Культурно-дозвіллєва діяльність в музеях (на прикладі відомих українських музеїв під відкритим небом)

В експозиції музею експонуються унікальні колекції вітряків, водяних млинів, кузні, колиба, парня, сільська управа, церковно-парафіяльна школа, садиба священика, шинок, крупорушка, хати, комори, клуні, сажі, курники, погреби тощо.

Поряд з показом матеріальної культури музей відтворює і духовну культуру.

У музеї діє три православні церкви, дві з них Київського патріархату та одна церква греко-католицького обряду. Завдяки їм набули духовного змісту щорічні народні свята: Різдво, Водохреща, Вербна неділя, Великдень, Зелені свята., Купала та інші.

В музеї вшановують загально-державні свята: день пам'яті Т.Г. Шевченка, день пам'яті Чорнобиля, день пам'яті жертв Голодомору, свято Незалежності України.

Кожні вихідні в музеї проходять свята та фестивалі, де можна відвідати етнографічні ярмарки та пройти майстер-класи з традиційних народних ремесел, послухати українські пісні та навчитися народним танцям, прилучитися до традиційного трудового процесу (оранка, сівба,жнива).В музеї майже десяток постійно діючих виставок і кожного місяця відкриваються нові тимчасові виставки на базі експонатів музейного фонду та виробів народних майстрів.

Відвідувачів чекають екскурсійні програми, свята, ярмарки. Вони можуть скуштувати українську кухню, замовити кінні прогулянки, проїхатись на електромобілі величезною територією скансена [36].

Унікальність послуг, які надає Національний музей архітектури та побуту «Пирогово», полягає в їх авторських програмах, націлених на активний пошук нових форм діяльності, успішне вивчення і використання передового досвіду організації і проведення національних і культурологічних заходів найвідоміших музеїв світу.

Чудова для Києва можливість участі у заходах, практично, необмеженої кількості учасників, а також наявність великої кількості майданчиків різного формату. Створення належних умов для гостей, професійне їх обслуговування.

Для всіх глядачів, широко відчинені двері неповторного Етнічного Театру Їжі - авторської майстерні, куди приїжджають не перехопити та наїстись, а смакувати та захоплюватись. Тут готують страви на вогнищах за старовинними світовими рецептами пращурів - запеченні на вертелах: кабани, ягнята, дикі кози, вся домашня птиця, зайці, кролі та перепілки [7].

Серед всього розмаїття культурно-дозвіллєвих заходів, які організовує музей під відкритим небом «Пирогово» - особливе місце займають етнографічні фестивалі, відомий з них - «Жнива». У 2011 році він був присвячений весільній обрядовості. Гості фестивалю мали змогу особисто долучитися до справжнього українського весілля та відчути об'єднуючу силу весільних та жнивних традицій. А в 2012 році фестиваль об'єднав відвідувачів звичаєвою селянською взаємодопомогою - толокою. На різних майданчиках цілі три дні розгорталася інша реальність: сховавшись від повсякденності гучного міста дрібних і великих справ у штучно відтвореному традиційному українському селі люди об'єднувались і влаштовували посиденьки під старовинними хатами та біля затишних багать зі співами й танцями, слухали кобзарів і лірників, косили, жали, молотили, обідали гуртом серед поля, а потім вишивали, плели ляльки-мотанки, лелечі гнізда та колиски, розписували писанки і глечики, виліплені власноруч. Дітей навчали робити дерев'яні іграшки та займали різноманітними народними іграми.

Важливим завданням, яке з-поміж інших поставили перед собою фундатори «Жнив-2012», - це повернення традиційного Дідуха на зимові свята в українські домівки замість новорічної ялинки. Гості та учасники фестивалю мали можливість власноручно зробити собі невеличкого, прикрашеного різним збіжжям снопа, або придбати його у майстрів. Цим самим оранізатори хотіли звернути увагу українців та світову спільноту на жахливі знищення тисяч гектарів лісу під новорічні свята.

Саме під час фестивалю відвідувачі мали змогу побачити всю атрибутику старовинного жнивного обряду, власноруч викувати серпа молотом, зжати снопа, обмолотити його, перемолоти жорнами зерно на борошно, і, замісивши тісто, випекти запашний сільський хліб. Зжаті вдень снопки, зносяться у центр музею для створення символу фестивалю - святкового Снопа.

Всі ці дійства супроводжуться традиційними жнивними піснями, які кожен з учасників фестивалю зміг не тільки послухати, а й поспівати разом з автентичними виконавцями [13, 14].

Щорічною традицією в «Пирогово» є проведення Свята меду «Перший медовий Спас» (Маковій, 14 серпня), на яке з'їжджаються пасічники з усієї України. В цей день відвідувачі мають змогу познайомитися і стати безпосередніми учасниками давніх традиційних українських обрядів: виготовлення обрядових букетів - ц«маковійчиків», водіння хороводів навколо традиційного символу свята - «Маковія», дегустація і придбання меду та інші продуктів бджільництва на ярмарку, а також взяти участь в конкурсі на найкращий букет. Гостям пропонується дізнатися більше про бджільництво, подивитися богатирські ігри та хореографічне шоу, взяти участь в майстер-класах народних ремісників, послухати прекрасні зразки пісенного фольклору літнього циклу свят народного календаря у виконання фольклорних колективів [21, 38]. На заході також представлені характерні для свята Маковея страви традиційної української кухні: коржі з маком і медом, вареники та пироги з маком та ін. [42].

Не менш солодким святом у скансені є проведення Свята шоколаду «Шоколадна Країна». Організатори заходу вважають, що шоколад саме та річ, яка об'єднує людей в усьому світі. Для дітей такі ласощі є ознакою щастя, для закоханих - один із способів вияву почуттів, а для дорослих - смачним сюрпризом. Насолоджуючись останніми теплими осінніми днями (кінець вересня), відвідувачі мають можливість відпочити за чашкою кави з шоколадом під гарну музику відомих музичних гуртів, зануритись у світ дитинства та трохи помріяти. Своєю солодкою продукцією гостей пригощають популярні ресторани та кондитерські Києва, серед яких: «Львівська майстерня шоколаду», «Ранчо ЛТД», «Шоколіно», «Київський пряник», «Алазанська долина» та інші [39].

Колоритним та веселим масовим гулянням у Пирогово, без якого не обходиться жоден рік, є свято проводів зими й зустрічі весни - «Масниці» та «Колодія» ( останній тиждень перед Великим Постом), який давав надію на щасливе одруження молодим. Гості свята беруть участь у давніх обрядах, народних забавах та іграх (змагання на колоді, катання на конях, перетягування канату, "збивання Зими", міряння силою, якщо є сніг - катання на санях та ослоні, сніжна фортеця зі сніжками та інші конкурси) , куштують вареників з сиром, узвар, напої з трав і меду, а також неодмінних млинців. Особливо видовищними є святкова хода і спалення солом'яного символу зими - «Кострубатого діда» (опудало, яке встановлюють на полі). Народні майстри з усієї України пропонують гостям свої кращі вироби декоративно-ужиткового мистецтва [23].

Масниця та Колодій - це не єдині народні свята, що закликають весну. У березні 2013 році у скансені було проведено нову дитячу розважальну програму «Теплий Олекса весну гукає, діточок розважає», присвячену дню Теплого Олекси, якого наші предки вважали покровителем пасічників, мисливців та риболовів. Для дітей було проведено екскурсію, в яку включили цікаві ігри, вікторини, музейні виставки. Після екскурсії їх повели у гостини до дядька Олекси, де для дітей була приготовлена розважальна програма, учасники якої навчились робити «жайворонків» з тіста, адже за давнім повір'ям вважалося, що що весну з вирію приносять на своїх крилах птахи, слухали легенди і казки, присвячені весні, вивчили веснянки і водили хороводи, закликаючи весну. Під час гостин дітей пригощали печивом і трав'яним чаєм [12].

Новинкою у культурно-дозвіллєвій роботі етнографічного музею стало проведення у 2012 році фестивалю кримськотатарського мистецтва «Егрідал» (Егрідал - тат. гілка гранату, символ розвитку і процвітання). Кожний відвідувач зміг помилуватися старовинним кримськотатарським мистецтвом, який з'єднав у собі стилі всіх народів, що проживали на півострові протягом першого тисячоліття нашої ери. В програмі фестивалю було представлено кращі зразки культури кримських татар - музику, танці, пісні народу у виконанні ансамблю «Мерджан», вироби майстрів прикладного мистецтва, продемонстровано фотовиставку народної архітектури, виставку зразків одягу кримських татар, а також - здійснювалось розповсюдження літератури і компакт-дисків про культуру цього народу. В ході заходу проводились інтерактивні ігри, майстер-класи з гончарства, вишивки, ювелірної справи, чеканки по металу, збиванню волоку, відбудеться презентація та дегустація національної кухні [49].

Цікавим для киян та гостей міста є Фестиваль традиційної української кухні та напоїв, який також проводиться в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Головним завданням фестивалю є відродження та популяризація народних традицій у виготовленні улюблених блюд української кухні, виробництві напоїв, в напрямку їх використання як національним виробником, так і українцями взагалі. Українська кухня має безліч смаків та рецептів, які збиралися протягом тисячоліть. Кожний регіон має свій особливий рецепт, свою родзинку. Знаменита українська кухня стала вагомою частинкою культурної спадщини світу.

Учасники заходу мають змогу переглянути короткі презентації страв та напоїв від виробників, взяти участь в конкурсах, вікторинах, майстер-класах з гончарства, соломоплетіння, лялькарства, вишивки, вінкоплетіння, писанкарства та інших жанрів народного мистецтва. На Співочому полі відвідувачів порадує театралізоване дійство, де будуть представлені тематичні інсталяції мистецьких студій, виставка-презентація книг на дану тематику, розповіді лікарів-травників, співи і танці. Фестиваль триває два дні і закінчується етнодискотекою [41, 44].

З-поміж усіх культурно-дозвіллєвих заходів, які проводить скансен не можливо не згадати Свято українського козацтва, яке припадає на Покрову 14 жовтня. Все дійство розпочинається зі Святкової літургії в церкві Св. Покрови, що діє на території «Пирогово». Біля церкви розташовується традиційний покровський ярмарок народних майстрів, які знайомлять відвідувачів з святковою атрибутикою, з виставками ікон та виробів з кукурудзи. Гуляють цей день щиро та весело: з піснями, співами, конкурсами, виступами кобзарів, лірників та парубоцькими забавами. На Співочому полі цілий день вирує фестиваль українського традиційного бойового мистецтва. Для бажаючих проводять майстер-клас з бігу по розжареному вугіллю та битому склу., під час якого для підняття бойового духу звучать козацькі пісні у виконанні народних гуртів з Києва ти Київщини [43].

Можна зробити висновок, що найбільший в Європі скансен - Національний музей народної архітектури та побуту «Пирогово» веде активну культурно-дозвіллєву роботу (обрядові події та свята календарного циклу, тематичні кулінарні заходи та видовища, фольклорно-етнографічні та музично-розважальні програми для дорослих і дітей, фестивалі, майстер-класи тощо). Свята та масові гуляння проводяться у мальовничих куточках природи, неподалік від колоритних старовинних об'єктів, на широких луках з величними вітряками, що додає їм оригінальності та неповторності. Заходи спрямовані на збереження, популяризацію народних традицій, обрядів та мистецької спадщини, сприяння розвитку еко-свідомості громадян, надання творчого простору для фольклорних гуртів і, звичайно ж, забезпечення повноцінного сімейного дозвілля.

2.3 Перспективи розвитку культурно-дозвіллєвої діяльності музеїв в Україні

Однією з найцікавіших музейних форм є музеї просто неба, які дають змогу показувати пам'ятки матеріальної і духовної культури народів в умовах, максимально наближених до природних.

Український скансен - архітектурно-етнографічний комплекс під відкритим небом з міні-музеями в окремих будівлях. У них проводиться комплексна реконструкція минулого, історичні побудови якого є не просто окремими експонатами, а утворюють взаємозв'язаний комплекс. Таким чином відвідувачі дістають можливість побувати в реконструйованому населеному пункті минулого, отримуючи загальне уявлення про історію відповідної країни або місцевості.

Скансени - це так звані живі музеї з насиченими анімаційними програмами відтворення історичного середовища, де відвідувачів приваблюють не лише окремі споруди, предмети старовини, а й професійні працівники-аніматори, які своїми заняттями відтворюють побут, поведінку, матеріальну і духовну культуру попередніх епох, вони розкривають традиційні ремесла і види діяльності, характерні для відповідної місцевості і часу, наприклад, роботу мірошника, ткача, коваля, гончара, тесляра, винокура, пасічника і багато інших. Часто і самим відвідувачам музею пропонується спробувати свої сили під керівництвом фахівця. Кожен може відчути себе в ролі коваля чи гончара та ін. Скансени відрізняються від звичайних музеїв, перш за все, наявністю видовищного елементу. Їх специфіка полягає в тому, що в них існують широкі можливості безпосереднього неформального спілкування (під час організації змагань, обрядів, вистав, ярмарок, фестивалів, виступів фольклорних колективів), що, водночас, складає одну з причин популярності цих музеїв серед різноманітних верств населення. У деяких музеях на додаток до архітектури реконструюють і транспорт минулих років. Історичний транспорт в музеях просто неба може виконувати не тільки функцію експоната, що діє, але й утилітарну транспортну функцію, оскільки площа таких музеїв може бути великою. Невід'ємним елементом скансенів є традиційна кухня. Все готується «на очах» у відвідувачів, а іноді навіть з їх допомогою, що надає стравам ще більшої колоритності [2].

Основна мета і завдання при створенні та функціонуванні музеїв під відкритим небом полягає у збереженні найцікавіших автентичних пам'яток архітектури; створенні умов для вільного доступу до цих будівель широких верств населення, підвищення їхнього культурного рівня; показі у комплексі національної народної культури і архітектури, предметів побуту, знарядь праці, ужиткового мистецтва, тобто створенні моделі середовища, ландшафту; допомозі відродження народних ремесел і проведенню фольклорних свят; сприянні індустрії туризму; вирішенні наукових проблем, пов'язаних з пошуком, збором, вивченням, реставрацією експонатів. Скансени виконують низку функцій, а саме компенсаторну, рекреативно-оздоровчу, культурно-дозвіллєву, комунікативну, екологічну, тощо [28].

Але і на їх шляху встають часом непереборні перепони. Тут керівництво скансенів постійно стикається з відсутністю грамотної музейної політики з боку держави або власників музею. Музеям часто не вистачає фінансування, потрібного для реставрації, реконструкції та підтримки пам'ятників, внаслідок чого їм доводиться проводити політику комерціалізації. Часто це призводить до падіння популярності музею і зниження рівня їх відвідуваності. Комерціалізація викликає також і етико-філософські суперечки про цілі та завдання музею, про значущість для суспільства культурної спадщини.

В Україні на сьогоднішній день нараховується 7 великих та середніх за площею музеїв просто неба. За масштабом діяльності (адміністративно-територіальною ознакою) скансени України можна поділити: на всеукраїнські (Музей народної архітектури та побуту в Києві), регіональні - Переяслав-Хмельницький музей архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Музей народної архітектури та побуту у Львові «Шевченківський гай», Скансен у Чернівцях та обласні - Закарпатський музей народної архітектури та побуту у м. Ужгород, Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття у с. Крилос, Івано-Франківська обл., Музей історії сільського господарства на Волині, с. Рокині. Таким чином, більшість великих скансенів приурочені до західних та центральних областей України, що в свою чергу збільшує музейний попит на дані області, а також число їх відвідувачів [2].

Функціонуючі в Україні музеї просто неба включають як великі архітектурно-художні комплекси, так і окремі локальні експозиції під відкритим небом. Тематична спрямованість їх диференціюється залежно від цілей і завдань кожного з них, особливостей етнічної специфіки представленої території. Зокрема, Львівський музей просто неба демонструє традиційну народну архітектуру та культурно-побутову своєрідність бойків,долинян, лемків, гуцулів, подолян, волинян, поліщуків; Переяслав-Хмельницький музей народної архітектури і побуту - відтворює народне будівництво дорадянської Наддніпрянщини; Закарпатський - показує особливості народного зодчества, культури і побуту українців та інших етнічних груп населення Закарпаття; Музей народної архітектури і побуту України «Пирогово» комплексно експонує твори народної архітектури та декоративно-ужиткового мистецтва, предмети побуту і знаряддя праці всіх регіонів України [34].

Піднесення інтересу до народної творчості - цілком закономірне явище, яке зумовлене новими соціальними умовами побуту - існуванням традиційного мистецтва в системі сучасної культури, а також інтенсивним розвитком художньої самодіяльності. Звернення нині до фольклорних форм творчості - це процес розвитку сучасної культури, який неможливий без освоєння того великого культурного досвіду, що містить у собі фольклор. Сьогодні активний інтерес до останнього отримує дістає практичне втілення у формах художньої самодіяльності: оглядах, конкурсах, фестивалях, у повсякденній сфері впровадження і розвитку сімейної обрядовості, у діяльності художніх професійних колективів, у творчості композиторів і письменників.

За своєю суттю українські музеї під відкритим небом - це інноваційні музейні установи, які залучають відвідувачів, перш за все, завдяки своїй культурно-дозвіллєвій роботі і входять до музейного туризму. Тому на сьогодні вони являють собою перспективний напрямок в музейній діяльності. Музеї пропонують для свої відвідувачів безліч варіантів організації свят, зокрема в музеї народної архітектури та побуту «Пирогово» використовуються такі заходи: традиційні - українські тематичні пізнавально-розважальні програми з ведучим, народними музиками, стилізованим оформленням, майстер-класами прикладної творчості та народного танцю, іграми, забавами; пікнікові - з тематичною кухнею на вогнищах, квестом, з душевним відпочинком під час тематичної культурологічної програми; стилізовані - стилізовані елементи оформлення, інтерактивна програма, стильний ведучий, тематичне меню та ексклюзивні - креативне обслуговування, оригінальна назва, ексклюзивна концепція, готовність матеріалізувати фантазії учасників майбутнього дійства [30].

Оскільки музеї просто неба є популярними серед різних верств населення, а проведення різноманітних свят, днів міста, фольклорних фестивалів, конкурсів народних майстрів, ярмарків є природо відповідним менталітету українського народу, то культурно-дозвіллєва діяльність цих установ стала символом самоутвердження, самовиразу окремої особистості, зміцнення та підсилення сімейних цінностей та традицій. Саме завдяки участі у різноманітних святах, обрядах, ярмарках тощо, люди звільняються від життєвих проблем, отримують емоційну розрядку, яка так небхідна в наш час. Ще однією причиною популярності музеїв просто неба є те, що там існують нетипові для інших типів музеїв можливості спілкування: тут можна спілкуватись, обговорювати побачене, ділитись враженнями, навіть співати і голосно кричати під час свят і обрядів, а просторова дислокація не спричиняє комунікативного перенавантаження [34].

Ці унікальні соціально-культурні педагогічні комплекси завдяки своїй активній культурно-дозвіллєвій роботі є прикладом для інших українських музеїв. Адже ми бачимо, що скансени як центри дозвілля реалізують свої функції у різних формах і видах: театральні (театралізовані свята і видовища, мистецькі фестивалі, фольклорні програми), музичні (музичні фестивалі, концерти), просвітні (майстер-класи, театральні екскурсії), декоративно-прикладні (різьблення по дереву, виставки-експозиції, фестивалі ремесел) тощо. Розиваючись як поліфункціональні комплекси дозвілля музеї під відкритим небом поєднують природне середовище з технічними досягненнями та оригінальними формами дозвілля, сприяють популяризації української народної культури.

Таким чином, можна зробити висновок, що культурно-дозвіллєва робота в музеях під відкритим небом є перспективою на майбутнє. Саме вона позитивно впливає на людські відносини, сприяє розвитку індустрії туризму, множенню духовної культури, залучаючи відвідувачів до культурних цінностей української нації, реалізовує рекреативний, розвиваючий, моральний, естетичний потенціал дозвілля, формує духовну особистість, зміцнює наші традиції та звичаї та є прикладом для інших українських музеїв. Звідси випливає соціальна роль культурно-дозвіллєвої діяльності в суспільстві. А для подальшого її розвитку скансенам потрібна сприятлива музейна політика з боку держави та достатнє фінансування.

музей небо культурний дозвіллєвий

Висновки

У даній роботі було розглянуто культурно-дозвіллєву діяльність в музеях (на прикладі відомих українських музеїв під відкритим небом). Результати проведених досліджень дають змогу зробити такі висновки:

1. Спираючись на праці Бєлофастової Т.Ю., Ганнусенко Н.І., Лепіна О.В., Петрової І.В., Шабанової А.А., Юхневич М.Ю., які досліджували музейне середовище та, проаналізувавши роботи Аксютіна Н.В., Воловика А.Ф., Воловика В.А., Бочелюка В.Й., Бочелюк В.В., Цимбалюк Н.М., які вивчали культурно-дозвіллєву діяльність, стає очевидним, що в Україні культурно-дозвіллєва діяльність саме в музеях детально не досліджена. Культурно-дозвіллєва робота виділилась з інших сфер музейної діяльності. В часи СРСР робота з відвідувачами називалась культурно-просвітницькою, пізніше культурно-світньою, і тільки у XXI столітті вона зазнає суттєвих змін, у зв'язку з інтеграцією музеїв у сферу дозвілля та розваг.

2. Розглянувши історію становлення та розвитку музеїв України, можна стверджувати, що музейна діяльність виникає в часи Київської Русі (XI ст.) з поширенням колеціонування. Перші наукові музейні установи на теренах України формуються на початк XIX ст. на півдні, коли було створено ряд археологічних музеїв, серед яких: Миколаївський музей (проіснував недовго), Феодосійський (приватний) музей старожитностей, Одеський музей старожитностей, Керченський музей старожитностей. Пізніше виникають музеї при Харківському та Київському університетах. Становище музеїв було скрутним, експозиції поповнювалися лише за рахунок коштів меценатів і колекціонерів, проте вже на той час ці культурно-освітні та науково-дослідні установи відігравали важливу роль в суспільстві, оберігаючи історичну пам'ять українського народу. В сучасних умовах музеї розвиваються відповідно до потреб відвідувачів. Вони відіграють важливу роль у формуванні і популяризації національної ідеї та загальнолюдських гуманістичних цінностей.

3. На основі аналізу відоміших українських музеїв під відкритим небом: Центр народознавства «Мамаєва Слобода» та Національний музей Народної архітектури і побуту «Пирогово» , можна зробити висновок, що це унікальні культурно-дозвіллєві заклади, які пропонують своїм відвідвачам безліч розважальних, культурно-освітніх та відпочинкових послуг.

Зокрема, специфікою культурно-дозвіллєвої роботи «Мамаєвої Слободи» є популяризація та відродження народних традицій, звичаїв, обрядів, забутих трудових навичок та ремесел саме часів Козацької доби. Найяскравішими заходами у цьому скансені є: фестиваль «Країна Мрій Різдвяна», масові гуляння на Івана Купала, День Прапора, День української козачки, українські вечорниці тощо. Для «Пирогово» - найбільшого музею під відкритим небом Європи, який відтворює побут українців XVI-XX ст., характерним є проведення етнографічних фестивалів, найпопулярніші серед яких: «Жнива», фестиваль традиційної української кухні та напоїв, новинкою став - фестиваль кримськотатарського мистецтва «Егрідал» та інші масові гуляння. Саме завдяки своїй величезній території цей скансен дає можливість взяти участь у заходах, практично, необмеженої кількості учасників. Тут створено всі умови для приймання гостей та професійного їх обслуговування.

4. Аналізуючи культурно-дозвіллєву роботу відомих українських скансенів «Мамаєва Слобода» та «Пирогово», можна стверджувати, що культурно-дозвіллєва діяльність музеїв під відкритим небом є прикладом для інших українських музеїв і перспективою на майбутнє. Саме така діяльність залучає відвідувачів до музейного середовища, відроджує давні українські свята та гуляння, сприяє інтеграції музеїв в індустрію туризму і розваг. А для подальшого розвитку культурно-дозвіллєвої роботи музеї повинні мати підтримку з боку держави та достатнє фінансування.

Таким чином, культурно-дозвіллєва робота в українських музеях виконує функцію інституту національної пам'яті, самоідентифікації, відтворює історію і культуру народу як частину світового історико-культурного надбання, слугує джерелом інформації і знань, має величезний дозвіллєвий, виховний і туристичний потенціал. Вона є повноцінною і самодостатньою галуззю діяльності музеїв, і покликана на задоволення потреб найвибагливішого відвідувача. На сьогодні, завдяки свої культурно-дозвіллєвій роботі, музеї можуть якісно конкурувати зі сферою дозвілля і розваг.

Використані джерела

1. Аксютин Н.Ф. Культурно-досуговая деятельность / Н.Ф. Аксютин. - Казань : Пресса, 1995. - 326 с.

2. Афанасьєв О. Є. Скансени України як репрезентанти регіональних типів природокористування / О. Є. Афанасьєв // Географія та туризм: наук. зб. - К., 2011. - Вип. 15. - С. 111-119.

3. Бєлофастова Т.Ю. Актуальні питання культурно-дозвіллєвої діяльності музеїв як соціокультурних інститутів / Т.Ю. Бєлофастова // Сучасні проблеми дозвіллєвої діяльності: Зб. наук. статей. - Вип.1. - К.: Мустанг, 1997. - С. 162 - 166.

4. Бєлофастова Т.Ю. Особливості реалізації соціальних технології в музейному середовищі / Т.Ю. Бєлофастова // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії і практики: Міжвузівський збірник наукових праць. - Вип. 8. - К., 2000. - С. 26 - 35.

5. Бочелюк В.Й. Дозвіллєзнавство : навч. посібн. / В.Й. Бочелюк, В.В. Бочелюк. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 208 с.

6. Братство козацького бойового звичаю «Спас» спільно з козаками з селища «Козака Мамая» на свята Катерини та Андрія запрошують на вечорниці

7. Відпочинок у Пирогові : організація корпоративних заходів та сімейних свят

8. В Києві на «Мамаєвій Слободі» 23 серпня 2010 року буде розгорнутий найбільший прапор України. 24 серпня 2010 року святкуємо разом День Незалежності

9. Воловик А.Ф. Педагогика досуга : учебник / А.Ф. Воловик, В.А. Воловик. - Москва : Флинта : МПСИ, 1998. - 240 с.

10. Ганнусенко Н.І. Шкільні музеї : посібн. для вчит. / Н.І. Ганнусенко, О.В. Лепін. - К, 1991. - 176 с.

11. «День української козачки» на «Мамаєвій Слободі!»

12. Дитяча програма у Пирогово на весняні канікули

13. «Жнива 2011 - Весілля»

14. Жнива 2012 - Толока

15. З історії виникнення та розвитку музеїв

16. Історичне краєзнавство. Історія розвитку музеїв на теренах України

17. Історія виникнення музею, як соціально - культурного інституту

18. Історія розвитку музейної справи в Україні

19. Культурно-образовательная деятельность музеев

20. Козацька «реконкіста» (ісп. - відвоювання). Попередній план заходів «Мамаєва Слобода 2013»

21. Майстер-клас з виготовлення вінків

22. «Мамаєва Слобода» святкує Ордань (Водохреща)

23. Масляна в Пирогово

24. Масляна-2011 на «Мамаєвій Слободі» відбудеться 5 та 6 березня

25. Мезенцева Г. Г. Музеєзнавство / Г.Г. Мезенцева. - К., 1980. - 120 с.

26. Музеї в історичному краєзнавстві

27. Музей просто неба

28. Музеї просто неба як туристичні об'єкти

29. На «Мамаєвій Слободі» - Колодій (Масляна) 25-26 лютого 2012 року

30. Організація заходів

31. Основні форми й методи організації вільного часу учнівської молоді

32. Особенности организации культурно-досуговой деятельности школьников

33. Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах : підручник / І.В. Петрова. - К. : Кондор, 2005. - 408 с.

34. Пінчук О.Є. Сучасні технології організації сімейного дозвілля в музеях просто неба / О.Є. Пінчук // Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля : матеріали міжн. наук. конф / Київ. нац. університет культури і мистецтв. - К., 2004.

35. Про «Мамаєву Слободу»

36. Про музей

37. Святкування Івана Купала в Києві. Ввечері 6 липня відбудеться квест: «Ніч на Івана Купала - пошук козацького скарбу на «Мамаєвій Слободі»

38. Свято меду «Перший Медовий Спас»

39. Свято Шоколаду "Шоколадна Країна" в музеї Пирогово

40. Сфера культурно-досуговой деятельности

41. У Пирогово відкривається фестиваль традиційної української кухні та напоїв

42. У Пирогово на вихідні: мед річкою, вареники і пироги

43. Фестивальний сезон у Пирогові завершиться Святом Покрови

44. Фестиваль традиційної української кухні та напоїв

45. Цимбалюк Н.М. Соціально-педагогічні проблеми удосконалення культурно-дозвіллєвої діяльності закладів культури України (теорія, методологія, практика) / Н.М. Цимбалюк. - К, 1997. - 176 с.

46. Шабанова А.А. Культурно-образовательная деятельность музеев: понятие и формы (на примере Белгородского государственного художественного музея)

47. Юхневич М.Ю. Я поведу тебя в музей : Учеб. пособие по музейной педагогике / М-во культуры РФ. Рос. ин-т культурологии. - М., 2001. - 223 с.

48. Якубовський В.І. Музеєзнавство : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В.І. Якубовський; М-во освіти і науки України, Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. - Вид. доп. та перероб. - Кам'янець-Подільський : ПП Мошак М. І., 2010. - 352 с.

49. 26-27 травня 2012 р. відбудеться фестиваль кримсько-татарського мистецтва «Егрідал»

Размещено на Allbest.ru