Сьогоднішні пошуки визнаних майстрів і обдарованої балетмейстерської молоді України, які проходять у загальному русі інтенсивного роз-витку традиції, намагаються розсунути кордони хореографічного мистецтва і перегортають ще одну сторінку.

Синтез досвіду минулих десятиліть і сьогоднішніх відкриттів, який цікаво й по-різному виявлявся у творчості майстрів балету, зокрема в постановках українських хореографів є плідною основою дальшого поступу балетного театру. В складних процесах утвердження цього синтезу розширювалися проблемно-тематичні й образно-виражальні обрії хореографічного спектаклю, викристалізову-валися принципи музично-пластичної драматургії та форми й засоби тан-цювально-пантомімічної дії, що дозволили балетмейстерам створювати та-кі значні сценічні полотна, які за своїми ідейно-художніми якостями, до-рівнювали досягненням інших мистецтв.

Кожний період розвитку балетного театру для дітей висуває перед композиторами, лібреттистами, балетмейстерами, диригентами, артистами і сцено-графами свої ідейно-художні завдання, свої мистецькі проблеми, пов'язані з постановочним і виконавським мистецтвом, стильовими особливо-стями, жанровими різновидами й виражальними засобами хореографічної вистави. Але завжди проблеми діалектичної взаємодії традицій і новаторства, національного й інтернаціонального залишаються в центрі уваги майстрів балетного театру. Кожне покоління українських митців, про-довжуючи і збагачуючи традиції народності і реалізму, вироблені творчою практикою попередників, намагається по-своєму розв'язувати ці актуаль-ні проблеми, знаходити нові й оригінальні музично-сценічні форми, спів-звучні сучасності.

Виконавські традиції в балетному театрі передаються в безпосеред-ньому творчому спілкуванні. Кожне нове покоління артистів приймає мистецьку естафету з рук майстрів до своїх попередників, спираючись на їхній досвід, прагнучи зберегти найцінніше з нього і йти далі, збагачуючий оновлюючи основоположні сценічні принципи, вдосконалюючи технічну й акторську майстерність.

Але, дозвольте тоді запитати, навіщо ж декларувати "дитячість" і його у розвиток театру для дітей? Дорослі, отямитеся! Хто буде ходити в драматичні театри років через десять? Вікові психологічні особливості юних нині, враховувати ніхто не збирається, бажання зберігати вірність казковим традиціям ні в кого не спостерігається... Глядача треба виховувати, а не шокувати або змушувати нудьгувати, гублячи почуття прекрасною помилковою естетикою!

Висока виконавська культура, віртуозне володіння досягненнями класичного танцю, артистизм й емоційна правдивість відзначають сьогодні мистецтво сучасних зірок української сцени і насамперед Олени Філіп'євої, Ірини Дворовенко, Ганни Кушнірової, Тетяни Боровик, Інни Дорофеєвої, Тетяни Білецької, Ірини Задаянної, Катерини Родіонової, Ганни Дорош, Олени Горбач, Тетяни Голякової, Яни Гладких, Миколи Прядченка, Вадима Писарєва, Віктора Єременка, Максима Моткова, Олександра Калібабчука, Євгена Кайгородова, Ігоря Мамонова, Максима Білоцерківського, Костянтина Костюкова та ін. Серед молодих артистів багато лауреатів престижних міжнародних конкурсів. І, мабуть, не випадково на Першому Міжнародному конкурсі балету імені Сержа Лифаря авторитетне журі найвищі нагороди присудило саме представникам молодого покоління українського балету.

Щорічні конкурси театрального мистецтва для дітей засновуються з метою збереження й розвитку кращих традицій театрального мистецтва для дітей, а також для підтримки й стимулювання творчої діяльності, спрямованої на створення дитячих спектаклів. Тобто повинне стати значимим фактором загально театрального процесу, привернути увагу художніх керівників і директорів театрів, а також державних і суспільних структур до театру для дітей, сприяти підняттю престижу дитячого театру в суспільстві й залученню кращих режисерів, акторів, композиторів, драматургів, художників для створення дитячих балетів для дітей.

Стимулювання розвитку балетного дитячого театру впливає на формування глядацького середовища ХХІ століття, на всебічний розвиток нових поколінь, на формування не тільки культурних цінностей, але й у цілому духовного вигляду майбутніх громадян країни.

У спільній роботі Харківської хореографічної школи Наталії Ржевскої з енергійним керівником "Молодого балету України" Валерієм Парсеговим і талановитим диригентом, повної ідей і енергії Вікторією Жадько народилися нові плани, в основі яких - об'єднання молодих творчих сил України, залучення до активної гастрольної роботи талановитих дітей-лауреатів Міжнародних конкурсів "Кришталева туфелька", "Юність балету" і конкурсу імені Сержа Лифаря. Початок такій співдружності покладено в постановці "Лускунчика", де артисти "Молодого балету України" виступали в сольних партіях. Мова йде про проект акції в рамках програми "Діти України" - створення міжнародної антрепризи, що поєднує два самобутніх колективи: харківського Дитячого балетного театру і Юнацького симфонічного оркестру при Варшавській національній опері, з яким у цей час працює Вікторія Жадько З різних джерел..

Зазначу, що в Україні не багато шкіл і училищ хореографічного профілю. І зовсім вже одиниці з них можуть фінансово й творчо подужати постановку повноцінного балетного спектаклю. Але ж без таких спектаклів неможливо підготувати сьогодні професійного артиста балету, зачарувати його магією театру.

От чому нещодавно знаменитий танцівник, народний артист України Вадим Писарєв прийняв мудре рішення: поряд з дорослим фестивалем "Зірки світового балету" провести в Донецьку й Всеукраїнський фестиваль "Гран Па" дитячих балетних спектаклів.

Учасники - дитячий балетний театр Харківської хореографічної школи (художній керівник-заслужений діяч мистецтв України Наталя Ржевська) і школа хореографічної майстерності Вадима Писарєва стали відомими глядачеві завдяки цьому фестивалю. А от балети у виконанні вихованців школи-студії класичного танцю під керівництвом заслуженої артистки України Світлани Антипової з Одеси й дитячо-юнацького театру танцю "Ритм планети" (художні керівники - заслужені працівники культури України Ірина та Василій Пак) з Миколаєва побачили вперше. На протязі чотирьох фестивальних днів юні глядачі побачили балети-казки "Білосніжка та сім гномів", "Червона шапочка", "Аліса в країні чудес", "Чарівник Гарі Потер", а також балет-феєрію "Чарівний сад моїх снів".

Все це знаходить підтвердження у високій виконавській культурі, віртуозному володінні досягненнями класичного танцю, артистизм й емоційна правдивість відзначають сьогодні мистецтво сучасних зірок української сцени.

Висновок.