Характеристика асортименту та споживчих властивостей прянощів

Виробництво прянощів в Рівненській області. Походження пряних рослин для виробництва прянощів. Класифікація та характеристика асортименту. Хімія класичних прянощів. Показники та оцінка якості. Нормативні документи, що регламентують якість прянощів.

Рубрика Кулинария и продукты питания
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.11.2008
Размер файла 72,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

-

80

За ГОСТ 28875

9,3

Масова частка металічних домішок (часточок не більше 0,3 мм в найбільшому лінійному розмірі), % не більше

1·10-3

1·10-3

За ГОСТ 28875

10.

Зараженість шкідниками хлібних запасів

Не допускається

За ГОСТ 28875

11.

Гнилі і уражені пліснявою плоди

Не допускається

-

За ГОСТ 28875

Кардамон.

Кардамон повинен виготовлюватися у відповідності з вимогами, що вказані в ГОСТ 29052 - 91 „Кардамон. Технические условия”. Для виробництва кардамону використовують висушені зрілі плоди тропічної рослини Elletaria Carmonum.

В залежності від призначення кардамон виготовляють цілим або меленим.

Згідно ГОСТ 29055 - 91 „Кориандр. Технические условия” за органолептичними показниками кардамон повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 9.

Таблиця 9. Органолептичні показники якості кардамону.

№ з/п

Показник

Характеристика кардамону

Метод аналізу

цілого

меленого

1.

Зовнішній вигляд

Плоди овальної форми з ребристою поверхнею

Порошкоподібний

За ГОСТ 28875

2.

Колір

Від світло-зеленого до бурого чи світло-кремового з насінням темно-коричневого кольору

Світло-зелений чи світло-кремовий

За ГОСТ 28875

3.

Аромат і смак

Аромат властивий кардамону. Смак пряний, гострий. Не допускаються сторонні присмаки та запахи.

За ГОСТ 28875

Згідно ГОСТ 29052 - 91 „Кардамон. Технические условия”. за фізико-хімічними показниками кардамон повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 10.

Таблиця 10. Фізико-хімічні показники якості кардамону.

№ з/п

Показник

Норма для кардамону

Метод аналізу

цілого

меленого

1.

Масова частка вологи, % не більше

12,0

12,0

За ГОСТ 28875

2.

Масова частка ефірних олій, % не менше

3,0

3,0

За ГОСТ 28875

3.

Масова частка золи, % не більше

10,0

10,0

За ГОСТ 28875

4.

Масова частка недорозвинених плодів, % не більше

3,5

-

За ГОСТ 28875

5.

Масова частка пошкоджених плодів, % не більше

0,5

-

За ГОСТ 28875

6.

Величина помолу:

6.1

Масова частка продукту, що сходить з сита із дротової, тканинної сітки № 095, % не більше

-

2,0

За ГОСТ 28875

6.2

Масова частка продукту, що проходить через сито із дротової тканинної сітки № 045, % не менше

-

80

За ГОСТ 28875

6,3

Масова частка металічних домішок (часточок не більше 0,3 мм в найбільшому лінійному розмірі), % не більше

1·10-3

1·10-3

За ГОСТ 28875

7.

Зараженість шкідниками хлібних запасів

Не допускається

За ГОСТ 28875

8.

Гнилі і уражені пліснявою плоди

Не допускається

-

За ГОСТ 28875

Кориця.

Кориця повинна виготовлюватися у відповідності з вимогами, що вказані в ГОСТ 29049 - 91 „Корица. Технические условия”. Для виробництва кориці використовують висушену кору коричневого дерева видів Cinnamomun ceylonicum Blume, Cinnamomun Cassia Blume, Cinnamomun Culilauan Blume, Cinnamomun Tamla Nees.

В залежності від призначення корицю виготовляють у вигляді паличок, струганою чи меленою.

Згідно ГОСТ 29049 - 91 „Корица. Технические условия”. за органолептичними показниками кориця повинна відповідати вимогам наведеним в таблиці 11.

Таблиця 11. Органолептичні показники якості кориці.

№ з/п

Показник

Характеристика кориці

Метод аналізу

Цейлонська

Китайська

В'єтнамська, Індійська

Мадагас-карська

1.

Зовнішній вигляд

У вигляді паличок

За ГОСТ 28875

Палички у вигляді звернутих трубочок, гладкі, очищені від зовнішнього шару з товщиною кори не більше 3мм, довжиною не менше 10 см

Палички не очищені від зовнішнього шару, з товщиною кори не більше 5 мм, довжиною не менше 10 см

Палички шорсткуваті, неочищені від зовнішнього шару, з товщиною кори не більше 7 мм, довжиною не менше 10 см

Масова частка паличок довжиною менше 10 см не повинна перевищувати 5 % при реалізації кориці в роздрібній торгівлі, та не нормується для промислової переробки та громадського харчування

Мелена

Порошкоподібний

Стругана

-

-

-

Стругані шматки кори. Дрібні частини менше 0,5 см - не більше 30 %

2.

Колір

У вигляді паличок

За ГОСТ 28875

світло-коричневий

коричневий різних відтінків

коричневий з сіруватим відтінком

коричневий різних відтінків

Мелена

коричневий різних відтінків

Стругана

-

-

-

коричневий різних відтінків

3.

Аромат і смак

Аромат властивий кориці, менше виражений у Китайської, В'єтнамської і Мадагаскарської. Смак солодко-пряний. Не допускаються сторонні присмаки та запахи.

За ГОСТ 28875

Згідно ГОСТ 29049 - 91 „Корица. Технические условия”. за фізико-хімічними показниками кориця повинна відповідати вимогам наведеним в таблиці 12.

Таблиця 12. Фізико-хімічні показники якості кориці.

№ з/п

Показник

Норма для кориці

Метод аналізу

Цейлонська

Китайська

В'єтнамська, Індійська

Мадагас-карська

1.

Масова частка вологи, % не більше

За ГОСТ 28875

для кориці у вигляді паличок

13,5

13,5

13,5

13,5

меленої, струганої

12,5

12,5

12,5

12,5

2.

Масова частка ефірних олій, % не менше

0,5

0,5

0,5

0,3

За ГОСТ 28875

3.

Масова частка золи, % не більше

5,0

5,0

5,0

7,0

За ГОСТ 28875

4.

Масова частка в вигляді паличок, що уражені поверхневою пліснявою, яка видна неозброєним оком, % не більше

3,0

5,0

5,0

3,0

За ГОСТ 28875

5.

Величина помолу:

5.1

Масова частка продукту, що сходить з сита із дротової, тканинної сітки № 095, % не більше

2,0

2,0

2,0

2,0

За ГОСТ 28875

5.2

Масова частка продукту, що проходить через сито із дротової тканинної сітки № 045, % не менше

80,0

80,0

80,0

80,0

За ГОСТ 28875

5,3

Масова частка металічних домішок (часточок не більше 0,3 мм в найбільшому лінійному розмірі), % не більше

1·10-3

1·10-3

1·10-3

1·10-3

За ГОСТ 28875

6.

Зараженість шкідниками хлібних запасів

Не допускається

За ГОСТ 28875

7.

Гнилі і уражені пліснявою плоди

Не допускається

За ГОСТ 28875

Імбир.

імбир повинен виготовлюватися у відповідності з вимогами, що вказані в ГОСТ 29046 - 91 „Имбирь. Технические условия”. Для виробництва імбиру використовують очищені і висушені кореневища тропічної рослини Zingiber officinale Rose.

В залежності від призначення кардамон виготовляють шматочками кореневищ струганим або меленим.

Згідно ГОСТ 29046 - 91 „Имбирь. Технические условия” за органолептичними показниками імбир повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 13.

Таблиця 13. Органолептичні показники якості імбиру.

№ з/п

Показник

Характеристика імбиру

Метод аналізу

шматочками кореневищ,

меленого

струганого

1.

Зовнішній вигляд

Шматочки кореневищ різної форми і розміру

Порошкоподібний

Пластинки різної форми і розміру

За ГОСТ 28875

2.

Колір

Світло-сірий

Сірувато-жовтий

Сірувато-жовтий

За ГОСТ 28875

3.

Аромат і смак

Аромат властивий імбиру. Смак пекучо-пряний. Не допускаються сторонні присмаки та запахи.

За ГОСТ 28875

Згідно ГОСТ 29046 - 91 „Имбирь. Технические условия”. за фізико-хімічними показниками імбир повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 14.

Таблиця 14. Фізико-хімічні показники якості імбиру.

№ з/п

Показник

Норма для імбиру

Метод аналізу

шматочками кореневищ і струганого

меленого

1.

Масова частка вологи, % не більше

12,0

12,0

За ГОСТ 28875

2.

Масова частка ефірних олій, % не менше

1,4

1,4

За ГОСТ 28875

3.

Масова частка золи, % не більше

5,0

5,0

За ГОСТ 28875

4.

Масова частка кореневищ із грубоволокнистою будовою і потемнілою серцевиною, % не більше

5,0

-

За ГОСТ 28875

5.

Масова частка кореневищ уражених поверхневою пліснявою, що видна неозброєним оком, % не більше

3,0

-

За ГОСТ 28875

6.

Масова частка пошкоджених кореневищ, % не більше

3,0

-

За ГОСТ 28875

7.

Величина помолу:

7.1

Масова частка продукту, що сходить з сита із дротової, тканинної сітки № 095, % не більше

-

2,0

За ГОСТ 28875

7.2

Масова частка продукту, що проходить через сито із дротової тканинної сітки № 045, % не менше

-

75

За ГОСТ 28875

7,3

Масова частка металічних домішок (часточок не більше 0,3 мм в найбільшому лінійному розмірі), % не більше

1·10-3

1·10-3

За ГОСТ 28875

8.

Зараженість шкідниками хлібних запасів

Не допускається

За ГОСТ 28875

9.

Гнилі і уражені пліснявою плоди

Не допускається

-

За ГОСТ 28875

Гвоздика.

Гвоздика повинна виготовлюватися у відповідності з вимогами, що вказані в ГОСТ 29047 - 91 „Гвоздика. Технические условия”. Для виробництва гвоздики використовують висушені квіткові бруньки тропічної рослини Caryophyllis aromatica L.

В залежності від призначення гвоздику виготовляють цілою або меленою.

Згідно ГОСТ 29047 - 91 „Гвоздика. Технические условия” за органолептичними показниками гвоздика повинна відповідати вимогам наведеним в таблиці 15.

Таблиця 15. Органолептичні показники якості гвоздики.

№ з/п

Показник

Характеристика гвоздики

Метод аналізу

цілої

меленої

1.

Зовнішній вигляд

Квіткові бруньки з мілко поморщеною поверхнею, що складаються з потовщеного вверху стебла і головки з чашелистиками

Порошкоподібний

За ГОСТ 28875

2.

Колір

Коричневий різних відтінків

За ГОСТ 28875

3.

Аромат і смак

Аромат властивий гвоздиці. Смак сильно пряний, пекучий. Не допускаються сторонні присмаки та запахи.

За ГОСТ 28875

Згідно ГОСТ 29047 - 91 „Гвоздика. Технические условия”. за фізико-хімічними показниками кардамон повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 16.

Таблиця 16. Фізико-хімічні показники якості гвоздики.

№ з/п

Показник

Норма для гвоздики

Метод аналізу

цілої

меленої

1.

Масова частка вологи, % не більше

12,0

12,0

За ГОСТ 28875

2.

Масова частка ефірних олій, % не менше

14,0

14,0

За ГОСТ 28875

3.

Масова частка золи, % не більше

6,0

6,0

За ГОСТ 28875

4.

Масова частка домішків рослинного походження (гілочки гвоздичного дерева), % не більше

1,5

-

За ГОСТ 28875

5.

Масова частка дріб'язку, що проходить через сито із дротової, тканинної сітки № 1,5, % не більше

2,0

-

За ГОСТ 28875

6.

Величина помолу:

6.1

Масова частка продукту, що сходить з сита із дротової, тканинної сітки № 095, % не більше

-

2,0

За ГОСТ 28875

6.2

Масова частка продукту, що проходить через сито із дротової тканинної сітки № 045, % не менше

-

80

За ГОСТ 28875

6,3

Масова частка металічних домішок (часточок не більше 0,3 мм в найбільшому лінійному розмірі), % не більше

1·10-3

1·10-3

За ГОСТ 28875

7.

Зараженість шкідниками хлібних запасів

Не допускається

За ГОСТ 28875

8.

Гнилі і уражені пліснявою бруньки

Не допускається

-

За ГОСТ 28875

Мускатний горіх.

Мускатний горіх повинен виготовлюватися у відповідності з вимогами, що вказані в ГОСТ 29048 - 91 „Мускатный орех. Технические условия”. Для виробництва мускатного горіху використовують висушене насіння мускатного дерева Myristica fragrans.

В залежності від призначення кардамон випускають цілим або дробленим.

Згідно ГОСТ 29048 - 91 „Мускатный орех. Технические условия” за органолептичними показниками мускатний горіх повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 17.

Таблиця 17. Органолептичні показники якості мускатного горіху.

№ з/п

Показник

Характеристика мускатного горіху

Метод аналізу

цілого

дробленого

1.

Зовнішній вигляд

Насіння овальної форми зі звивистими борозенками

Частинки мускатного горіху різної форми

За ГОСТ 28875

2.

Колір

Світло-коричневий різних відтінків

За ГОСТ 28875

Допускається білий наліт на насінні після їх вимочування у вапняковій воді чи обробки тальком

3.

Аромат і смак

Аромат властивий мускатного горіху. Смак пряний, смолистий, слабо пекучий. Не допускаються сторонні присмаки та запахи.

За ГОСТ 28875

Згідно ГОСТ 29048 - 91 „Мускатный орех. Технические условия” за фізико-хімічними показниками мускатний горіх повинен відповідати вимогам наведеним в таблиці 18.

Таблиця 18. Фізико-хімічні показники якості мускатного горіху.

№ з/п

Показник

Норма для мускатного горіху

Метод аналізу

цілого

дробленого

1.

Масова частка вологи, % не більше

12,0

12,0

За ГОСТ 28875

2.

Масова частка ефірних олій, % не менше

4,0

4,0

За ГОСТ 28875

3.

Масова частка золи, % не більше

4,0

4,0

За ГОСТ 28875

4.

Масова частка пошкоджених насінин, % не більше

5,0

-

За ГОСТ 28875

5.

в тому числі почорнівших насінин % не більше

3,0

-

За ГОСТ 28875

6.

Величина помолу:

6.1

Масова частка продукту, що сходить з сита із дротової, тканинної сітки № 095, % не більше

-

60,0

За ГОСТ 28875

6.3

масова частка металічних домішок (часточок не більше 0,3 мм в найбільшому лінійному розмірі), % не більше

1·10-3

1·10-3

За ГОСТ 28875

7.

Зараженість шкідниками хлібних запасів

Не допускається

За ГОСТ 28875

Сторонні домішки і гниле насіння

Не допускається

За ГОСТ 28875

8.

Масова частка насіння, які уражені поверхневою пліснявою, що видна неозброєним оком, % не більше

2,0

-

За ГОСТ 28875

Вміст токсичних елементів і пестицидів не повинен перевищувати допустимих рівнів, що встановлені в медико-біологічних вимогах і санітарних нормах якості продовольчої сировини та харчових продуктів Міністерства охорони здоров'я.

5.3. Органолептична оцінка якості дослідних зразків.

Визначення органолептичних показників прянощів - цей метод полягає в оцінці зовнішнього вигляду (форми, кольору), запаху, смаку прянощів, що виконується органолептично.

Апаратура, посуд і матеріали, що використовуються при органолептичному визначенні показників якості:

- Ваги лабораторні загального призначення з метрологічними показниками за ГОСТ 24104 з невеликою границею зважування 500 чи 1000 г з допустимою погрішністю ± 0,1 г;

- Електроплитка побутова за ГОСТ 14919;

- Стакан В (Н) - 1 - 150 (250) ТС за ГОСТ 25336;

- Циліндр 1 (3) - 250 за ГОСТ 1770;

- Скляні палички;

- Папір письмовий за ГОСТ 18510 або за ГОСТ 6656;

- Папір масштабно-координатний за ГОСТ 334;

- Вода питна за ГОСТ 2674.

Допускається застосовувати інші засоби вимірювань з метрологічними характеристиками не нижче вказаних в стандарті.

Проведення аналізу:

1. В приміщенні, де проводять органолептичні випробовування, не повинно бути сторонніх запахів. Горизонтальна освітленість на робочій поверхні стола повинна бути неменше 500 лк розсіяним денним світлом чи світлом люмінесцентних ламп типу ЛД за ГОСТ 6825.

Зовнішній вигляд, колір, аромат і смак визначають в частині об'єднаної проби масою 50,0 г.

2. Зовнішній вигляд і колір прянощів визначають візуально, поміщуючи наважку на лист білого паперу.

При оцінці зовнішнього вигляду визначають однорідність і розмір прянощів з допомогою масштабно-координатного паперу.

При визначенні кольору встановлюють різні відхилення від кольору, притаманного для даної пряності.

3. При оцінці аромату визначають його натуральність і наявність сторонніх запахів. Для цього наважку пряності масою 10,0 - 20,0 г заливають 100 см3 киплячої води і оцінюють аромат настою.

4. При оцінці смаку визначають чи відповідний він для даного виду прянощів.

Для визначення пекучості прянощів наважку подрібненої пряності масою 0,1 г переносять в скляний стакан і заливають 100 см3 киплячої води. Через 3 - 5 хв пробують отриманий настій і встановлюють пекучість за трьома категоріями: пекучий, середньопекучий, слабопекучий. Перед кожною новою пробою рот полощуть міцно завареним чаєм.

6. Пакування, маркування та зберігання прянощів.

Загальні вимоги до пакування, маркування, транспортування та зберігання натуральних прянощів встановлено у ГОСТ 28750-90. „Пряности. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение”.

Пакування у споживчу тару

Прянощі для реалізації в роздрібній торгівлі пакують масою нетто до 100г включно в:

- пачки по ГОСТ 12303 з паперу по ГОСТ 7247, картону по ГОСТ 7933, з внутрішнім пакетом з пергаменту по ГОСТ 1341, піл пергаменту по ГОСТ 1760, пергаміну по ГОСТ 2995, комбінованих „термосваривающихся” матеріалів, дозволених МОЗ України для контакту з харчовими продуктами;

- пакети по ГОСТ 24370 (одинарні) з комбінованих на основі паперу „термосваривающихся” матеріалів і по ГСТ 12302 з комбінованих „термосваривающихся” плівкових матеріалів на основі алюмінієвої фольги, дозволених МОЗ України для контакту з харчовими продуктами;

- пакети по ГОСТ 24370 (двійні), крім бадьяну, ванілі, кориці в палочках, мускатного горіха і шафрану, зовнішній пакет з паперу по ГОСТ 7247, внутрішній з пергаміну по ГОСТ 1341 або підпергаменту по ГОСТ 1760;

- банки скляні для сумішей спецій по ТУ 21-РСФСР-40, закупорених пластмасовими кришками по ТУ 18-23-32.

Допускається за узгодженням з споживачем пакувати прянощі в інші види споживчої тари, дозволених МОЗ України.

Прянощі для мережі громадського харчування і промислової переробки пакують масою нетто більше 100г до 5кг включно в:

- пакети по ГОСТ 13502 з мішечного паперу по ГОСТ 2228 з внутрішнім пакетом з пергаменту по ГОСТ 1341 або підпергаменту по ГОСТ 1760;

- пакети по ГОСТ24370 з комбінованих на основі паперу „термосваривающихся” матеріалів і по ГОСМТ 12302 з комбінованих полімерних матеріалів, дозволених МОЗ України для контакту з харчовими продуктами.

- мішки паперові чотирьохшарові по ГОСТ 2226.

Допускається за узгодженням з споживачем пакувати прянощі для промислової переробки масою нетто до 20кг включно.

Маса нетто прянощів повинна відповідати вказаній на маркуванні споживчої тари.

Допустимі відхилення маси нетто окремих одиниць споживчої тари не повинні перевищувати значень, наведених в таблиці.

Маса нетто одиниці споживчої тари , г

Допустимі відхилення, %

До 1 включно

Більше 1 до 5 включно

« 5 « 10 «

« 10 « 25 «

« 25 « 50 «

« 50 « 100 «

« 100 « 1000 «

« 1000 « 5000 «

« 5000 « 20000 «

±10,0

±6,0

±5,0

±4,5

±4,0

±3,0

±1,0

±0,5

±0,25

Пакування в транспортну тару

Пачки і пакети з прянощами пакують в:

- ящики з гофрованого картону по ГОСТ 13511, ГОСТ 13512, ГОСТ 13516 з вкладками з гофрованого картону;

- ящики дерев'яні багатооборотні по ГОСТ 9396;

- ящики дощаті для продукції харчової промисловості по ГОСТ 13360;

- ящики дерев'яні багатооборотні для продукції харчової промисловості по ГОСТ 11354.

Маса нетто повинна бути не більше 20кг.

Скляні банки з прянощами пакують в ящики з гофрованого картону по ГОСТ 13511, ГОСТ 13512, ГОСТ 13516 з поздовжніми і поперечними перегородками (решітками).

Паперові мішки з прянощами пакують в тканинні мішки по ГОСТ 8516, ГОСТ 19317.

Для внутрішньозаводських перевозом допускається не пакувати чотирьохшарові паперові мішки з прянощами в транспортну тару.

Дерев'яні і дощаті ящики повинні бути вистелені всередині обгортковим папером по ГОСТ 8273.

Допускається використовувати поворотної тари. Поворотна тара, яка раніше була використана для продукції в скляних банках, може застосовуватися повторно тільки для прянощів, упакованих в скляну тару.

Прянощі, що транспортуються в прямому повідомленні -залізничним транспортом дрібними партіями, водним транспортом, в змішаному повідомленні - залізничним і водним, а також ті, що відвантажуються на склади тривалого зберігання, пакують в щільні дощаті або деревяні ящики з обтяжкою стальною стрічкою шириною 15-200мм о ГОСТ 3560 або м'яким (відпаленим) дротом діаметром 1,2-2,0мм по ГОСТ 32825. Допускається скріпляти ящики кутниками з стальних смужок по ГОСТ 2364.

Ящики з гофрованого картону повинні бути обклеєні клейовою стрічкою на паперовій основі по ГОСТ 18251 шириною не менше 70мм або зшиті металічними скобами.

Допускається використання поліетиленової стрічки з липкти шаром по ГОСТ 20477, стрічок шириною70-100мм, нарізаних з мішечного паперу по ГОСТ2228, і інших клейових стрічок, дозволених МОЗ України для харчової промисловості.

Прянощі в скляних банках допускається формувати для групової упаковки в поліетиленову термоусадкову плівку по ГОСТ 25951 масою нетто не більше 20кг.

Тканинні мішки повинні бути зашиті нитками по ГОСТ 6309, шпагатом по ГОСТ 17308 або іншими видами ниток.

Маркування споживчої тари

Маркування повинне бути нанесена безпосередньо на споживчу тару або на етикетку і повинна містити:

- назву підприємства-виробника, його поштову адресу, і товарний знак;

- назву продукції;

- масу нетто;

- склад продукції (для сумішей);

- спосіб споживання (для сумішей);

- дату виготовлення і номер зміни;

- термін зберігання, якщо він наведений в нормативно-технічній документації на продукцію;

- позначення нормативно-технічної документації на продукцію без наведення року її реєстрації;

- напис :”Зберігати в сухому, прохолодному і темному місці” і інші додаткові відомості по нормативно-технічній документації на конкретний вид продукції.

Допускається за погодженням зі споживачем заміняти написи „дата виготовлення і номер зміни”, „термін зберігання” на „використати до...”

Етикетка повинна бути цілою, чистою, наклеєною без зморшок і перекосів. Клей, що використовується для наклеювання етикеток, повинен бути на з полівінілацетатної дисперсії по ГОСТ 18992, кукурудзяного крохмалю по ГОСТ 7697, картопляного крохмалю по ГОСТ 7699 або декстрину по ГОСТ 6034.

Фарби, що застосовуються при маркуванні, повинні бути стійкими, не мазатись, без запаху і повинні бути дозволені для харчової промисловості МОЗ України .

Маркування транспортної тари

На транспорту тару повинні бути нанесені маніпуляцій ні знаки „Боїться сирості” для прянощів, упакованих в пакети і пачки, і „Обережно, делікатне” для прянощів, упакованих в скляні банки.

На кожну одиницю транспортної тари наносять маркування, що містить:

- назву підприємства-виробника, його поштову адресу ;

- назву продукції;

- назву споживчої тари;

- кількість одиниць споживчої тари;

- дату виготовлення і номер зміни;

- термін зберігання, якщо він наведений в маркуванні споживчої тари;

- позначення нормативно-технічної документації на продукцію без наведення року її реєстрації;

- номер укладальника.

Допускається номер укладальника вказувати на окремому ярлику, вкладеному в кожну одиницю транспортної тари.

Написи „дата виготовлення і номер зміни”, „термін зберігання” заміняють на „використати до...”, якщо даний напис приведений в маркуванні споживчої тари.

Транспортування

Прянощі транспортують всіма видами транспорту в критих транспортних засобах у відповідності з правилами перевозом вантажів, що діють на даному виді транспорту.

Не допускається транспортувати прянощі разом з хімікатами і різко пахучими продуктами і матеріалами.

Зберігання

Прянощі зберігають в сухих, чистих складських приміщеннях, що добре вентилюються, не заражених шкідниками, при температурі не вище 200С і відносній вологості не більше 75%.

При зберіганні ящики з прянощами встановлюють на стелажі і піддони штабелями, по висоті не більше восьми ящиків. Відстань між штабелями, а також штабелями і стінами повинна бути не менше 0,7м.

Не допускається:

- укладати прянощі поблизу водопровідних і каналізаційних труб, опалювальних приладів;

- провітрювати складські приміщення в сиру погоду і зразу після дощу;

- зберігати прянощі разом з хімікатами і різко пахучими продуктами або матеріалами.

Термін зберігання прянощів встановлюють в нормативно-технічній документації на продукцію конкретного виду.

Висновки

Провівши огляд літературних та нормативних джерел з обраної теми та користуючись власними спостереженнями, хочу зазначити, що переоцінити важливість для нашого життя присутність пряних рослин дуже важко. Свою історію застосування при приготуванні та споживанні продуктів харчування ці рослини розпочали ще з первісних часів. Число пряних рослин дуже велике, тому в даній курсовій роботі наведено характеристики одних з найпоширеніших.

Прянощі -продукти рослинного походження, що містять велику кількість ароматичних або специфічних смакових речовин. Самостійного значення в харчуванні вони не мають. Їх використовують в дуже малих кількостях для надання різноманітним стравам і виробам своєрідного смаку і аромату. Подразнюючи закінчення смакових і нюхових нервів, вони активізують через центральну нервову систему діяльність травних залоз і тим самим сприяють швидкому і повному засвоєнню їжі.

Вивчаючи нормативно-технічну документацію, я впевнився, що до якості прянощів ставляться досить жорсткі вимоги і завдання товарознавця вміти дослідити якість прянощів, виявити дефекти, щоб запобігти попадання на ринок неякісного товару.

Прогресивний розвиток технологій, вимоги часу та необхідність виготовляти товар, що користується підвищеним попитом, змушує виробників прянощів постійно працювати над розробкою нових видів продукції, щоб забезпечити своє стабільне фінансове становище на ринку товарів та надати населенню прянощі та суміші з них з високими смаковими якостями.

Список використаної літератури:

1. Гришко Е.С. и др. Продовольственные товары. Учебник для проф.-техн. училищ. - М.: «Экономика», 1972р.

2. Товароведение продовольственных товаров. Учебник для торг.-экон. фак. вузов. - М.: «Экономика», 1972р.

3. Митюков А. Д., Руцкий А.В. Оценка качества продуктов питания. - Мн.: Ураджай, 1988р.

4. ГОСТ 29045 - 91 „Перец душистый. Технические условия”.

5. ГОСТ 29046 - 91 „Имбирь. Технические условия”.

6. ГОСТ 29047 - 91 „Гвоздика. Технические условия”.

7. ГОСТ 29048 - 91 „Мускатный орех. Технические условия”.

8. ГОСТ 29049 - 91 „Корица. Технические условия”.

9. ГОСТ 29050 - 91 „Перец черный и белый. Технические условия”.

10. ГОСТ 29052 - 91 „Кардамон. Технические условия”.

11. ГОСТ 29055 - 91 „Кориандр. Технические условия”.

12. ГОСТ 29056 - 91 „Тмин. Технические условия”.

13. ГОСТ 28875 - 90 „Пряности. Приемка и методы анализа”.

14. ГОСТ 28750-90. „Пряности. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение”.


Подобные документы

  • Загальна характеристика прянощів. Товарознавча характеристика імбиру, оцінка харчової цінності. Асортимент страв та напоїв з кореня імбиру в підприємствах ресторанного господарства. Промислові засоби приготування кореня. Контроль якості виробів.

    курсовая работа [228,5 K], добавлен 22.03.2012

  • Стан виробництва, споживання та реалізації варених ковбас. Формування споживних властивостей у процесі їх виготовлення, вимоги до якості. Характеристика асортименту варених ковбас у магазині "Сільпо". Сенсорний аналіз та бальна оцінка їх зразків.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 13.04.2012

  • Дослідження споживчих властивостей кисломолочних сирів. Основні показники їх якості, асортимент, особливості та етапи виробництва. Види дефектів та вимоги до експертизи кисломолочних сирів. Устаткування виробництва. Організація роботи гарячого цеху.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 03.02.2014

  • Сучасний стан й тенденції ринку хлібобулочних виробів в Україні. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей хліба, перспективи підвищення його харчової цінності. Вивчення асортименту хліба, що реалізується у роздрібній торговельній мережі.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 22.04.2014

  • Характеристика сировини для виробництва хліба на ПрАТ "Ковельський хлібокомбінат". Технологічний процес виробництва пшеничного хліба. Характеристика асортименту хліба. Організація технічного контролю якості хліба. Зберігання і транспортування хліба.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 14.04.2015

  • Оцінка якості сировини, способи постачання на підприємство та зберігання. Характеристика допоміжних матеріалів, основної та побічної продукції, відходів виробництва. Оцінка якості молока. Хіміко-технологічний та мікробіологічний контроль виробництва.

    отчет по практике [105,6 K], добавлен 01.12.2014

  • Стан м’ясної галузі промисловості в Україні. Виробництво, торгівля ковбасними виробами. Напрямки розвитку науки, техніки щодо поліпшення якості, розширення асортименту. Сировина ковбасного виробництва та її якість. Технохімічний контроль на підприємстві.

    курсовая работа [368,4 K], добавлен 29.04.2009

  • Дослідження особливостей технології виробництва та якості сира "Російський". Вміст незамінних амінокислот в Костромському сирі. Характеристика сировини для виробництва сирів. Методи визначення якості, фізико-хімічні та мікробіологічні показники.

    курсовая работа [46,1 K], добавлен 17.03.2013

  • Цукристі кондитерські вироби. Класифікація асортименту халви. Технологія виготовлення халви. Оцінка якості халви за органолептичними, фізико-хімічними показниками та показниками безпеки. Масова частка вологи, жиру, редукуючих речовин, золи, глазурі.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 21.11.2014

  • Проект м'ясопереробного підприємства з виготовлення ковбасних виробів та свинокопченостей. Інноваційні технології в м’ясній галузі. Обґрунтування асортименту виробництва консервів. Розрахунок витрат сировини і допоміжних матеріалів для виробництва.

    дипломная работа [341,8 K], добавлен 09.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.