Механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці та його вдосконалення

Таким чином, дослідивши особливості здійснення процедур митного контролю та митного оформлення, необхідно розглянути питання щодо сутності митних платежів, їх видів та охарактеризувати особливості нарахування даних платежів.

1.3 Сутність митних платежів, їх види та особливості нарахування

Як зазначається у наказі Держмитслужби України "Про затвердження Порядку відображення відомостей про доплату (повернення) сум митних платежів і відкоригованих фактичних відомостей про товари, які стали відомі після закінчення митного оформлення" [36], митні платежі - податки та збори (обов'язкові платежі), що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України та нараховуються у ВМД.

Серед великого спектра функціональних завдань, які виконують митні платежі головними є:

· фіскальні, тобто митні платежі є джерелом поповнення бюджету країни;

· стимулюючі, які спрямовані на розвиток національного виробництва;

· регулятивні, які формують обсяг та структуру експорту, імпорту, споживання.

Статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" [4] визначено перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), у який увійшли наступні митні платежі:

ь мито - обов'язковий особливий вид податку, що стягується митними органами при переміщенні товарів і транспортних засобів через територію України [5];

ь податок на додану вартість (далі - ПДВ) - непрямий податок на товари й послуги [13];

ь акцизний збір - непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) [28]. Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, і його ставки затверджуються Верховною Радою України;

ь єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

Також слід враховувати, що згідно з пунктом 4 Прикінцевих положень Кодексу, з моменту набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі, а саме з 16 травня 2008 року, глава 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні збори" Митного кодексу України від 12 грудня 1991 року № 1970-XII, якою передбачалося справляння митних зборів, втратила чинність

Крім того, замість митних зборів одночасно було запроваджено плату за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, а також за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.

Так, у відповідності до Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України "Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів" [26] митними органами справляється плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запровадження плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів" [27] - плата за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.

Зазначена плата не є загальнодержавним податком чи збором (обов'язковим платежем), проте у відповідності до Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" вона повністю зараховується до Державного бюджету України [14].

Розмір плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів не може перевищувати вартості фактичних витрат митних органів на вчинення зазначених дій (табл. 1.3.1) [27].

Таблиця 1.3.1 Розмір плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів

Назва операції	За одну годину роботи (незалежно від кількості посадових осіб митного органу, залучених до такого оформлення), євро
1.	Митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів:
	у робочий час	20
	у надурочний, нічний час і вихідні дні	40
	у святкові та неробочі дні	50
2.	Митне оформлення товарів і транспортних засобів у місцях розташування митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів:
	у надурочний, нічний час і вихідні дні	40
	у святкові та неробочі дні	50

Така плата справляється з осіб, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, на підставі їх письмового звернення до керівника відповідного митного органу щодо проведення такого оформлення.

В Україні застосовуються наступні види ставок мита: адвалорні - встановлюються у % від вартості товару, специфічні - як фіксований збір за 1 одиницю ваги або іншої кількості товару і комбіновані - комбінується перший і другий метод.

Згідно з Законом України "Про Єдиний митний тариф" [5] ввізне (імпортне) мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Ввізне мито є диференційованим:

- до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

- до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

- до товарів, що походять з України, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, визначені Митним тарифом України;

- до решти товарів та товарів, країна походження яких не визначена, застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України.

Вивізне (експортне) мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

· Закон України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" [10];

· Закон України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" [15];

· Закон України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів" [18];

· Закон України "Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням" [19];

· Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено вивізне експортне мито на експорт природного газу [21].

На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита [5]:

Спеціальне мито застосовується:

- як засіб захисту українських виробників;

- як засіб захисту національного товаровиробника у разі коли товари ввозяться на митну територію України у обсягах та за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

- як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері ЗЕД.

Антидемпінгове мито застосовується:

- у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

- у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду;

Компенсаційне мито застосовується:

- у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

- у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Відносно товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовують три види ставок мита:

1) Преференційні - це особливі пільгові ставки, які включають звільнення від сплати мита і застосовуються до товарів, які походять з держав, що разом з Україною входять до митних союзів або створюють з нею спеціальні митні зони. Їх застосовують в основному до товарів країн, що розвиваються (за винятком товарів, які входять у товарні групи від 25 до 97 позиції).

2) Пільгові ставки застосовуються до товарів, які мають походження з держав або, економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів з країн, які розвиваються (у межах товарних груп позицій 25-97) [17].

3) Повні ставки - по інших товарах. Повним митом оподатковуються товари із Тайваню, ЮАР, Сербії, Хорватії, Словенії.

Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону України "Про Єдиний митний тариф" і ставок Митного тарифу України [17], чинними на день подання митної декларації, і сплачується у валюті України [9]. Мито вноситься до Державного бюджету України.

Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державною митною службою України.

Сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Щодо механізму справляння ПДВ, то його визначено Законом України "Про податок на додану вартість" [13], а порядок нарахування - згідно Порядок справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затверджено наказом Державної митної служби України [35].

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" [13] об'єктом оподаткування ПДВ є операції з:

- ввезення товарів у митному режимі імпорту або реімпорту.

- вивезення товарів у митному режимі експорту або реекспорту.

Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації.

Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

ПДВ сплачується за ставкою 20 відсотків від договірної (контрактної) вартості таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ВМД з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів).

ПДВ сплачується платниками податку [13] - особами, які ввозять товари на митну територію України, одночасно зі сплатою мита (на момент оформлення вантажної митної декларації).

У 2008 році на підставі статті 63 розділу І Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" [20] заборонено здійснювати сплату ПДВ шляхом пред'явлення податкових векселів, що підтверджено роз'ясненнями Верховного Суду України.

ПДВ справляється в національній валюті України та зараховується до Державного бюджету України.

Згідно Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України сума ПДВ обчислюється за такими формулами [35] :

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

Спдв = (В + См + Са) * П / 100 (1.3.1)

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

Спдв = (В + См) * П / 100 (1.3.2)

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

Спдв = (В + Са) * П / 100 (1.3.3)

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором:

Спдв = В * П / 100, (1.3.4)

де Спдв - сума ПДВ; В - договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації; См - сума мита (ввізне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, сезонне); Са - сума акцизного збору; П - ставка ПДВ (20 %).

При нарахуванні ПДВ, що підлягає сплаті, до бази оподаткування ПДВ не включається сума мита та/або акцизного збору, яка не підлягає сплаті унаслідок застосування податкових пільг або інших передбачених законодавством звільнень від сплати.

Якщо ПДВ нараховується умовно, то до бази оподаткування ПДВ включається сума мита та/або акцизного збору.

Обкладення товарів, що імпортуються в Україну, акцизним збором здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.92 № 18-92 [28].

Крім того, особливості оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначає Закон України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.95 № 329/95-ВР [7].

Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та його ставки встановлено такими законодавчими актами:

· Законом України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби" [8];

· Законом України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої " [9];

· Законом України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та кузови до них" [11];

· Законом України від "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" [12].

Так, на цей час до переліку підакцизних товарів входять наступні товарні групи:

1) пиво;

2) спирт етиловий та алкогольні напої;

3) тютюнові вироби;

4) транспортні засоби та кузови до них;

5) нафтопродукти та високооктанові кисневмісні домішки до бензинів.

Акцизний збір сплачується платниками одночасно зі сплатою мита та ПДВ на момент оформлення вантажної митної декларації.

У разі ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що підлягають маркуванню марками акцизного збору, акцизний збір сплачується покупцями марок акцизного збору в Державну податкову адміністрацію одночасно зі сплатою плати за марки акцизного збору.

Акцизний збір справляється в національній валюті.

Основою нарахування акцизного збору при обчисленні його суми із застосуванням ставки акцизного збору в процентах є [30]:

· при ввезенні підакцизних товарів на митну територію України - вартість цих товарів, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на них, без урахування податку на додану вартість і акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість і акцизного збору);

· при митному оформленні готової продукції з давальницької сировини українського замовника, яка повертається на митну територію України, чи готової продукції із сировини іноземного замовника, що реалізуватиметься на митній території України, - вартість готової продукції за встановленими українським замовником або виробником (імпортерами) максимальними роздрібними цінами на цю продукцію без урахування податку на додану вартість і акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість і акцизного збору).

Установлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін.

Декларація про встановлені імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається імпортером до Держмитслужби України.

Базою обкладення акцизним збором (основою нарахування) [28] при обчисленні його суми із застосуванням ставки акцизного збору у фіксованих сумах при ввезенні товарів, у тому числі вироблених з давальницької сировини, є їх вага, об'єм, кількість або інший натуральний показник, визначений у фізичних одиницях виміру, установлених відповідними законами України.

Порядок нарахування акцизного збору зазначено в Інструкції про порядок справляння акцизного збору в разі ввезення товарів суб'єктами ЗЕД на митну територію України [28]:

1). Якщо ставку акцизного збору встановлено у відсотках до вартості товару за встановленою імпортером максимальною роздрібною ціною на товар, який він імпортує, то сума акцизного збору обчислюється за формулами:

а) з товарів, що підлягають обкладенню ввізним митом:

Са = (В + М) * А / 100 % (1.3.5)

б) з товарів, що не підлягають обкладенню ввізним митом:

митний платіж управління інформаційний

Са = В * А / 100 %, (1.3.6)

де Са - сума акцизного збору, В - вартість товару, за встановленою імпортером максимальною роздрібною ціною на товар, який він імпортує, без податку на додану вартість і акцизного збору (але не менше митної вартості товару з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість і акцизного збору), М - сума ввізного мита, А - ставка акцизного збору.

2). Сума акцизного збору, якщо ставку встановлено в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою:

Са = Н * А, (1.3.7)

де Са - сума акцизного збору, Н - кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом, А - ставка акцизного збору.

Законом України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" від 04.11.99 № 1212-XIV [16] запроваджено єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у статті 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України, і стягується за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до законодавства України митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.

Ставки єдиного збору встановлено у євро та не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Доречно зазначити, що єдиний збір не може перевищувати вартість витрат, пов'язаних із здійсненням митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, та витрат, пов'язаних з відновленням автомобільних доріг.

Також важливим є те, що єдиний збір перераховується до Держбюджету у повному обсязі.

Єдиний збір складається з:

- плати за здійснення передбачених Законом "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" видів контролю вантажу і транспортного засобу;

- плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;

- додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та габаритних параметрів встановлюються у розмірах, наведених у таблиці 1.3.2 [16].

Таблиця 1.3.2 Розміри ставок єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та габаритних параметрів

Вид транспортного засобу	Місткість або загальна маса транспортного засобу з вантажем	Ставка єдиного збору за одиницю транспортного засобу, євро
		за проведення контролю	за проїзд автомобільними дорогами за кожен кілометр проїзду
1. Автобуси	Від 10 до 30 місць включно	2	0,02
	Понад 30 місць	5	0,02
2. Вантажні автомобілі з/або без причепів та тягачі з/або без напівпричепів	До 20 тонн включно	5	0,02
	Понад 20 до 40 тонн включно	10	0,02
3. Великовагові автотранспортні засоби	Понад 40 до 44 тонн включно	10	0,1
	Понад 44 до 52 тонн включно	10	0,2
	від 52 до 60 тонн включно	10	0,27
	понад 60 тонн (за кожні наступні 10 тонн)	10	0,78
4. Великовагові автотранспортні засоби з перевищенням осьових навантажень	До 5 % включно	-	0,05
	Понад 5 % до 10 % включно	-	0,1
	Понад 10 % до 20 % включно	-	0,27
	Понад 20 % за кожні наступні 5 %	-	0,15
5. Великогабаритні автотранспортні засоби з перевищенням встановлених параметрів ширини, висоти, довжини	За кожний параметр	-	0,03
6. Залізничний вагон, контейнер		2	-

Відповідно до Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" [16] єдиний збір може бути сплачений власником транспортного засобу та вантажу, перевізником вантажу, іншою особою, уповноваженою власником або перевізником.

Сплата єдиного збору здійснюється [24]:

- готівкою - до уповноваженої установи банку, що знаходиться у пункті пропуску через державний кордон, через який переміщується транспортний засіб та вантаж, на рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено цей пункт;

- у безготівковій формі - шляхом попередньої сплати на відповідний рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено пункт пропуску, через який переміщується транспортний засіб та вантаж.

Підтвердженням факту сплати єдиного збору є відбиток особистої номерної печатки та особистий підпис посадової особи митного органу, яка здійснювала митний контроль, на всіх примірниках єдиного платіжного документа.

У відповідності до частини третьої ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" [4] ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Таким чином, керуючись положеннями актів законодавства з питань оподаткування, міжнародних договорів України та Митного кодексу України при обранні суб'єктом ЗЕД відповідного митного режиму оподаткування товарів, що переміщуються ним через митний кордон України, здійснюється наступним чином.

Відповідно до статті 188 Митного кодексу України [2] імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

У відповідності до пункту 2 статті 189 даного Кодексу ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України.

1. Ввізне (імпортне) мито сплачується за ставками Митного тарифу України, чинними на день подання ВМД.

2. Акцизний збір сплачується за ставками, встановленими відповідними законами для підакцизних товарів, що імпортуються в Україну, та чинними на день подання ВМД.

3. Податок на додану вартість сплачується відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" за ставкою, чинною на день подання ВМД.

Відповідно до статті 194 Митного кодексу України [2] експорт - це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

У відповідності до пункту 2 статті 195 цього Кодексу вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів.

1. Вивізне (експортне) мито сплачується за ставками, встановленими на експорт відповідними законами України та чинними на день подання ВМД.

2. Акцизний збір та ПДВ не сплачуються відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" та згідно пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Узагальнюючи вищезазначене, слід відмітити, що митні платежі є основою, за рахунок якої формуються митні доходи держави. Під останніми розуміють всю сукупність грошових внесків, які утворені в результаті справляння або стягнення митних платежів, а також кошти від реалізації конфіскованих предметів контрабанди, від стягнення штрафів, пені.

Висновки до першого розділу

В даному розділі розглянуто теоретичні аспекти реалізації організаційно-правового механізму здійснення митних процедур, за якими можна зробити висновок, що цей механізм є досить складним і багатогранним процесом.

Так, митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, маючи різні функції, у той же час дуже взаємозалежні і здійснюються паралельно, а часто й одночасно.

Що стосується митного контролю, то на даний час він залишається важливим та ефективним засобом забезпечення митної політики держави, який реалізується шляхом здійснення комплексу заходів, забезпечуючих своєчасне виявлення порушень митного законодавства України та взятих нею міжнародних зобов'язань, а також чітке дотримання юридичними та фізичними особами митних процедур і правил. Основною ж метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку переміщення товарів і транспортних засобів.

Крім того, нами узагальнено, що ще однією з важливих митних процедур вважається нарахування та сплата митних платежів, до яких належать мито, ПДВ, акцизний збір та єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон, а також плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів і плата за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.

Отже, ознайомившись із теоретичними аспектами реалізації механізму здійснення митних процедур, доцільно провести його дослідження на Чернігівській митниці.

Розділ 2. Дослідження механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці

2.1 Аналіз механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці

Чернігівська митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

На сьогоднішній день інфраструктура Чернігівської митниці повністю сформувалася - сучасний вигляд мають міжнародні пункти пропуску, митний контроль здійснюється більш як на 170-кілометровій сухопутній і 146-кілометровій водній ділянці кордону з Білоруссю і майже 45-кілометровому кордоні з Росією. Через зону діяльності митниці проходять міжнародні автомобільні та залізничні шляхи, що з'єднують Україну з Росією, Білоруссю та країнами Балтії. До зони діяльності митниці входять 17 районів Чернігівської області, спеціальна економічна зона "Славутич", що розташована у м. Славутич Київської області, зона відчуження Чорнобильської атомної електростанції та території пріоритетного розвитку, до яких входить 5 районів області.

Ефективність роботи на державному кордоні забезпечують 5 прикордонних пунктів пропуску:

- 3 автомобільних: "Нові Яриловичі", "Сеньківка", "Славутич";

- 2 залізничних: "Щорс", "Горностаївка".

На прикордонних пунктах пропуску працює понад 200 інспекторів митниці, які забезпечують проведення ефективного митного контролю автотранспорту, товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон. Особовий склад чергових змін пунктів пропуску через державний кордон доставляється до місця роботи автотранспортом митниці.

У середньому за рік інспекторським складом проводиться митний контроль та оформлення легкового автотранспорту - близько 350 тис. одиниць, вантажного автотранспорту - більш ніж 51 тис., автобусів - понад 12 тис., залізничних пасажирських вагонів - 92,5 тис., вантажних вагонів - майже 104 тис., вантажів - 4 млн. 667 тис. тонн та більше 2 млн. 700 тис. громадян. Усі пункти пропуску розташовані на значній відстані від Чернігова: до найближчого - м.п. "Славутич" - 50 км., до найдальшого - "Сеньківки" - 100 км. На митному посту "Щорс", що має відстань 70 км. від Чернігова й виконує функції, як прикордонного так і внутрішнього посту, працюють мешканці міста Щорс.

Згідно з Положенням про Чернігівську митницю (додаток А) основними повноваженнями митниці є:

1. Здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль та митне оформлення товарів, предметів і транспортних засобів юридичних та фізичних осіб відповідно до встановлених законом митних режимів.

2. Стягує податки, збори й обов`язкові платежі, справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи, і своєчасно перераховує отримані кошти до Державного бюджету України.

3. Розробляє та реалізує плани заходів щодо запобігання контрабанді й порушенням митних правил; заводить справи про порушення митних правил, здійснює провадження в них; порушує кримінальні справи про контрабанду та проводить дізнання в них.

4. Здійснює контроль за доставкою товарів, предметів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, у митниці призначення.

5. Веде облік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, розташованих у зоні її діяльності.

6. Веде роботу з перевірки правильності визначення країни походження товарів для цілей митного контролю й митного оформлення.

7. Здійснює інші повноваження, що випливають з покладених на митницю завдань, у тому числі й ті, які делеговані їй Державною митною службою України.

На сьогодні митниця чи не єдина державна установа, яка суттєво наповнює державну скарбницю. Про ефективність діяльності Чернігівської митниці, а, отже, й механізму здійснення митних процедур, свідчить той факт, що впродовж 2006-2008 років від митниці до державної казни надійшло понад 1 мільярд гривень (табл. 2.1.1).

Таблиця 2.1.1 Порівняльний аналіз результатів роботи Чернігівської митниці за 2006-2008 роки

№ з/п	Показники діяльності	Роки	Абсолютне відхилення, +/-
		2006 р.	2007 р.	2008 р.	2007 р.	2008 р.
1	Перераховано платежів до Держбюджету, млн.грн	250	298,3	601,5	48,3	303,2
2	Оформлено ВМД, тис.шт.:	23	25,6	26	2,6	0,4
	а) імпорт	10,5	12	12,2	1,5	0,2
	б) експорт	5	5,6	5,7	0,6	0,1
	в) ПП, ПД	7,5	8	8,1	0,5	0,1
3	Проведено митних доглядів вантажів, тис.шт.:	665	801	908	136	107
	- автотранспортних засобів	458	601	720	143	119
	- з/д вагонів, цистерн	207	200	188	-7	-12
4	Прослідувало громадян через кордон, млн.осіб	3,4	4	4,4	0,6	0,4
5	Здійснено пропуск: - автотранспортних засобів, тис.шт.	489	632	746	143	114
	- залізничних вагонів, тис.шт.	222	216	197	-6	-19
6	Порушено справ на загальну суму, млн.грн.	22	31,7	34,9	9,7	3,2

Як бачимо з таблиці 2.1.1, протягом 2008 року Чернігівська митниця виконала планові показники по перерахуванню податків і зборів на 100,1% чим забезпечила надходження до Держбюджету доходів у сумі 601,5 мільйонів гривень. Це на 303,2 мільйони гривень більше, ніж у 2007 році. Так, протягом 2007 року митниця перерахувала доходів на суму 298,3 мільйони гривень, що на 20% більше, ніж у 2006 році (250 млн. грн.), і виконала планові показники на 103,5%.

Розмір середньоденного перерахування податків і зборів у 2008 році становив 2,4 мільйона гривень, що у 2 рази більше аналогічного періоду минулого року.

Не в останню чергу, позитивним при здійсненні митних процедур є той факт, що кількість оформлених вантажних митних декларацій також має зростаючу тенденцію протягом років, що досліджуються. Так, підрозділи митниці у 2006 році оформили 23 тисячі ВМД, що на 5,1% більше, ніж у 2005 році, з них: 10,5 тис. шт. - імпорт, 5 тис. шт. - експорт та 7,5 тис. шт. - попередні повідомлення і попередні декларації. Проте у 2007 році кількість оформлених ВМД складала вже 25,6 тис. шт. і до 2008 року збільшилася ще на 0,4 тис. шт. (26 тис. шт.).

За даними Чернігівської митниці, зовнішньоторговельний обіг в зоні діяльності митниці 2006 року становив 3 млрд. 633 млн. грн., у тому числі експорт - 1 млрд. 541 млн. грн., імпорт - 1 млрд. 560 млн. грн. А у 2007 році він зріс до 4,19 мільярда гривень.

Станом на 2008 рік у зоні діяльності Чернігівської митниці перебувало на обліку 2 367 суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, з яких протягом минулого року зовнішньоекономічну діяльність здійснювало лише 392 суб'єкта (17% від загальної кількості).

Протягом 2006-2008 років основними торгівельними країнами-партнерами при здійсненні суб'єктами господарювання в зоні діяльності Чернігівської митниці зовнішньоекономічних операцій були: Російська Федерація, Республіка Білорусь, Республіка Молдова та країни - члени ЄС - Італія, Польща, Німеччина, Франція, країни Балтії. Найактивніше зовнішньоекономічною діяльністю займалися ВАТ "Чернігівське "Хімволокно", ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів", АТ "Тютюнова компанія "ВАТ - Прилуки", ЗАТ "Сан Інбев Україна".

Митний кордон у зоні діяльності Чернігівської митниці протягом 2008 року перетнуло 4,4 мільйони громадян. Це на 0,4 мільйони громадян більше порівняно з 2007 роком і на 1 мільйон громадян більше, ніж у 2006 році.

У 2008 році прикордонними митними постами здійснено пропуск 746 тисяч автотранспортних засобів, 197 тисяч залізничних вагонів та 6,6 мільйонів тонн вантажу. Тоді, як у 2007 році даними постами пропущено лише 632 тисячі автотранспортних засобів, що на 143 тисячі більше, ніж у 2006 році. Кількість пропущених залізничних вагонів протягом 2007 року порівняно з 2006 роком (222 тисяч з/д вагонів), навпаки, зменшилася на 6 тисяч і склала 216 тисяч з/д вагонів. Також прикордонними митними постами у 2006-2007 рр. було здійснено пропуск 659,4 та 676,6 тисяч тонн вантажів відповідно.

Робота митниці з посилення контролю за додержанням вимог митного законодавства, виявлення та припинення митних правопорушень базується на забезпеченні системного підходу до вивчення зовнішньоекономічних операцій, відстеженні маршрутів руху товарів, посиленні контролю за здійсненням зовнішньоекономічних операцій з окремими високоліквідними товарами, незаконне переміщення яких може завдати шкоди ситуації на внутрішньому ринку, протидії контрабанді та порушенням митних правил "інтелектуального характеру" (приховування від митного контролю, переміщення вантажів за підробленими документами тощо) з реальним вилученням предметів правопорушень значної вартості, упередженні незаконного переміщення історичних та культурних цінностей, наркотичних речовин та зброї, організації та проведенні спеціальних заходів з протидії незаконному ввезенню товарів, здійсненні перевірок законності проведення окремих зовнішньоекономічних операцій шляхом використання повноважень митних органів на міжнародне співробітництво.

Таким чином, у результаті вжитих заходів Чернігівською митницею протягом 2006 року було порушено 13 кримінальних справ на загальну суму понад 22 мільйона гривень та 15 кримінальних справ на суму 31,7 мільйона гривень - 2007 року. У 2008 році ситуація майже не змінилася, оскільки порушено було 17 кримінальних справ, що на 2 справи менше, ніж 2007 року - на загальну суму 34,9 мільйона гривень.

Варто звернути увагу, на те, що, на жаль, є чимало громадян та підприємств, котрі свідомо порушують митне законодавство, зокрема, занижуючи митну вартість товарів, що в свою чергу впливає на заниження сплати всіх необхідних платежів. Митники виявляють таких порушників, затримують і вилучають прихований від митного контролю різний крам.

Так, протягом 2006 року працівники оперативних підрозділів митниці виявили і припинили 695 порушень митних правил, загальна вартість предметів правопорушення становить 27,8 млн. грн.

У 2007 році працівниками цих же підрозділів було виявлено та припинено 743 адміністративних правопорушення, вартість затриманих предметів по яких становить 45,6 мільйонів гривень, що також перевищує показники попереднього року. Із загальної кількості порушених справ 46% складають такі, де предметами правопорушень були промислові товари, сировина та матеріали. Спостерігається тенденція збільшення виявлених спроб незаконного переміщення через митний кордон України історико-культурних цінностей: 4 факти у 2006 році, 15 - у 2007 році і 21 - у 2008 році. У 173-х випадках предметами правопорушень були речі, заборонені до переміщення через митний кордон України, чи такі, що потребують дозвільних документів: зброя та спеціальні засоби самооборони, наркотичні, психотропні та сильнодіючі речовини, історико-культурні цінності, екзотичні тварини.

Аналізуючи механізм здійснення митних процедур, то за підсумками роботи протягом 11 місяців 2008 року колектив Чернігівської митниці перерахував до Державного бюджету 501,79 мільйони гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума перерахованих до бюджету коштів збільшилась на 272,1 мільйонів грн., або у 2 рази, що є достовірним свідченням ефективності цього механізму і діяльності самої митниці.

Так, виконання митницею очікуваних показників за 11 місяців 2008 рік становить 118,4%, у тому числі: по миту - 23,3%, по ПДВ і єдиному збору - 41,0% та 43,4% відповідно. Дані показники наведені в таблиці 2.1.2.

Як бачимо з таблиці 2.1.2 протягом 11 місяців 2008 році митницею до Державного бюджету було перераховано мито на суму 43 857,7 тис. грн., що на 8 295,8 тис. грн. більше, ніж у аналогічному періоді 2007 року, а сума акцизного збору у 2008 році, навпаки, зменшилася на 1 703,3 тис. грн. і склала 1 032,3 тис. грн. Сума ПДВ (450 168,4 тис. грн.) і єдиного збору (6 425,2 тис. грн.) у 2008 році порівняно з 2007 роком зросла на 141,1 % і 43,4 % відповідно.

Найбільшу суму митних платежів як протягом 11 місяців 2007 року, так і аналогічного періоду 2008 року було перераховано відділом митного оформлення №1.

Основними факторами, що вплинули на податкові надходження до Держбюджету України у 2008 році були такі:

ь відсутність поставок сигарет з Європейських країн і застосування пільг у сплаті ввізного мита на підставі міжурядової угоди з Російською Федерацією;

ь скорочення обсягів ввезення сировини із-за кордону на ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин";

ь відсутність поставок з регіону скрапленого газу;

ь активізація діяльності підприємств, що використовують у виробництві давальницьку сировину іноземного замовника;

ь відсутність інвестицій та створення виробництв в регіоні;

ь відсутність у основного імпортера регіону довготривалих (на 1 рік, півроку) договорів на поставку сировини.

Варто зазначити, що найбільш рентабельним підрозділом Чернігівської митниці є і митний пост "Прилуки", який безпосередньо підпорядковується заступнику начальника Чернігівської митниці відповідно до розподілу обов'язків між начальником митниці та його заступниками. Митний пост "Прилуки" знаходиться в орендованому приміщенні "ЗАТ - Термінал-Центр" Чернігівської торгово-промислової палати у будинку Автовокзалу, де діє і пункт прибуття транспортних засобів, власник якого - "ЗАТ - Термінал-Центр". Станом на червень 2008 року 12 працівниками підрозділу спрямовано до Держбюджету близько 64 млн. грн. платежів, з яких: митні збори - близько 800 тис. грн.; мито - близько 12 млн. грн.; акцизний збір - близько 2 млн.грн.; ПДВ - близько 49 млн. 200 тис. грн. Тобто, у середньому результат роботи кожного працівника підрозділу по справлянню платежів до Держбюджету склав близько 5,3 млн. грн. Доведений план очікуваних показників митним постом "Прилуки" виконаний на 102,9%. Внесок м.п. "Прилуки" у загальних стягненнях платежів до Держбюджету Чернігівської митниці складає близько 55,3%. Лише у травні й червні плановий показник цих надходжень становив 12,4 млн. грн. Найбільш вагомі платники митних податків з імпортованих товарів у регіоні - АТ/ТК "В.А.Т. - Прилуки", ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин", ВАТ "Укрнафта", а з експортних - ВАТ "Будмаш" та "Держлісгосп". Активізувалась робота ЗАТ "Прилуцька швейна фабрика" і ЗАТ "Прилучанка" по переробці давальницької сировини іноземного замовника. З великими організаційними труднощами починає працювати ТОВ "Алітоні". Усього у регіоні діяльності митного посту "Прилуки" (а це місто Прилуки, Прилуцький, Срібнянський і Варвинський райони) зареєстровано 121 суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності. Що стосується аналізу процедур митного оформлення вантажів на м.п. "Прилуки" у динаміці порівняння за 2006-2008 роки, то слід зауважити, що пік цих митних оформлень та надходження митних платежів до Держбюджету відбувався у 2007 році, коли інтенсивно велась реконструкція і переоснащення тютюнової компанії "В.А.Т.- Прилуки", яка є найбільшим платником податків у регіоні діяльності підрозділу (майже 95%) та в цілому по Чернігівській митниці (близько 50%) всіх платежів. Порівняльний аналіз роботи м.п. "Прилуки" за 2006-2008 роки наведено в таблиці 2.1.3.

Таблиця 2.1.3 Порівняльний аналіз результатів роботи м.п. "Прилуки" за 2006-2008 роки

№ з/п	Показники діяльності	Роки	Абсолютне відхилення,+/-
		2006	2007	2008	2007 р.	2008 р.
1.	Оформлено ВМД:	2793	3249	3214	456	-35
	а) імпорт	2124	2292	2090	168	-202
	б) експорт	669	957	1124	288	167
	в) попередні повідомлення, попередні декларації	897	1249	1546	352	297
2.	Проведено митних доглядів вантажів:	4046	7059	6632	3013	-427
	а) автомашини	2239	2293	2205	54	-88
	б) з/д вагонів, цистерн	1807	4766	4427	2959	-339
3.	Виявлено порушення митних правил та складено протоколів про ПМП	7	16	12	9	-4
4.	Оформлено несупроводжуваного багажу фізичних осіб	34	30	28	-4	-2
5.	Оформлено вантажів до 100 євро	20	35	30	15	-5
6.	Оформлено карток-відмов у митному оформленні	15	31	60	16	29

Як бачимо з наведеної вище таблиці, у 2007 році порівняно з 2006 р. обсяги майже всіх показників діяльності м.п. "Прилуки" збільшилися за рахунок зростання кількості експортних поставок, особливо нафти, нафтогазового конденсату, газу та зернових. Проте вже у 2008 році обсяги цих показників, навпаки, зменшилися, крім експорту та попередніх повідомлень і декларацій, кількість яких протягом досліджуваного періоду поступово збільшується.

Що стосується митного оформлення вантажів у різних митних режимах, то найбільш поширеним митним режимом являється митний режим імпорту та експорту. Мають місце оформлення в незначній кількості у митних режимах:

переробки на митній території України;

тимчасового ввезення та вивезення майна;

внутрішнього транзиту;

митного оформлення вантажів фізичних осіб (ІМ-40Г, ІМ-31Г, НСБ, СБ та по квитанції МД-1);

вантажів вартістю до 100 Євро.

Інші митні режими в підрозділі впродовж 2008 року не застосовувались.

Досліджуючи механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці, з'ясували, що за підсумками роботи у першому кварталі 2009 року Чернігівська митниця перерахувала до Державного бюджету 95,6 мільйонів гривень. Отже, доведене Державною митною службою України завдання по перерахуванню податків і зборів виконано на 101,6%. Понад 33 мільйони гривень із загальної суми коштів спрямовано на дотації вирівнювання місцевого бюджету.

Крім того, аналізуючи роботу митниці, слід зазначити, що основні надходження коштів у І кварталі відбулись за рахунок митного оформлення: тютюнової сировини, сигарет, паперу, тютюну, фільтрів для сигарет. Тільки за рахунок митного оформлення цих груп товарів отримано 49,7 мільйонів гривень або 52% від загальної суми перерахованих митних платежів. Взагалі, у порівнянні з І кварталом минулого року, обсяг оподаткованого імпорту зменшився на 30,4%.

Протягом кварталу співробітниками митниці здійснено оформлення 3 867 зовнішньоекономічних операцій. Митний кордон у зоні діяльності Чернігівської митниці перетнуло 601 269 громадян. Через пункти пропуску на кордоні прослідувало 162 372 транспортних засобів та 1150,16 тисяч тонн вантажів.

Для своєчасного попередження та виявлення незаконних схем переміщення через кордон товарів і транспортних засобів здійснюється постійний контроль вантажопотоків товарів віднесених до групи ризику та товарів з високим рівнем оподаткування.

З початку року порушено 3 кримінальні справи на загальну суму 2,7 мільйони гривень. Працівниками оперативних підрозділів виявлено та припинено 212 адміністративних правопорушення на суму понад 8 мільйонів гривень.

За результатами рейтингу, проведеного Держмитслужбою України, Чернігівська митниця посіла третє місце після Чопської та Ягодинської. За показниками роботи у напрямку ефективності здійснення митних процедур та протидії митним правопорушенням Чернігівська митниця має найкращі результати серед митниць Центрального регіону, а за окремими показниками правоохоронної діяльності демонструє безперечну якість роботи в цілому по митній системі.

Загалом, на нашу думку, варто відмітити, що на сьогодні керівництвом та працівниками Чернігівської митниці зроблено серйозні практичні кроки, аби увесь процес митного оформлення і митного контролю для підприємств, організацій та громадян став більш прискореним, а митні процедури - наближеними до міжнародних стандартів.

Звичайно, зробити потрібно ще багато, і митниця не збавлятиме набраних темпів, адже митна система України працює і вдосконалюється на користь держави й усіх громадян.

Таким чином, проаналізувавши механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці, вважаємо за доцільне розглянути характеристику технології здійснення митного контролю та митного оформлення на митниці.

2.2 Характеристика технології здійснення митного контролю та митного оформлення на митниці

Процедури митного контролю та митного оформлення на Чернігівській митниці проводяться згідно Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.2005 р. № 314 [34] (далі - Порядок № 314), а також відповідно до Митного кодексу України і Положення про вантажну митну декларацію.

Схему процедури здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням ВМД наведено на рис. 2.2.1

Рис. 2.2.1 Схема процедури здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням ВМД



Рис. 2.2.1 Схема процедури здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням ВМД (закінчення)

Отже, в першу чергу начальник Чернігівської митниці визначає посадову особу (чергового по митниці, начальника підрозділу митного органу (далі - ПМО), його заступника або іншу уповноважену особу), відповідальну за прийняття ВМД, комерційних та інших необхідних для митного оформлення документів. Ця особа не повинна брати безпосередню участь у митному оформленні товарів.

Визначення посадової особи ПМО для прийняття ВМД до оформлення відображається в розділі І Інформаційного аркуша митного контролю товарів за ВМД (додаток В), який виготовляється митним органом.

Для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу Чернігівської митниці, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації і пропуск їх через митний кордон України, ВМД (додаток Г), заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів:

а) документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларування товарів;

б) товаросупровідні документи (міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) (додаток Д), інвойс (додаток Е));

в) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД (Акт фітосанітарного контролю імпортних та транзитних підкарантинних матеріалів та об'єктів, транспортних засобів, а також відбору зразків для фітосанітарної експертизи (додаток Є), ветеринарне свідоцтво (додаток Ж), ветеринарний сертифікат (додаток З));

г) документи, зазначені в графі 40 ВМД. У цій графі проставляються номер і дата попереднього документа (ВМД або, якщо вона не заповнювалась, реквізити документа, у якому заявлялися відомості про товар) та код цього документа згідно з Класифікатором документів (додаток И);

д) декларацію митної вартості (далі - ДМВ) (у встановлених законодавством випадках) та її електронну копію;

е) документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів.

На вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.

Копії поданих до оформлення документів засвідчуються написом "Копія. Згідно з оригіналом", підписом і печаткою декларанта.

Час подання ВМД, заповненої згідно з обраним митним режимом, її електронної копії та комплекту документів фіксується у відривному талоні Інформаційного аркуша, який видається декларанту.

На нашу думку, на жаль, не зовсім зрозумілим є те, що ВМД, яку подано митному органу, але ще не прийнято до оформлення, може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу. Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію [22], митниця або не приймає ВМД з причин, визначених в п. 4 цього Положення, із заповненням Картки відмови у митному оформленні, або приймає її з проставленням штампу "Під митним контролем" (далі - штамп "ПМК") в графі D, реєстраційного номера в графі 7, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку.

Варто зазначити, якщо документ є довгостроковим і його використання для цілей митного контролю й митного оформлення не припиняється після митного оформлення першої партії товарів, то при декларуванні першої партії товарів декларант може подати митному органу додаткову копію документа для зберігання її в окремій справі суб'єкта ЗЕД у ПМО.