Бібліотечна справа у Великобританії

Проте, не дивлячись на труднощі воєнного часу, бібліотечна справа продовжує розвиватися, з'являються праці, які підіймають все нові питання. В основному переважали праці по різноманітним аспектам інформаційної діяльності бібліотек Великобританії, про побудову систем бібліотек. Бібліотеки беруть участь у збиранні та обслуговуванні книгами армій тощо.

В повоєнний час, у порівнянні з іншими країнами, на території Великобританії бібліотечне обслуговування охопило більшу кількість населення, хоча зміст їх роботи мав політичний нахил. Читачі масових бібліотек, які були об'єднані в регіональні системи, у Великобританії складали 27% населення. До початку 60-х років регіональні системи, що будувалися за адміністративно-територіальним принципом, існували в 20 графствах. В сільській місцевості бібліотечні пункти видачі систем були замінені філіалами та бібліобусами. Обслуговування за допомогою бібліобусів знайшло своє розповсюдження у багатьох містах та розвивалося швидкими темпами. В бібліотечних системах з'являється нова ланка - регіональні центри, які виконують обов'язки допоміжних опорних пунктів між центральними бібліотеками графств та їх місцевими відділами. Регіональні системи практично не зачіпали міських бібліотек, а в бібліотечних системах графств багато процесів роботи перебудовувалися на основі впровадження електронних машин, арифмометрів, дуплікаторів та інших видів копіювальних обладнань, перфокарт, внутрішніх переговорних обладнань і телексів для зовнішнього зв'язку. Більшість бібліотек продовжувало дотримуватися тієї ж, що і раніше, організації робіт: Відкритий доступ, використання класифікації Дьюї, ведення карточних алфавітного та предметного каталогів, застосування системи книговидачі Брауна, яка була заснована на використанні різнокольорових книжкових кишеньок, в які вкладалися книжкові формуляри на взяті читачем книги [9].

Зростання фондів, зміна читацьких інтересів привернули увагу до проблем класифікації, каталогізації. Централізована каталогізація, яка здійснювалася створеною в 1949 році Службою британської національної бібліографії, забезпечувала одноманітність ведення каталогів. А роботі з читачами уваги не надавалося, адже основною функцією публічної бібліотеки продовжувалася вважатися видача літератури. Проте, через брак коштів в масовій бібліотеці літератури потрібної для занять або роботи не було.

В 60-ті роки вагома кількість бібліотекарів Великобританії дійшли згоди, що кооперація діяльності публічних бібліотек в межах регіонів є недостатньою, необхідна загальнодержавна система бібліотек.

На сьогоднішній день діяльність британських бібліотек визначається загальнонаціональним Актом-2003, або Законом про обов'язковий екземпляр. Акт-2003 був розроблений на основі рекомендацій ЮНЕСКО про обов'язковий екземпляр від 2000 року, документі ІФЛА та Міжнародної асоціації видавців від 2002 року «Про безстрокове збереження пам'яті світу: спільна заява про архівації та збереженні цифрової інформації», а також на основі раніше діючого у Великобританії Акту від 1911 року про копії публікації, який регулював правила обов'язкового зберігання копій книг та інших матеріалів, які видавалися в друкованому вигляді [57].

Акт-2003 має надзвичайно важливе значення для теперішнього та майбутнього британських бібліотек і всієї цифрового інформаційного середовища Великобританії. Акт-2003, а також більш вузькопрофільні підзаконні акти, які розроблялися на його основі, слугують інтересам збереження - незалежно від формату - всіх друкованих матеріалів, які формують інтелектуальну та культурну спадщину Великобританії.

Реалії інформаційного суспільства потребують розробки інформаційних продуктів і послуг більш високої якості або принципово нових продуктів в текстовому, аудіо- або відео форматах. У зв'язку з цим в життя сучасних бібліотек входять передові інформаційні технології. Важливими питаннями в діяльності бібліотек стають оцифровка фондів, створення електронних депозитаріїв і репозитаріїв, формування електронних каталогів, які створюють основу для оперативного надання користувачам нових видів послуг.

Бібліотеки Великобританії відіграють ключову роль в інформаційному забезпеченні науки, освіти, економіки, політики, культури та інших сфер життя суспільства. Вони вносять величезний внесок в розвиток інноваційних процесів. Постійно удосконалюючи свій інформаційно-технологічний інструментарій, сучасні британські бібліотеки стають сховищами чималих зібрань цифрових документів та матеріалів, до яких вони надають Інтернет-доступ користувачам.

Культура Великобританії багата та досить різноманітна, адже вміщує в собі культурні традиції Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії. Тому і розвиток бібліотек по всій території Об'єднаного Королівства був доволі різним. Найбільшого розквіту бібліотечна справа зазнала на території Англії.

Свої витоки бібліотечна система бере з початком існування монастирів. Монастирські бібліотеки відігравали значну роль у культурному житті народу Великобританії та з плином часу поряд з ними виникають бібліотеки спеціальних шкіл, коледжів та університетів. Також, не варто забувати й про існування приватних бібліотек, деякі з яких пізніше влилися в колекцію бібліотек, які створювалися в містах та провінціях. Особливу групу приватних бібліотек, які мали суттєві привілеї складали королівські бібліотеки, які значно пізніше переходили у власність національних бібліотек Великобританії.

Англійська революція стала однією з найвизначніших подій в історії людства XVII століття. Вона справила значний вплив не лише на розвиток Великобританії, а й на процес становлення всієї європейської цивілізації нового часу. Нові політичні та філософські ідеї створили необхідні умови для розвитку культури, зокрема бібліотек, які, проте, не були стрімкими.

Також, варто зауважити, що існували книжкові клуби, де можна було обмінюватися та ділитися враженнями від прочитаної книги. Такі клуби об'єднували сусідів та друзів, які шанобливо ставилися до книг та відводили їм значне місце у своєму житті.

Протягом XVIIІ-ХІХ століття кількість бібліотек на території Великобританії постійно зростає, виникають публічні бібліотеки, які відігравали величезну роль у культурному та освітньому житті народу. Уже відбуваються Міжнародні конференції, які сприяли розвитку бібліотечних зв'язків з іншими країнами. Відомі бібліотекознавці обговорюють важливі питання та проблеми, що пов'язанні з функціонування бібліотек та бібліотечного обслуговування. В бібліотечну справу починають проникати методи та прийоми роботи інших країн.

Видаються закони, які сприяють розвитку бібліотек та діяльності бібліотечної справи.

Виникнення національних бібліотек на території Великобританіє є ще однією з важливих подій, якою ознаменувалося ХХ століття.

З плином часу бібліотека починає займати важливе місце в культурному житті народу, а також починає змінюватися і роль бібліотекара, який виступає не лише хранителем фондів, але й є своєрідним довідником та порадником.

Бібліотеки Великобританії пройшли досить складний шлях розвитку і на сьогодні займають чільне місце серед інших бібліотечних систем різних країн. Вони зберігають культурну та інтелектуальну спадщину попередніх поколінь та формують колекції актуальних документів та матеріалів.



РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

2.1 Британська бібліотека - національна бібліотека Великобританії

Одним із важливих показників, що бібліотеки протягом багатьох століть набували все більшу популярність на території Великобританії стало створення національної бібліотеки. Це відбулося у 1753 році, коли парламент прийняв закон про створення Британського музею і його бібліотеки. Основою її фонду стали середньовічні латинські та англосаксонські манускрипти, які були зібрані сером Хансом Слоуном. Також бібліотека стала сховищем для зібрань сім'ї Коттонів, графов Харлеїв тощо.

Проте, вже в 1757 році король Георг II розширив володіння бібліотеки, приєднавши королівську бібліотеку Едварда IV. Разом з тим музею було передано право отримання обов'язкового екземпляру всіх книг, які видавалися на території Великобританії та Ірландії. До зібрань бібліотеки Британського музею приєдналися також книги й рукописи, які були конфісковані із монастирських бібліотек в період Реформації. Був зібраний багатий фонд із друкованих книг по медицині, теології, історії Англії та інших європейських країн тощо. Варто зазначити, що в бібліотеці зберігалися унікальні рукописні тексти, які відіграють важливу роль у культурному житті Великобританії. Також в склад фонду увійшла цінна колекція документів часів Англійської буржуазної революції [81].

Для зберігання усіх нових зібрань книг та документів була покладено чимало зусиль щодо розміщення та організації фондів. Зокрема, бібліотеці відвели будівлю Монтегю Хаус. Для відвідання музею достатньо було купити вхідний квиток, проте, цей квиток не давав права входу в читальний зал. З самого початку на вхід до бібліотеки потрібно було отримати дозвіл у ради попечителів, а ще пізніше у директора бібліотеки. Адже бібліотека Британського музею з початку свого існування призначалася для осіб, які займалися науковою роботою і тому штат бібліотеки був невеликим. Відкриття бібліотеки відбулося в 1759 році, проте лише з 1831 року вона стала працювати щоденно, окрім неділі та інших святкових днів. В 1774 р. був відкритий читальний зал, який був розрахований на 120 місць. Невдовзі Музей та його бібліотека стали відомими далеко поза межами країни, а колишній його директор зазначав, що за кордоном Британський Музей услід за Британським флотом став найбільш шанованою національною інституцією [69].

Фонди зростали швидкими темпами, особливо за рахунок дарів англійських мандрівників та багатств, які були захоплені у колоніях. Наприклад, під час війни з наполеонівською Францією британські війська захопили в Єгипті чимало унікальних археологічних цінностей, серед яких - знаменитий Розеттський камінь з давньоєгипетськими та давньогрецькими ієрогліфами, які були висічені близько 196 році до н. е. У 1816 році до Музею було передано фриз Парфенона та інші безцінні витвори давньогрецьких скульпторів, що були вивезені з Афін англійським послом у Константинополі лордом Т. Елгіном.

В 1823 році зібрання бібліотеки поповнилося книгами королівської бібліотеки Георга III, а це було 65 тисяч томів. До кінця XVIII століття фонд досяг 100 тисяч томів. Однак до початку XIX ст. питання про бюджет Бібліотеки було відкритим.

Варто відзначити, що на початку свого існування штат співробітників складався здебільшого з медиків та священників, які працювали в Бібліотеці як на додатковій роботі. Значного розвитку Бібліотека Британського музею зазнала в роки діяльності видатного англійського бібліотекара Антоніо Паніцці (1797-1879), який керував бібліотекою протягом 1856-1866 років. Талановитий, енергійний та трудолюбивий він чимало зробив для того, щоб примножити славу Бібліотеки.

Антоніо Паніцці, бібліофіл та член товариства карбонаріїв, у травні 1823 року переїхав до Англії. Після прибуття в Лондон Паніцці отримав рекомендаційного листа від італійського поета Уго Фосколо. Переїхавши до Ліверпуля він працював викладачем італійської мови у банкіра Вільяма Роскоу, де в 1826 році познайомився з адвокатом та політичним діячем Генрі Броугхемом, якому пізніше допоміг розв'язати складне питання. Той, у свою чергу, ставши в подальші роки лорд-канцлером, допоміг Паніцці отримати місце професора італійської мови в Лондонському університеті. В 1831 році Антоніо Паніцці зайняв посаду бібліотекаря в Бібліотеці Британського музею, а в 1837 - посаду керівника відділення друкованих книг. Вже у 1832 році Паніцці став британським підданим.

В 1857 р. в будівлі музею почав працювати один із найбільш відомих читальних залів бібліотеки, який був розрахований на 450 місць. Цей круглий зал (ротонда) був побудований за проектом архітектора Сіднея Смерка, при цьому ескіз ротонди виконав сам Паніцці. У читальному залі у відкритому доступі розташовувався фонд довідкової літератури. Ротонду оточувала «залізна бібліотека», яка була відокремлена від читального залу протипожежною конструкцією. Варто додати, що полиці для книг кріпилися особливим металевим шрифтом, який згодом став відомий як «шрифт Паніцці». Нумерувалися полички зверху до низу, а розташовувалися вони систематично.

За час діяльності Паніцці бібліотечний фонд збагатився з 150 тисяч томів до 1 млн. видань. Він домігся збільшення асигнувань на комплектування та збільшення заробітної плати працівників бібліотеки.

Антоніо Паніцці вважається творцем нового каталогу, заснованого на «дев'яносто одному правилі каталогізації» (1841), які він розробив разом зі своїм помічником. Він сформулював два головних завдання алфавітного каталогу - відповідати на питання про наявність книг в бібліотеці та об'єднувати твори одного автора в єдиний комплекс [13]. Також Паніцці увів в обіг опис під колективним автором. Ці правила є основою для всіх наступних систем каталогізації ХІХ-ХХ століть. Варто додати, що Паніцці обстоював дотримання Закону про авторське право 1842 року, який вимагав від британських видавців передавати на зберігання в бібліотеку екземпляр кожної книги, що була надрукована у Великобританії.

Для Паніцці був важливим фактор наявності в національній бібліотеці поряд з вітчизняною літературою й література зарубіжних країн. Йому хотілося щоб Бібліотека Британського музею мала одну із найкращих у світі колекцій іноземних видань. Для цього Паніцці залучав кваліфікованих працівників, які відвідували книжкові магазини та бібліотеки Європи у пошуках цінних наукових видань. Завдяки Паніцці фонд Бібліотеки Британського музею збагатився на колекції російських, угорських, голландських та інших видань.

Бібліотека Британського музею є однією із небагатьох публічних наукових бібліотек Великобританії, проте доступ до неї був обмежений. Адже читачами могли стати особи, які досягли 21 рік та які займаються науковою роботою. При записі потребувалося поручительство від особи, яка була б постійно прописаною в столиці.

Читальний зал став своєрідною лабораторією для творчості письменників та вчених. У списках його читачів вписані імена багатьох класиків англійської літератури, вчених зі світовими іменами, відомих культурних та політичних діячів. Наприклад, Бернар Шоу на знак вдячності заповів книгозбірні значні суми, в які входили відрахування від авторських гонорарів за виконання «Пігмаліона», які Бібліотека й дотепер використовує для придбання рідкісних книг [51].

Удосконалення бібліотечного обслуговування та впорядкування діяльності бібліотеки привернуло до себе багато нових читачів. В читальному залі від 12 до 15 годин не було вільних місць, а в центрі знаходився алфавітний каталог на весь фонд. В каталог постійно вливалися дані про нові надходження, а кожен опис дублювався в чотирьох екземплярах (на тонкому папері, перекладеному пластинками та просякнутому фарбами): для інвентарю, алфавітного каталогу для читачів, службового алфавітного каталогу, для майбутнього систематичного каталогу. Складанням та веденням каталогів займався спеціальний відділ. Від бібліотекарів читального залу потребувалося знання та надання допомоги читачам у пошуках потрібних книг. Спеціальний працівник слідкував, щоб за правильністю розташування підсобного зібрання. А книги із основного фонду до місця знаходження читача підносилися бібліотекарами. У відділі географічних карт самі карти були наклеєні на коленкор та розставлялися в географо-систематичному порядку і зберігалися в шафах.

Створена в 1916 р. на допомогу організації бібліотечного обслуговування студентів Національна центральна бібліотека (National Central Library) з 1930 року стає національним центром МБА для бібліотек всіх типів. При Національній центральній бібліотеці функціонує Британський національний центр (British National Book Centre), який організує внутрішньодержавний книгообмін.

В 1960 г. почала формувати свій фонд через Бібліотеку Британського музею, а в 1966 г. офіційно включена в склад її Відділу друкованих видань Національна довідкова бібліотека по природнім наукам та винахідництву (The National Reference Library of Scienceand Invention). В її функції входить обслуговування читачів літературою по природнім наукам та техніці.

До 1962 року відноситься початок діяльності Національної науково-технічної бібліотеки абонементу (The National Lending Library for Science and Technology), основним завданням якої є оперативне обслуговування вчених та спеціалістів вітчизняною і зарубіжною літературою через МБА та шляхом фотокопіювання.

Облік та реєстрацію вітчизняних книг і журналів на основі обов'язкового екземпляру Бібліотеки Британського музею здійснює створена в 1949 році Служба британської національної бібліографії (British National Bibliography) [37]. Бібліографічні вказівники виходять щотижневими випусками з наступною кумуляцією -щомісячною, щоквартальною, щорічною і за п'ять років. Служба британської національної бібліографії активно працювала над машиночитанною формою опису в формате MARC.

Приведена коротка характеристика діяльності бібліотек Великобританії дозволяє говорити про те, що, починаючи з першої чверті ХХ століття, в країні робляться спроби компенсувати недоліки обслуговування, яке здійснює Бібліотека Британського музею. Ця бібліотека, яка виконувала функцію головного національного книгосховища країни, не виконувала цілого ряду інших функцій, які притаманні національній бібліотеці.

Науковий підхід до вивчення проблеми національної бібліотеки став здійснюватися наприкінці 60-х рр. Були опубліковані матеріали по реорганізації Бібліотеки Британського музею. Вже в 1972 році був схвалений новий документ - «Біла книга Британської бібліотеки» (White Paper of the British Library), згідно з якою п'ять бібліотечних закладів: Бібліотека Британського музею, Довідкова бібліотека по природнім наукам та винахідництву, Національна центральна бібліотека, Національна науково-технічна бібліотека-абонемент в Бостон-Спа, Служба британської національної бібліографії, повинні були об'єднатися в єдиний національний орган під назвою «Британська бібліотека». У квітні 1973 року Британська бібліотека була офіційно відкрита. [34] Також, варто додати, що пізніше до неї приєдналися Національні бібліотеки Уельсу та Шотландії.

За даними 1972 року фонд Британської бібліотеки нараховував 8,5 млн. книг, більше 20 тисяч екземплярів рукописів на різних мовах країн Європи, а також чимало літератури на арабській мові.

Варто додати, що в 1973 році, разом з Британською бібліотекою була розроблена та створена бібліотечна система, яка залишається актуальною та ефективною і в наші дні, тому що читачі отримали необмежений доступ до кожної книги, яка знаходиться на території Великобританії.

З 1983 року в Бібліотеці починають зберігатися матеріали Національного Звукового архіву, зокрема, зберігаються звукозаписи та ноти, рукописи музичних нотних записів тощо.

Наприкінці 1985 року відбулася реорганізація Британської бібліотеки та створено два великих комплекси, які носили назву «Гуманітарні та соціальні науки» та «Наука, техніка, промисловість». Управління здійснювалося Бюро, яке складалося із 13 осіб, голову якого призначав Парламент, а його заступник, виконавчий директор, був фактично керівником усієї Бібліотеки. До решти складу Бюро входили директори провідних комплексів, член Бюро, що призначався королевою, представники університетів, великих видавництв, благодійних фондів. До керівництва відносився також керівник маркетингом, який займається розвитком у всіх відділах Бібліотеки, які є вигідними у фінансовому відношенні напрямів роботи, організацією реклами, її платних послуг тощо.

Варто зазначити, що протягом багатьох років зібрання бібліотеки були розміщені по різних будівлях центрального Лондона. В 1997 році в Сент-Панкрес було відкрита нова будівля, проект якої розробив архітектор Колін Ст. Джон Вілсон. І тому цій будівлі розміщена основна колекція Британської бібліотеки, тому що вона вважається одним із найбільших громадських будівель, яка було зведена у Великобританії в XX столітті. Зали сучасної бібліотеки щоденно приймають до 16 тисяч відвідувачів. Загалом бібліотека розмістилася на чотирнадцяти поверхах, п'ять із яких є підземними, загальна площа приміщень складає більше 112 квадратних метрів [43].

На сьогодні окрім того, що це Британська бібліотека є національною бібліотекою Великобританії, це також один із найбільших музеїв, в колекціях якого знаходяться багато предметів матеріальної культури та витворів мистецтва зі всіх куточків землі.

Фонди бібліотеки включають в себе не лише книги та журнали, але і газети, поштові марки, грандіозний аудіо архів, рукописи, карти тощо. Найвідоміші книги із зібрання Британської бібліотеки:

- Алмазна Сутра - найстаріша в світі датована друкована книга; Євангелія із Ліндисфарна VII століття;

- дві Біблії Гутенберга; дві копії Великої хартії вольностей 1215 року;

- єдина рукописна копія, що дійшла до нашого часу середньовічної поеми «Беовульф»;

- записні книжки Леонардо да Вінчі;

- Євангеліє, яке належало Анні Болейн [8].

Бібліотека в своєму арсеналі на сьогоднішній день має більше 150 млн. томів, в числі яких є одні з найкращих колекції; наприклад, література Північноамериканських Штатів представлена в бібліотеці краще, ніж в самому Нью-Йорку; прекрасні колекції книг на єврейському (12000 т.), китайському (27000 т.) та різноманітних східних мовах (13000 т.); доволі багате зібрання творів, які написані на слов'янських говірках (10000 т.). Варто відмітити, що каталог, розташований за іменами авторів та займає 2000 томів, влаштований так, що друкований заголовок нового надходження книги може знову вставленою на належне місце. Потім, в 1882 році було розпочата робота над складанням алфавітного каталогу заголовків; в цей каталог було внесено вже близько мільйона заголовків, до того коли його складання було призупинено через сумніви у можливості доведення цієї роботи до кінця. Деякі слова цього каталогу надруковані окремими відтисками і є, таким чином, прекрасними спеціальними бібліографіями. Крім того, викликають зацікавленість окремо надруковані каталоги періодичних (6 частин та вказівники) і академічних видань (5 частин та вказівники).Варті безперечної уваги: «List of books of referenceinthere a dingroom of the British-Museum» (1871), «List of bibliographies, classifiedcataloguesandindexesinthereadingroomoftheBritish-Museum» (1881) - каталоги довідкових книг та бібліографічних видань, які, в кількості 20000 томів, знаходяться в читальному залі бібліотеки та надані у використання читачів. В 1867 році вийшов каталог єврейських книг, за ним були видані в 1876 р. каталог книг на санскритському, в 1877 г. на китайському і в 1886 - на бенгальській мовах [33].

На сучасному етапі Британська бібліотека виконує ряд різноманітних функцій, які полягають в забезпеченні повноти охоплення, обліку та зберігання національного архіву публікацій Великобританії та наукових матеріалів інших країн. Вона займається наданням швидкого доступу до фондів Бібліотеки і до всесвітньої бази знань всім, кому це потрібно.

Бібліотека надає широкий спектр послуг різноманітним групам користувачів та має всі можливості для того, щоб відігравати одну із головних ролей в міжнародному бібліотечному розвитку.

Варто зауважити, що на сьогодні пріоритетними напрямками для Британської бібліотеки є всебічний розвиток засобів масової комунікації, зміцнення партнерських зв'язків іншими вагомими сховищами інформації у всьому світі та розповсюдження вищої освіти. З цією метою працівниками бібліотеки розроблено і прийнято до виконання ряд довгострокових проектів. Щоб зробити максимально доступними для дослідників та неспеціалістів скарби світової наукової і культурної спадщини, а також для полегшення пошуку та кращої збереженості інформації фонди бібліотеки активно переводяться на електронні носії. Нові тенденції виражаються в переході на американський стандарт електронної каталогізації (US MARC21), більш суворому відборі матеріалів, які надходять до бібліотеки, збільшенні відсотка сучасних друкованих і електронних видань на англійській мові, моніторингу інтересів постійних користувачів та заохоченні нових, в першу чергу за рахунок можливостей Інтернету, впровадженні розважальних та загальноосвітніх програм [55].

Фонди Британської бібліотеки щорічно збільшуються на 3 млн одиниць. Вона, як ключова національна бібліотека здійснює загальну координацію розвитку бібліотечної мережі Великобританії. Бібліотека постійно вдосконалює свій інформаційно-комунікаційний інструментарій та бере участь у національних проектах, які займаються популяризацією книги та читання.

У світовому інформаційному просторі Британська бібліотека позиціонує себе як гарант зберігання інтелектуального і культурного потенціалу, який накопичився в країні, Європі та світі.

2.2 Роль бібліотечної асоціації у діяльності бібліотек Великобританії

бібліотека великобританія кадр технологія

Бібліотечні асоціації - це професійні об'єднання бібліотекарів і водночас - громадський блок, що існує паралельно з адміністративними структурами в соціальному інституті бібліотечної справи. Вони відіграють важливу роль у життєдіяльності бібліотек будь-якої країни.

Бібліотечна асоціація Великобританії була створена 5 жовтня 1877 році, після появи першої Американської бібліотечної асоціації (1876 р.). 17 лютого 1898 року, Королева Вікторія дарувала Асоціації Королівську Хартію. А в 1986 році Королева Єлизавета II, подарувала Асоціації ще одну додаткову основну, свою Королівську Хартію. Варто зазначити, що основна Королівська Хартія з королівськими печатками виставлена на спеціальному стенді в приміщенні штаб-квартири Асоціації на Ріджмонт-Стріт в Лондоні, а її повний текст із року в рік друкується в «Щорічнику» Бібліотечної асоціації Великобританії.

Королівська Хартія стала потенційним символом становлення та затвердження Бібліотечної асоціації в якості керівного органу, лідера для бібліотекарів та інформаційних менеджерів у Великобританії. Асоціація отримала право присвоювати особливий статус також і своїм членам, які повинні відповідати вимогам, що встановлювалися Радою Асоціації [74]. Особливий статус членів Асоціації, поряд з Кодексом професійної поведінки, буде слугувати гарантією високого рівня професійного обслуговування як для спеціалістів, так і для користувачів.

З початком свого існування Бібліотечна асоціація Великобританії займається формуванням своїх цілей та визначає основні напрями та форми діяльності. Для Асоціації бібліотеки є безперечною умовою розквіту демократії, культури, цивілізації та економіки.

У перші десятиліття існування Асоціацією британських бібліотек здійснювалася професіоналізація бібліотечної справи - утверджувалася бібліотечна професія: розвивалися її практика, наука, почали з'являтися перші навчальні заклади на території Об'єднаного Королівства.

Протягом тривалого часу розвитку Бібліотечної асоціації країни у результаті появи бібліотек різних видів і розвитку мереж книгозбірень у Великобританії почали утворюватися спеціальні національні бібліотечні асоціації: шкільних, медичних бібліотек тощо. У розбудові діяльності цих асоціацій спостерігалися спільні риси: приділялася увага розвитку структури об'єднання, члени асоціацій збирали інформацію про наявні бібліотеки, робилися спроби кооперації та координації, розпочиналася видавнича діяльність. Національна асоціація ініціювала створення регіональних бібліотечних асоціацій [39].

До періоду кінця ХІХ - першої чверті ХХ століття належить зародження міжнародної співпраці, яка проявлялася не лише в участі колег з інших країн у щорічних конференціях асоціацій, але й у реалізації спільних проектів, зокрема, підготовці та виданні «Англо-американських правил» у 1908 році. У цей період виявилися тенденції, що призвели пізніше до створення Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ.

В 20-40 роки ХХ століття відбувається подальше розгортання діяльності Бібліотечної асоціації Великобританії та появою нових тенденцій і напрямів її функціонування. Починають роботу нові спеціальні національні бібліотечні об'єднання - Асоціація спеціальних бібліотек та інформаційних бюро (Aslib), медичних, довідкових і спеціальних книгозбірень, Асоціація дитячих бібліотекарів тощо.

В цей період закладаються основи діяльності асоціації як органу громадського управління бібліотечною справою, її впливу на розвиток законодавства. Вперше бібліотечне мислення було піднято на національний рівень і дало підґрунтя для планування загальнодоступного бібліотечного обслуговування в національному масштабі. У Великобританії король став патроном, а граф Единбурзький - президентом Бібліотечної асоціації Великобританії, була укладена ліцензійна угода про знижки на комплектування бібліотек.

Варто зазначити, що Бібліотечна асоціація Об'єднаного Королівства, як і Американська бібліотечна асоціація започаткувала спонсорство студентів, написання підручників, проведення конференцій з питань освіти. У Великобританії була удосконалена система реєстраційних іспитів. Рада Бібліотечної асоціації прийняла рішення про допуск до них лише членів асоціації, що суттєво збільшило кількість її членів (з 897 чоловік у 1929 р. до 6357 - у 1940 р.).

Під час Другої світової війни Бібліотечна асоціація країни зосередилася на забезпеченні бібліотечного обслуговування фронту, збереженні бібліотечних фондів, розробці рекомендацій щодо розвитку бібліотечної справи у повоєнний період. Основними джерелами бюджету асоціації в цей час були членські внески, видавнича діяльність, передплата журналів асоціації, гранти та філантропічна допомога. Фінансова допомога різних фондів значною мірою визначила успіх професійних починань національних бібліотечних асоціацій Великобританії. З'являються приклади отримання фінансування на реалізацію важливих проектів з боку уряду.

В середині ХХ століття бібліотекари Великобританії були вже визнані як професійна група. У повоєнний період асоціація брала активну участь у міжнародній бібліотечній діяльності, зокрема вона направляла консультантів з проблем розвитку бібліотек до різних країн [9].

Бібліотечна асоціація Великобританії продовжує стимулювати наукові дослідження та самі проводили дослідження з актуальних для розвитку галузі проблем. Зокрема, у національній асоціації Aslib були створені науково-дослідні підрозділи.

Для керівництва Бібліотечної асоціації є надзвичайно важливим те, що членство в даній організації є добровільним виборем кожного працюючого або зайнятого в секторі бібліотечного та інформаційного обслуговування Великобританії. Асоціація прагне бути авторитетним голосом цього сектору у взаємовідносинах з владою, працівниками і службовцями бібліотечного та інформаційного сектору обслуговування, з представниками інших професій, а також з широким колом суспільства.

Варто додати, що для підтримання позитивного внеску бібліотек та служб інформації в досягнення культурних, освітянських, економічних, соціальних і демократичних цілей Асоціація займається розробкою маркетингової стратегії, стратегії зв'язку з суспільством та програми діяльності, які відповідають корпоративному плану Асоціації та її стратегічним завданням. Також вона проводить і підтримує програму нагород, премій, кампаній, публікацій, які призначені для сприяння створення позитивного іміджа бібліотечного та інформаційного сектору.

Бібліотечна асоціація Великобританії сприяє розвитку бібліотечної справи та удосконаленню бібліотечно-інформаційного обслуговування країни, підвищенню професійного рівня працівників бібліотечної сфери. Вона є центром розповсюдження і освоєння результатів наукових досліджень, сучасних інформаційно-бібліотечних технологій передового досвіду, нової професійної свідомості.

Надбання Бібліотечної асоціації Великобританії великою мірою вплинули на розвиток бібліотечної справи та бібліотечної професії у світі, визначили основні шляхи розвитку професійної бібліотечної освіти.

2.3 Підготовка бібліотечних кадрів у Великобританії

Система британської вищої освіти у сфері бібліотечної справи на сьогодні зазнає значних змін. Актуальність модернізації даної професії надзвичайно висока у зв'язку з кардинальними змінами структури інформаційних ресурсів і способів доступу до них, що пов'язані з впровадженням комп'ютерних та комунікативних технологій, підвищенням ролі знання в сучасному суспільстві [32].

Бібліотечна освіта у Великобританії відігравала важливу роль та навіть, як зазначає відома дослідниця Керолін Пейн, була монополізована Бібліотечною асоціацією Великобританії, яка від початку свого існування почала проводити іспити з бібліотечної справи та видавати кваліфікаційні посвідчення, які підтверджували відповідний кваліфікаційний рівень бібліотекарів. Лише зовсім нещодавно, протягом останніх 30-ти років, відбулися зміни і бібліотечні школи перейшли на факультети університетів, хоча Бібліотечна асоціація як і раніше відіграє важливу роль в бібліотечному житті Об'єднаного Королівства [65].

Проте, з розвитком науки і техніки виникали нові вимоги й до бібліотечної професії, що викликало необхідність підготовки спеціалістів вищої кваліфікації. Відбувалась еволюція бібліотечної освіти, змінювались і вдосконалювались її структура, принципи, зміст, форми та методики навчання тощо. На дипломованого бібліотекара покладалися завдання організації, керівництва і планування бібліотечних процесів (комплектування, систематизація фондів, довідково-бібліографічне та документне обслуговування і т. ін.). Від нього вимагалося вміння вирішувати питання наукової організації праці та раціонального використання фондів, технічного оснащення бібліотеки, автоматизації бібліотечних процесів. Поряд зі словом «бібліотека» з'явились і закріпилися такі поняття, як «документація», «інформація», «комп'ютеризація», а бібліотечна професія відповідно набула нових особливостей.

На сьогодні термін «бібліотека» включає в себе набагато більше ніж книгосховище. У Великобританії популярним став термін «сховище ідей». Оновленню піддалась навіть Бібліотечна асоціація в Лондоні - тепер вона носить звання «Дипломований інститут бібліотечних і інформаційних професіоналів» (Chartered Institute of Library and Information Professionals - CILIP).

В сучасних умовах бібліотечним та інформаційним спеціалістам варто «знову знайти себе». Для цього, на думку Д. Хейї, вони повинні безперестанно навчатися, активніше накопичувати досвід, позитивно відноситися до змін -вбачати їх світлий бік та навчатися новому; постійно адаптуватися до електронного середовища, еволюціонувати у відповідності з його потребами та запитами [72].

В бібліотечних процесах на сьогодні відбувається скорочення ручної праці, яку можуть виконувати допоміжні працівники; збільшується потреба в знаннях в галузі інформаційно-комунікативних технологій, управленні ліцензіями, авторського права. Бібліотеки продовжують займати важливу роль в науковому світі, в той час як відбувається значне використання сучасних технологій, в порівнянні з минулим.

Наприкінці ХХ століття відомими бібліотекознавцями Шейлою Корралл та А. Брюертон було запропоновано наступну модель компетентності бібліотекара, яка включала в себе загальні особистісні вміння в галузі комунікацій, вирішення проблем, які пов'язані з обслуговуванням відвідувачів та професійні вміння в області розвитку та менеджменту фондів, організації знань. Також бібліотекар повинен володіти вміннями в галузі інформаційних технологій та в сфері бізнесу і менеджменту (фінансування, затрат, маркетингу. До того ж, Корралл та Брюертон, відмічають, що для бібліотекаря є важливими знання організаційні та галузеві. А головним аспектом компетентності працівника бібліотеки є особиста робоча поведінка, тобто орієнтація на досягнення цілей, лідерство і ініціатива, бачення стратегічних перспектив [82].

Як зазначає Д. Стівенс у Великобританії є необхідним введення нової дисципліни - «Розвиток професійних навичок», яка б мала на меті навчання бібліотечно-інформаційних спеціалістів умінням Інтернет-менеджера, веб-майстра, контент-менеджера [49].

Бібліотечно-інформаційна освіта на сьогодні є досить складною через високий рівень технологічного розвитку британського суспільства. Вона пов'язана з іншими спеціальностями, такими як, документація, бібліографія, управління інформацією тощо. Так, як сьогодні здійснюється оцифровування документів, то бібліотечну справу часто асоціюють з навчальними програмами в галузі інформатики.

Варто зазначити, що однією із головних проблем в реалізації програми формування фондів електронних документів, як зазначає Керолайн Бразьє, є готовність бібліотечного персоналу, наявність необхідних навичок та вмінь для селекції, збору, підтримання та зберігання таких документів. І, тому на даному етапі розвитку бібліотечної освіти у Великобританії, студентів навчають орієнтуватися в цифровому світі, який дозволяє правильно обробляти інформацію та дозволяє користувачам отримати легкий доступ до неї [31].

Для британської системи вищої освіти характерне достатня різноманітність дипломів та освітянських програм, що забезпечують різні шляхи отримання вищої професійної освіти та кар'єрний ріст випускників. У Великобританії в магістратурі традиційні бібліотечно-бібліографічні дисципліни складають лише невелику частину предметів, які вивчаються. Основний час відводиться освоєнню сучасних електронних та комунікаційних технологій. Такий підхід забезпечує інтеграцію бібліотечних спеціалістів у сучасний інформаційний простір [32].

Важливим елементом навчальних програм початку XXI століття став інформаційний менеджмент, часто з різними комбінаціями, які орієнтовані на бізнес або медіа простір. Все більша увага приділяється вивченню сучасних комп'ютерних та комунікаційних технологій (Education for information).

Бібліотечна освіта Великобританії передбачає підготовку спеціалістів, які в подальшому зможуть працювати не лише в бібліотеках, але й в державних архівах, інформаційних агентствах, організаціях культури, музеях та інших організаціях, які займаються інформаційною діяльністю [68].

На сучасному етапі підготовкою спеціалістів бібліотечно-інформаційної сфери займаються 11 вищих навчальних закладів Великобританії, які надають високий рівень освіти за кількома програмами для здобуття кваліфікаційного рівня «Магістр». Лондонський університет одним із перших почав підготовку спеціалістів бібліотечної професії. На сьогодні від дає змогу отримати інформаційно-бібліотечну освіту за програмами, які включають в себе такі спеціальності, як: «Управління архівами», «Інформаційні дослідження», «Бібліотечно-інформаційні дослідження»[42].

Університет Шеффілда, який знаходиться в Англії, надає освіту за трьома програмами - «Менеджмент електронної бібліотеки», «Бібліотечна справа» та «Управління бібліотекою та інформаційними сервісами». Студентам надається змога підкреслити свої організаційні уміння та навички командної роботи, а також розвинути лідерські та управлінські здібності. Ці програми підготують випускників до бібліотечної кар'єри в різних галузях економіки.

Ще одним з університетів, де можна здобути бібліотечно-інформаційну освіту є Університет Ліверпуля, що був заснований у 1881 році в Англії. Він дає можливість протягом року за двома програмами та трьох років отримати спеціальність «Управління архівами».

Університет лондонського Сіті, який розташований в Лондоні, може допомогти у здобутті спеціальності «Бібліотекознавство» за двома програмами, які побудовані на принципі наданні бібліотечних послуг будь-якого роду. Випускники зможуть знайти підходящу роботу та зробити успішну кар'єру, найчастіше в публічних, наукових та шкільних бібліотеках, в галузях інформаційних служб та видавничої справи тощо.

Спеціальність «Бібліотечно-інформаційний менеджмент» можна отримати навчаючись протягом року в Університеті Манчестера Метрополітан, який був створений у 1970 р. В межах цього курсу студенти будуть зосереджені на принципах організації, пошуку та доступності інформації, які необхідні для стратегічного управління бібліотеками, які займаються постачанням інформації, а також для розвитку бібліотечного обслуговування всіх видів .

Варто відмітити також університет Нортумбрія - сучасний суспільний університет, який заснований в Ньюкаслі, Північно-Східна Англія. Він здійснює підготовку за спеціальністю «Інформаційно-бібліотечний менеджмент», строком на 3 роки заочної форми навчання та в режимі «онлайн». Програма університету Нортумбрія створена для дистанційного навчання і спрямована на людей, які працюють в інформаційному середовищі та хочуть здобути післядипломну освіту для кар'єрного зросту в галузі інформаційної та управлінської діяльності бібліотеки. Цілями програми є встановлення значення динамічної ролі інформації та бібліотечної роботи в інформаційному суспільстві та економіці, які засновані на знаннях і навичках, що є необхідними для ефективного управління, зберігання, пошуку, аналізу та передачі інформації.

Університет Аберістуїта в Уельсі може надати освіту для отримання кваліфікаційного рівня «Магістр». Навчання здійснюється за шістьмома програмами, які включають: «Адміністрація архіву», «Інформаційно-бібліотечні дослідження», які поділяються на дистанційну та стаціонарну форму навчання, «Управління бібліотечно-інформаційними службами» та «Бібліотекознавство», програми якого включають в себе одно- і трирічне денне навчання.

Одним із найстаріших університетів Шотландії був університет Роберта Гордона в місті Абердин, який починає своє існування з кінця ХІІІ століття. На сьогодні він здійснює підготовку студентів за спеціальністю «Інформаційно-бібліотечні дослідження». Пройшовши даний курс, студенти мають змогу отримати професійну кваліфікаційну акредитацію Королівського інституту бібліотечно-інформаційних фахівців. Ця спеціальність поєднує в собі теорію та практику та готує спеціалістів, що мають широкий спектр можливостей для працевлаштування.

Підготовку бібліотечних кадрів також здійснює Університет Глазго, Шотландія, який готує спеціалістів бібліотечно-інформаційної діяльності за шістьома різними програмами. В цьому університеті навчання здійснюється протягом 4-х років і тут можна отримати кваліфікаційний рівень «Бакалавр». В Глазго є ще один університет, який займається навчанням бібліотечної справи, це - Університет Стратклайду. Заснований він у 1796 році, проте розвиток отримав лише в 1890 році. Університет має в своїх володіннях два кампуса, на базі кожного з яких знаходиться по п'ять факультетів. Спеціальність «Інформаційно-бібліотечні дослідження» включає в себе дві програми, навчання за якими відбувається протягом 9-ти та 12-тимісячними термінами.

Також до університетів, що знаходяться на території Шотландії варто віднести Університет Данді, який був заснований у 1881 році в місті Данді. На сьогодні цей університет займається підготовкою кадрів за спеціальністю «Управління архівами», яка поділяється на три різні програми, що включають в себе три- та п'ятирічне заочну та дистанційну форми навчання.

Розглянувши основні сучасні університети, які займаються підготовкою бібліотечних кадрів, варто додати, що на даному етапі відбувається значне розширення поняття спеціальності «Бібліотечна справа».

Варто зазначити, що окрім навчання в університетах, у Великобританії є значна кількість курсів підвищення кваліфікації. Наприклад в Британській бібліотеці була створена невелика група «електронних кураторів» (digitalcurators), які займалися вивченням нового середовища та виробленням рекомендацій для набуття необхідних навичок бібліотекарами. Дані рекомендації лягли в основу програми підвищення кваліфікації (Digital Scholarship Training Programme), яка розрахована на два роки та складається із 15 одноденних курсів На цих курсах вивчаються базові концепції, методики та інструменти, які допомагають в подальшому оволодіти сучасними електронними технологіями. Програма курсів підготовлена з урахуванням думок та побажань відомих спеціалістів гуманітарних наук та електронних технологій, а також партерів в системі вищої освіти, в області культурної спадщини комп'ютерних менеджерів [65].

Підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу почалося з організації серії коротких занять за темами, які безпосередньо пов'язані з вивченням роботи вчених та ефективним використанням колекцій в електронному середовищі. На даних курсах розглядаються такі питання, як використання соціальних мереж, удосконалення навичок показу презентацій, основи роботи з цифровими об'єктами і зображеннями, основи функціонування Інтернет-мережі та програмування, оновлення даних за метаданими для електронних документів.

На сучасному етапі існування бібліотечної справи на території Великобританії відбуваються значні зміни. Величезним кроком вперед для розвитку бібліотечної мережі стало створення та відкриття національної бібліотеки Об'єднаного королівства - Британської бібліотеки. На сьогодні вона є однією з найбільших та найвпливовіших бібліотек у світовому бібліотечному товаристві.

Основним завданням Британської бібліотеки Великобританії є зберігання національної спадщини для наступних поколінь. Бібліотека як частина глобальної мережі бібліотек, займається розширенням своїх послуг у сфері дозвілля та навчання, постійно удосконалює свій інформаційно-технологічний інструментарій та займається збиранням та зберіганням великих масивів цифрових документів та матеріалів.

Важливим кроком для успішного функціонування діяльності бібліотечної справи, становлення бібліотечної науки у Великобританії та на міжнародному рівні стало створення Британської бібліотечної асоціації. З часу свого заснування Асоціація позиціонує себе як орган громадського управління бібліотечною справою та здійснює вплив на розвиток законодавства у сфері бібліотечно-інформаційної діяльності. Також, Асоціація займається розробкою маркетингової стратегії, стратегії зв'язку з суспільством та програми діяльності, які відповідають корпоративному плану бібліотечного об'єднання та її стратегічним завданням.

Стрімкий розвиток науки і техніки, який породжує нові вимоги й до бібліотечної професії. На сучасному етапі термін «бібліотекар» включає в собі набагато більше функцій, а ніж це було навіть століття тому. Бібліотечні працівники сьогоднішньої бібліотеки повинні бути професійними провідниками по інтелектуальній та культурній спадщині світу. Тому відбувається еволюція бібліотечної освіти, змінюється та вдосконалюється її структура, принципи, зміст, форми та методики навчання.



РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

3.1 Стратегія розвитку бібліотечної справи у Великобританії

Загальносвітові тенденції розвитку соціально-економічної сфери, що виявилися у глобалізаційних процесах і трансформації інформаційного середовища, безпосередньо впливають на визначення та реалізацію стратегії

діяльності інформаційно-бібліотечної сфери.

Основним інструментом розвитку діяльності бібліотек Великобританії є програмний підхід. Державною структурою, яка здійснює фінансування програм розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності у формі грантів є Рада мистецтва Англії.

12 січня 2015 року директором Британської бібліотеки Ролі Кіттінгом було оприлюднено нову Стратегію розвитку Британської бібліотеки до 2023 року. Тому що, саме 2023 року Британська бібліотека відзначатиме 50-річний ювілей існування як незалежної інституції, котра відіграє роль національної бібліотеки Об'єднаного Королівства.

Ролі Кіттінг у 2012 році обійнявши посаду директора зайнявся питанням вироблення нової стратегії для бібліотеки у швидкозмінному, глобалізованому світі. За останні два роки у Бібліотеці відбулося кілька кардинальних подій: прийнято законодавство про обов'язковий примірник усього цифрового матеріалу, який був створений на території Великобританії (що значно збільшує обсяг роботи для всіх бібліотекарів); успішно закінчилася програма оцифровування великого масиву національної періодики та переміщення газетних колекцій; прогресує велика програма оцифровування ресурсів з історії та культури Перської затоки спільно з Катарською Фундацією [27].

Одним із базових компонентів стратегічного менеджменту стає формулювання стратегічної мети бібліотеки, тобто масштабних намірів, що реалізуються через комплекс завдань або стратегії за окремими напрямами діяльності. Стратегія розвитку бібліотек Великобританії охоплюють в собі дві основні групи цілей. Перша стосується розвитку фондів і має на меті краще охоплення відображення національних публікацій, розширення збирання цифрових матеріалів, поглиблення співробітництва з іншими бібліотеками задля комплектації, збереження та забезпечення доступу до наукових документів. Друга група цілей спрямована на покращення стратегій доступу - відкритість фондів, реорганізація служб альтернативних джерел інформації відповідно до динаміки розвитку цифрового середовища та потреб користувачів, розвиток Британської бібліотеки як частини глобальної мережі бібліотек, розширення її послуг у сфері дозвілля та навчання.

Для покращення та полегшення доступу до фондів та послуг Бібліотека планує у великій мірі зосередити спільні зусилля на фізичних і віртуальних пунктах обслуговування, куди будуть направлятися всі запити. Це допоможе користувачам при особистих відвідуваннях, запитах через Web, електронну пошту та інших письмових і телефонних запитах. Програми підвищення кваліфікації нададуть працівникам, які займаються подібною роботою, можливість поглибити свої знання [6].

Загальнодоступний Web-каталог Британської бібліотеки охоплює велику частину бібліотечних каталогів та сприяє паралельному пошуку в них. Варто зазначити, що Бібліотека інтегрує бібліотечно-інформаційні системи з тим, щоб каталоги могли використовуватися для виявлення тих запитів на матеріали, які необхідні користувачу, як поза Бібліотекою, так і в читальних залах. Для цього необхідно удосконалити Web-каталог, як знаряддя пошуку, розширивши його пошукові можливості і розробивши механізм безшовного зв'язку з іншими ресурсами. Дана робота в буде проводиться в контексті виникаючої національної структури між секторального та між доменного виявлення ресурсів. На підтримку загального здвигу в бік розширення комплектування цифрових матеріалів та цифрового ліцензування, а також з врахуванням постійно змінних моделей видавничої справи, Бібліотека буде сумісно з видавцями та іншими зацікавленими організаціями вивчати нові парадигми та бізнес моделі для розповсюдження інформації в майбутньому.