Особливості організації та роботи гуртка народно-сценічного танцю

Аналіз методів викладання хореографії та їх впливу на розвиток особистості дитини. Особливості організації роботи гуртка народно-сценічного танцю. Музичний супровід як методичний прийом та засоби музичної виразності. Опис обладнання приміщення для занять.

Рубрика Культура и искусство
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.02.2014
Размер файла 61,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Хороводи - одна з найстаріших форм українського народного мистецтва взагалі і танцювального зокрема. Мелодіям хороводів властиве ладове і ритмічне багатство. Історично пісенні мелодії виступали як основа музичного супроводу хороводів. Ладово-інтонаційна природа, метроритмічна побудова і форма мелодій хороводів залежить від їх виду. Хороводи на трудову тематику мають яскраво виражений мажорний або мінорний лад; розмір 2/4, квадратна форма 6 або 12, 8 або 16 тактів утворюють закінчену форму вокального періоду. Це такі хороводи, як «Мак», «Шевчик», «Бондар», «А ми просо сіяли». Хороводи на побутову тематику (розмір 2/4, 3/4, 4/4, 3/2, на форму мелодії впливає говірковий і мелодичний речитатив, який часто використовується). Хороводи «Ой, гілля - гілочки», «Пташка», «Візок». «Король», «Кривий танець», «Перепілка». Хороводи на побутову тематику більш різноманітні за ладово-інтонаційною будовою метроритму, вони часто мають широкі за характером заспіви та швидкі танцювальні приспіви. Іноді заспів виконується в мінорі, а приспів у мажорі - хоровод «Король». Для виконавців ладово-інтонаційна та метроритмічна контрастність заспівів і приспівів часто буває передумовою легкого запам'ятовування мелодії, моментів пританцьовування [4, с. 75].

Мелодії хороводів відрізняються від мелодій інших груп танців і своєю формою, яка до певної міри має характер імпровізації. На форму мелодії впливає також мелодичний і говірковий речитатив (наприклад, «Плету, лісочку»). Вокальні періоди цих мелодій іноді важко розбити на речення, фрази і мотиви. Форма вокального періоду в цих мелодіях залежить від ритмічної структури та обсягу тексту. Проте метроритм цих речитативів чітко визначений і протягом усієї мелодії, як правило, не змінюється. Ця особливість зумовлена танцювальними рухами, які, співаючи, виконують учасники. Існує такий жанровий підвид, як поетично-патріотичні хороводи (наприклад, «А вже весна», «Марена»). Хороводи в балетах і операх використовуються як елементи оформлених музикою народних обрядів - це опери «Майська ніч» М. Римського-Корсакова, «Утоплена» М. Лисенка, балети «Зима й весна» М. Лисенка, «Пан Каньовський» М. Вериківського. Хороводи використані Г. Вірьовкою у танцювально-хореографічних композиціях «Величальна» та «Урожайна» «Святкова», мелодії народних хороводів знайшли своє відображення у симфонічній сюїті «Пам'яті Лесі Українки» А. Штогаренка.

Мелодії сюжетних танців можуть мати ту ж назву, що і танець. Навіть тоді, коли записують мелодію того чи іншого сюжетного танцю, то називають її, як і танець «Аркан», «Опришки», «Коваль», «Віз» тощо. І це зовсім не випадково, адже мелодії сюжетних танців виступають їх органічною складовою частиною. Мелодії посилюють емоціональну виразність танцю і значною мірою визначають характер виконання, а характер мелодії відповідає змістові танцю. Вона може бути життєствердною, як у танці «Опришки», поривчастою - танець «Гонивітер», ліричною - у сюжетному танці «Василиха». Трапляються такі мелодії сюжетних танців, в яких підкреслюються зображувальні елементи. Іноді імітація того чи іншого явища засобами музичної виразності не є органічним елементом мелодії; явище імітується на фоні мелодії інструментами, які входять до складу ансамблю, що супроводжує танець. Таким прикладом може бути виконання XII фігури танцю «Лісоруби».

Сюжетні танці характеризуються логічним і чітким розвитком музично-хореографічної драматургії. Тематично у сюжетних танцях відображається праця («Шевчик», «Коваль», «Лісоруби»); народна героїка («Опришки», «Аркан»); народний побут («Волинянка», «Горлиця»), явища природи та тваринно-рослинний світ («Гонивітер», «Зіронька», «Гусак», «Бичок», «Квіточки»). Характер мелодії сюжетного танцю відповідає його змісту, сама мелодія може мати елементи імітації того чи іншого явища (удари молота, звук коси на покосі, вітер тощо). Ладово-інтонаційно, метроритмічно і за формою мелодії сюжетні танці відносяться до простих. Мелодії сюжетних танців використовуються у творчості професійних композиторів: «Українські танці» В. Кирейка, балети «Хустка Довбуша» А. Кос-Анатольського, «Лілея» К. Данкевича. «Лісова пісня» М. Скорульського, «Маруся Богуславка» А. Свєшнікова, «Бондарівна» М. Виріківського і М. Скорульського, «Сойчине крило» А. Кос-Анатольського. Сюжетні танці займають належне місце в репертуарі Державного академічного ансамблю танцю України ім. П. Вірського («Запорожці», «Чумацькі радощі», «Чого верба плаче», всі у постановці П. Вірського); Заслуженого ансамблю танцю України «Ятрань» («Аркан», «Гуцулка кругова» у постановці М. Кривохижи) [4, с. 76].

Українські народні побутові танці розподіляються на три групи на основі спільних стилістичних особливостей: метелиці, гопаки, козачки; коломийки, гуцулки, верховинки; польки та кадрилі. Мелодія метелиці жвава, запальна, останнім часом зазнала ладово-інтонаційних змін, виконується переважно на інструментах, на відміну від виконання танцю під співану танцюристами пісню, як це практикувалось раніше. З хореографічної точки зору метелиця - своєрідний підвид хороводу. В метелицях хореографічними та музичними засобами змальовується відповідне до назви явище природи. Воно передається динамікою танцю, швидкою зміною фігур і різноманітними кружляннями, що створює враження заметілі, завірюхи. Основні елементи метелиці - коло та масовість. Це один із найдавніших і кращих зразків масового танцю, який здавна мав поширення в Білорусі, Росії, Прибалтиці.

Основний зміст танцю спільний для творів цього виду, а форма його розкриття різна. Як вже зазначалось, раніше метелиці танцювали переважно під пісні, а тепер її мелодію виконують переважно на інструментах, у зв'язку з чим вона зазнала ладово-інтонаційних та ритмічних змін, що значно поглибило ідейно-емоційний зміст танцю. Жива, запальна мелодія цього танцю музичними звуками передає характер стихії природного явища. Крім згадки про метелиці, вживається вигук «гоп», характерний для гопака. Таким чином, танець з одного боку пов'язаний з хороводами, а з іншого - з гопаками. З музичної точки зору для цього є підстави, адже метелиці мають в своїй основі імпровізаційний характер [4, с. 78].

Отже, музична драматургія - компонент, який точно фіксує стабільність конструкції хореографічного твору, а також пропорції образів у ньому. Основні складові музичної драматургії - експозиція, зав'язка, розвиток дії (ступені перед кульмінацією), кульмінація, розв'язка. Вони взаємопов'язані зі складовими хореографічної драматургії, взаємообумовлені у співдії-співрозвитку, спрямовані на досягнення результату - створення високохудожнього музично-сценічного твору. Важко переоцінити роль взаємодії музичної та хореографічної драматургії. Танець, як мистецтво в часі і просторі створюється в просторі за законами сцени. Сьогодні сучасні інформаційні технології полегшують хореографам і концертмейстерам пошук як нотного, так і музичного матеріалу для супроводу народно-сценічного танцю.

ВИСНОВКИ

Таким чином, дослідження особливостей організації та роботи гуртка народно-сценічного танцю дозволяє зробити такі висновки:

Методика викладання народно-сценічного танцю - історично сформована сукупність специфічних засобів і методів системи хореографічного мистецтва. Найголовнішими у викладанні народного танцю є такі методи, як показ, зразок, словесний метод, музичний супровід. Методика перебуває в постійному розвитку, змінах, збагачується новими методами і прийомами відповідно до вимог часу. Педагог повинен постійно стежити за змінами в методиці та її розвитком, оскільки застосовування шаблонних, застарілих прийомів може призвести до того, що у дитини буде знищено творчу основу її інтелектуального розвитку.

Найпоширенішою формою роботи у позашкільному закладі є гуртки. Метою занять гуртка народного танцю є виховання у дітей інтересу до народного мистецтва, розвиток творчих здібностей, естетичного і художнього смаку, виховання почуття колективізму, патріотизму, любові до рідного краю. Основна умова, яка необхідна для нормальної роботи гуртка, є підготовка приміщення для занять, зберігання необхідних матеріалів та обладнання. Відвідування гуртка, дисципліна, а також результати праці залежать від чіткої організації роботи, вимог до дітей та їх мотивації. Однією з умов успішної роботи гуртка є правильне його планування.

Дитячий гурток народного танцю спроможний інтегрувати зусилля сім'ї, школи та спрямовувати їх на реалізацію мистецького, творчого, морального та естетично-розвивального потенціалу дозвіллєвої діяльності. Ефективне функціонування гуртка залежить не лише від індивідуалізації культурних потреб особистості та груп людей, а й від ступеня упорядкованості його реалізаційних компонентів, адекватності поставлених завдань та функціональної динамічності. Основною формою занять є колективні, із творчою інтерпретацією вихованців. Система занять: уроки з танцю, танцювальні хвилинки, свята танцю та інші заходи спрямовані психофізичний та соціальний розвиток вихованців.

Одним із важливих завдань, яке необхідно вирішити при організації танцювального колективу, це обладнання приміщення для занять, а також тренувальна форма учасників. В обладнанні приміщення важливим є врахування достатнього простору для індивідуальних занять, наявність танцювальних станків, якість підлоги та ін. Зручність тренувальної танцювального одягу - головне, на що слід відразу звернути увагу. Тренувальний процес вимагає уваги та зосередженості на виконанні складних танцювальних елементів, тому одяг не повинен обмежувати танцюриста в рухах. Існує ряд як загальних, так і специфічних вимог до тренувальної одягу. Крім комфорту, він повинен забезпечувати безпеку танцюриста, тобто не бути травмонебезпечним.

Музична драматургія - компонент, який точно фіксує стабільність конструкції хореографічного твору, а також пропорції образів у ньому. Основні складові музичної драматургії - експозиція, зав'язка, розвиток дії (ступені перед кульмінацією), кульмінація, розв'язка. Вони взаємопов'язані зі складовими хореографічної драматургії, взаємообумовлені у співдії-співрозвитку, спрямовані на досягнення результату - створення високохудожнього музично-сценічного твору. Важко переоцінити роль взаємодії музичної та хореографічної драматургії. Танець, як мистецтво в часі і просторі створюється в просторі за законами сцени. Сьогодні сучасні інформаційні технології полегшують хореографам і концертмейстерам пошук як нотного, так і музичного матеріалу для супроводу народно-сценічного танцю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бенещук Р. Хореографія як засіб гармонізації розвитку молодших школярів / Р. Бенещук // Обдарована дитина. - 2011. - № 5. - С. 44 - 47.

2. Бондаренко Л. Методика хореографічної роботи в школі / Л. Бондаренко. - К. : Музична Україна, 1971. - 266 с.

3. Бубела О. Розвиток координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку засобами хореографії / О. Бубела, К. Петренко //Молода спортивна наука України : зб. наук. праць Львівського державного університету фізичної культури. - Львів, 2012. - Т. 2. - С. 45 - 48.

4. Верховинець В. Теорія українського народного танцю / В. Верховинець. - К. : Музична Україна, 1990. - 149 с.

5. Вітрянський Ю. Художньо-естетичне виховання учнів в умовах мистецького закладу / Ю. Вітрянський // Мистецтво та освіта. - 2010. - № 1. - С. 16 - 18.

6. Голдрич О. Методика викладання хореографії / О. Голдрич. - Львів : Світ, 2006. - 73 с.

7. Гончаренко Ю. Моніторинг процесу викладання хореографії у системі загальноосвітніх закладів України / Ю. Гончаренко // Вища школа. - 2011. - № 4. - С. 33 - 37.

8. Гусев Г. Методика преподавания народного танца / Г. Гусев. - М. : Владос, 2004. - 327 с.

9. Коваль П. Педагогічні засади розвитку особистісних якостей молодших школярів засобами ритміки та хореографії / П. Коваль // Обдарована дитина. - 2011. - № 12. - С. 44 - 47.

10. Литвиненко В. Зразки народної хореографії : підручник / В. Литвиненко. - К. : Альтерпрес, 2007. - 468 с.

11. Максименко А. Становлення народно-сценічного танцю в системі хореографічної та педагогічної освіти / А. Максименко // Мистецтво та освіта. - 2012. - № 5. - С. 14 - 17.

12. Нечитайло В. Хореографічна культура як показник світоглядних інновацій / В. Нечитайло // Мистецтво та освіта. - 2009. - № 5. - С. 31 - 33.

13. Нілов В. Хореографія в системі художнього виховання молодших школярів : теорія і практика / В. Нілов. - М. : Астропрінт, 1998. - 214 c.

14. Островська К. Український народно-сценічний танець у системі освіти / К. Островська // Культура України. - 2010. - Вип. 30. - С. 26 - 29.

15. Попик О. Виховання творчої особистості молодшого школяра засобами хореографічного мистецтва в позашкільних навчальних закладах / О. Попик // Педагогічний дискурс. - 2012. - № 13. - С. 281 - 284.

16. Савчин Л. Методика роботи з хореографічним колективом : орієнтовний курс лекцій / Л. Савчин. - Рівне : РДГУ, 2010. - 47 с.

17. Філь Л. Основи професійності, що закладаються в дитячому хореографічному колективі / Л. Філь // Рідна школа. - 2010. - № 8. - С. 6 - 8.

18. Фріз П. Хореографічна культура як чинник творчого розвитку особистості дитини / П. Фріз // Мистецтво та освіта. - 2008. - № 5. - С. 16 - 19.

19. Чашечнікова Н. Народний танець як фактор формування особистості молодшого школяра / Н. Чашечнікова // Педагогічний дискурс. - 2012. - № 13. - С. 391 - 394.

ДОДАТОК

Програма роботи гуртка народного танцю

Поширеною формою танцювальної діяльності є гуртки народного танцю. Завдяки своїй доступній формі вони є первісною сходинкою в ознайомленні дітей з хореографічним мистецтвом, невід'ємною частиною дозвілля і можуть бути прикрасою будь-якого масового заходу. Для організації роботи танцювального гуртка керівнику потрібно визначити місце та час проведення занять, музичний акомпанемент, репетиційну форму. Необхідно проводити роботу гуртків з урахуванням вікових особливостей дітей та підлітків, рівнем їх підготовки, індивідуальних особливостей. Керівниками гуртка можуть бути фахівці-хореографи, педагоги, обізнані з основами хореографії.

Тематичний план

Теорія:

Хореографія як вид мистецтва, жанри і види хореографії, значення хореографічного мистецтва для етичного виховання та формування культури. Танцювальне мистецтво народів України.

Короткі відомості з історії розвитку українського народного танцю.

Музичний супровід до танцю. Засоби музичної виразності. Єдність танцю і музики.

Музика - основа танцю. Органічний зв'язок танцювальних рухів з характером і ритмом музичного супроводу.

План проведення занять в гуртках хореографічного мистецтва

Вправи екзерсису класичної системи танцю для розвитку танцювальної техніки - 10 хв.

Вивчення елементів народно-сценічного танцю - 10 хв.

Вивчення і повторення етюдів народно-сценічного танцю - 10 хв.

Вивчення композиції танцю - 15 хв.

Практичні заняття

Даний розділ вміщує систему практичних вправ, необхідних для оволодіння правильною постановкою тіла, голови, ніг, рук, виробленню координації рухів, уміння орієнтуватися на сценічному майданчику, набуття танцювальності.

1. Постановка ніг, корпусу, рук.

2. Позиції ніг - 1,2,3.

3. Позиції рук - підготовча, 1,2,3.

4. Напівприсідання по 1, 3 позиції.

5. Батман тандю вбік, вперед, назад по 1,3 позиції.

6. Ронд де жамб партер (півколо) по 1 позиції.

7. Батман тандю жете, вбік, вперед, назад.

8. Піднімання на півпальці по 1,2, і 3 позиціям.

Стрибки

1. Соте по 1,2, 3 позиціям.

2. Шанжман де п'є по 3 позиції.

Вправи для рук

Перше пор де бра - переведення рук з підготовчої позиції в 1,з 1-ої в 3, з 3-ої в 1 і з 1-ої в підготовчу.

2. Друге пор де бра - переведення рук з підготовчої позиції в 1, з 1-ої в 2, з 2-ої в підготовчу.

Танцювальні елементи

1. Простий танцювальний крок.

2. Перемінний крок (човганець).

3. Крок з підстрибуванням.

4. Основний гуцульський дрібний крок.

5. Чосанка.

6. Крок з підстрибуванням,

7. Притупи (на вибір).

8. Бігунець.

9. Вихилясник.

10. Вірьовочка.

11. Припадання (бічні кроки).

Танцювальні композиції

1. Козачок.

2. Веснянка.

3. Гопак.

4. Тропотянка.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Становлення українського народного танцю. Конструктивна цілісність композиції українського народно-сценічного танцю. Поняття і принципи педагогічної танцювальної виконавської культури. Вплив екзерсису класичного танцю на формування виконавської культури.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.11.2016

  • Сутність поняття "танцювальна лексика" у народно-сценічній хореографії. Особливості формування та розвитку танцювальної культури Грузії, класифікація лексики форм. Зміст та драматургія танцю, графічне зображення. Опис танцювальних рухів та комбінацій.

    дипломная работа [188,2 K], добавлен 06.03.2014

  • Життя і творчість Дж. Ноймайєра. Шлях до визнання, його творчі досягнення. Аналіз впливу діяльності балетмейстера на розвиток сучасної хореографії. Особливості балетмейстерської роботи хореографа та його експериментів у напрямку "симфонічного танцю".

    курсовая работа [30,0 K], добавлен 03.02.2011

  • Характеристика процесу навчання, виховання і розвитку студента акторського відділення в системі сценічного фехтування. Прийоми сценічного бою й особливості проведення фехтування на заняттях. Достовірність дій акторів й створення історичної відповідності.

    доклад [27,4 K], добавлен 03.02.2012

  • Балет Росії на межі двох століть, особливості та напрямки його розвитку. Найвидатніші викладачі, які працювали над методикою викладання класичного танцю, початку двадцятого століття: Х. Йогансон і Е. Чеккетті, А. Ваганова та М. Тарасов, В. Тихомиров.

    курсовая работа [114,6 K], добавлен 04.04.2015

  • Танець-модерн в Україні наприкінці XX століття. Тенденції розвитку сучасного балетного театру. Зміни техніки виконання танцю в стилі модерн в Європі і Америці. Створення української академія балету. Особливості розвитку нових шкіл танцю-модерн в Україні.

    статья [289,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Поняття стилю "класицизм", "класичний танець". Розвиток руської школи балету. Роль стрибка в системі класичного танцю. Види повітряних піруетів. Художньо-педагогічні принципи класичного танцю, його основні поняття: вивортність, апломб, ballon, epallement.

    реферат [25,2 K], добавлен 22.09.2015

  • Витоки класичного танцювального мистецтва. Класичний танець як один із компонентів хореографічної освіти. Значення класичного танцю у хореографічному вихованні. Загальні тенденції класичного танцю та його місце у стилях бальної та народної хореографії.

    курсовая работа [81,2 K], добавлен 14.10.2014

  • Зародження фольклорного танцю. Найдавніші сліди танцювального мистецтва в Україні. Зв’язок українських традицій з річним циклом. Весняні обряди та звичаї. Українське весілля і танець. Відношення запорожців до танцю. Бойові традиції Запорозької Січі.

    курсовая работа [35,7 K], добавлен 15.04.2012

  • Вивчення процесу розвитку танцю модерн і постмодерн за кордоном та, насамперед, у країнах СНД. Основні методики викладання зазначених танців. Характеристика груп рухів, згідно з теорією Р. Лабана: пересування, стан спокою, жестикуляція, елевація, підйоми.

    курсовая работа [40,4 K], добавлен 26.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.