Дендизм та його функціонування в соціокультурному просторі у Франції XIX сторіччя

Поява та розвиток явища дендизму у світському просторі Франції XIX ст., бульвар як середовище оформлення даного літературного явища. Конструювання дендистського канону у першому та другому поколінні: формування естетики та техніки. Практики фланерства.

Рубрика Культура и искусство
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2013
Размер файла 117,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Вальтер Беньямін зазначає, що для фланера вулиця є простором, який розкриває йому свій ландшафт, в той же час вона є ареною для життя соціуму, який переживає досвід, навчається тут так само, як це здійснює індивід в чотирьох стінах приватного приміщення. Таким чином, в середовищі вулиці дублюється приватний розпорядок, оскільки, для міської публіки, вуличні вивіски так само привабливі, як олійний живопис, лави уявляються, як меблі в спальній кімнаті. Таким чином макрокосм міста дублює мікрокосм помешкання, де перила, на яких робочі розвісили свої куртки, є вестибюлем.

За Беньяміном, фланер стоїть на порозі мегаполісу та класу буржуазії, обидва в сукупності мають його знищити. В просторі натовпу, місто для фланера це одночасно і пейзаж і жила кімната, з яких потім утвориться універсальний магазин, який використовуватиме фланера для підвищення продажу товарів. Проте існує думка, що фланер не зникає, скоріше навпаки, він вийшов за рамки еліти, переважно художньої та став доступним для будь-якого мешканця міста, в якого були в розпорядженні кілька зайвих хвилин. Надалі ж фланер репрезентував радше вільний, від реальної роботи, час, він перетворився на рант'є.

У XIX сторіччі трансформується простір публічних місць, що пов'язано з активізацією процесу комодифікації, в результаті якого, простір суспільного користування почав втрачати свій статус, натомість збільшувались сфери впливу комерційної діяльності. Передвісниками нової епохи стають пасажі або ж аркади - торгівельні ряди під скляними дахами, вбудовані в простір міської архітектури, вони є поєднанням бульвару та крамниці, ідеальні для прогулянок фланера, вони також пророкують появу диктатури споживчого бажання. Пасажі перетворюють фланера з імпульсивного шукача в незапрограмованій траєкторії на споживача, рух якого заздалегідь продиктований. Вони повертають ту вульгарну марнотратність рухів, оскільки медитативна подорож перетворюється на хаотичний шопінг. Власне поява крамниць, де масово торгують вбрання, зменшило, майже знищило простір для творчості денді, оскільки його особливість полягала певною мірою в творенні ідеї свого образу. Масовий феномен моди, суть якого в тиражуванні та придбанні маси екземплярів для уподібнення, таким чином бюрократизував спосіб продумування костюму.

Деякі простори пережили повторну комодифікацію, наприклад це демонструє поява універсальних магазинів, які в свою чергу відкрили простір для фланерування вже представницям жіночої статі, які до цього, в умовах суворої прив'язаності жінки до домашнього простору, мали можливість здійснювати самотні прогулянки, лише вдаючись до театральної гри з перевдяганням у чоловічий костюм. З огляду на плив комодифікації, фланера розглядають, як фігуру, наближену до постаті повії, народженої в тій самій атмосфері тотальної комерціалізації, оскільки проституція в даному контексті виступає як метафора тотальної присутності споживання. Простір міста демонструє тотальну комерціалізацію, де всі займаються проституцією, в тому числі і письменники, які продають свою літературну творчість. Ці два типи також, за Ямпольським, поєднує нічний простір, оскільки денний час позначають, як час для роботи та буржуазного побуту, в той час як ніч стає періодом для функціонування нічних мешканців Парижу, богеми, фланерів, злочинців, повій. Таким чином денний простір є комерційним, а нічний залишає місце для артистизму, з огляду на це створюється міф про те, що лише ніч відкриває сутність речей, в той час як день залишається простором для травестії. В результаті інтенсифікації друкування преси, яка фактично продавала духовні цінності, виникає рух нонконформістів, направлений проти переведення мистецтва в сферу ринку.

Висновки

Прослідковуючи вплив поведінкових та модних стилів, таких як `'макароні'' та `'les incroyables'', на розвиток явища дендизму, можна зробити висновок, що останній запозичив техніку використання стилю в одязі, як засіб відмежування не стільки одного прошарку суспільства від іншого, а радше як маркування представників однакових політичних та філософських поглядів, а також здійснення критики щодо норм та правил поведінки в суспільстві. Стиль дендизму, сформувавшись в середовищі англійського світського простору, розробив нові стандарти гігієни та правил поведінки, проголошуючи правило помітної непомітності, як канон чоловічої поведінки, який мав виступати в якості протесту проти уніфікації, відіграючи роль практики підкреслення індивідуальних відмінностей. В такому класичному вигляді, французьке суспільство познайомилось з явищем дендизму через дещо викривлене зображення, подане через англійські модні романи, проте згодом воно так само захоплює простір світського та богемного життя Парижа. Таким чином, девіантна поведінка, яка сприймається в якості небезпечного порушення соціальних норм, мутує та перетворюється в соціально - нормативну форму, в контексті чого дендизм набуває популярності в французькому суспільстві, як екзотична стильова форма. Сприйнятий світським та літературно-богемним середовищем, дендизм стає практикою переважно творчих осіб, літераторів, які надалі здійснюють спробу аналізувати аспекти елегантного життя, його естетики, що спостерігається у французьких денді першого покоління. Друге покоління денді обирає в якості об'єку аналізу, механізми функціонування стилю дендизму, намагаючись осмислити його популярність та в результаті прирівнюючи його до певного виду релігійності. В той же час, здійснюється теоретизація дендизму, з огляду на те, що він являє, перш за все, безперервну роботу над собою, практику конструювання власної особистості, що супроводжується аскетичними практиками контролювання тілесності та форми візуальної репрезентації персони денді. Таким чином дендизм, в тій формі, якої набув його французький варіант, являє собою практику виправлення власної природи, для того, аби перетворити себе на продукт культури. Тобто, дендизм, в пізній період, сприймається як результат осмисленої роботи, а не імпульсивного слідування моді. Необхідність причитування знаків, в яких містяться відсилання до того, що їх носій є людиною елегантною, зближує постаті денді та фланера. Практика фланерства здійснюється в міському просторі, для того, аби, з одного боку, адаптуватися до процесу індивідуалізації життя, а з іншого боку, для того аби здійснити процес активізації уяви. Оскільки більшість фланерів були письменниками, останній аспект цієї практики досягався завдяки входженню фланера в стан, подібний до трансу або наркотичного сп'яніння. Пізніше, з перетворенням географії міського простору, зменшенням вільних публічних місць та виникненням аркад, які являли собою симбіоз вулиці та крамниці, відбувається процес консюмеризації прогулянки фланера, перетворюючи останнього на споживача реальних об'єктів.

Отже, канонічна форма англійського дендизму, переведена в особливий соціокультурний контекст Франції XIX сторіччя, набула видозміненого характеру, перетворившись з явища творення ідеальної естетичної форми, критики соціальних норм та правил поведінки на процес творення власної особистості, яка має здійснювати роботу над собою та, в той же час, протистояти тиранії поглядів, які можуть перетворити денді та фланера з агента полювання на її мішень.

Список використаних джерел і літератури

1. Апинян Г.В. Девиантное поведение как культурно-исторический феномен (введение в проблему) // Известия РГПУ им. А.И. Герцена. 2009. №115.

2. Арендт Х. Вальтер Беньямин/ Портрет в зеркалах - «Иностранная литература» 1997, №12.

3. Аронсон О. Богема: Опыт общества (Наброски к философии асоциальности). - М.: Фонд «Прагматика культуры», 2002.

4. Бодлер Ш. Об искусстве. - М.: Искусство, 1986.

5. Бальзак в воспоминаниях современников. - М.: Художественная литература, 1986.

6. Бальзак, О. Физиология брака. Патология общественной жизни. Пер. В.А. Миль-чиной.-М.: НЛО, 1995.

7. Барбе д'Оревильи, Ж. О дендизме и Джордже Браммелле. - М.: Независимая газета, 2000.

8. Беньямин В. Озарения. - М.: Мартис, 2000.

9. Барт, Р. Дендизм и мода / Пер. С.Н. Зенкина // Барт Р. Система моды. Статьи по семиотике культуры. М.: Изд-во Сабашниковых, 2003.

10. Бушуева С.С. Теории цикличного развития моды // ТТПС. 2012. №21. С. 62-67.

11. Вайнштейн О.Б. Денди: мода, литература, стиль жизни - М.: Новое литературное обозрение, 2005.

12. Волошин, М. Лики творчества. - Л.: Наука, 1988.

13. Гофман А.Б. Мода и люди. Новая теория моды и модного поведения. 3-е изд. - СПб.: Питер, 2004.

14. Гоффман Э. Символы классового статуса. // Логос. 2003, №4-5.

15. Декомб В. Дополнение к субъекту: Исследование феномена действия от собственного лица. - М.: Новое литературное обозрение. 2011.

16. Декомб В. Современная французская философия/ Пер. с фр. М.: Весь Мир, 2000. 22. Зенкин, С.Н. Французский романтизм и идея культуры. М.: Изд-во РГГУ, 2002.

17. Зенкин, С.Н. Французский романтизм и идея культуры. М.: Изд-во РГГУ, 2002.

18. Зиммель Г. Избранное: В 2 т. М.: Юрист, 1996.

19. Кестлер, А. Анатомия снобизма // Иностранная литература. 2001, №4. Кларк Дэвид Б. Потребление и город, современность и постсовременность // Логос. 2002. №3-4.

20. Кларк Дэвид Б. Потребление и город, современность и постсовременность // Логос. 2002. №3-4.

21. Летягин Л.Н. «Человек поступающий»: опыт эстетической аналитики // Известия РГПУ им. А.И. Герцена. 2004. №7.

22. Лотман, Ю.М. Культура и взрыв. - М.: Гнозис, 1992.

23. Мартен-Фюжье А. Элегантная жизнь, или Как возник «Весь Париж», 1815-1848. - М.: Издательство им Сабашниковых, 1998.

24. Матутите К.П. Феномен конформизма // ЗПУ. 2006. №3. С. 185-188.

25. Московичи, С. Машина, творящая богов. - М.: Центр психологии и психотерапии, 1998.

26. Норбоева Т.Б. Понятийный анализ моды как феномена культуры // Общество. Среда. Развитие (Terra Humana). 2011. №3. С. 159-161.

27. Сартр Ж.-П. Бодлер / Пер. с фр. Г.К. Косикова. М.: УРСС, 2004.

28. Свендсен Л. Философия моды М.: Прогресс-Традиция, Пер. с норв. А. Шипунов 2007.

29. Сеннет Р. Падение публичного человека. Пер. с англ./ Перевод О. Исаева, Е. Рудницкая, Вл. Софронов, К. Чухрукидзе. М.: «Логос», 2002.

30. Смирнов Д.А. Десоциализация в условиях электронной культуры: фланёр как идея и образ жизни // Личность, культура, общество. - 2004. - №4.

31. Соловьева С.В. Прогулка как феномен легкости бытия // Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия: Философия. Филология. 2012. №2. С. 85-93.

32. Тарасов А. Неизвестный Эжен Сю. // Страна Икс. М.: АСТ; Адаптек, 2006.

33. Фуко М. Ненормальные: Курс лекций, прочитанных в Колледже де Франс в 1974-1975 учебном году. СПб. Наука 2005

34. Фуко M. Что такое Просвещение / Пер. с фр. Е. Никулина // Вопросы методологии. - 1995. - №1-2.

35. Фризен М.А. Психологическая сущность и детерминанты саморазвития личности // Вестник КРАУНЦ. Гуманитарные науки. 2011. №2. С. 24-33.4.

36. Ямпольский, М.Б. Наблюдатель. - М.: Ad Marginem, 2000.

37. Benjamin, W. Arcades project. Harvard U.P., The Belknap press, 2002.

38. Gluck M. Popular Bohemia: Modernism and Urban Culture in Nineteenth-Century Paris, Harvard University Press, 2005.

39. Mazella D. The Making of Modern Cynicism, University of Virginia Press, 2007.

40. McNeil P. The Men's Fashion Reader, Bloomsbury Academic, 2009.

41. Parkhurst Ferguson P. Paris as Revolution: Writing the Nineteenth-Century City, University of California Press, 1994.

42. Parsons, D. Flanuer or Flaneuse? Mythologies of Modernity/ - New Formations: A Journal of Culture/Theory/Politics. 1999, No. 38

43. Seigel, Jerrold E. Bohemian Paris: Culture, Politics, and the Boundaries of Bourgeois Life, 1830-1930. New York, N.Y., U.S.A: Viking, 1986.

44. Steele V. Paris fashion: a cultural history, Oxford University Press, 1988.

45. Van Dooren, T. From Brummel to Byron: the Story of Early Nineteenth-Century. - 2006.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Специфічні риси художнього активізму, його визначення та кола художніх практик які йому належать. Соціально орієнтовані художні практики 1960-1980-х років, їх особливості та характерні риси. Сфера художнього активізму в сучасному медіа просторі.

    курсовая работа [70,1 K], добавлен 18.07.2013

  • Дендизм и гендерные нормы. Перформативная теория гендера, проблематизация с ее помощью дрэг-перформанса как дендистской практики, ставящей под вопрос гендерные нормы. Дендизм в свете категорий культуры. Американское реалити-шоу "RuPaul’s Drag Race".

    дипломная работа [174,9 K], добавлен 30.09.2016

  • Майстри і теоретики садово-паркового будівництва французького Ренесансу, які підготували розвиток і розквіт французького класицизму ХVІ ст. Головна ідея садово-паркового будівництва цього періоду. Приклади дизайну саду Франції в регулярному стилі.

    презентация [2,8 M], добавлен 17.10.2016

  • Передумови зародження театру. Поява та репертуар скоморохів. Розквіт та занепад скомороства у ХVI-ХVII ст., його роль при дворах князів і вельмож. Запровадження західноєвропейських театральних традицій у ХVIII ст., занепад скоморохів як культурного явища.

    презентация [2,0 M], добавлен 15.01.2013

  • Аналіз основних етапів та передумов розвитку французької культури, її специфічність та відмінні особливості: література, музика, освіта. Дослідження національних традицій даної держави, її звичаї. Різдвяні свята у Франції. Курорти та райони відпочинку.

    контрольная работа [54,2 K], добавлен 19.05.2011

  • Символізм - один з найбільших напрямків в мистецтві (літературі, музиці і живописі), який виник у Франції у 1870-80-х рр. і досягнув найбільшого розвитку в кінці XIX-XX століть у Франції, Росії, Німеччини, Норвегії, Америці. Естетика концепції символізму.

    презентация [1,5 M], добавлен 23.11.2017

  • Джазове мистецтво як частина музичної культури України. "Джаз-коло" (серія джазових концертів) - проект, створений для підтримки української імпровізаційної музики. Аналіз українського джазу, ролі та значимості проекту в культурному просторі України.

    статья [22,3 K], добавлен 07.02.2018

  • Вивчення субкультур як явища культурної диференціації суспільства. Трансформація суспільства, зміна естетики, етики, ідеології та поведінкової системи. Культурні форми, що створюються дорослими для дітей із метою їх прилучення до досягнень культури.

    статья [22,5 K], добавлен 07.08.2017

  • Формування у Франції на початку XX ст. нового напряму в мистецтві, що отримав назву "сюрреалізм". Поєднання сну та реальності в творах художників-сюрреалістів. Прояв сюрреалізму в українській культурі, його еволюція та місце у сучасному живописі.

    презентация [4,6 M], добавлен 24.09.2011

  • Мода як феномен культури людства. Сутність моди у суспільному просторі. Особливості української фешн-індустрії ХХІ століття. Показ мод як різновид театралізованого шоу. Дефіле як основна складова показу мод. Закони оформлення подіуму для показу мод.

    курсовая работа [36,9 K], добавлен 09.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.