Французький живопис ХVIII-XIX століття. Романтизм

Основні риси романтизму, Франція - його батьківщина. Французький романтизм у живописі, історія його виникнення, його представники доби романтизму та їх світогляд. Принципи та ідеї художників-романтиків. Життя та творчість Ежена Делакруа та Теодора Жеріко.

Рубрика Культура и искусство
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.04.2013
Размер файла 3,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Херсонське міське наукове товариство учнів "Пошук"

ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИЙ ЛІЦЕЙ при ХНТУ та ДНУ

Курсова робота на тему:

"ФРАНЦУЗЬКИЙ ЖИВОПИС ХVIII-XIX СТОЛІТТЯ. РОМАНТИЗМ"

Виконала: Учениця 11-І класу

Лущик К.І.

Керівник: вчитель французької мови Майданюк В.С.,

спеціаліст

ХЕРСОН - 2011

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Романтизм та його основні риси
  • 1.1 Поняття романтизму
  • 1.2 Риси романтизму
  • 1.3 Французький романтизм у живописі
  • Розділ 2. Історія виникнення романтизму у Франції
  • 2.1 Франція - батьківщина романтизму
  • 2.2 Формування французького романтизму
  • 2.3 Етапи французького романтизму
  • Розділ 3. Представники французького живопису доби романтизму та їх світогляд
  • 3.1 Принципи та ідеї художників-романтиків
  • 3.2 Французькі художники-романтики
  • 3.2.1 Ежен Делакруа. Життя і творчість
  • 3.2.2 Теодор Жеріко. Життя і творчість
  • Висновок
  • Література

Вступ

У XIX столітті живопис ширше і глибше за інших видів образотворчого мистецтва вирішує складні і актуальні світоглядні проблеми, відіграє активну роль у суспільному житті, будучи часто пов'язаної з соціальними і національно-визвольними рухами; важливе значення в живописі XIX століття придбала гостра критика соціальної дійсності. У той же час протягом усього XIX століття в живописі офіційно культивувалися далекі від життя академічні канони, відвернена ідеалізація образів, виникли натуралістичні тенденції, які ігнорували самостійну експресію виразних засобів живопису. У боротьбі з цими тенденціями, з раціоналістичністю і абстрагованістю офіційної салонно-академічного живопису складається живопис романтизму з її емоційним напруженням, активним інтересом до драматичних подій історії та сучасності, показом сильних людських пристрастей, енергією живописної мови, динамікою побудов, контрастністю світла і тіні, насиченістю колориту.

Мета моєї курсової роботи - дослідити розвиток романтизму в живописі, шляхом виявлення найбільш яскравих представників цього напряму і проведення аналізу їх робіт.

французький живопис романтизм

Розділ 1. Романтизм та його основні риси

1.1 Поняття романтизму

Романтизм - ідейний і художній напрямок, що виник у європейській і американській культурі кінця 18 століття - першої половини 19 століття, як реакція на естетику класицизму. Романтизм - не просто перший за часом виникнення й один із найважливіших художніх напрямків і стилів XIX століття. Цим терміном можна визначити цілу культуру, загальне світовідчування історичної епохи, що почалася після Великої французької революції.

1.2 Риси романтизму

Романтизм - це естетична революція, що замість науки й розуму ставить художню творчість індивідуума, що стає зразком, "парадигмою" для всіх видів культурної діяльності. Новими критеріями в мистецтві стали воля самовираження, підвищена увага до індивідуальних, неповторних рис людини, природність, щирість і розкутість, що прийшли на зміну наслідуванню класичним зразкам 18 століття.

Основна риса романтизму як руху - прагнення протиставити бюргерському, "філістерському" світу розуму, закону, індивідуалізму, утилітаризму, наївної віри в лінійний прогрес - нову систему цінностей: культ творчості, перевага уяви над розумом, критику логічних, естетичних і моральних абстракцій, заклик до розкріпачення особистісних сил людини, слідувати за природою, міф, символ, прагнення до синтезу й виявлення взаємозв'язку всього з усім.

Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого, інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику.

1.3 Французький романтизм у живописі

Романтизм виявляється в таких сферах, як образотворче мистецтво, література, наука, філософія, а також в інших аспектах життя. В образотворчому мистецтві XIX ст. на перше місце висувається живопис, у якому яскраво знайшов відображення романтизм. Провідною країною в художньому житті Європи залишалася Франція, тому доцільно розглянути саме французький романтизм у живописі.

Розділ 2. Історія виникнення романтизму у Франції

2.1 Франція - батьківщина романтизму

Батьківщиною романтизму можна вважати Францію. Його поява була результатом розчарування в колишніх ідеалах устрою світу. Віра просвітителів в існування суспільства на "природних" і "розумних" засадах серйозно похитнулася. Реальна історія виявилася непідвладна нормам розуму, а сучасне суспільство - вороже природі людини та її особистої свободи. Велика Французька революція 1789-1794 років спробувала втілити ці настрої в реальний результат. Недарма в революційному гімні пролетарів є відомі рядки: "Отречемся от старого мира, отряхнем его прах с наших ног… Мы наш, мы новый мир построим!"

2.2 Формування французького романтизму

Французький романтизм сформувався пізніше, ніж англійський і німецький. Статус загальнонаціонального явища він набув лише у 20-х рр. ХІХ ст. Каталізатором розвитку романтизму завжди ставав розвиток буржуазних настроїв у суспільстві. На заміну феодальним, релігійним цінностям прийшли цінності інші. Відмовившись від суворого давнього Бога, люди післяреволюційної епохи створили нового кумира - грошового, який ніяким чином не міг задовольнити художньо налаштовані душі. Так було в Англії на початку індустріальної революції, так було в Німеччині, де геніальна особистість вимушена була усамітнитися, відгородити себе від світу філістерів. Ставлення до буржуа у Франції на початку ХХ ст. було іншим: там буржуа виступили революційною силою, вони проливали кров на барикадах, героїчно руйнуючи жорстокий світ абсолютизму. Тому на відміну від англійського і німецького, французький романтизм не відмовлявся від реальності, навпаки - він її стверджував як реальність героїчну. Мова йшла про сучасне суспільство і сучасного героя. Романтичні ідеї Франції навіть не припускали відокремленості художника від сучасності, яка була романтичною сама по собі. Хоча на пізньому етапі розвитку саме французький романтизм зробить ґрунт для виникнення напрямку "мистецтва заради мистецтва”. Головною метою французького романтизму було знищення тиранічних правил і табу "класичного віку”. Художники-романтики намагались довести французькій публіці: мірилом "доброго смаку" можуть бути і народне мистецтво, і героїчна сучасність, а не тільки застарілі класицистичні нормативи. Традиційне для німецьких і англійських романтиків тяжіння до ірраціонального проявилося в колі французького романтизму лише "на периферії”, але воно завжди було спровокованим німецькими або англійськими моделями і мало раціональне пояснення. Фантастичне і позареальне взагалі не є притаманним французькому духу, який завжди схилявся до раціонального осмислення дійсності. Єдиною широко розкритою містичною тематикою у французькому романтизмі була тематика християнська. Але християнська міфологія теж набула інтересу до соціального життя.

2.3 Етапи французького романтизму

Історичні рамки романтизму обмежуються періодом з 1770 по 1840 рік. У його розвитку фахівці виділяють три етапи: предромантизм (1770-1800); зрілий романтизм (1800-1824), викликаний французькою революцією 1789 року і військовими кампаніями Наполеона (Гойя, Жеріко, Делакруа раннє творчості); розквіт романтизму-з 1824 по 1840. Якщо в передромантизму переважали смаки і форми англійської чутливості, то зрілий романтизм - повністю французький. У цей період з'являється новий історичний живопис і сучасна школа пейзажу.

Розділ 3. Представники французького живопису доби романтизму та їх світогляд

3.1 Принципи та ідеї художників-романтиків

У живописі романтизм виявив себе у спростуванні класичних принципів і правил заради відновлення чогось більш давнього

і більш вільного, особистого й екзотичного. Він пробудив у європейській свідомості інтерес до національного минулого, традицій фольклору і культури свого народу. Місце грецьких і римських зразків займає фольклорне минуле північних цивілізацій - англійської, скандинавської та шотландської. Художники-романтики черпали свої теми із середньовіччя, Сходу і сучасності. Особливо виразною була тяга до середньовічного, неясного, меланхолійного і живописного. Тоді ж спалахнув і новий інтерес до християнства і готики.

Романтики зрівнюють високе і низьке, трагічне і комічне, буденне і незвичне. Цей стиль характеризується стрімкістю руху, драматизмом сюжету, напруженням пристрастей. Особиста реакція творця - на сучасну подію або на якусь сцену - стає критерієм мистецтва, а живопис - виразним засобом. Романтизм - це комплекс індивідуальних реакцій на соціальні і метафізичні потрясіння.

3.2 Французькі художники-романтики

Головними представниками романтизму в образотворчому мистецтві вважаються живописці Ежен Делакруа і Теодор Жеріко.

3.2.1 Ежен Делакруа. Життя і творчість

Делакруа Фердінан Віктор Ежен (1798-1863) - французький живописець і графік, глава романтизму у французькому живописі, колористичні пошуки якого мали великий вплив на формування імпресіоністичного напряму.

З 1816 по 1822 рр. навчався в майстерні класициста П.Н. Герена в Парижі.

Вивчав живопис старих майстрів в Луврі, захоплювався живописом англійської, особливо творчістю Дж. Констебла, великий вплив на нього справила мистецтво Т. Жеріко. У 1825 р. відвідав Англію, потім Алжир, Марокко, Іспанію та Бельгію. Перша самостійна робота Е. Делакруа "Данте і Вергілій" ("Тура Данте", 1822, Лувр, Париж), написана на сюжет "Божественної комедії", принесла йому велику популярність і змусила заговорити про народження нового художника-романтика. Потужний емоційний вплив цього полотна в першу чергу пояснюється нетрадиційним використанням кольору. На відміну від класицистів, визначаючих йому другорядне у порівнянні з малюнком місце, Е. Делакруа вважає колір найважливішим елементом живопису. Колірне звучання "Данте і Вергілія" посилюється використанням контрастних тонів: яскраві плями червоного та синього у зображенні одягу і світлих відтінків оголених тіл різко виділяються на зеленувато-синьому і коричневому тлі.

Рис.3.1 Ежен Делакруа "Данте і Вергілій"

Тієї ж пристрасністю, напруженим драматизмом і протестом проти всякого насильства відзначені пізніше створені роботи, такі як "Різанина на Хіосі" (1824, Лувр, Париж) і "Греція на руїнах Міссолонгі" (1827, Музей, Бордо), що є відгуком художника на події героїчної боротьби Греції проти турецького навалу.

Під час перебування в Англії (1825) Е. Делакруа знайомиться з її літературою, живописом і театром, велике враження на нього справляє творчість Дж. Констебла, Дж. Байрона і У. Шекспіра. Враження від цієї подорожі вилилися в цілий ряд картин, при написанні яких він використовував нові мальовничі методи, запозичені їм у англійських майстрів ("Тассо в будинку божевільних", 1825, Збори Уоллес, Лондон; "Страта дожа Маріно Фальеро", 1826, Збори Уоллес, Лондон; "Смерть Сарданапала", 1827, Лувр, Париж), Вплив Дж. Констебла, зокрема, проявився у Делакруа в більш світлому колориті, який став тепер провідним в його мистецтві.

Тільки одна картина художника була написана безпосередньо після сучасних йому подій - революції 1830 р. Вона стала найзначнішим й найвідомішим його твором - "28 липня 1830" ("Свобода на барикадах", 1830, Лувр, Париж). Її романтична революційна символіка, виражена алегоричною фігурою Свободи з національним прапором у руці, відкрито закликала до боротьби і вселяла впевненість у неминучій перемозі. Експресія і динамічна пластика полотна досягаються за рахунок використання лаконічних художніх прийомів: композиція не перевантажена зображенням людських фігур, напружена енергетика колірної гами створюється ударами червоного і синього тонів.

Рис.3.2 Ежен Делакруа "Свобода на барикадах"

Роботи, створені художником після його подорожі по Північної Африки, цікаві не тільки своєю барвистістю і екзотикою, але й тією точністю, з якою Е. Делакруа відтворює своєрідність місцевого колориту, побуту, традицій і риси характеру своїх персонажів ("Алжирські жінки в своїх покоях", 1834; "Єврейське весілля в Марокко", ок.1841 - обидві в Луврі, Париж; "Арабські комедіанти", 1848, Музей образотворчих мистецтв, Тур, "Левова полювання в Марокко", 1854, Ермітаж, Санкт-Петербург).

Багатогранне дарування Е. Делакруа проявилося в різних жанрах: історичного живопису ("Битва при Пуатьє", "Битва при Нансі", 1831; "Битва при Тайбурге", 1837; "Взяття хрестоносцями Константинополя", 1841 - все в Луврі, Париж; "Битва Св. Георгія з драконом", ок.1854, Музей витончених мистецтв, Гренобль), монументального декоративного розпису (стеля Тронного залу Палати Депутатів, 1833-1837; бібліотека Палати Депутатів, 1838-1847; бібліотека Люксембурзького палацу, 1845; розпис" Оплакування Христа "в церкві Сен-Дені дю вересня Сакреман, 1843), портреті (портрети Ф. Шопена, Ж. Санд, Н. Паганіні, автопортрет 1832г.), натюрморті (" Великий мисливський натюрморт", 1826), пейзажі, в зображеннях інтер'єрів і тварин.

3.2.2 Теодор Жеріко. Життя і творчість

Одним з перших французьких художників-романтиків був Теодор Жеріко (1791-1824). Він був основоположником романтизму у французькому живописі.

Більшість сучасників зрозуміли його велику роль, коли він був вже мертвий. І термін "романтизм" вперше з'явився в некролозі, присвяченому Теодору Жеріко.

Маніфестом нового мистецтва було семиметрової полотно "Пліт" Медузи " - трагічний репортаж про корабельну аварію фрегата" Медуза "про загибель, яка спіткала в Атлантиці його екіпаж. Художник писав полотно протягом двох років: з 1818 по 1819 рік.

Рис.3.3 Теодор Жеріко "Пліт Медузи"

Урядові кола Франції, офіційна преса інакше оцінили цю картину. "Небезпечним бунтарем" величали вони молодого живописця. Як кожному майстру, що відкриває нові шляхи в мистецтві, Жеріко довелося дізнатися трагедію невизнання і нерозуміння сучасників. Світське суспільство і буржуа Парижа не могли пробачити молодому живописцеві героїчні образи, створені ним: занадто яскраво вони нагадували цієї егоїстичної публіці про її недоліки, і тому її більш влаштовувало улесливе мистецтво Салону - банальне, далеке від сучасності.

Творчість Теодора Жеріко шокувала можновладців, і вони обрушили на майстра лавину негараздів. Досить згадати, що за життя художника жодна його картина не була придбана державою.

Нещастя, ніби змовившись, обрушилися на художника. Невизнання, бідність і, нарешті, недуга, що прирік живописця на повну нерухомість, здавалося, були покликані зламати бунтівний дух майстра. Але Жеріко не здавався. Перемагаючи страждання, наперекір усьому він малював і записував у щоденник думки, що не давали йому спокою.

Поряд зі знаменитим "Пліт" Медузи "велику популярність придбало також полотно "Дербі в Епсомі " (1821). Чотири коні вихором летять над полем скачок, їх передні і задні ноги витягнуті паралельно землі. Створюється враження надзвичайної стрімкості, польоту. Коні, жокеї виписані з великою ретельністю, з деякою несподіваною для Жеріко сухістю. Навпаки, краєвид - покрита зеленою травою рівнина з пагорбами на горизонті, хмарне з просвітами небо - написаний широко, узагальнено. Здається, що коні несуться вперед, а земля стрімко тікає під їх ногами.

Яскравий образ коней, створений Жеріко, придбав величезну популярність, став свого роду класичним каноном, був повторений незліченну кількість разів, викликаючи враження швидкості, польоту.

Рис.3.4 Теодор Жеріко "Дербі в Епсомі"

Висновок

Романтики відкривають світ людської душі, індивідуальне, ні на кого не схоже, але щире й тому близьке всім чуттєве бачення світу. Миттєвість образу в живописі, а не послідовність його в літературному виконанні визначила націленість художників на надзвичайно складну передачу руху, заради якого були знайдені нові формальні й колористичні рішення. Романтизм залишив у спадок другій XIX ст. всі ці проблеми і розкріпачену від правил академізму художню індивідуальність. Символ, який у романтиків мав висловити сутнісне з'єднання ідеї і життя, в мистецтві другої половини XIX ст. розчиняється в поліфонічність художнього образу, захоплюючого розмаїття ідей і навколишнього світу.

Головними представниками романтизму в образотворчому мистецтві вважаються живописці Ежен Делакруа і Теодор Жеріко, які залишили незабутній слід у розвитку романтизму і створили неперевершені витвори мистецтва, якими і досі захоплюються нащадки не тільки Франції, а і за її кордоном.

Література

1) Долгополов І. Розповіді про художників. Том 1. Образотворче мистецтво.М., 1982.

2) Зенкін С.М. Французький романтизм і ідея культури. Аспекти проблеми.М., 2001. С.144.

3) История зарубежного искусства, М,"Искусство", 1971 (рос).

4) Кормич Л. Культурологія: (Історія і теорія світової культури ХХ століття): Навчальний посібник/ Людмила Кормич, Володимир Багацький,; М-во освіти і науки України, Одес. нац. юридична академія. - 2-е вид. - Харків: Одіссей, 2003. - 303 с.

5) Шамрай А. До початків романтизму, ж. Україна, X - XI. К. 1929.

6) Шевнюк О. Культурологія: Навчальний посібник/ Олена Шевнюк,. - К.: Знання-Прес, 2004. - 353 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття та основні особливості романтизму. Романтизм - сутність та причини виникнення. Романтизм як культурний напрямок. Велика французька буржуазна революція завершила епоху Просвітництва.

    реферат [16,2 K], добавлен 14.03.2003

  • Історичні передумови виникнення романтизму - європейського піднесення духу, що охопило всі країни Європи, впливаючи на політику, людську гідність, філософію, науку, живопис, архітектуру, музику, релігію та поезію. Представники німецького романтизму.

    контрольная работа [36,2 K], добавлен 28.11.2010

  • Дослідження причин виникнення романтизму та його специфічних рис. Пафос історизму й діалектики в філософії, художній критиці і художній творчості романтиків. Інтерес до національної проблематики. Роль братств у розвитку української освіти в VI-XVI ст.

    контрольная работа [31,5 K], добавлен 17.08.2011

  • Виникнення контркультури, романтичний корінь контркультури, його спадкоємність романтизму XIX в. Дозвілля як нова цінність. Контркультура як нова епоха, відмова контркультури від принципу професіоналізації, естетика повсякдення. Людина як митець.

    реферат [27,7 K], добавлен 10.01.2010

  • Поняття флешмоба і характерні риси його проведення. Основні принципи цієї акції. Загальноприйняті правила флешмоба, його ідеальний сценарій, історія виникнення. Види флешмобу. Український флешмоб як рух, особливості його прояву у творах мистецтва.

    презентация [995,4 K], добавлен 26.01.2014

  • Перша поява картин у стилі фовізму на виставці у Парижі (1905 р.). Основні представники даної течії у французькому живописі. Творчий шлях Анрі Матісса. Експресивні картини-ландшафти Андре Дерена та пейзажі Моріса де Вламінка. Художня манера Альбера Марке.

    презентация [5,6 M], добавлен 01.04.2014

  • Правлячі династії Іспанії ХІХ ст. Хронологія подій у першій половині ХІХ ст. Домінуючі напрями в літературі. Представники романтизму, їх творчий спадок. Костумбризм, публіцистика, живопис Іспанії. Творчість Франсиско Гойі. Розвиток струнної музики.

    презентация [1,6 M], добавлен 20.12.2011

  • Формування у Франції на початку XX ст. нового напряму в мистецтві, що отримав назву "сюрреалізм". Поєднання сну та реальності в творах художників-сюрреалістів. Прояв сюрреалізму в українській культурі, його еволюція та місце у сучасному живописі.

    презентация [4,6 M], добавлен 24.09.2011

  • Бароко як стиль європейського мистецтва та архітектури XVII–XVIII століть, історія його становлення та розвитку. Характерні риси доби бароко в архітектурі і живописі Іспанії і Італії. Риси європейського бароко в декоративному українському мистецтві.

    реферат [48,3 K], добавлен 07.04.2011

  • Термином "романтизм". Романтизм в литературе и искусстве. Историко-художественное значение Романтизма. Романтизм в литературе. Романтизм в России. Изобразительные искусства. Реакционный Романтизм в Германии, Англии и России. Музыка. Театр.

    реферат [26,1 K], добавлен 13.03.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.