Проект благоустрою: розробка рекреаційної зони санаторію "Матері і дитини" в с. Гремяче Волинської області

Аналіз зовнішнього простору пляжної території та прийоми формоутворення засобів відпочинку. Класифікація та основні компоненти ландшафту. Функціональне зонування компонентів санаторію. Озеленення території. Формування засобів світлового оформлення.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 03.03.2015
Размер файла 9,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- Пляж «Кокоs». Місце вдало розташоване на пляжі: вдень відвідувачі розважаються коктейлями, попиваючи їх у шезлонгах, ввечері грають діджеї і відпочиваючі тусуються під величезним куполом на танцполі. Працівники закладу запевняють, що у них самий смачний шашлик в місті і запрошують всіх у цьому переконатися. Також в меню страви європейської кухні.

Рис. 11 Пляж «Кокоs»

Рис. 12 Пляж «Героївка»

Рис. 13 «Керченський пляж»

2.6 Аналоги та прототипи закордонних пляжів

Пляжі Кріта

- Часто, згадуючи про пляжі, в першу чергу розмова заходить про двох найвідоміших місцях відпочинку, що знаходяться в західній частині острова. Один з них знаходиться на південному заході Криту - це пляж Елафонісі (Elafonisi).

Неймовірний рожевий пісок, блакитне море, зручний вхід і, завдяки невеликій глибині, дуже тепла вода і відсутність хвиль - це лише мала частина переваг Елафонісі.

- Пляж Елафонісі повністю обладнаний. Тут є і велика безкоштовна парковка для автомобілів, і туалети, і шезлонги з парасольками і навіть невеликий пляжний бар.

Якщо ви не любите натовп, а на Елафонісі, незважаючи на його сумну історію, туристів у сезон предостатньо, то можна пройти вбрід 50-100 метрів (глибина до 1 метра) на острови Елафонісі і там насолодитися відносним спокоєм, так як сюди доходу не так багато людей.

- Пляж Ваі (Vai bay), що знаходиться майже на самій крайній східній частині острова Кріт, знаменитий тим, що тут розкинувся розкішний пальмовий ліс, а пісок має не звичайний для пляжів Криту білий колір. Кажуть, що на пляжі Ваі знімали першу рекламу шоколадки «Баунті».

Пляж Ваі повністю обладнаний парасолями і шезлонгами, туалетами і кабінками для перевдягання. Тут також є парковка для автомобілів.

- На Криті є і пляж на озері з прісною водою - це озеро Курнас (Kourna lake). Це дуже красиве прісноводне озеро знаходиться в області Ретімно. Дістатися до нього можна на машині або на автобусі.

Пляж Курнас обладнаний парасольками і шезлонгами, кабінками для перевдягання та туалетами. Тут є парковка для автомобілів, кілька таверн, магазини з сувенірами і невеликі приватні готелі. Для бажаючих покататися по озеру пропонуються катамарани від двомісних, до великих, що вміщають цілу компанію.

Рис. 14 Пляж «Элафониси»

Рис. 15 Пляж «Ваи»

Рис. 16 Пляж «озеро Курнас»

Пляжі Америки.

Америка знаменита своїми пляжами - пляжі у Ріо де Жанейро, Майамі, на Карибах вважаються одними з кращих у світі.

- Південний пляж (South Beach) в Майамі, США. Майамі це найбільший і найбільш відомий курорт в США. Саме престижний і відомий пляж Маямі - це Південний пляж (South Beach). Це місце відпочинку мільйонерів, зірок і знаменитостей, місце постійних тусовок та вечірок. На пляжі знаходиться велика кількість клубів, шопінг центрів і магазинів, коктейль барів і ресторанів. Пляж розтягнувся на 6,5 кілометрів і потім плавно переходить в Майамі Біч (Miami Beach) з величезними готелями і апартаментами, що вишикувалися вздовж берега моря. Кращий час для відпочинку на Південному пляжі - з листопада по квітень, коли слабшає спека і збирається найбільше народу.

- Пляжі Пінк Сендс (Pink Sands Beaches), Багамські острови. Це цілий ряд пляжів, які простягнулися більш ніж на п'ять з половиною км. вздовж Харборських островів на Багамах. Назва Пінк Сендс (Рожеві піски) походить від кольору пляжу, пісок якого має рожевий відтінок, фантастично поєднується з блакитною водою моря. Такий незвичайний колір викликаний уламками знаходиться неподалік червоного коралового рифу, який видно крізь кришталево чисту воду. Це ексклюзивне і дороге місце відпочинку. Тут немає індустрії розваг і багатолюдних місць. Сюди приїжджають молодята, любителі дайвінгу та знаменитості, які хочуть усамітнитися в тиші.

- Пляж Копакабана (Copacabana Beach) в Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Ріо-де-Жанейро - курорт світового рівня, відомий так само і щорічно проводить тут карнавалом. Самий шикарний і відомий пляж міста - пляж Copacabana Beach.Ето центр престижного курортного району міста. Цілий рік білосніжні пляжі Копакабани наповнені любителями волейболу і футболу. Прямо біля пляжу розташовуються величезна кількість барів, де можна насолодитися напоями та соками. На Новий рік у Копакабану приїжджає близько 2-х мільйонів людей - уздовж пляжу встановлюються концертні майданчики, усюди звучить музика, за традицією всі учасники святкування надягають білий одяг і кидають у море квіти. А опівночі всіх чекає феєрверк.

- Пляж Ханалей Біч, Гаваї, США. Пляж Ханалей Біч нагадує за свій формі півмісяць, оточений з двох сторін скелями. Це красивий пляж, довжиною в три кілометри з білосніжним піском, кришталево чистою водою і прекрасним видом на водоспади і стрімкі гірські піки висотою близько 1200 м. Це рай для любителів засмаги та купання, а так само серфінгістів. Екологічно чистий район пляжу привертає щорічно величезну кількість людей бажаючих відпочити від міської суєти.

- Пляж Мейн Біч (Main Beach, East Hampton) районів Нью-Йорка, США. Міський пляж, розташований в Хемптоні, курортному передмісті Нью-Йорка. Незважаючи на близькість великого міста він неймовірно чистий, а вода кришталево прозора. Постійні хвилі створюють на пляжі прекрасні умови для занять віндсерфінгом і іншими видами спорту.

- Пляж Тулум (Tulum), півострів Юкатан, Мексика. Пляж Тулум чудовий - він розташований на східному узбережжі Мексики на Карибському морі. А над пляжем на скелі нависає красивий храм стародавніх Майя - храм Тулум. За 400 років він зовсім втратив своєї колишньої пишноти і щороку приваблює до себе мільйони туристів.

- Пляж Джамбі Бей (Jumby Bay), острів Антигуа. Пляж розташований на острові Антигуа в Карибському архіпелазі. Недалеко від пляжу розташований аеропорт що робить його досить доступним у відмінності від інших малолюдних пляжів тутешніх островів.

Рис. 17 Південний пляж (South Beach) в Майамі

Рис. 18 Пляж Копакабана (Copacabana Beach) в Ріо-де-Жанейро, Бразилія

Рис. 19 Пляж Тулум (Tulum), півострів Юкатан, Мексика

Рис. 20 Пляж на Балі

Рис. 21 Готель у Дубаях

Рис. 22 Пляж у Майамі

Розділ ІІІ. Основні компоненти ландшафту. Об'ємно планувальне рішення пляжної території санаторію «Матері і дитини»

3.1 Класифікація ландшафту

В проектуванні виділяються чотири основні категорії ландшафту (відкриті простори, напіввідкриті простори зріджених насаджень, напівзакриті простори рідинних насаджень,закриті простори), які визначають: можливість використання території для різних рекреаційних занять; їх об'ємно-планувальне і просторове рішення; методи поєднання ландшафту з архітектурними спорудами; специфіку архітектурно-ландшафтного образу. Особливу цінність представляють ландшафти відкритих просторів, естетичні якості яких визначаються характером трав'яного покриву, декоративністю узлісь та куртин та декоративними якостями розміщених на ділянці великих груп та окремих добре сформованих дерев. Благоустрій території. Благоустрій підкреслює природний характер ландшафту, сприяє розкриттю його естетичних якостей та забезпечує різноманітні види занять у природних умовах. У декоративному оформленні важливе місце займають композиції з природних матеріалів - каміння, дерева, дико зростаючих багаторічників.

На ступінь благоустрою та устаткування впливають: розмір території, відвідуваність, переважаючі види відпочинку (прогулянки, спорт, відпочинок біля водойм тощо. Дорожньо-стежкова мережа - найбільш важливий елемент благоустрою. При її проектуванні враховується функціональне призначення доріг, характер їх покриття та зручність в експлуатації. У санаторію влаштовують такі елементи дорожньо-стежкової мережі: алеї для масового пішохідного руху у найбільш відвідуємих місцях; кінні прогулянкові доріжки -для односмугового або двосмугового руху; пішохідні прогулянкові стежки та дороги - проходять вдалині від зон активного відпочинку,з максимальним врахуванням естетичних особливостей та природних параметрів території; господарські дороги - використовуються для господарських цілей, конструкція покриття та габарити проїзної частини яких забезпечує проїзд господарського транспорту.

Дорожнє покриття повинно забезпечувати необхідну міцність та шорсткість поверхні, не пилити, бути економічним в експлуатації, мати високі декоративні якості і не вносити дисонанс в оточуючий ландшафт. За можливості потрібно уникати асфальтобетонних покриттів, впроваджувати цементно-грунтові, вапняно-грунтові та піщано-гравійні покриття. На центральних прогулянкових алеях та майданчиках краще використовувати цементно-бетонне плиткове покриття. Дороги та алеї, незалежно від їх покриття, повинні забезпечувати поверхневий водовідвід.

Устаткування місць відпочинку поєднується з оточуючим ландшафтом за формою та матеріалами, робиться простим за конструкцією, зазвичай з місцевих матеріалів.

Паркові меблі - необхідна конструктивна та декоративна частина благоустрою. Навколо цінних дерев для попередження ущільнення грунту встановлюються лавки або спеціальні огорожі. У місцях найбільшого відвідування буферного парку встановлюють дивани на бетонних ніжках. Лавки у прогулянкових зонах встановлюють прості дерев'яні або з оброблених колод. Кількість їх визначається протяжністю дорожньо-прогулянкової мережі. Альтанки встановлюються в зонах масового відпочинку та видових точках, з яких відкриваються основні композиційні домінанти парку. В місцях з великою кількістю природного каміння воно може використовуватись для створення паркових меблів, облаштування вогнищ та майданчиків.

Паркові споруди - розміщення паркових споруд по території парку повинно бути таким, щоб, з одного боку забезпечити зручне користування ними, з іншого - гармонію з оточуючим природним середовищем буферного парку та збагачення його ландшафту.

Паркові ремізи (загущені птахозахисні посадки з плодоносних дерев та чагарників, що слугують місцями гніздування, зручним укриттям та кормовими угіддями) та спеціальні майданчики для підгодівлі тварин в зимовий період розміщуються в зонах екологічного спокою, за можливості рівномірно по всій території парку.

Останнім часом дизайнери інтер'єрів і архітектори віддають все більшу перевагу природним формам, запозичуючи ідеї у самої природи. Це неважко пояснити, адже життя у великому місті постійно збільшує розрив між людиною і спочатку природною для нього місцем існування. Тому на підсвідомому рівні ми прагнемо до возз'єднання з живою природою, втілюючи її форми в інтер'єрі своїх осель. Про те, наскільки актуальна ця проблема в наші дні, свідчить цікавий факт. Ці зміни благотворний вплив на психіку і настрій сучасної людини природних відтінків.

В найближчому майбутньому в оформленні кожного нового ресторану будуть обов'язково використовуватися кольори зеленої гами.

Напрям в дизайні та архітектурі, що втілює симбіоз людини і природи, називають біонікою. Дати його формальне визначення досить непросто, оскільки біоніка настільки ж багатогранна, як і сама природа. Але одне помічено дуже точно: перебуваючи в такому інтер'єрі, людина випробовує відчуття руху в спокої і спокою - у русі простору, величезне значення має колір і текстура поверхонь у житлових приміщеннях. Вибираючи комбінацію кольору і фактури, потрібно проявити трохи фантазії. Уявіть собі, як ті чи інші речі поєднуються між собою в природі. Наприклад, якщо ви вибрали для обробки приміщення відтінки «рослинної» зеленої гами, то буде логічно використовувати підлогове покриття, що імітує натуральне дерево. А з синьо-блакитний «морський» частиною спектру найкращим чином поєднуються з підлогою «під камінь».

Не менш важливі для сучасної людини питання екології житла. Проводячи більшу частину свого життя в техногенній атмосфері мегаполісів, ми прагнемо хоча б вдома створити для себе безпечне місце існування. Багато в чому це визначають ті матеріали, які ми використовуємо для обробки житла.

Також потрібно відмітити, що екологічність застосовуваних для обробки житла матеріалів не вичерпується їх власної хімічної нейтральністю, але має на увазі також стійкість до зовнішніх впливів. Зокрема, поверхні житлових приміщень не повинні збирати пил і бруд, сприяти їх накопиченню в будинку

Композиція в дизайні.

Об'ємно-просторовою називається композиція, елементи якої розміщені об'ємно, тобто знаходяться у трьохвимірному просторі. А композиція, складові котрої групуються відносно площини, є площинною або фронтальною (від франц. frontal - лобовий). Наприклад, існує два різновиди композиції квітів - віялоподібні, які розглядаються спереду, та округлі, які можна роздивлятися з усіх сторін. Об'ємно-просторовий та фронтальний прийоми аранжування квіткових композицій дозволяють неоднаково розміщувати їх в інтер'єрі. Односторонні букети можна поставити на певному фоні (стіни чи меблів). Вони укладаються як на засадах симетрії, так і за принципом асиметричності композиції. А округлі необхідно розміщувати в центрі приміщення, на середині столу тощо. Принцип їх формоутворення - відносна симетричність. Це справляє неоднакове естетичне враження на глядача.

Формування композиції є справою клопіткою і творчою, що вимагає від дизайнера поєднання його знань та інтуїції, фантазії і тверезого розрахунку. Композиція укладається за певними правилами.

Кожен рукотворний предмет, залежно від своєї конструкції та форми, набуває певних композиційних властивостей. Композиція (від лат. compositio - складання, створення) - це побудова цілісного витвору, всі складові якого гармонійно узгоджуються. її основними формоутворюючими засобами є:

· об'ємно-просторова структура і тектоніка предмета;

· властиві об'єкта, масштаб, пропорції, ритм і метр;

· контраст або нюанс формоутворення;

· симетрія чи асиметрія побудови, організації або оздоблення предмета;

· колорит об'єкта, загалом, та його окремих частин, зокрема;

· фактура і текстура матеріалу, з котрого виготовлено предмет.

Об'ємно-просторовою структурою композиції називається естетично-осмислена взаємозалежність форми об'єкта від його внутрішньої будови та зовнішнього предметного оточення. Вона укладається на засадах внутрішньої та зовнішньої гармонійності, котрі мають бути притаманні рукотворній -штучній, формі.

Тектоніка (від грец. тектоніка - будівельна справа) форми - це конструктивна особливість предмета, яка проявляється у співвідношенні її частин, пропорціях тощо. Своєрідність їх форми і конструкції обумовлюється різним функціональним призначенням.

Масштабність (від нім. маb - міра, розмір та stab - палиця) форми є показником величини предмета відносно якогось еталону. В дизайні еталоном, з я ким вона співвідноситься виступають розміри людського тіла.

Пропорційність (від лат. proportio - співвідношення, розмірність) форми - це характеристика співвідношення частин цілого між собою. Вона є ознакою їх узгодженого, розмірного поєднання.

Метричність (від грец. метрон - міра) композиції є властивістю рівномірного чергування в ній однакових елементів через однакові інтервали. Вона притаманна, наприклад, вагонам електропоїздів або ж низці намиста з перлів.

Ритмічність (від грец. ритмос - узгодженість, розмірність) композиції є властивістю рівномірного чергування в ній окремих частин, котрі розміщуються з неоднаковим інтервалом. Так розміщується, наприклад, гілля у сосни, місцеположення якого обумовлене прискоренням чи уповільненням росту дерева в залежності від погодно-кліматичних чинників. Ритмічний ряд у дизайні найчастіше використовується при потребі вираження динамізму форми чи імітування цього процесу.

Симетричність (від грец. симетрія - розмірність) композиції є розміщенням частин предмета на площині чи у просторі, коли одна його половина є ніби дзеркальним відображенням іншої. У залежності від наявності цієї ознаки в організації предмета чи їх групи в дизайні розрізняють симетричну та асиметричну композицію. Перша, як композиційний засіб, найчастіше застосовується, наприклад, при художньому оформленні ділового інтер'єру (офісу, торговельної зали, зали ресторану тощо). Обумовлюється це своєрідністю психологічного сприйняття людиною такого групування елементів об'єкта. Подібне композиційне рішення навіює думку про спокій, силу, міц­ність, чіткість, парадність, офіційність предмета чи обстановки. Особливо у випадку абсолютної симетричності, коли в основу композиції покладено дві взаємно перпендикулярні осі симетрії.

Асиметрія привносить в інтер'єр свободу, динамізм, що робить його більш складним і цікавим. Асиметричність (від грец. асиметрія - невідповідність) композиції є довільним розміщенням елементів об'єкта на площині чи у просторі, коли симетрія порушена або відсутня. Такий принцип побудови, наприклад, інтер'єру дає можливість вільно варіювати різноманітні функціональні зони в приміщенні, тобто місця для різних робочих операцій - відпочинку, праці, дозвілля. Тому його найчастіше використовують при художньому оформленні житлового інтер'єру.

Окрім пластичних характеристик об'єкта важливу роль у формотворчому процесі відіграють фізичні властивості поверхні предмета - фактура матеріалу, його текстура тощо.

Фактурою (від лат. factura - оброблення, побудова) називаються особливості побудови та оздоблення поверхні будь-якого предмета. Іншими словами, це зовнішні властивості його поверхні. Вона буває гладенькою, шорсткою, глянцевою, матовою; хвилястою, ребристою або зернистою і тому подібне. У дизайні фактура матеріалу виступає важливим засобом художньої виразності його композиції. Наприклад, у дизайні одягу під фактурою тканини розуміється характер побудови її поверхні, а текстурою - саме переплетення ниток (полотняне, саржеве, атласне тощо).

Текстура (від лат. textura - тканина, зв'язок, будова) - це внутрішня структура матеріалу, з якого виготовлено предмет. Виготовлені з дерева та металу предмети суттєво відмінні за текстурою, це обумовлює їх різну міцність, художньо-естетичну виразність тощо.

Художньо-естетичними засобами композиції виступають колорит, контраст або нюанс у поєднанні його різних елементів.

Контраст (від франц. contraste - протилежність) с підкресленням відмінності в їх формі, розмірі, масі, фактурі, кольорі. Так тендітність весняної квітки, що проросла на шорсткій поверхні масивного старого пенька, покритого злежалим снігом, привертає мимовільно увагу через різко окреслену протилежність цих предметів. Контрастною за фактурою є композиція костюма, котрий складається з атласної блузи, твідової спідниці й піджака. Вона теж викликає до нього мимовільний інтерес і спонукає його розглядати.

Нюансом (від франц. nuance - відтінок) називається ледь помітна відмінність у складових предмета або їх групи. Ним може бути, наприклад, незначна розбіжність у формі чи кольорі.

У залежності від фізично-механічних властивостей форми предмета, а саме характеру місцеположення та руху у просторі, в дизайні розрізняється статична і динамічна, об'ємно-просторова та площинна композиція.

Статичністю, наприклад, наділена композиція житлового інтер'єру, а транспортному засобові властива динамічність композиції. Тобто, статичність (від грец. статика - вчення про вагу) форми та композиції предмета - це його властивість не змінювати своє місцеположення в просторі, а динамічність (від грец. динамікос - сильний) є ознакою зміни його локалізації у просторі, руху, переміщення.

Щоб реалізувати ідею пластичного й сюжетного задуму, потрібно дотримуватись основних принципів побудови композиції.

Передусім потрібно обрати центр композиції. Для цього спочатку здійснюється групування її елементів за однорідними ознаками (формою, функціями, фактурою, кольором) і виявляється найбільш важлива для реалізації задуму однорідність. Саме вона відіграватиме роль центру композиції, який слід підкреслити, виділити, підпорядкувавши йому інші елементи.

Слід обрати контрастний чи н'юансний головний акцент композиції. Контраст створюватиме в ній напруженість, робитиме її виразнішою, а нюанс надаватиме композиції спокою, ліричності, м'якості.

Групування елементів у композиції вимагає дотримання певного порядку - структури композиції. У ній не повинно бути нічого зайвого, щоб посилити її естетичну виразність і не розсіювати увагу людини. Елементи об'єднуються в групи по два-три предмети чи деталі за однаковою формою, кольором, матеріалом, функцією тощо.

Наприклад, щоб виділити зону відпочинку, поряд розміщують софу і два крісла або два крісла та журнальний столик. Групування здійснюється із врахуванням субординації елементів, тобто їх підпорядкування відносно головних частин.

Останні необхідно розташувати так, щоб направити перший погляд людини саме на них, і тільки потім на другорядні деталі. Це досягається різними способами: розміщенням головного елемента на передньому плані композиції; його фронтальним розташуванням, на відміну від інших деталей, що знаходяться упівоберта до глядача, тощо. Групи елементів необхідно виділяти одна від одної значними проміжками вільного простору, щоб вони виділялися і не втрачали естетичної принадності.

У композиції слід дотримуватись оптичної рівноваги усіх її елементів. Так тяжкі, темні, великі форми мають знаходитись нижче легких, світлих і невеликих. А великі предмети слід розміщувати ближче до глядача, ніж невеликі за розмірами.

Укладена на таких засадах композиція матиме гармонійну будову. Вона буде приємною для людини, котра її розглядатиме, використовуватиме чи перебуватиме у ній.

3.2 Основні компоненти ландшафту

Деревні і чагарникові насадження - для їх сприйняття першочергове значення мають відкриті простори. Важливі також різновікові насадження, що дозволяють підтримувати виразність пейзажів шляхом поступової зміни відмираючих деревостанів підростаючими.

Рельєф - створює природне членування території на відособлені ділянки та ландшафтні райони і в поєднанні з виразною композицією насаджень сприяє утворенню найбільш мальовничих пейзажів. Визначає також композицію прогулянкових маршрутів, розміщення на території видових точок, об'єктів паркової архітектури та споруд.

Водні поверхні та водотоки - озера, ставки, річки, струмки з системою каскадів, водні басейни з фонтанами в місцях інтенсивного відвідування. Водойми та водні пристрої використовуються також як композиційні домінанти в архітектурно-планувальному рішенні буферних парків на плоскому рельєфі.

Елементи благоустрою, архітектурні та інженерні споруди включають мережу доріг та алей, об'єкти обслуговування (заклади громадського харчування, спортивно-оздоровчі та розважальні заклади тощо), малі архітектурні форми, автостоянки, мости тощо.

Розділ ІV. Засоби художньої виразності об'єкту

4.1 Функціональне зонування компонентів санаторію «Матері і дитини»

Ландшафтний комплекс є архітектурно-організованим простором, в якому проходить не один, а декілька функціональних процесів. Різні процеси можуть проходити одночасно, вони потребують різного обладнання та оформлення. Для того, щоб розділити різні функціональні процеси можна використати засоби зонування території.

Щоб зробити зовнішнє середовище комфортним, зручним, гарним, треба, перш за все, знати функції території, головні та допоміжні побутові процеси, якими засобами виконується їх об'єднання та розділення простору та зони території. Треба знати основні вимоги, які пред'являють до організації зон загальних функцій та прилеглих території.

Дорожня мережа тісно пов'язана з ландшафтно-планувальним рішенням, її основна задача - об'єднання функціональних зон з урахуванням послідовного розкриття мальовничих перспектив.

Створюючи більш функціональний простір та озеленення прилеглої території в першу чергу я розподілила територію на такі зони:

1. Транспортна зона ( доріжки,стежки, алеї);

2. Зона зелених насаджень (це зона в якій вже існують,або буде проведена посадка рослин)

3. Зона активного відпочинку ( футбольне поле, тенісний корт,бігові доріжки)

4. Зона дитячих розваг (качелі, гірки, пісочниці, батут, лави для нагляду за дітьми…)

5. Гідрозона (включає в себе басейн, джакузі, місця для відпочинку,водойми…)

6. Зона літнього кафе ( кафе, барна стійка, місця для приймання їжі…)

7. Культурно-розважальна зона ( кіно-концертний зал)

8.Пляжна зона( включає в себе: пляж,місця для приймання сонячних ванн,причал,доріжки для проїзду на інвалідному візку…)

9.Зона пасивного відпочинку ( лавочки, бесідки…)

10. Зона архітектурних споруд (зона вже існуючих на території будівель)

Розподіл території на зони допомагає сформувати образ території та приміщення, а також підібрати матеріали і меблі. Після цього набагато простіше здійснити оцінку задуманого проекту та надати окремим зонам допоміжних елементів які забезпечать в подальшому комфортне,красиве оточення для відпочиваючих .

4.2 Озеленення території

Гарний доглянутий ландшафт подарує людині масу приємних вражень, у будь-яку пору року він радуватиме своєю особливою красою. Якщо його влаштуванню приділили належну увагу. Цього можливо досягнути комплексом робіт, які мають назву - озеленення. Я пропоную цікаве ідейне і композиційне рішення паркової ділянки.

Садово-паркова архітектура завжди була вагомим елементом оздоблення. Декоративні якості рослин, а саме: різноманітність їх форм, кольору і фактури, відкривають найширші можливості для використання зелених насаджень як одного з основних засобів побудови ландшафтної архітектури. Зелені насадження відіграють вирішальну роль і у поліпшені складу повітря, збагаченні його киснем й очищенні від шкідливих домішок. Тому завдяки різноманітним видам рослин, які використовуються при озелененні, можна докорінно перетворити будь-який звичайний краєвид на неповторний ландшафт.

Озеленення - чорною сосною, блакитними колючими ялинами, кущами туї золотавої, підстриженими у вигляді куль, кущами самшиту доповнять і прикрасять багато пейзажних композицій.

Посадка рослин - дуже відповідальний момент благоустрою ділянки, коли виконується озеленення. Тільки професійні знання і вміння фахівців допоможуть перетворити його у квітучий оазис, що милує око і викликає захоплення. Від правильної посадки дерев і чагарників залежить їх приживання і подальше існування. Чітке дотримання технологій, плюс врахування індивідуальних екологічних вимог кожного виду рослини - ось красивого ландшафту. Тут важливо не випустити з уваги темпи росту і потенційні розміри сусідніх рослин, інакше незабаром постане питання про їх пересадження через диспропорцію. Порушення правил посадки може призвести до загибелі рослин, навіть якщо вони спочатку, здавалося б, прижилися. Словом, існує безліч агротехнічних тонкощів, які знають і використовують, коли виконують озеленення, наші ландшафтники.

Сучасна технологія посадки крупномірних дерев дозволяє за один сезон перетворити ділянку в дорослий сад. Нам непотрібно чекати 7-10 років, поки молоді саджанці перетворяться в дерева з розлогою кроною, використовуючи нові технології можна здійснити посадку дорослих дерев висотою від 3 до 12 м і більше.Великий досвід літньої та зимової посадки декоративних дерев гарантують приживання рослин будь-яких розмірів. Асортимент пропонованих крупномірів нараховує десятки видів хвойних і листяних порід.

Вибір рослин-крупномірів у розплідниках здійснюють досвідчені фахівці, враховуючи індивідуальні особливості ділянки і біологічні характеристики рослин. Після висаджування дерев, з початком сезону вегетації, проводиться цілий комплекс заходів, спрямованих на зняття стресу і швидкого відновлення кореневої системи дерева.

Створюючи рослинні композиції, ми враховуємо динаміку розвитку рослин, їх довговічність, щільність стояння, морозостійкість, вимогливість до ґрунту і т. ін. Специфіка розміщення декоративних дерев і чагарників на ділянці продиктована законами ландшафтної архітектури.

Групові посадки - найпоширеніший прийом ландшафтної архітектури, коли виконується озеленення, що використовується для створення зеленого фону, заповнення відкритого простору, декорування оголених стовбурів і гілля рослин, що підросли.

Групи дерев (3-7 рослин), крім самостійного декоративного навантаження, служать тлом для солітерів, обрамленням газону, маскують непривабливі куточки саду (господарські будівлі, огорожі).

Для групових посадок ми підбираємо дерева, враховуючи їх розміри, форму крони, декоративність листя, цвітіння і поєднання різних рослин.

Групи посадок можуть бути різної щільності та складатися з рослин одного виду або сполучуваних за термінами цвітіння і умовам зростання.

Головна особливість оформлення групових посадок - схожість із її природною плавністю ліній і меж. Групові посадки рослин доречно висаджувати на газонах, біля фасадів будинків, у складі міксбордерів і т. ін.

Солітери - одиночні дерева або чагарники, посаджені окремо від масиву або групи і мають у ландшафтному дизайні самостійне декоративне значення. Для більшого ефекту при солітерних посадках краще використовувати дорослі рослини, що вирізняються гарним зовнішнім виглядом (потужна крона, барвисте цвітіння, рясне плодоносіння, рівний стовбур).

Озеленення в одиночних посадках часто використовуються вічнозелені хвойні рослини (кедр сибірський, сосна, ялина звичайна і ялина блакитна, туї), рослини з гарним листям (дуб, каштан кінський, клен гостролистий, липа серцелистна, верба плакуча, береза, абрикос, декоративні форми яблунь), великі багаторічні трав'янисті рослини (півонії, жоржини, канни) і однолітні (рицини, амарант), штамбові дерева і чагарники (яблуня, вишня, верба, троянди, бузок, черемшина, обліпиха).

Солітери чудово виглядають на підстрижених газонах, допомагаючи внести розмаїтість, привернути увагу до певної ділянки.

Штамбова форма рослин формується шляхом обрізки крони, введенням спеціальних щеплень і т. ін. У невеликих штамбових дерев чітко виділяється стовбур, крона може бути різної форми (куляста, кубічна, зонтична). Важко підібрати щось більш вдале, ніж декоративні штамбові форми для оформлення парадних зон ділянки в класичному стилі. Алеї з посадок штамбових рослин виглядають особливо цікаво на присадибних ділянках.

Одиночні (солитерні) посадки штамбових красиво квітуючих рослин ідеально підходять для невеликих ділянок. Штамбові яблуні, вишні, ягідні чагарники, уміло використані в ландшафтних композиціях, свідчать про високу якість озеленення ділянки.

Не менш цікаві в ландшафтному оформленні ділянки й з посадки - живоплоти і алеї.

Живоплоти (средньорослі, низькі, бордюрні) - густі лінійні посадки чагарників або дерев в один або два ряди. Залежно від призначення огорож використовуються різні рослини: туя, дерен, барбарис, кизильники, шипшина, ялина звичайна, акація жовта, обліпиха та ін. За допомогою регулярної стрижки можна додати огорожі бажаної форми. Як найпоширеніший вид ландшафтного дизайну і озеленення вулиць, площ, приватних садиб, живоплоти виконують не лише функцію огорожі окремих ділянок, але й захищають їх від пилу, кіптяви, диму, снігу. Низька жива огорожа (бордюр) використовується для виділення візерунків у квітниках, розмежування партерної частини парків.

Алеї обрамляють різні дороги. Обов'язкова умова будь-якої алеї - направляти погляд людини вперед. Алея неодмінно повинна кудись вести (до будинку, альтанки), підкреслюючи і підсилюючи перспективу. Існують різні групи алей:

· за призначенням - головні, другорядні, прогулянкові, під'їзні;

· за будовою - симетричні й асиметричні;

· за структурою - прості й складні;

· за ярусністю - одно-, дво- або триярусні;

· за типом - відкриті й закриті.

Використовуючи різні прийоми, вміло підбираючи асортимент дерев, ми створюємо алейні посадки на територіях різних розмірів.

Вертикальне озеленення покликане виділити вхід у яку-небудь нову зону або декорувати і замаскувати непривабливі будівлі, затримати пил і понизити рівень шуму, захистити ніжніші рослини від негоди. Оригінальним рішенням при влаштуванні вертикального саду є перголи, повиті різними рослинами (дівочий виноград, виноград плодоносний, клематиси, жимолость, ожина, лимонник, актинідія, троянди, однолітні ліани та ін.). Часто рослини, що в'ються використовуються для декорування підпірних стінок, зміцнення незаростаючих схилів ярів.

Азотні добрива

Кольорові поєднання супроводжують конкретні емоціональні реакції. Для змалювання якостей кольорів знайдеться багато аспектів порівнянням та протиставленням яких будуть виявленні якості кожного з кольорів. Але основним критерієм тут прийняті визначення світлий та темний.

Колір є складним та простим водночас. Люди різних культур сприймають його по-різному. Погляди на колір навіть близьких людей не співпадають. Він об'єднує в собі індивідуальні та універсальні якості, і варіанти його сприйняття безкінечні.

Кольорова гамма єкстер'єра виконана, переважно, у світлих тонах, але присутні й темні для контрасту. Нижче подаються характеристика деяких кольорів.

При підкресленні елегантності використовують тільки палеві тона. Так, "легкий подих" жовтого в поєднанні з білим кольором дає пастельний кремовий, який може бути використано для створення відчуття тепла в будівлі, де домінує білий колір. При денному світлі з'являються тіні, підкреслюючи архітектурні деталі, це допомагає створити стильну обстановку. Комбінації, в яких домінують кольори яєчної скоринки та невідбіленого льону, добре поєднуються з багатьма гаммами, і служать альтернативою для ахроматичних білих комбінацій. Тканини з льону, шовку, вельвету в кремових тонах породжують відчуття багатства за рахунок створення відчуття недбалості.

пляжний ландшафт озеленення

Розділ V. Конструкції, матеріали, інженерні рішення та обладнання, застосовані в даному проекті

5.1 Малі архітектурні форми та елементи обладнання

Матеріали, представлені на цих сторінках, відбивають лише дуже незначну фрагментарну частина тієї великої теми, яку ще належить втілити в реальність для того щоб автовокзали наших міст були однаково доступні і зручні як для здорових людей, так і тих, хто такими не є.

Малі архітектурні форми - пристрої сезонного і круглорічного користування, призначені для обслуговування людини та створення комфортних умов для відпочинку. До таких споруд можна віднести різноманітні лави, урни, бесідки, бані, дворові каміни, кормушки для птиці і тварини.

Використані лави в проекті зручні для користування та прості у формі. Альтанки та тіньові навіси є невеликими спорудженнями , призначеними для укриття від сонця та дощу. Прості та лаконічні рішення їхньої форми , матеріал виготовлення і світлове рішення зв'язані з навколишнім середовищем та рельєфом.

Однією з головних задач,що була поставлена переді мною - це збереження природного ландшафту( лісового масиву). Саме тому у створеному проекті я використовувала природні форми та матеріали.

Лавочки у санаторію створені з бетону,який оздоблений бутовою кладкою та дерев'яними дошками;

Бесідки, вежі, драбини на дитячому майданчику створені з дерев'яного брусу.

Покриття доріжок на території санаторію влаштовані із природного каменю.

Каркас споруд

Метало-бетон штучний строй матерія в якому поєднані арматура та бетон в монолітне ціле. Споруда з металу бетону довго вічна вогнестійка та не потребує особливих мір від руйнуючих атмосферних дій. Міцність бетону з часом посилюється метал не поддається ржі бо знаходиться в бетоні. З металу бетону легко творити споруди збірки різноманітних форм, достигнувши великих будівельних виразностей.

Усі матеріали повинні бути сумісні один з одним по стилю, якості і ціні. З основних будівельно-ремонтних і обробних матеріалів можна перерахувати: декоративно-облицьовачний камінь, клей-фіксатив для дек. цеглини, глазурована плитка, керамограніт, грунтовка для акрилу і акрилова фарба, масив сосни і фанера (каркасні конструкції), гіпсокартон (обробка каркасних конструкцій), шпаклівка, шпонірований лист ДВП, дзеркала для різки, оргскло, штучний камінь, ДСП (ламінат і шпон), керамічна плитка.

Безумовно всі матеріали повинні бути підібрані з розрахунком на максимальний довговічний знос.

5.2 Освітлення

Сучасне виробництво неону (а це, по суті, скляні трубки, наповнені газом Неоном або аргоном), як основного елементу рекламної вивіски або об'ємної неонової букви дозволяє зробити світлову ілюмінацію помітнішою і фантастично барвистою. Вона не тільки насичена і яскрава, але і економічна, надійна і довговічна. Виготовлення неону, неонових світлових коробів і неонових вивісок проводиться під суворим контролем досвідчених фахівців і відповідає суворим нормам безпеки.

Сучасні неонові трубки виготовляються із спеціального скла з напиленням люмінофором по внутрішній поверхні. При виготовленні трубки склодув використовує шаблон, за допомогою якого задається видувна форма. Колір свічення залежить від люмінофора і газу, що заповнює трубку. Таким чином, вивіски, виготовлені із застосуванням неонових трубок, відрізняються різноманіттям кольорів і форм, вираженою яскравістю і рівномірністю свічення.

Окрім скляних неонових трубок існують ще гнучкі неонові шнури. Вони заповнені холодним Неоном і можуть приймати будь-які форми, завдяки чому мають досить широкий круг реалізації. Холодний Неон має сім основних кольорів. Він має рівне, на відміну від дюралайта, яскраве і красиве "неонове" свічення. Оскільки дріт може бути будь-якої довжини (відсутня кратність при діленні). Їм можна прикрашати абсолютно все, фасади будівель, вітрини магазинів, екстер'єр і інтер'єр приміщень і автомобілів, велосипеди і навіть собачі ошийники і повідці. Йому можна знайти відмінне застосування як елементу декоративної внутрішньої обробки барів, ресторанів, казино, підсвічування сходових маршів і підсвічування басейнів. Його пускають по периметру стелі або вправляють в плінтус. Обвивають дерева і взагалі дуже широко використовують в ландшафтному дизайні. Живлення здійснюється тільки з одного кінця. Це звільняє від необхідності робити при монтажі так званий "зворотний зв'язок".

Звичайний строк служби дроту 10000 годин, а при використанні миготливого режиму свічення термін служби збільшується до 30000 годин.

У багатьох випадках є більш оптимальним рішенням оформлювальних задач, в порівнянні з газосвітними трубками (Неон і аргон), традиційними світловими шнурами (аналоги дюралайт) або світловодами завдяки своїм технологічним особливостям. Завдяки своїй гнучкості і широкому вибору кольорів і діаметрів відмінно підходить для декоративного освітлення як зовнішнього так і внутрішнього застосування. Одними з найпомітніших плюсів Холодного Неону є волого захищеність, що дає можливість застосовувати його в місцях з підвищеною вологістю. При цьому Холодний Неон не втрачає своєї яскравості.

Адже в нічний час всі глянцеві поверхні будуть відображати частіше неодноманітне освітлення будь-якого закладу, а вдень вони, найчастіше, повинні перетворюватися на фонове забарвлення для вираження деталей декорування, з метою підкреслення обраного стилю, або концентрації уваги на співбесіді.

5.3 Нормативні вимоги якими слід керуватися при проектуванні закладів відпочинку

Нормативні вимоги щодо проектування закладів відпочинку та їх розміщення визначені Державними будівельними нормами (ДБН) В.2.2-10-2001 „Заклади охорони здоров'я”, ДБН 360-92** „Містобудування.

Планування і забудова міських і сільських поселень” та іншими нормативами, які регламентують загальні вимоги до архітектурно конструктивних та інженерних рішень, протипожежної безпеки, санітарної гігієни, надійності та безпеки їх експлуатації.

Згідно з п. 8.212 розділу „Санаторно-курортні заклади” ДБН В.2.2-10-2001 „Заклади охорони здоров'я”, потужність і структура закладу для відпочинку визначається завданням на проектування, в якому можуть бути передбачені такі функціональні групи: приймально-вестибюльна, адміністративні приміщення, житлові приміщення, приміщення їдальні, лікувальні приміщення, господарчі приміщення тощо.

функціонування закладу для відпочинку: цілорічного - 6 м2 на одне місце або сезонного (літнього) - 4,5 м2 на одне місце.

Санаторій «Пролісок» - це не тільки житлові приміщення, а багатофункціональний комплекс, який за призначенням є місцем відпочинку, розміщення об'єктів, фізкультурно-оздоровчих, спортивних забезпечує належні умови для відпочиваючих що маж пляж, майданчик для відпочинку дітей та дорослих,адміністративно-господарські споруди тощо визначені розділом 5 „Ландшафтно-рекреаційна територія” ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”.

З огляду на вищезазначене, заклади відпочинку необхідно будувати згідно з розробленим і погодженим в установленому порядку проектом,відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2004 „Склад, порядок розроблення,погодження та затвердження проектної документації для будівництва”.

Також, відповідно до Закону України „Про планування і забудову територій”, фізичні і юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, у порядку,визначеному ст. 24 цього Закону.

Висновок

Ландшафтний дизайн ставить за мету розкриття та підвищення естетичної цінності ландшафту та пристосування місцевості для відпочинку населення.

Основними засадами є збереження природного вигляду простору, що відповідає відповідній кліматичній зоні та умовам місцезростання. Реконструкція повинна сприяти розкриттю та підкресленню існуючих в лісі ландшафтно-архітектурних багатств та підсиленню виразності деревостанів.

На ступінь благоустрою та устаткування впливають: розмір території, відвідуваність, переважаючі види відпочинку (прогулянки, спорт, відпочинок біля водойм тощо. Дорожньо-стежкова мережа - найбільш важливий елемент благоустрою. При її проектуванні враховується функціональне призначення доріг, характер їх покриття та зручність в експлуатації. На територію санаторію влаштовують такі елементи дорожньо-стежкової мережі: алеї для масового пішохідного руху у найбільш відвідуємих місцях; пішохідні прогулянкові стежки та дороги - проходять вдалині від зон активного відпочинку,з максимальним врахуванням естетичних особливостей та природних параметрів території; господарські дороги - використовуються для господарських цілей, конструкція покриття та габарити проїзної частини яких забезпечує проїзд господарського транспорту.

Основна задача дизайнера - зробити так, щоб в оформленні єкстер'єра відслідковувалася загальна лінія, а його окремі елементи гармонійно і природно поєднувалися між собою, створюючи цілісний образ - визначений стиль.

Створюючи рослинні композиції, ми враховуємо динаміку розвитку рослин, їх довговічність, щільність стояння, морозостійкість, вимогливість до ґрунту і т. ін. Специфіка розміщення декоративних дерев і чагарників на ділянці продиктована законами ландшафтної архітектури.

Групування елементів у композиції вимагає дотримання певного порядку - структури композиції. У ній не повинно бути нічого зайвого, щоб посилити її естетичну виразність і не розсіювати увагу людини. Елементи об'єднуються в групи по два-три предмети чи деталі за однаковою формою, кольором, матеріалом, функцією тощо.

Благоустрій підкреслює природний характер ландшафту, сприяє розкриттю його естетичних якостей та забезпечує різноманітні види занять у природних умовах. У декоративному оформленні важливе місце займають композиції з природних матеріалів - каміння, дерева, дико зростаючих багаторічників.

Основна мета наукової та проектної діяльності в сфері громадських об'єктів - створення матеріально-просторових вимог. Облік всього комплексу потреб громадськості дозволяє забезпечити архітектурними засобами нормальне протікання культурної діяльності, необхідної для регенерації фізичного та духовного потенціалу громадян.

Оптимальність середовища життєдіяльності забезпечується задоволенням комплексу соціальних, функціональних, технологічних, художніх потреб. Характер цих потреб залежить, перш за все, від типу відвідувачів - кількості поколінь, їх віку, роду занять, психічного складу характеру. Зміна характеру цих потреб залежить від динамічних процесів, які відбуваються в повсякденному житті. Тому робота над єкстер'єрами є дуже важливою.

Як бачимо з багатовікового досвіду розвитку дизайн ландшафту як галузі прикладного мистецтва, головна особливість тектоніки об'єкта полягає у всебічній єдності форми й змісту при гармонійному й доцільному взаємозв'язку з іншими факторами формотворення.

Список використаної літератури

1. Основы эргономики. Человек, пространство, интерьер. Д.Панеро, М.Зельник. 2006г. 328с.

2. Гармония цвета: Полное руководство по созданию цветовых комбинаций/ Т. Саттон, Б. Вилен; Пер. с англ. В.П. Воропаева. - М.: ООО «Издательство Астрель»:ООО «Издательство АСТ», 2004 - 215, [1] с.: ил. - (Rockport Publishes)

Проектирование и строительство. Дом, квартира, сад / Нойферт П., Нефф Л.: Перевод с нем. - Третье изд., переработанное и дополненное: - М.: Издательство «Архитектура-С», 2005 - 264 с.: ил.

3. Гармония цвета. Природные натуральные цвета. И.В. Резько. Минск. Харвест. 2006г. 288с.

4. Белочкина Ю.В. Ландшафтный дизайн. -- Х.: ФОЛИО, 2006. -- 317 с.

5. Аллелопатии и дизайн ландшафтных композиций / Э.А. Головко, В.К. Пузик // Інтродукція рослин. -- 2003. -- N 1-2. -- С. 149-157.

6. Біоекологічні основи створення садово-паркового ландшафту (у світлі поглядів Л.І. Рубцова) / С.І. Кузнецов, Ю.О. Клименко // Інтродукція рослин. -- 2002. -- N 2. -- С. 104-108. -- рус.

7. Вергунов А.П. Ландшафтное проектирование: Учеб. пособие для вузов по спец. "Архитектура" / А.П. Вергунов, М.Ф. Денисов, С.С. Ожегов. -- М.: Высш. шк., 1991. -- 240 с.

8. Декоративна дендрологія: Тези до лекцій для студ. спец. 7.020210 "Дизайн ландшафту" / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв / Сергій Іванович Кузнєцов (уклад.), Василь Васильович Пушкар (уклад.). -- К. : ДАКККіМ, 2003. -- 76с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розрахунок чисельності населення і житлового фонду мікрорайону. Складання розрахункового балансу території, її функціональне зонування. Формування внутрішньомікрорайонних проїздів і пішохідних доріг. Планування і озеленення території житлової групи.

    курсовая работа [10,6 M], добавлен 07.02.2016

  • Розробка архітектурно-планувальної структури. Функціональне і будівельне зонування території. Розміщення об'єктів житлового, культурно-побутового і виробничого значення інженерних споруд. Розрахунок населення на перспективу методом природного приросту.

    дипломная работа [476,3 K], добавлен 18.11.2014

  • Аналіз озеленення, освітлення, дизайну, якостей аналогів скверів. Створення композиції ландшафту скверу у класичному стилі. Підбор рослин для садів та квітників. Вибір матеріалу для покриття тротуарів. Розрахунок вартості робіт з благоустрою території.

    дипломная работа [428,5 K], добавлен 10.05.2014

  • Визначення площі і кількості відвідувачів території садово-паркового об’єкту. Аналіз території згідно з містобудівними нормами. Природно-географічні, кліматичні та інженерно–будівельні норми території. Функціональне зонування та ескізний план території.

    курсовая работа [11,2 M], добавлен 30.01.2014

  • Особливості функціонального зонування, що включає поділ території міста за характером переважного використання та за типом функціонального призначення того чи іншого території. Природні фактори, що впливають на вибір території для населеного пункту.

    реферат [28,1 K], добавлен 25.12.2010

  • Специфіка планування житлових комплексів: передпроектні дослідження функціональної структури кварталу, заходи для реконструкції. Функціональне зонування території відповідно до призначення ділянок житлової території. Вирішення прибудинкового простору.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 11.01.2012

  • Мікрорайон як елемент житлової забудови району, особливості його проектування. Аналіз природних і антропогенних умов території. Організація житлової, суспільної забудови мікрорайону. Функціональне зонування території. Основні техніко-економічні показники.

    дипломная работа [637,8 K], добавлен 24.08.2014

  • Урбоекологічний аналіз факторів, що впливають на прийоми озеленення та благоустрою об’єкта. Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території ботанічного саду НЛТУ України. Агротехнічні заходи по створенню та експлуатації.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 30.01.2013

  • Визначення чисельності населення. Попередній баланс території. Функціональне зонування та планувальна структура міста. Параметри вулично-дорожньої мережі. Озеленення міста та зв'язок житлових районів з промисловими. Складання маршрутної схеми міста.

    курсовая работа [4,2 M], добавлен 09.12.2010

  • Розробка майданчику для відпочинку – місця для проведення вільного часу на території Київського національного університету з урахуванням функціональних, конструктивних та естетичних вимог. Аналіз території на організацію пішохідного руху студентів.

    творческая работа [6,0 M], добавлен 19.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.