Становлення і розвиток метабібліографії в Україні

Отже, покажчики бібліографічних посібників, дають змогу встановити ступінь розвитку галузі, прогнозувати і планувати її розвиток у подальшому, допомагають виявити стан бібліографічної забезпеченості окремих галузей знань і категорій споживачів інформації та усунути лакуни у великому масиві бібліографічної продукції.

2.2 Типологічна диференціація метабібліографічних посібників

2.2.1 Поточні покажчики бібліографічних посібників

За часом видання покажчики БП поділяється на ретроспективні, поточні і перспективні. Поточні виконують функцію інформування про нові надходження.

Поточний облік бібліографічних посібників в Україні розпочато в 1924 р. "Літописом українського друку". Це перший бібліографічний покажчик, який поруч із книгами і брошурами, облікував і бібліографічні посібники. Зараз "Літопис книг" (сучасна назва з 1954 р.) виходить щомісячно й надалі облікує окремо видані покажчики БП у розділі "Бібліографія і бібліографічні посібники. Каталоги". В усіх інших розділах, у бібліографічних описах книг вказано прикнижкові БП.

Створення метабібліографічних поточних видань пов'язано з ім'ям М. Ясинського, який підготував і видав щорічники "Бібліографічна робота на Радянській Україні в … р." за 1926-1928 рр.

Перша праця є оглядом бібліографічної діяльності в Україні за 1926 р. [Ясинський,Бібліографічна робота на Радянській Україні в 1926 р..,1927, С. 64-92], до якого додано покажчик нових бібліографічних посібників "Бібліографія бібліографічних покажчиків за … рік", створений на основі обов'язкового примірника Всенародної бібліотеки України. Бібліографічні джерела (загалом 432 назви) подано за розділами: "Бібліографічна й книгознавча періодика", "Бібліографія бібліографії", "Покажчики для окремих предметів", "Покажчики літератури для шкіл і курсів різних ступенів", "Покажчики змісту періодичних видань", "Каталоги видавництв і книжкових крамниць", де обліковано окремо видані покажчики, видавничі каталоги, бібліографічну періодику, списки та огляди, надруковані в періодичних виданнях тощо [Українські метабібліографічні посібники, 2012, с. 18]. Наступні огляди за 1927 [Бібліографія на Радянській Україні 1927 р., 1929, с. 71-106.] та 1928 рр. [Бібліографія на Радянській Україні 1928 року,1930, с. 34-58] побудовані аналогічно. У систематичному порядку подано назви БП у розділах: "Часописи", "Каталоги видавництв", "Спеціальна бібліографія", "Покажчики до часописів", "Рецензії на бібліографічні видання".

Поточна метабібліографія вміщується і в "Літописі журнальних статей", який виходить з 1936 р. і до сьогодні. За наявності пристатейного списку літератури в бібліографічному описі вказується кількість назв у списку або сторінки статті, на яких подано список.

Окрім М. Ясинського, спроби облікувати поточну метабібліографію, здійснив Б. Романенчук, який окремим розділом у праці "Бібліографія" подавав відомості про БП, що вийшли друком у Галичині й на Волині, частково - на Буковині, Закарпатті та в еміграції [Романенчук, 1938].

Окремо видані БП містяться у бібліографічному покажчику книг і брошур "Нові видання України", який видає Книжкова палата України з 1958 року [Нові видання України : видавничий бібліогр. покажч. кн. та брошур].

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені О. Гончара з 1969 р. двічі на рік видає поточний бібліографічний список "Нові довідкові, бібліотекознавчі та бібліографічні матеріали", у якому подає перелік нових бібліографічних посібників.

У радянський період значний внесок у розвиток поточної універсальної метабібліографії України зробила ЦНБ АН України (нині - Національна бібліотека України імені В. Вернадського), яка випускала щорічники: "Інформаційний покажчик бібліографічних праць, виконаних бібліотеками АН УРСР" (з 1971 до 1990 р.) і "Довідкові та бібліографічні книжкові видання у фондах бібліотек наукових установ АН України" (з 1973 до 1991 р., останній виданий у 1993 р.).

Поточний облік універсальної метабібліографії на державному рівні здійснювала Всесоюзна книжкова палата. "З 1946 по 1991 рр. видавала щорічник "Библиография советской библиографии" (з 1992 р. це видання виходить під назвою "Библиография российской библиографии". У ньому відображалися різні форми і жанри БП, що видавалися на території всього Союзу:

· окремо видані неперіодичні БП;

· періодичні бібліографічні видання;

· внутрішньокнижкові та внутрішньожурнальні бібліографічні покажчики, списки та огляди;

· прикнижкові та пристатейні списки обсягом не менше 100 назв;

· історіографічні огляди" [Шв-Водка. Б-ф. рес., с. 120].

Окремі поточні покажчики бібліографічних посібників укладали бібліотеки України на основі нових надходжень до фонду бібліотек, зокрема, це "Зведений каталог бібліографічних списків та покажчиків літератури, підготовлених бібліотеками Харкова за 1994 рік", "Нові довідкові, бібліотекознавчі та бібліографічні матеріали", поточний бібліографічний список, виданий Херсонською обласною універсальною науковою бібліотекою імені О. Горького.

Нині окремі бібліотеки укладають поточні посібники, зокрема, Житомирська ОУНБ щорічно видає "Зведений інформаційний список нових надходжень методично-бібліографічних матеріалів".

До 2008 р. функції поточного універсального покажчика БП, які вийшли на території України, виконувало видання Національної парламентської бібліотеки України "Бібліотекознавство і бібліографія України : покажчик видань за ... півріччя ... року", що виходить з 1971 р. "Покажчик виходив раніше під назвою "Бібліотекознавство і бібліографія Української РСР", спочатку без визначеної періодичності, з 1974 р. - двічі на рік. Упорядниками видання в різні роки були: Г. Ващук, Н. Прензилевич, В. Тугай, Т. Кудласевич, А. Федорова, Т. Заморіна, Л. Кухар, С. Савченко" [Шв-Водка. Б-ф. рес., с. 119].

Цей бібліографічний покажчик поряд з книгами та брошурами, статтями та рецензіями з журналів і газет, які за змістом були присвячені розвитку бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства в Україні, облікував бібліографічні посібники, видані бібліотеками або науково-інформаційними центрами України, в тому числі неперіодичні, періодичні і продовжувані видання, а також прикнижкові бібліографічні списки чи покажчики. У кожному випуску в середньому відображалося 450-500 назв БП.

"Бібліографічні посібники відображені в таких розділах:

· у розділі "Бібліотечна справа. Бібліотекознавство", в підрозділі "Основні напрямки діяльності бібліотек", у рубриці "Популяризація літератури". Тут відображені тільки рекомендаційні БП, переважно методико-бібліографічні матеріали, за різними галузями і темами;

· у розділі "Бібліографія та бібліографознавство" в підрозділі "Бібліографічні покажчики" - всі інші БП, в рубриках, що відповідають їх змісту або виду" [Швецова-Водка. Бібліографічні ресурси України, 2000, с. 163]

На сучасному етапі, поточний облік покажчиків БП веде Національна парламентська бібліотека у поточному бібліографічному покажчику універсального змісту "Метабібліографія України".

"Видання інформує про бібліографічні посібники різної видової і жанрової палітри з різних галузей знань, подає відомості про:

· державні (національні) посібники;

· окремо видані бібліографічні покажчики: ретроспективні і поточні, науково-допоміжні, професійно-виробничі і рекомендаційні, універсальні, галузеві, бібліотечно-каталожні, видавничо-книготорговельні (за виключенням посібників "малих" форм);

· покажчики змісту періодичних видань;

· бібліографічні огляди, методико-бібліографічні матеріали, які містять розгорнуті списки літератури;

· посібники, що реєструють праці організацій, наукових установ;

· біобібліографічні покажчики;

· найзначніші прикнижкові та пристатейні списки та бібліографічні підрядкові примітки [Метабібліографія України 2009, 2010,с. 3].

Відбір матеріалів до щорічника здійснюється на основі обов'язкового примірника, що надходить до фондів Національної парламентської бібліотеки України та вибіркові нові надходження до Національної бібліотеки України імені В. Вернадського.

Покажчик чітко окреслює основну мету цього напряму роботи НПБУ - моніторинг бібліографічної діяльності бібліотек різних типів і форм власності, наукових установ, громадських об'єднань та окремих громадян.

Серед поточних метабібліографічних посібників слід виокремити метабібліографічний покажчик Національної парламентської бібліотеки "Посібники наукової бібліографії, видані в Україні (1991-2005)" [посил. на л-ру]. Він є хронологічним продовженням ретроспективного бібліографічного покажчика, створеного раніше працівниками НПБУ: "Посібники наукової бібліографії, підготовлені бібліотеками України в 1981-1990 рр." [Посібники наукової бібліографії, підготовлені бібліотеками України в 1981-1990 рр.,1993,121 с.]. У покажчику подано інформацію про бібліографічні посібники, підготовлені бібліотеками різних типів і форм власності, науковими та іншими установами, окремими громадянами за період 1991-2005 рр.

Складовою частиною поточного обліку БП є покажчики неопублікованих БП. Створюються, переважно, у вигляді бібліографічних списків, покажчиків чи картотек, але залишилися рукописними (чи машинописними або електронними). Такі БП існують, як правило, лише водному примірнику, який зберігається в тій бібліотеці, яка склала БП. Таким чином, багато покажчиків БП є невідомими широкому загалу користувачів. Однак, в останні роки, поширеною є практика демонстрування таких ресурсів на бібліотечних сайтах.

У поточній метабібліографії головну роль відіграє Національна парламентська бібліотека України, яка до 2008 р. облікувала покажчики БП у виданні "Бібліотекознавство і бібліографія України", продовжила роботу у метабібліографічному покажчику "Метабібліографія України". Значний внесок робить і Книжкова палата України, яка облікує покажчики БП на державному рівні у "Літописі книг", "Літописі журнальних статей" та у покажчику книг і брошур "Нові видання України". Значні досягнення мають й інші бібліотеки України, які створюють покажчики БП на основі нових надходжень. Варто зауважити, що в Україні уже створена певна система бібліографічного обліку покажчиків БП, однак є певні недоліки, які потребують кооперації сил усіх бібліотек для якнайповнішого інформування споживачів про поточні метабібліографічні ресурси.



2.2.2 Ретроспективні покажчики бібліографічних посібників

Ретроспективні покажчики БП створюються з метою обліку усіх виданих на території держави покажчиків за тривалий хронологічний період, що дають уявлення про бібліографічне забезпечення тих чи інших галузей знань, сприяють підведенню підсумків роботи із створення БП.

Перші спроби укладання покажчиків БП мали місце ще у кінці ХІХ ст. І. Левицький у вступній статті до "Галицько-руської бібліографії" подав короткий огляд бібліографічних видань, присвячених Галичині, що вийшли друком до 1886 р [Галицько-руська бібліографія за роки 1772-1800].

М. Ясинський є автором першого універсального ретроспективного покажчика БП. Список українських бібліографічних посібників, які були видані за дореволюційні і радянські роки, поданий як додаток до праці "Головні моменти з історії української бібліографії" […].

„У метабібліографічному списку відображено найважливіші українські універсальні та галузеві покажчики, огляди літератури, окремі краєзнавчі посібники (загалом 264 назви окремо виданих БП за 1837-1926 рр.). Матеріал згруповано у розділи: "Бібліографія бібліографії", "Бібліографія покажчиків видань українською мовою загального характеру", "Покажчики видань українською мовою спеціального характеру", "Покажчики видань, що змістом торкаються цілої України", "Краєзнавча бібліографія", "Індивідуальна бібліографія""[Укр. Метаб-фічні посібники, c. 12].

Є.-Ю. Пеленський укладач ретроспективної метабібліографії "Бібліографія української бібліографії", у якій подано окремо видані, внутрішньокнижкові та внутрішньожурнальні БП за галузями знань, за певний хронологічний період [….].

Надалі робота над укладанням ретроспективних покажчиків БП розподілена в межах інституцій. Книжкова палата України видала покажчики "Книга про книги, 1917-1963: Техніка. Промисловість. Транспорт. Комунальне господарство : бібліографічний покажчик" та "Бібліографічні посібники УРСР, 1976-1980 : державний ретроспективний бібліографічний покажчик".

„"Бібліографічні посібники УРСР, 1976-1980" - це перший універсальний ретроспективний покажчик БП, виданих в Україні, що вийшов окремим виданням. У його підготовці взяла участь Книжкова палата та викладачі Харківського державного інституту культури. У покажчику обліковані окремі неперіодичні видання БП, періодичні бібліографічні видання, внутрішньожурнальні бібліографічні покажчики, списки, огляди". До уваги бралися лише видання, опубліковані бібліотеками та закладами не нижче обласного рівня (за винятком краєзнавчих бібліографічних джерел) [Швецова-Водка. Б-фічні рес. Укр. с. 122].

Практика створення покажчиків БП була поширеною у бібліотеках, у 30-80 рр ХХ ст. Так, у Державній Публічній бібліотеці імені М. Салтикова-Щедрина (зараз - Російська національна бібліотека) у 30-х рр. ХХ ст. була створена група, яку очолив видатний український бібліограф Ю. Меженко, для розробки серії "Библиография русской библиографии". У результаті її діяльності був укладений покажчик "Общие библиографии русских книг гражданской печати" [Сокурова М. В. Общие библиографии русских книг гражданской печати…]. Покажчик вміщував найважливіші універсальні ретроспективні та поточні покажчики книг, які охоплювали літературу 1708-1939 рр., у другому виданні - 1708-1955 рр.

Наступним був покажчик "Общие библиографии русских периодических изданий 1703-1954 гг.", який підготували М. Машкова та М. Сокурова. У ньому містились універсальні покажчики періодичних видань.

У 1977 р. вийшов інший покажчик, що охопив бібліографічні посібники, в яких відображені періодичні видання вже з 1703 по 1975 р., у тому числі, не тільки універсальні БП, але й галузеві, і краєзнавчі "Русская периодическая печать" [Андреева Н. Ф. Русская периодическая печать].

"Важливим джерелом інформації про бібліографічні видання найбільших бібліотек України є покажчики літератури про ці бібліотеки, як правило, присвячені ювілейним датам. Наприклад, це покажчики про ЦНБ АН України імені В. Вернадського (зараз - Національну бібліотеку України імені В. Вернадського), Львівську національну наукову бібліотеку Ураїни імені В. Стефаника, Національну парламентську бібліотеку України, Харківську державну наукову бібліотеку імені В. Короленка, Книжкову палату України та інші". [Шв-Водка, Б-ф. рес. Укр. с. 122].

Національна бібліотека України імені В. Вернадського також інформувала про зарубіжні БП, які надходили до її фондів і бібліотек науково-дослідних установ НАН України у покажчику "Зарубіжні періодичні видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та бібліотек науково-дослідних установ НАН України за…рр..".

Державна історична бібліотека України видала ретроспективні покажчики краєзнавчих БП, видані бібліотеками України за п'ять років їх діяльності (1976-1980, 1981-1985, 1986-1990, 1991-1995).

Ще на початку 90-х рр. ХХ ст. у результаті співпраці Центральної наукової бібліотеки АН України імені В. Вернадського (нині - НБУ імені В. Вернадського) з Державною республіканською бібліотекою УРСР (зараз - Національна парламентська бібліотека України) та Археографічною комісією АН УРСР видали універсальний ретроспективний покажчик БП "Джерела українознавства".

„Перший випуск "Вітчизняні бібліографічні джерела" [Джерела українознавства : Вип. 1. Вітчизняні бібліографічні джерела, 1990, 237 с.]. У виданні подані відомості про окремо випущені, внутрішньокнижкові, внутрішньожурнальні, прикнижкові та пристатейні бібліографічні посібники (усього 1385 назв), видані в Україні у ХІХ-ХХ ст., що інформували про вітчизняні текстові неперіодичні видання українською й російською мовами. Окремим розділом виокремлені періодичні видання, що вийшли на території України. Інший матеріал систематизовано у таких розділах: "Загальний розділ", "Персональні бібліографічні посібники", "Каталоги державних і громадських бібліотек та книжкових видавництв", "Каталоги книжкових магазинів та приватних бібліотек" [Промська. Випуск універсальних ретроспективних метабібліографічних покажчиків в Україні, 2011, с. 1].

У 1998 р. Національна бібліотека України імені В. Вернадського підготувала другий випуск "Джерел українознавства", присвячений покажчикам українських періодичних видань [Джерела українознавства : Вип. 2. Бібліографія бібліографічних посібників українських періодичних видань, 1998, 131 с.]. Тут подано відомості як про вітчизняні, так і про зарубіжні покажчики періодичних видань, які видавалися на території України, незалежно від мови, або за кордоном українською мовою. Серед них - універсальні і галузеві покажчики періодичних видань (журналів, газет, бюлетеней, періодичних збірників), а також покажчики змісту окремих періодичних видань (всього 541 назва). „Матеріал згруповано у два розділи: "Бібліографічні посібники періодичних видань у цілому" та "Бібліографічні посібники періодичних видань галузевого характеру". Перший розділ поділявся на два підрозділи: "Загальні ретроспективні посібники" та "Поточний бібліографічний облік". У другому розділі бібліографічні джерела зосереджені в підрозділах, присвячених окремим галузям. Спочатку подаються загальні покажчики періодичних видань з певної галузі, нижче - покажчики до окремих періодичних видань" [Промська. Випуск університетських ретроспективних метабібліографічних покажчиків в Україні, 2011, с. 1].

Національна парламентська бібліотека України, під час підготовки нового багатотомного біобібліографічного словника "Українські письменники", як один з перших кроків у цьому напрямі видала покажчик бібліографічних посібників, що містить відомості як про окремих письменників і публіцистів, так і про літературознавців, критиків, перекладачів, а також про розвиток української літератури в цілому [Українські письменники : покажч. бібліогр. посіб.,1995, 73 с.].

З кінця 90-х років поширення набувають бази даних. Для орієнтування в таких бібліографічних джерелах почали створювати покажчики баз даних, зокрема: "Бази даних НТІ України", "Метабаза БД НТІ України" та ін.

У 2008 р. Національна парламентська бібліотека України підготувала покажчик другого ступеня під назвою "Прикнижкова бібліографія. Додаток до бібліографічного покажчика "Бібліотекознавство і бібліографія України. Вип. 74-76". У систематичному порядку подано 1526 назв прикнижкових БП за 2004-2007 рр., переважно обсягом понад 100 назв. Також вказано кількість назв відображеної літератури.

Того ж року, Національна парламентська бібліотека України видала покажчик змісту продовжуваного бібліографічного видання "Календар знаменних і пам'ятних дат". У покажчику "Календаря…" узагальнено інформацію про бібліографічні та довідкові матеріали за 50 років його існування (1957-2006). Тут подано відомості про біографічні та фактографічні довідки і списки літератури з нагоди ювілеїв видатних громадсько-політичних, державних, військових діячів, вітчизняних і зарубіжних представників науки, культури, літератури і мистецтва. Покажчик змісту побудований у вигляді переліку знаменних і пам'ятних дат за календарем - з 1 січня до 31 грудня ["Календар знаменних і пам'ятних дат".., 2008, 168 с.].

"У 2009 р. НПБУ підготувала ще один покажчик змісту календарів - "Знаменні дати. Календар (2000-2009)", значно менший за обсягом. Подано 393 позиції (у кожній позиції наведено дату та короткий опис події) з відсилкою на рік видання і сторінки щорічника, на яких вміщувалися статті й списки рекомендованої літератури" [Промська. Вип. Універсал. Ретроспект. с. 3].

Упродовж 1998-2007 рр. Національна парламентська бібліотека на сторінках фахових часописів "Бібліотечна планета" і "Вісник Книжкової палати" публікувала метабібліографічні огляди бібліографічної діяльності окремих ОУНБ та публічних бібліотек окремих областей. Відтак, проаналізовано БП Івано-Франківської ОУНБ імені І. Франка, Херсонської ОУНБ імені О. Гончара, Черкаської ОУНБ імені Т. Шевченка, бібліотек Вінницької, Тернопільської, Чернігівської областей та ін.

Надзвичайно цікавим є бібліографічний покажчик "Інформаційний покажчик неопублікованих бібліографічних списків, виконаних бібліотеками науково-дослідних установ НАН України, 1996-2001", який видала Національна бібліотека України імені В. Вернадського у 2002 р.

"До метабібліографічного посібника включені відомості про бібліографічні довідки, підготовлені НБУВ упродовж 1996-2001 рр., а також бібліотеками науково-дослідних установ НАН України та бібліотекою Національного аграрного університету (нині - Національний університет біоресурсів і природокористування України) упродовж 2000-2001 рр. Бібліографічні описи в покажчику згруповано за схемою ББК для наукових бібліотек. Про кожну довідку подаються такі відомості: назва, види документів, що увійшли до переліку, кількість назв, мова документів [Промська, Випуск університетських ретроспективних метабібліографічних покажчиків в Україні с. 3]. В галузi ретроспективної метабiблiографiї України активно працює Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України імені. В. Вернадського, Національна історична бібліотека України, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Харківська державна наукова бібліотека імені В. Короленка, Книжкова палата України та ін.

Отже, можна зробити висновок, що ретроспективні універсальні покажчики БП в Україні складають певну систему, яку кожного року доповнюють все іншими формами та видами. Однак для повного охоплення бібліографічної інформації про Україну, необхідно більш скоординувати діяльність бібліотек України. Подолання недолiкiв i подальший розвиток метабiблiографiї в Українi сприятимуть удосконаленню системи iнформування споживачiв про метабiблiографiчнi ресурси України.



2.3 Розвиток електронної метабібліографії в Україні

Зародження електронної метабібліографії припадає на кінець ХХ ст. Основними передумовами стало активне впровадження новітніх інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини, зокрема, у бібліотечну та бібліографічну справу. Як наслідок до зростанням кількості користувачів мережі Інтернет. З метою донесення до користувачів метабібліографічної інформації бібліотеки публікують її на своїх сайтах, зокрема, інформують про бібліотечні каталоги, бібліотечні та бібліографічні картотеки, друковані та неопубліковані БП, власні електронні БД, електронні бібліографічні ресурси інших виробників тощо.

Середина 90-х рр. ХХ ст. характеризується появою та збільшенням кількості бібліографічних баз даних, що у свою чергу призвело до появи покажчиків БД і метабібліографічних БД. Варто зазначити, що облік бібліографічних БД здійснювався як у друкованих метабібліографічних покажчиках, так і у метабібліографічних БД.

Першим в Україні підготував і видав покажчик БД "Базы данных НТИ Украины" [Базы данных НТИ Украины, 1995, 76 с.] у 1995 р. Український інститут науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ). "До праці ввійшло 109 описів баз і банків даних, вміщувались такі відомості: назва, виробник, адреса виробника, спосіб доступу до БД (online/offline), розповсюджувач, адреса розповсюджувача, тип БД, зміст, предметна область, дескриптори, обсяг БД, ретроспектива БД, актуалізація, географічні межі, мова, джерело, відповідальність. У 1998 р. каталог був доповнений і перевиданий. Спочатку була сформована "Метабаза БД НТІ України", а на її основі виданий каталог "Бази даних НТЕІ України". Зміст каталогу був обмежений відомчими кордонами. До нього не увійшли описи ресурсів бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв, Національної академії наук України тощо" [Промська. Метабібліографічні ресурси України: сучасний стан та напрями вдосконалення в електронному середовищі, 2012, с. 6].

"У 1996 р. Національна бібліотека України імені В. Вернадського підготувала й видала анотований каталог "Бази даних служби довідково-бібліографічного обслуговування", що інформував про локальні БД (записані в пам'яті комп'ютерів та на компакт-дисках), наявні у відділі довідково-бібліографічного обслуговування цієї бібліотеки. Каталог вміщував інформацію про бібліографічні,фактографічні та повнотекстові БД вітчизняного та зарубіжного виробництва. До назви БД подавалася коротка інформація про її тип, зміст, способи пошуку у базі, виробника (але не в усіх випадках)" [Промська. Метабібліографічна база даних і покажчик баз даних, 2009, с. 123].

У 1997 р. спеціалісти УкрІНТЕІ створили також першу в Україні БД для обліку БД - "Метабазу БД НТЕІ України". Про кожну БД подавалися такі відомості: назва, виробник, тип БД, зміст, ретроспектива БД, актуалізація, географічні розповсюдження тощо. "В каталозі подано інформацію про різні БД, зокрема, довідкові - банки даних "Наука", "Промисловість"; бібліографічні - БД "Каталог НТБ", Український реферативний журнал "Джерело", реферативні видання Всесоюзного інституту наукової і технічної інформації, реферативні видання БД "Current Contents" Інституту наукової інформації (ISI) США; довідково-бібліографічна - Інформаційно-довідкова БД нормативно-технічних документів; документографічна - БД рефератів НДР, ДКР Росії; повнотекстова - БД з інформаційних технологій; структурована - Національна база даних НДДКР (Науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт) і дисертацій; оперативна - Бюлетень оперативної інформації тощо" [Барчук, 2000, с. 7].

На сучасному етапі, майже, кожна велика бібліотека чи наукова установа створює бібліографічні БД, які помітно полегшують роботу користувачів інформації.

Першу метабібліографічну БД в Україні розробила Національна історична бібліотека України у 2007 р. Спеціалісти відділу історичного краєзнавства сформували на базі програмного забезпечення ІРБІС БД "Краєзнавчі бібліографічні посібники бібліотек України: 2001-2005". Її основним призначенням стало інформування споживачів про існуючі краєзнавчі бібліографічні посібники бібліотек України, видані впродовж 2001-2005 рр., сприяння автоматизаційним процесам підготовки метабібліографічних краєзнавчих покажчиків. Пошук у БД здійснюють за автором, назвою, географічною рубрикою, ключовими словами і т. д. Наступним етапом стало формування метабібліографічної БД, до якої внесена інформація про краєзнавчі бібліографічні ресурси, що вийшли друком у 2006 р.

У 2011 р. Національна історична бібліотека України створила покажчик "Бібліографічні посібники з історії України та архівні довідники, 1991-2010" [Бібліографічні посібники з історії України та архівні довідники, 1991-2010, 2011, 104 с. ], який є друкованим варіантом автоматизованої бази даних, вміщує науково-допоміжні бібліографічні посібники з історії України та архівні довідники, видані друком 1991-2010 рр., електронна версія у форматі word представлена на сайті бібліотеки.

НІБУ також сформувала нову БД - метабібліографію "Сучасні джерела з історії України". Важливо, що дані про бібліографічні посібники з вітчизняної історії у цій метабібліографії доповнені відомостями про архівні джерела вторинного рівня - архівні довідники, путівники, описи фондів тощо [http://www.library.vn.ua/Konf2010/texts/4_2.htm].

Триває робота над проектом "Метабібліографія Харківщини", який містить різні типологічні, змістові, організаційні та технологічні аспекти створення вказаного метабібліографічного посібника.

За формою і місцем створення пропонується обліковувати: електронні та неелектронні (традиційні) бібліографічні ресурси, що генеруються бібліотеками Харкова та області, які доступні у локальному та віддаленому режимі. Особливе значення надається перспективній інформації, яка дозволить уникнути дублювання та паралелізму в роботі установ.

"За змістовими і типологічними ознаками передбачається генерування універсальних та краєзнавчих метабібліографічних БД, об'єктами відображення в яких мають бути:

· всі БП, створювані бібліотечно-інформаційними установами Харківщини;

· БП, що відображають документи про Харківщину;

· БД, що генеруються бібліотеками області;

· БД про Харківщину;

· електронні бібліографічні ресурси мережі Інтернет, присвячені регіону та ін.

За жанрами це можуть бути електронні каталоги і БД бібліотечно-інформаційних установ Харківщини та про Харківщину, бібліографічні покажчики, віртуальні виставки, бібліографічні бюлетені, журнали, прес-дайджести, пам'ятки читачу (користувачу) тощо" [Глазунова. Корпоративний ресурс. ., 2013, с. 439].

Організаційно цю роботу розподілили між провідними методичними центрами Харківщини: ХДНБ імені В. Короленка (координатор та відповідальний за проект), Харківською ОУНБ (координатор бібліотек Харківської області) та Центральною науковою бібліотекою Харківського національного університету імені В. Каразіна.

Створення метабібліографічної БД передбачається на базі програмного забезпечення ІРБІС, що дозволить охопити різноманітні друковані та електронні жанри списків, покажчиків, путівників тощо.

Варто зауважити неабияку важливість даного проекту для утворення всеукраїнської системи метабібліографічних ресурсів.

Більш розвиненою є практика представлення метабібліографічної інформації на сайтах українських бібліотек різних систем і відомств, інформаційних установ. Віддалених користувачів інформують про бібліотечні каталоги, бібліографічні картотеки, друковані та неопубліковані БП. Нерідко поряд із такою інформацією про вказані ресурси, може бути представлена електронна метабібліографічна продукція - метабібліографічні посібники як результат бібліографічної діяльності в електронному середовищі. Як правило, це метабібліографічні покажчики (списки, огляди) та метабібліографічні БД.

"Метабібліографічна інформація, подана на бібліотечних сайтах, аналізувалася за такими блоками:

· інформація про традиційні бібліотечні каталоги та бібліографічні картотеки бібліотек;

· інформація про електронні каталоги, аналітичні банки даних та іншіБД власного виробництва та запозичені;

· інформація про бібліографічну продукцію бібліотек, наявність повнихтекстів БП" [Промська. Метабібліографія і віртуальне середовище: аналіз сайтів українських бібліотек, 2010, с. 192].

Інформація про традиційні бібліотечні каталоги та бібліографічні картотеки найдетальніше охарактеризована на сайті Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. Сухомлинського. Про кожен ресурс подаються такі відомості: рік заснування, хронологічні межі, види документів, які обліковуються; організація записів у межах каталогів, картотек, відділ, який відповідає за ведення, місце розташування каталогу, картотеки тощо

На сайті наукової бібліотеки Донецького національного університету (http://library.donnu.edu.ua) електронні покажчики бібліографічних посібників представлені "Картотекою бібліографічних видань", яка містить описи пристатейних бібліографічних списків, окремо виданих БП (книг, брошур), внутрішньожурнальних та внутрішньогазетних БП. Пошук у БД можливий за автором, назвою, роком видання, предметом, словом з предмета чи назви. Допоміжним апаратом у пошуку є словники ключових слів, індивідуальних авторів, джерел (періодичних видань, матеріал з яких поданий у БП), предметних рубрик. Гіпертекстовий список біобібліографічних покажчиків про вчених ДонНУ Наукової бібліотеки Донецького національного університету містить їх БО і посилання на тексти покажчиків.

"На сайті Чернівецької обласної універсальної наукової наукової бібліотеки імені М. Івасюка (http://www.library.cv.ua) у розділі "Науково-видавнича діяльність" уміщено список БП, які видає бібліотека. Кожен опис доповнює посилання на повний заархівований текст".

„Розділ "Бібліографічні покажчики" містить сайт Тернопільської обласної універсальної бібліотеки. Тут подано бібліографічні описи усіх електронних БП, створених бібліотекою, їх тексти можна переглянути, застосувавши функцію "Завантажити"" [Трачук Л. Електронна бібліографічна продукція на сайтах українських бібліотек 2009, с. 10].

"Рівненська державна обласна бібліотека, Херсонська ОУНБ імені О. Гончара, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. Сухомлинського, Харківська ОУНБ, Центральна бібліотека імені М. Кропивницького, ЦБС для дорослих м. Миколаєва формують своєрідні метабібліографічні посібники (списки), наприклад, "Бібліографічні покажчики", "Бібліографічна продукція", "Інформаційно-бібліографічні матеріали" тощо, у яких зосереджують інформацію винятково про бібліографічні видання. Бібліографічна інформація про БП, як правило, обмежується бібліографічним описом видань, або, при наявності, гіперпосиланням чи, навіть, однією назвою" [Промська. Метабібліографія і віртуальне середовище: аналіз сайтів українських бібліотек, 2010, с. 194].

Бібліотеки також практикують подання повних текстів БП на своїх сайтах у форматі word чи PDF, такою є вище згадана БД "Бібліографічні посібники з історії України та архівні довідники, 1991-2010" Національної історичної бібліотеки.

На сайтах бібліотек розміщують також метабібліографічні огляди. Подібні ресурси готують Волинська ДОУНБ імені О. Пчілки, Миколаївсь канауково-педагогічна бібліотека, НБ Національного університету"Києво-Могилянська академія".

Волинська ДОУНБ імені О. Пчілки на своєму сайті розмістила огляд найважливіших краєзнавчих БП, які були видані бібліотекою упродовж 1993-2009 рр., зокрема, охарактеризована структура кожного видання та види відображених документів.

Впровадження новітніх технологій відкрило нові можливості у роботі бібліотек України. Не тільки збільшилась кількість послуг, а й різноманітнішими стали ресурси. Комп'ютеризація призвела до появи електронної метабібліографії. Провідні інформаційні установи формують бази і банки даних з різних галузей знання та надають їх у користування у мережі Інтернет. Так, на сайтах бібліотек публікуються відомості про бібліотечні каталоги, бібліографічні картотеки, друковані та неопубліковані БП, електронні БД. Електронна метабібліографія в Україні зародилася, відносно, недавно, а вже має значні досягнення.

Систему метабібліографічних посібників складають поточні й ретроспективні покажчики БП та електронна метабібліографія. У поточній метабібліографії значну роль відіграють провідні установи країни. Національна парламентська бібліотека України видає покажчик БП "Метабібліографія України". Книжкова палата України на державному рівні облікує окремі покажчики БП у "Літописі книг", "Літописі журнальних статей" та у покажчику "Нові видання України".

До розвитку ретроспективної метабібліографії докладаються провідні бібліотечні установи країни: Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України імені. В. Вернадського, Національна історична бібліотека України, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Харківська державна наукова бібліотека імені В. Короленка, Книжкова палата України та ін. Неабияку роль відігають й обласні універсальні наукові бібліотеки. Чи не найбільшим досягненням в галузі ретроспективної мета бібліографії є покажчик БП у двох випусках "Джерела українознавства", виданий НБУ імені В. Вернадського у співпраці з НПБУ та Археографічною комісією АН УРСР.

Відтак, сучасні інформаційні установи створюють поточні та ретроспективні покажчики БП, поширення набуває й електронна метабібліографія.



Розділ 3. внесок бібліографів Львівської національноїНАУКОВОЇ бібліотеки України ІМЕНІ В. Стефаникау становлення метабібліографії в Україні

Однією із найбільших науково-інформаційних установ України є Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, заснована у 1940 р.. У 1989 р. бібліотеці надано статус науково-дослідного інституту. Основними напрямками наукової діяльності бібліотеки є участь у підготовці національної бібліографії української книги та періодики, науково-бібліографічне розкриття книжкових, рукописних, мистецтвознавчих фондів та дослідження проблем бібліотекознавства та бібліографознавства. Чи не найбільша увага зосереджена на укладанні бібліографічних посібників.

Бібліотека успішно реалізує одне з проект створення національної бібліографії української книги та періодики (XVIII-ХХ ст.). Зокрема, у 2006 р. завершено видання матеріалів фундаментальної, забороненої в 1948-1980 рр.архівної картотеки "Репертуар української книги". Розпочато другий етап створення реєстру української книги - укладання багатотомної бібліографії "Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині з додатком книг української еміграції, 1914-1939 рр.".

Окрім грунтовних науково-дослідних праць, бібліотека видає каталоги найважливіших виставок, проведених в бібліотеці, каталоги свої видань чи каталоги фондових зібрань наявних в бібліотеці: "Каталог видань товариства "Просвіта" у Львові", "Картографічна україніка (1945-2000 рр.) у фондах ЛНБ імені В. Стефаника НАН України", "Кирилична рукописна книга зі збірок відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України" та ін.

Бібліотека видає щорічники - "Записки ЛННБ України імені В. Стефаника", де публікуються наукові теоретико-історичні дослідження працівників бібліотеки з бібліографознавства, книгознавства, бібліотекознавства, історії книги.

Це лише невеликий перелік видань, які видає Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, зазначимо, що серед них є праці метабібліографічного характеру. Бібліотека готує бібліографічні покажчики, теоретико-історичні дослідження, які є містять метабібліографію чи торкаються окремих аспектів її дослідження. Однак покажчики, які є суто метабібліографічними (такі, як "Метабібліографія України" Національної парламентської бібліотеки України) бібліотека не готує.

Інформацію про бібліографічні посібники, які видає бібліотека можна почерпнути із бібліографічних покажчиків, які видає бібліотека з метою інформування про свою діяльність. Такі покажчики можна віднести до метабібліографічних.

Перший бібліографічний покажчик, який підвів підсумок діяльності бібліотеки за сорок років вийшов у 1982 р. під назвою "Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника АН УРСР (1940-1980 рр.) [ ].

Весь матеріалсистематизований у двохосновнихрозділах. У першомупредставленімонографії, бібліографічніпокажчики, інструктивно-методичніматеріали, виданібібліотекою. Другийрозділохоплюєпублікації про фондибібліотеки, зокрема, про рідкіснівиданнятворів, цінністародруки та рукописи, твори образотворчогомистецтватощо.

У покажчику виокремлено підрозділ "Бібліографічні покажчики та наукові праці". Сюди ввійшли рекомендаційні, біобібліографічні покажчики, покажчики рукописних матеріалів бібліотеки, списки літератури, каталоги виставок тощо.

Література у розділахрозташована за хронологією, а в межах року - за алфавітомавторів і назв. До окремих описівподанікороткіанотації.

Бібліографія другої міри присутня у тематичному збірнику наукових праць "Скарбниця знань" , який видала ЛННБ України імені В. Стефаника у 1972 р. [ ]

До статті О. П. Куща додано хронологічний список бібліографічних покажчиків, які підготували бібліографи бібліотеки у період із 1940-1972 рр., в межах року бібліографічні записи розміщені за алфавітом. Сюди ввійшли окрім БП: біобібліографічних, рекомендаційних ,списки літератури, каталоги виставок тощо.

Бібліографічний огляд видань ЛННБ України імені В. Стефаника подано у історичному нарисі про бібліотеку [Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника АН УРСР : історичний нарис, 1989]. В окремому розділі "Наукова робота" охарактеризовано бібліографічні покажчики, які підготували бібліографи бібліотека із 40-х по 60-ті рр., у кінці праці подано бібліографію, загальним обсягом 63 назви.

Хронологічним продовженням попереднього є бібліографічний покажчик "Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України : покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність (1981-2001 рр.)", який містить літературу за 20 років [ ].

Матеріал у покажчику систематизовано у трьох розділах: "Видання бібліотеки", "Праці співробітників, опубліковані поза межами бібліотеки", "Література про бібліотеку".

У першому розділі представлені: 1) збірники наукових праць, 2) матеріали наукових конференцій, 3) монографії, історико-бібліографічні дослідження, довідкові видання, 4) бібліографічні покажчики, каталоги, 5) інструктивно-методичні матеріали, проспекти видань, 6) публіцистика, художні твори, 7) перевидання.

У підрозділі "Бібліографічні покажчики. Каталоги" хронологічному порядку подано 139 назв БП. Сюди ввійшли зведені покажчики періодичних видань, які одержували бібліотеки Львова, покажчики рукописних і друкованих матеріалів до біографій, покажчики змісту періодичних видань, галузеві та біобібліографічніпокажчики, які підготувала бібліотека за 20 років свого існування.

Бібліографічний покажчик "Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України : покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність (2001-2005)" є хронологічним продовженням попереднього і містить літературу за 5 років діяльності бібліотеки.

Структура покажчика є аналогічною до попереднього із певними доповненнями. Матеріал систематизовано у трьох розділах: "Видання бібліотеки", "Праці співробітників, опубліковані поза межами бібліотеки"та "Література про бібліотеку".

У першому розділі представлені: 1) збірники наукових праць, 2) матеріали наукових конференцій, 3) монографії, історико-бібліографічні дослідження, 5) науково-документальні матеріали, 6) науково-довідкові видання, 7) навчальні посібники, 8) бібліографічні покажчики, каталоги, 9) інструктивно-методичні матеріали, проспекти видань, 10) публіцистика, художні твори.

Аналогічним за назвою є підрозділ "Бібліографічні покажчики. Каталоги" за хронологією подано 35 назв БП, укладачами яких є працівники бібліотеки. Сюди ввійшли такі бібліографічні покажчики, як "Репертуар української книги, 1798-1916: матеріали до бібліографії" - найвизначніша робота філіалу Львівської академічної бібліотеки та Київської бібліотеки АН УРСР, так галузевий покажчик-щорічник "Українські Карпати".

Окремим розділом подано каталоги видань бібліотеки за визначені хронологічні періоди.

Бібліографічний покажчик "Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність (2006-2009)" [ ] аналогічний за структурою як попередні бібліографічні покажчики. В окремому підрозділі "Бібліографічні покажчики. Каталоги" в хронологічному порядку подані БП укладені бібліографами ЛННБ імені В. Стефаника за чотири роки. Тут переважають біобібліографічні покажчики та каталоги виставок, які були проведених у бібліотеці. Ще один підрозділ "Каталоги видань бібліотеки" вміщує усього 4 каталоги за минулі роки.

Бібліографія другого ступеня присутня і у виданнях Науково-дослідного центру періодикиЛьвівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника. У 2003 р. бібліотека видала два покажчики, які мали на меті підсумувати діяльність організації за десять років [Науково-дослідний центр періодики (1993-2003 рр.) Науково-дослідний центр періодики (1993-2003 рр.), 2003, 330 с. ].

Усі видання виданнях Науково-дослідного центру періодики подано за хронологією, в межах років - за алфавітом. Повний бібліографічний опис включає відомості про автора, заголовок, підзаголовок, установи і організації, редактора чи редколегію, автора передмови, наукового редактора, консультанта, місце видання, видавництво, рік, обсяг. До окремих видань подаються анотації і рецензії.

Бібліографічні посібники в покажчику не виділено в окремий підрозділ, подано у хронологічному переліку поряд із збірниками наукових праць та матеріалами конференцій. У покажчику вміщено списки періодичних видань, систематичні покажчики змісту, анотовані каталоги, біобібліографічні покажчики тощо. Варто зазначити, що кількість представлених бібліографічних посібників є невеликою.

Покажчики видань є основним та найповнішим джерелом інформації про різноманітні бібліографічні посібники, які готують бібліографи ЛННБ України імені В. Стефаника. При підготовці видання враховано усі області бібліографічного опису, однак у більшості немає анотацій до бібліографічних покажчиків.

Також бібліотека готує щорічні випуски "Каталогу видань Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника". Представлені тут публікації відображають найважливіші напрями наукової діяльності бібліотеки, передусім -- це створення національної бібліографії, формування репертуару української книги кінця XVIII -- першої половини XX ст. і періодики XIX-XX ст.; наукове розкриття унікальних рукописних, мистецьких, книжкових фондів; дослідження історії книги та періодики; кілька видань присвячено відомим українським діячам науки і культури.

Відтак, тут представлені найважливіші бібліографічні покажчики за рік, які підготувала бібліотека, окрім бібліографічного опису подають коротку характеристику кожного із них.

Бібліографи ЛННБ України імені В. Стефаника готують не тільки ретроспективні метабібліографічні покажчики за довготривалий період діяльності бібліотеки, а й поточні, галузеві, універсальні тощо.

Важливим джерелом метабібліографії є каталоги книжкових виставок, які бібліотека готує як у паперовій, так і електронній формах.

Середних слідвиокремити каталог книжковоївиставки "Іван Франко і світова культура"[Іван Франко і світова культура : кат. виставки,1986], "Іван Франко - редактор, видавець"[Іван Франко - редактор, видавець: Каталог виставки, 2006], "ЕтельЛіліанВойнич", "ВільямШекспір-англійський драматург, поет", "Портрет Нескореного": до 15-х роковин загибелі В'ячеславаЧорновола", "Валерія Врублевська-українська письменниця, перекладачка", книжкова виставка присвячена Борису Грінченку тощо.

Бібліотека підготувала і видала ряд галузевих покажчиків бібліографічних посібників. Автором покажчиків другого ступеня із суспільних наук є О. Г. Бербека. Йому належить бібліографічний огляд "Бібліографія другого ступеня з суспільних наук в УРСР у 60-80-х рр."[..] та покажчик "Бібліографічні покажчики з питань економіки, видані в 1970-1980 рр." […].

"Бібліографія другого ступеня з суспільних наук в УРСР у 60-80-х рр." є бібліографічним оглядом різних видів джерел. Праця містить характеристику окремо виданих метабібліографічних посібників з суспільних наук, поточних покажчиків загального характеру у яких відображені БП з суспільних наук, а також списки та бібліографічні огляди, опубліковані у журналах, окремі розділи тематичних БП, які містять метабібліографію. Огляд побудований на бібліографічних джерелах, які видала Книжкова палата України, Національна бібліотека України імені В. Вернадського, Національна парламентська бібліотека, Національна історична бібліотека та ін. Огляд доповнюється списком бібліографічних посібників, які охарактеризовані в огляді, загальним обсягом 66 назв.

Авторству О. Г. Бербекиналежить огляд "Бібліографічні покажчики з питань економіки, видані в 1970-1980 рр." укладений на основі фондів ЛННБ імені В. Стефаника. Покажчики в огляді поділено на дві групи: ретроспективні БП із загальних питань політичної економії та історії суспільної думки і ретроспективні із спеціальних питань економіки.У підрядковій бібліографії подано 38 назв бібліографічних посібників, які зберігаються у фондах бібліотеки. Це, зокрема, покажчики Інституту наукової інформації в галузі суспільних наук, а також видання Всесоюзного інституту наукової і технічної інформації. БП, які охарактеризовані в огляді є російськомовними.

М. А. Вальо - укладач метабібліографій із літературознавства: "Матеріали до бібліографії бібліографій зв'язків української літератури з літературами зарубіжних слов'янських країн" […] та "Матеріали до бібліографії зв'язків української літератури літературами народів СРСР" […].

Перша робота складається із 108 назв. У систематичному порядку подано відомості про окремо видані і внутрішньожурнальні бібліографічні покажчики українською, російською та іншими мовами. До окремих джерел подано анотації, вказано рецензії.

Друга робота акумулює окремо видані та внутрішньокнижкові бібліографічні покажчики, загальним обсяг 181 назва. Матеріал згруповано в розділи: "Загальні бібліографічні покажчики", "Українсько-російські літературні взаємини", "Зв'язки української літератури з літературами народів СРСР" та ін. Деякі джерела проанотовано.

Метабібліографія міститься і у біобібліографічних покажчиках, які видає бібліотека.

Перший покажчик такого характеру, присвяченийНаталіїКобринській. У хронологічному порядку подано бібліографічні покажчики присвячені письменниці за 1855-1920 рр[…].

ЛННБ імені В. Стефаника у 1984 р. підготувала біобібліографічний покажчик "Остап Терлецький" […]. Матеріал згрупований за хронологією за 1895-1983 рр. Метабібліографія тут представлена лиш 7 назвамиокремовиданих БП, які містять описи працьписьменникааболітератури про нього. Бібліографічні покажчики подані українською та російськоюмовами.

Наступний біобібліографічний покажчик виданий з нагоди 70-річчя з дня смерті МихайлаПавлика у 1986 р.[…]. Матеріал згруповано у хронологічному порядку за період з 1895-1983 рр. Окремим підрозділом подано 26 назвбібліографічних покажчиків. Це і як окремо видані, та і внутрішньокнижкові, внутрішньожурнальні і внутрішньогазетні БП різними мовами, зокрема, українською, російською та польською мовами.

З нагоди 100-річчя від дня народження Лесі Українки бібліотека підготувала бібліографічний покажчик "Леся Українка : 1884-1970 " […]. При складанні бібліографії були використані каталоги і картотеки НБУ імені В. Вернадського та ЛННБ імені В. Стефаника.

Матеріал у покажчику поділений на два великі розділи: "Твори Лесі Українки" і "Про Лесю Українку та її творчість". Останній розділ містить підрозділ "Бібліографія бібліографії". Тут у хронологічному порядку подано 26 назв бібліографічних покажчиків, присвячених життю і творчості поетеси. Це і окремо видані БП, так і внутрішньо книжкові та внутрішньо журнальні, до останніх подано анотації із зазначенням сторінок на яких подана бібліографія.

ЛННБ імені В. Стефаника у 1993 р. підготувала бібліографічний покажчик присвячений діячам "Руської трійці"Маркіану Шашкевичу, Івану Вагилевичу, Якову Головацькому, видавцям альманаху "Русалка Дністровая" […]. Покажчик охоплює хронологічні рамки 1834-1990 рр. Уся література у покажчику систематизована у двох розділах "Твори діячів "Руської трійці" та "Література про діяльність "Руської трійці". Другий підрозділ містить метабібліографіярафію у рубриках: "Бібліографічні покажчики" та "Каталоги, в яких зареєстрована "Русалка Дністровая".

У рубриці "Бібліографічні покажчики" зібрано покажчики, які стосуються як діячів "Руської трійці" в цілому, так і персонально, а також загальні бібліографії у яких є література за темою. Тут у хронологічному порядку подано 20 назв БП за період з 1878 р. по 1989 рр. Опрацьовано джерела різними мовами: українською, польською, англійською, російською. Починаючи від персональної бібліографії Karol Estreicher "Szaszkiewicz Marcjan" (1878 р.) до загальної бібліографії "Bibliography of Ukrainian Literature in English and French" (1989 р.)