Історія італійського театру епохи Відродження

Основні закони театральної драматургії та режисури. Розвиток театру епохи Відродження. Жанри театру Відродження, поява професійного театру. Комедія дель арте. Злет людської думки у всіх сферах діяльності: науці, мистецтві, літературі та музиці.

Рубрика Культура и искусство
Вид разработка урока
Язык украинский
Дата добавления 20.03.2012
Размер файла 30,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дисципліна: Історія зарубіжного театру

Вид заняття: коментоване читання. Такий семінар ефективний, адже студентам групи КМТ - 11 було продемонстровано методику опрацювання певної наукової роботи (монографії, наукової статті) Основне завдання коментованого читання полягає у формуванні у студентів уміння аналізувати і правильно тлумачити науковий текст. Такі семінари ефективні на молодших курсах, на старших курсах їх проведення майже не практикується.

Група: КМТ - 11 Дата: 20.02.2012

Тривалість заняття: 90 хв. Час проведення: (ІІІ пара, 11.50)

Місце проведення: (Валова 18 /26а., факультет культури і мистецтв).

Ключові слова: Ренесанс, контекст, сатира, драма, сценарій, діалог, пастораль, комедія, трагедія.

Навчальна мета - ознайомлення студентів із історією Італійського театру епохи Відродження, основними законами театральної драматургії та режисури на основі ґрунтовного вивчення джерельної літератури з дисципліни «Історія зарубіжного театру». Формувати в студентів орієнтуватись у змісті навчального матеріалу; формувати вміння й навички студентів самостійно систематизувати та поглиблювати знання, використовувати їх у практичній діяльності.

Відповідно до мети поставлено такі завдання, як:

· Ознайомити студентів групи КМТ - 11 із відомостями про розвиток театру епохи Відродження;

· навчити студентів повноцінно сприймати драматичні твори та театральні вистави;

· закріплення, розширення та поглиблення знань студентів, отриманих раніше на заняттях;

· застосовувати набуті знання у майбутній професійній діяльності та науково - дослідницькій роботі;

· формування й розвиток їх навичок самостійної роботи;

Виховна мета: Спілкуючись зі студентами, викликати у них захоплення й зацікавленість до розгляду даної теми семінарського заняття.

Основні завдання:

· з'ясування ідейно - художньої спадщини найвизначніших вітчизняних драматургів і театральних діячів, зокрема, як Лудовіко Ариосто, Нікколо Макіавеллі, Торквато Тассо. Звертається увага на визначення їх ролі у спрямуванні української культури на шлях підвищення ідейного і естетичного рівня художнього твору.

· визначення актуальності проблематики і тематики найвизначніших творів драматургів з наголошенням на особливостях їх сценічного втілення та створення провідними українськими акторами найвагоміших образів - типів, якими захоплювався глядач.

Розвивальна мета - розгляд найголовнішого, грунтовнішого, суттєвого у поданому матеріалі, котрий розглядається на даному семінарі. Формується рядом завдань:

- Розвивати потребу в самоосвіті, пізнавальну самостійність, ініціативу, творчість, просторову уяву, пам'ять, розумову активність, увагу, інтуїцію, пізнавальний інтерес, логічне мислення, обґрунтованість суджень.

- Розвивати вміння працювати самостійно а також самостійно здобувати знання з даної дисципліни.

- Розвивати вміння логічно аргументувати та розвивати дану тему семінарського заняття , формулювати висновок, чітко будувати свою відповідь.

Міжпредметні зв'язки:

Забезпечуючі дисципліни: Історія світу та історія світового мистецтва.

Забезпечувані дисципліни: вивчення спецкурсу «Історія зарубіжного театру» пов'язується з історією українського народу й народів інших країн, зокрема слов'янських, філософією, етнографією, театрознавством, фольклором, музикою та співами, глибоке знання яких допомагає драматургам створювати правдиві художні полотна, а режисерам та авторам видовищні спектаклі, якими захоплювалися глядачі не лише в Україні, а й багатьох країн, пізнаючи побут, звичаї, історію і волелюбні прагнення українського народу.

Навчально-методичне забезпечення заняття

Наочність: на даному семінарі використовувались:

- Презентація на тему: «Італійський театр епохи Відродження: основні ознаки; що зумовило розвиток театрального мистецтва в епоху відродження; жанри театру відродження, поява професійного театру…».

- Ілюстративний матеріал (репродукції картин та фото визначних пам'яток архітектури);

- схеми.

Роздатковий матеріал:

- тестові завдання;

- відеопроектор

Технічні засоби навчання: діапроектор, кодоскоп, ноутбук та ін.

Рекомендована література

Основна:

1. «Історія зарубіжного театру» під редакцією проф. Г. Н. Бояджієва і проф. А. Г. Зразкової. Із - во «Освіта», Москва, 1981 г.

2. Скорнякова М. «Містерія-буф» по-італійськи.// Театр. 1988. № 3. С.138.

3. Українська та зарубіжна культура: Навч.посібн. /ММ. Заович. - К.: Т-во “Знання”, 2000.

Додаткова:

- Горфункель А. X., Философия эпохи Возрождения. - М.: Высшая школа, 1990. - 368 с.

- Грибунина И.Г. История мировой художественной культуры.-Тверь. 1993

- Є.А. Подольська, В.Д. Лихвар, К.А. Іванова Культурологія: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 288 с.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційна частина (2 - 3 хв.)

- привітання викладача зі студентами: «Добрий день, вітаю вас група КМТ - 11. Мене звати Надія Гуркало. Сьогодні буду у вас проводити семінар.

- виявлення відсутніх. На 20.02.2012 у групі КМТ- були усі присутні;

- перевірка підготовленості групи до заняття пройшла успішно.

- Студенти на початок семінарського заняття були готові приступити до роботи.

ІІ. Мотивація та стимулювання навчальної діяльності студентів

(до 5 хв.)

1. Тема даного семінарського заняття: «Італійський театр епохи Відродження».

2. Мета семінарського заняття - являє собою ознайомлення студентів із історією зарубіжного театру а також усвідомлення ролі та місця світової й національної театральної культури в той час.

3. Основні завдання проведеного заняття з дисципліни «Історія зарубіжного театру»:

- з'ясувати основні ознаки епохи Відродження ( що таке гуманізм, трагізм в епоху Відродження);

- Відродження у Італії. Що зумовило розвиток театрального мистецтва в епоху Відродження.

- Проаналізувати жанри театру в епоху відродження такі як: комедія, трагедія, пастораль.

- Дізнатися про будівлю театру і сцену (на прикладі театру Палладіо та ін.)

- Поява професійного театру ( які були п'єси, трупи та ін.)

- Комедія Дель Арте. Основні характеристики: знамениті трупи і актори, основні персонажі, театр. трупи і спадкоємство сьогодні).

- Основні художні елементи: маски, діалект, імпровізація, буфонада.

ІІІ. обговорення навчальних питань семінару (70-75 хв.)

w Вступне слово (до 5 хв.):

Театр епохи Відродження - одне з найяскравіших і значних явищ вісторії всієї світової культури; це потужний витік європейського театрального мистецтва - на всі часи.

Відродження - якісно новий етап в історії західноєвропейської культури. Суть його - перехід від епохи середньовічного бачення світу до культури Нового часу. Перехід цей відбувався у всіх областях світогляду та світовідчуття людини - в науці, релігії, мистецтві. Розвиток театру відбулося пізніше розквіту інших мистецтв.Драматургія тому могла використовувати багато чого з того, що було створено літературою Ренесансу, а театр - досягнення живопису.

Театр Відродження - європейський театр в історичну епоху пізнього середньовіччя (16-17ст.). Це був час формування нового соціального ладу, заміни феодальної суспільної формації на капіталістичну. Епоха Відродження ознаменувалася не тільки формуванням нового гуманістичного світогляду, але і багатьма великими відкриттями і винаходами, а також - бурхливим сплеском розвитку культури і практично всіх видів мистецтва.

Термін «Відродження» або «Ренесанс» (франц. renaissance - відродження) ввів в культурний контекст Джорджо Вазарі. У терміну відбилася головна тенденція мистецтва тієї епохи - орієнтація на класичні зразки античного мистецтва, яке протягом десяти століть (після падіння Римської імперії в 5 ст.) фактично перебувало під забороною.

Якщо в епоху середньовіччя панівне світогляд визначається конфліктом між духовним і плотським, між Богом і дияволом, то в Відродженні основна доктрина укладена в гармонії, свободі, всебічному розвитку особистості. На зміну середньовічним ідеалам фанатичного аскетизму приходять гуманістичні ідеали, в центрі яких - образлюдини, вільного у своїх думках і почуттях, господаря своєї долі, випромінюючого радість повнокровного життя. Розвиток нового театру, як і інших видів мистецтв, почалося в Італії. Саме там виникли нові форми театру і драматургії. Головні здобутки театру припадають на заключний етап епохи Відродження - кінець XVI і першу половину XVII століть. Це вже не Ренесанс, а послеренессансной період, в якому отримали розвиток нові художні напрями. Італійський театр в епоху Відродження існував у двох різних обличчях: йшли вистави за дворах італійських князів для вибраної аудиторії та подання на міських площах.

У придворних виставах брали участь любителі, уявлення не мали регулярного характеру, їх приурочували докарнавальним святам. Спочатку читали в особах комедії римських авторів. Потім, так як латина була незрозуміла, їх почали переводити на італійську мову, з'явилися наслідування. При дворах стали ставити п'єси італійських гуманістів - комедії, трагедії, пасторалі.

Комедія дель арте (Commedia dell'arte); інша назва - комедія масок, - імпровізаційний вуличний театр італійського Відродження, що виник до середини 16 ст. і, по суті, сформував перший в історії професійний театр.

Комедія дель арте вийшла з вуличних свят і карнавалів. Її персонажі - якісь соціальні образи, в яких культивуються не індивідуальні, а типові риси. П'єс як таких у комедії дель арте не було, розроблялася тільки сюжетна схема, сценарій, який по ходу вистави наповнювався живими репліками, змінюватись в залежності від складу глядачів. У комедії дель арте було два основні центри - Венеція і Неаполь.

Визначну роль в формуванні національної свідомості українського народу відігравав і український професійний театр і його театральні колективи.

Особлива увага звертається на сучасне прочитання художніх творів (текстів) письменників, на усвідомлення їх естетичної і суспільної значимості, на особливості художньої манери і стилю митця, його творчої практики, зокрема історії створення художнього полотна та його сценічної історії, що пов'язується з його майстерністю та поетикою. Отже, творчість письменників - драматургів має розглядатися у зв'язках з розвитком літературного, вітчизняного і світового процесу, а також із розвитком української театральної культури і сценічної історії найвизначніших художніх полотен, ставлення до них глядачів і критики.

Пропоную студентам оглянути презентацію «Італійський театр епохи Відродження: основні ознаки; що зумовило розвиток театрального мистецтва в епоху відродження; жанри театру відродження, поява професійного театру…».

Використані мною на проведеному занятті методи навчання:

Дане семінарське заняття будується на принципі самостійної роботи студентів, що передбачає впровадження частково-пошукового (евристичного) метода. Він має такі характерні ознаки:

Він має такі характерні ознаки:

1. Знання учням не пропонуються в готовому вигляді, їх потрібно здобувати самостійно.

2. Учитель організовує не повідомлення чи виклад нових знань, а пошук їх за допомогою різноманітних засобів.

3. Учні під керівництвом учителя самостійно мислять, вирішують пізнавальні завдання, які виникають, створюють і вирішують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють, роблять висновки і т.д., в результаті чого у них формуються усвідомлені міцні знання.

Отже, навчальна діяльність розвивається за схемою: викладач - студенти - викладач - студенти і т. д. Частину знань повідомляє викладач, частину студенти здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені питання чи вирішуючи проблемні завдання. Звідси метод одержав назву частково-пошукового.

Індуктивний метод. При цьому методі спочатку ми опрацювуємо матеріал, а потім на основі його вивчення, почала роботу. При використанні індуктивного методу навчальна діяльність викладача і студентів протікає слідуючим чином:

Індуктивне вивчення теми особливо корисно в тих випадках, коли матеріал носить, здебільшого, фактичний характер або зв'язаний з формуванням понять, сенс яких може стати ясним лише в ході індуктивних міркувань. Широко застосовуються індуктивні методи при вивченні технічних приладів і виконанні практичних завдань. Індуктивними методами вирішується багато культурологічних питань, особливо коли викладач вважає необхідним самостійно підвести студентів до засвоєння деякої більш узагальненої формули.

Слабкість індуктивного методу навчання полягає в тому, що вимагається більшого часу на вивчення нового матеріалу, ніж при дедуктивному. Він в меншій мірі сприяє розвитку абстрактного мислення, бо спирається на конкретні факти, досвід і інші дані.

- Репродуктивний метод - репродукція (ре + лат. productio - відтворення) -відтворення готових зразків. Репродуктивний метод має такі ознаки:

1) знання учням пропонуються в «готовому» вигляді;

2) учитель не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх;

3) учні свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; критерієм засвоєння є правильне відтворення (репродукція) знань;

4) міцність засвоєння забезпечується шляхом багаторазового повторення знань.

Достоїнством даного методу є економність. Він забезпечує можливість передачі значного обсягу знань, умінь за короткий час і з невеликими витратами зусиль. Слабкістю є низький рівень мисленнєвої активності. Пізнавальна діяльність, активізована учителем, призводить лише до запам'ятовування готових знань і наступного їх безпосереднього відтворення, яке може бути і неусвідомленим. Проте репродуктивна діяльність передує творчій, тому ігнорувати її у навчанні не слід, як і не слід занадто захоплюватися нею. Репродуктивний метод повинен поєднуватися з іншими методами.

- Практичні методи навчання охоплюють надто широкий діапазон різноманітних виглядів діяльності навчаємих. Під час проведення семінарського заняття були використані такі характерні прийоми для практичних методів навчання:

1. постановка завдання,

2. планування його виконання, оперативного стимулювання,

3. регулювання і контролю, аналізу підсумків практичної роботи,

4. виявлення причин недоліків, корегування навчання для повного досягнення мети.

5. тестування засвоєних знань студентів на комп'ютерах.

- Наочні методи навчання:

Наочні методи достатньо важливі для навчаємих, це є візуальним сприймання дійсності. Сучасна дидактика вимагає більш раціональних варіантів застосування методів наочності, що дозволять досягнути більшого освітнього і виховного результату, а так ж розвиваючого ефекту. Як говориться у роботі дидактика орієнтує педагогів на таке застосування наочних методів навчання, щоб водночас мати можливість розвивати мислення навчаємих.

Особливістю наочних методів навчання є те, що вони обов'язково пропонуються в тій або іншій мірі, сполучаючись зі словесними методами. Тісний взаємозв'язок слова і наочності випливає з того, що діалектичний шлях пізнання об'єктивної реальності припускає застосування в єдності живого споглядання, абстрактного мислення і практики.

ІV. Підбиття підсумків заняття (до 5 хв.)

Наприкінці заняття студенти :

?Пояснюють значення термінів «Ренесанс, контекст, сатира, драма, діалог, пастораль, комедія, трагедія та інші»;

- Роблять підсумок проведеного заняття. Аналізуючи кожне питання, які було розглянуто впродовж заняття. Отже, навчальний семінар проводиться у процесі вивчення теми та ставить за мету: поглибити знання, сформувати уміння та навички застосування теоретичних знань учнів у практичній діяльності. На семінарських заняттях навчального типу викладач, спираючись на знання, вміння та навички студентів, набуті на попередніх заняттях, розробляє систему навчальних завдань для самостійної або ж практичної роботи. При цьому завдання повинні не дублювати аналогічні, раніше використовувані, а носити варіативно-тренувальний або реконструктивний характер. Основі методи та прийоми роботи викладача на навчальному семінарі - це обговорення, дискусія, аналіз, висновки і пропозиції.

- Мотивація діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої роботи.

При такому підході, який був використаний мною на даному семінарському занятті головною метою формування та поліпшенні навчального процесу виступає розвиток і вдосконалення у студентів різних мотивів, стимулюючих навчання, психологічних механізмів сприйняття матеріалу з дисципліни «Історія зарубіжного театру», завдяки чому студент особисто приймає і прагне вирішувати навчальні завдання (різні за змістом і параметрами наближення-віддалення), а також різність конкретних прийомів розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу, серед яких найважливішу роль відіграють засоби вирішення навчально-спеціальних проблем і навички роботи з наповненням наукових текстів.

З метою суттєвого удосконалення розумових і мнемічних прийомів (які у багатьох студентів, на жаль, сформовані на дуже низькому рівні) проводити групові інтелектуальні тренінги спрямовані на формування та поліпшення умінь аналізувати, систематизувати, зіставляти, осмислювати новий навчальний матеріал, а так само навичок розуміння і запам'ятовування основних видів текстів: описового, розповідного і змішаних.

ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (2-3 ХВ.).

Студенти мають самостійно підготувати матеріал до наступного семінарського заняття на тему " Італійський театр епохи Відродження ".

План семінарського заняття на 05.03.2012 р. на тему: "Англійський театр епохи Відродження".

1) Епоха Відродження - яскрава і неповторна доба ХVI століття в Англії.

2) Життєвий шлях Вільяма Шекспіра:

а) загадковість особи письменника;

б) дитинство поета;

в) переїзд до Лондона;

г) захоплення театром;

д) творча спадщина;

е) останні роки життя.

Безсмертя творів Шекспіра.

Висновки

театральний драматургія відродження комедія

Семінарське заняття на тему: «Італійський театр епохи Відродження». сприяє інтенсивній самостійній роботі студентів, формує в них вміння працювати з додатковою літературою.

Варто зазначити, що епоха Відродження в історії світової культури має революційну, поворотну роль. Не можна назвати таку сферу культури, в якій би не виникли явища, процеси, що визначили весь подальший розвиток, аж до сучасного їх стану:

· на зміну церковному світогляду, який панував неподільно, приходить новий погляд на світ, в центрі якого стоїть людина, гуманізм;

· в науці замість умоглядності, далеких від дійсності логічних побудов виникає дослідне природознавство і, як результат цього, здійснюється величезний крок уперед у пізнанні навколишнього світу і самої людини, виникає спеціалізація у науці;

· об'єктом вивчення стає і саме людське суспільство, починаються пошуки шляхів його справедливого устрою;

· утворюються сучасні національні європейські літератури і професіональний театр;

· унікальним є історичний феномен ренесансного мистецтва, яке дало людству найвеличніші твори.

Важливу роль у підвищенні ефективності семінарського заняття відіграють підготовка та технологія його проведення. Викладач стежить за тим, щоб під час семінару була створена атмосфера доброзичливості та взаємної довіри, вільного обміну думками, співробітництва та співдружності.

У цілому слід зробити висновок, що культура епохи Відродження засвідчила високий злет людської думки у всіх сферах діяльності: науці, мистецтві, літературі, музиці, сфері виховання, освіти. Сформувалися нові суспільні відносини, головним об'єктом яких виступає людина як особистість з усіма й сильними і слабкими сторонами. Це була розвинута культура перехідного періоду між епохою середньовіччя й епохою Нового часу. Треба сказати, що після першого виступу викликаного викладачем студента в обговоренні питання, брали участь усі бажаючі. При цьому їм дозволялось користуватись конспектами, підручниками а також статтями. Семінар пройшов успішно і всі задоволені.

Завершується семінарське заняття підбиттям підсумків обговорення теми, оцінюванням навчальних досягнень студентів.

Список використаної літератури

1. Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник /Під заг. ред. Заболоцької К. В. Донецьк: «Східний видавничий дім», 2001. с. 79-102.

2. Маркарян Е.С. Нариси історії культури. Єреван: Вид. АрмССР, 1968.

3. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчаль­них закладів. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 576 с.

4. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. К.: Знання, 2000. - 359 с.

5. Баткина Л. М. Італійське Відродження у пошуках індивідуальності. М.,

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Визначення умов зародження культури Ренесансу в другій половині XIV ст. Роль творчої діяльності Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля у розвитку мистецтва в епоху Відродження. Історія виникнення театру в Італії. Відрив поезії від співочого мистецтва.

    контрольная работа [34,2 K], добавлен 17.09.2010

  • Розгляд основних характерних рис "Північного Відродження" у європейському мистецтві. Відмінності північного Відродження від італійського. Особливості, головні представники та зображення картин епохи Відродження в Англії, Нідерландах та Німеччині.

    презентация [2,7 M], добавлен 23.11.2017

  • Історія відкриття першого професійного українського театру корифеїв. Засновник професійної трупи – М. Кропивницький. Жанри сценічного мистецтва, найзнаменитіші вистави театру. Вклад до розвитку театральної справи письменника і драматурга М.П. Старицького.

    презентация [837,6 K], добавлен 25.12.2013

  • Становлення та розвиток професійного театру в Полтаві з початку його існування з ХIХ століття і діяльність перших акторів, драматургів міста. Порівняння того театру з сучасним, тих драматургів з драматургами нашого часу, тих режисерів з сучасниками.

    курсовая работа [74,5 K], добавлен 02.04.2008

  • Погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем. Особливості системи містерійної основи курбасового театру. Історія становлення українського театру "Березіль". Театральне відлуння в Українському музеї Нью-Йорка.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 30.03.2011

  • Особливості розвитку театрального мистецтва в Україні у другій половні ХІХ ст. Роль українського театру в історії українського відродження і формуванні української державності. Загальна характеристика виступів українського професійного театру за кордоном.

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 19.09.2010

  • Мистецтво України другої половини XIX ст., розвиток драматургії та театру. Формування естетичних поглядів М.Л. Кропивницького, вплив на них статей М. Добролюбова та творчості О. Островського. Створення українського професійного театру "Руська бесіда".

    реферат [26,5 K], добавлен 14.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.