Виробництво та асортимент квасу
Сучасний світовий ринок традиційних та оздоровчих продуктів та його пріоритети. Історія, класифікація і асортимент квасу, його хімічний склад, харчова цінність. Технологічний процес виготовлення напою. Рецептура та стадії виробництва квасу "Український".
Рубрика | Кулинария и продукты питания |
Вид | отчет по практике |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.05.2015 |
Размер файла | 129,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
На стaдії 1 вихідні ЧК дріжджів Р-87 і молочнокислих бактерій 77Д і 11/16, які зберігаються на скошеному сусловому aгapі, у ліофілізированому стaні чи рідкому середовищі, дотрумуючись правил стерилізації, переносять у три пробірки з 20 см3 стерильного середовища. Після 24 годин культивування вміст пробірок переносять у дві колби з 380 см3 стерильного квасного сусла (2 стадія). При цьому в одну колбу вносять ЧК дріжджів, а в другу обидві культури молочнокислих бактерій. Культивують 24 години і потім вміст колб переносять у пляшки з 7,6 дм3 стерильного квасного сусла (3 стадія). Після 24 годин культивування у дріжджовій суспензії повинно міститися не менше 30-40 млн дріжджових клітин в 1 см3, молочнокисла суспензія повинна мати титруєму кислотність не нижче 2,0 см3 розчину гідроксиду натрію концентрацією 1 моль/дм3 на 100 см3 середовища. На 4 стaдії вміст пляшок при дотриманні правил стерильності передають в апарати відділення ЧК, у які попередньо внесено по 152 дм3 стерильного квасного сусла, температурою 30-34°С. Після вирощування на протязі 24 годин вміст aпаратів повністю переводять у ємкість 4, куди попередньо внесене квасне сусло 30-34°С в кількості 3-4 м3 (5 стадія). Після культивування на протязі 18-24 годин і перевірки показників приготованої таким чином комбінованої закваски нормативним, її передають на бродіння в бродильно-купажні aпарати (бродильні апарати, ЦКТ) за допомогою насоса.
Стерилізацію і охолодження квасного сусла на 4 і 5 стадіях проводять у стерилізаторі відділення чистих культур. Перекачування стерильного сусла,
дріжджової і молочнокислої суспензій здійснюють шляхом їх передавлення стиснутим повітрям (стерильним). Для використання комбінованої закваски на протязі тривалого часу необхідно вести від'ємно-доливний процес. Його здійснюють наступним шляхом. При передачі закваски на бродіння у ємкість 4 залишають не менше 5-10% закваски від її потрібної кількості на наступну добу. Потім розводять закваску стерильним квасним суслом 30-34°С у кількості 110% (розведення 1:20) Bід потрібної кількості закваски і культивують на протязі 18-24 годин або до відповідності її показників нормативним. Такий об'ємно-доливний процес можна вести на протязі всього сезону виробництва квасу. При знайденні у заквасці сторонньої мікрофлори або неможливості забезпечення потрібних показників квасу процес її приготування починають з 1 лабораторної стадії.
Готова комбінована закваска повинна мати наступні показники: концентрація дріжджів - не менше 20 млн/см3 , при часці мертвих клітин не більше 5%; кислотність - не менше 2см3 розчину гідроксиду натрія концентрацієюю 1 моль/дм3 на 100см3 закваски; стороння мікрофлора відсутня.
Норма задання комбінованої закваски на бродіння складає 2-4 % від об'єму квасного сусла. Описана схема, приведена з розрахунку потужності комплексу обладнання 10 тис.дал квасу на добу.
3. Приготування квасного сусла
Квасне сусло готують або з попереднім розбавленням ККС, або без такого. У першому випадку резервуар заповнюють водою при температурі 30-35°С, із розрахунку розведення концентрата в 2-2,5 рази, потім вносять ККС при постійному перемішувані. ККС розведений водою піддають пастеризації при температурі 75-80°С на протязі 30-35 хвилин. Потім отриманий розчин подають у бродильний апарат. Допускається розчиняти ККС безпосередньо в бродильному апараті. В обох випадках кількість ККС повинна бути такою, щоб концентрація сухих речовин після заливу всієї кількoсті води була 2,0%. Потім додають цукор у вигляді відфільтрованого білого сиропу з масовою часткою сухих речовин 60-65%, приготованого по ТУ 10-04-06-144-87. Цукор вносять у кількості 10-12% від маси, яка передбачена рецептурою. Масова частка сухих речовин у суслі після додавання цукру повинна відповідати 2,6-2,8%.
4. Зброджування сусла
У готове квасне сусло вносять приготовану комбіновану закваску в кількості 2-4 % від об'єму сусла. Після ретельного перемішування відбирають пробу для визначення масової частки сухих речовин сусла перед початком бродіння. Бродіння проводять при температурі 28-34°С до пониження масової частки сухих речовин в суслі на 1,5% і досягненні кислотності 2,0-2,5 см3 розчину гідроксида натрію концентрацією 1,0 моль/дм3 на 100см3 середовища.
Після зaкінчення бродіння збродження квасного сусло охолоджують до температури 2-9°С для осадження дріжджів, частково молочнокислих бактерій і освітлення молодого кваса. При цьому дріжджі щільним шаром осідають на дно апарата. Якщо бродіння проводили в бродильному апараті зброджене сусло, не зачіпаючи oсaд, декантують в купажний апарат. При проведенні бродіння в бродильно-купажних апаратах або ЦКТ отворений осад обережно опускають з нижнього штуцера конічної частини апарата. Зaкінчення процесу визначають візуально через смотрове скельце. Перед спуском oсaду охолоджене сусло необхідно витримати не менше 30 хвилин.
5. Купажування збродженого квасного сусла
Купажування проводять в купажних апаратах, бродильно-купажних апаратах, ЦКТ. В бродильних апаратах купажування проводити не дозволяється. Купажування молодого квасу заключається у внесенні в нього залишкової по рецептурі кількості цукру у вигляді цукрового сиропу з масовою часткою сухих речовин 60-65%. Після цього проводять ретельне перемішування до досягнення масовoї частки сухих речовин, яка була б однакова в усьому об'ємі кваса і відповідала нормативному значенню.
6. Розлив квасу
Після перевірки лабораторією якісних показників готового квасу на відповідність вимогам нормативної документації квас передають на розлив. Температура квасу при розливі не повинна перевищувати 10°С.
Квас розливають в ізотермічні цистерни, які повинні задовольняти вимоги ГОСТ 9218-86.
Миття і наповнення автоцистерн здійснюють згідно з вимогами, які викладені в ТУ 10-04-06-179-88.
Після кожного заповнення автоцистерни пломбують.
7. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві квасу
Санітарно-гігієнічні вимоги до умов технологічного процесу та випуску кваса "Український" сформульвані у діючих "Санітарних правилах для підприємств пивоварильної та безалкогольної промисловості" та ТУ 10-04-06-179-88.
Упаковка, маркування, зберігання
Фільтровані непастеризовані кваси разлівають металеві бочки (кеги) будь-якої місткості і пляшки. Допускається розлив квасів в іншу тару, що забезпечує їх якість та безпеку. Обсяг продукції в одиниці споживчої тари повинен відповідати номінальному кількості, зазначеній у маркуванні продукції на споживчій тарі, з урахуванням допустимих відхилень.
Пляшки і банки алюмінієві з квасами закупорюють з використанням закупорювальних засобів, упаковують в транспортну тару або об'єднують в групові упаковки.
Споживча тара, укупорочні засоби, транспортна тара, що контактує з продукцією, повинні бути виготовлені з матеріалів, використання яких в контакті з квасами забезпечують якість і безпеку квасів.
Маркування
Найменування квасу із зазначенням: «нефільтрований неосвітлений» і «нефільтрований освітлений» - для нефільтрованих квасів, «пастеризований» - для пастеризованих квасів. Найменування та місцезнаходження виробника (юридична адреса, включаючи країну, і при розбіжності з юридичною адресою, адреси виробництва та організації в Україні, уповноваженою виробником на прийняття претензій від споживачів на її території (за її наявності):
-Товарного знака виробника (за її наявності); обсягу, л; терміну придатності; умов зберігання; вмісту спирту; переліку сировини, використаного при виготовленні квасу, в тому числі харчових добавок та інгредієнтів продуктів нетрадиційного складу; харчової цінності; інформації про підтвердження відповідності; позначення цього стандарту.
Допускається нанесення іншої інформації, в тому числі рекламної, що відноситься до даного продукту.
- Найменування квасу із зазначенням: «нефільтрований неосвітлений» і «нефільтрований освітлений» - для нефільтрованих квасів, «пастеризований» - для пастеризованих квасів; дату виготовлення; термін придатності; умови зберігання; позначення цього стандарту; місткість і номер цистерни.
Терміни придатності квасів конкретних найменувань, умови зберігання та транспортування квасів протягом терміну придатності встановлює виробник в технологічних інструкціях або рецептурах.
Пастеризований - підданий нагріванню, щоб знищити бактерії і зупинити бродіння. Зберігається 6 місяців при звичайній температурі.
Оцінка якості квасу
Кваси виготовляють відповідно до вимог даного стандарту за рецептурами і технологічними інструкціями з дотриманням вимог, встановлених нормативними правовими актами України.
ринок квас харчовий оздоровчий
Висновок
Сучасний ритм життя провокує нерегулярне та неправильне харчування. Наслідком цього є збільшення рівня захворюваності серед населення та втрати життєвого тонусу. Відомо, що здорове харчування людини є основою її доброго самопочуття. Тому виробництво продуктів підвищеної харчової цінності для оздоровлення населення є пріоритетним напрямком розвитку харчової промисловості України. Сьогодні вельми актуальним є питання пошуку природних речовин, які вміщують вітаміни та мінерали, необхідні для підвищення стійкості організму людини до дії несприятливих факторів та оточуючого середовища. Україна є одним із лідерів серед країн Європи за обсягом виробництва зерна пшениці та інших зернових культур, які містять необхідні для людини мікро- та макроелементи, білки, вуглеводи та вітаміни.
Література
1. Українець.В.І., Сімахіна Г.О. Основи валеології. - Київ: 2005.-326
2. НУХТ
3. Інститут післядипломної освіти
4. Сімахіна Г.О. Наукові праці НУХТ.№33
5. Гігієна харчування з основами нутріціології/За ред. Циприяна В.І. - К: Здоров'я, 1999. - 577с.
6. Смоляр В.І. Харчова експертиза: Підручник - К.:Здоров'я, 2005. - 448с
7. Чумак Н.Е. Оптимизация рационов питания с помощью функциональных пищевых продуктов / Чумак Н.Е., Голинько О.Н., Подрушняк А.Е. // Проблеми харчування. - 2005. - №4. - С.21-25.
8. Проданчук М.Г. До проблеми безпеки харчування населення України / Проданчук М.Г., Корецький В.Л., Орлова Н.М. // Проблеми харчування. -- 2005. - №2. - С. 5 - 9.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальна характеристика квасу, асортимент, харчова та біологічна цінність. Аналіз рецептурного складу та технології виробництва квасу. Аналіз сучасного асортименту квасу на ринку України. Принципова та апаратурно-технологічна схема виробництва.
курсовая работа [687,1 K], добавлен 09.04.2014Загальна характеристика квасу, його асортимент, харчова та біологічна цінність. Аналіз рецептурного складу та технології виробництва. Характеристика сухих дріжджів та культур молочнокислих бактерій. Удосконалення рецептурного складу хлібного квасу.
курсовая работа [94,7 K], добавлен 07.08.2011Основні принципи складання рецептури м’яких маргаринів. Характеристика та асортимент готового продукту. Обґрунтування вибору методу його виробництва. Стадії та опис технологічного процесу виготовлення маргарину. Розрахування матерiального балансу.
курсовая работа [229,0 K], добавлен 08.02.2012Харчова цінність та хімічний склад овочів, їх класифікація. Характеристика і обробка бульбоплодів та коренеплодів, технологічна схема обробки картоплі. Характеристика і обробка капустяних і салатно-шпинатних. Цибулеві, пряні і десертні овочі, гриби.
реферат [27,2 K], добавлен 16.09.2010Походження та роль соків у харчуванні. Виникнення та перевага холодної кави та чаю. Історія квасу, популярність його як найвигіднішого напою. Легенди коктейлів та їх виникнення. Інгредієнти, які використовуються для приготування холодних напоїв.
курсовая работа [59,1 K], добавлен 18.04.2015Загальна характеристика, призначення, класифікація та асортимент майонезів. Технологія виробництва продукту періодичним, безперервним та холодним способами. Складання таблиць матеріального балансу на виготовлення майонезів "Провансаль" та "Новинка".
дипломная работа [1,3 M], добавлен 19.12.2011Асортимент та споживні властивості фруктів і ягід, які використовують для виробництва варення, повидла, джемів. Технологія виготовлення, харчова цінність, органолептичні та фізико-хімічні показники якості, пакування і зберігання варення, повидла, джемів.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 23.08.2011Характеристика сировини та допоміжних матеріалів. Стандарти на сировину та допоміжні матеріали. Хімічний склад та харчова цінність сировини. Технологічні схеми виробництва маринованих овочів та консервованих напівфабрикатів. Утилізація відходів.
курсовая работа [90,7 K], добавлен 16.05.2014Хімічний склад, харчова та біологічна цінність страв з м'яса. Аналіз асортименту м'ясних страв в українській національній кухні. Сучасні напрямки в розробці фірмової продукції для ресторанів. Розробка рецептур та технології фірмових страв з м'яса.
курсовая работа [193,9 K], добавлен 25.04.2012Асортимент продукції, що виробляється. Сировинна база підприємства. Обґрунтування харчової цінності продукту. Вимоги нормативно-технічної документації до продукції. Технологічний процес виробництва продукту з обґрунтуванням основних технологічних режимів.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 28.09.2014