Комбіновані техніки художньої обробки скла у контексті інспірацій стилю модерн

3.2 Вітражі й новітні технології виготовлення

Сучасність - ось що визначає стильний дизайн. А зараз великою актуальністю користуються вітражі, а саме картини, які складені з невеликих шматочків скла. Але, неправильно стверджувати, що тільки зараз вітражі стали такими популярними. Відомо, що вітражі існують дуже давно. Зараз же, сучасні дизайнери намагаються об'єднати стародавні цінності із сучасним смаком, так, щоб це було вже не як щось окреме, а як єдина краса.

Вітражі можуть служити чудовою прикрасою вікон. У більшості випадків вітражами прикрашають двері, меблі, стільниці, і інші складові домашнього інтер'єру. Велику популярність вітражі отримали за рахунок явища, яке відбувається, коли сонячні промені проходять крізь них. Так поверхня, на яку падає відбиття від вітража, оздоблюється всілякими квітами і відтінками. Це невимовно красиво: ті, хто спостерігає за всім цим, можуть тільки захоплюватися. Технологія виготовлення класичних вітражів практично не змінилася. Змінювалося лише тільки ставлення до застосування вітражів. Але це тільки класичні вітражі. На сьогоднішній момент існують і інші види новітніх технологій.

Першу групу назвемо - набірні вітражі. До набірних вітражі відносяться дві технології виготовлення вітражів: класика і Тіффані [18].

Класичний метод виготовлення вітражів Класика це технологія, відома з давніх часів. Класика дозволяє створювати вітражі, які відрізняються довговічністю і красою. Спочатку художник зображує майбутній ескіз на папері, причому у натуральну величину. Ескіз повинен бути не просто намальований, а включати промальовування розмірів і кольору того чи іншого елемента. Після цього у свинцевий профіль, згідно ескізу, вставляють нарізане скло таким чином, щоб шматочки щільно один до одного прилягали. Потім переходять до спайці з обох сторін, застосовуючи олов'яні припої і флюси. Після того як ця операція виконана, вітражі, образно кажучи, одягають у бічну протяжки з латуні. З допомогою пайки вітражу надають мерехтливий вигляд - він стає схожий на бронзу. Цей спосіб називають класичним. Вироби, виконані таким чином, дуже цінуються і коштують досить дорого. Такі вітражі здатні вписатися в будь-який інтер'єр, прикрасити приміщення.

Технологія виготовлення вітражів - Тіффані Наступний спосіб, що відноситься до набірних вітражів, є техніка Тіффані. Техніка Тіффані по праву вважається другою у використанні після класичного способу, оскільки є дуже поширеною. Деякі навіть вважають їх майже однаковими, так вони сильно схожі між собою. Така назву у даної техніки походить від самого творця Луїса Комфорт Тіффані. Суть техніки Тіффані полягає у тому, що кожний виріб, по периметру обертають мідною фольгою. Після цього весь виріб піддають спайці. Особливістю даного методу є те, що лінії пайки можуть мати різну товщину, але найбільше Тіффані підходить для малюнка, який має тонкі деталі. Це дуже великий плюс, тому що виконувати пайку деталей невеликого розміру не дуже зручно, а цей спосіб дозволяє це робити. Вітражі, зроблені у техніці Тіффані, виглядають дуже красиво і оригінально (дод. Ж, рис. Ж 1., рис. Ж 2.).

Наступна група, що включає кілька технологій, називається безшовною. Так як існує кілька способів виготовлення вітражів, за яких не застосовується протяжка і спайка. Просто елементи вітража з'єднуються клеєм і потім піддаються спіканню у печі при великій температурі. Але, якщо не дотримуватися усіх умов даних технологій, то є ймовірність, що виріб може потріскатися при перепадах температур і протягах.

Технологія виготовлення вітражів - Травлення. Перша технологія, що відноситься до безшовних, називається травлення. Її суть полягає у наступному: на скло наноситься малюнок або рельєф, потім його прикрашають силікатними фарбами за допомогою піскоструминної техніки, і піддають обпалюванню у печі. Після спікання виріб піддають обробці плавиковою кислотою. Цей спосіб дозволяє досягти плавного переходу кольорів. Але з кожним разом технологія травлення застосовується все рідше і рідше, так як включає роботу з кислотою, яка може зашкодити здоров'ю.

Технологія виготовлення вітражів - Піскоструминна обробка. Суть цієї технології полягає в тому, що на скло наносять кілька шарів орнаменту. Робиться це за рахунок “піскоструйної” машини. Вітражі, створені за цією технологією, чудово поєднуватимуться в інтер'єрі, виконаному в мінімалістському і класичному стилі. Скло виходить у вигляді матового рельєфу і схоже на паморозь.

Технологія виготовлення вітражів - Фьюзинг. Велике поширення одержала технологія під назвою фьюзинг. Фьюзинг дозволяє створювати вітражі, при цьому, не використовуючи металевих перегородок. Суть цієї технології полягає в тому, що на звичайне скло, декількома шарами накладають різного кольору скла. Під високою температурою в печі, ці шари зливаються в одну масу, утворюючи незвичайної краси малюнок. Причому, досвідчені майстри здатні робити плавний або розмитий перехід між квітами, а можуть і різкий [52, с. 14].

Технологія виготовлення вітражів - Кастинг Цей спосіб схожий на фьюзинг, але при кастингу розплавлене скло заливають у формочки. Таким чином, виробу можна надавати всілякі форми. Після того як виріб виймається з печі і ще не застиг до кінця, майстер може виконати зі склом будь-який малюнок або візерунок.

Зараз вітражі це не просто вироби із кольорового скла, а всілякі варіації. Сучасні технології дозволяють не використовувати металеві протяжки. Також, немає необхідності і у попередній обробці скла, у спайці. Зараз великого поширення набувають плівкові і лакові вітражі, особливо з тієї причини, що їх може зробити кожен. Все, що потрібно для цього - трохи уяви, фарб і лаку. Але, не можна сказати, що такі вітражі є гарною альтернативою класичним технологіям. Самі по собі плівкові і лакові вітражі це просто - задоволення, але ні в якому разі їх не можна порівняти з класичними. Так що, звертаючи на них увагу, пам'ятайте, що як правило, плівкові і лакові вітражі не мають настільки значимої цінності. (дод. З, рис З 1.).

Псевдовітраж. Технологія виготовлення вітражу в домашніх умовах. Справжній вітраж складається з шматочків кольорового скла, що вставляються в металеву раму. Раніше для виготовлення рам використовувався свинець, а зараз - неіржавіюча сталь і алюміній. Такі технології, на жаль, досить складні для домашньої творчості. Тому ми хочемо запропонувати Вашій увазі декілька більш доступних технік виготовлення псевдовітражів.

Перед виготовленням будь-якого вітража потрібно розробити кольоровий ескіз у натуральну величину. Якщо Ви відчуваєте в собі художника, то, як мовиться, Вам і карти в руки. В іншому випадку знайдіть відповідний орнамент, зверніться до класики, поступово просувайтеся від простого до складного, і творіннями Ваших рук захоплюватимуться мільйони. Після розробки ескізу накрийте його склом, на якому буде виготовлений вітраж. Воно повинно бути чистим і знежиреним.

Перший метод заснований на використанні розчинних кольорових тканин, таких як ацетатний шовк, який легко розчиняється ацетоном і нітролаком. Виріжте шматочки тонкої тканини необхідної конфігурації і кольору згідно малюнку майбутнього вітража. Покрийте скло тонким шаром прозорого нітролаку і просушіть. Потім той же нітролак наноситься на окремі зони, і до них приклеюються клапті заготівки. Приклеювання необхідно проводити максимально точно, оскільки тканина практично відразу починає розчинятися, і її неможливо буде пересунути. Приклеївши клапоть на відведене для нього місце, промажте його зверху нітролаком і переходіть до наступного. Заповнивши елементами вітража все скло, нанесіть ще один шар нітролаку, а поверх пару шарів паркетного. Наступним етапом виготовляється псевдо рама. Для цього епоксидна смола змішується з затверджувачем у співвідношенні 1: 8 ~ 10. Отримана маса змішується з тальком і алюмінієвою або бронзовою пудрою до моменту, коли суміш придбає металевий блиск і не буде розтікатися по склу. Потім отриману масу заправляють в кондитерський шприц або використаний тюбик з під зубної пасти і рівним валиком видавлюють по контурах вітража. При цьому важливо не допускати перетинів між лініями, оскільки валики не повинні наїжджати один на одного. Рекомендуємо проводити всі дії з нітролаком в добре провітрюваному приміщенні або на відритому повітрі, а з епоксидною смолою потрібно працювати в гумових рукавичках. Розчинником для епоксидки є бензин.

Наступний, спосіб виготовлення псевдо вітражів. Це вітраж з битого скла і силікатного клею. Необхідно заготовити кольорові стекла потрібного розміру. Готують ескіз у натуральну величину, прикріплюють із зворотного боку до скла. Знежирюють поверхню нашатирним спиртом і наносять контурний малюнок темним маркером або фарбою. Покривають скло шаром силікатного клею (рідкого скла) і викладають мозаїку з кольорових осколків скла відповідно до малюнка. Через 4-6 годин поверхню вітража заливають суцільним шаром клею так, щоб він покривав всі виступаючі осколки. Щоб клей не стікав, по краях можна встановити тимчасову рамку з дерев'яних рейок. Крім силікатного клею використовують епоксидний клей або поліефірну смолу.

Можна виконати вітраж з цільних кольорового скла за наступною технологією. Готуємо ескіз і кріпимо його із зворотного боку прозорого скла, як і в попередніх випадках. Вирізаємо з цілих кольорових стекол ділянки малюнка необхідної конфігурації. На прозорому склі-основі робимо «сухий» набір вітража. Простір між шматочками кольорового скла заливається розчином наступного складу: цемент - 1 частина, пісок - 3 частини, клей (типу ПВА) - 1 частина. Для зручності при цій операції можна узяти навіть поліетиленову тару з-під шампуню, в пробку якої вставляється скляна або пластмасова трубка діаметром 4 - 5 мм. Перед заливкою краю кольорового скла у місцях з'єднання з силікатним склом ретельно змащуються розчином за допомогою дерев'яної палички. Після підсихання виробляється основна заливка. При такій обробці розчин не підтікає під кольорове скло, і вітраж виходить акуратним.

Проводячи паралелі з вітражем не можливо оминути увагою і такі вкрай цікаві технологічні прийоми декорування, як:

Мозаїчний вітраж.

Вітарж «Шебеке».

Мілефіорі.

Техніка декорування «Аріель».

Техніка декорування «Грааль».

Візерунок «Мороз».

Венеційська нитка.

Складальний вітраж.

Матувальний вітраж.

Писаний вітраж, травлений вітраж - вітраж, у якому все (або майже все) скло розписане, незалежно від того, на цільному склі написані картина або вона зібрана в оправу з писаних фрагментів. Можливі незначні вкраплення фацетного, гранованого, пресованого скла.

Свинцево-паєчний (паєчний) вітраж - класична техніка вітражу, що з'явилася в середньовіччя й лягла в основу для всіх інших технік. Це вітраж, зібраний зі шматочків скла у свинцеву оправу, запаяну в стиках. Скло може бути кольоровим й розписаним фарбою з легкоплавкого скла й оксидів металів, що далі обпікається в спеціально створених печах. Фарба міцно вплавляється в скляну основу, утворюючи з нею єдине ціле.

Фацетний вітраж - вітраж, виконаний зі скла зі знятої по периметру скла фаскою (фацетом) або об'ємного, шліфованого і полірованого скла, що має огранювання. Щоб одержати широку фаску (це підсилює ефект від переломлення світла) потрібно більш товсте скло, що збільшує вагу вітража. Тому готові фацетові деталі збирають у більш міцну (латунну або мідну) оправу. Подібний вітраж краще розміщувати у міжкімнатних дверях, дверцятах меблів, тому що така оправа в стані витримати навантаження відкривання-закривання, а свинець у цьому випадку провисає. Золотавий відтінок мідної або латунної оправи надає речам дорогоцінний вид, залишаючись видимим не тільки на просвіт, але й у відбитому світлі, що особливо важливо для меблевих вітражів [50].

Комбінований вітраж - вітраж, що сполучає у собі кілька прийомів, наприклад: писаний медальйон і техніку мозаїчного набору, фацетне скління в якості фону. За минулих часів такі сполучення досягалися шляхом припасування вже готових, часто куплених вітражів під більш широкий віконний проріз, коли відсутні частини просто доставляли, надаючи цьому склінню вид орнаменту. Комбінований вітраж сьогодні дуже популярний: він дозволяє домогтися багатства фактур, оптичних ефектів, декоративної насиченості при створенні абстрактних композицій, при рішенні складних образних завдань, створенні атмосфери, побудованої на контрастах.

Кабошон - рельєфна фігурна вставка у вітражі, в основному прозора, часто пресована або відлита (молірована) у форму, зовнішнім виглядом нагадує краплю води або скляний ґудзик. Вітражний кабошон може бути півсферою або сплющеною півсферою з бортиком для кріплення в оправу, а також більш складної форми.

Травлення - техніка, заснована на здатності плавикової кислоти взаємодіяти з диоксидом кремнію (головним компонентом скла). При такій взаємодії з кислотою скло руйнується. Захисні трафарети дають можливість одержувати малюнок будь-якої складності й необхідної глибини.

Багатошарове травлення - травлення спеціальними сполуками в кілька шарів, що досягається поступовим протравлянням скла на різну глибину, поетапним зняттям захисного лаку або поступовим його нанесенням. Виходить більш об'ємний малюнок, навіть відчутний рельєф на склі, а не просто заматовка поверхні за трафаретом. Матовий трафаретний малюнок, виконаний в один прийом - найбільш простий спосіб травлення, який не потребує додаткового зняття або нанесення лаку, тому що повторно скло не труїться.

Оправа, протягання, шинка, профіль - професійні позначення оправи, у яку вставляються фігурні деталі (скла), що утворять вітраж. У класичному вітражі матеріалом для оправи є свинець. В XVI в. для виробництва свинцевого профілю придумали вальці, що підвищило якість роботи й значно прискорило процес створення вітражів. З тих пір оправа приймає свій профіль шляхом прокату через механічні вальці зі свинцевих виливків, відлитих заздалегідь у дерев'яну або металеву форму.

Чарочна плитка - декоративна деталь, що виготовляється спеціально для складання вітражу, у вигляді плоского кола з характерними радіальними нерівностями в склі, що утворюються від обертання в процесі виготовлення. Технологія виготовлення та сама, що й при виробництві чарочних плиток (п'ятаків) - круглої площини, на яку ставиться чарка. Зовні частина ноги чарки й деталь вітража майже не відрізняються.

Транспарант (транспарантне або транспарентне скло) - скло, що просвічується, прозорий живопис на склі, що сприймається на просвіт. Транспарантний живопис - це, як правило, живопис безвипалювальними сполуками, живопис масляної або темперної фарби, часто по матовому склу. Транспарантний живопис був популярний на зорі сплеску вітражного мистецтва в Росії в силу не дуже складної технології виконання (у порівнянні з живописом скляними фарбами з випалом).

Еркліз - декоративна вставка у вітраж у вигляді невеликої „краплі” з більш товстого скла з поверхнею у вигляді сколених граней. Такі вставки вирізьблюються зі скла, обточуються по шаблону, потім обтісуються спеціально заточеним інструментом. У сколеній поверхні сонячне світло особливо іскриться [38, с 28].

Кожен з окремо наведених прикладів засобами сучасних експериментальних технік декорування скла, можна використовувати при оздобленні й окремих скляних полотен. Так, за допомогою клеєвих кольорових паст, ультрафіолетового клею ерклізом чи чарочною плиткою можна оздобити дверні вставки зі скла, фасади меблів, дзеркал шаф-купе тощо.

На арені новітніх технологій відбуваютьсся не менш революційні подіїї. Так, компанія Velux розробила електрохромне скло, яке може вмить затемнятися. Нове скло працює шляхом пропускання електричного струму через особливий шар, який при цьому темніє, блокуючи яскраве світло і запобігаючи надмірному нагріванню кімнати. Скло TGE підвищує працездатність за рахунок терморегулювання і усунення відблисків. Під час спеки синій колір затемнення викликає відчуття прохолоди і спокою. Безпека. Скло TGE працює від напруги 2,0 В і не небезпечніше за звичайну «пальчикову» батарею. При відключенні електроживлення скло стає прозорим.

Продовжуючи тему інновацій у скло індустрії слід зауважити - вже сьогодні скло стає засобом комунікації. Бельгійська компанія AGC FLAT GLASS EUROPE розробила скло із вживленими світло діодами [4, c. 20]. Нова розробка призначена для декоративного оформлення фасадів та інтер`єрів. Світлодіоди розташовані всередині багатошарової конструкції, між двома прошарками, з`єднувальні дроти при цьому непомітні. У такий спосіб скло стає засобом комунікації: використовуване у магазинах, офісах, демонстраційних залах, воно здатне передавати певну інформацію, впливати на сприйняття.

Серед відомих брендів на теренах України з виробництва комплектуючих для шаф-купе вирізняється російська фірма «Найди», презентувавши нову унікальну розробку скло панелей за методом нанесення зображення під дією ультрафіолетового випромінювання [65, с. 34]. У такий спосіб фарба полімеризується на поверні скла, не зазнаючи жодних у подальшому пошкоджень поверхні. Така специфіка роботи дає можливість дизайнерам імпровізувати за творчими розробками - адже зображення передає найдрібніші деталі та кольорові тонові переходи.

Підсумовуючи, можна ствердно сказати - що новітні тенденції у галузі декорування скла є напрочуд цікавими та варіативними. Фаховий підхід на предмет роботи зі склом сьогодні забезпечує високотехнологічне обладнання та предметна думка художника-дизайнера. Саме останній надає скляному виробу гармонійності та цілісності у структури дизайнерського задуму загалом.

Висновок до розділу

Існує думка, що модерн - суто європейське явище, і лише деякі його прояви подолали океан і досягли берегів Америки. Та найбільший внесок американців того часу в вітражне мистецтво полягав у різноманітних технологічних відкриттях і використанні сучасних матеріалів, що дозволяло втілювати нові цікаві ідеї, урізноманітнювало і збагачувало своїми новими прийомами можливості і палітру вітражистів. В США вітражисти почали працювати в сучасних стилях експресіонізму, абстракціонізму, кубізму, поп-арту, розробляли нові технології. В цей час винайшли скло прокат, що дозволило художникам вплавляти скло в бетон. Цей спосіб відкрив нові можливості в області вітражного мистецтва. З'явилась можливість створення вітражних конструкцій на площі всієї стіни, завдяки своїй міцності і стійкості. Так з'явилася цільна скляна башта Музею сучасного мистецтва біля Токіо роботи Габріеля Луара із Шартра. В наші дні діє Род-Айлендська школа дизайну, котра вважається ведучим центром художнього скла.

Новітні тенденції у галузі декорування скла є напрочуд цікавими та варіативними. Фаховий підхід на предмет роботи зі склом сьогодні забезпечує високотехнологічне обладнання та предметна думка художника-дизайнера. Саме останній надає скляному виробу гармонійності та цілісності у структури дизайнерського задуму загалом.



Висновки

Розглянувши розвиток вітражного мистецтва 19-20 ст. в країнах Європи та Америки, можемо зробити найповнішу характеристику українського вітражництва цього часу. Безумовно, становлення нового стилю модерн в Європі не могло не позначитися на розвитку українського мистецтва. І хоча в Україну новий стиль прийшов з деяким запізненням, він зайняв гідне місце в контексті європейського мистецтва. Розвитку міцних творчих контактів між Україною та країнами Європи сприяло не тільки територіальне сусідство, а й діяльність в Україні польських та австрійських вітражних фірм, одночасно коли в українських вітражистів замовляли проекти та картони вітражів різні держави Європи.

Спираючись на європейські надбання цього часу, українські вітражисти прагнули мати своє особливе індивідуальне обличчя, намагалися надати своїм творам національне забарвлення. Звернення до народних традицій, вишивок та писанок, захоплення гуцульською тематикою надали творам самобутнього національного забарвлення.

У кращих творах митців минулого, а також у виробах сучасних вітражистів органічно поєднується зміст, форма і техніка виконання з функціональним та декоративним призначенням. Ні форма виробів, ні характер їх виконання ніколи не залишалися незмінними, оскільки кожен майстер, дотримуючись традиційних прийомів, завжди вносив у витвір щось своє.

Конкретні історико-соціальні фактори зумовлювали періоди спадів і піднесень у вітражному мистецтві України. Та ніколи не підтверджувалася думка щодо відмирання традицій вітражництва України. Національні форми вітражного мистецтва України не костеніють, а видозмінюються, удосконалюються, зближуються з мистецтвом інших народів, беручи все краще, що є у них, відповідно до сучасних вимог.

Так в останні роки великий внесок в вітражне мистецтво як Європи, так і конкретно України внесли технологічні новинки американців. Винайдення ними нової технології варіння так званого «американського скла», успіхи в варінні переливчастого неоднорідного скла, відкриття чавунної арматури, винайдення Тіффанівського знаменитого райдужного «фаврильного» скла, мідного фойлу, ідея підпорядкування вітража штучному освітленню дали неосяжні можливості для інтенсивного розвитку українського вітража та введення інноваційних технологій в практику його виготовлення. В сучасному вітражному мистецтві використовуються найрізноманітніші можливості. Нові технології дозволяють вплавляти скло в бетон, використовувати в роботах кускове скло. Також досить поширена «псевдо вітражна» продукція. Це і вітражі, клеєні на монолітне скло, а також гравіровані та піскоструйні вітражі, клеєні в торець скла, вітражі із скляних блоків, бісерні вітражі тощо.

У процесі дипломного дослідження нами було опрацьовано мистецтвознавчі, історичні та методичні джерела з тематики даного дослідження:

опрацьовано літературні, історичні та мистецтвознавці джерела у яких йдеться про листове (вітражне) скловиробництво;

проаналізовано історико-культурних умов розвитку художнього скла в світовому та українському мистецтві;

проведена спроба висвітлити особливості стилю, технічні та стилістичні особливості художньої обробки скла

висвітли діяльність провідних фірм Австрії, Німеччини, Польщі на території України;

розглянуто основні технологічно-технічні прийоми виготовлення вітражів;

запропоновано методику виготовлення вітражу з бісеру та стеклярусу.

Треба зазначити, що в нашій країні вітражна справа перебуває на етапі становлення. Проте, попит на вітражні вироби поступово зростає. Якщо раніше вітражами цікавився переважно приватний споживач, то нині ними займаються уже фахівці (архітектори, дизайнери тощо), які чітко уявляють, чого вони хочуть, і як те, що вони хочуть, має бути зроблено. Проведене дослідження художнього скла у сучасному вітчизняному інтер`єрі, його ґенези та головних етапів розвитку формування предметної культури в Україні дають підстави для відповідних висновків.

Підсумовуючи наголосимо, що головною тенденцією 80 - 90-х рр. ХХ століття стало утвердження самостійної ролі творів декоративно-прикладного мистецтва в ряді пластичних мистецтв, активно відбувається трасформація предметної форми від суто утилітарної до декоративної, посилюється роль об`ємно-просторових виробів у створенні емоційно-образного середовища. Твори зі скла - стають вільним пластичним об`єктом - артефактом. З`являється ряд термінів і понять, таких як - «мистецтво предмета», «склопластика», «об`ємно-просторовий об`єкт», які відображають новий рівень творчого осмислення і практичної діяльності сучасних художників сучасної естетики у прикладному та просторову дизайні інтер`єру.

Впровадження будь-якого нового напряму в техніці, економіці, мистецтві вимагає впевнених творчих, сміливих людей. Інноваційне це справді нове, але як ми самі переконались в процесі написання роботи це і відновлення давно забутих спроб, методів майстрів минулого. Відродження технологій минулого на сучасному етапі стає необхідним етапом в осягнені суті та змісту в нашому випадку віражного мистецтва взагалі та створення нових методів та форм роботи по його виготовленню. Адже не маючи основних базових знань та умінь створити нове практичного не можливо. Інноваційні технологій в художній обробці скла роблять цей вид мистецтва доступним для роботи з ним не тільки професіоналам але й дітям. Все частіше вітраж стає предметом сучасного інтер'єру наших приміщень, одним з видів доступного «hand-made» для всіх любителів декоративного мистецтва.

Дипломна робота дала мені можливість перевірити свої творчі здібності в створенні псевдо-вітражу з бісеру та стеклярусу, поповнити запас теоретичних і практичних знань, познайомитися з прийомами і технікою провідних майстрів віражного мистецтва сучасності, більш глибоко розкрити суть та основі віхи становлення цього виду монументального-декоративного мистецтва в Україні та світі.

Список використаних джерел

1. Антонович Є. А. Декоративно-прикладне мистецтво: навч. посібник для студентів пед. інститутів / Є. А. Антонович, Р. В. Захарчук-Чугай, М. Є. Станкевич. - Львів: Світ, 1992. - 272 с.

2. Антонович Є. А. Нариси з історії українського мистецтвознавства: навч. посібник / Є. А. Антонович. - Кривий Ріг, 2004. - 273 с.

3. Аль Нуман Л. Витраж в архитектуре. / Л. Аль Нуман, А. Глазков. - М., 2006. - 324 с.

4. Артемков В. П. Технологические процессы варки стекла / В. П Артемков, А. А. Чалаев. - М.: Наука, 1993. - 167 с.

5. Барви художнього скла: каталог / Нац. музей історії України ; [упорядкув.: О. В. Іванова, Л. І. Авер'янова ; вступ. ст., текстівки: Л. І. Авер'янова]. - К.: Фенікс, 2011. - 63 с.

6. Бєлошицький, О. Історія створення скла [Текст] / О. Бєлошицький // Історія в школі.: Науково-методичний журнал для вчителів. - 2008. - № 10. - С. 14 - 17

7. Бокотей А.А. Музей скла: прозорість існування / А.А. Бокотей, Р.Т. Шмагало // Образотворче мистецтво. - 2001. - Ч. 1. - С. 92 - 93.

8. Безбородов М. А. Стеклоделие Древней Руси / М. А Безбородов. - М.: - Знание, 1956. - 218 с.

9. Валовой О. І. Проектування, технологія та організація будівництва. Зведення і ремонт будівель та споруд. У 5 т. Т.2. Інженерні вишукування у будівництві: навч. посіб. / О. І. Валовой. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. - 131 с.

10. Візір Ю. Художнє скло:мистецтво і товар / Візір Ю. // Українська культура. - 1997. - N2. - С.18 - 19.

11. Вільшанська О. Меблі в українському стилі Амвросія Ждахи / Вільшанська О. // Народна творчість та етнографія.- 1996. - N2 - 3. - С.52 - 63.

12. Волобаева Т. В. Витраж в русской культуре: Санкт-Петербург и его пам'ятники.Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата искусствоведения. / Волобаева Т. В. C.-Петербург.1999.- 24 с.

13. Городецкая Марина Изысканное стекло своими руками. Техника. Приемы. Изделия. Энциклопедия / Марина Городецкая.М.: Издательство: АСТ-Пресс Книга, 2010. - 152 с.

14. Грималюк Р. М. Вітражі Львова другої половини ХІХ- початку ХХ сторіч: автореф. дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.06. / Грималюк Ростислава Михайлівна ; Львівська академія мистецтв. - Львів, 1996. - 26 с.

15. Грималюк Р. М. Вітражі Львова кінця ХІХ - початку ХХ століття / Р. М. Грималюк ; Інститут народознавства НАН України. - Л.: [б.в.], 2004. - 236 с.

16. Грималюк Р. Вітражі Петра Холодного. / Р. Грималюк. // Дзвін.- 1991. - №11. - С. 150 - 154.

17. Деякі мовні паралелі у термінології українського гутного скла // Наукова конференція пам'яті Миколи Трохименка. Українські термінологічні словники з мистецтвознавства й етнології». - К.: Редакція вісника «АНТ». - 1999. - С. 51.

18. Дзаккария Д. Декорируем стеклом. Предметы интерьера, витражи /  Донателла Дзаккария. - Москва: Издательство: Ниола-Пресс, 2006. - 160 с.

19. Драган М. Мистецька творчість П. Холодного (з нагоди посмертної виставки). / М. Драган. // «Діло» (Львів). 27 - 28.03.1931

20. Евдокимова Ю. Ожившее стекло / Юлия Евдокимова // Идеи вашего дома. - 2006. - N 1. - С. 138 - 143.

21. Жоголь Л.Е Декоративное искусство в современном интерьере./Л. Е. Жоголь - К.: Будівельник, 1986. - 69 с.

22. Зельдич А.Д. Художнє скло./ А. Д. Зельдич - К.: Мистецтво, 1966. - 103 с.

23. Зиновеева М. Витражи модерна: научно-популярная литература / М. Зиновеева // Юный художник. - 2011. - № 8. - С. 18 - 20.

24. Іван Зарицький - художник скла ( до 70 річчя майстра) // АНТ. - 2000. - №4 - 6.- С. 105 - 106.

25. Івашина А. Скло: історія, географія, технологія виробництва / А. Івашина // Географія: наук.-метод. журн. - 2014. - N 5/6. - С. 18 - 24.

26. Иванов Е. Ю. Каталог-путеводитель по витражам Санкт-Петербурга. / Е. Ю. Иванов. - СПб., 2001. - 169 с.

27. Кара-Васильєва, Тетяна Валеріївна. Декоративне мистецтво України ХХ століття: у пошуках «великого стилю» / Т.В. Кара-Васильєва, З.А. Чегусова. - К.: Либідь, 2005. - 280 с.

28. Казакова Л. Мировое художественное стекло ХХ века. Основные тенденции. Ведущие мастера: / Л. Казакова // НИИ теории и истории изобразит. искусств РАХ. - М.: Пинакотека, 2007. - 272 с.

29. Клементьев В. Г. Китайский дворец в Ораниенбауме. СПб., 1998. С. 73.

30. Княжицкая Т. В. Витражи: хрупкость стекла в эпоху революций: научно-популярная литература / Т.В. Княжицкая // Мир музея. - 2009. - № 3. - с.12 - 14.

31. Княжицкая Т. В. Стекольная империя Франков. / Немцы в России. Русско-немецкие научные и культурные связи. Сборник статей. / Т. В. Княжицкая, А. Б. Семенова. - СПб., 2001. - 77 с.

32. Княжицкая Т. Витражи Санкт-Петербурга: монография / Т. В. Княжицкая. - Санкт-Петербург: Дмитрий Буланин, 2006.- 114 с.

33. Корчагина Ю. Стеклянных дел мастера / Ю. Корчагина // Здоровье школьника. - 2013. - №4. - С. 34 - 37.

34. Леонов С. Лампа Тиффани / С. Леонов // Вокруг света. - 2011. - № 7. - С. 40.

35. Макавеева Т. Стеклянная сказка / Т. Макавеева // Работница. - 2007. - N 7 ; ДомРаботница. - 2007. - N 7. - С. 36 - 37.

36. Манучарова Н. Д. Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР / Н. Д. Манучарова. - К.: Академія архітектури Української РСР, 1952. - 176 с.

37. Мария ди Спирито. Витражное искусство и техника росписи по стеклу. / Мария ди Спирито. - Москва: «Альбом», 2006. - 128 с.

38. Минухин Е. Об искусстве витража // «Искусство». 1950 г. № 7 - 8. С.76 - 79.

39. Михаленко Н. Симфония витражей: научно-популярная литература / Н. Михаленко // Лазурь. - 2008. - № 7. - С. 16 - 17.

40. Нариси з історії зарубіжного декоративно- ужиткового: навч. посібник для студ. спец. «Декоративно - ужиткове мистецтво» / Я. П. Запаско [та ін.] ; Львівська академія мистецтв. - К.: [б.в.], 1995. - 318 с.

41. Натаревич А. Витражи. Картины из стекла: [альбом] / Маргарита Изотова. - Санкт-Петербург:НП-Принт, 2011. - 203 с.

42. Нога О. Три всесвітньо невідомі постаті українського авангарду [Є. Сагайдачний, М. Гаврилко, Н. Давидова] / О. Нога. - Львів: Логос, 1994. - 118 с.

43. Нога О. Малярство українського авангарду 1905 - 1918 роки / О. Нога. - Львів: Українські технології, 2000. - 292 с.

44. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / ОМ. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2003.- 255 с.

45. Островерхов, А. С. Склянні парфумні палички римського часу / А.С. Островерхов // Археологія: Науковий журнал. - 2009. - N 4. - С. 57 - 67.

46. Поет скла Андрій Бокотей // Дзвін. - 1995. - N7. - С.154 - 157.Полевой В.М. Двадцатый век: изобразительное искусство и архитектура стран народов мира. - М.: Сов. художник, 1989. - 454 с.

47. Придатко Т. Гутне скло Франца Черняка / Т. Придатко // Мистецтвознавчий автограф. - Львів: ЛНАМ ЛІГА-ПРЕС, 2010. - С. 88 - 96.

48. Придатко Т. Краса,перелита у скло / Придатко Т. // Київ. - 1996. - N3 - 4. - С.182 - 184.Прокопович. В. Пам'яті П. І. Холодного. // «Тризуб» (Париж). № 24, 21. 06. 1931. С. 2 - 12.

49. Рагин Вирджиния Чиффо Искусство витража. От истоков к современности./ Вирджиния Чиффо Рагин, Мэри Клеркиню Хиггинс. - Белый город, 2004. - 288 с.

50. Ригли Линетт. Цветное стекло в интерьере: практ.руководство; пер.с англ. / Л. Ригли. - М.: Ниола-Пресс, 2007. - 95 с.

51. Регресивні та прогресивні явища в київській школі українського художнього скла 1950-х рр. // Регрес і регенерація в народному мистецтві: Колективне дослідження за матеріалами Третіх Гончарівських читань. - К.: Музей Івана Гончара: Родовід. - 1998. - С. 230 - 234.

52. Смирнов М. Фьюзинг - стеклянное чудо / Михаил Смирнов ; беседовала М. Анисонян // Природа и человек. XXI век. - 2010. - N 8. - С. 36 - 37.

53. Рожанківський в. Українське художнє скло / В. Рожанківський. - К.: Вид-во АН УРСР, 1959. - 151 с.

54. Скло України.Народжене вогнем: історія скла: Ілюстр.зб. - К.: Світ успіху, 2004. - 255 с.

55. Сучасне українське художнє скло. Альбом /автор-упорядник Ф.С. Петрякова ; вступна стаття В.А. Щербак. - К.: Мистецтво, 1980. - 300 с.

56. Тищенко Г. Пронин А. Витражи в Украине // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Мистецтвознавство.- Харків 2001 - 02. - С. 64 - 75.

57. Тищенко О. Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (ХІІІ-ХУІІІ ст): посібник для вузів мистецтв та культури / О. Р. Тищенко ; голов. ред. Л. В. Маришева ; М-во культури України. - К.: Либідь, 1992. - 189 с.

58. Традиційні та інноваційні аспекти в еволюції форм українського скляного посуду // V Гончарівські читання. «Феноменологія українського народного мистецтва: форма і зміст». - К.: Музей Івана Гончара. - 1998. - С. 26.

59. Тенденції розвитку київської школи художнього скла 1950-х - 1990-х років // Образотворче мистецтво. - 2000. - №1 - 2. - С. 48 - 50.

60. Українське художнє скло XVIII століття // Народна творчість та етнографія. - 1997. - № 2 - 3. - С. 91 - 97.

61. Українське художнє скло (ХУП-ХУШ ст.) // Агt Lіnе. - 1997. - № 7 - 8. - С. 68 - 69.

62. Український скляний фігурний посуд ХУШ ст. // Родовід. - 1999. - № 17. - С. 90 - 92.

63. Федорук О. К. Маестро художнього скла Андрій Бокотей / О. К. Федорук. - К.: Либідь, 2008. - 320 с.

64. Художня культура України: навч. посіб. для загальноосвіт. навч. закл. України / Л. М. Масол, С.А. Ничкало, Г.І. Веселовська, О.І. Оніщенко; За заг. ред.: Л. М. Масол ; Ін-т пробл. виховання АПН України. - К.: Вища школа, 2006. - 239 с.

65. Чепелик, В. В. Традиції і новаторство в становленні національного стилю архітектури України: [З історії Харківського осередку українського архітектурного модерну] / В.В. Чепелик // Народна творчість та етнографія. - 2002. - № 4. - С. 15 - 26.

66. Шимчук Є. Мистецтво скла в Україні / Шимчук Є. // Артанія: Альманах.Кн.1'95. - К.,1995. - С. 34 - 36.

67. Шульгина Т. М. Витражи Англиканской церкви Иисуса Христа. / «Дизайн и строительство». 2000, № 9. - С. 12 - 18.



Додаток А

художній скло мозаїка модерн

Стародавнє скло

Рис. А 1 - Намистина з м. Фіви датується 35 ст. до н.е.

Рис А.2 - Фрагмент фрески 14 ст. до н. е. на ній відображено два сюжети робочого процесу античних майстрів, що розкриває заключний етап технології виготовлення скла - збереження скляної кулі



Рис. А3 - Стародавній предмет з скла близько 2800 р. до н. е. Межеріччя

Рис. А4

Рис. А5 - Кратериск. Єгипет.

Рис. А6 - Чаша. Олександрія, Єгипет. Початок II ст. до н. е. Державний Ермітаж

Рис. А 7 - Римске скло. Портлендська ваза

Рис. А8 - Древньоримскі скляні вази

Рис. А9 - Зразок древньоримського безбарвного скла (фото Caroline Jackson)

Додаток Б

Романський період (XI-XII ст.)

Рис. Б 1 - Древо Іессея. Вітраж из церкви в Сен-Дені. 12 ст.

Рис. Б2 - Вітраж Шартрского собору

Рис. Б3 - Вітраж Кентерберійского собору. “Богоматір з немовлям” з церкви св. Трійці в Вандомі (близько 1150 р.)

Рис. Б4 - Хрещення Хлодвіга. Романський вітраж

Додаток В

Візантійська мозаїка

Рис. В1 - Візантійська мозаїка. Базиліка в Чефалу. Христос Пантократор

Рис. В2 - Мозаїка підлоги з Музею Візантії в Афінах

Додаток Г

Брюссель: Собор Св. Михайла и Св. Гудули



Додаток Д

Богемське скло

Рис. Д1 - Ваза виконана в античному Вікторіанському стилі. Кінець 1800 рр., Богемске скло

Рис. Д2 - Ваза, розписана емаллю. Вірогідно - Богемске скло. Початок1800 років



Рис. Д3 - Шандельер «Паук». Богемское стекло



Додаток Є

Ф.О.Шехтель. Особняк С.П. Рябушинского

Додаток Ж

Вітражне мистецтво України

Рис. Ж 1 - «Архангел Гавриїл» церква Св. Трійці Василіанського монастирю в м. Жовква

Рис. Ж 2 - Львівська область. (вул. Василянська 4-6) Вітражі костелу Серця Іісуса (Францисканок, зараз православний храм Св. Іоана Златоустого, вул.. Лисенка, 39)

Додаток З

Louis Comfort Tiffany (1848-1933).

Рис. З1 - Луис Комфорт Тиффани (1848 - 1933)



Додаток І

Види вітражу

Рис. І1 - Живописні вітражі

Рис. І2 - Комбіновані вітражі



Додаток К

Вітраж за мотивами стилю модерн (практична частина бакалаврської роботи)

Размещено на Allbest.ru