Становлення і розвиток метабібліографії в Україні

У підрозділі "Каталоги, в яких зареєстрована "Русалка Дністровая" у хронологічному порядку подано каталоги державних і особистих бібліотек, книготорговельні каталоги в яких подавались відомості про наявні примірники "Русалки Дністрової" за період 1865-1968 рр. Загалом 11 назв українською, польською, російською.

Персональна метабібліографія ЛННБ імені В. Стефаника представлена не тільки бібліографічними покажчиками, а й бібліографічними оглядами.

Одним із найпомітніших є праця Л. І. Ільницької "Василь Стефаник у бібліографії". Автор охарактеризувала низку бібліографічних покажчиків, які видала бібліотека за період з 1952 по 1979 рр. У підрядковій бібліографії подано 18 назв бібліографічних посібників: окремо видані, внутрішньокнижкові та внутрішньожурнальні БП.

Бібліотека зробила значний внесок у розвиток краєзнавчої метабібліографії.

Найвиднішими є напрацювання О. Д. Кізлика. У 1967 р. дослідник уклав покажчик "Іншомовні матеріали до історії міст і сіл України". Це, власне, каталог книг фонду львівських бібліотек (ЛННБ імені В. Стефаника і НБ "Львівського університету"), однак покажчик є доволі обмеженим. У 1995 р. автор доповнив і перевидав БП під назвою "Іншомовні джерела до історії міст і сіл України". Покажчик розширений матеріалами, які зібрані з різних друкованих історичних, географічних, краєзнавчих покажчиків, довідників, державно-реєстраційних бібліографічних видань, каталогів львівських наукових бібліотек тощо.

Матеріали у покажчику розташовані за хронологіє у чотирьох розділах: "Територія України ранньої доби", "Територія України княжої доби", "Територія України Литовсько-польської доби", "Публікації з історії областей, міст і сіл України від 1772 р. до наших днів"

Метабібліографія у покажчику вміщена у кількох підрозділах. Відтак, у підрозділі першого розділу "Каталоги виставок" подано 4 назви польською мовою.

Ще один підрозділ "Бібліографія. Історія наукових досліджень" містить 64 назви, зокрема, бібліографічні покажчики, списки літератури, каталоги різними мовами: польською, німецькою, французькою.

Підрозділ "Покажчики змісту газет і журналів" включає 22 назви БП змісту газет польською та німецькою мовами, які виходили у Львові.

Огляд покажчиків змісту українських періодичних видань подає О. Г. Бербекау праці "Важливе джерело бібліографічної інформації". Автор подав характеристику близько 40 бібліографічних покажчиків, виданихукраїнською та російськоюмовами.

В. Г. Гетьманчук та О. О. Яворська - бібліографи ЛННБ імені В. Стефаника уклали у 1989 р. краєзнавчий метабібліографічний посібник"П'ятдесят років возз'єднання українських земель в єдиній Українській радянській державі (1939-1989)". Посібник містить інформацію про 118 БП. Матеріал згруповано у підрозділи: "Покажчики загального змісту" та "Краєзнавчі видання про західні області УРСР". У підрозділі "Краєзнавчі видання про західні області УРСР" матеріал розташовано за областями (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька).

ЛННБ імені В. Стефаника готує галузеву метабібліографію. З 1977 р. видає галузевий БП "Українські Карпати"[…], який до 1988 р. виходив під назвою "Радянські Карпати". Видання охоплює джерела з природи, економіки, історії Українських Карпат. Це, зокрема, монографії, збірники статей, матеріали наукових конференцій, статті з періодичних видань, рецензії, автореферати дисертацій, бібліографічні покажчики, вибірково - газетні публікації, про природні умови і ресурси Українських Карпат, їх раціональне використання і відтворення, рослинний і тваринний світ, про геологічну будову і корисні копалини, екологічні проблеми.

БП "Українські Карпати" за 1977 р. містить рубрику "Бібліографія", у якому в алфавітному порядку подано окремо видані, внутрішньокнижкові та внутрішньожурнальні БП, присвячені "Карпатському Єврорегіону" (територія Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей, передгірних і гірських районів Львівської області). Такі рубрики наявні чи не у кожному випуску посібника.

Бібліографи Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника вносять свою лепту у розвитку української метабібліографії. Їх досягнення представлені формі покажчиків бібліографічних посібників, бібліографічних оглядів, каталогів тощо. Жанрове різноманіття охоплює галузеві, універсальні, персональні, поточні, ретроспективні посібники. Варто зазначити, що з часу створення і до сьогодення відбувається спад у метабібліографічній діяльності бібліотеки. Зараз, фактично, метабібліографія частково представлена у щорічних каталогах бібліотеки та у персональних посібниках, у яких зазначаються БП присвячені діяльності ювіляра чи його роботи.

У період з 50 по 80 - рр. ХХ ст. бібліотека готувала галузеві та універсальні метабібліографічні посібники. На сучасному етапі галузева метабібліографія подається у посібнику "Українські Карпати". Окремих метабібліографіярафічних праць з окремих галузей бібліотека не готує.

Зазначимо, поштовх для розвитку набула персональна метабібліографія. ЛННБ імені В. Стефаника готує ювілейні біобібліографічні покажчики. У них, здебільшого, виокремлюють рубрики "Бібліографія" із зазначенням БП присвячених життю та діяльності ювіляра.

Не менш важливими є теоретико-історичні дослідження бібліографів ЛННБ імені В. Стефаника.

Показовою у цьому плані є дослідження Н. А. Рибчинської "Загальноукраїнський характер метабібліографії західноукраїнських бібліографів першої половини XX ст.". Автор висвітлює діяльність членів Бібліографічної комісії НТШ у Львові І. Т. Калиновича, В. Дорошенка, Є. Ю. Пеленського, М. Кордуби в галузі метабібліографії та оцінює їх діяльність як ще один крок до укладання національної бібліографії.

У статті обґрунтовано вживання терміна "метабібліографія" замість "бібліографія бібліографії". Охарактеризовано науковий доробок, як теоретичний, так і практичний, фундатора української метабібліографії М. І. Ясинського, зокрема, "Головні моменти з історії української бібліографії", "Бібліографічна робота на Радянській Україні в 1926 р.". Автор провела паралелі робіт М. І. Ясинського та західноукраїнського бібліографа Ф. П. Максименка. До числа перших західноукраїнських бібліографів, які займалися метабібліографією зараховано З. Кузелю, який уклав "Спис бібліоґрафічної літератури", І. Т. Калинович автора "Бібліографії українознавства за 1914-1923 рр." та дослідження "Сучасний стан української бібліографії", Є.-Ю. Пеленського головним доробком якого є "Бібліографія української бібліографії" та галузеві покажчики "Бібліографія української мовознавчої бібліографії", "Педаґоґічна бібліографія". Щодо праць В. Дорошенка, то охарактеризовано його "Бібліографічний покажчик Шевченкових творів". Серед наукового доробку М. Кордуби виокремлено картотеку "Бібліографія історії України".

У підрядкових примітках автор подала детальну бібліографію охарактеризованих бібліографічних покажчиків із зазначенням автора, назви, року і місця видання, сторінок, назви видання у якому розміщений покажчик, числа. Праця вирізняється повнотою охоплення матеріалу і є першим дослідженням з обраної тематики.

Н. А. Рибчинська та М. А. Вальо характеризуючи діяльність відділу наукової бібліографії підвели підсумки його роботи за період з 1940 р. по 2010 рр.

Дослідження Н. А. Рибчинської охоплює створення і становлення відділу бібліографії за 1940-1962 рр. Поряд із зазначенням основних біографічних відомостей працівників відділу подано й бібліографічні покажчики укладачами яких є вони. Укладачем першого покажчика у відділі був А. Генсьорський "До першої річниці визволення Західної України від гніту панської Польщі". Чи не найбільшим досягненням відділу стала картотека "Бібліографія української книги 1798-1914", яка була видана лише в період незалежності України. Ще одна вагома праця "Бібліографія української дитячої літератури" К. Малицької. Подано також бібліографічні покажчики О. Павенцького "Матеріали до бібліографії західних областей УРСР", Ю. Зайця "Бібліографія історії міста Львова", "Матеріали до бібліографії академіка М. С. Возняка" та ін. У кінці публікації подано список використаних джерел із зазначенням бібліографії поданих вище покажчиків.

Хронологічним продовженням є праця М. А. Вальо, яка охоплює діяльність відділу за 1963-2010 рр. До найвагоміших бібліографічних досліджень автор відносить фундаментальну працю "Т. Г. Шевченко. Бібліографія літератури про життя і творчість (1839-1916)" О. Д. Кізлика та Є. Є. Кравченка, покажчик М. О. Мороза "Бібліографія творів Івана Франка за 1874-1964 рр.", дослідження М. Гуменюка "Українські бібліографи ХІХ - початку ХХ ст.", бібліографічний покажчик "Українська лексикографія ХІІІ-ХХ століть" Т. Кульчицької, Каталог видань товариства "Просвіта" у Львові укладачами якого є Л. Головата, О. Бербека, підготовка до друку фундаментальної, забороненої в 1948-1980 рр., архівної картотеки "Репертуар української книги, 1798-1916 рр." тощо.

Відтак, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника має значні теоретичні та практичні досягнення в галузі метабібліографії. Починаючи від покажчиків бібліографічних посібників до теоретико-бібліографічних досліджень працівників бібліотеки. Цінними є покажчики і каталоги видань бібліотеки за певний період, універсальні та галузеві покажчики БП, персональні покажчики, які містять БП, надзвичайно важливими є теоретичні дослідження М. А. Вальо та Н. А. Рибчинської.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Аналіз стану умов праці

4.1.1 Характеристика виробничого середовища та його чинників

Праця є життєвонеобхідною потребою людини, тому вона повинна проходити в умовах, які сприяють розвитку її властивостей і забезпечують високу продуктивність. Крім цього, в процесі праці людина не повинна захворіти або одержати травму.

Під час виконання магістерської роботи необхідно дотримуватись правил з охорони праці, оскільки мають місце фізично небезпечні та шкідливі фактори такі як: нервово-емоційні та фізичні напруги, хімічні, електричні фактори, також робота на комп'ютері.

Наукове дослідження проводилось у відділі бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, що знаходиться на третьому поверсі будинку, загальна площа приміщення дорівнює 84 м². Чисельність співробітників складає 5 чоловік. У приміщенні знаходяться 1 комп'ютер, 15 столів, 3 стелажі, 15 стільців. Освітлення загальне та окремо на кожному робочому місці лампа, наявні системи вентилювання та газового опалення. Також у приміщенні є два вогнегасники та ящик з піском, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Умови праці при виконанні наукового дослідження пов'язані з нервово-емоційними та фізичними напругами. Враховуючи те, що робота виконується згідно жорсткому алгоритмові, наприклад, набір інформації, яке часто супроводжується появою монотонності. В інших випадках робота пов'язана з діалогом, який містить інтенсивне розумове навантаження, внаслідок чого людина перебуває в постійній готовності до дії, нерідко в умовах дефіциту часу. Вплив цих факторів викликає погіршення робочих функцій, уповільнення дій та підвищення помилок в роботі. Вплив цих умов знижує загальний рівень працездатності.

При виконанні даної роботи використовувався персональний комп'ютер, який має небезпечний вплив на організм людини:

· підвищений рівень електромагнітних випромінювань; викликає головну біль, підвищену стомлюваність, роздратованість, сонливість, погіршення зору та підвищення температури;

· небезпечний рівень напруги в електромережі, замикання якої може пройти через тіло людини; застосування силових установок (220 В) приводить до небезпечного рівня напруги в електричній мережі, можливе смертельне ураження людини електричним струмом; електричними травмами є поразка ділянок тканин електричним струмом. До електричних травм відносяться опіки,і електрометалізацiя шкіри. Загальна поразка організму електричним струмом, названа електричним ударом, представляє для людини найбільшу небезпеку.

· підвищений рівень шуму (кондиціонери, матричні принтери). При тривалому впливі шуму знижується гострота слуху, змінюється кров'яний тиск, послабляється увага, погіршується зір, відбувається зміна в рухових центрах, що викликає значне порушення координації руху. Особливо несприятливий вплив шуму впливає на нервову і серцево-судинну системи. Весь комплекс змін, що виникають в організмі людини при тривалому впливі шуму, варто розглядати як шумову хворобу.

· при роботі на ПЕОМ підвищується постійна напруга зорового аналізатора, що обумовлює необхідність розрізнення об'єктів при наявності блисків на екрані, їх недостатній чіткості, стрічної структури екрану та миганні зображення.

· Хімічні фактори: наелектризований екран дисплея притягає пил, так що поблизу його "якість" повітря погіршується, тому атмосфера є більш запиленою. Це викликає шкірні захворювання, алергію.

· озон, що виділяється під час експлуатації лазерного принтеру, сканера, ксерокса подразнює слизову оболонку носа, очей та горла, і може призвести до ракових захворювань.

Виконання кваліфікаційної роботи пов'язане з фізичним навантаженням, оскільки необхідно переносити значну кількість літератури, каталожні скриньки, діставати літературу із стелажів висотою 2 м. Неправильне виконання даних операцій може привести до непоправних фізичних травм.

Користування книгами (якщо їх використовувала n - кількість читачів) може привести до алергії, оскільки книги є чи не найбільшими переносниками бактерій.

Занадто довге перебування в читальних залах бібліотеки, де розміщені стелажі з літературою, викликає алергію на пил, труднощі з диханням.

Дія вище вказаних виробничих факторів на організм людини попереджена за допомогою описаних нижче заходів.

4.1.2 Опис процесу праці

Виконання магістерської роботи пов'язане як з психологічним, так і фізичним навантаженням. Основне фізичне навантаження на хребет в процесі виконання роботи, оскільки робота виконувалася в основному сидячи за робочим столом у читальному залі відділу бібліографії. Працювати доводилося чи не кожного дня та робота була доволі монотонною, постійна напруженість зору та уваги. Дані чинники негативно впливали на перебіг виконання поставлених завдань, що передбачало насамперед, нервово-психічну напруженість процесу праці. Робота була складною, адже включає укладання бібліографічного покажчика, написання трьох додаткових розділів, вступу, висновків та списку літератури. Для цього необхідно створити чіткий план дій, переглянути великий масив періодичних видань, віднайти необхідну інформацію, скласти бібліографічний опис, написати анотацію, ключові слова та надрукувати матеріал. Кожного дня опрацьовувала по три - чотири роки одного видання, оскільки переглядала не тільки зміст самого журналу, але й всі публікації окресленої тематики.

Технологічні перерви тривали не більше 20 хвилин для того, щоб поїсти, відпочити.

4.1.3 Аналіз методів дослідження, обладнання та характеристика речовин

Під час написання магістерської роботи використовувались такі методи дослідження, як: аналіз, порівняння, хронологічний, статистичний, структурно-функціональний тощо. Аналіз передбачає аналітичний розгляд статей шляхом написання анотацій та ключових слів, також аналіз видань, які стосуються даної тематики дослідження для написання теоретичного матеріалу. Порівняльний метод передбачає співставлення досліджень теперішнього та минулого, пошук спільних рис та відмінностей. Хронологічний передбачає використання періодичних видань за певний період з 2000-2012 рр. для укладання тематичного бібліографічного покажчика. Метод статистичний подає статистичні дані щодо кількості наявних позицій у покажчику, кількості історіографічних досліджень та кількості авторів, які найбільше доклалися до розкриття теми на сторінках періодичних видань. Структурно-функціональний метод передбачає систематизацію матеріалу за основними розділами та підрозділами усього матеріалу.

4.2 Заходи щодо безпеки під час виконання магістерської роботи та професійної діяльності

1. Заходи безпеки під час експлуатації персонального комп'ютера та периферійних пристроїв передбачають:

· правильну організацію робочого місця та дотримання оптимальних режимів праці та відпочинку під час роботи з ПК;

· дотримання заходів електробезпеки;

· забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату;

· забезпечення раціонального освітлення робочого місця;

· зниження рівня шуму та вібрації.

2. Заходи безпеки під час експлуатації інших електричних приладів передбачають дотримання таких правил:

· постійно стежити за справним станом електромережі, розподільних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових патронів, а також мережевих кабелів живлення, за допомогою яких електроприлади під'єднують до електромережі;

· не тягнути за мережевий кабель, щоб витягти вилку з розетки;

· не закривати меблями, різноманітним інвентарем вимикачі, штепсельні розетки;

· не підключати одночасно декілька потужних електропристроїв до однієї розетки, що може викликати надмірне нагрівання провідників, руйнування їхньої ізоляції, розплавлення і загоряння полімерних матеріалів;

· не залишати включені електроприлади без нагляду;

· не ставити на електроприлади матеріали, які можуть під дією теплоти, що виділяється, загорітися (канцелярські товари, сувенірну продукцію тощо).

Отже, магістерськаробота була виконана згідно інструкцій та вимог з охорони праці. Оскільки робота передбачала фізичну та нервово-психічну напруженість, інтелектуальне та емоційне навантаження, то необхідним був чіткий розподіл відпочинку та праці для збереження здоров'я.

ВИСНОВКИ

Серед багатьох видів бібліографії метабібліографія посідає особливе місце. До об'єктів її обліку належать бібліографічні посібники (БП) всіх видів та жанрів: окремо видані бібліографічні покажчики, ґрунтовні прикнижкові і пристатейні списки літератури, бібліографічні реєстри у часописах, огляди літератури тощо. Необхідною передумовою появи метабібліографії є певний рівень розвитку практичної бібліографічної діяльності, внаслідок чого нагромаджується достатня для реєстрації кількість бібліографічної продукції.

До основних завдань метабібліографії належить:

· інформування про бібліографічну продукцію;

· оцінка повноти бібліографічного репертуару;

· створення джерелознавчої бази для вивчення історії, теорії та методики бібліографії і викладання бібліографічних дисциплін;

· аналіз ступеня розвитку, стану бібліографічної забезпеченості окремих галузей знань і категорій споживачів інформації;

· прогнозування створення нових посібників, які мають усунути лакуни у великому масиві бібліографічної продукції;

Метабібліографія виконує ряд функцій:

· управлінську, метабібліографія є засобом управління процесами створення метабібліографічної інформації, її подальшого використання та поширення;

· прогнозуючу, що передбачає вивчення і аналіз сукупності бібліографічних посібників з різних галузей знання та інформаційних потреб споживачів з метою прогнозування та планування розвитку метабібліографії;

· підсумовуючу функцію, яка допомагає підвести підсумки розвитку певної галузі за допомогою покажчика БП та зробити висновки;

· орієнтуючу, яка сприяє орієнтації споживачів у різноманітті бібліографічної інформації. Покажчик бібліографічних посібників дозволяє встановити не тільки тематику БП, але й їх види, жанри, форми тощо;

· довідково-пошукову функцію бібліографічного пошуку БП з метою встановлення наявності БП із певної теми, галузі знання тощо;

· моделюючу, метабібліографія подає відомості про бібліографічні посібники, як результат діяльності бібліографування, містить вторинну інформацію про БП, а на її основі відбувається створення "моделі" бібліографії "першого ступеня", що дозволяє розкрити її структуру, динаміку та закономірності розвитку.

Метабібліографія - специфічний вид бібліографії, її основними функціями є: організація інформації про бібліографічних посібниках, опис та моделювання бібліографічних ресурсів, забезпечення складного бібліографічного пошуку, підсумовує розвиток бібліографії. Її об'єктами служать бібліографічні посібники всіх видів і форм.

Список використаної літератури

метабібліографія посібник україна бібліотека

1. ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. - Чинний від 1995-07-01. - К.: Держстандарт України, 1994. - 53 с. . Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. - Чинний від 1995-01-01. - К.: Держстандарт України, 1994. - 53 с.

2. Воробьев Г.Г. Документ: информационный анализ. - М.: Наука, 1973. - 256 с.

3. Зиновьева Н. Б. Документознавство: Учебно-методическое пособие. - М.: Профиздат, 2000

4. Илюшенко М.П. История делопроизводства в дореволюционной России: Учеб. пособие. М., 1993.

5. Илюшенко М.П., Кузнецова Т.В., Лившиц Я.З. Документознавство: Документ и системы документации: Учеб. пособие. М., 2007;

6. Илюшенко М.П., Кузнецова Т.В., Лившиц Я.З. Документознавство. Документ и системы коммуникации. - М.: МГИАИ, 1977. - 132 с.

7. Исаев Г.Н., Фрайтаг Ю. Документальные источники научной информации (Теоретические основы): Учеб. пособие. М., 2010.

8. История делопроизводства в СССР: Учеб. пособие. М., 1974.

9. Каштанов С.М. Русская дипломатика. М., 1988;

10. Кушнаренко Н.Н. Документознавство: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Т- во "Знання", 2000, - 460 с.

11. Ларин М.В. Управление документацией и новые информационные технологии. М.: Научная книга, 1998.

12. Организация работы с документами. М.: ИНФРА-М, 2009.

13. Развитие советского документоведения (1917-1981). М.: Главархив, ВНИИДАД, 1983.

14. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. М.: Политиздат, 1991;

15. Сокова А.Н. Документознавство как научная дисциплина: объект, предмет, основные задачи // Документирование управленческой деятельности. М., 1986. С.5-30;

16. Швецова-Водка Г.М Типологія документа: Навч. посіб. для студ. Ін-тів культури / Рівн. держ.ін-т культури. - К.: Кн. палата України, 2008. - 80 с.

17. Янковая В.Ф. Русское делопроизводство в сборниках образцов документов конца 18 - начала 20 в. // Советские архивы. 1989. № 4. С.23-31.

18. Кулешов С. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. / УДНДІАСД, ДАККПМ. -- К., 2008. -- 162 с

19. Бездрабко В.В. Поль Отле і наука про документ // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2009. - № 4. - С.6 - 10.

20. Швецова-Водка Г. Документознавство: навч. посіб.. -- К. : Знання, 2007. -- 398с.

21. Плешкевич Е.А. Традиционное и нетрадиционное документоведение: о чистоте идей, а может быть и рядов // НТБ. - 2005. - № 6. - С.65 - 70.

22. Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісник Книжкової палати. - 2008. - № 4. - С.18 - 21.

23. Сокова А.Н. Документоведение как научная дисциплина: объект, предмет, основные задачи // Документирование управленческой деятельности: Сб. науч. тр. / ВНИИДАД. - М., 2004. - №4. - С. 5 - 30.

24. Столяров Ю.Н. О дисциплинах общепрофессионального блока в проекте учебного направления "Библиотечно-информационная деятельность" // НТБ - 2011. - № 4. - С. 13 - 19.

25. Швецова-Водка Г. До питання про історію розвитку документознавства // Вісник Книжкової палати. - 2008. - № 7. - С. 15 - 16.

26. Швецова-Водка Г. Определение объекта и предмета документоведения // НТБ. - 2008. - № 4. - С. 30 - 43.

27. Кулешов С. Документальні джерела наукової інформації: Поняття, типологія, історія типологічної схеми. --К„ 2010.-- 191 с

28. Бездрабко В.В. К.Г. Мітяєв і становлення документознавства // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2008. - № 1. - С. 8 - 21.

29. Швецова-Водка Г.М. Документ і книга в системі соціальних комунікацій. -- Рівне, 2011. -- 438 с.

30. Бєлоусова І.О. Основні етапи розвитку документознавства // Актуальні питання документознавства: історія та сьогодення: Матеріали І регіональної науково-практичної конференції. - Луганськ: Альма-матер. - 2008. - С.10 - 13.

31. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник для студентов вузов культуры. -- 4-е изд., переработ, и доп. -- К.: Знания, 2009. -- 459 с.

32. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. / УДНДІАСД, ДАККІМ. - К., 2000. - 162 с.

33. Бібліотекознавство: Теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підруч. дія бібл. ф-тів ін-тів культури та училищ культури / За ред. М.С.Слободяника, В.О.Ільганаєвої. -- X.: Основа, 1993 -- 176 с.

34. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник - 3-е изд., стер. - К.: О_во "Знання", КОО, 2010. - 460 с.

35. Столяров Ю.Н. Двухконтурная системная модель библиотеки // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Труды 9-й Междунар. конф. "Крым-2002". -- Судак, 2002. -- Т. 2. -- С

36. ДСТУ 2392-94

37. . 740--742.

Размещено на Allbest.ru