Агротехніка створення та експлуатації садово-паркового об’єкту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Сьогодні, з розвитком міст і селищ, приватних садиб, дуже активно пішли процеси озеленення, ландшафтного проектування.

У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Воно має величезне значення в житті людини та певним чином впливає на навколишнє середовище. Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів. Об'єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв'язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.

Питання благоустрою і озеленення є особливо актуальним для готельного бізнесу. Зелені насадження надають індивідуальні, своєрідні риси, роблять перебування в готелі більш комфортним для клієнтів. А чим вища культура і якість обслуговування гостей, - тим вищий імідж готелю, тим привабливішим є готельне підприємство для клієнтів, а це, в свою чергу, забезпечує готелю конкурентні переваги, позитивно відібиваючись на результатах фінансово-господарської діяльності й збільшенню показників прибутковості, на вкладений капітал.

Метою курсової роботи є розробка проекту благоустрою та озеленення території для підвищення естетичності, декоративності та функціональності даної тереторії.

1. Проект благоустрою та озеленення приватної садиби

озеленення благоустрій агротехнічний

1.1 Розташування обґєкту досліджень

Територія знаходиться у східній частині с. Жуків по вулиці Цинтральні 29. Біля території проходить автомобільна траса на с. Підлісне. Місцевість рівнинна.

Природно-кліматичні умови

Клімат району помірно-континентальний, але досить мінливий, оскільки великий вплив на нього мають географічна широта, близькість гір і сусідство з обширними просторами суші. Вітри з Атлантичного океану приносять тепле вологе повітря, яке дає велику кількість опадів. Середньо-річна кількість опадів становить, 550 мм.

В цілому для району характерна відносно м'яка зима, тривала волога весна, нежарке літо, тепла і досить суха осінь. Засухи бувають рідко. Зима з потужними сніговими покривами (в окремих місцях до метра). Весна починається на території району неодночасно. Коливання буває до 30 днів. Літо вологе, зі значною кількістю хмарних днів, особливо в першій половині. Максимальні температури спостерігаються в липні (до 37°С). Часто спостерігаються літні зливи, які призводять до того, що в занижених частинах застоюється вода. З серпня починається незначне зниження температури повітря. Перша половина осені, як правило, суха, а друга - волога. Перші морози бувають в останній декаді жовтня.

Стійкість вітрів переважаючих напрямів не дуже виражена. На зміну напрямку і швидкість вітрів впливають циклони, що рухаються з Атлантичного океану. Це також викликає різкі коливання температури, що в зимку призводить до відлиги, а влітку до жаркої погоди з опадами. Середня швидкість вітру становить 2,5 - 4 м/с.

Сонячні дні розподіляються протягом року нерівномірно. В районі на рік в середньому припадає 130 - 150 хмарних днів, але найбільша їх кількість в зимовий період. Найбільше сонячних днів - у другій половині липня і в серпні.

Кліматичні дані, що наводились вище, в основному характерні для правобережжя Жидачівського району, оскільки лівобережжя зазнає незначних змін від Подільської височини, на відрогах якої розташоване.

Сучасний рельєф району сформувався в різних умовах, має різну геологічну будову, тому дуже різноманітний. У будові поверхні виділяється три геоморфологічні райони. Один з них - відроги Поділля, який тут називається Бібрсько-Перемишлянське Опілля. Воно має загальний схил до Дністра, куди стікають його ліві притоки. Горбисті пасма, поділені численними річковими долинами, мають загальний напрям із північного заходу на південний-схід і південь. Контури височин м'які, пологі. Середня висота на території району становить 120-250 метрів над рівнем моря, найвища вершина 401 м., яка своєю будовою тісно пов'язана з будовою Карпат. Надсвічанська височина на території району розчленована на кілька довгих гряд, різко порізана ярами і має загальний нахил. Загальна її висота становить 100 м над рівнем океану, а біля с. Підлісне - 268 м.

За тектонічною будовою наш район поділяється на дві частини: на Передкарпатський передовий прогин, який дуже тісно пов'язаний з Карпатами і на Волино-Подільську плиту, яка є Південно-Західною країною Східно-Європейської платформи. Волино-Подільська плита займає північну лівобережну частину району і незначну територію правобережжя. Це найдавніша суша, що існує з докембрійського часу. За геологічну історію плиту кілька раз заливало море, на дні якого утворились морські відклади. Верхня частина Волино-Подільської плити складена з відкладів неогенового періоду.

Основна частина правобережжя (Передкарпаття) являє собою молоду складчасту країну, яка виникла разом із Карпатами в кінці неогенового періоду. На значній частині Передкарпаття сталося занурення фундаменту. Утворився так званий Передкарпатський прогин, який був залитий водою. На опущеному морському дні нагромаджувалися відклади.

Геологічна будова характеризується наявністю відкладів крейдового, неогенового і четвертинного періодів. Більш потужними є третинні відклади. Вони складені з пісків, глин і гіпсу, а також вапнякових мергелів, які досягли великої потужності в районі міста Миколаєва. Відклади крейди мають у районі велике поширення. Вони представлені верхньокрейдовими відкладами пісковиків, піскуватих вапняків і мергелів у долині і його лівих приток.

Четвертинні відклади на території району є наймолодшими геологічними напластуваннями. Особлива значна їх товща на горбах північної частини району. Післяльодовикові і сучасні алювіальні відклади поширені в долинах рік у межах сучасних заплавних терас.

Розподіл грунтів на території району підпорядковується закону горизонтальної зональності на рівнинах. Великий вплив має рельєф місцевості, рівень залягання ґрунтових вод, кількість сонячного тепла, опади і їх розподіл, рослинний і тваринний світ.

Для території Бережанського району характерні такі типи грунтів:

- дерново-підзолисті поверхнево оглеєні;

- дернові опідзолені оглеєні;

- темно-сірі опідзолені;

- світло-сірі й сірі лісові опідзолені;

- чорноземи опідзолені і чорноземи типові малогумусні;

- лучні;

- чорноземи й дернові карбонатні грунти на елювії карбонатних порід.

Територія Бережанського району багата річками - з заходу на південний схід район перетинає одна річок.

Розподіл стоку впродовж року нерівномірний. Більша його частина припадає на весняно-літній період. Витрати води залежать від запасів снігу, тривалості сніготанення і кількості опадів. Максимальний стік найбільш ймовірний в травні-серпні, що зумовлено особливостями випадання опадів. Найбільші витрати води в осінньо-зимовий період.

Живляться ріки в основному дощовими і талими водами. Режим річок району - повеневий. Ймовірні три підняття рівнів води:

1. літні повені (від випадання тривалих літніх дощів) - найбільші за рівнем води;

2. весняна повінь (від танення снігу) - величина якої в останні роки дуже незначна;

3. зимові повені внаслідок раптових відлиг (за величиною значно поступаються рівню літніх повеней).

Зелені насадження

Площа земель лісового фонду складає 16237,74 га в т.ч. під лісовими масивами 15872,8 га. З вищевказаних земель в користуванні лісогосподарських підприємств знаходиться 11341,94 га земель лісового фонду, в т.ч. під лісами 10977 га. Крім того в землях запасу і загального користування знаходяться невеликі масиви зайняті лісами загальною площею 181,6 га.

Лісистість в районі становить 15,4%. Ліси 1 групи становлять 2,7 тис га. Загальний запас по районі становить 1913 тис м3. По видовому складу переважають насадження дуба черешчатого 35% та бука європейського 30%. Середній вік насаджень - 56 років. Насадження з повнотою 0,7 і вище займають 72% покритої лісом площі, а рідини 3%. Середній запас по 1 га на площі покритої лісом становить 210м3, а середній приріст 3,6м3.

У формуванні флори району брали участь північні та південно-східні види, які прийшли сюди з далекої півночі та північного сходу, гірські види, які перемістилися з Карпат, а також рівнинні види. З південного сходу занесені до нас степові види. У зв'язку з цим флора району неоднорідна за своїм складом.

Природна рослинність збереглася лише на одній третині площі і характеризується, передусім, лісовими, луговими та болотними угрупуваннями. На дуже обмежених ділянках збереглися фрагменти степової рослинності. Домінуючим рослинним типом в районі є ліси.

Лісова рослинність має свої основні типи: широколистяні, мішані й хвойні ліси. На рівнинах основними лісоутворюючими породами широколистяних лісів є дуб звичайний, бук лісовий, граб. У мішаних - поруч ростуть сосна звичайна, дуб, рідше бук. Хвойні ліси утворює сосна на рівнині, а в передгірній зоні - ялина, смерека. В загальному, майже 70% становлять природні ліси, решта штучні насадження.

Найбільше розповсюджена група лісової формації на території району - широколисто-соснові ліси. В першому ярусі таких лісів разом або окремо росте сосна, у другому - дуб, граб, бук. Підлісок і трав'янистий ярус розвинені добре.

Тут поширені перезволожені землі з луговими і зерновими ґрунтами, які займають 89% усієї площі. А ліси державного фонду вкривають лише 2% території, що свідчить про значні антропогенові зміни в природних комплексах району. Ліси району мають велике кліматорегулююче, гідрологічне, ґрунтозахисне, водоохоронне, санітарно-гігієнічне значення. Їх деревина йде на виготовлення паперу, меблів.

Серед трав'янистих формацій на рівнині району панівне місце належить лукам, зокрема, заплавним. На межиріччях переважають суходільні луки. Кожне угрупування характеризується своїм відповідним панівним видовим домінантом, який визначає структуру цієї луки та її основні еколого-біологічні особливості.

Найнижчі перезволожені ділянки річкових заплав вкриті болотистими й торф'яними луками. Основними типами рослинності тут є такі злаки, як очеретянка звичайна, очерет звичайний, осока струнка, очерет, хвощ, пухівка вузьколиста, ситник розлогий.

В заплавній долині річки Лугу переважає різнотравнозлакова рослинність. Домінуючими видами є біла і повзуча конюшина, гусячі лапки, мітлиця тонка, костриця лучна. В окремих заболочених місцях та вздовж берегів поширені зарості верболозу й інша чагарникова рослинність.

Основна маса заболочених лук зосереджена по долинах дрібних річок, менше по заплавах великих річок. Заплавні болота всі низинні.

На осушених болотах виростають угрупування очеретянки, осоки стрункої, пухівки широколистої, хвоща болотного, очерету лісового. Найбільше боліт у заплавах Дністра та в долинах його приток і в старих руслах. Перезволожені землі займають 20% сільськогосподарських угідь району. В окремих місцях є торф'яники, які розташовані вздовж долини.

На території району недостатньо природоохоронних територій. заказники району.

Відповідно до принципів сталого розвитку теперішні покоління повинні використовувати природні ресурси так, щоб не обмежувати майбутні покоління. Отож, для того щоб зберегти природні пам'ятки, флору та фауну району в наближеному до первісного вигляді, необхідно створити мережу природоохоронних територій та заповідників.

Екологічна ситуація району

Екологічна ситуація в районі, так само як в Україні загалом, залишається напруженою. Причинами такого стану є застарілі технології виробництва, поганий стан очисного обладнання і споруд, накопичення значних обсягів промислових відходів та побутових відходів, відсутність єдиної системи їх збирання, зберігання та утилізації, низька екологічна свідомість населення, відсутність низки правових норм тощо. Незважаючи на те, що протягом останніх років спостерігалось покращення стану навколишнього природного середовища, залишається загроза збільшення забруднення довкілля при подальшому підйомі економіки. В регіоні залишається цілий ряд проблемних екологічних питань отриманих в результаті недосконалої радянської системи господарювання. Для того щоб ефективно вирішувати ці проблеми необхідно застосовувати екологічні критерії при прийнятті всіх управлінських рішень, планувати певні заходи та дії з охорони навколишнього природного середовища.

Складність екологічної ситуації полягає не стільки в її гостроті, скільки у відсутності реальних механізмів для її покращення в сучасних умовах, що є наслідком системної екологічної кризи в державі. Специфікою існуючої ситуації слід вважати досить слабку соціальну реакцію на існуючі екологічні проблеми. Таке явище можна пояснити як низьким рівнем загальної екологічної свідомості населення, так і наявністю складних соціальних проблем, вирішення яких для окремих категорій людей є питанням взагалі фізичного виживання.

У районі загострено стоять екологічні проблеми, пов'язані із забрудненням природного середовища, відходами виробництва і споживання.

З розвитком паперової промисловості знищувалось навколишнє середо-вище і, в результаті, регіон м. Жидачева поступово перетворювався в зону екологічного лиха. Свідченням цього можуть бути такі факти:

- більше кількасот гектарів земель колись живописних місць є під сміттєзвалищами і відстійниками відходів паперового виробництва, які від неправильної експлуатації постійно самозагоряються та викидають у повітря небезпечні речовини. У місті існує велика загазованість меркаптаном, який утворюється в результаті целюлозного виробництва (сумарний показник становить 39). Третина житлового масиву з досить значною кількістю населення розташована у санітарно-захисній зоні, яка найбільше піддається шкідливому впливу ряду підприємств;

- основна індивідуальна житлова частина (особливо в промисловій зоні) не каналізована;

- значно погіршена якість води, що подається населенню з водозабору, в якій великий вміст заліза у воді;

- незадовільний стан озер у східній частині міста, в які попадають неочищені дощові стоки вперемішку з фекальною каналізацією, існує значна забрудненість поверхневих вод, що досягла індексу 15;

- за рахунок висотної забудови міста зменшилась кількість зелених насаджень, а лісові урочища знищені й перетворені в городні наділи, які надзвичайно забур'янені і в більшості перетворені у пустирі;

- через відсутність об'їздної дороги в результаті роботи автотранспорту в центральній частині міста існує перевищення допустимих норм шкідливих речовин. Гострою є проблема запобігання забрудненню поверхневих та підземних вод. Найбільшими забруднювачами поверхневих вод є великі целюлозно-паперові, хімічні, харчові підприємства, гірничорудні комбінати, а також сільськогосподарське виробництво.

Сільське господарство - одне з найбільших споживачів і одночасно забруднювачів природних вод, через використання міндобрив, пестицидів, та інших хімікатів, зрошування земель.

Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань.

Особливо небезпечні наслідки для здоров'я людини викликає забруднення природних вод побутовими стоками. Така вода зовсім непридатна для поста-чання населенню оскільки містить збудники різноманітних інфекційних захво-рювань, таких як паратиф, дизентерія, інфекційний вірусний гепатит та ін.

Основним методом захоронення сміття (твердих побутових відходів - ТПВ) надалі залишається його складування на звалищах, в ґрунтових засипках. Це приводить до виникнення небезпечних джерел забруднення довкілля.

Підсумовуючи все вищесказане можна відмітити, що критична ситуація з станом навколишнього природного середовища в Жидачівському районі обумовлена неврахуванням екологічних факторів при плануванні розвитку регіону. Внаслідок цих помилок край отримав значні проблеми, а саме: очисні споруди не розраховані на таку кількість викидів, вони неефективні; відсутні полігони для утилізації та розміщення як промислових, так і побутових відходів; велика кількість порушених земель; щороку значно збільшується смертність населення; спостерігається велика кількість захворювань на хвороби, які пов'язані з харчуванням та ін.

Соціально-економічна характеристика району дослідження

Площа території району 660 кмІ, на якій знаходиться 58 населених пунктів, які об'єднані в 2 міські, 3 селищні та 28 сільських рад. Населення: 48,4 тис.осіб, у

Адміністративно-територіальні одиниці: міст - 2, селищ міського типу - 3, сільських рад - 28, сільських населених пунктів -58

Сучасний стан економіки району характеризується зростанням обсягів промислового виробництва, активізацією інвестиційних процесів, збільшенням надходжень до бюджету. А це в свою чергу зумовлює збільшення середньомісячної заробітної плати, що сприяє розвитку споживчого ринку, зменшенню чисельності безробітних та загалом підвищенню якості життя населення.

Промисловий комплекс району є визначальним у сфері матеріального виробництва. Упродовж 2006-2007 років забезпечено позитивну динаміку зростання обсягів виробництва промислової продукції. За приростом обсягів промислового виробництва район займає 10 місце серед районів.

Тенденцію збільшення виробництва промислової продукції зберегли основні галузі промислового комплексу району.

Значне зростання обсягів виробництва відбулося на підприємствах целюлозно-паперової промисловості (на 9,1%) та видавничої справи (на 7,3%).

Таких результатів досягнуто шляхом удосконалення галузевої структури промислового виробництва, активізації розвитку пріоритетної галузі для району, реалізації інноваційних заходів та запровадження заходів з адаптації умов господарювання до вимог сьогодення. Зокрема розвиток комплексу забезпечувався на базі створення найбільш сприятливих умов господарювання целюлозно-паперової галузі.

Незадовільним залишається напрямок розвитку харчопереробної галузі та переробки сільськогосподарської продукції.

У структурі економіки району сільське господарство посідає друге місце після промисловості. Збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції потребує залучення в галузь довгострокових та короткострокових кредитів.

Збережено позитивну динаміку розвитку малого підприємництва.

В районі функціонує 1983 субґєкти малого бізнесу (фізичних та юридичних осіб), в тому числі 279 малих підприємств, частка яких складає 34% до загальної кількості підприємств, та 1000 підприємців - фізичних осіб.

У сфері підприємництва в цілому зайнято більше 12,1 тис. осіб, в тому числі на підприємствах малого бізнесу (малих підприємств) - понад 2,2 тис. осіб. Питома вага працюючих на малих підприємствах до загальної кількості працюючих в економіці району складає більше 7%.

Триває тенденція активізації інвестиційної діяльності. Пріоритетними напрямами інвестування є промислове виробництво та розвиток інфраструктури району, зокрема оптова та роздрібна торгівля, куди спрямовуються більше половини від загального обсягу капіталовкладень. Серед промислових підприємств району найбільш активно інвестується целюлозно-паперова промисловість.

Значну роль у формуванні загального економічного потенціалу відіграє регіональний ринок споживчих товарів, де продовжується позитивна тенденція щодо зростання обсягів роздрібного товарообігу підприємств торгівлі та ресторанного бізнесу, у першу чергу, за рахунок підвищення платоспроможного попиту населення. Позитивні тенденції у виробничій сфері сприяють зростанню бюджетних надходжень і відповідно зростанню добробуту населення.

На ринку праці району відмічається уповільнення темпів зростання пропозиції робочої сили, скорочення тривалості безробіття, зменшення рівня безробіття, обсягів довготривалого та родинного безробіття, зменшення обсягів вивільнених працівників з підприємств, установ та організацій, збільшення потреби у працівниках.

Характеристика відділу містобудування та архітектури

Відділ містобудування та архітектури районної державної адміністрації є структурним підрозділом, підзвітним і підконтрольним голові цієї адміністрації, головному управлінню містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації.

До складу відділу містобудування та архітектури райдержадміністрації входить інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.

Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голів обласної та районної державних адміністрацій, наказами начальників управлінь, які входять до складу головного управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, а також положенням про відділ.

Основні завдання відділу у сфері містобудування та архітектури:

- забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території району;

- аналіз стану містобудування на території району, організація розроблення і затвердження у встановленому порядку генеральних планів населених пунктів району та іншої містобудівної документації;

- координація діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексного розвитку територій, забудови населених пунктів на території району, поліпшення їх архітектурного вигляду;

- забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил, районних правил забудови населених пунктів, затвердженої містобудівної документації, контроль за їх реалізацією;

- забезпечення в межах своїх повноважень охорони, контролю за використанням пам'яток архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та історико-культурних ландшафтів.

У сфері містобудування та архітектури відділ відповідно до покладених на нього завдань:

1. Бере участь у реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури, подає районній державній адміністрації пропозиції з цих питань;

2. Готує пропозиції до програм соціально-економічного розвитку району та проектів місцевого бюджету і подає їх на розгляд райдержадміністрації;

3. Сприяє органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідної території;

4. Веде облік забезпеченості містобудівною документацією населених пунктів на території району, вносить пропозиції місцевим радам щодо необхідності розроблення та корегування генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;

5. Розглядає у випадках, встановлених законодавством, пропозиції суб» єктів містобудування щодо визначення території, вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок та надання їх для містобудівних потреб згідно з містобудівною документацією, розробляє та подає висновки з цих питань, забезпечує контроль за використанням і забудовою зазначених територій, а також можливість впровадження на них запланованої містобудівної діяльності;

6. Організовує в порядку, що встановлюється управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації, створення і оновлення топографічних планів, призначених для складання генеральних планів ділянок будівництва об'єктів архітектури, підземних мереж і споруд, прив'язки будівель і споруд до ділянок будівництва, а також вирішення малих інженерних питань;

7. Проведення розмічувальних робіт (крім встановлення меж земельних ділянок у натурі), винесення в натурі осей будівель, споруд і ліній інженерних комунікацій, червоних ліній вулиць, доріг; здійснює систематизацію зазначених матеріалів, надає дозвіл на проведення інженерних вишукань для будівництва;

8. Надає архітектурно-планувальні завдання, інші вихідні дані на проектування об'єктів архітектури для нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, благоустрою територій у порядку;

9. Погоджує проекти розміщення та архітектурні рішення об'єктів благоустрою, монументального і монументально-декоративного мистецтва зовнішньої реклами;

10. Здійснює в межах своїх повноважень охорону, контроль за використанням пам'яток архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та історико-культурних ландшафтів;

11. Надає забудовникам необхідну документацію на будівництво та реконструкцію індивідуальних житлових будинків, господарських будівель і споруд в населених пунктах на території району, погоджує проекти забудови і благоустрою земельних ділянок, проекти житлових будинків, господарських споруд;

12. Виконує інші функції відповідно до чинного законодавства.

Відділ у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами районної державної адміністрації, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, об'єднаннями громадян та громадянами.

Відділ очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади головою районної державної адміністрації за погодженням начальника управління містобудування, архітектури, координації будівництва та відновлювальних робіт головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації. Начальник відділу за посадою є головним архітектором району.

1.2 Програма та методика робіт

Метою курсової роботи є розробка проекту благоустрою та озеленення території для підвищення естетичності, декоративності та функціональності даної території, а також агротехніка створення зелених насаджень і догляд за ними.

Для досягнення зазначеної мети планується вирішення наступних питань:

- дослідження природних умов району;

- аналіз існуючочго стану насаджень та благоустрою території;

- розроблення проекту озеленення та благоустрою;

- розроблення агротехніки створення зелених насаджень і догляду за ними.

Для вирішення даних питань проведений літературний пошук.

Після визначення програмних питань теми методика досліджень розробляється послідовно для кожного питання, і опирається на досвід попередників і спеціалістів у конкретній галузі.

Дослідження природних умов району дає можливість виділити фактории навколишнього середовищва, що впливають на насадження обґєкта та встановити рівень антропогенного впливу, а також підібрати ассортимент рослин відповідно до природно-кліматичних умов.

Аналіз існуючого стану насаджень включає інвентаризацію та оцінку естетичного, декоративного та санітарно-гігієнічного стану існуючих насаджень.

Розробка проекту озеленення та благоустрою передбачає створення квітників, альпійських гірок, композиційних групп, влаштування зон відпочинку, а також підвищення функціональності обєкту, шляхом вдосконалення дорожньо-стежкової мережі і встановлення освітлення на території, розміщення малих архітектурних форм,

Агротехніка створення і догляду за насадженнями проектується у відповідності зі встановленими правилами та нормами.

1.3 Характеристика об'єкту досліджень

Обґєктом дослідження є територія, що знаходиться в селі Жуків. Двохповерхова будівля була введена в експлуатацію у 1979 році. У 1990 році до неї добудовано навіс.

У цій частина також розташовані такі підприємства та установи станція, автосервіс, складські приміщення медичної апаратури та медикаментів. Територія являє собою рівнинну ділянку землі прямокутної форми, яка простягається від мотелю до автомобільної траси, і відмежовується від неї рядовою посадкою тополь.

Ділянка частково огороджена і має асфальтований підґїзд від основної траси. Місця для паркування автомобілів відсутні.

Зелені насадження представлені посадкою плодових дерев

1.4 Результати проведених досліджень

Дослідження території об'єкту, а також будівлі самого мотелю дало можливість визначити стильові особливості, взяти до уваги особливості природного оточення та специфіку ділянки.

Ці заходи у свою чергу вимагають проведення функціонального зонування території. Слід зазначити, що на території дуже бідний видовий склад рослин, який обмежується 3-4-ма видами дерев і трав'яною рослинністю. Чагарниковий ярус відсутній. Тому насадження відзначаються низькою естетичною цінністю. Також виникає необхідність у організації освітлення території у відповідності з призначенням окремих зон.

Головний вхід і територія загалом потребують більш привабливого оформлення.

2. Проект заходів

2.1 Аналіз результатів дослідження

Спираючись на результати дослідження можна зробити висновок, що обґєкт озеленення являє собою прямокутну ділянку, яка належить даній тереторії без деревної і чагарникової рослинності, за винятком насадження ялини, організованого власником.

Виходячи з побажань замовника та специфіки роботи мотелю проект благоустрою та озеленення території передбачає розміщенння додаткових будівель і споруд, майданчиків, прокладання дорожньо-стежкової мережі, створенння декоративних насаджень з відповідним асортиментом порід.

Для зручності перебування клієнтів на території необхідне функціональне зонування, яке повинне передбачати створення різних зон, як для пасивного, так і для активного відпочинку.

Суттєвим недоліком організації території є відсутність належного освітлення, яке має забезпечувати безпечний рух відвідувачів у темний період доби. Тому слід розробити схему освітлення території.

В загальному розміщення території дослідження сприятливе для росту зелених насаджень та відпочинку відвідувачів, оскільки район віддалений від промислових структур, для нього характерний низький рівень транспортного руху, і відповідно низький рівень загазованості і запиленості повітря.

Для підвищення іміджу мотелю та забезпечення більшої конкурентоздатності насадження, які проектуються повинні мати естетичний вигляд, а благоустрій відповідати сучасним нормам та організовуватися з використанням сучасних технологій.

2.2 Напрямки та шляхи вдосконалення досліджуваного об'єкту

Основними напрямками вдосконалення досліджуваного об'єкту є:

- зонування території;

- створення нових декоративних насаджень;

- організація благоустрою території.

Зонування території дозволить раціонально використовувати простір і створити сприятливі умови для відвідування і відпочинку клієнтів.

При розробці функціональних зон, насамперед, враховуються побажання замовника. Власник мотелю має на меті розмістити на даній території басейн критого типу, тенісний корт, волейбольну площадку, площадку для верхової їзди, а також невелику ділянку для дитячих розваг. Біля бару планується організувати місце для зовнішнього відпочинку. У звґязку з цим функціональне зонування території передбачає створення таких зон: декоративна зона, яка розташована біля головного входу в мотель; зона пасивного відпочинку, яка розміщена біля мотелю зі сторони бару; далі проектується спортивна зона, яка включає в себе басейн, тенісний корт, волейбольну площадку і площадку для верхової їзди; зона для різних господарських цілей знаходиться на задньому дворі мотелю.

Створення нових насаджень проводимо шляхом висаджування деревних рослин, чагарників, влаштування газону і квітників, а також декоруванням виткими рослинами.

Формування ландшафтів здійснюємо за допомогою застосування різних типів і форм рослинних насаджень:

· груп - окремих самостійних композицій дерев і чагарників;

· солітерів - одиничних посадок;

· живоплотів - зімкнутих або щільних посадок дерев або чагарників;

· лугів і газонів - відкритих просторів, покритих трав'янистою росли-нністю;

· квітковим оформленням ділянки: рокаріями.

Асортимент рослин підбираємо у відповідності до грунтово-кліматичних умов району, а також враховуючи специфіку ділянки.

Оскільки квіткове оформлення буде представлене лише рокаріями, намагаємося збагатити кольорову гаму насаджень шляхом введення декоративно квітучих чагарників та декоративних сортів деревних рослин.

На передньому плані запланована рядова посадка робінії псевдоакації, сорт `Frisia', яка протягом всього вегетаційного періоду прикрашена золотистим листям, яке розміщується ярусами на розкидистих гілках.

Ефектно буде виглядати клен гостролистий, сорт «Royal Red' серед березового насадження. Листки у нього під час розпускання - пурпурові, літом - темно-пурпурові, а восени - оранжеві чи яскраво червоні (рис. 3.1).

Петумнія (Petunia) - (лат. Petunia від фр. petun - тютюн) - рід трав'янистих або напівчагарникових рослин, розміром може виростати від 10 сантиметрів до 1 метра

Петунії - це однорічні та багаторічні трави (більшість видів), а також кущі або півкущі. Однорічна рослина. Широко використовується для оформлення клумб, рабаток, бордюрів, ваз, балконів, груп на газонах, посадок великими масивами. Стебло спочатку тонке прямостійне, а потім сланке, густогіллясте, довжиною 20-75 см, опушене. Цвіте надзвичайно пишно і рясно від червня до пізньої осені. Квітки петуній - поодинокі прості або махрові, 5-10 см у діаметрі, воронкоподібні, запашні, різного забарвлення, смугасті: від білого до темно-червого та фіолетового. За різними даними виділяють від 15 до 40 видів петуній. Найширше застосування петунії знаходять як декоративні квіти - їх використовують в озелененні. Розмноження переважно насінням. У домашніх умовах вирощування розсади петунії ускладнюється недостатнім освітленням, тому для посіву потрібно брати насіння з великим запасом. Чим раніш висіяти насіння, тим раніш заквітнуть рослини. Якщо є можливість дати сіянцям підсвічування, то можна сіяти вже в лютому. У звичайних умовах оптимально сіяти в другій половині березня. Важливим фактором також є ґрунт, у який вони будуть поміщені, і підтримка його оптимальної вологості. Для такого насіння потрібна пухка легка і живильна земля, яка легко всмоктує воду. Верхній шар товщиною близько 1 см бажано просіяти, щоб насіння рівномірно лягло на ґрунт. Насінини, змішані із сухим піском, висипають на добре пролитий водою за добу до посіву ґрунт. Потім оприскують, накривають склом і залишають при температурі 20 - 23°С. Сходи з'являються через 7-10 днів і вимагають особливої уваги. Тепер їх потрібно обприскувати щодня і не менше двох разів у день (ранком і ввечері) перевертати скло. У цей момент сходам потрібна висока вологість, але надлишок вологи в ґрунті викликає їхню загибель від «чорної ніжки». Коли сходи підростуть і з'явиться перший лист, скло можна буде зняти. Якщо сходи починають гинути, їх потрібно присипати сухим піском, зменшити полив і швидше розпікувати. У квітні розсаду переносять у парники. Посадку в ґрунт на постійне місце роблять після закінчення весняних заморозків, витримуючи між рослинами відстань 30-40 см. У балконній шухляді, контейнері або вазі відстань можна зменшити до 15 - 20 см. Пересаджування переносять добре. Краще росте на сонячних ділянках. Цвітіння петунії настає на 70-75 день після посіву, великі сорти квітів зацвітають на 10-15 днів пізніше. Сорти з махровими квітками при розмноженні насіннями дають тільки 40-50% махрових рослин, тому їх частіше розмножують живцями.



Віола, фіалка триколірна, братки, фіалка Вітрокка лат. Viola tricolor

Багаторічна сільноветвящіхся рослина сімейства Фіалкові. Використовують як дворічник, а іноді й однорічник.

Представник сімейства фіалкових. Рослина висотою 20 - 25 см з великими квітками різних форм і забарвлень. Сорти крупноцветной садової віоли є складними гібридами.

Так, фіалка триколірна (віола тріколер) з'явилася в результаті багаторічної селекційної роботи фахівців і аматорів-квітникарів.

Вважають, що прості братки прийшли в сад з Англії. Їх прабатьки - дикі фіалки (віола тріколер і Люті). Хоча квітникарі з давніх пір добре знали ці польові квіти, перші серйозні спроби окультурити їх були зроблені лише на початку XIX століття.

У 1813 р лорд Гембьер зібрав дикі сіянці навколо своїх володінь для садівника містера Томсона, якого згодом називали «батьком братків». Томсон, маючи в своєму розпорядженні насіння різних видів і різновидів віола, відразу ж занурився в роботу. Через 4 роки йому вдалося вивести рослини з більш великими квітками, які він назвав на честь своєї господині Леді Гембьер.

Ця крихітна в порівнянні з сучасними сортами віола здавалася тоді неймовірно величезною. Покращуючи її, селекціонер отримував все більш великі квіти. Проте всі вони були одноколерних. У 1830 р Томсон в степу знайшов досі не зустрічається йому різновид з різнокольоровими плямами.

Хоста «Революшн» лат. Hosta Revolution

Кустообразно багаторічник. Відмінність сорту «Революшн» є колір листя. По краях вони темно-зелені, а ближче до центру молочно-білі в темну цяточку. Рослина шірокорастущее - до 60 см в ширину, в той час як висота його не перевищує 40 см. Найкращим місцем для висадки буде півтінь з помірно вологої, глиняного грунтом. Не терпить пересихання грунту, висаджений на сонці, вимагає постійного поливу. Квіти лавандового відтінку на високих квітконосах. Цвіте пізно, починаючи з середини літа і до кінця вересня. Листя хости часто використовуються у флористиці, для оформлення букетів.



Клен гостролистий `Royal Red'

Вздовж волейбольної площадки пропонуємо висадити горобину арію, сорт `Lutescens' - дерево висотою 6-12 м. і діаметром крони 4-6 м. з оранжевими їстівними плодами. При розпусканні листки у даного виду - кремово-жовті з білим опушенням, пізніше сіро-зелені, а восени світло-жовті.

Ранньою весною будуть радувати своїм рясним цвітінням яблуні сорту `Wintergold', висаджені на задньому плані території.

У якості солітера на газоні обрано магнолію Суланжа `Alexandrina' (рис. 3.2), яка зацвітає у квітні до появи листків великими біло-рожевими квітами. Біля водойми рекомендуємо вербу цільнолисту `Pendula' на штамбі (рис. 3.3).



Магнолія Суланжа Рис. 3.3 Верба

Серед декоративно квітучих чагарникових видів можна відмітити хеномелес красивий `Nivalis', кольквіція приємна, дейція рожева, форзиція проміжна `Spectabilis', різні види спірей. Для озеленення використовуємо також різні види барбарису Тунберга (рис. 3.4), ялівець горизонтальний, кипарисовик Лавсона. Для декорування решітки висаджуємо жимолость японську `Aureoreticulata'.

Біля головного входу біля туї західної висаджуємо тую західну сорт `Rheingold', який характеризується тьмяно-золотистим кольором, який на зиму стає мідним.

Сорти барбарису Тунберга

Квіткове оформлення території представлене рокаріями, які влаштовуємо біля головного входу у мотель і на ділянці біля кафе між альтанками. Зелену основу гірки будуть складати карликова форма сосни гірської, кипарисовик тупий `Nana Gracilis', кипарисовик Лавсона `Minima Aurea'. З квіткових грунтопокривних рослин використовуємо флокс шиловидний, арабіс війчатолистий, чебрець квітучий, дзвіночки Пожарського та інші види. Рослини підбираємо так, щоб рокарій виглядав привабливо цілий рік, враховуючи різні терміни цвітіння квіткових рослин, вигляд рослин у зимовий період. У природі рослини вкорінюються в тонкому шарі бідного на перегній ґрунті, тому потрібно слідкувати, щоб грунт не був перенасичений поживними речовинами. В таблиці3.1 наведено терміни цвітіння квіткових рослин, які використовуємо для створення рокаріїв. Окремі камені, групи каменів або кам'яні комплекси розміщуємо так, щоб їхня присутність здавалась цілком природньою.

Біля водойми пропонується висадити горлянку повзучу `Burgundy Glow' (Ajuga reptans `Burgundy Glow') і астильбу голу (Astilbe glaberrima).

На території влаштовуємо звичайний садово-парковий газон. Спосіб створення газону - посів насіння газонних трав, використовуючи травосуміш з насіння таких трав, як тонконіг лучний і райграс пасовищний.

Терміни цвітіння квіткових рослин

№ п\п	Назва виду (українська / латинська)	Забарвлення квітів	Терміни цвітіння
1	Арабіс війчатолистий / Arabis blepharophylla	Темно-рожеве	Травень
2	Дзвіночки Пожарського / Campanula poschaskyana	Голубе	Липень - серпень
3	Крокус `Joan of Arc' / Crocus `Joan of Arc'	Біле	Кінець квітня
4	Крокус `Little Dorrit' / Crocus `Little Dorrit'	Фіолетове	Кінець квітня
5	Крокус прекрасний/ Crocus speciosus	Бузкове	Вересень - жовтень
6	Молодило павутинне / Sempervivum arachnoideum	Малиново-червоне	Червень - липень
7	Молочай міртолистий / Euphorbia myrsinites	Жовто-зелене	Травень
8	Очиток Еверса / Sedum eversii	рожеве	Червень
9	Очиток товстолистий / Sedum dasyphyllum	Біле	Червень
10	Флокс шиловидний `Apple Blossom' / Plox subulata `Apple Blossom'	Рожеве	Травень - червень
11	Хоста Зібольда `Elegans' / Hosta sieboldiana `Elegans'	Біле з рожевим відтінком	Липень - серпень
12	Хоста вздута `Thomas Hogg' / Hosta ventricosa `Thomas Hogg'	Фіолетове	Липень - серпень
13	Чебрець повзучий / Thymus serpyllum	Фіолетове	Червень - липень

Важливим напрямом з вдосконалення даного обґєкту є також благоуст-рій території, що передбачає розмітку дорожньо-стежкової мережі та майданчиків, огородження території, освітлення території, встановлення малих архітектурних форм.

Дорожньо-стежкова мережа - найбільш важливий елемент благоустрою.

При її проектуванні враховуємо функціональне призначення доріг, характер їх покриття та зручність в експлуатації. На даному обґєкті основна доріжка сполучає будівлю мотелю з басейном і приміщенням кінно-спортивної площадки. Додаткові доріжки ведуть до тенісного корту і волейбольної площадки.

Дорожнє покриття має забезпечувати необхідну міцність та шорсткість поверхні, не пилити, бути економічним в експлуатації, мати високі декоративні якості. Для мощення доріжок використовуємо тротуарну плитку і натуральний камінь. На рис. 3.5 зображено технологію укладання тротуарної плитки.

Технологія укладання тротуарної плитки

Замовник сам обирає вид тротуарної плитки і натурального каменю серед тих, які йому пропонуються.

Оскільки територія огороджена частково, необхідно продовжити огородження, відділяючи, при цьому, площадку для верхової їзди від решти території. Для відмежування використовуємо різні види деревґянної огорожі.

Зона активного відпочинку обґєднує в собі територію будівлі критого басейну, тенісного корту, волейбольну площадку та площадку для верхової їзди.

Світлотехніка в наші дні - важливий компонент функціональної організації середовища перебування сучасної людини. Правильно спроекто-ване освітлення - це не тільки комфорт і безпека людей у темний час доби, але й потужний інструмент у руках архітектора, що дозволяє моделювати різні аспекти естетичного сприйняття міського середовища.

При виборі світильників для зовнішнього освітлення важливими є декілька критеріїв. Насамперед - це дизайн і співвідношення із зовнішньою архі-тектурою, адже саме ці якості будуть на виду у відвідувачів. А також розміри і світлороздільність світильників. Ці показники визначають кількість і схему розміщення пристроїв на території.

На території заплановані наступні види освітлення: функціональне, декоративне і святкове освітлення.

Функціональне освітлення - це в першу чергу безпека і довговічність, а також зручність в експлуатації й обслуговуванні. Даний тип освітлення використовуємо біля головного входу, на головних доріжках, площадках, автостоянці.

Для позначення дорожньо-стежкової мережі використовуємо супровідне освітлення - вздовж доріжок встановлюємо світлові стовпчики. Для цього використовуються світильники середньої потужності, що розташовуються на висоті одного-півтора метри.

Для тенісного корту, площадки для верхової їзди, а також автостоянки використовуємо заливне освітлення, що створює яскравий фон. Такий фон утвориться за допомогою натрієвих, металево-галогенних або ртутних ламп. На автостоянці ліхтарі встановлюються на висоті 3 метри, на тенісному корті - 7 метрів. Для освітлення площадки для верхової їзди встановлюємо на будівлі прожектор. Дуже важливо уникати шкідливого для очей різкого світла. Тому вибираємо світильники з матовими плафонами, що розсіюють світло.

Декоративне освітлення використовуємо біля головного входу в мотель для виділення рокарію у вечірні години, для підсвітки деревних груп. Також декоративне освітлення буде присутнім на ділянці біля кафе і вздовж рядової посадки робінії. У цю групу входять світильника-крихітки висотою 0,3 - 0,5 метри, міні-прожектори, «водяники» - ліхтарі для штучних водойм. Ліхтарі спрямованого освітлення розміщені на землі, можуть виділяти крону дерев, акцентувати увагу на альпійській гірці.

Святкове освітлення - містить у собі ошатне підсвічування фасадів, дерев і різних елементів ділянки при проведенні свят або торжеств. Таке підсвічування допоможе створити неповторну атмосферу свята і зробить незгладиме враження на клієнтів. Тому його використовуємо саме в тих місцях, де можуть проходити святкування - біля кафе. Святкове освітлення створюємо за допомогою гірлянд і світлових шнурів.

Роботи по влаштуванню системи освітлення включають: викопування траншей під електричні кабелі, прокладання кабелів, підготовку площадок під встановлення світильників, встановлення світильників, виключателів і розеток, монтаж розвідного щитка.

Кожен вид освітлення впливає на інші, таким чином, важливо розглядати їх разом. Різні види освітлення можуть підтримувати або руйнувати один одного. Використані грамотно, вони можуть бути об'єднані - акцентуюче освітлення, може використовуватися як загальне освітлення вулиці, і навпаки. Для сучасного освітлення важливе розуміння того, що все, що сприймає людське око, повинне бути включене у світлове рішення простору. Кожний з перерахованих видів освітлення при цьому є частиною створюваної світлової картини.

Характер відвідування об'єкту зумовлює розташування в них значної кількості малих форм архітектури і предметів обладнання, які активно впливають на вирішення багатьох функціональних, інженерних та естетичних завдань і часто визначають якість цілого ансамблю.

Паркові меблі - необхідна конструктивна та декоративна частина благоустрою.

Стаціонарні і переносні лавки, столи, урни є найбільш чисельними і універсальними предметами обладнання.

Для зручності перебування в мотелі недалеко від головного входу організовуємо автомобільну стоянку.

3. Агротехніка створення та експлуатації садово-паркового об'єкту

3.1 Агротехніка створення садово-паркового об'єкту

Посадка дерев і чагарників

Садити дерева і чагарники можна цілорічно. Сучасна агротехніка дає змогу проводити садіння як взимку, так і влітку. Листяні деревні рослини найкраще висаджувати весною, особливо теплолюбні дерева і чагарники. Холодостійкі рослини добре переносять і осінню посадку. Періодом садіння хвойних слід вважати час появи нових приростів, тобто від половини квітня до половини травня. Осіння посадка хвойних, крім модрини, триває від серпня до початку жовтня. Більшість вічнозелених дерев і кущів висаджують у той самий період, що й хвойні. Весняна посадка без кому проводиться після розмерзання грунту і до початку розпускання бруньок (тривалість посадки 6-10 днів). Восени посадку можна починати після опадання листя і припинення росту і закінчувати за 1-2 тижні до початку стійких морозів. Всі інші посадки проводяться тільки з комом землі. Порушення технології садіння дерев і чагарників у багатьох випадках є причиною низької декоративності, недовговічності, захворювань та загибелі рослин. Посадкові ями або траншеї потрібно копати не пізніше ніж за 2 тижні до посадки. При цьому грунт утримує добрий запас вологи, покращується його аерація та структура, відповідно. Готуючи ями, верхній шар землі відкидають в один бік, а нижній, менш родючий - в інший. Після висаджування рослин ями засипають так, щоб нижній шар землі був зверху. Дно ями і траншей розпушують на глибину 15-20 см. Розміри садивних ям залежать від розмірів і віку висаджуваних рослин. Середня глибина ями для дерева становить 70-120 см, для чагарників - 30-70 см. Для створення живоплотів із чагарників викопують траншеї: для однорядних живоплотів - розмірами 50 х 50 см, для дворядних - 70 х 50 см і для трирядних - 90 х 50 см. Чагарники в живоплоти висаджують у траншеї на строго встановленій відстані один від одного. Після садіння крону підрізують і формують бортики із землі для затримання вологи після поливу. Деревні ліани висаджують на об'єктах озеленення саджанцями, які мають бути добре розвинені, мати пагони завдовжки не менше як 1 м і добре сформовану та компактну кореневу систему.

Коли посадкове місце готове, яму на 2/3 її об'єму засипають грунтосумішшю. Перед посадкою старанно оглядають коріння саджанців, пошкоджені корінці вирізають гострим садовим ножем, або секатором. Зрізи повинні бути рівними, а їх площина направлена вниз. Поверхню зрізу покривають садовою замазкою. Саджанці опускають в яму, розправляють коріння, спрямовуючи його вниз. Коренева шийка повинна бути 5-6 см вище від рівня грунту. Після встановлення рослини на необхідну висоту, яму засипають землею, пошарово ущільнюючи. Коли яма заповнена, по її периметру, роблять валик із землі для затримки води при поливі. Після посадки, рослину кріплять до кілків, добре поливають, мульчують торфом, або шаром рослинної землі.

Влаштування газонів

Головними якостями звичайних садово-паркових газонів є їхня декоративність, довговічність, стійкість до частого скошування, витоптування та тіньовитривалість, а також за певних умов посухостійкість і морозостійкість.

Створення міцної стійкості дернини можливе при сумісному вирощуванні видів трав з різними типами пагоноутворення, тобто таких, які належать до різних життєвих форм (кореневищних, кореневищно-кущових, рідше - щільно-кущових і стрижнекореневих).

Для створення садово-паркових газонів підходять усі види трав, що застосовуються в партерних газонах, але можуть бути використані й інші - вівсяниця валійська (типчак), лучна, овеча, східна; тонконіг вузьколистий, сплюснутий і звичайний, райграс багатоукісний; житняк гребінчастий, пустельний і сибірський.

Роботи зі створення та влаштування газону розпочинаються на етапі планування поверхні, глибокої обробки ґрунтового шару та внесення органічних і мінеральних добрив.

Для першокласного газону дуже важливим є дренаж. Його закладають після зняття родючого шару грунту. Він складається з таких шарів: бутового, товщиною 15 см, шару дрібних камінців, гравію чи грубозернистого піску, товщиною 5 см і, відповідно, - родючий шар, товщиною 15 см.

Грунт укочують важким катком, після чого знову розпушують поверхневий шар на 2-3 см, висіваючи в нього насіння і знову укочують легким катком. Попереднє укочування необхідне для запобігання осідання грунту і для доброго проростання насіння.