Митний режим як різновид адміністративно-правових режимів

За Митним кодексом Європейського Союзу за допомогою процедури експорту товари Союзу покидають митну територію ЄС і позбавляються свого митного статусу. Експорт супроводжується застосуванням до товарів ряду заходів торгового регулювання, таких як: експортні обмеження і заходи безпеки; сплата експортних відшкодувань; сплата експортних мит; повернення імпортних мит для ре експортованих товарів. Експорт також пов'язаний з відшкодуванням ПДВ і акцизних податків, сплачених на товари, що експортуються, в процесі їх обігу в ЄС. У кодексі також зазначається перелік осіб, які можуть представляти товари в режимі експорту, а саме: особа, яка експортує товари з митної території: особа, від імені якої або на користь якої діє особа, яка експортує товари; особи, яка несе відповідальність за перевезення товарів перед їх експортом. Митне оформлення для вивезення проводиться за умови, що товари вивозяться в тому стані, у якому були оформлені в декларації.

У Митному кодексі Митного союзу визначення поняття експорту з Митним кодексом України відрізняється тим, що товар, який вивозиться, призначений для постійного знаходження за межами союзу. У Митному кодексі України даних обмежень немає, тобто товар призначений для вільного використання. У Кодексі зазначається, що під митну процедуру експорту можуть попадати товари, які раніше були розміщені під митні процедури тимчасового ввезення, переробки поза межами митної території, без їх фактичного пред'явлення митним органам. Товари розміщуються під митну процедуру експорту при дотримані таких умов: сплата вивізного мита, якщо не встановлені пільги щодо сплати даного виду мита; дотримання заборон та обмежень; надання сертифікатів походження товарів щодо товарів, що включаються до зведеного переліку товарів, який формується Комісією митного союзу відповідно до міжнародних домовленостей країн-членів Митного союзу, яка у свою чергу врегульовує питання застосування вивізних мит щодо третіх країн.

За Митним кодексом України під транзитом розуміється митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України. Умовами розміщення товарів у даний режим є: 1) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання; 2) не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту; 3) у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами; 4) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами; 5) бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.

При ввезенні іноземних товарів на територію ЄС з метою транспортування їх до місця митного оформлення усередині митної території або для подальшого вивозу з території ЄС процедура транзиту дозволяє відкласти сплату мит і застосування інших заходів торгової політики, поки товар не досягне пункту пропуску або не покине митну територію ЄС. Митне законодавство ЄС розрізняє такі різновиди процедури транзиту: 1) зовнішній транзит; 2) внутрішній транзит. Окрім цього, залежно від маршруту проходження транзитних товарів, розрізняються: 1) комуні тарний транзит (переміщення товарів двома пунктами пропуску); 2) загальний транзит; 3) міжнародний транзит.

За Митним кодексом Митного Союзу, митний транзит - митна процедура, згідно з якою товари переміщують під митним контролем на митні території Союзу, в тому числі через територію держави, що не є членом Союзу, від митного органу відправлення до митного органу призначення без сплати митних податків із застосуванням заборон та обмежень, за виключенням заходів нетарифного та технічного регулювання. Кодексом детально регламентовані умови розміщення товарів в митний режим, а також заходи гарантування виконання митного транзиту, до яких відносяться забезпечення сплати митних податків, супроводження та встановлення маршруту переміщення товарів.

Митний режим знищення та руйнування з'явився в митному законодавстві України тільки у 2004 р., хоча даний режим є іноді єдиним шляхом закінчення зовнішньоекономічних операцій Необхідність застосування даного режиму в імпортера виникає за різних обставин, але найбільш часто імпортер обирає даний режим, коли товар після переміщення через митний кордон України втратив свої споживчі якості та закінчився його термін зберігання. Так, коли товар довгий час зберігається на митному ліцензійному складі, він може втратити свої споживчі якості та не може бути реалізований, тому його необхідно знищити. Знищивши такий товар під митним контролем, підприємство звільняється одночасно від транспортних витрат для вивезення товарів з України та сплати ввізних мит та зборів. Знищення чи руйнування здійснюється зацікавленою особою за власний рахунок, що не має тягнути за собою будь-яких витрат з боку держави.

Застосування даного режиму не є бажаним фактом для державних органів України, оскільки саме знищення товарів на території країни може негативно вплинути на забруднення навколишнього середовища. Тому відповідно до Митного кодексу України знищення та руйнування може здійснюватися тільки за отримання письмового дозволу митного органу, який надається за наявності дозволів інших державних органів влади, які здійснюють відповідно до їх компетенції контроль за даними випадками.

Розміщення товарів під даний режим здійснюється без застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання. Однак розміщення товарів під даний режим неможливе без проведення контролю уповноваженими на це державними органами влади. У кодексі Митного союзу Митного Союзу під знищенням товарів розуміють знешкодження або приведення товарів у стан, за якого вони частково або повністю втрачають свої споживчі чи інші характеристики та не можуть бути відтворені у первинному стані економічно доцільним засобом. Митна процедура знищення може бути застосована також по відношенню до товарів, які були знищені, втрачені внаслідок аварії чи дій непередбаченої сили. Розміщення товарів під митну процедуру знищення допускається на основі висновку відповідних державних органів, який видається відповідно до законодавства країн-членів Митного союзу щодо можливості знищення, у якому вказується засіб та місце знищення.

У Митному кодексі Європейського Союзу даний режим не визначений як митна процедура. Але у ст. 125 Митного кодексу ЄС зазначається, що митні органи можуть вимагати знищення товарів, які були представлені митниці, якщо вони мають обґрунтовані підставі для цього. Витрати на знищення товарів несе утримувач товарів.

Застосування митного режиму відмови на користь держави, як і режиму знищення та руйнування, безпосередньо пов'язане з неможливістю або неефективністю реалізації імпортного товару на українському ринку. Даний режим є новим для України, а його застосування передбачає проведення митними органами встановленої процедури контролю. Метою застосування даного режиму є уникнення будь-яких подальших витрат щодо товарів, операції з якими неефективні з економічної точки зору або неможливі через різні обставини. Передані митним органам товари будуть знаходитися під митним контролем та в подальшому, реалізовані з метою поповнення бюджету. Для розміщення товарів під дану процедуру необхідно отримати дозвіл митного органу.

У кодексі Митного союзу Митного Союзу процедура відмови на користь держави визначається як така, при якій товари безоплатно передаються у власність держав-членів Митного союзу без сплати митних платежів і без застосування заходів нетарифного регулювання. При цьому зазначається, що під митну процедуру відмови на користь держави можуть бути розміщені іноземні товари, за виключенням товарів, які заборонені до ввезення на митну територію союзу.

У Митному кодексі ЄС зазначається, що утримувач режиму за наявності попереднього дозволу митних органів може відмовитися від товарів, що не є товарами ЄС та товарів, які розміщені в митний режим для кінцевого використання. Але відмова не має тягнути за собою будь-яких витрат для держави, усі витрати здійснюються за рахунок власника режиму. Отже, режим відмови на користь держави належить до національних. В Україні та Митному союзі Білорусії, Казахстану та Російської Федерації, ЄС передбачено використання даного режиму, при цьому дана відмова має бути економічно обґрунтована для держави. Для підприємця даний режим може бути логічним виходом із ситуації, коли для нього реалізація товарів чи вивезення їх може бути не вигідно, тому даний режим має право займати своє місце в регулюванні митної справи державою.

3.2 Адміністративна відповідальність у сфері дії митних режимів

Митний кодекс України безпосередньо не передбачає відповідальності за порушення митних режимів. Низка статей лише опосередковано спрямована на охорону відповідних правовідносин. Наприклад, ст. 329 Митного кодексу України «Порушення режиму зони митного контролю» має диспозицію переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони товарів, транспортних засобів, громадян, у тому числі посадових осіб органів державної влади (крім митних органів), які не перетинають митний кордон України, а також проведення в зоні митного контролю господарських робіт без дозволу митного органу або вчинення інших дій, якими порушується встановлений законодавством режим зони митного контролю. Аналіз даної статті Митного кодексу України дозволяю зробити висновок, що стаття охороняє правовідносини у сфері дії режимів митний склад та магазин безмитної торгівлі.

Ст. 330 Кодексу встановлює відповідальність за неподання митному органу в установлений законодавством строк документів, передбачених відповідно до цього Кодексу для здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, незалежно від подання письмової деклараці. В даному разі відповідальність може передбачатися при знаходженні товарів в усіх митних режимах.

Порушення встановленого законодавством порядку розміщення товарів на митних ліцензійних складах для зберігання, недотримання встановлених цим Кодексом строків, умов і порядку зберігання зазначених товарів, а так само проведення операцій з товарами, що зберігаються на митних ліцензійних складах, без дозволу митного органу, відповідальність за що передбачена ст. 346 Митного кодексу України, однозначно визначає, що відповідальність може наступати, якщо товари розміщенні в режим митного складу. Аналогічно визначає відповідальність ст. 347, 348, 349 щодо відповідальності при розміщенні товарів у митні режими знищення (руйнування) товарів (знищення або руйнування); транзит; тимчасове ввезення (вивезення).

Ст. 350 Митного кодексу України встановлюється відповідальність за ухилення від встановленого Кабінетом Міністрів України маршруту переміщення товарів територією України при розміщенні товарів в митні режими транзит, тимчасове ввезення (вивезення)) тощо.

Таким чином, адміністративна відповідальність передбачена, головним чином, за порушення окремих вимог та правил лише режимів «транзит», «митний склад», «тимчасове ввезення (вивезення)», «знищення або руйнування». Це призводить до послаблення охорони інших митних режимів, прогалин та суперечностей у чинному законодавстві, а також до малоефективного забезпечення митної безпеки держави, оскільки довільна поведінка у сфері режимно-митних відносин може призвести до негативних чи навіть тяжких наслідків.

Отже, аналіз митного законодавства Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Фередерації, Митного кодексу Європейського Союзу та чинного митного законодавства дає змогу зробити висновок про те, що на даному етапі свого розвитку, національне законодавство відстає в своєму розвитку від законодавства близького зарубіжжя та Європи. Саме тому, на сьогодні достатньо актуальним є прийняття нового Митного кодексу України.

Також слід відзначити, що адміністративна відповідальність за неналежне застосування митних режимів стосується головним чином режимів «транзит», «митний склад», «тимчасове ввезення (вивезення)», «знищення або руйнування», що призводить до послаблення охорони інших митних режимів, а також до малоефективного забезпечення митної безпеки держави, оскільки довільна поведінка у сфері режимно-митних відносин може призвести до негативних чи навіть тяжких наслідків.

Висновок

З проведеного аналізу поняття, законодавчого визначення поняття митного режиму, його елементів та видів, стає очевидним, що митний режим є різновидом спеціальних адміністративно-правових режимів.

Необхідним елементом для правильного застосування та розуміння митних режимів є їх класифікація. На законодавчому рівні визначені такі види митних режимів: імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, переробка на митній території, переробка за межами митної території, вільна митна зона, магазин безмитної торгівлі, митний склад, відмова на користь держави та знищення.

Визначальною засадою правового режиму загалом і митного режиму зокрема є характер юридичної бази. Прогалини у правовому регулюванні відповідних обмежень, заборон чи пільг вкрай негативно впливають на можливості суб'єктів зовнішньої торгівлі реалізувати свої права, суттєво знижують ефективність митної діяльності. Саме тому дуже важливо привести у відповідність національне законодавство, яке регулює умови застосування митних режимів, до міжнародних стандартів.

Список використаної літератури

1. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.03.1973 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/? code=995_643

2. Конституція України від 28.06.1996 №254к/96-ВР. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254% D0% BA/96-%D0% B2% D1% 80

3. Митний кодекс України від 11.07.2002 №92-IV. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/92-15

4. Митний кодекс Митного Союзу від 27 листопада 2009 року (в ред. протоколу від 16 квітня 2010 року). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tsouz.ru/Docs/Kodeks3/Pages/default.aspx

5. Регламент Ради (ЄЕС) №2913/92, що засновує Митний кодекс співтовариства. - - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_742

6. Директива Європейського співтовариства 2006/112/ЕС від 26.11.2006 року. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://materialotzakharova.narod.ru/EC_VAT_Zakharov_Part_1.htm

7. Директива Європейського співтовариства 2008/118/EC від 16 грудня 2008 року. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do? uri=OJ:L:2009:009:0012:0030:EN:PDF

8. Митний кодекс України від 12.12.1991 №1970-XII. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T197000.html

9. Митний кодекс України від 13.03.2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF69U0DI.html

10. Адміністративне право України / [За заг. ред. Г.Ю. Гулєвської, Т.О. Коломоєць]. - К.: Істина, 2007. - 216 с

11. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве [Текст] / С.С. Алексеев. - М.: Юрид. лит., 1989. - 288 с.

12. Бахрах Д.Н. Адміністративне право / Бахрах Д.Н. - М., 1996. - с. 202

13. Битяк Ю.П. Административное право Украины: [учебник] / Сост. Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др. [Под ред. проф. Ю.П. Битяка]. - 2-е изд., перераб. и доп. - Х.: Право, 2003. - 576 с

14. Гостєв В.В. Поняття та використання адміністративно-правових режимів в сучасних умовах. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlduvs/2010_1/10_1_3_5.pdf

15. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1996. - 478 с.

16. Загальна теорія держави і права:/М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, ЛюЛю Богачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. - Харків: Право, 2002. - 432 с.

17. Исаков В.Б. Механизм правового регулирования и правовые режимы: учебник / В.Б. Исаков // Проблемы теории гос-ва и права / Под. ред. С.С. Алексеева. - М.: Юрид. лист., 1987. - 448 с;

18. Козырин А.Н. (в соавсторстве с Егиазаровой В.В.) Таможенные режимы. - М. Статут, 2000. - 247 с.

19. Крестьянінов О.О. Правове регулювання митних режимів: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.07 /Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2002. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/_scripts/wwwi32.exe/[in=_scripts/ep.in]

20. Митне право України: навч. посібник / За заг. ред. В.В. Ченцова та Д.В. Приймаченка / Вид. 2. - К.: Істина, 2008. - 328 с.

21. Мінка Т. Підходи до класифікації адміністративно-правових режимів // Публічне право. - 2011. - №2. - С. 40-47

22. Мостовий А. Функції митних режимів: порівняльна характеристика з митним правом Європейського союзу // Вісник львівського університету. - 2008. - №47. - С. 90-95

23. Настюк В.Я., Бєлєвцева В.В. Адміністративно-правові режими в Україні:монографія/НастюкВ.Я., Бєлєвцева В.В. - Х.: Право, 2009. = 128 с.

24. Поповчук С.К. Правове забезпечення адміністративно-правових режимів в Україні // Митна справа. - 2011. - №2. - С. 76-81

25. Проблеми общей теории права и государства: учебник для вузов / Под общ. ред. В.С. Нерсесянца. - М., 1999 с. 246

26. Резнік І.М. Співвідношення категорій «адміністративно-правовий режим» та «митний режим». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu_pravo/2009_1/Reznik/Reznik.htm

27. Розанов И.С. Административно-правовые режимы по законодательству РФ, их назначение и структура // Гос-во и право. - 1996. - №9. - с. 84 - 91

28. Рушайло В.Б. Адміністративно-правові режими / Рушайло В.Б. - М., 2000. - 211 с.

29. Салагор М.М. Митні режими в контексті оновлення митного законодавства // Митна справа. - 2002. - №6. - С. 60 - 65

30. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса / Ю.А. Тихомиров. - М.: Издание г-на Тихомирова М.Ю., 1998. - 798 с.

31. Харечко Н.В. Щодо визначення поняття надзвичайного адміністративно-правового режиму // Кримський юридичний вісник. - 2010. - №1 - С. 18-25

Размещено на Allbest.ru