 223 с.

49. Фисюнов А. В. Справочник по борьбе с сорняками. - М.: Агропромиздат, 1984. - 115 с.

50. Хромов Ю. Б. Планировка и оборудование садов и парков. - Л.: Стройиздат, 1974. - 160 с.

51. Юскевич Н.Н., Лунц Л.Б. 'Озеленение городов России' - Москва: Россельхоиздат, 1986 - 158 с.

Размещено на Allbest.ru