Поетика символотворення образів молодої та молодого у весільних піснях Західного Полісся

Використання різноманітних художніх засобів, епітетів-прикладок, паралелізмів, персоніфікацій і порівнянь у весільних піснях Західного Полісся. Характеристика жіночих образів в українському весільному фольклорі. Символіка в контексті весільного обряду.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.08.2017
Размер файла 22,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЕТИКА СИМВОЛОТВОРЕННЯ ОБРАЗІВ МОЛОДОЇ ТА МОЛОДОГО У ВЕСІЛЬНИХ ПІСНЯХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ

Пикалюк Л.А.

Інститут філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

У статті досліджуються особливості поетики весільних пісень Західного Полісся, зокрема способи символотворення образів нареченого та нареченої. Також висвітлюється походження терміну «символ» і вивчаються етапи його розвитку. Характерною особливістю весільних пісень Західного Полісся, як і будь-якого іншого регіону, є те, що їх значення мотивується, в першу чергу, через фонові знання людей. За час свого побутування символи весільних пісень прижилися до такого рівня, що потреба в тлумаченні їх змісту відпала. Автор акцентує увагу на тому, що символіка образів як стійке художнє уявлення виникла в весільній пісні в результаті використання різноманітних художніх засобів, в тому числі й епітетів-прикладок, паралелізмів,персоніфікацій і порівнянь.

Ключові слова: фольклор, Західне Полісся, весільна пісня, наречений, наречена.

Із початком третього тисячоліття інтерес до національної культури в Україні дедалі зростає, оскільки, одночасно із визріванням почуття етнічної самоідентифікації в суспільстві, очевидним фактом постає проблема неминучості втрати автентичної спадщини у її первозданному вигляді. Утратив свої позиції й один з найконсервативніших народних обрядів -- весільний. Інформація про його особливості на нинішній день збереглася переважно в пасивній пам'яті респондентів. Та й така форма інформації цілком самодостатня, щоб на її основі провадити наукові дослідження. Найзбереженішою його частиною виступають пісенні тексти, ці часто неперевершені зразки народної поезії, які свідчать про високий рівень естетизації народними верствами інституту сім'ї, шлюбу та родинних цінностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В наші дні дослідженням весільних обрядів та пісенності займалися Неоніла Здоровега (національна специфіка українського весілля), Валентина Борисенко (регіональна специфіка українського весільного обряду), Зоряна Марчук (генеалогія українського весільного обряду). Регіональним особливостям присвячені дисертації та статті Олена Гром-Цвид (символіка західнополіських весільних пісень), Валентини Телеуці (весільний фольклор українського Придунав'я), Тетяни Саварин (лемківський весільний фольклор), Віктора Давидюка (регіональна специфіка волинського весільного обряду та хронометрія весільних пісенних текстів, записаних на Волині), Світлани Подолюк (поведінкова характеристика жіночих образів в українському весільному фольклорі).

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Український фольклор, як одна з найважливіших і значущих складових національної культури етносу, потребує осмислення багатьох питань і явищ його історичного розвитку в минулому та процесу побутування, функціонування, змін та новотворення на сучасному етапі. У комплексі таких недосліджених явищ бачимо і весільний фольклор.

Мета статті -- на основі фольклорних записів попередників (опублікованих і рукописних) проаналізувати поетику та символіку весільних пісень Західного Полісся як важливої частини української національної духовної спадщини, акцентувавши увагу на образах молодого та молодої.

Виклад основного матеріалу. Первісна людина, обдарована уявою і пізнанням, живучи серед світу природи, відчувала себе її частиною. Людська уява перевтілювала птахів, звірів, рослин, предмети неживої природи у людей, наділяла їх власними якостями і звичками. М. Костомаров писав, що «в людині є потаємне око, яке бачить, що груба матерія містить зв'язок з духовною сутністю; є потаємний голос, який вказує, в чому полягає цей зв'язок» [32, с. 59]. Таким чином, предмети та істоти природи, увійшовши у народну поезію, набули особливого духовного значення, стали своєрідним відбиттям світогляду людини, що називається в широкому значенні символом [32, с. 59].

На думку М. Костомарова, поняття про символ не можна змішувати з образом, алегорією чи порівнянням, «це тільки форми, в яких може виражатися символ» [32, с. 59]. Основою народної символіки, що відображена у пісенній творчості, слугувала сама природа, історичне використання відомого предмета у житті предків народу або ж давні вірування людей [32, с. 60].

О. Потебня у праці «Символ и миф в народной культуре» виділив три основні види відношень між символом та конкретним предметом, явищем чи дією: порівняння, протиставлення та причинне відношення [34, с. 6-7].

Символіка образів західнополіських весільних пісень як стійке художнє явище має декілька способів вираження, формування яких найбільше залежить від часового чинника. Найпростішим, а тому й найдавнішим серед них, є паралельне подання образу-символу та пояснення його семантики в тексті тієї ж пісні. Приклад такого «тлумачення» символіки знаходимо в весільній пісні «Як з калинойки дві квітойки, Перша квітойка -- молодий Іванко, друга квітойка -- молода Маруся». Молода і молодий -- головні персонажі весілля, тому символіка цих образів вирізняється не лише предметно-тематичним розмаїттям, а й застосуванням різних способів символотворення.

Найрідше у весільних піснях Західного Полісся використовується в символотворенні звичайні порівняння. Переважно вони застосовуються в змалюванні статичних образів чи ситуацій. (Сидить Галя на посаженьку, як на калинойци квітка [21]. Калиновий квіт -- один із найпопулярніших символів молодої пари на Поліссі, особливо в центральній його частині. На Західному Поліссі менше. Попри це мотив двох квіток, що ростуть з однієї гілки, аналогічний весільному гільцю, прикрашає навіть рушники та рукави жіночих сорочок [29, с. 234]. Отже, й тут цей двоєдиний символ молодої пари не чужий.

За художніми функціями порівняння дуже близькі до паралелізму (аналогія, уподібнення, спільність характерних рис), проте глибше увиразнюють зображуване: Ой куда ж ти, моя мамко, оддаєш, оддаєш / Як тую билиночку у болото пхаєш. / А як теї билиночци у болоти гнити, / То так мені молодеї на чужини житии [6].

Як бачимо, паралелізм розвивається на основі порівняння і також містить символічний зв'язок між паралельно зображеними образами із різних сфер життя, їхніми якостями або діями.

Значно частіше символ твориться на основі паралелізму. З нашої точки зору, знаходження аналогії між різними суб'єктами та ситуаціями і є найраніша стадія символотворення. Такий спосіб не претендує вбачати повну тотожність предметів та ситуацій, а тільки зауважує їхню подібність. Візьмімо хоча б для прикладу най- відоміше порівняння молодої подружньої пари з парою голубів: «Голуб і голубка ще не парувались, / Наші молодята ще не цілувались» [20]. Тут підмічена тільки схожість ситуації, а не перекодування молодих в орнітоморфні символи.

Особливо плідно вправляється людська уява в порівнянні з певними явищами ритуальних дій під час весілля. («Сокілко вилітає, / Іванко виїжджає» [31]). «Там коло стайни місячик сяє, / То там Володька коня сідлає» [30, с. 71]; «З раю, раю сонечко грає, / Молодий Іванко коня сідлає» [30, с. 69]; «Ой з граєм, граєм сонечко сходить/ Уже Іванко з хлібом виходить» [30, с. 72];Сіли пчілоньки да й на яблуньку, / дай, Боже, на цвіт добрий. / Сіли дітоньки на посадоньку, /дай, Боже, на вік довг... [26, с. 60]; («Всі сади цвітуть, всі сади цвітуть, / Яворе, розвивайся. / Коника ведуть, сі- делце несуть, / Парубцю, вибирайся») [27].

У деяких текстах пісень ці ознаки поєднуються: Ой ти, рибонько краснопіра, / Що ти собі думаєш? / Рибачиньки йдуть, -- / Ти в море втікаєш? / Ой ти, дівонька, ти молоденькая, / Що ти собі думаєш? / Сватоньки йдуть, -- / Ти в комору втікаєш? [4]

Розташовуючись у суміжних частинах тексту, паралельні зображення створюють єдиний поетичний образ, дозволяють краще передати емоційний стан дівчини напередодні вступу у нове життя. У деяких піснях зміна стану молодої подається зміною вигляду символу, який її уособлює. Дуже поширений образ дівчини-калини, до прикладу, може мати один стан на початку весілля («Ой, зацвіла калинойка, зацвіла») [29, с. 33] і зовсім інший після вінця («Ой січана калинонька, січана, Ой звінчана Марусенька, звінчана») [31].

Аналогічне порівняння «запитої» (засватаної) дівчини з підтятою березою («Затєта березойка, затєта, / Вже наша дівойка запета.») [30, с. 30] чи зеленою конопелькою («Зелена конопелька в полі / Не дав вітер їй довго стояти / Хороша, хороша дівонька в матінки / Не дав їй молодчик погуляти» [30, с. 77]).

Деякі паралелізми є складнішими за своєю суттю, бо подають паралельні зображення не тільки самих образів, а й їхніх дій, переходів з одного стану в інший. Так, наприклад, порівнюється сіяння, дозрівання та буяння пшениці із адаптуванням дівчини в новій сім'ї: Посіяли пшениченьку на новині, / Кєдаємо дівойку на чужині. / Нехай наша пшениченька тут роста, / Нехай наша дівонька тут жива. / Нехай наша пшениченька колоситься. / Нехай наша дівонька віселиться [18].

У весільних піснях Західного Полісся трапляється вираження символів застосуванням заперечного паралелізму. Щодо подружньої пари, то значно частіше в такий спосіб описується молодий: «То не місячик світить, / То не соніко сходить. / Молодейкий Василько / Кругом столика ходить». «Вой ни рій гуде, / Вой ни пчолойка по полю. / Їде Володька із дружиною додому» [37, с. 202]. Значно рідше трапляється ця форма в означенні молодої: «Ни ластовойка поза стіллічком літає, / Ой то дівойка свою родену вітає» [18].

О. Потебня вважав, що порівняння із запереченням передбачає позитивне, ґрунтовне твердження, а тому воно є новішим за звичайне» [34].

За час свого побутування символи у весільних піснях прижилися до такого рівня, що потреба у тлумаченні їхнього змісту відпала. Він став загальнозрозумілим. Функціонування у тексті пісні образу-символу без будь-яких спроб його пояснення -- ще один спосіб вираження символіки.

Деякі з пісень вже повністю обходяться застосуванням символів без паралельних зображень. Наприклад: (Проступітеся зори, / Проступітеся зори, / Бо місяця ведем, / Сюда й туда сяє, / Коло зороньки стає [30, с. 96]. «Ой на ставу, на ставочку / Зловив лебідь лебідочку. / Як посадив коло себе, / То так любить, як сам себе [18]. «Ведемо тура з ложа, за нею Мати Божа, / Налужили корунойку / На її головойку» [30, с. 200]).

Іноді символи настільки тісно переплітаються з реальними образами, що відрізнити межу між символічним і реальним неможливо: «Ой на село, Василейку, на село, / Щоби тебе сонейко обняло, / Ясна зіройка засвітила, / Молода дівчинойка полюбила [30, с. 76].

Вибір символу для весільної пісні значною мірою корелюється обрядовим контекстом. Дії, які відбуваються до кульмінаційного моменту весілля, як і самі весільні чини переважно передаються космогонічно-астральними символами: «Ой, вийди, ясний місяце з зорою, / Принесе, Боже, мого сина із жоною» [11]

Та коли молода залишає батьківський дім, її символіка одразу набуває «хатніх» ознак («полетіло од нас гускою» [24], «полетіло тетерицею» [24],) Перед обрядом «комори» -- Молодий наш, як бичок, / Молода -- теличка» [28, с. 183]. «Там півень сокоче, / Молодий спати хоче. / Там курка сокоче, / Молода спати хоче» [30, с. 198]. А вже в обряді «комори» молода -- це хіба «ріпойка»: «Ой у коморі ріпойка сиділа, / Ходімо поглядімо,чи ще вона ціла. / Ой, се ціла -- китайка червона, А се не ціла -- нагайка готова» [30, с. 200]. В хаті молодого молода вже почувається «як бджілка на медочку» [8].

Виходячи із наведених пісенних текстів, ми бачимо, що метафора та персоніфікація увиразнюють символіку образів і мають чи не найбільше значення у їх творенні, розумінні та тлумаченні.

Висновки та перспективи дослідження. Отже, характерною властивістю символіки образів весільних пісень Західного Полісся, як і будь-якого іншого регіону, є та, що їхнє значення мотивується передусім через фонові знання людей. Ще Я. Автамонов наголошував, що «народ для своїх образів бере здебільшого те, що має перед очима, і те, що вражає якою-не- будь своєю властивістю» [1, с. 286]. Символіка образів як стійке художнє уявлення виникла у весільній пісні в результаті використання різних художніх засобів, серед яких найголовніші -- епітет-прикладка, художній паралелізм, метафора, персоніфікація та порівняння.

Практичне значення нашого дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані при розробці навчальних курсів фольклористики, народознавства, фольклористичного краєзнавства у вищих навчальних закладах та знадобляться для глибших теоретичних опрацювань художньої специфіки західнополіських весільних пісень.

весільний пісня фольклор символіка

Список літератури

1. Автамонов Я. Символика растений в великорусских песнях // Журнал министерсва народного просвещения. - Спб., 1902. - Ч. 344, ноябрь-декабрь. - С. 286.

2. Архів АПВЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 6. (зап. К. Задорожня від Г.Ф. Дроздик 1928 р.н. у с. Залізниці Любешівського р-ну).

3. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 10. (зап. К. Денисюк від П.В. Мазур 1911 р.н. у с. Красці Ратнівського р-ну).

4. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 10. (зап. Л. Боруцька, Л. Дудко від К.В. Собатович 1909 р.н. у с. Невірі Любешівського р-ну).

5. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од. зб. 11. (зап. від Теклі Галух 1919 у с. Пульмі Шацького р-ну).

6. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 12. (зап. від О.К. Лізарук 1924 р.н. у с. Нуйні Камінь-Каширського р-ну).

7. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 12. (зап. від Н.К. Лізарук 1922 р.н. у с. Нуйні Камінь-Каширського р-ну).

8. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 12. (зап. Л. Костюк від Я.Є. Куць 1915 р.н. у с. Кримні Старовижівського р-ну).

9. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 12. (зап. О. Степанчук від В. Дудік 1939 р.н. у с. Черчі Камінь- Каширського р-ну).

10. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 12. (зап. О. Степанчук від В. Дудік 1939 р.н. у с. Черчі Камінь- Каширського р-ну).

11. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 13. (зап. М.М. Мельник, Л.І. Сахарук від М.Я. Соколової 1934 р.н. у с. Невірі Любешівського р-ну).

12. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 14. (зап. від О. Кравчук 1928 р.н. у с. Лісові Маневицького р-ну).

13. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 14. (зап. від П.В. Ковальчук 1923 р.н. у с. Березичах Любешівського р-ну).

14. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 14. (зап. від П.В. Ковальчук 1923 р.н. у с. Березичах Любешівського р-ну).

15. АрхівПВНЦ.-Ф.5.- Опр.1.-Од.зб.17-37. (зап. від Є.Г. Гребенчук у с. Малій Осниці Маневицького р-ну).

16. АрхівПВНЦ.-Ф.5.- Опр.1.-Од.зб.4. (зап. від А.С. Гурко 1922 р.н. у с.Локутках Любомльського р-ну).

17. АрхівПВНЦ.-Ф.5.- Опр.1.-Од.зб.2. (зап. від А.С. Гурко 1922 р.н. у с.Локутках Любомльського р-ну).

18. Архів ПВНЦ.-Ф. 5. - Опр. 1. -Од.зб. 27. (зап. від П.В. Ковальчук 1923 р.н. ус. Березичах Любешівського р-ну).

19. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 30. (зап. Т. Прасюк від А.Д. Сіжук 1930 р.н. у с. Нуйні Камінь- Каширського р-ну).

20. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 37. (зап. від Л.С. Мартинюк у смт. Цумані Ківерцівського р-ну).

21. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 4 (зап. М. Дячук від Федори Петрівни Бубели 1919 р.н. у с. Кримні Старовижівського р-ну).

22. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 4. (зап. від Л.П. Вовк 1918 р.н. у с. Боровні Камінь-Каширського р-ну).

23. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 5. (зап. Л.П. Трушик від М.Ф. Трушик 1907 р.н. у с. Седлищі Любешівського р-ну).

24. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 14. (Зап. Р. Глущук від К.Т. Черевко 1931 р.н. у с. Залізниці Любешівського р-ну).

25. Архів ПВНЦ. - Ф. 5. - Опр. 1. - Од.зб. 9. (зап. К. Денисюк від Є.Г. Денисюк 1936 р.н. у с. Красках Ратнівського р-ну).

26. Весілля у Сварицевичах (Етнографічний опис із народних уст) // Фольклористичні зошити - С. 60.

27. Весілля у селі Серкизів // Фольклористичні зошити. - Вип. 8. - 2005. - С. 124.

28. Гром О. Еротична символіка в контексті весільного обряду Західного Полісся // Полісся: етнікос, традиції, культура. - Луцьк, 1997. - С. 183. (смт. Цумань Ківецівського р-ну).

29. Давидюк В. До питання чоловічих та жіночих узорів в українському народному вбранні / Давидюк В. Концепції і рецепції. - Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007. - С. 234.

30. Денисюк І. Пісні з-над берегів Турського озера. - С. 29.

31. Запис Т. Приступи, Н. Франків, Н. Курей у с. Сереховичах Старовижівського р-ну.

32. Костомаров М. Слов'янська міфологія: Вибр. праці з фольклористики та літературознавства. - К.: Либідь, 1994. - С. 59.

33. Пісні Тернопільщини. Календарно-обрядова та родинно-побутова лірика / Упор. С.І. Стельмащук, П.Г. Мед- ведик. - Вип. 1. - К.: Музична Україна, 1989. - С. 156.

34. Потебня А. О некоторых символах в славянской народной поезии / Потебня А. Символ и миф в народной культуре / Сост., подг. текстов, ст. и коммент. А.Л. Топоркова. - М.: Лабиринт, 2000. - С. 6-7.

35. Рибак Ю. Весільні «передладканки» в традиції Надбужжя // Фольклористичні зошити. - Луцьк, 2005. - Вип. 8. - С. 57. (с. Гупали Любомльського р-ну).

36. Сербинівське весілля. Записала, транскрибувала та впорядкувала Раїса Цапун. - Рівне: «Перспектива», 2001. - С. 24.

37. Старовижівське весілля // Фольклористичні зошити. - Луцьк, 2005. - Вип. 8. - С. 202.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Місце та роль традиційного костюма у сучасній культурі. Традиційний одяг українців Поліського регіону. Східне, чернігово-сіверське Полісся. Центральне, київське Полісся. Західне, рівненсько–волинське Полісся. Фольклорна тема в індустрії одягу сьогодні.

    отчет по практике [1,2 M], добавлен 19.10.2013

  • Поняття та особливості гончарного виробництва. Аналіз виникнення даного типу мистецтва на Чернігівщині. Основні характерні риси гончарних осередків Полісся та на Чернігівщині, їх відмінні особливості та головні фактори, що спровокували розвиток.

    курсовая работа [27,6 K], добавлен 26.10.2010

  • Технологія української народної вишивки. Геометричний, рослинний та зооморфний орнамент. Символіка малюнка та види швів. Регіональні особливості вишивки. Етнографічні регіони України. Вишивка Слобожанщини, Полісся, Волині, Середньої Наддніпрянщини.

    презентация [7,7 M], добавлен 18.06.2017

  • Розгляд іконографічного канону як способу передачі божественності земних образів у християнському мистецтві. Розробка християнської символіки кольорів візантійським письменником Діонісієм Ареопагітом. Особливості іконографії Христа і Богоматері.

    реферат [22,1 K], добавлен 16.10.2010

  • Характеристика стилю модерна. Особливість його в дизайні інтер'єру, художньо-прикладом мистецтві. Неповторний стиль втілення жіночих образів у рекламній творчості Альфонса Мухи. Творчість видатного художника як зразок плакатного живопису ХIХ століття.

    реферат [30,2 K], добавлен 17.12.2013

  • Апаратура для виконання зйомки. Вплив натури на процес фотозйомки. "Природні" джерела штучного світла, використання рефлекторів. Основні вимоги у знімках. Приклад технічної зйомки. Послідовність нанесення макіяжу. Головні види західного портфоліо.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 22.11.2014

  • Відображення у весільних обрядах народної моралі та звичаєвого права. Передвесільна, весільна і післявесільна обрядовість: сватання, заручини, дівич-вечір, обдарування, посад молодих, розплітання коси, вшанування батьків. "Сценарій" традиційного весілля.

    реферат [28,9 K], добавлен 26.06.2014

  • Вишитий рушник на стіні як український народний звичай. Рушник - супутник і оберіг. Символіка українського орнаменту. Вишивка як мистецтво особливого бачення світу, яке втілюється за допомогою художніх засобів. Регіональні особливості вишивки в Україні.

    реферат [49,7 K], добавлен 30.11.2013

  • Православна церква як чинник культурного процесу в Україні XVI-XVIII ст. Брестська церковна унія та братський рух (школи, академії). Гуманістичні ідеї в історичних піснях та думах. Церковна архітектура козацької доби, українське бароко Малої Русі.

    реферат [25,9 K], добавлен 28.10.2009

  • Загальна характеристика та аналіз змісту п’єси, що обрана до постановки, її тематика та ідея, особливості відображення життя. Розробка та опис образів, режисерське трактування твору. Специфіка мови, головні епізоди, використовувані прийоми та акценти.

    контрольная работа [29,8 K], добавлен 20.04.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.