Митні органи в Україні належать до системи центральних державних органів виконавчої влади, що здійснюють функції в галузі митної справи відповідно до Конституції України, законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, митного законодавства та інших нормативних актів. Митні органи України займають у системі державних органів України специфічне місце, що визначається покладеними на них завданнями та функціями. Як органи виконавчої влади митні органи України характеризуються наступними основними рисами:

- вони утворюються й діють під загальним керівництвом Президента України;

- вони виключно й безпосередньо здійснюють митну справу;

- митні органи наділено визначеною для них законами компетенцією в галузі митної справи. Інші органи, крім Верховної ради, Президента України, Кабінету Міністрів України, не вправі приймати рішення, що пересікаються з компетенцією митних органів України, та виконувати без відповідного допуску чи заміняти їх функції, чи іншим чином умішуватися в діяльність митних органів;

- діяльність митних органів за своїм змістом є розпорядчою й у межах визначеної для них компетенції вони вправі видавати нормативні акти з митної справи, що діють на всій території України й мають обов'язкову силу для підвідомчих підпорядкованих органів, інших державних органів та їх посадових осіб, юридичних та фізичних осіб;

- митні органи утворюють єдину систему;

- митні органи утворюються, реорганізуються й ліквідовуються Президентом України та Держмитслужбою України;

- митні органи наділено правами юридичної особи й вони відносяться виключно до юридичних осіб публічного права. Як юридичні особи вони мають правосуб'єктність, індивідуальні ознаки;

- гранична чисельність працівників центрального апарату ДМСУ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Структура центрального апарату та штатний розпис ДМСУ затверджує Голова Дсржмитслужби;

- фінансування діяльності митних органів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, які передбачаються на утримання державного апарату.

Чинним законодавством митні органи віднесено до воєнізованих органів. У ряді країн світу, у тому числі й Російській Федерації, з якою в України найбільший митний кордон, такі органи віднесено законодавством до правоохоронних органів.

Діяльність митних органів забезпечують спеціально підготовлені державні службовці, що мають право на оснащення та застосування спеціальних засобів (вогнепальної зброї наручників упаковок з газом дратівливої дії, засобів примусової зупинки транспортних засобів тощо) Митні органи України не мають права проводити оперативно-розшукові дії не відносяться до правоохоронних.

Державне регулювання діяльності митних органів в Україні здійснюється вищими органами державної влади України на основі прийнятих законів та інших нормативних актів Верховною Радою України визначаються основні напрями митної політики України, система митних органів розміри мита та умови митного обкладення, спеціальні митні зони та митні режими на території України перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється.

Забезпечення здійснення митної політики України відповідно до законів України та координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи забезпечується Кабінетом Міністрів України. До того ж, Кабінет Міністрів України встановлює розміри мита та зборів, плати за митні процедури, проводить переговори та укладає міжнародні договори України з митних питань у випадках, передбачених законами України, подає на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо вдосконалення системи митних органів України.

Президент України затверджує Положення про Державну митну службу України, має право й реорганізувати чи навіть ліквідувати.

Спеціально уповноваженим органом у галузі митної справи є Державна митна служба України (ДМСУ), яка й очолює систему митних органів України. На підставі ч. 1 ст. 9 МК України систему митних органів поряд з ДМСУ складають регіональні митниці, митниці, митні пости, спеціалізовані митні управління та організації, установи й навчальні заклади. У системі митних органів України діють митні лабораторії, кінологічні центри і т. ін.

Система митних органів України є дворівневою. До першого рівня відноситься ДМСУ, а другого - територіальні органи, що здійснюють свою діяльність тільки на території визначеного їм регіону. При цьому межі діяльності регіональних митниць не завжди співпадають із межами адміністративно-територіальних регіонів.

Взаємовідносини в системі митних органів України засновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган по вертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управління діяльністю митних органів гармонічно доповнюється ініціативою й відповідальністю за виконання покладених завдань регіональними управліннями, митницями та митними постами.

Для митних органів є характерним:

- єдність мети діяльності - здійснення єдиної митної політики:

- єдність завдань - ефективне використання всіх інструментів митного оформлення та контролю для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та обміну, захисту національного ринку;

- єдність функцій - участь у розробці та реалізації митної політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної компетенції щодо захисту економічних інтересів України. Стягнення мита та інших платежів, боротьба з контрабандою.

Правовий статус Державної митної служби України визначається Конституцією України, МК України, Указами Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" від 15 грудня 1999 року, ' Про Державну митну службу України ' від 29 листопада 1996 року та “Питання Державної митної служби України” від 24 серпня 2000 року Указом Президента України № 1573/99 від 15 грудня 1999 року “Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади”. Державна митна служба України визнається центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Згідно наказу Держмитслужби від 26.03.98. №169, встановлена типова структура митниці, що надана у вигляді таблиці. До структури управління Державної митної служби України відносяться: Митниці прямого підпорядкування, регіональні митниці, управління та установи.

Митниці прямого підпорядкування: Київська спеціалізована, Київська обласна, Бориспільська, Севастопольська, Центральна енергетична.

Регіональні митниці: Київська (Житомирська, Чернігівська, Новгород-Сіверська), Дніпровська (Бердянська, Запорізька, Криворізька), Донбаська (Амвросіївська, Луганська, Маріупольська, Старобільська), Подільська (Вінницька, Тернопільська, Могилів-Подільська), Полтавська (Кіровоградська, Черкаська), Чорноморська (Білгород-Дністровська, Іллічівська, Котовська, Миколаївська, Придунайська, Роздільнянська, Хмельницька), Карпатська (Вадул-Сиретська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кельменецька, Чопська), Східна (Глухівська, Магістральна, Конотопська, Куп”янська, Сумська), Західна (Волинська, Мостиська, Рава-Руська, Рівненська), Кримська (Євпаторійська, Керченська, Ялтинська, Феодосійська, Красноперекопська).

Управління та установи: Академія митної служби України, Київський центр підвищення кваліфікації, Центральна митна лабораторія, Хмельницький центр підвищення кваліфікації, Інформаційно-аналітичне відділення, Постачальне митне господарство, Автотранспортне митне господарство, Господарсько-експлуатаційне управління.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правовий статус Державної митної служби України включає в себе: завдання, функції, повноваження, нормативні акти, структуру. Розглянемо їх більш детально.

Положенням про Державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України № 1022 від 24 серпня 2000 визначаються її основні завдання, функції та права.

До основних завдань Держмитслужби України належать:

- захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

- забезпечення реалізації державної політики у сфері митної справи;

- контроль за додержанням законодавства України про митну справу;

- використання засобів митного регулювання торгово-економічних відносин із урахуванням пріоритетів розвитку економіки, створення сприятливих умов для участі України в міжнародному співробітництві;

- здійснення митного контролю, митного оформлення та оподаткування товарів і других предметів, які переміщуються через митний кордон України

- боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

- здійснення разом з Національним банком України комплексного контролю за валютними операціями;

- здійснення разом із іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

- розвиток міжнародного співробітництва у сфері митної справи та інші завдання.

Для виконання зазначених завдань Державна митна служба України, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальною компетенцією та головна ланка системи митних органів України, організовує та контролює діяльність митних органів; забезпечує своєчасне й повне внесення до державного бюджету коштів від податків, зборів (обов'язкових платежів), справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи; вживає разом з іншими органами виконавчої влади заходи, спрямовані на недопущення незаконного вивезення за кордон цінностей, які становлять культурне або історичне надбання українського народу; розробляє та здійснює самостійно або у взаємодії з іншими органами виконавчої влади заходи щодо запобігання контрабанді й порушенню митних правил, а також їх припинення; організовує та контролює відповідно до законодавства проведення митними органами дізнання у справах про контрабанду та здійснення ними провадження у справах про порушення митних правил; веде митну статистику; здійснює верифікацій (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів із України; забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у системі митних органів України; створює, реорганізовує та ліквідовує в установленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, установи й навчальні заклади; забезпечує гласність у діяльності митних органів, здійснює в установленому законодавством порядку інформування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян з питань митного законодавства; виконує інші функції, що випливають із покладених на неї завдань.

Державна митна служба України в межах своїх повноважень має право видавати накази Нормативно-правові акти Держмитслужби України та її спільні акти з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, містять правові норми, розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами '' Для службового користування", "Не для друку", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту, піддягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 28 грудня 1992 року. Зареєстровані в установленому порядку нормативні акти Держмитслужби України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також громадянами.

Очолює Державну митну службу України Голова, якого призначає на посаду та звільняє з неї Президент України. Голова здійснює керівництво Держмитслужбою України, призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Держмитслужби України, керівників регіональних митниць та їх структурних підрозділів, митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій, установ і навчальних закладів, несе персональну відповідальність перед Президентом України й Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Держмитслужбу завдань і виконання ним своїх функцій.

Голова Державної митної служби України затверджує структуру центрального апарату Держмитслужби України. Центральний апарат складається з управління власної безпеки та контролю; управління аналізу, прогнозування та зв'язків із громадськістю, фінансово-економічного управління, управління бухгалтерського обліку та звітності, управління кадрами й сектора режимно-секретної та мобілізаційної роботи; правового управління, управління міждержавних зв'язків, управління справами, митно-тарифного управління управління статистики, управління митних платежів, інформаційно-аналітичного митного управління; управління організації митного контролю; управління нетарифного регулювання, управління по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, управління захисту прав інтелектуальної власності управління номенклатури та верифікації, центральної митної лабораторії, господарсько-експлуатаційного митного управління постачального митного господарства, автотранспортного митного господарства.

2. Функції митної служби

Рух у напрямку відкритості економіки пов'язаний в виникненням багатьох проблем, однією з яких є проблема економічної безпеки держави, тобто визначення оптимальних умов взаємодії зі світовим господарством.

Відповідно до національного законодавства кожна держава самостійно здійснює функції по захисту економічного суверенітету в різних сферах, це, у першу чергу:

* захист національної економіки від .впливу іноземного капіталу і товарів;

* організація економічної охорони .державного кордону з метою реалізації зовнішньоекономічної політики держави;

* контроль за експортними й імпортними операціями суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

* контроль над вантажами і транспортними засобами міжнародного повідомлення і приватних осіб;

* контроль міжнародних поштових відправлень;.

* організація контролю над вантажем осіб, що перетинають митний кордон;

* організація контролю над валютою, валютними цінностями, платіжними документами, грошовими знаками, що перетинають межі країни;

* визначення розмірів стягнення митних платежів і зборів, визначення структури митного тарифу і встановлення митних правил;

* визначення меж відповідальності, за порушення національного законодавства в митних операціях і митних правилах;

* організація санітарного контролю відповідно до норм міжнародних санітарних правил Всесвітньої організації охорони здоров'я;

* організація фітосанітарного контролю відповідно до рекомендацій Міжнародної Продовольчої і Сільськогосподарської комісії Організації Об'єднаних Націй;

* організація фінансового і податкового режиму, включаючи ціни, тарифи;'

* організація системи митної інформації й обмін даними національного митного законодавства;

* організація контролю над ліцензійним ввозом і вивозом товарних і матеріальних цінностей;

* .здійснення митного контролю над ввозом і вивозом культурних цінностей;

* митний статистичний облік експортно-імпортних операцій.

З позиції теорії державного управління та науки адміністративного права, всі функції, здійснювані митними органами, залежно від змісту, характеру та обсягу впливу можна поділити на загальні та специфічні. У загальних функціях митних органів безпосередньо відбивається владно-організуюча сутність управління, вони відповідають найбільш загальній меті діяльності керівного суб'єкта. До таких функцій належать: прогнозування, планування, організація, розпорядництво, керування, регулювання, контроль, координація, облік та інформування. Специфічні функції митних органів віддзеркалюють особливий зміст окремих впливів, обумовлених специфікою правовідносин у царині митної діяльності.

Деталізуючи функції митних органів залежно від їх значення, можна виокремити основні та допоміжні функції. Основні функції митних органів розкривають сутність управлінської діяльності митних органів та їх суспільне призначення, тобто це функції, для виконання яких власне, й створена система митних органів. До основних функцій митних органів можна зарахувати:

- забезпечення участі у формуванні митної політики держави;

- опрацювання правового, економічного та організаційного механізму реалізації митної політики;

- здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

- узагальнення практики застосування митного законодавства та розроблення пропозицій щодо його удосконалення;

- стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів), справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи, контроль за їх своєчасним та повним перерахуванням до відповідних бюджетів;

- забезпечення дотримання порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

- створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

- забезпечення дотримання встановлених законодавством України заборон та обмежень щодо товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України;

- сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

- здійснення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, у тому числі забезпечення виконання заходів, спрямованих на не допущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять національне, культурне та історичне надбання українського народу;

- здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

- здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

- здійснення ліцензійно-дозвільної діяльності;

- здійснення інформування та консультування з питань митного законодавства, забезпечення необхідною інформацією інших державних органів, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян;

- ведення митної статистики;

- ведення УКТЗЕД;

- здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України;

- забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної діяльності, укладених в установленому законом порядку;

- здійснення співробітництва з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, міжнародними організаціями у сфері митної діяльності.

До допоміжних функцій митних органів належать усі види діяльності внутрішньо організаційного та фінансово-господарського характеру, а саме:

- здійснення кадрового забезпечення діяльності митних органів, у тому числі й підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів;

- здійснення фінансово-господарської діяльності;

- забезпечення правового та соціального захисту працівників митних органів;

- здійснення матеріально-технічного забезпечення;

- забезпечення митної інфраструктури тощо.

Можна зробити висновок, що всі вищезазначені функції митних органів рівнозначні, взаємопов'язані та взаємообумовлені, адже в сукупності вони становлять узагальнюючу характеристику призначення й направленості дій митних органів, спрямованих на досягнення об'єктивно обумовлених цілей та завдань у сфері митного регулювання суспільних відносин. Вони реалізуються безперервно, взаємодіючи між собою, становлять органічну єдність, закріплюються в правових актах, об'єктивно необхідні і внаслідок цього визначають структуру митних органів. На практиці досить важко провести чітку межу між функціями. Ізольоване існування кожної з функцій, про які йшлося окремо, можливо лише в процесі наукового аналізу, а не в практичній діяльності.

Функції, що виконують митні органи, можна класифікувати в такий спосіб.

Фіскальна функція. Митниця виконує функції податкової служби, нараховує і справляє в зоні своєї діяльності митні платежі і збори, стягування яких, відповідно до законодавства, покладено на митні органи (мито, митні збори, акциз, податок на додану вартість при імпорті товарів) і несе відповідальність за своєчасне перерахування отриманих засобів у Державний бюджет.

Економіко-регуляторна. Передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та неекономічного (адміністративного) характеру для регулювання останніх з метою забезпечення національних інтересів та інтересів національних товаровиробників, створення сприятливих для них умов, забезпечення виконання державної політики у сфері економіки, виконання міжнародно-правових зобов'язань держави. Подібне регулювання здійснюється за допомогою встановлення ставок мита і митних зборів, ліцензування, квотування, сертифікації та встановлення інших нетарифних обмежень. Важливі складові цієї функції - розвиток інвестиційного клімату, сприяння інноваційному характеру імпорту, забезпечення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів ЗЕД науково-статистичним та експертно-дослідним супроводом, урахування інтересів регіонального та галузевого розвитку зовнішньої торгівлі, впровадження заохочувальних і стимулюючих заходів у системі регулювання ЗЕД, розвиток конкурентного та антимонопольного середовища, забезпечення антидемпінгового й антисубсидійного розслідування, запровадження механізмів попередньо-визначального та постінспекційного контролю, ефективне використання заходів класифікаційного та верифікаційного контролю.

Захисна. Іноді захисну функцію ще називають «правоохоронною», але вона як функція державної політики має дещо ширше значення, ніж просто правоохоронна діяльність держави. Ця функція спрямована в першу чергу на захист держави від зовнішніх та внутрішніх загроз і в широкому розумінні включає: забезпечення національної безпеки держави, підтримання міжнародної безпеки, громадського порядку, моральності, захист внутрішнього ринку, захист інтересів споживачів, створення умов для підтримання законності щодо порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, ефективну боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, захист прав інтелектуальної власності, сприяння антимонопольній політиці, сприяння забезпеченню екологічної безпеки, здійснення заходів антикорупційного характеру, забезпечення судово-експертної діяльності, апеляційної роботи, збереження історико-культурного надбання, сприяння боротьбі з міжнародним тероризмом, злочинністю тощо. Велика частка подібних завдань реалізується в процесі виконання митними органами своїх контрольних функцій, а також при виконанні завдань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

Контрольно-організаційна. Головне завдання цієї функції - це формування умов і порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон та їх практична реалізація шляхом проведення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів, тобто перевірки законності їх переміщення через митний кордон, а також видачі дозвільних документів на право займатися декларуванням товарів, відкриття й експлуатації митних складів, розміщення суб'єктів у пунктах пропуску, на право виконувати діяльність митного перевізника; погодження на відкриття вантажних митних комплексів; ефективного використання заходів класифікаційного та верифікаційного контролю; здійснення експертних досліджень, внесення до реєстру об'єктів інтелектуальної власності; узгодження місця прибуття транспортних засобів; видачі свідоцтва про відповідність інфраструктури СЕЗ, свідоцтва про внесення в реєстр суб'єктів СЕЗ; затвердження переліку документів, що подаються під час митного оформлення; визначення підприємств, яким надано режим сприяння при митному оформленні, запровадження механізмів попередньо-визначального та постінспекційного контролю тощо.

Інформаційно-статистична. Дана функція - це важлива складова для координування напрямків розвитку митних органів. Це відносно нова функція, що стала суттєвою в розвитку інформаційних технологій, а особливо з появою мережі Інтернет, яка дала можливість реалізувати «on-line» спілкування митниці та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності шляхом уведення електронного декларування й отримання результатів митного оформлення через ці мережі. Зараз усі передові митні технології створені на базі та з використанням інформаційних систем, які пройшли шлях від допоміжного забезпечувального механізму до провідного стрижня митних технологій контролю, обробки, аналізу та зберігання митної інформації. Тенденції світового розвитку показують, що для спрощення митних процедур і процедур логістики при постачанні товарів для ввезення та вивезення з території країни, зменшення ризиків порушення безпеки мешканців необхідно створювати електронні інформаційні системи, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, безпечні, об'єднані та контрольовані. Європейська спільнота визначає, що шлях до цього - зменшення різниці між митними процедурами країн світу і називає механізм її реалізації «електронною митницею». Важливою складовою цієї функції стала організація збирання та зберігання інформації про результати митного контролю й митного оформлення, забезпечення зовнішньоекономічної діяльності науково-статистичним супроводом, обмін попередньою інформацією з країнами - торговими партнерами про товари і транспортні засоби, обмін інформацією з іншими державними органами й державами, забезпечення та участь у процедурах митного оформлення і контролю, автоматизація (без урахування людського фактора) процесу аналізу й регулювання митних ризиків тощо.

Міжнародно-політична. Полягає в забезпеченні міжнародно-інтеграційного процесу, здійсненні міжнародно-правових заходів розвитку міжнародного митного співробітництва, залученні організаційної та фінансової допомоги для розвитку митної справи.

З метою підвищення ефективності реалізації покладених на них завдань митні органи здійснюють свої функції як самостійно, так і у взаємодії з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами. Відповідно до гл. 3 МК України суб'єкти, що взаємодіють з митними органами, зобов'язані надавати допомогу і сприяти останнім у виконанні ними своїх функцій. Це стосується насамперед органів державної прикордонної служби, податкової служби, відповідних підрозділів органів внутрішніх справ, Служби безпеки України і транспортних підприємств. Щодо питання їх класифікацій, то воно в науковій літературі залишається дискусійним.

Законодавча функція. Митний орган приймає нормативні акти, що регулюють дану сферу діяльності, а митниці, виконуючи рішення і доручення митної служби, видають їх відповідно до своєї компетенції.

Функція валютного регулювання. Валютна безпека - одна з важливих складників економічної безпеки держави. Митним органам приділяється значне місце в системі валютного регулювання: Державній митній службі України відведена функція валютного контролю, а митниці - агента валютного контролю. Існує митно-банківський контроль за термінами повернення в Україну валютного виторгу від експортних контрактів і імпортної частини бартерних угод.

3. Фіскальна функція Митної служби України

Фіскальна функція є однією з провідних. Ця функція полягає в поповненні доходної частини бюджету за рахунок сплати мита та інших митних платежів, які стягуються за митне оформлення предметів, осіб та транспортних засобів. Митниця виконує функції податкової служби, нараховує і справляє в зоні своєї діяльності митні платежі і збори, стягування яких, відповідно до законодавства, покладено на митні органи (мито, митні збори, акциз, податок на додану вартість при імпорті товарів) і несе відповідальність за своєчасне перерахування отриманих засобів у Державний бюджет.

Фіскальна функція має важливе значення, бо від її виконання залежать показники ефективності дії митних органів. Як свідчить статистика митні органи України виконують цю функцію в повному обсязі, не дивлячись на економічну та політичну ситуацію в Україні.

Правові засади справляння та розрахунку мита, митних зборів та платежів зазначені у «Порядку справляння мита та митних платежів».

Порядок справляння мита, податку на додану вартість, акцизного й митних зборів при митному оформленні товарів і предметів, що переміщуються громадянами через митний кордон України.

Цей нормативний акт визначає порядок справляння мита, податку на додану вартість, акцизного й митних зборів при митному оформленні товарів та предметів, в тому числі транспортних засобів і номерних вузлів до них, що переміщуються через митний кордон України в супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, міжнародних експрес- і поштових відправленнях і належать громадянам.

1. Загальні положення

1.1. У цьому Порядку терміни "вільне використання", "громадяни", "громадяни-резиденти", "громадяни-нерезиденти", "механічний транспортний засіб", "номерні вузли", "особисті речі", "постійне місце проживання", "предмети", "продукти харчування", "пропуск через митний кордон України", "сільськогосподарська продукція", "тимчасове ввезення на митну територію України", "тимчасове вивезення за межі митної території України", "товари", "транспортний засіб", "форс-мажорні обставини" уживаються в значеннях, наведених у Законі України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (далі - Закон).

1.2. Терміни "переміщення товарів через митний кордон у міжнародних поштових відправленнях", "переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях", "переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях", "переміщення товарів через митний кордон України в супроводжуваному багажі", "переміщення товарів через митний кордон України у несупроводжуваному багажі" уживаються в значеннях, визначених Митним кодексом України.

1.3. Інші терміни вживаються в таких значеннях:

1. місце міжнародного поштового обміну (далі - ММПО) - територія, на якій оператор поштового зв'язку здійснює оброблення міжнародних поштових відправлень (далі - МПВ) та пред'являє їх підрозділу митного органу для митного контролю і митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у МПВ;

2. пункт міжнародного поштового обміну (далі - ПМПО) - виробничий підрозділ підприємства поштового зв'язку, який здійснює безпосередній обмін депешами з міжнародною поштою, у тому числі відправлення міжнародної прискореної пошти з позначкою "EMS", а також із зарубіжними поштовими службами;

3. підрозділ митниці (далі - ПМ) - підрозділ митниці, який здійснює в ММПО митний контроль і митне оформлення переміщуваних у МПВ товарів та інших предметів або митний контроль депеш у ПМПО.

1.4. Митне оформлення товарів і предметів, що переміщуються громадянами в супроводжуваному, несупроводжуваному багажі, надходять на адресу громадян у МПВ, експрес- і вантажних відправленнях та підлягають оподаткуванню, може бути завершено в повному обсязі лише після сплати мита, податку на додану вартість, акцизного й митних зборів згідно із законодавством України.

1.5. Мито, податок на додану вартість, митні збори та акцизний збір нараховуються митними органами за ставками, що діють на день прийняття митної декларації, та сплачуються громадянами у валюті України.

При визначенні сум мита, акцизного збору та митних зборів, які нараховуються за фіксованими ставками, застосовуються офіційні курси іноземних валют, що визначаються Національним банком України на день оформлення митної декларації.

Нарахування мита, податку на додану вартість та акцизного збору здійснюється за формулами, наведеними в додатку до цього Порядку.

1.6. Справляння мита з товарів дитячого асортименту, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, здійснюється за ставками, зменшеними на 50 відсотків згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про Єдиний митний тариф".

1.7. Справляння податку на додану вартість з товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

1.8. Справляння акцизного збору з товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, здійснюється відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір".

1.9. Справляння податків і зборів при митному оформленні товарів і предметів, що переміщуються через митний кордон України громадянами в супроводжуваному багажі, несупроводжуваному багажі та надходять на адресу громадян у вантажному відправленні, здійснюється з використанням:

· уніфікованої митної квитанції МД-1 за формою, визначеною Порядком застосування уніфікованої митної квитанції МД-1 (далі - митна квитанція форми МД-1), затвердженим наказом Держмитслужби України від 04.01.2005 N 1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 за N 66/10346;

· або вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3) (далі - ВМД), форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" (зі змінами та доповненнями).

Справляння податків і зборів при митному оформленні товарів і предметів, що переміщуються в МПВ, здійснюється з використанням:

— бланка оглядового розпису М-15, форма якого визначена постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1948 "Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях";

— або ВМД.

Справляння податків і зборів з товарів і предметів, що переміщуються в міжнародних експрес-відправленнях (далі - МЕВ) і надходять на адресу громадян, здійснюється з використанням:

— бланка митної декларації М-16, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1948 "Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях";

— або ВМД.

1.10. Справляння митних зборів здійснюється відповідно до глави 2 розділу VI Митного кодексу України від 12.12.91 N 1970-XII за ставками, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 N 65 "Про ставки митних зборів".

1.11. Митні збори справляються під час митного оформлення за:

· митне оформлення товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них (у тому числі таких, що ввозяться тимчасово);

· перебування товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них під митним контролем;

· митне оформлення товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, де вони зберігаються, чи поза робочим часом, установленим для митниці, у тому числі у вихідні та святкові дні;

· митне оформлення транспортного засобу індивідуального користування, якщо цей засіб використовується для перевезення товарів і предметів в обсягах, що підлягають обкладенню митом;

· видачу посвідчень на право реєстрації (перереєстрації) увезених в Україну громадянами транспортних засобів (у тому числі ввезених тимчасово), а також номерних агрегатів, що підлягають реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції;

· зберігання товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них на складах митниць.

1.12. Митний збір за митне оформлення не справляється в разі ввезення в Україну товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них:

1. громадянами, що користуються на території України митними пільгами відповідно до статей 286 - 290, 292 - 295, 300 Митного кодексу України, за винятком митного збору за митне оформлення товарів і предметів поза місцем розташування митниць або поза робочим часом, установленим для митниць;

2. що не підлягають митному оподаткуванню.

1.13. Митний збір за митне оформлення товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, де вони зберігаються, не справляється в разі проведення митного оформлення в зонах митного контролю на територіях, де розташовані підрозділи митних органів.

При нарахуванні митного збору за митне оформлення товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що їх зберігають, у митній квитанції форми МД-1 або у ВМД зазначається кількість годин роботи працівника митниці, завізована підписом громадянина.

При нарахуванні цього виду митних зборів робота працівника митниці протягом неповної години обліковується як робота протягом однієї години. При цьому до часу, витраченого працівником митниці на митне оформлення, зараховується також час, витрачений ним на проїзд до місця призначення й у зворотному напрямку.

1.14. Строк перебування під митним контролем для нарахування митного збору за перебування під митним контролем обчислюється:

1. при прийнятті товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них на зберігання на складах митниць - з дати оформлення митної квитанції форми МД-1 про прийняття товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них на зберігання, а також проставлення відбитка штампа "Під митним контролем" на примірниках митної квитанції форми МД-1;

2. при ввезенні транспортних засобів і номерних вузлів - з дати оформлення прикордонною митницею декларації форми МД-7 про ввезення транспортного засобу індивідуального користування та номерного вузла до нього.

У всіх випадках строк перебування товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них під митним контролем для нарахування митного збору за перебування під митним контролем обчислюється до дати завершення митного оформлення або їх повернення власникам чи вповноваженим особам.

1.15. При нарахуванні митного збору за перебування під митним контролем до строку перебування під митним контролем не включаються:

Ш час від складання протоколу про порушення митних правил до прийняття остаточного рішення у справі (оскарження рішення в судовому порядку, прийняття рішення Держмитслужби), якщо згідно з таким рішенням справу про порушення митних правил припинено;

Ш час проведення експертизи з установлення класифікаційного коду товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) та митної вартості. У цьому разі митний збір за перебування під митним контролем нараховується, починаючи з 4-го календарного дня з дати прийняття відповідного рішення митним органом;

Ш час, витрачений на отримання інформації, потрібної для здійснення митного оформлення товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них, на запит, надісланий одним митним органом іншому (у тому числі Державній митній службі України), а також іншим органам державної влади. У цьому разі митний збір за перебування під митним контролем нараховується, починаючи з 4-го календарного дня з дати отримання митним органом відповідної інформації;

Ш час, витрачений громадянином на отримання дозволів інших державних органів на ввезення товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них, а також на подання цих дозволів митному органу, якщо їх подання зумовлювалось проведенням відповідної експертизи і вони не могли бути отримані до моменту ввезення цих товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них; при ввезенні транспортних засобів - час, витрачений громадянином на отримання дозволів інших державних органів на право оформлення транспортних засобів (при переїзді на постійне місце проживання в Україні час, витрачений на отримання реєстрації). У цьому разі митний збір за перебування під митним контролем нараховується, починаючи з 4-го календарного дня з дати отримання дозволу.

1.16. Митний збір за перебування під митним контролем не справляється за весь період перебування під митним контролем у разі:

· тимчасового ввезення на митну територію України та тимчасового вивезення за межі митної території України товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них;

· транзиту товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них через митну територію України;

отримання (відправлення) громадянами товарів і предметів у МПВ.

1.17. Строк зберігання товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них на складах митниць для нарахування митного збору за їх зберігання обчислюється з дати оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них на зберігання митницею.

1.18. Митний збір за зберігання не справляється, якщо дата прийняття на зберігання товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них збігається з датою видачі (повернення) їх власникам або вповноваженим особам.

1.19. При нарахуванні митного збору за зберігання товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них на складах митниць строк зберігання обчислюється в календарних днях.

1.20. При митному оформленні товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них, що вивозяться (пересилаються) громадянами за межі митної території України (крім товарів, що переміщуються в МПВ), проводиться справляння митних зборів.

2. Справляння мита, податку на додану вартість та акцизного збору з товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України з метою вільного використання

2.1. Товари та предмети, що ввозяться безпосередньо громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України, пересилаються в несупроводжуваному багажі чи в МПВ, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага не перевищує 100 кг, обкладаються ввізним митом за ставкою в розмірі 20 відсотків від митної вартості, податком на додану вартість і в установлених законодавством випадках акцизним збором.

2.2. Товари та предмети, що надходять на адресу громадян у вантажних відправленнях і МЕВ, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага не перевищує 100 кг, обкладаються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість і в установлених законодавством випадках акцизним збором.

2.3. Товари та предмети, що ввозяться безпосередньо громадянами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, або надходять на адресу громадян у вантажних відправленнях, МПВ чи МЕВ і сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага перевищує 100 кг, обкладаються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість і в установлених законодавством випадках акцизним збором.

Справляння мита, податку на додану вартість і в установлених законодавством випадках акцизного збору здійснюється з використанням ВМД. митний орган служба фіскальний

2.4. Транспортні засоби за кодами 8701, 8702, 8703, 8704, 8705 УКТЗЕД і номерні вузли до них, що ввозяться (пересилаються) безпосередньо громадянами на митну територію України або надходять на адресу громадян у несупроводжуваному багажі чи у вантажних відправленнях для вільного використання, незалежно від їх вартості обкладаються ввізним митом, податком на додану вартість і в установлених законодавством України випадках акцизним збором.

2.5. Справляння мита, податку на додану вартість й акцизного збору з інших транспортних засобів і окремих номерних вузлів до них, ніж зазначені в п. 2.4 цього Порядку, здійснюється з дотриманням вимог глави 3 цього Порядку для єдиного неподільного товару.

2.6. Митне оформлення кузовів і шасі за кодами 8706 і 8707 УКТЗЕД, що ввозяться громадянами для вільного використання, здійснюється як митне оформлення зібраних транспортних засобів, з урахуванням максимального об'єму циліндрів двигуна, що серійно встановлювався на марках таких автомобілів відповідного року їх випуску.

Справляння податків і зборів з кузовів за кодами 8706 і 8707 УКТ ЗЕД, на які серійно встановлюються однакового об'єму двигуни, бензиновий або дизельний, здійснюється за характеристиками зібраного транспортного засобу із застосуванням ставок податків і зборів на такий транспортний засіб, передбачених законодавством.

2.7. Підставою для відчуження механічного транспортного засобу за кодами 8701, 8702, 8703, 8704 чи 8705 згідно з УКТЗЕД, що був увезений громадянином при переселенні на постійне місце проживання в Україну та митне оформлення якого здійснено з урахуванням пільг з оподаткування, протягом року з дати такого переселення (в'їзду) є сплата податків і зборів, передбачених при ввезенні транспортного засобу з метою вільного використання. Нарахування та сплата податків і зборів при цьому здійснюються згідно з п. 2.4 цього Порядку.

2.8. Звільнення від оподаткування при ввезенні (пересиланні) громадянами на митну територію України товарів і предметів здійснюється відповідно до законодавства України.

3. Справляння мита, податку на додану вартість та акцизного збору при ввезенні (пересиланні) єдиного неподільного товару

3.1. Єдиний неподільний товар, митна вартість якого перевищує 200 євро та вага перевищує 50 кг, який увозиться (пересилається) громадянином у супроводжуваному чи несупроводжуваному багажі, надходить на адресу громадянина в МПВ, оподатковується ввізним митом у розмірі 20 відсотків від митної вартості цього товару, а також податком на додану вартість, митними зборами, а в установлених законодавством випадках акцизним збором.

3.2. Справляння мита, податку на додану вартість і в установлених законодавством випадках акцизного збору з єдиного неподільного товару, що надходить на адресу громадянина у вантажному відправленні чи МЕВ, здійснюється незалежно від митної вартості й ваги цього товару.

Такі товари підлягають обкладенню ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість і в установлених законодавством випадках акцизним збором.

4. Справляння мита, податку на додану вартість та акцизного збору при митному оформленні товарів і предметів, що надходять у МПВ на адресу фізичних осіб і при митному оформленні яких згідно із законодавством не застосовується ВМД

4.1. Справляння податків і зборів при митному оформленні товарів і предметів, які переміщуються в МПВ, здійснюється згідно із законодавством України.

Контроль за повнотою перерахування податків і зборів, які нараховуються ПМ при митному оформленні МПВ, здійснюється митницею в ММПО на підставі угод, укладених між митницею та оператором поштового зв'язку.

4.2. Справляння податків і зборів при митному оформленні здійснюється посадовою особою ПМ на бланку оглядового розпису форми М 15, який виписується в 3-х примірниках, із зазначенням відмітних ознак пойменованих в оглядовому розписі предметів та їх кількості.

Перший примірник оглядового розпису залишається в ПМ у ММПО.

Другий примірник передається ММПО для вручення адресату МПВ.

Третій примірник передається до відділу фінансів і бухгалтерського обліку митного органу.

На переліках, супровідних документах до МПВ, що містять товари і предмети, на які ПМ нараховано податки та збори, а в тих випадках, коли наявність таких документів не передбачено, на оболонках МПВ проставляється штамп "ПІДЛЯГАЄ ВИДАЧІ АДРЕСАТУ ПІСЛЯ СПЛАТИ ПЛАТЕЖІВ, НАРАХОВАНИХ МИТНИЦЕЮ".

4.3. Нараховані посадовою особою ПМ суми податків і зборів сплачуються на відповідний рахунок митниці, у зоні діяльності якої розташовано ММПО.

4.4. Якщо митна вартість товарів і предметів, які переміщуються в МПВ, не перевищує встановлені законодавством України норми, то податки та збори не нараховуються. На переліках і супровідних документах до таких МПВ, а якщо наявність таких документів не передбачена, то на оболонках МПВ проставляється штамп "БЕЗ СПЛАТИ МИТНИЦІ ПЛАТЕЖІВ".

4.5. Якщо для декларування товарів і предметів відповідно до законодавства використовується ВМД, то митний контроль і митне оформлення МПВ здійснюються митним органом, у зоні діяльності якого розташований адресат (одержувач).

5. Особливості справляння мита, податку на додану вартість та акцизного збору під час митного оформлення МЕВ, для декларування яких не застосовується ВМД

5.1. Експрес-перевізнику дозволяється сплачувати податки та збори, передбачені законодавством, за громадян, які є одержувачами або відправниками МЕВ. У цьому разі експрес-перевізник перераховує відповідні суми коштів на відповідний рахунок митного органу як попередню оплату податків і зборів. У верхній частині платіжного доручення, за яким здійснюється таке перерахування, учиняється запис "Сплата за фізичних осіб".

Посадовою особою підрозділу митного оформлення платіжне доручення приймається до оформлення тільки після проставляння відділом митних платежів відмітки про надходження коштів на відповідний рахунок митного органу.

5.2. Списання посадовою особою підрозділу митного оформлення відповідних сум податків і зборів з рахунку експрес-перевізника здійснюється шляхом зазначення на зворотному боці платіжного доручення:

· номера й дати оформленої митної декларації форми М-16, за якою здійснюється митне оформлення;

· загальної суми нарахованих податків і зборів;

· залишку коштів, що надійшли на відповідний рахунок митного органу, за цим платіжним дорученням.

Зазначена інформація завіряється відбитком особистої номерної печатки посадової особи підрозділу митного оформлення, що здійснила митне оформлення МЕВ.

6. Особливості справляння мита, податку на додану вартість та акцизного збору з товарів і транспортних засобів і номерних вузлів до них при тимчасовому ввезенні на митну територію України