Криза в економічній і соціокультурній сферах призвела до дискретності та спонтанності процесу комплектування. В Україні, в т.ч. у Львівській області не налагоджене раціональне книговидання, тому у фондах мистецтва публічних бібліотек не вистачає цінних видань з мистецтва та мистецтвознавства, навчальної та довідкової літератури даної галузі.

Роздержавлення існуючих і виникнення великої кількості нових видавництв, розпад мережі книгорозповсюдження та централізованого розподілу видавничої продукції збільшили проблему комплектування повноцінних документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек. Через різкий ріст цін на книги та їх доставку, а також мізерність бюджетних коштів, що виділяють на комплектування, публічні бібліотеки країни не в змозі поповнити свої фонди необхідними виданнями з мистецтва у потрібній кількості. Ядро документних фондів з мистецтва старіє та скорочується.

Фінансові труднощі зумовлені економічними проблемами суспільства, широке застосування в бібліотеках дорогої, витратної комп'ютерної техніки і новітніх технологій підвищує вартість бібліотечного обслуговування і, врешті-решт, призводить до необхідності введення платних бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг. Зарубіжні бібліотекознавці розглядають платне інформаційне обслуговування бізнесу в суспільному секторі як досить перспективне вирішення проблеми додаткового фінансового підтримання публічних бібліотек. В Україні воно регламентується такими документами: Законом України «Про внесення змін до Закону України», «Про бібліотеки і бібліотечну справу «, постановою Кабінету Міністрів «Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності» та листом Міністерства культури і мистецтв України «Перелік видів платних послуг».

Можна виділити такі джерела додаткового фінансування, які реально використовують бібліотеки: бібліотечно-інформаційні продукти і послуги; договірні взаємовідносини про спільну діяльність з юридичними і фізичними особами; цільові замовлення на проведення комплексу заходів, окремих робіт або послуг; компенсаційні виплати за втрату або псування фонду; продаж списаної частини бібліотечного фонду; розміщення реклами; комерційна діяльність; одержання грантів; цільові дотації; спонсорство та меценатство та ін.

У публічних бібліотеках України найчастіше практикуються такі платні послуги:

ѕ Видача документів через «Нічний абонемент»;

ѕ Оформлення реєстраційних документів користувачів бібліотеки;

ѕ Ксерокопіювання;

ѕ Продовження терміну користування документами;

ѕ Підготовка аналітичних, фактографічних довідок з виконанням ЕБД;

ѕ Інформаційне забезпечення установ та організацій;

ѕ Інші послуги.

Аналіз показників документозабезпечення публічних бібліотек доводить, що за остання роки обсяг поточних надходжень різних галузей в т.ч. з мистецтва до документних фондів зменшився у 3-5 разів, зокрема галузевої літератури - у 4-6 разів, питома вага бібліотечних колекторів серед джерел комплектування становить 1-2% щорічних надходжень замість колишніх 70%.

Сучасне оновлення документних фондів з мистецтва вкрай низьке і здійснюється в основному за рахунок передплати на періодичні видання, проте їх кількість з року в рік зменшується у зв'язку з постійним збільшенням цін на періодику. Дуже повільно втілюється в життя програма розвитку української бібліотечної серії, що спрямована на часткове вирішення проблем поліпшення якості комплектування публічних бібліотек країни.

Внаслідок різкого підвищення поштових тарифів на пересилку літератури фактично не діє вітчизняний документообмін. В теперішній час на нього негативно впливають організаційні та економіко-технологічні фактори. Більшість бібліотек обмежені фінансово, малим є ресурс документів з мистецтва для обміну, немає коштів на відрядження і транспортування видань, рівень технічного і програмно-технологічного оснащення обмінно-резервних фондів, як правило, нижче ніж бібліотеки в цілому.

Відновлення комплектування публічних бібліотек зарубіжною книгою мистецтва можливе за умов державної підтримки щодо подолання митних бар'єрів та спрощення порядку ввезення в країну книг мистецтва, періодичних та інших видів видань даної галузі, призначених для фондів мистецтва державних бібліотек, а також приєднання держави до міжурядових угод на одержання обов'язкових примірників з-за кордону. Через відсутність коштів практично припинилося взаємовикористання фондів мистецтва через МБА.

Кількісна недостатність і змістовне збіднення репертуару вітчизняного книжкового ринку негативно впливають на якість комплектування документних фондів мистецтва та формування їх ядра. Становище погіршується ще й з відсутністю умов для організації відбору потрібних документів даної галузі внаслідок неповної систематизованої та оперативної книготоргової інформації. Каталоги новостворюваних посередницьких книготорговельних фірм і комерційних передплатних агентств містять в основному інформацію про російські та інші зарубіжні видання. Прайс-аркуші окремих видавництв і книгорозповсюджувачів, що є тепер основним джерелом інформації про асортимент книжкового ринку, не відображають його фактичного стану в повному обсязі, їх надходження до бібліотек безсистемні, часто мають випадковий характер.

На документозабезпеченні фонду мистецтва публічних бібліотек негативно позначаються відсутність інформації про вихід друкованої продукції, зокрема, державної реєстраційної бібліографії, уніфікованої обробки літератури.

Комлектатори змушені докладати багато зусиль, щоб розшукати для поповнення фонду мистецтва профільні видання, придбати їх швидко та з меншими фінансовими витратами. Досвід роботи свідчить, що сьогодні фактично відсутні джерела документозабезпечення, які відповідають таким вимогам, як надійність, оперативність, економічність, повнота виконання замовлень на документи з мистецтва.

Не вирішено питання централізованого забезпечення бібліотек кінофотофонодокументами з мистецтва, бібліотечною технікою. Залишається проблемною виділення валютних асигнувань для поповнення сукупного національного фонду мистецтва. Загальна криза негативно позначилася і на забезпеченні бібліотек періодичними виданнями даної галузі.

Нині в Україні актуальними є проблеми придбання книг і періодики з мистецтва для вітчизняних бібліотек України відповідно до чинного законодавства щодо державних закупівель. Цим проблемам були присвячені круглий стіл та два всеукраїнських чати у грудні 2005 року за участю представників Міністерства культури і туризму та Міністерства України. Результатом цих заходів було рішення про необхідність внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» та виведення з-під його дії закупівлі літератури для бібліотек.

Характеризуючи ситуацію з придбання документовидань для публічних бібліотек можна констатувати значне погіршення стану комплектування документних фондів мистецтва публічних бібліотек, що пов'язане із необхідністю проведення процедури закупівлі за тендерами. Погіршується оперативність надходження документів з мистецтва, звужуються джерела комплектування, оскарження та призупинення торгів призводить до пропусків у передплаті періодики. Під загрозою виконання основні функції бібліотек - повноцінного забезпечення інформацією з мистецтва користувачів.

Виникають значні труднощі щодо проведення відкритих торгів, складність підготовки тендерної документації, скласти специфікацію за відсутності інформації про репертуар книжкового ринку складно, а також неможливо, не порушуючи вимоги статті 18 п. 3 Закону «Про закупівлю…», який не дозволяє вказувати конкретну марку товару, а бібліотеки повинні вказати всі вихідні дані документа в т.ч. фондів мистецтва, а саме спростити процедуру закупівлі видавничої продукції бібліотеками для поповнення фондів даної галузі з метою всебічного задоволення інформаційних потреб користувачів.

Ще одна проблема, яку необхідно вирішувати бібліотеці, - це комплектування в умовах переходу до ринкових відносин, коли видавнича інформація стає комерційною таємницею. Наступна проблема - інформаційний вибух, що захопив суспільство, а бібліотеки, намагаючись забезпечити доступ до інформації, зштовхуються з проблемами росту цін й нестачі площ для зберігання.

З активізацією використання електронних документів з мистецтва і поповнення ними даного фонду, прийняттям окремих законів про електронні документи та електронний документообіг, електронну торгівлю, поширення закону про обов'язковий примірник на електронні носії інформації нагальною стає проблема уточнення існуючих або введення нових, загальних для всієї документально-комунікаційної сфери понять - «електронний документ», «фонд електронних документів», «обов'язковий примірник електронного документа», електронний книжковий магазин», «електронна книжкова торгівля», електронна книжкова передплата», «електронні способи» та «електронні джерела» документозабезпечення документних фондів мистецтва.

Важливою умовою поліпшення комплектування фонду мистецтва та вдосконалення його складу є глибоке вивчення потреб користувачів, задоволення яких становить його мету. Потреби користувачів реалізуються у використанні фонду і виступають основним критерієм правильності його комплектування. З огляду на це, вивчення використання видань літератури з мистецтва користувачами ЦМБ Бориславської МЦБС має вагоме значення для характеристики читацьких потреб різних груп користувачів, для визначення оптимального складу фонду мистецтва.

Вивчення використання фонду мистецтва і читацького попиту на літературу даної галузі в ЦМБ Бориславської МЦБС проводилось за допомогою аналізу бібліотечної документації та анкетування користувачів. Застосування комплексу методів дозволило глибше вивчити стан використання фонду мистецтва, проаналізувати його показники, визначити документовидання з мистецтва, які представляють найбільший інтерес серед молоді.

Аналіз відмовлень користувачам в літературі з мистецтва показав, що кількість неодержаних на їх запити видань становила у 2005 році 35 або 0,13% від загального числа відмовлень. У 2006 році цей показник становив 30 або 0,12%, а у 2007 році відповідно 37.

Серед відмовлених користувачам видань найчастіше значаться такі видання з мистецтва: Г.Дідич «Історія західноєвропейської музики», А. Шевчук «Українські музично-хореографічні традиції», О. Залуцький «Музичне краєзнавство Буковини», Л. Софронова «Старовинний український театр», Ю. Ятченко «Мистецтво рисунка», М.Іллєнко «Кіно» та деякі інші.

Читаність мистецької літератури становить 0,75 при загальній 18,1, а обертаність 3,1 при загальній 1,1. З цього видно, що дані показники для фонду мистецтва є низькими. Основними причинами недостатнього його використання є наявність у фонді видань, які не використовуються або запитуються користувачами рідко; низька ефективність популяризації видань з мистецтва серед користувачів.

Вивчення характеру читацьких запитів на видання з мистецтва та відповідності фонду їх потребам здійснювалось за допомогою анкетування «Якщо Ви звертаєтесь до бібліотеки за літературою з мистецтва, чи достатньо її, на Ваш погляд, у фонді?». Саме цей метод, як стверджують соціологи й дослідники, сприяє досягненню найбільшої вірогідності опитування, забезпечує отримання різноманітного емпіричного матеріалу, що дозволяє всебічно аналізувати та уточнювати читацькі запити.

Анкетуванням було охоплено 75 осіб, віком від 15-21 років, які навчаються в загальноосвітніх школах, ліцеях, музичному училищі, коледжах, вищих навчальних закладах. Далі йдуть за віком 21-30 років особи, які працюють в закладах культури, викладачі шкіл, училищ, університетів. А 9,4% становлять особи віком старші 30 років - пенсіонери, любителі мистецтва.

Як показало опитування, усі користувачі читають мистецьку літературу з різною метою. Переважна більшість їх звертається до мистецької книги з метою навчання або підвищення освітнього рівня. Для підвищення свого культурного рівня мистецьку літературу використовує, проведення дозвілля і відпочинку.

Фонд літератури з мистецтва задовольняє в повній мірі 68,0% опитаних користувачів. Окрім того, 22,0% вказали, що фонд відповідає їх інтересам частково і 10,0%, що він їх не задовольняє.

Більшість користувачів 24% цікавляться виданнями музичного мистецтва, кіномистецтвом -13,3%, комп'ютерною графікою цікавляться - 13,3%, до видань образотворчого мистецтва звертається -10,7% користувачів, в живопису - 8%, музейного мистецтва - 6,7%, декоративно-прикладного мистецтва - 5,3%, фотографії - 4%, скульптури - 2,7%, архітектури - 2,7%, театрального мистецтва - 1,3%, «кількість 85% звертається до книг і брошур, 10% - до періодичних видань, а лише 5% - використовують кінофотодокументи з мистецької тематики.

Лише 35 користувачів з мистецтва відмітили, які необхідні їм джерела інформації відсутні у бібліотеці. З них: 18 осіб вказали що не змогли отримати необхідних їм неперіодичних видань; 12 користувачів вказали про відсутність періодичних видань; а 5 назвали, що відсутні кінофотодокументи.

Респонденти вважають, що у фонді мистецтва недостатньо літератури з питань сучасного мистецтва України та його історії; про декоративно-прикладне мистецтво країни, окремі періоди розвитку українського та світового театрів, української сценографії; не вистачає і творів драматургії.

У той же час користувачі намагаються ознайомитись із досягненнями різних народів та епох, тому вони гостро відчувають нестачу книг та брошур, періодичних видань з історії світового мистецтва; про сучасні течії живопису; про життя і творчість видатних діячів мистецтва як українських так і зарубіжних; стосовно процесів, що відбуваються зараз у музичному житті, передусім, в естраді, як і в Україні, так і за кордоном; з історії розвитку рок-музики; з питань психологічних основ тих чи інших явищ мистецтва; творів сучасних авторів з проблем мистецтва, публікацій сучасних мистецтвознавців з новим підходом до подій сьогодення.

Серед періодичних видань респонденти виділяють такі видання як: «Галерея»,» Кінотеатр», «Мистецтво та освіта», «Музеї України», «Музика», «Народна творчість та етнографія»,» Народне мистецтво»,» Образотворче мистецтво»,» Арт-клас»,» Український театр»,» Художники України», «Мистецтво», «Українська музична газета», «Український музей»,» Мистець», «Кіно Кур'єр», «Народна творчість» та ін.

Взагалі, не применшуючи ролі книги з мистецтва, сьогодні потрібно реально дивитися на стан речей і визнати, що існують і набирають темпи розвитку інші сучасні носії інформації, такі як мережа Інтернет, оптичні компакт-диски, відеокасети, аудіокасети, лазерні диски тощо. Вже зараз важко, а через декілька років буде неможливо, обмежити користувачів тільки традиційною друкованою продукцією.

Користувачі пропонують створити фонд комп'ютерних освітніх програм та виявили бажання мати доступ до комп'ютерів для використання інформації з мистецтва в навчальному процесі.

Анкетування відобразило широку прихильність користувачів до різних галузей мистецтва, які користуються увагою серед користувачів різних вікових категорій.

Аналіз матеріалів опитування підтвердив, що у виборі літератури з мистецтва існує значна залежність від програмного вивчення.

Результати анкетування засвідчили не лише про значний інтерес користувачів до мистецької літератури, але й з впевненістю можна стверджувати, що фонд мистецтва бібліотеки є важливим культурно-просвітницьким і дозвільним центром, який сприяє створення умов для естетичного розвитку різних груп користувачів, забезпечуючи за допомогою мистецької книги вплив на процес культурного розвитку особистості, що підвищує культурний потенціал населення міста.