Харчові волокна

Сутність оздоровчого харчування; перспективи його розвитку в України. Хімічний склад, біологічна цінність та фізико-хімічні властивості харчових волокон; їх використання у лікувальних препаратах. Класифікація зернової сировини. Схема отримання клітковини.

Рубрика Кулинария и продукты питания
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 03.10.2014
Размер файла 401,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

11)Біфілакт Екстра ®: Комплексний препарат для нормалізації мікрофлори кишечника.

Склад.

- Бактерії р.Bifidobacterium і р.Lactobacillus - не менше 50 млн. КУО / г живих бактеріальних клітин;

- Комплекс активованих біополімерів: целюлоза, геміцелюлози, пектин, лігнін.

Показання до застосування. Рекомендується при дисбактеріозах кишечника і нормалізації функції органів травлення під час антибіотикотерапії, при хронічних запальних-них захворюваннях шлунково-кишкового тракту, для введення в раціон харчування як джерела лакто-і біфідобактерій у перед- і післяопераційному періоді з метою корекції мікробіоценозу кишечника.

Зернові культури -- група рослин, оброблюваних для отримання зерна, яке є продуктом харчування людини та використовується для виробництва корму для тварин та корми для сільськогосподарських тварин.

Зернові культури діляться на дві основні категорії:

- Хлібні зернові культури (у тому числі круп'яні): більшість хлібних зернових культур пшениці, ячмінь, жито, овес, рис, кукурудза, сорго, чумиза, могар, пайза, дагусса належить до ботанічної родини злаків (Poaceae). Гречка -- до родини гречаних.

- Зернобобові культури (боби) -- горох, квасоля, чечевиця, соєві боби та інші.

Зерно як основа зернових продуктів і харчових концентрантів функціонального спрямування

Зернові продукти є основним і незамінним джерелом продуктів харчування, містять повний набір харчових речовин, необхідних для забезпечення нормальної життєдіяльності організму людини. Вони є важливим джерелом вуглеводів, білків, макро- і мікроелементів, вітамінів, ферментів, харчових волокон, фосфоліпідів та інших біологічно активних речовин. За рахунок використання в їжу зернових продуктів покривається до 40 % потреби у вітамінах групи В та до 50 % енергетичної потреби людини. В Україні частка зернових складає 40--45 % загального раціону харчування. Вибір продукту, що вимагає збагачення, здійснюють з урахуванням рівня його розповсюдження й доступності для щоденного споживання більшістю населення. Світова практика показує, що до таких продуктів відносяться, в першу чергу, зернові. Провідне місце зернових продуктів у раціоні харчування ставить складне завдання відносно підвищення їх функціональної значимості. Досить інтенсивно розробляються технології і розширюється асортимент нових збагачених функціональних зернових продуктів.

Розраховані рецептури різноманітного асортименту функціональних продуктів харчування (близько 40 найменувань) на основі зернової сировини, до складу яких були включені харчові волокна різного походження, білкові компоненти у вигляді сирого й термічно обробленого м'яса, пектин, сушені овочі, вітамінні препарати та ін. З метою розширення асортименту функціональних зернових продуктів і одержання готових виробів у вигляді зернових хлібців підвищеної біологічної цінності проводяться дослідження щодо внесення до їх складу білкових збагачувачів і смакових добавок. Одержані готові вироби оцінюють за харчовою й енергетичною цінністю. З наведених даних видно, що збагачені зернові хлібці містять більше білка і менше крохмалю, відповідно вони краще збалансовані за основними харчовими речовинами, а їх енергетична цінність знижена на 10--14 %. Запропоновані нові види збагачених зернових продуктів характеризуються високими споживними властивостями, підвищеною харчовою, біологічною цінністю і за регулярного їх споживання організм людини оздоровлюється. Ефект оздоровлення обумовлений як особливостями технології їх виготовлення, та і високою харчовою цінністю готових виробів. Вони здатні виводити з організму радіонукліди, солі важких металів, шлаки, токсини за рахунок наявності у їх складі великої кількості харчових волокон, вітамінів, пектинових сполук, білків тваринного походження. Отже, дуже цінними є їх радіопротекторні, сорбційні й антиоксидантні властивості. Периферичні частини злакових містять багато функціональних інгредієнтів. Тому одним із шляхів підвищення харчової й біологічної цінності є збагачення зернових продуктів біологічно активними речовинами, які містяться в оболонках і зародках та дунстах, а також вдосконалення традиційних технологій переробки зерна в напрямку збереження периферичних частин зерна.

Хліб і хлібобулочні вироби

Без хліба майже неможливо прожити і дня. Хліб ніколи не приїдається і містить майже всі необхідні для харчування незамінні харчові речовини, за винятком вітаміну С. Це незамінна їжа для будь-якого віку, за винятком тільки грудних дітей. У нашій країні дорослі люди споживають 250-350 г хліба на день. Для виробництва борошна використовується зерно пшениці та жита. Її вихід із зерна залежить від параметрів використаних технологій. Вищі сорти пшеничної муки, а тому і хліб, випечений з неї, хлібобулочні і кондитерські вироби містять мінімальну кількість харчових волокон.Отримані вищі і перші сорти муки близькі по складу до ендосперму зерна, а в муку другого сорту попадає частина периферичних шарів зерна. Висівки складаються із великих частинок оболонок, зародка, алейронового шару чи частин ендосперма.

В інституті переробки зерна (ГДР) розроблено спеціальний сорт хліба із цільнозмеленого зерна - макленбурзький селянський хліб. До його складу входять, %: житнє борошно грубого помелу, житнє борошно із цілбнозмеленого зерна, житнє борошно. В інституті мукомельної і хлібопекарської промисловості ЧССР розроблена спеціальна технологія виготовлення хліба із муки, змеленої із цільного зерна, що відрізняється терміном зберігання. Зерно пшениці розмелювали, змішували зі спеціальними заквасками, що мстять культуру бактерій, що продукують целюлазу, геміцелюлазу, амілазу. Отриманий продукт змішують з подрібненим ендоспермом і готують тісто опарним способом. Фірма РНМ (Великобританія) випускає муку марки Ховіг, виготовлену із цільнозмеленого зерна з додаванням пшеничних висівок. Випечений хліб містить до 10% ХВ, Характеристика фізико-хімічних особливостей тонко подрібнених висівок показали, що введення ХВ в борошно і тісто, хліб, що випікається підвищує іх водоутримуючу здатність, іонообмінну, сорбційну, буферну здатність, впливає в подальшому на процес переварювання їжі, на виведення токсичних речовин. В результаті підвищенного вмісту ХВ в хлібі знижує його калорійність, тобто і масу тіла, що с траждає на ожиріння. Розроблені і рекомендован нові дієтичні сорти хлібобулочних виробів: хліб молочно-висівковий з додаванням 35 % пшеничних висівок, хліб Геркулес з додаванням 20 % вівсяного борошна. Також розробляють рецептуру виготовлення сухарів (5,3 % ХВ) з підвищеною часткою борошна, виготовленого із цільнозмеленого зерна. В середньому кількість ХВ в хлібних і булочних виробах із пшеничного борошна складає 4,7 %, в пшеничному хлібі із цільного зерна - 13,7 %, в житньому і житньо-пшеничному - 6,5 -13,3 %. В Японії статистично доведено вплив на якість хліба введених рисових висівок, попередньо оброблених ферментами (амілазой, пектиназой), гарячою водою, гарячими розчинами кислот і лугів. Встановлено, що при додованні до тіста п'яти частин очищених рисових висівок, не тільки не погіршує якість хліба, а й дає можливість отримати хліб з покращеним смаком і запахом. Розглянута доцільність включення целюлози, кукурузник, рисових, соєвих висівок, вівсяної лузги і пшеничних висівок в кількості 25 % в тісто замість пшеничного борошна при виготовленні хлібобулочних виробів. Зроблений висновок про можливості використання для цієї мети тільки кукурузник і пшеничних висівок. Вироби,що містили інші добавки, мали недоцільний запах і смак.

Хлібобулочні вироби функціонального спрямування на зерновій основі

Можна виділити наступні групи хлібобулочних виробів:

· хліб із пшеничного борошна;

· хліб з житнього борошна;

· хліб із суміші житнього та пшеничного борошна;

· булочні вироби виготовляють в основному із пшеничного борошна вищого і першого сорту у вигляді батонів, плетінок, калачів, булочок;

· здобні хлібобулочні вироби з підвищеним вмістом цукру і жиру, що виробляються з пшеничного борошна вищого, рідше першого сорту;

· дієтичні хлібобулочні вироби;

· національні сорти хлібобулочних виробів - лаваш вірменський і грузинський, чурек і ін. Найчастіше вони виготовляються із пшеничного сортового борошна.

· Бубличні вироби - сушки, баранки, бублики.

· Прості та здобні сухарі - вироби, які виготовляють із звичайного хліба чи спеціально виготовлених хлібних виробів: грінки, хрусткі хлібці. Виготовляються із житнього, житньо-пшеничного хліба чи хліба, виготовленого із пшеничного сорту борошна.

У розв'язанні проблеми поліпшення здоров'я населення України важливу роль можуть відіграти функціональні хлібобулочні вироби, оскільки хліб є одним із самих масових продуктів харчування. Він є найбільш доступним продуктом для корекції харчової й біологічної цінності раціону людини. Асортимент хлібобулочних виробів, що випускається в Україні, досить широкий, однак виробів дієтичного, лікувально-профілактичного, спеціального призначення для різних груп населення; недостатньо і їх частка в загальному об'ємі виробництва не перевищує 1--2 %. Хліб можна вважати перспективним продуктом для збагачення на есенціальні інгредієнти завдяки тому, що він є загальновживаним і доступним за ціною. Надання виробам бажаних функціональних властивостей можна здійснити шляхом цілеспрямованої оптимізації їх хімічного складу на базі використання нових видів сировини й біологічно активних харчових добавок. Уже розроблено велику кількість технологій хліба функціонального призначення. В їх ряду важливе місце посідають технології, що передбачають використання продуктів переробки зародків пшениці -- пластівців зародку, зародкового борошна, пророщеного зародку та ін. Поліпшити споживні властивості хліба можна з використанням нетрадиційної зернової сировини та продуктів її переробки. Наглядно це помітно на порівнянні виробів з борошна пшеничного першого і вищого гатунків, які набагато бідніші вітамінами, ніж продукти з борошна другого гатунку.

Розроблені хлібобулочні вироби для використання в дієтотерапії. В якості джерела харчових волокон і біологічно активних речовин використані пшеничне, вівсяне, гречане борошно і кукурудзяна олія. Найкращою сумішшю для приготування хлібобулочних виробів призначених для осіб, які страждають ожирінням, була суміш, яка містить пшеничне, вівсяне і гречане борошно у співвідношенні 75:50:25. Виготовлений із неї хліб був багатий вітамінами, мікро- і мікроелементами і може бути рекомендований для застосування в дієтотерапії людей, які страждають ожирінням. З метою поліпшення складу розширено асортимент виробів з використанням висівок та дробленого зерна. Розроблено рецептури й налагоджено виробництво хлібців та рогаликів висівкових, хліба "Зернятко", житнього з висівками та пшенично- висівкового, рогаликів з висівками, хлібців з вівсяними пластівцями, "Колосок", зернових. Розширюється виробництво зернового хлібу, який виготовляється шляхом замочування і подрібнення зерна, додавання дріжджів, інших технологічних добавок та випікання зернової маси. Деякі способи виготовлення зернового хлібу передбачають використання зерна, що проросло, в окремих випадках подрібнене зерно піддають екструзії. Зерновий хліб містить всі біологічно активні інгредієнти зерна, а в разі необхідності одержання спеціальних дієтичних видів хліба, він додатково збагачується необхідними компонентами. Для підвищення харчової цінності хлібобулочних виробів актуальним є застосування нетрадиційних видів сировини тваринного й рослинного проходження, яка багата на цінні біологічно активні і харчові речовини. До них можна віднести вторинні молочні продукти, сою, ферментовані зернові продукти, солодові екстракти, висівки, зародки пшениці, плющене зерно, борошно з льону, топінамбур, морські водорості, лікарські трави, листові овочі та ін. В Україні створено хлібобулочні вироби підвищеної харчової й біологічної цінності з включенням у рецептуру білка зародків пшениці, кукурудзи, сої, амаранту, продуктів переробки листових овочів, листя амаранту, гарбуза, моркви, буряку, екстрактів лікарських рослин.

Висновок

З появою ефективних антибактеріальних препаратів інтерес до активного вугілля на деякий час знизився. Але наприкінці 70-х років XX ст. становище змінилося - з'явилися сорбенти нового покоління з високою сорбційною ємністю для метаболітів і токсичних речовин. Додатковим сильним стимулом до створення високоефективних сорбентів стала аварія на ЧАЕС. Інтерес до ентеросорбентів зростає й у зв'язку з погіршенням стану довкілля, особливо у великих містах.

Ні для кого не секрет, що Україна - одна з найбільш екологічно неблагополучних країн Європи. Стан навколишнього середовища досяг критичного рівня. Результати катастрофи на Чорнобильській АЕС сьогодні почали набувати загрозливі масштаби: наростає хвиля злоякісних захворювань системи кровотворення і щитовидної залози у дітей, крім того, забрудненість повітря транспортом, викидами промислових підприємств веде до тотального зростання епідемії хронічних екологічних отруєнь, що посилюються імунодепресивним впливом антропогенних чинників навколишнього середовища. У зв'язку з цим все більше значення для адаптації населення набувають адаптогени, імунокоректори та детоксиканти (що отримуються з рослинних джерел українського регіону ).

Хорошим прикладом неспецифічних ентеросорбентів є харчові волокна (ХВ), їх ефективно застосовують як засоби, що поліпшують роботу травного каналу, сприяють зниженню зайвої маси тіла, рівня глюкози в крові та токсичних речовин в організмі. До складу харчових волокон входять некрохмальні полісахариди (целюлоза, геміцелюлоза, пектин, гуар), лігнін, рослинні камеді та слизи, аміноцукри грибів (хітин), білки та воски, що не перетравлюються.

оздоровчий харчування волокно клітковина

Література

1. Молоцький М. Я., Васильківський С.П., Князюк В.І., Власенко В.А. Селекція та насінництво сільськогосподарських рослин: Підручник. - К.: Вища школа, 2009. - 463с.: іл..

2. Насінництво й насіннєзнавство польових культур / За ред. М.М. Гаврилюка - К.: Аграрна наука, 2012. - 216 с.

3. Лихочвор В.В "Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських рослин". - Львів: НВФ "Українські технології" 2002 - 800с

4. Вавилов П.П., Гриценко В.В., Кузнецов В.С. и др. Растениеводство. - М.: Агропромиздат, 2008. - 512с

5. Каленська С.М., Новицька Н.В. Робочий зошит до вивчення дисципліни Насіннєзнавство. - Київ, ISB UAAS, 2010.

6. Бізнес-плани господарства .

7. 90 років Носівській селекційно дослідній станції: Науковий збірник/ Укладач Левченко Ф. К.-Чернігів.: Чернігівський ЦНТЕІ, 2001.-78с.

8. Бізнес-план розвитку ДП ДГ Носівської СДС за 2008-2010 рр.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.