Аналіз впливу бальних церемоній на культурне життя Російської імперії

5. Васильева-Рождественская М.В. Историко-бытовой танец / М.В. Васильева-Рождественская. М.: ЗАО Издательство «Центрполиграф», 1963. - 130 с.

6. Гольцев В.А. Законодательство и нравы в России XVIII в. / В.А. Гольцев. СПб.: Изд-во «Питер», 1896. 456 с.

7. Грицкевич В.П. Історія музейної справи до кінця XVIII століття / В.П. Грицкевич. - 2-е вид.,- СПб.: ГУКІ, 2004. - 408 с.

8. Домострой. Юності чесне зерцало. - СПб.: Вид-во. дім «Азбука-класика», 2008. - 208 с.

9. Друскин М.С. Очерки по истории танцевальной музыки / М.С. Друскин. Л., 1936. - 245 с.

10. Дуков Е.В. Бал в культуре России XVIII - первой половине XIX века / Е.В. Дуков // Развлекательная культура России XVIII - ХIХ вв. Очерки истории и теории. СПб.: Изд-во «Питер», 2000. 235 с.

11. Дуков Є.В. Громадські бали та концертна культура XVIII в. / Є.В. Дуков // Концерт в історії західноєвропейської культури. М.: ЗАО Издательство «Центрполиграф», 2003. - С. 171-184

12. Забелин И. Е. Домашний быт русского народа в XVI и XVII ст. / И.Е. Забелин. - М.: ЗАО Издательство «Центрполиграф». 2001. - 237 с.

13. Захарова О.Ю. Веселье без перерыва. Балы и маскарады Елизаветы Петровны / О.Ю. Захарова // Родина.- 1995.- №6. - С. 86-90.

14. Захарова О.Ю. История русских балов / О.Ю. Захарова. - М.: ЗАО Издательство «Центрполиграф», 1998. - 254 с.

15. Захарова О.Ю. Бал XVІІІ - начало XX века: танцы, костюмы, символика / О.Ю. Захарова. - М.: ЗАО Издательство «Центрполиграф», 2011. - 19 с.

16. Князьков С.А. Время Петра Великого / С.А. Князьков. М.: ЗАО Издательство «Центрполиграф», 1909. - 678 с.

17. Колесникова А.В. Бал в России XVIII -- начало ХХ века / А.В. Колесникова. - СПб.: Изд-во «Питер», 2005. - 250 с.

18. Компан Ш. Танцевальный словарь, содержащий в себе историю, правила и основания танцевального искусства / Ш. Компан. - М.: ЗАО Издательство «Центрполиграф», 1790. - С. 39-40.

19. Корнилович А. О первых балах в России / А.О. Корнилович // Полярная звезда. - 1823. - С.16-18.

20. Короткова М.В. Традиции русского быта: энциклопедия / М.В. Короткова. - М.: Дрофа Плюс, 2008. - 320 с.

21. Лотман Ю.М. Беседы о русской культуре. Быт и традиции русского дворянства XVIII - начала XIX в. / Ю.М. Лотман. - СПб.: Изд-во «Питер», 1994. - 400 с.

22. Образовательный портал «Слово» / [Електронний ресурс]

23. Петровские ассамблеи / [Електронний ресурс]

24. Рябцев Ю.С. История русской культуры: художественная жизнь и быт XVIII - XIXв. / Ю.С. Рябцев. - М.: Гуманит. Изд. Центр ДЛАДОС,1997. - 432 с.

25. Соколов Д.Н. Светский этикет или руководство к познанию правил общежития / Д.Н. Соколов. - СПб.: Изд-во «Питер», 1847. - 209 с.

26. Терещенко А. Історія культури російського народу / А. Терещенко. - М.: Ексмо, 2006. - 736 с.

27. Тетенькина Т.Г. Веселая старина: об увеселениях русского двора при Петре I; о первых балах в России. / Т.Г. Тетенькина. Калининград, 2005. - 156 с.

28. Указ «О достоинстве гостевом, на ассамблеях быть имеющем» / [Електронний ресурс]



ДОДАТОК А

Сертифікат участі у науково-практичній конференції



ДОДАТОК Б

Бали в будівлі оперного театру (Bal de l'Opиra)



ДОДАТОК В

Йоганн Штраус (син) - «король вальсу»

Йоганн Штраус-син - австрійський композитор, диригент і скрипаль, визнаний «король вальсу», автор численних танцювальних творів і декількох популярних оперет

Народився в родині відомого австрійського композитора Йоганна Штрауса-старшого.

Кінець 1860-х - початок 1870-х років: розквіт генія. У цей період він створює свої найкращі вальси: «На чудовому блакитному Дунаї» (1866) та «Казки Віденського лісу» (1868).

1874 р. - нова оперета «Летюча миша» спочатку великої популярності не має, але все ж багато років не сходила зі сцени віденських театрів. Тріумфальний успіх приходить через 20 років, після появи нової редакції.

1885 р. - новий шедевр: оперета «Циганський барон», за сюжету повісті «Саффі» Мора Йокаї.



ДОДАТОК Г

«Придворний бал», який давали імператор Франц-Йосиф і імператриця Елізабет



ДОДАТОК Д

Елементи бального етикету

Елементи танцювального етикету, необхідні для участі в балі:

1. Учасникам балу необхідно стежити за поставою і положенням рук.

2. Необхідно бути чемним як по відношенню до своєї партнерки, так і до всіх інших.

3. Слід уникати зіткнень з іншими парами і намагатися не зачіпати за нерухомі конструкції і устаткування залу.

4. Не рекомендується давати згоду на танець декільком партнерам, покидати зал перед початком танцю, знімати рукавички під час танцю.

5. Не рекомендується виходити з танцю до його закінчення, якщо на те немає вагомих причин .

6. Під час танцю недоречно зайве далеко розходитися або демонстративно наближатися один до одного, а також відверто обніматися .

7. Забороняється танцювати інший танець, ніж оголошений ведучими.

8. Забороняється порушувати напрямок руху танцю.

Елементи світського етикету, необхідні для участі в балі:

1. На офіційну церемонію не спізнюються - це неповага до Господарям та Почесним гостям.

2. Одяг учасників балу повинна бути ошатною: дами у вечірніх сукнях, кавалери в костюмах, рукавички бажані.

3. На балу вітається ввічливість, галантність, чемність .

4. При обміні вітаннями, спочатку кавалери вітають дам поклоном, потім дами, після кніксену, можуть протягнути руку для поцілунку або рукостискання.

5. Бал супроводжується певною манерою розмовляти. Неприпустимий гучний, різкий розмова, заборонено вживання ненормативної лексики. Кавалерам рекомендується робити дамам компліменти.

6. На балу важливо не тільки гарно танцювати, але також граціозно ходити і стояти. Не слід притулятися до стін і колон. Кавалерам не варто тримати руки в кишенях. Ні в якому разі не можна жувати! Є цукерки, фрукти та інші, слід тільки в спеціально призначених для цього місцях.

7. При вході в бальний зал слід відключити мобільні телефони і зняти навушники.

8. Ні в якому разі не дозволяється бігати по залу, особливо через його центр .

Елементи бального етикету, необхідні для участі в балі:

1. Одяг учасників повинна відповідати класу відповідальності балу.

2. Всім учасникам необхідно виконувати прохання та вимоги Головного та зального церемоніймейстера, Господині і Господаря балу.

3. Перший танець, вальс першого відділення відкривають Господар і Господиня балу, всі гості вступають в цей танець після того, як Господар і Господиня зроблять три тури вальсу.

4. Запрошення до танцю починається з поклону, яка запрошує. Відповідь на запрошення також супроводжується поклоном.

5. Після запрошення кавалер виводить даму в танцювальну зону з дотриманням всіх правил етикету.

6. При русі «під руку» рука пані не повинна обвиватися кільцем навколо руки кавалера, не слід також виснути на лікті кавалера.

7. По закінченні танцю кавалер повинен проводити даму на те місце, де він її запрошував або будь-яке інше місце за бажанням дами.

8. Не рекомендується залишати зал перед початком танцю.

9. Не рекомендується залишати танцювальний ордер ( партнера) під час танцю

10. Необхідно, безумовно, виконувати вимоги Головного та зального церемоніймейстера.



ДОДАТОК Е

Приклади суконь і додаткових елементів одягу, регламентованих бальним статутом



ДОДАТОК Ж

Мова віяла:

- віяло розгорнуть, дама відмахується - «я заміжня»;

- віяло закривається - «ви мені байдужі»;

- відкривається один пелюсток - «будьте задоволені моєю дружбою»;

- віяло повністю розкритий - «ти мій кумир».

- Якщо співрозмовник просить віяло (хоча це дуже непристойне прохання):

- подати верхнім кінцем - симпатія і любов;

- подати ручкою - презирство;

- подати відкритим, пір'ям вперед - напрошуватися на любов.



ДОДАТОК З

Для кавалерів існували свої канони бального костюма



ДОДАТОК И

Полонез

Полонез - танок істинно лицарський, танець, в якому кожен жест кавалера підкреслював його схиляння перед прекрасною дамою. Це було своєрідне освідчення в коханні, але пояснення не пристрасне, а стримане, сповнене великої внутрішньої гідності і такту.

У Росії танець назвали і полонезом, і польським. Лист пояснював назву танцю так: «Він абсолютно позбавлений швидких рухів, він створений скоріше в цілях дати образ пихи, ніж зваблювання, він мав своїм призначенням (характерне виняток!) відзначити чоловіка, виставити напоказ його красу, його франтівського вигляд, його войовничу і разом з тим чемну поставу... Навіть сама назва танцю по-польськи - чоловічого роду. Тільки по очевидному непорозуміння переводять його словом жіночого роду».



ДОДАТОК К

Кадриль

Кадриль виконується парною кількістю пар. Цей народний і бальний танець складається з шести фігур.

Протягом XVIII-XIX століть, коли кадриль була дуже популярна, вона зазнала чимало змін. Старовинні кілька претензійні назви фігур (Le Pantallon, Ete, La Poule, La Trenis, La Pastourelle) згодом були замінені простими порядковими номерами, спростилися переходи, деякі рухи поступово зникли або були замінені звичайними кроками, якими ходять в повсякденному житті. Сучасники з жалем писали: «Перш її танцювали, а нині в ній ходять». Колись настільки красивий салонний танець почав помалу втрачати властиву йому легкість і витонченість і до кінця XIX століття виходить з моди.



ДОДАТОК Л

Котильйон

Котильйон - бальний танець французького походження

На балах він був свого роду кодою вечора - як би прощальним виступом всіх учасників в улюблених танцях. До кінця століття котильйон з'єднував всі основні танці, стаючи центром танцювального вечора; нерідко він виконувався між фігурами кадрилі. Музичною основою котильйон служили популярні на той час танці (вальс, мазурка, полька).

Котильйон нагадував масову танцювальну гру, розмаїття якої залежало від провідної пари, очолюваної кавалером - кондуктором (розпорядником). Ударами в долоні він давав сигнал оркестру міняти танці, голосно називав фігури, стежив за узгодженістю рухів пар.



ДОДАТОК М

Вальс



Танець австрійського походження. Був відомий як народний ще в XVI ст. Бальна публіка зацікавилася вальсом після того, як в 1787 р. в поставленої у Відні опері «Рідкісна річ, або Краса і чеснота» композитора В. Мартіні Солера його станцювати кілька пар. Спочатку вальс танцювали досить повільно; поступово ритм його прискорився. Те, що під час танцю кавалер брав даму за талію, було дуже незвичайним на погляд людини XVIII ст. адже в більшості танців тієї епохи партнери стикалися лише кінчиками пальців. Через це спочатку багато хто визнав вальс «аморальним» танцем.



ДОДАТОК Н

Мазурка

Мазурка - польський народний танець. Характеризується швидким темпом, трьохдольним розміром.

Виконавцям танцю надавалася велика свобода: не дивлячись на строго встановлені фігури і рух, кожен міг варіювати їх за власним бажанням. У мазурці провідна роль належить кавалерові, він вибирає фігури, рухи, змінює темп. Дама повинна вміти легко летіти по залу, вміти схоплювати руху і переходи, пропоновані кавалером.

Нарядні одягу дам, національний польський чи військовий костюм кавалера надають мазурці особливу пишність і красу. Кавалер під час танцю дуже спритно то надягає, то знімає конфедератку і приклацує шпорами наприкінці найбільш ефектних рухів.

У XIX столітті мазурка виходить далеко за межі своєї батьківщини, стаючи одним з найпопулярніших бальних танців багатьох країн. Правда, вона мало доступна широкому колу любителів, так як вимагає спеціального навчання, великий тренування, вміння красиво поєднувати різні па і фігури.



ДОДАТОК П

Великосвітські бали Москви й Петербургу



ДОДАТОК Р

Укази Петра І

Петро I, повернувшись до Москви із закордонної подорожі по Голландії, Англії, Австрії, Німеччини з «великим посольством», видав указ у серпні 1698 про обов'язкове гоління бороди. Бажаючі зберегти бороду повинні були відтепер платити податок, звільнялися від сплати податку лише духовні особи. Всі, хто сплачував податок, отримували мідний знак, який свідчить про те, що носіння бороди оплачене.

У грудні 1699 послідував указ Петра I про обов'язкове носіння іноземного сукні всім, крім священиків, селян і візників, біля воріт Кремля були виставлені манекени зі зразками нової одягу: німецького, угорського, саксонського, французького. Чоловікам пропонувалося носити перуки, сорочки з мереживними манжетами і комірами з оборками, камзоли, каптани, зшиті з щільного шовку або оксамиту, короткі чоловічі штани - кюлоти, білі шовкові панчохи, модні туфлі або високі чоботи-ботфорти. Невід'ємними атрибутами костюма дворянина були капелюх, рукавички, кишеньковий годинник на ланцюжку і тростину. Жіночий одяг складалася з нижньої, глухої сукні з глибоким вирізом - декольте, зашнурованого знизу-вгору корсета і верхньої сукні. Багатий жіночий костюм доповнювали високі зачіски, віяла, дорогі прикраси - сережки, брошки, кільця, браслети, кольє, діадеми.

У грудні 1699 Петро І видав указ про зміну літочислення в Росії. Петро I наказав вважати 7208 від Створення світу за старим календарем 1700 роком від Різдва Христового за новим календарем як у православній Європі. З 1 січня 1700 Росія стала жити за новим юліанським календарем, тільки для церкви Петро I дозволив зберегти старе літочислення.

Указ царя містив приписи щодо святкування Нового року: вітати один одного й дарувати подарунки, будинки прикрашати ялиновими, сосновими і ялівцевими гілками, влаштовувати феєрверки та гарматну стрілянину. На допомогу бажаючим оволодіти правилами мовного етикету в 1708 році була видана книга «Приклад, як пишуться компліменти різні», в якій були представлені зразки різних поздоровлень і листів різноманітного змісту.



ДОДАТОК С

Зимовий бал 1903 року



ДОДАТОК Т

Бал у гімназії

В конотопській гімназії вже ввішло в традицію щорічно проводити бал. Він проводиться для учнів 1 (5), а також 4 (9) класів

Пропоную вашій увазі світлини одного з таких балів. Лютий 2013 року.



Размещено на Allbest.ru