Агротехніка створення та експлуатації садово-паркового об’єкту

На даному об`єкті створення газону буде проводитись шляхом посіву насіння трав. Рівномірність посіву - основа отримання доброго трав`яного покриву. При посіві травосуміші насіння ретельно перемішують. Рекомендується спочатку висівати крупне насіння з загортанням до 3 см., а потім дрібне на глибину до 0,5-1,5 см. Мульчування посівів проводиться тонким шаром перегною або торфу. Після мульчування обов`язкове коткування легким катком. Після посіву насіння при сухій погоді слід утримувати грунт у вологому стані протягом п`яти днів, проводячи полив у ранні чи пізні вечірні години. При досягненні травостоєм 7-8 см. проводиться скошування газону.

В таблиці 4.1 наведено потребу в насінні газонних трав для створення звичайного садово-паркового газону.

Потреба в насінні газонних трав

Склад травосуміші	Вміст виду у суміші, %	Норма висіву, кг/га	Площа газону, га	Потреба в насінні, кг
Тонконіг лучний	60	40	0,5	12
Райграс пасовищний	40	120	0,5	24

Створення альпінарію

Основним елементом альпінарію є камінь, а рослини лише доповнюють і обрамляють брили. Гірку влаштовують на сонячному і захищеному від вітрів місці. Вона повинна мати кілька сторін огляду, і при цьому кожна повинна виглядати неповторно. Розмір визначається насамперед розмірами саду. Особливо варто продумати розташування на пласкій ділянці, тут важливо домогтися природного вигляду в контексті саду, забезпечити плавність переходу від альпінарію до навколишнього ландшафту. Створення альпійської гірки починається з розмітки ділянки. На запланованому місці виривають котлован і заповнюють його щебенем, битою цеглою або керамзитом, які слугуватимуть дренажем. Після закладення основи гірки ущільнюється дно котловану і його засипають родючим ґрунтом у рівень із землею. Землю засипають шарами, кожен шар ущільнюють і поливають водою, щоб заповнити порожнечі. Дренаж робиться для того, щоб земля не «втягнула» камені гірки у себе. На такій основі починається розміщення каменів і їхнє закріплення в ґрунті. На рис. 4.1 зображено варіанти розміщення каміння в композиції.

Традиційний спосіб - укладання ярусами. Їхня кількість залежить від розмірів гірки. Звичайно для гірки розміром 5 х 3 м виходить 3-5 ярусів. Розташування каміння повинно бути гармонійним, створювати ефект природного оголення. Іноді сформувати вигляд допомагає «головний» камінь, що створює певний центр композиції. Відстань між каменями повинна бути достатньою для нормального росту рослин, і для того, щоб підрослі рослини не приховували камені. Кам'яниста ділянка повинна виглядати естетично навіть без рослин, тому що в природі, на високогір'ях рослини лише підкреслюють неповторну велич каміння. Можливих рішень при створенні гірки безліч. Зелену основу складають низькорослі дерева і чагарники, листяні і хвойні, цибулинні. Рослини підбираємо так, щоб гірка виглядала привабливо цілий рік.

3.2 Агротехніка догляду за садово-парковим об'єктом

Процес утримання об'єкту включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, санітарне очищення території об'єкта благоустрою.

Догляд за деревами і чагарниками

Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, оприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.

Поливання має забезпечувати постійну оптимальну вологість коренезаселеного шару ґрунту до глибини 60-70 см. Найкраще розвивається дерево при вологості ґрунту 60-80% повної вологоємності.

Норми та кратність поливання залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості, ступеня вологолюбності й посухостійкості порід, віку дерев. Терміни та кратність поливань залежать від пори висаджування рослин, фази їхнього розвитку й зовнішніх умов. Молоді дерева віком до 15 років у суху і жарку погоду належить поливати до 15 раз за вегетаційний період. Для доросліших рослин кратність поливу знижується до 4-6 раз.

Хвойні та листяні вічнозелені рослини (особливо у перший і другий рік після садіння) вимагають більш інтенсивного поливання в суху погоду. Пересаджені дерева старшого віку, крім поливання, слід дощувати.

Восени, коли довго не було дощів, за 2-4 тижні до середнього строку настання мінусових температур дуже важливо провести вологозарядне поливання рослин.

Удобрення деревних рослин потрібно проводити на основі агрохімічного аналізу. Необхідно своєчасно удобрювати дерева та чагарники після їхнього обрізування. Головною видимою ознакою «ґрунтового голоду» рослин є їхні слабі прирости, здрібнене листя та зміна барв.

Мінеральні підживлення необхідно проводити 2-3 рази за вегетаційний період:

перший раз - весною, в період розкриття бунькових лусок та вегетаційного росту пагонів;

другий - в період повного розпускання листя;

третій - восени, в період листопаду з кінця серпня до другої декади грудня.

Мінеральні добрива при кореневих підживленнях вносяться шляхом поверхневого розкидання, осередковим способом у свердловину глибиною 25-35 см діаметром 4-5 см, по 3-5 шт. на 1 мІ пристовбурної лунки або у вигляді рідких мінеральних підживлень.

Сухі підживлення належить проводити після дощу або поливу у вигляді суміші: 1 вагова частина аміачної селітри, 3 частини суперфосфату, 1 частина калійної солі. Суміш мінеральних добрив розсіюють навколо рослини, відступаючи від стовбура у молодих дерев на 0,3-0,5 м, у дорослих на 0,5-1 м, у чагарників 0,3 м від кореневої шийки. Після сухого підживлення необхідно провести сильний полив насаджень. Оптимальна норма внесення добрив під час другого підживлення становить 35-40 г. на 1 мІ лунки.

Підживлення насаджень органічними добривами проводять 1 раз у 2-3 роки способом внесення компостів, гною, торфу з рівномірним розподілом по пристовбурній лунці. Після такого підживлення землю в лунці перекопують на глибину 10 см.

Дерева і чагарники, які не переносять низьких температур, вимагають захисту в зимовий період. При груповій посадці утепленню підлягає вся площа, яку займає група. Утеплення проводять після перших заморозків. Для утеплення стовбурів і крони застосовується повсть, солома та інші матеріали.

Якщо довго немає дощу, листя дерев покривається досить товстим шаром пилу. що призводить до закупорювання їхніх продихів, погіршення фотосинтезу, сповільнення обміну речовин. З метою змивання осілого на листки пилу слід проводити освіжаюче поливання крон дерев. Вони особливо необхідні в спекотні літні дні (у липні, серпні). Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (не пізніше 9-ї години) або ввечері (після 19-ї години) в міру їхнього забруднення пилом, але не рідше 4-5 разів за вегетаційний період - для листяних порід і 8-10 разів - для хвойних порід.

Обмивання крони проводиться за допомогою шланга або поливальних машин.

З бур'янами борються двома способами - механічним (прополювання, скошування) та хімічним (застосування гербіцидів).

Для усунення негативного впливу ущільнення ґрунту і ефективного підживлення дерев проводять дренування пристовбурних лунок. Для цього навколо стовбура на відстані 60-80 см робиться 5-8 свердловин діаметром 7-12 см на глибину 50-80 см. Свердловини заповнюються компостом, перегноєм або деревною тирсою в суміші з торфом і мінеральними добривами. Дренування, яке сприяє активізації росту кореневої системи, проводиться восени через 3-5 років.

При механічному пошкодженні стовбурів або видаленні гілок деревина пошкоджується різними цвілевими грибами і бактеріями, що зумовлює утворення дупел. Для збереження таких дерев необхідний своєчасний догляд за утвореними дуплами і ранами.

Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року.

Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне.

Формувальне обрізання дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин, рівномірного розташування скелетних гілок.

Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони.

Формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень).

Крони швидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, обрізують щороку і один раз за 2-4 роки у повільнорослих (в'яз, дуб і липа). При обрізанні повільноростучих дерев в основному вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини.

Санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізують підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2 - 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне - зріз крони до основи скелетних гілок.

Обрізування кущів передбачає їх формування, поліпшення якості цвітіння й плодоношення. У кущів, квітки яких розвиваються з бруньок, закладених у попередній рік (бузок, вейгела, форзиція, хеномелес тощо), слід обрізувати лише відцвілі суцвіття, проводять проріджування, омолоджування (вирізування старих скелетних гілок) та вкорочування пагонів з урахуванням розміщення квіткових бруньок.

У кущів з квітковими бруньками на пагонах поточного року (буддлея Давида, гортензія волотиста, пухироплідник калинолистий, таволги Бумальда, японська тощо), які цвітуть у середині чи в другій половині літа, навесні до початку росту або пізно восени вкорочують пагони на 1/2 - 1/3 їхньої довжини залежно від виду й сорту, а в низькорослих кущів окремі слабкі скелетні гілки можна «саджати на пеньок», залишаючи ділянку вищу від кореневої шийки на 10-15 см.

Показником потреби в обрізанні є зменшення приросту пагонів, зниження інтенсивності цвітіння та плодоношення.

Омолоджування декоративних кущів (поодиноких, у групі та в живоплоті) проводять періодично, в міру появи старіючих та перерослих пагонів, які втратили декоративність. Це роблять навесні до початку росту.

Формувальне обрізування кущів проводиться з метою створення декоративної штучної форми, підтримування заданої форми, прискорення росту бокових пагонів і збільшення густоти крони.

Санітарне обрізування кущів проводиться з метою зрізування хворих, сухих та пошкоджених гілок щорічно протягом усього вегетаційного періоду.

Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо

Догляд за живоплотами

Живоплоти із регулярною формою завжди повинні мати широку основу. Підстригання таких огорож починають від основи, визначивши необхідну ширину і рухаються догори.

Живоплоти, які формуються, починають стригти в перший рік після висаджування. Підстригання виконують згори на певній висоті від поверхні землі та з боків. Живопліт із світлолюбних кущів формують у вигляді зрізаної піраміди з нахилом бічних сторін 20-25 С та ширшою основою внизу.

У перший рік кущі живоплоту підстригають один раз за вегетаційний сезон - напровесні до початку сокоруху, пізніше - 3-5 разів за вегетацію в міру відростання.

Вільнорослі живоплоти систематично не підстригають. У них вирізають старі (які починають засихати) та надто загущені гілки. Один раз за два-три роки вільнорослі живоплоти проріджують у період спокою.

Догляд за виткими рослинами (ліанами)

У разі декорування стін споруд для підтримання рослин влаштовують спеціальні пристосування. Виткі рослини швидко використовують поживні речовини з ґрунту і потребують регулярного органо-мінерального підживлення, а глибоке залягання кореневої системи - щедрого поливання. Наземні частини витких рослин потрібно обприскувати чистою водою, яка не тільки освіжає рослини, а й змиває з листя пил і шкідників. Обприскування або поверхневий полив роблять лише вранці.

Обов'язковим прийомом догляду за виткими рослинами є регулярне обрізування. У загущених кущів вирізають старі гілки, які заважають росту молодих пагонів.

Ранньоквітучі ліани рекомендується обрізувати одразу після цвітіння. Вирізають, як правило, всі квітконосні гілки на рівні верхніх ступенів осьової системи, а також слабкі й загущені скелетні гілки й пагони. Проте у цьому разі залишають достатню кількість пагонів для забезпечення цвітіння ліан у наступному році.

Пізноквітучі ліани доцільно обрізувати на початку весни на рівні початкових ступенів осьової системи. Це забезпечує утворення, ріст нових пагонів та їхнє цвітіння у поточному році.

Деревовидні ліани, які вирощуються заради декоративності листя чи осіннього забарвлення, обрізують восени (листопадні) або навесні (вічнозелені).Обрізування пагонів і гілок, що віддаляються від наміченого для озеленення простору, проводять в міру виявлення його протягом сезону.

Утримання квітників

Декоративність і якість квітників значною мірою залежать від догляду, який має забезпечити сприятливі умови для росту і розвитку рослин.

Догляд за квітниками полягає у поливанні, прополюванні, розпушуванні ґрунту, прищіпуванні та видаленні суцвіть, прибиранні стебел з квітників, штикуванні на зиму, захисті від хвороб і шкідників, підстриганні килимових рослин, розкритті багаторічних квітів з прибиранням сміття, підживлюванні, підв'язуванні рослин та укриття їх на зиму.

Поливання квітників повинно проводитися рівномірно з таким розрахунком, щоб земля зволожувалася на глибину залягання коріння. Розсаду квітів поливають щоденно, краще вранці або ввечері, доти, поки вона не приживеться. Частих поверхневих поливань слід уникати.

За вегетаційний період за нормальних погодних умов при догляді за сезонними квітниками в середньому має бути проведено 20-30 поливів. Квітники з покривних рослин поливають частіше - до 40-50 разів за сезон.

Норма поливання для однорічників та дворічників - 15-20, для багаторічників - 25-40 л/м2.

Розпушування ґрунту проводять в міру його ущільнення і проростання бур'яну та обов'язково після рясного поливу чи великого дощу. Перше розпушування треба виконувати напровесні, щойно просохне верхній шар ґрунту, а потім регулярно (один раз на 2-2,5 тижні) до змикання рослин.

Глибина розпушування однорічників - 3-5, багаторічників з поверхневим розміщенням коренів - 3-6 см.

Квітники слід мульчувати, особливо якщо вони створюються із багаторічників. Мульчування ґрунту сприяє збереженню вологи, поліпшенню теплового режиму й затриманню розвитку бур'янів. Як мульчу слід використовувати торф або компости: торфогнойовий, торфофекальний, торфомінеральний, торфоперегнійний тощо; тирсу листяних порід, напіврозкладену солому з гноєм і листом тощо. На 2-3-річних квітниках мульчу вносять шаром 3 см, на старших - 5-6 см і більше. Мульчують квітники із багаторічників один раз за два роки - восени, після обрізування і збирання стебел, або ж весною, після внесення добрив.

Підживлення рослин потрібне для їх забезпечення органічними і мінеральними елементами. Сезонні квітники при добрій підготовці та удобренні ґрунту перед кожною посадкою або ж систематичною заміною ґрунту забезпечують рослини оптимальним живленням. У виняткових випадках можна удобрити рослини водним розчином мінеральних речовин. Проте землю між рослинами слід покривати торф'яною потертю, дрібно насіченою соломою чи лісовою підстилкою.

Багаторічники починають підживлювати з другого року після посадки. Підживлення проводять два рази за сезон. Весною, до початку росту стебел, вносять мінеральні добрива з переваженням азотних, а восени - переважно фосфорних і калійних. Добрива вносять з розрахунку (г/м2): 15-50 фосфорних (суперфосфат), 30-60 калійних (калійна сіль, сірчанокислий калій), 30-40 азотних (аміачна або калійна селітра) чи 10-20 сечовини. Добрива, що містять хлор, використовувати не рекомендується. Весною азотні добрива можна замінювати коров'яком (розбавляють 1:10) або курячим послідом (настій 1:20) при нормі 10 л/м2.

Багаторічні квіткові рослини часто відчувають нестачу мікроелементів, які найкраще слід вносити навесні під час першого розпушування ґрунту у вигляді кореневого підживлення з розрахунку 60-80 мл/м2.

Високі рослини підв'язують до кілків, а якщо вони висаджені рядами, то для підтримки стебел натягують дріт.

Скельні рослини покривають тонким шаром листя і гілками хвойних порід. Таке покриття можна використовувати і для інших рослин у морозні та сніжні зими. Не прикривають рослини лісового походження - барвінок, папороть, плющ.

Кожні 3-5 (6-8) років багаторічні рослини викопують, ділять, ґрунт глибоко перекопують, вибирають бур'яни, у добрюють перегноєм чи компостом і на підготовлену ділянку висаджують поділені рослини.

На килимових квітниках слід пильнувати за дотриманням чіткості рисунка за допомогою підстригання. Підстригати можна і звислі квіти, які завдяки цьому омолоджуються і продовжують своє цвітіння.

У квітниках видаляють засохлі пагони та відцвілі суцвіття, які знижують естетичний вигляд квітників. Обрізування суцвіть сприяє також наступному рясному цвітінню. Цвітіння рослин продовжують прищипуванням центральних пагонів на 1/3 - 1/4 їхньої довжини в період бутонізації, прискорюючи цим розвиток бічних пагонів. Після прищипування рослини рясно поливають і підживлюють.

Загальне правило догляду за квітковими рослинами у квітниках полягає в уникненні зав'язування й дозрівання насіння, що сприяє збільшенню тривалості цвітіння та довголіттю насаджень.

Осіннє прибирання квітників проводять після перших заморозків, коли температура знижується до мінус 1-2 С. Квіти, які необхідно зберегти як маточники, забирають у холодні парники, підвали й оранжереї.

На зиму теплолюбні рослини прикривають ялиновим або сосновим лапником, листям чи торфом. Перед прикриванням зрізують усі пагони і листя на висоті 6-12 см від землі, товщина покривального шару 5-20 см. Прикривання проводять після заморозків (по остиглій землі).

Догляд за газонами

Догляд за газонами полягає у розпушенні і розкиданні снігу, прочісуванні газону граблями, весняному та літньому підживленні, поливі, прополюванні, косінні трави, збиранні сміття та обпалого листя.

Ранньою весною після танення снігу і підсихання грунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати грунтову кірку.

Одним із заходів догляду за газонами є землювання, яке стимулює кущіння злаків, поліпшує вологозабезпеченість молодих пагонів і загальну родючість грунту.

Землювання - це рівномірне поверхневе покриття газонів сумішшю добре переплілих органічних добрив, рослинної землі і грубозернистого піску. Воно проводиться 1 раз у 3-5 років весною, на початку літа (в період кущіння злаків) або восени після скошування.

Для підвищення довголіття газони необхідно піддавати аерації (проколювання або прорізування дернини) на глибину до 10 см.

Для підтримки декоративного стану газонного покриття і забезпечення нормального відростання травостою після скошування необхідно проводити регулярні поливи, зберігаючи грунт коренепроникаючого шару (на глибині 15-20 см) у вологому стані. Оптимальна вологість грунту під дерновотвірними злаками - 70-75% повної польової вологоємкості даного грунту.

У середньому загальна кількість поливів за вегетаційний період звичайних газонів становить 16 разів, партерних - 30.

Звичайні газони слід скошувати, як тільки травостій досягне висоти 8-10 см, 10-14 разів за сезон. Висота травостою, що залишається, - 4-5 см.

Остатній раз газони скошують приблизно за місяць до настання морозів з тим, щоб трава встигла зміцніти і накопичити достатньо поживних речовин. Зрізану траву необхідно обов'язково прибирати з поверхні газону, інакше під утвореними під час косіння валками дернина випріє і з'являться бурі плями.

Систематичне скошування травостою призводить до великого виносу поживних речовин з грунту і виснаження самих рослин, внаслідок чого газон потребує регулярних інтенсивних підживлень. При цьому вносять сухі або рідкі добрива. Терміни та норми внесення добрив залежать від ґрунтово-кліматичних умов і віку травостою. Орієнтовні дози внесення добрив за весь вегетаційний період на малородючих ґрунтах становлять з азоту - 40-80, фосфору - 60-120, калію - 100-120 кг/га.

Знищення бур'янів на газоні досягається, крім скошування, за допомогою прополювання. На молодих газонах, які ще не зміцніли, проводиться ручне прополювання. Дуже важливо забезпечити вчасне прополювання бур'янів у весняний період до їх цвітіння та штучного запліднення.

У ході боротьби з бур'янами найефективнішими профілактичними заходами є знищення бур'янів на ділянках під час обробки грунту і ретельне очищення насіннєвого матеріалу.

Догляд за елементами благоустрою

Догляд за дорожньою мережею та майданчиками включає такі види робіт, як поточний ремонт, санітарне очищення (підмітання, збирання випадкового сміття, прибирання снігу, посипання піском або іншими матеріалами крім солі в період ожеледиці, видалення трави.).

Періодичність санітарного очищення, поливання та миття доріг проводиться в міру необхідності, залежно від інтенсивності відвідування.

Догляд за іншими елементами благоустрою включає: поточний ремонт, підготовку обладнання до експлуатації в літній та зимовий періоди, усунення поточних дефектів з урахуванням системи огляду зелених насаджень, періодичне санітарне очищення урн, водойм, видалення снігу в зимовий період, миття лав, обслуговування систем освітлення, водопостачання, водовідведення, інше.

3.3 Захист зелених насаджень від шкідників і хвороб

У системі заходів із захисту зелених насаджень одними із найголовніших є санітарно-профілактичні. Їхнє завдання полягає в усуненні джерел інфекцій і недопущенні виникнення вогнищ шкідників і хвороб. З цією метою у зелених насадженнях збирають опале листя, хвою, шишки, сухі гілки та загиблі рослини. Обрізують також хворі і всохлі гілки, обкоровують і корчують пеньки, знищують плодові тіла грибів. Особливе місце в заходах, спрямованих на оздоровлення і продовження віку дерев, є лікування ран і пломбування дупел.

Для захисту зелених насаджень від шкідників та хвороб застосовуються такі основні методи: агротехнічні, хімічні, біологічні, біофізичні, механічні та інтегральні.

4. Економічна частина

Економічна частина складається з розрахунків і показників, які зводяться в окремі таблиці. Розрахунок кошторисної вартості будівництва садово-поркового об`єкта і робіт по догляду за ним проводимо за наступними пунктами:

- обгрунтування балансу території садово-паркового обґєкта (таблиця 5.1);

- виробнича програма робіт з будівництва обґєкта озеленення (таблиця 5.2);

- план з праці і заробітної плати для будівництва садово-паркового обґєкта (таблиця 5.3);

- розрахунок необхідної чисельності робочої сили згідно календарних термінів (таблиця 5.4);

- графік виконання робіт згідно календарних термінів (таблиця 5.5);

- розрахунок потреби і кількості основних і допоміжних матеріалів для будівництва садово-паркового обґєкта (таблиця 5.6);

- розрахунок витрат на послуги автомобільного транспорту загальногосподарського призначення (таблиця 5.7);

- розрахунок потреби машин і механізмів, витрат на механізовані роботи (таблиця 5.8);

- кошторисна вартість будівництва садово-поркового об`єкта і робіт по догляду за ним (таблиця 5.9);

Розрахунок балансу території містить:

- загальну площу обґєкта озеленення;

- площу, яка відведена під забудову;

- площу ділянок, які проектуються під зелені насадження;

- площу доріжок і майданчиків різного призначення.

Площу під окремими деревами, насадженнями в алеях приймаємо з розрахунку 4 мІ на одне дерево, площа під кущами - 1 мІ на один кущ, площа живоплоту - в залежності від конструкції.

Площа, яка проектується під деревами становить - 376 мІ (94 шт. х 4 мІ), під чагарниками - 33 мІ (33 шт. х 1 мІ), живоплотами - 47 мІ (47 м. пог. х 1 м.).

Площа газонів залежить від площі озеленення за мінісом площі, зайнятої під деревами, кущами і квітниками.

Розрахунок кошторисної вартості будівництва розпочинається із зведення обґємів робіт у єдину відомість.

На обґєкті висаджуємо 34 штуки дерев, з них листяних - 29, хвойних - 5. Посадку дерев-саджанців здійснюємо без кому у ями розміром 0,7 х 0,7 м. Рослинну землю, яку застосовуємо для заміни бідного грунту, підсипаємо до ям в межах 15%.

Чагарники, у кількості 33 шт. висаджуємо у ями розміром 0,5 х 0,5 м. рослинну землю підсипаємо також у межах 15%.

Загальна довжина живоплотів, які проектуються на території становить 47 м. пог. Кількість рослин необхідних для формування живоплотів - 96 шт. Для висаджування рослин викопуємо траншеї шириною 0,5 м.

На території обґєкту озеленення, крім існуючих асфальтованих доріг проектуємо створення доріжок з тротуарної плитки (354 мІ) і природного каменю (229 мІ).

Для освітлення території проектуємо встановлення світильників різного призначення, загальною кількістю - 29 шт. Для прокладання електричних кабелів викопуються траншеї глибиною 0,7 м. і шириною 30 см., загальна довжина траншей - 380 м.

Малі архітектурні форми: альтанки - 3 шт., садові лави - 6 шт.

В таблиці 5.2 зведені основні обґєми робіт з озеленення і благоустрою обґєкта озеленення.

План з праці і заробітної плати для будівництва обґєкта складається на основі запланованого обсягу робіт (таблиця 5.2), норм часу і тарифних ставок.

Для кожного виду робіт визначаємо кількість часу в людино-днях (трудомісткість). Кількість людино-годин визначаємо множенням обсягу робіт на норми витрат часу в людино-годинах. Для переводу в людино-дні кількість людино-годин ділимо на 8 годин (тривалість робочого дня). Визначення основної зарплати працівників здійснюємо множенням кількості відпрацьованих людино-днів на відповідну тарифну ставку. Додаткову зарплату приймаємо в розмірі 40% від основної зарплати.

Загальний фонд заробітної плати складається із суми основної і додаткової заробітної плати.

Роботи з створення обґєкту обґєднані в такі групи:

1. Посадка дерев, чагарників і живоплотів, догляд за ними;

2. Влаштування газонів і квітників, догляд за ними;

3. Благоустрій території.

Разом із нарахуванням фонду заробітної плат субґєкти господарської діяльності зобовґязані також ще нараховувати і здійснювати відрахування до фондів пенсійного і соціального страхування.

У звязку із сезонним характером робіт у зеленому будівництві, розрахунок необхідної чисельності робочої сили доцільно планувати щомісячно. Варто взяти до уваги, що одні і ті самі робітники після закінчення однієї роботи можуть використовуватися на інших роботах, час виконання яких не співпадає з попередніми.

На основі таблиці 5.4 складається графік виконання робіт (таблиця 5.5).

Основою для розрахунку потреби і кількості основних і допоміжних матеріалів є виробнича програма.

Розрахунок витрат на послуги автомобільного транспорту складається лише для вантажних автомобілів на основі кількості основних і допоміжних матеріалів, які необхідно перевезти для виконання виробничої програми. Вартість утримання машино-зміни залежить відмарки автомобіля, його вантажної підґємності і призначення. На даному обґєкті використовуємо ЗІЛ-130, вантажна підґємністю 4 т.; вартість утримання машино-зміни - 212 грн.

В таблиці 5.8 плануються лише роботи, які виконуються безпосередньо механізмами.

Загальну вартість будівництва садово-паркового обґєкта визначаємо у зведеному кошторисі витрат, який складається на основі даних, розрахованих у попередніх таблицях.

Інші виробничі витрати складають 1,5% від суми всіх попередніх витрат.

Виробнича собівартість становить суму калькуляційних статей з 1 по 6.

Витрати на збут становлять 1-2% від виробничої собівартості.

Повна собівартість будівництва садово-паркового обґєкта і робіт по догляду за ним визначається сумуванням виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

Величина прибутку визначається множенням повної собівартості на запроектовану рентабельність (15-20%) і діленням на 100.

Вартість будівництва садово-паркового обґєкта і робіт по догляду за ним становить суму повної собівартості і прибутку.

Баланс загальної території садово-паркового обґєкту

№ п\п	Види обґєктів	Га	% до загальної площі
1	Доріжки:	0,128	15,7
	а) асфальтовані	0,070	8,6
	б) з тротуарної плитки	0,035	4,3
	в) з природного каменю	0,023	2,8
2	Майданчики	0,066	8,1
3	Зелені насадження:	0,550	67,6
	а) під деревами	0,038	4,7
	б) під чагарниками	0,003	0,4
	в) під живоплотами	0,005	0.6
	г) під газонами	0,500	61,4
	д) під квітниками	0,004	0,5
4	Водойма	0,001	0,1
5	Споруди	0,063	7,7
6	Малі архітектурні форми	0,006	0,8
	ВСЬОГО	0,814	100

Виробнича програма робіт з озеленення

№ п\п	Найменування робіт	Одиниці виміру	Обсяг робіт
1	Загальна площа обєкту	га	0,814
2	Кількість рослинної землі, яка необхідна для посадки дерев	мі	3,5
3	Копання ям для дерев розміром 0,7 х 0,7 х 0,7 м	шт.	34
4	Посадка дерев всього	шт.	34
5	Кількість рослинної землі, яка необхідна для посадки кущів	мі	1,2
6	Викопування ям розміром 0,5 х 0,5 м.	шт.	33
7	Посадка кущів всього	шт.	33
8	Кількість рослинної землі для живоплоту	мі	3,5
9	Копання траншей	10 пог. м.	4,7
10	Посадка живоплоту	шт.	96
11	Підготовка грунту для квітників	мІ	40
12	Посадка квітів:
	а) килимкові	мІ	14
	б) багаторічні	мІ	4
	в) цибулькові	мІ	2
13	Підготовка грунту для газонів	мІ	5000
14	Посів трав і догляд за ними	мІ	5000
15	Копання траншей глибиною 0,7 м. і шириною 0,3 м. для прокладання електричних кабелів	пог. м.	380
16	Влаштування доріжок:
	а) з тротуарної плитки	мІ	354
	б) з природного каменю	мІ	229
17	Влаштування грунтових площадок	мІ	657
18	Влаштування світильників	шт.	29
19	Влаштування альтанок	шт.	3
20	Влаштування садових лав	шт.	6

Розрахунок необхідної чисельності робочої сили згідно календарних

№ п/п	Найменування робіт	Трудовитрати, людино-дні	Запланована кількість	Заплановані календарні терміни
			днів	осіб
1	Копання ям ямокопачем КЛЯ-1 діаметром 70 см.	0,04	1	1	2 декада квітня
2	Копання ям вручну глибиною і шириною до 1 м.	1,24	1	1	2 декада квітня
3	Копання траншей для живоплотів вручну	14,10	2	7	2 декада квітня
4	Навантаження і розвантаження саджанців на машину	0,10	1	1	3 декада квітня
5	Рознесення саджанців дерев і кущів для посадки на відстань до 100 м.	0,21	1	1	3 декада квітня
6	Обрізка пошкодженого коріння секатором	0,15	1	1	3 декада квітня
7	Перенесення на ношах рослинної землі на відстань до 30 м.	1,97	1	2	3 декада квітня
8	Посадка саджанців дерев у готові ями з підсипанням рослинної землі та ущільненням	1,24	1	1	3 декада квітня
9	Посадка саджанців чагарників у готові ями з підсипанням рослинної землі та ущільненням	4,68	2	2	3 декада квітня
10	Планування ділянки вручну на око	68,75	10	7	3 декада березня
11	Вирівнювання грунту граблями з розбиванням грудок і вибиранням коріння	27,50	5	6	3 декада квітня
12	Розкидання сухих органічних добрив	1,30	1	1	1 декада травня
13	Посів газону вручну площею понад 1000 мІ	2,25	1	2	1 декада травня

Кошторисна вартість будівництва садово-поркового об`єкта і робіт по догляду за ним

№ п/п	Статті калькуляції	Сума, тис. грн.
1	Основні і допоміжні матеріали, роботи і послуги виробничого характеру від сторонніх підприємств і організацій
2	Основна заробітна плата робітників
3	Додаткова заробітна плата робітників	7,250
4	Відрахування на соціальні заходи
5	Витрати на утримання і експлуатацію устаткування, в т.ч.
	-послуги транспорту	5,009
	-послуги машин і механізмів
6	Інші виробничі витрати	1,908
7	Виробнича собівартість
8	Адміністративні витрати
9	Витрати на збут	1,291
Повна собівартість будівництва
Прибуток
Вартість будівництва

Висновок

У результаті виконання курсової роботи розроблено проект благоустрою та озеленення території у селі Жуків. Для цього був проведений літературний пошук по даній темі, дослідження природних умов району, аналіз існуючочго стану насаджень та благоустрою даної території, розроблено агротехніку створення зелених насаджень і догляд за ними. А також розраховано економічне обгрунтування реалізації проекту та наведено заходи з охорони праці.

Питання благоустрою та озеленення є важливим для забезпечення високого іміджу мотелю і підвищенні конкурентного статусу на ринку, оскільки створює більш комфортні умови перебування клієнтів.

Створення зелених насаджень - тривалий складний процес, що повґязаний з комплексним виконанням робіт агротехнічного та інженерно-будівельного характеру. Для проведення заходів з організації та благоустрою території, підготовки грунту, посадки дерев та чагарників, влаштування газонів та квітників, догляду за насадженнями, формуванню декоративних груп, з урахуванням їх еколого-біологічних та декоративних властивостей необхідні кваліфіковані спеціалісти.

Список використаних літературних джерел

1. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. - М.: Агропромиздат, 19. - 239 с.

2. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. - М.: ВО Агропромиздат, 1988. - 233 с.

3. Горохов В.А. Городское зеленое строительство. - М.: Стройиздат, 1991. - 416 с.

4. Державні будівельні норми України. Держбуд України. Київ, 2002

5. Ерохина В.И., Жеребцова Г.П., Вольфтруб Т.И. Озеленение населенных мест: Справочник. - М.: Стройиздат, 1987. - 480 с.: ил.

6. Краєзнавчі матеріали про природу та річкову мережу Жидачівщини / Я. Турченяк, Д. Гаврильчук, М. Марків та ін. - Жидачів, 2004. - 32 с.

7. Краткий справочник архитектора. Ландшафтная архитектура. Под ред. Родичкина И.Д. - К.: Будівельник, 1990 - 336 с.

8. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: Підручн. - Львів: Світ, 2005. - 456 с.: іл. Бібліограф. с450.

9. Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству

№70 від 29 квітень 1994 року. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України

10. Озеленение населенных мест: Справочник /В.И. Ерохина, Г.П. Жеребцова, Т.И. Вольфтруб и др.; Под ред. В.И. Ерохиной. - М.: Стройиздат, 1987. - 480 с.

11. Рубцов Л.И., Лаптев А.А. Справочник по зеленому строительству. - К.: Будівельник, 1971. - 312 с.

12. Хессайон Д.Г. Все о декоративных деревьях и кустарниках. - Москва.: «Кладезь-Букс», 2003. - 128 с.

Размещено на Allbest.ru