Механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці та його вдосконалення

Довгострокові документи, строк дії яких закінчився, архівуються в установленому порядку.

На вимогу митного органу декларантом надається переклад на державну мову поданих до оформлення документів. Правильність перекладу засвідчується особою, що здійснила переклад.

По закінченні оформлення документи (завірені в установленому порядку їх копії), що були підставою для митного оформлення конкретної партії товарів, залишаються разом з першим основним аркушем ВМД на зберіганні в митниці.

Згідно Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації [24] митні процедури на Чернігівській митниці здійснюються наступним чином:

Прийняття ВМД до оформлення. При цьому уповноважена посадова особа здійснює такі дії:

1) перевіряє повноваження декларанта;

2) перевіряє дотримання строків подання ВМД митному органу призначення;

3) перевіряє виконання особою, що здійснює перевезення, зобов'язання щодо доставки товарів у митний орган призначення;

4) перевіряє магнітний носій на відсутність вірусів;

5) за допомогою програмного забезпечення перевіряє правильність заповнення декларантом ВМД;

6) перевіряє відповідність відомостей, унесених до всіх граф електронної копії ВМД, відомостям, що містяться у відповідних графах ВМД на паперовому носії;

7) перевіряє комплектність отриманих від декларанта документів і їх відповідність даним, зазначеним у графах 40 і 44 ВМД;

8) перевіряє наявність документів, що видаються уповноваженими органами державної влади на окремі товари, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлено обмеження, - з урахуванням заявленого декларантом коду товару згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 );

9) перевіряє наявність фактів застосування до суб'єкта ЗЕД і/або іноземного суб'єкта господарської діяльності санкцій Міністерства економіки України, а також фактів порушення суб'єктом ЗЕД митних правил.

До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності чи іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

ь індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосування якого передбачає здійснення Мінекономіки України індивідуального ліцензування кожної зовнішньоекономічної операції певного виду ЗЕД;

ь тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - означає позбавлення права займатися всіма видами ЗЕД, за винятком завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності були перераховані кошти до застосування цієї санкції, а також за винятком завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, що була відправлена за межі України українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або відправлена за межі України іноземними суб'єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.

Спеціальні санкції застосовуються Мінекономіки України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за рішеннями судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно перебувають за її межами, Національного банку України. Встановлено, що санкції застосовуються на строк до вжиття суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності практичних заходів для усунення порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин та для приведення їх ЗЕД у відповідність до законодавчих і нормативних актів України;

10) перевіряє відповідність зазначених у ВМД даних про товари даним, зазначеним у дозвільних документах уповноважених державних органів, що підтверджують проведення інших видів контролю, якщо товари підлягають цим видам контролю (у встановлених законодавством випадках - перевірка наявності відповідних відміток у товаросупровідних документах);

11) у разі прийняття позитивного висновку здійснює прийом ВМД до оформлення шляхом:

· проставлення відбитка штампа "Під митним контролем" у графі D основних аркушів і на всіх додаткових аркушах ВМД, а також підпису, свого прізвища й часу прийняття ВМД до оформлення на першому основному аркуші ВМД;

· у встановлених випадках зазначення дати, з якої товари перебувають під митним контролем;

· присвоєння ВМД реєстраційного номера у порядку, визначеному Держмитслужбою. Реєстраційний номер заноситься до журналу обліку ВМД.

Журнал обліку ВМД містить: порядковий номер ВМД; дату реєстрації; реєстраційний номер ВМД; тип ВМД; відомості про відправника та одержувача (назва, юридична адреса, для резидентів - код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України); відомості про особу, яка відповідає за фінансове врегулювання (сторону зовнішньоекономічного контракту); відомості про декларанта; прізвище, ім'я та по батькові, номер штампа "Під митним контролем" та номер особистої номерної печатки інспектора, який завершив митне оформлення за даною ВМД; номер документа про відмову в митному оформленні; примітки.

Слід зазначити, що ведення Журналу обліку ВМД здійснюється в електронному вигляді з використанням програмно-інформаційного комплексу "Автоматизована система митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації" ЄАІС. Щомісяця цей Журнал роздруковується і формується в справи для зберігання відповідно до Інструкції з діловодства в митній службі України, затвердженої наказом Держмитслужби України від 28.12.2002 № 747 (зі змінами) [33].

До графи "Примітки" журналу обліку ВМД вносяться відомості про відмову в митному оформленні та зазначаються причини відмови. За рішенням начальника митниці до журналу обліку ВМД можуть вноситись інші додаткові відомості.

· проставлення в установлених випадках відбитка штампа ПМК на товаросупровідних документах;

· присвоєння ДМВ (за наявності) та Інформаційному аркушу номера, що відповідає реєстраційному номеру ВМД.

Після цього інспектор вносить до електронної копії ВМД її реєстраційний номер, номер штампа ПМК, а також електронні копії ВМД і ДМВ (за наявності) до бази даних Чернігівської митниці. Потім надсилає електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС) у випадках і в строки, визначені законодавством України.

Після завершення процедури прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.

ВМД не приймається для оформлення у разі:

ь відсутності повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;

ь заповнення ВМД декларантом з порушенням Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами та доповненнями до неї) [22], Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України [31], зареєстрованої в Міністерстві юстиції, та інших нормативно-правових актів;

ь заповнення ВМД з підчистками та помилками. Виправлення у ВМД можуть бути зроблені у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" [22]. Аналізуючи це Положення, можна зробити висновок, що важливе значення для застосування процедур митного контролю до товарів, які впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, мають дані, що містяться у графах 12, 22, 24, 36, 38, 42, 45, 46, 47 ВМД. Саме в цих графах виправлення не допускаються. Щодо інших граф, то виправлення можуть бути зроблені шляхом перекреслення помилкових і зазначення правильних відомостей (друкованим способом або від руки).

Відомості, зазначені у ВМД, можуть бути змінені чи доповнені декларантом лише з дозволу посадової особи митниці до моменту прийняття цієї ВМД до оформлення. Зміни чи доповнення вносяться декларантом до всіх аркушів ВМД і, одночасно, до електронної копії ВМД з використанням при цьому програмних продуктів декларанта.

У ВМД не допускаються більш як три зміни (доповнення) у ВМД (без урахування змін (доповнень), що дублюються (повторюються) на додаткових аркушах ВМД (форма МД-3) унаслідок унесення змін (доповнень) до основного аркуша. Кожна зміна чи доповнення завіряється печаткою декларанта.

Посадові особи Чернігівської митниці не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в ній і в її електронній копії, за винятком тих граф ВМД, заповнення яких належить до компетенції митних органів.

Посадова особа Чернігівської митниці, яка вчиняє записи та вносить відмітки до ВМД на паперовому носії, повинна внести ці записи та відмітки й до її електронної копії.

На нашу думку, незрозумілим є введення обмеження на внесення виправлень до ВМД. Старим Порядком № 561 [32] дозволялося вносити зміни (з урахуванням обмежень, визначених п. 7.4 Порядку № 561) під час проведення оформлення (п. 7.1 Порядку № 561). За новим Порядком № 314 зміни до ВМД можна вносити (з урахуванням аналогічних обмежень, визначених п. 5.3 Порядку № 314) тільки до моменту прийняття ВМД до оформлення (п. 5.1 Порядку № 314).

Отже, з врахуванням того, що після проведення митного оформлення неможливо буде довести, коли були внесені зміни до ВМД (до прийняття чи після), декларантам при виявленні незначних помилок у черговий раз доведеться "домовлятися" з інспекторами вантажних відділів про внесення змін до ВМД, щоб не передруковувати ВМД та наново починати митне оформлення.

ь в інших випадках, передбачених законодавством України.

Наступним етапом порядку здійснення митних процедур є митний контроль при якому здійснюються:

а) перевірка правильності застосування валютного курсу;

б) перевірка відповідності даних про банківські реквізити підприємства (графа 28), зазначених в електронній копії ВМД, даним, які містяться в поданих документах і в переліку вповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам;

в) перевірка наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України;

г) перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Правильне визначення коду товару вважається основою системи заходів регулювання зовнішньоекономічної торгівлі й дає можливість у подальшому вірно визначити ставку мита в цілях митного оформлення, потребу надання митниці тих або інших дозволів уповноважених державних органів тощо. Тому посадовими особами Чернігівської митниці надається важливе значення контролю за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів з метою митного оформлення;

д) перевірка правильності визначення митної вартості товарів. За наявності ДМВ - зазначення в ній у встановленому порядку рішення, прийнятого за результатами такої перевірки. Таким чином, головна увага інспекторами митниці приділяється правильності визначення митної вартості, оскільки вона є найважливішою категорією, яка використовується під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України з метою обкладення товарів і транспортних засобів ввізним або вивізним митом, іншими податками та зборами; ведення митної статистики та статистики зовнішньої торгівлі; застосування заходів нетарифного регулювання;

е) перевірка надходження коштів суб'єкта ЗЕД на спеціальний рахунок митного органу та перевірка правильності заповнення графи В ВМД;

ж) перевірка правильності визначення країни походження товарів (згідно з поданими документами);

з) перевірка правильності нарахування митних податків і зборів за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства;

и) контроль своєчасності й повноти сплати податків і зборів;

к) контроль і облік векселів, поданих суб'єктами ЗЕД під час митного оформлення товарів за ВМД.

Недоліком, на наш погляд, є те, що в цьому Порядку № 314 ніде не згадується, а, отже, й не сказано про окремих посадових осіб, уповноважених на перевірку правильності визначення митної вартості, класифікації товару та інших (крім посадової особи, яка здійснює контроль за переміщенням товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності), що дозволяє припустити, що всі передбачені митні процедури можуть бути проведені однією посадовою особою митниці.

У разі відсутності зауважень за підсумками контролю на платіжному дорученні проставляються відповідні позначки про списання (справляння) сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, установленому законодавством України, заповняється графа С ВМД, в якій записи засвідчуються проставленням відбитка номерного штампа "Сплачено" (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому - назву митного органу, напис "Сплачено", місце для підпису й дати) на всіх аркушах ВМД і заповненням його, а також вносяться відомості до електронної копії ВМД.

У випадку, коли документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, посадовою особою ініціюється питання про проведення митного огляду.

Потреба проведення митного огляду та визначення обсягів інших митних процедур може бути визначена також за результатами оцінки ризику за ВМД автоматизованою системою аналізу та управління ризиками.

Якщо посадова особа підрозділу Чернігівської митниці самостійно прийняла рішення про відсутність потреби в проведенні митного огляду, то ВМД і пакет документів не подаються на розгляд начальнику підрозділу цього митного органу чи іншій посадовій особі ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, розділи II, III і IV Інформаційного аркуша не заповнюються.

В інших випадках рішення про потребу проведення митного огляду приймає начальник підрозділу Чернігівської митниці чи інша посадова особа ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, про що вчиняє відповідний запис у розділі III Інформаційного аркуша. Запис засвідчується його особистим підписом із зазначенням посади, дати, ініціалів, прізвища.

За рішенням начальника ПМО до митного огляду можуть бути залучені посадові особи іншого підрозділу митного органу.

Наявність задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, є підставою для залучення до митного огляду посадової особи, яка здійснює контроль за переміщенням товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.

Інспектор (інспектори), який проводить митний огляд, перевіряє в обсязі, що відповідає меті проведення митного огляду, відповідність пред'явлених товарів даним, унесеним декларантом до граф 6, 18, 19, 21, 27, 30, 31, 34, 35, 38, 50 ВМД, і несе відповідальність за не проведення чи неналежне проведення такої перевірки.

Митний огляд є найбільш ефективною формою серед інших форм митного контролю, який здійснюється з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Крім того, застосування цієї форми потребує раціонального підходу з боку митних органів, оцінки різноманітних факторів, які можуть вказати на необхідність застосування саме цієї форми митного контролю. На наш погляд, це обумовлено тим, що митний огляд потребує певних часових і фінансових витрат, наявності умов для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт.

За результатами митного огляду оформлюється Акт про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за ВМД (далі - Акт), форма якого встановлюється Держмитслужбою (додаток І). Цей Акт обов'язково складається в разі:

ь вирішення спірних і складних питань класифікації та кодування товарів;

ь вирішення спірних і складних питань визначення митної вартості товарів;

ь вирішення спірних питань визначення країни походження товарів;

ь прохання декларанта;

ь виявлення невідповідності пред'явлених до митного огляду товарів заявленим відомостям про них, виявлення контрабанди чи порушень митних правил.

У пункті 7.3 "Опис, кількість і країна походження товарів (за маркуванням)" Акта зазначаються всі відомості, передбачені формою Акта, у разі: виявлення невідповідності оглянутих товарів відомостям, заявленим про них у ВМД; якщо за результатами оцінки ризику за ВМД автоматизованою системою аналізу та управління ризиками визначено необхідність проведення митного огляду товару. В інших випадках до пункту 7.3 Акта вносяться виключно відомості, обумовлені метою проведення митного огляду. У всіх випадках у пункті 7.3 Акта наводяться видимі при зовнішньому огляді наявні ідентифікаційні характеристики товарів.

Акт заповнюється посадовою особою митного органу від руки або з використанням засобів комп'ютерної техніки і завіряється її особистим підписом та проставленням штампа "Під митним контролем". Кількість примірників Акта про проведення митного огляду установлюється Технологією митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів митниці залежно від виду транспорту, яким переміщуються ці товари та інші предмети, але не менше трьох екземплярів (1-й зберігається разом з комплектом документів і першим основним листом ВМД, 2-й передається декларанту, 3-й - перевізнику або представнику складу, де знаходиться вантаж під митним контролем)

Кожний Акт реєструється в журналі обліку актів про проведення митного огляду, який містить:

1) реєстраційний номер Акта про проведення митного огляду;

2) дату складання Акта про проведення митного огляду;

3) реєстраційний номер ВМД;

4) найменування вантажу;

5) прізвище інспектора, що здійснив митний огляд;

6) особистий підпис інспектора, що здійснив митний огляд;

7) примітки.

До графи "Примітки" журналу обліку вносяться відомості про результати митного огляду та виявлені порушення.

У разі проведення митного огляду без складення Акта посадова особа вчиняє в розділі IV Інформаційного аркуша запис про відповідність товарів відомостям, заявленим у ВМД, з урахуванням мети проведення митного огляду, проставляє час початку й закінчення його, а також відбиток штампа ПМК, свої підпис і прізвище, що свідчить про завершення цієї форми митного контролю.

Також у випадках, передбачених законодавством України, митним органом, чи за результатами перевірки документів та/або митного огляду - до підрозділу, до компетенції якого віднесено або контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення, або контроль за правильністю визначення митної вартості, або перевірку правильності визначення країни походження товарів може оформлюватися запит (додаток Ї), у разі:

· вирішення спірних питань правильності класифікації та кодування товарів;

· вирішення спірних питань правильності визначення митної вартості товарів;

· потреби перевірки правильності визначення країни походження товару;

· потреби перевірки сертифіката про походження товару, який застосовується для підтвердження країни походження товару, що ввозиться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, укладених Україною (далі - преференційний сертифікат).

Потреба вирішення того чи іншого питання позначається шляхом перекреслення (Х) потрібної клітинки в запиті чи зазначення у вільних рядках інших завдань для перевірки.

Митне оформлення товарів, щодо яких було направлено запит, не може бути завершено до отримання відповіді на цей запит.

Завершення митного контролю й митного оформлення. Видача оформлених документів декларанту.

При цьому здійснюються:

ь нарахування збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари, чи поза робочим часом, установленим для митного органу (у разі здійснення такого оформлення); доповнення записів у графі 47 ВМД;

ь списання (справляння) збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари, чи поза робочим часом, установленим для митного органу (у разі здійснення такого оформлення); доповнення записів у графах В і С ВМД.

Завершення митного оформлення здійснюється з урахуванням результатів контролю (контрольних операцій) на попередніх етапах, шляхом:

­ проставлення своїх підпису й прізвища та відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів ВМД;

­ проставлення відбитка особистої номерної печатки на товаросупровідних документах.

Після завершення митного оформлення товару здійснюють такі операції, як розподіл аркушів ВМД і примірників ДМВ у порядку, установленому законодавством України та видача декларанту відповідного аркуша (аркушів) ВМД, магнітного носія з електронною копією ВМД і комплекту документів (крім документів, що повинні зберігатися в митному органі) під його підпис в Інформаційному аркуші.

Отже, оформлені Чернігівською митницею аркуші ВМД розподіляються у такому порядку:

1) перший основний аркуш ("примірник для митниці") зберігається разом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення, в митному підрозділі, що здійснював митне оформлення, протягом 12 календарних місяців, після чого передається на зберігання до архіву митниці;

2) другий основний аркуш ("примірник для статистики") використовується у підрозділі митної статистики органу Державної митної служби;

3) третій основний аркуш ("примірник для митниці") використовується у підрозділі митних доходів та платежів органу Державної митної служби;

4) четвертий основний аркуш ("примірник для митниці") використовується залежно від виду зовнішньоекономічної операції:

а) під час оформлення товару, що вивозиться за межі митної території України, аркуш передається декларанту для доставки разом з товаром у пункт пропуску на державному кордоні України. Після проведення процедури пропуску він передається до архіву митниці, що здійснила пропуск товару через державний кордон;

б) під час оформлення товару, що ввозиться на митну територію України, аркуш передається декларанту;

5) п'ятий основний аркуш ("примірник для декларанта") передається декларанту.

Якщо декларування товару проводиться особою, уповноваженою на декларування, то:

­ під час митного оформлення товару, що ввозиться на митну територію України, четвертий аркуш ВМД передається власникові товару, а п'ятий аркуш - особі, уповноваженій на декларування;

­ під час митного оформлення експорту товару на прохання декларанта передбачається оформлення шостого аркуша ВМД, при цьому він повинен бути копією п'ятого аркуша. При використанні шостого аркуша ВМД на зворотному боці першого і п'ятого аркушів декларантом робиться запис "Оформлено шостий аркуш ВМД", який засвідчується печаткою декларанта. При цьому п'ятий аркуш ВМД передається власникові товару.

Додаткові аркуші ВМД розподіляються в аналогічному порядку.

Проте Державною митною службою може бути встановлений інший порядок розподілу аркушів ВМД.

Під час проведення статистичного контролю посадовою особою здійснюються такі заходи:

· приведення відомостей граф електронної копії ВМД у відповідність до відомостей граф оформленої ВМД (унесення відомостей, що належать до компетенції митних органів);

· передання в установлений строк електронної копії ВМД до ЄАІС;

· проставлення на першому аркуші ВМД своїх підпису, ініціалів, прізвища й відбитка номерного штампа "Статистичний контроль проведено" і заповнення цього штампа, що свідчить про завершення статистичного контролю.

Посадова особа Чернігівської митниці може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - Картка відмови) в порядку, затвердженому наказом Держмитслужби України "Про затвердження Порядку заповнення і використання Картки відмови" [29], за наявності наступних підстав:

а) ВМД подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;

б) подається поза часом, установленим митним органом для митного оформлення;

в) декларація подається не за місцем, визначеним митним органом для митного оформлення, або без попереднього погодження з митним органом;

г) використовуються інші, не передбачені Положенням бланки декларацій;

д) декларація оформлена з порушенням вимог законодавства;

е) в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відмова у митному оформленні має місце, таким чином, у випадках виявлення посадовими особами митниці недотримання суб'єктами переміщення встановлених митних правил, яке, проте, не спричиняє необхідності притягнення особи до юридичної відповідальності.

Картка відмови в митному оформленні виконує дві функції, які не дозволяють розцінювати її лише як адміністративний заборонний документ:

1) інформаційну - в ній повідомляються підстави відмови, після усунення яких особа вправі знову пред'явити документи, що свідчать про намір переміщення через митний кордон;

2) гарантування - не виникає ситуації невизначеності, особа, яка вважає, що її права порушено, може предметно оскаржити відмову, оскільки невидача картки відмови у митному оформленні фактично не дозволяє декларанту реалізувати своє право на оскарження дій відповідача - митного органу. Отже, важко не погодитися з позицією, що для практики правозастосовної діяльності Чернігівської митниці важливою є проблема відмови в митному оформленні - негативна реакція митниці на подану декларацію найчастіше стає приводом для оскарження таких дій в господарському суді.

Реєстраційний номер ВМД, за якою відмовлено в митному оформленні, підлягає анулюванню. Анульований реєстраційний номер ВМД не може бути присвоєний іншій декларації. Інформація про анулювання реєстраційного номера ВМД заноситься в графу "Примітки" Журналу обліку ВМД. У справах митного органу залишаються Картка відмови й перший аркуш ВМД.

Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначеному митному режимі і підтверджує права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Вважаємо, що позитивним є те, що посадові особи підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил та/або митної варти Чернігівської митниці залучаються до проведення митного контролю за наявності в митному органі інформації (орієнтування) про незаконне переміщення товарів або при виявленні під час перевірки документів чи вибіркового митного огляду ознак, що вказують на можливість переміщення товарів з порушеннями митного законодавства України, тоді як раніше вони мали право брати участь у здійсненні митного контролю на будь-якому етапі оформлення. При розслідуванні справ про порушення митних правил посадова особа митного підрозділу, у провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, може письмово витребувати документи, необхідні для розгляду справи. При цьому у справах відділу залишається письмова вимога про надання документів, а також копії витребуваних документів. Також Чернігівська митниця здійснює аналітичні операції з метою прогнозування та виявлення фактів порушень при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб'єктами ЗЕД, характеризування динаміки здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Отже, охарактеризувавши технологію здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів на Чернігівській митниці, необхідно докладніше ознайомитися з питаннями щодо удосконалення механізму здійснення митних процедур на митниці.

Висновки до другого розділу

У цьому розділі нами було проаналізовано механізм здійснення митних процедур на Чернігівській митниці, про ефективність якого свідчить те, що впродовж 2006-2008 років від митниці до державної казни надійшло понад 1 мільярд гривень, а планові показники за аналогічний період виконано більше, ніж на 100%.

Також було охарактеризовано технологію здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів на Чернігівській митниці, який проводиться згідно Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації.

Досліджено, що в процесі здійснення митних процедур негативним є те, що ВМД, яку подано митному органу, але ще не прийнято до оформлення, може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу. Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, митниця або не приймає ВМД з причин, визначених в п. 4 цього Положення, із заповненням Картки відмови у митному оформленні, або приймає її з проставленням штампу "Під митним контролем" в графі D, реєстраційного номера в графі 7, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку.

Проте позитивним є факт залучення посадових осіб підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил та митної варти Чернігівської митниці до проведення митного контролю за наявності в митному органі інформації про незаконне переміщення товарів або при виявленні під час перевірки документів чи вибіркового митного огляду ознак, які вказують на можливість переміщення товарів з порушеннями митного законодавства України, тоді як раніше вони мали право брати участь у здійсненні митного контролю на будь-якому етапі оформлення.

Загалом, митницею зроблено кроки, щодо наближення митних процедур до міжнародних стандартів.

Розділ 3. Удосконалення організаційно-правового механізму здійснення митних процедур на Чернігівській митниці

3.1 Удосконалення механізму здійснення митних процедур на митниці

На сьогоднішній день удосконалення механізму здійснення митних процедур є першочерговим завданням не тільки для Державної митної служби України, а й для Чернігівської митниці зокрема.

Насамперед, для забезпечення вдосконалення роботи зі спрощення митних процедур і підвищення ефективності технологій митного контролю треба керуватись такими базовими принципами:

забезпечення належної ефективності митного контролю;

оптимізація використання митних ресурсів;

прозорість роботи митних органів;

сприятливе ставлення до суб'єктів ЗЕД;

уникнення бюрократизму в документообігу.

Вважаємо, що основними напрямками удосконалення митних процедур на Чернігівській митниці є:

а) у правовій сфері:

ь розроблення та впровадження в діяльність законодавчих та нормативно-правових актів, обумовлених приєднанням України до Міжнародної конвенції про гармонізацію і спрощення митних процедур (Кіотська конвенція).

Впровадження в митну справу міжнародних норм і правил дозволить перейти до застосування єдиних стандартів у сфері митної справи і вирішити питання, пов'язані з приєднанням до Міжнародної конвенції про гармонізацію і спрощення митних процедур, а також здійснити поетапне зближення митного законодавства і митних процедур, які застосовуються в Україні, до країн Євросоюзу. Цей захід є найбільш визначальним для успішної реалізації всіх інших заходів.

ь забезпечення паралельного, разом з процесом технічного розроблення відповідних правових норм, використання результатів діяльності регіональних митниць з виконання контрольно-координуючої функції. Це сприятиме уникненню майбутніх часових та ресурсних витрат, пов'язаних з набуттям практичного досвіду застосування положень Кіотської конвенції.

б) у сфері зі спрощення процедур митного контролю та митного оформлення:

ь впровадження уніфікованих технологій митного контролю та митного оформлення, які безперервно охоплюють всю послідовність руху товарів і транспортних засобів під час перебування їх під митним контролем;

ь поступова адаптація технологій до роботи з інформацією про товари та транспортні засоби;

ь розроблення та впровадження в практичну діяльність уніфікованих форм звітності про результати митних оглядів. Це дасть можливість, з одного боку, забезпечити обґрунтованість митних оглядів, а, з іншого боку, підвищити їх результативність;

ь продовження досягнення уніфікації та вичерпності вимог до інформації та митних документів;

в) у сфері організаційної діяльності:

ь розробка заходів щодо забезпечення дотримання працівниками митного органу та суб'єктами ЗЕД законодавства України з питань митної справи при переміщенні товарів і транспортних засобів.

З метою підвищення ефективності митного контролю та митного оформлення, посилення відповідальності, зменшення ролі суб'єктивного фактору під час прийняття класифікаційних рішень як посадовими особами митниці, так і декларантами, необхідно створити незалежний орган з питань класифікації, який провадив би свою діяльність шляхом наукових досліджень та унормування у правових актах системи критеріїв здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

Також, для підвищення ефективності транспортно-митних процедур на митниці, на нашу думку, потрібно (рис. 3.1.1):

Вважаємо, що для забезпечення надійності та безпеки доставки вантажів варто запропонувати Державній митній службі України розробити та впровадити електронну систему управління процесом перевезень на основі Системи глобального позиціювання. Суть системи управління та контролю перевезень вантажів митною територією України полягає у можливості абонента контролюючого органу в будь-який момент часу встановити точне місцезнаходження і стан вантажу та транспортного засобу.

Що стосується основних заходів удосконалення типової і принципової схеми організації митних процедур, то на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних відносин України вони полягають у:

1. скороченні термінів і підвищенні якості огляду товарів і транспортних засобів;

2. скороченні термінів сплати митних платежів;

3. вдосконаленні документального оформлення митних процедур;

4. попередженні заподіяння збитку економіці і загрози загальної безпеки країни;

5. зменшенні витрат на здійснення контролю за допомогою розробки гнучких технологій залежно від категорій товарів і осіб, що їх переміщують;

6. забезпеченні доставки товарів у повному обсязі до місць митного оформлення;

7. поліпшенні взаємодії з транспортними організаціями за допомогою розробки і впровадження спільних технологій, що забезпечують здійснення ефективного митного контролю та оформлення товарів з урахуванням необхідності забезпечення безперервності перевізного процесу і необхідності скорочення простою транспортних засобів;

8. вдосконаленні контролю на напрямах незаконного переміщення товарів і транспортних засобів.

Але, на наш погляд, враховуючи суттєве значення проблем, пов'язаних з діяльністю Чернігівської митниці у сфері митних процедур, до цього переліку необхідно додати заходи, представлені у таблиці 3.1.1 (див. с. 83.).

Таким чином, лише в результаті вдосконалення організації митних процедур, а також організаційної структури митних органів на кожній ділянці здійснення цього процесу може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.

Не в останню чергу, перспективними напрямами наукових розробок у митній справі є втілення сучасних інформаційних технологій для уніфікації та модернізації процедур контролю за переміщенням товарів, розвитку систем електронного документообігу в митній справі та удосконалення технології та уніфікації документального супроводження контролю під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, впровадження "Електронного декларування".

Таблиця 3.1.1 Заходи щодо удосконалення типової схеми організації митних процедур на митниці

№	Найменування заходу
1	Підготовка проектів необхідних законодавчих актів щодо удосконалення, узгодження та уникнення суперечностей положень нормативно-правових актів, які прямо чи опосередковано регулюють митну справу в Україні;
2	Унормування переліків й структур для вирішення питання щодо пропуску товару через митний кордон;
3	Врегулювання співвідношення між кількістю та якістю процедур митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
4	Розробка типових митних процедур;
5	Удосконалення форм і методів митного контролю;
6	Створення власної митної лабораторії;
7	Спрощення та оптимізація часу на проведення митних процедур митного контролю та митного оформлення товару фізичних та юридичних осіб, що переміщуються через митний кордон;
8	Опрацювання правових та технічних питань обміну даними між митними органами країни-експортера та країни-імпортера про переміщувані товари з метою забезпечення надійності митного оформлення, контролю та прискорення цих процедур;
9	Удосконалення автоматизованої системи керування ризиками при здійсненні митного контролю та митного оформлення;
10	Оптимізація організаційної структури Чернігівської митниці та удосконалення порядку організації процесів прийняття управлінських рішень;
11	Забезпечення простоти та прозорості звернення фізичних та юридичних осіб до посадових та службових осіб митних органів.

Ще одним із шляхів удосконалення митних процедур є створення власного центру сертифікації ключів (для співробітників митниці), який буде використовуватися як для системи електронного декларування, так і системи електронного документообігу в цілому.

Крім того, зважаючи на виключно важливу роль міжнародної діяльності в роботі митної служби України, необхідно поглиблювати вивчення іноземних мов як запоруки успішної діяльності митників в рамках міжнародної комунікації.

На нашу думку, необхідно забезпечити й подальший розвиток застосування економіко-математичних методів та математичного моделювання для вирішення різноманітних задач:

ь визначення коефіцієнта можливості прийняття рішення в експертних системах за неповних вхідних даних;

ь використання спеціального програмного забезпечення для оптимізації технологічних процесів митного оформлення вантажів;

ь оптимізації митного контролю на базі економіко-математичних методів;

ь удосконалення інформаційних технологій при обслуговуванні вантажовідправників;

ь дослідження деяких аспектів застосування генераторів псевдо випадкових послідовностей у комплексних системах захисту інформації митної служби;

ь моделювання інформаційно-управлінських процесів у митній службі;

ь дослідженню супутникових технології в системі безпеки і контролю переміщення вантажів.

Також, щоб максимально наблизитися до європейського принципу чотирьох свобод - вільного пересування людей, товарів, капіталу та послуг, на нашу думку, потрібно провести з Польщею переговори з удосконалення митних процедур, спрощення візового режиму, що є принциповим у питаннях торгово-економічного співробітництва, зокрема щодо недопущення зниження товарообігу між країнами. Питання вдосконалення митних процедур, спрощення візового режиму, протидії корупції, контрабанді, незаконній міграції - важлива складова двостороннього співробітництва.

Важливою тенденцією розвитку митної справи з метою прискорення товаропотоку є прагнення виконувати більшість митних процедур ще до надходження товару у пункт пропуску на митному кордоні. З огляду на це доцільно було б запровадити у практику митної діяльності прийняття попередніх рішень щодо товару, його класифікації за товарною номенклатурою, митної вартості тощо.

На жаль, митні процедури, які застосовуються на сьогоднішній день в Україні, не в повній мірі відповідають визнаним в усьому світі таким процедурам як: попереднє інформування, електронне декларування, система керування ризиками, пост-аудит, рамкові стандарти безпеки і сприяння торгівлі, впровадження яких можливо лише шляхом реалізації мір, спрямованих на використанні принципів інтегрованого керування за допомогою інформаційних технологій.

Одним із напрямків підвищення ефективності роботи Чернігівської митниці у галузі здійснення митних процедур є створення та організація електронного інформаційного середовища в митній службі, що можливо представити як перехід від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.

Основою, на якій базується вищенаведена система, є "Електронна митниця", яка на сьогоднішній день вже застосовується працівниками Чернігівської митниці та інших митних органів, проте потребує подальшого впровадження.

Нова автоматизована виконавчо-контрольна система повинна бути створена на нових інформаційних технологіях та, відповідно, на сучасній матеріальній базі, яка дозволить побудувати модернізовану багаторівневу систему з відомчою телекомунікаційною мережею, забезпеченою комплексною системою захисту інформації, що потребує тривалого часу та значних капіталовкладень. Технологічні та технічні проблеми (канали зв'язку, формати даних, які передаються, програмні продукти) не дозволяють сьогодні широкомасштабно розпочати введення процедур інформаційних технологій. А саме для їх вирішення необхідне забезпечення пріоритетного фінансування.

У рішеннях Євросоюзу "Електронна митниця" є базою для створення "єдиного вікна", яке зобов'язані використовувати інші відомства, що задіяні у митній справі. Тому і на митні органи України повинні бути покладені додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств в цьому напрямку, затвердження яких необхідно відповідними рішеннями Уряду. Для реалізації зазначеного потрібно розробити та представити розширений детальний план переведення на інформаційні технології, відмови від паперових технологій, введення контрольної системи, яка буде охоплювати усі сфери митної діяльності та стане базою для прийняття управлінських рішень.

Це потребує активного інституційного розвитку самої митної служби. Основні його етапи:

1) створення окремої юридичної особи у вигляді "Інформаційної регіональної митниці" з підрозділами подвійного підпорядкування у митницях та усіх митних установах. Структура "Регіональної інформаційної митниці" зображена на рис. 3.1.2 (див. с. 87);

2) створення у складі центрального апарату ДМСУ оперативного центру для обробки інформації та прийняття управлінських рішень (головним завданням якого буде постійний моніторинг усієї вхідної інформації, її аналіз з використанням системи управління ризиків та надання оперативних вказівок митним органам для цільового використання методів вибіркового контролю і забезпечення своєчасного реагування на загрози, які пов'язані з порушенням митного законодавства);

3) уведення окремого підрозділу у складі центрального апарату (наприклад, департаменту інформаційних технологій), який буде розробником інформаційної стратегії, замовником інформаційних технологій та незалежним контролером втілення їх в життя.



Запропоновані заходи необхідні для координування напрямків розвитку митних органів України, які повинні ґрунтуватися на інформаційних технологіях та в основному співпадати з принципами діяльності та механізмами реалізації митних служб провідних країн світу й базуватися на міжнародних конвенціях і рекомендаціях.

Тому, узагальнюючи вищевикладене, варто зазначити, що удосконалення технології митних процедур тісно пов'язане із оптимізацією її інформаційного забезпечення, яке розглянемо більш докладно.

3.2 Оптимізація інформаційного забезпечення процесу управління митними процедурами

Стратегія розвитку сучасного суспільства однозначно засвідчує, що перемоги досягають ті структури, які накопичують та вміло розпоряджаються наявною інформацією. Збір і обробка великих об'ємів інформації, на сьогоднішній момент, можливі тільки з застосуванням інформаційних технологій, які реалізуються шляхом створення комплексних систем. Провідні митні служби світу таких країн, як Німеччина, Франція, Росія, Японія, Китай, США, Канада та багато інших держав також активно переходять на сучасні електронні технології.

Втілення новітніх технологій Митною службою України в митну справу українських митниць, зокрема, й Чернігівської розпочалося ще в 1992 році. У 2005 році почався новий етап цієї роботи з розробки принципів побудови багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" та її часткової реалізації.

Вважаємо, що оптимальним інформаційним забезпеченням процесу управління митними процедурами є саме ця комплексна система, створення якої спрямовано на оперативне отримання актуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, удосконалення інформаційної інфраструктури Держмитслужби.

Зрештою, "електронну митницю" варто вважати основою митних технологій і головним механізмом забезпечення митної безпеки держави.

Основні положення з формування інформаційно-телекомунікаційного забезпечення комплексної системи, принципи її побудови визначені в Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" (додаток Й).

План заходів з реалізації Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" представлено в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1 План заходів з реалізації Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця"

№ з/п	Найменування заходу	Строк виконання
1.	Створення нормативно-правової бази для застосування багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" (далi - комплексна система)	2009 рiк
2.	Створення оптимальної структури iнформацiйного наповнення електронних систем, призначених для пiдготовки рiшень	- " -
3.	Поступове об'єднання автоматизованих систем, що функцiонують у митнiй службi	- " -
4.	Розвиток вiдомчої телекомунiкацiйної мережi, призначеної для передачi даних, голосу, вiдеозображення, та iнтеграцiя її з iншими аналогiчними мережами органiв державної влади	- " -
5.	Забезпечення захисту iнформацiї в iнформацiйно-телекомунiкацiйних системах митних органiв	- " -
6.	Забезпечення митних органiв сучасними iнформацiйно-телекомунiкацiйними системами та упорядкування практики застосування технiчних засобiв митного контролю	- " -
7.	Створення системи адмiнiстрування рiшень митних органiв пiд час пiдготовки, прийняття, доведення рiшень та контролю за їх виконанням, що є необхiдною умовою для мiнiмiзацiї часу проходження митних процедур (для суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi) та рацiоналiзацiї дiй контролюючих органiв	2010 рiк
8.	Створення системи оперативного виконання рiшень митних органiв	- " -
9.	Запровадження електронного цифрового пiдпису в межах комплексної системи	- " -
10.	Створення комплексної системи захисту iнформацiї	- " -
11.	Удосконалення програмного забезпечення функцiонування механiзму електронного декларування	2010 рiк
12.	Введення в дiю у повнофункцiональному режимi резервного центру обробки даних
13.	Розвиток телекомунiкацiйної мережi з метою збiльшення її загальної пропускної спроможностi	- " -
14.	Розвиток iнформацiйно-телекомунiкацiйного комплексу електронної пошти як iнфраструктури транспортної системи електронного документообiгу Держмитслужби	- " -
15.	Створення та введення в дiю резервного центру обробки даних електронної митницi	- " -
16.	Виконання робiт щодо гармонiзацiї документiв комплексної системи з вимогами ЄС	- " -
17.	Введення в дiю засобiв централiзованого управлiння та адмiнiстрування комплексної системи	- " -
18.	Запровадження на всiх рiвнях системи аналiзу ризикiв як складової частини автоматизованої системи митного оформлення товарiв i транспортних засобiв	до 2014 року
19.	Впровадження системи електронного документообiгу у всiй системi управлiння митними органами	- " -
20.	Забезпечення функцiонування комплексної системи в повному обсязi	- " -

Крім того, в діяльності Чернігівської митниці для автоматизованого оформлення митних документів у структурних підрозділах митного органу, зайнятих в процесі митного оформлення вантажів застосовується програма Інспектор-2006 (рис. 3.2.1).

Програма Інспектор-2006 вирішує такі основні задачі:

· автоматизована підтримка технології митного оформлення, прийнята в митному органі, і заснована на нормативних документах Держмитслужби України й митного органу;

· автоматизована взаємодія з учасниками зовнішньоекономічної діяльності - брокерами, декларантами, перевізниками з використанням електронного обміну даними;

· ведення й актуалізація нормативно-довідкової інформації, тарифного і нетарифного регулювання;

· введення і форматно-логічний контроль електронних копій документів, потрібних для митного оформлення, а для вантажних митних декларацій (далі - ВМД) ще й перевірку їх згідно з критеріями ризику;

· ведення бази даних митного органу - основного сховища інформації про митне оформлення - електронних копій ВМД, інших документів, задіяних в процесі митного оформлення, даних про проходження технологічних етапів оформлення, тощо;

· аналіз і перевірка електронних документів на підставі нормативно-довідкової інформації, тарифного і нетарифного регулювання;

· обмін інформацією з іншими підрозділами митного органу із застосуванням криптографічного захисту інформації;

· формування оперативних, статистичних і аналітичних даних під час проведення митного оформлення з метою подальшого введення їх до Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ (рис. 3.2.2).

Щодо системних вимоги до встановлення програми Інспектор - 2006, то вона розроблена за архітектурою "клієнт-сервер".

Програма Інспектор - 2006 інсталюється і працює на персональних комп'ютерах із встановленою операційною системою Microsoft Windows 98/ME/2000/XP/2003 з мінімальною конфігурацією Celeron 333 MHz 128 MB RAM та 300 MB для сервера / 30 MB для клієнта вільного місця на жорсткому диску. Серверна частина (СУБД Microsoft SQL Server 2000/2005 та база даних) і клієнтська частина можуть бути встановлені як на один комп'ютер, так і на різні комп'ютери, причому кількість клієнтських установок обмежується тільки потужністю сервера.

На всіх комп'ютерах в панелі керування Windows (вкладка Мова і регіональні стандарти) слід вибрати Мовні стандарти і параметри Українські і переконатися в тому, що короткий формат дати має вигляд дд.мм.рррр. У вкладці Дата і час слід встановити часовий пояс Київ.

У випадку, якщо на сервері застосовується мережевий екран (Firewall), то в ньому слід зробити виключення - дозволити вхідні пакети на порти 1433 та 1434 з усіх клієнтських комп'ютерів, які будуть працювати з даним сервером.

Умовою виконання основних функцій програми є налагодження роботи програми (у тому числі введення користувачів, надання їм певних повноважень) Адміністратором.

При входженні в програму у вікні приєднання до бази даних слід вибрати умову приєднання до бази даних - "Аутентифікація SQL Server", вибрати ім'я та ввести пароль користувача, встановлені Адміністратором програми.

За допомогою комбінації клавіш Ctrl+F12 в процесі роботи програми, не виходячи з неї, можна змінити користувача.