Оцінка стану міської системи м. Рівного
Місто як система територій. Основні компоненти міської системи: територія, населення, щільність забудови, озеленення. Інженерна інфраструктура міста. Динаміка простору системи міста. Оцінка впливу антропогенних чинників. Процеси формування якості води.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.06.2010 |
| Размер файла | 226,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Як приклад розглянемо методику розрахунку СГДС для зосередженого випуску промислового підприємства, розташованого в межах межі населеного пункту. Скидання стічних вод здійснюється у водотік.
Відповідно до методичного положення 5) норми якості води повинні дотримуватися в самій стічній воді. Відповідно до методичного положення 2) ці норми повинні відповідати вимогам екологічної безпеки комунально-побутового водокористування. Згідно цим нормам в стічній воді повинні виконуватися наступні умови:
а) величина БПКП0ЛН, ХПК, мінералізації і концентрації для речовин 3 і 4 класів небезпеки повинні відповідати нормативним значенням приведеним в "Загальних вимогах до якості поверхневих вод" (ВІД) і в переліку гранично допустимих концентрацій речовин, приведеному в "Санітарних правилах і нормах охорони поверхневих вод від забруднення".
Відповідно до методичного положення величина СГДС не повинна перевищувати фактично досягнуту (проектну) концентрацію (Сст) нормованої речовини в стічних водах, що скидаються:
(4.1)
Виходячи з цього, можна записати:
(4.1.1)
б) для речовин 1 і 2 класів небезпеки норми якості будуть дотримано в самій стічній воді, якщо виконується співвідношення:
(4.2)
Очевидно, що для кожної речовини СГДС складає частку свого ПДК, тобто:
(4.3)
де Кі< 1.
Обмеження (3.1) може бути приведено до вигляду:
(4.4)
З (3.2) витікає, що
(4.5)
якщо ця умова не суперечить співвідношенню (4.4).
Таким чином, значення СГДС визначаються співвідношенням (3.3), в якому значення До. повинні задовольняти обмеженням (4.4) і (4.5). З урахуванням цих обмежень величини Кі повинні підбиратися так, щоб досягнення норм ГДК вимагало мінімальних витрат.
Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.
Поверхневий стік з територій міст і промислових майданчиків є істотним джерелом забруднення і засмічення водних об'єктів. Встановлено, що в урбанізованих зонах з розвиненим агропромисловим сектором з поверхневим стоком у водні об'єкти поступає більш 80% забруднюючих речовин. Контроль за відведенням забрудненого поверхневого стоку регламентується Державним стандартом України ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств".
Поверхневий стік включає дощові, снігові і поливомиєчні стічні води. Він буває організованим і неорганізованим. Організований поверхневий стік збирається з водозбірної території за допомогою спеціальних лотків і каналів і поступає в мережі каналізації або прямо у водний об'єкт через випуски зливових вод. неорганізований поверхневий стік стікає у водний об'єкт по рельєфу місцевості.
Основними джерелами забруднення поверхневого стоку на міських територіях є:
сміття з поверхні покриттів;
продукти руйнування дорожніх покриттів;
продукти ерозії ґрунтових поверхонь;
викиди речовин в атмосферу промисловими підприємствами, автотранспортом, опалювальними системами;
протоки нафтопродуктів на поверхні покриттів;
втрати сипких і рідких продуктів, сировини, напівфабрикатів;
майданчики для збору побутового сміття.
Найвищий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгових центрів, автомагістралях з інтенсивним рухом транспорту, територіях промислових і автотранспортних підприємств, неврегульованих будівельних майданчиків.
Формування поверхневого стоку відбувається під впливом комплексу природних (атмосферні осідання, випаровування, фільтрація, затримання вологи рослинами) і антропогенних (використовування водозбірної території, вживання штучних покриттів, технологія миття штучних покриттів) чинників. Специфічні особливості поверхневого стоку, пов'язані з епізодичністю його надходження, різкими змінами витрати і рівня забруднення, мінливістю складу забруднюючих речовин, значно утрудняють контроль і регламентацію надходження його в міські системи водовідведення або у водні об'єкти.
Контроль складу поверхневого стоку здійснюють шляхом аналізу проб, які відбирають з дощової або промислово-дощової мережі. Відбір проб проводять порційно. Для отримання детальної інформації про склад поверхневого стоку проводиться аналіз кожної відібраної проби. Для дощових вод інтервал між відбором проб на початку дощу дорівнює 5-10 мін., а в подальший період 20-30 мін. Орієнтовні дані про склад дощових вод одержують шляхом аналізу усереднену за період дощу проби. При цьому проби відбирають через рівні проміжки часу, а об'єми послідовно відібраних проб повинні бути пропорційні витраті дощових вод. Для снігових вод проби відбирають в дні сніготанення між 12 і 14 годинами з інтервалом в 30 мін. Результати контролю використовують для оцінки винесення забруднюючих речовин з поверхневим стоком.
Оцінку винесення речовин з поверхневим стоком проводять на основі орієнтовних даних про склад і кількість поверхневого стоку. Для організованого поверхневого стоку використовують дані вимірювань витрати скидних вод і результати аналізу проб. Для неорганізованого поверхневого стоку, а також при неможливості організувати необхідні вимірювання витрату поверхневого стоку визначають розрахунковим шляхом, а концентрації речовин в поверхневому стоці приймають на підставі узагальненої кількісної характеристики кожної складової поверхневого стоку.
В поверхневому стоці з території підприємств другої групи містяться також специфічні токсичні речовини, такі як важкі метали, феноли, фтор, миш'як, роданід, аміак і інші. Наявність специфічних речовин визначається технологією виробництва.
Для того, щоб визначити кількість речовин, що поступають у водний об'єкт з поверхневим стоком, необхідно знати його склад і витрату. Кількість дощових і снігових вод залежить від кількості випавших атмосферних опадів і характеристик водозбірної території. Об'єм поливомиєчних вод визначається прийнятою технологією миття і площею оброблюваних покриттів. Не всі випавші атмосферні осідання і води, ті, що утворюються, після миття площ, вулиць і автодоріг, потрапляють у водний об'єкт. Частина атмосферних опадів перехоплюється верхніми ярусами рослинного покриву і не досягає поверхні землі. Осідання, що потрапили на водозбірну площу, і поливомиєчні води стікають по схилу місцевості у водний об'єкт, по шляху, затримуючись в нерівностях рельєфу, випаровуються, просочуються в грунт і ґрунтові води. Частина поверхневих стічних вод, що залишилася, складає загальний шар поверхневого стоку. Для обліку втрат поверхневих стічних вод на водозбірній площі використовується поняття коефіцієнта стоку (ш). Цей коефіцієнт чисельно рівний відношенню кількості води, що стікає з поверхневим стоком у водний об'єкт з одиниці площі в одиницю часу, до кількості потрапили на одиницю площі в одиницю часу опадів і поливомиєчних вод. Величина коефіцієнта стоку для поливомиєчних стічних вод приймається рівною ш = 0,6. Для дощових і снігових стічних вод ця величина залежить від характеристик поверхні водозбірної території. Значення коефіцієнтів стоку для основних типів поверхні приведені в табл.4.1
Таблиця 4.1 Значення коефіцієнтів стоку.
|
Вид водозбірної поверхні поверхні |
Величина коефіцієнта стоку |
||
|
дощовий стік |
сніговий стік |
||
|
Забудовані території |
0,6 |
0,6 |
|
|
незабудовані території |
0,3 |
0,6 |
|
|
Паркі, гравієві покриття |
0,3 |
0,6 |
|
|
Водонепроникні поверхні |
0,6 - 0,8 |
0,91 - 0,95 |
|
|
Ґрунтові поверхні |
0,2 |
0,6 |
|
|
Газони, зелені насадження |
0,1 |
0,2 |
Значення коефіцієнта стоку для водозбірного басейну розраховується як середньозважені для всієї площі по формулі:
(4.6)
де а. - вагові коефіцієнти, рівні по величині відношенню площі, займаної даним видом покриття, до загального водозбірного майданчика; - коефіцієнти стоку для різних видів покриттів.
При орієнтовних розрахунках кількості поверхневого стоку з території невеликих міст або селищ величина коефіцієнта стоку для дощових і снігових вод може прийматися в межах 0,3-0,4 і 0,5-0,7 відповідно.
Об'єм дощових або снігових вод за рік розраховується по формулі:
(4.7)
де - коефіцієнт стоку дощових або снігових вод; F - площа водозбірної території, га; Н - шар опадів за теплий або холодний період року відповідно, мм
Об'єм поливомиєчних стічних вод визначається по формулі:
(4.8)
де т - витрата води на миття одиниці площі, л/м2; до - кількість миття в році; Fm - площа оброблюваних покриттів, га; - коефіцієнт стоку поливомиєчних стічних вод.
Значення всіх параметрів, що входять в цю формулу, визначаються відповідно до наступних нормативів:
на миття.1 м2 площі витрачається від 1,2 до 1,5 літрів води;
кількість миття для умов міста складає від 50 до 150 за рік;
площа покриттів, потребуючих в митті, складає 20% від всієї території міста;
коефіцієнт стоку поливомиєчних стічних вод приймається рівним 0,6.
Якщо на водозбірній території розташовані великі парки або ділянки лісових масивів, виявляється ефект затримання частини атмосферних опадів рослинним покривом. В цьому випадку об'єм поверхневого стоку зменшується. Розрахунок кількості затриманих атмосферних опадів проводиться по абсолютних нормах затримання.
Шар випавших атмосферних опадів коректується на величину затриманих опадів з урахуванням співвідношення площ, зайнятих різними видами дерев, і всієї водозбірної площі. Об'єм дощових або снігових стічних вод визначається в цьому випадку по формулі:
(4.9)
де - коефіцієнт стоку; F - водозбірна площа, га; Н і Нз - шари випавших і затриманих опадів відповідно, мм
Загальний об'єм поверхневого стоку з водозбірної території за рік визначається як сума складових: де W, Wc і Wпм - об'єми дощових, снігових і поливомиєчних стічних вод відповідно.
Сумарне значення річного винесення речовин з поверхневим стоком розраховується як
м (4.10)
де Сд, Сс і Спм - концентрації речовин в дощових, снігових і поливомиєчних стічних водах відповідно, г/м3.
4.1 Умови прийому промислових стічних вод у міську систему водовідведення
Згідно з вихідними даними забруднюючі речовини представлені азотом, СПАР та завислими речовинами.
ГДК:
Азот - 9,1 мг/м3;
СПАР - 0,75 мг/м3;
Звислі речовини - 0,5 мг/м3.
За формулою (4.1.1) здійснюємо обрахунки для кожної з речовин:
СГДС (азот) =23,8,СГДС (СПАР) =0,125,СГДС (завислі речовини) =19,05.
Порівнюємо значення СГДС із значенням Сст:
СГДС (азот) > Сст;
СГДС (СПАР) < Сст;
СГДС (завислі речовини) > Сст.
Визначимо класи небезпеки речовин:
Азот - 4 клас,
СПАР - 3 клас,
Завислі речовини - 3 клас.
За формулою (4.4) здійснюємо обрахунки для кожної з речовин:
К (азот) =2,61,К (СПАР) =0,25,К (завислі речовини) =0,365.
УКі=3,225>1
Таким чином, значення СГДС визначається співвідношенням в якому значення К має задовольняти обмеження з формули (4.4) та (4.5). В нашому випадку ці умови не виконуються.
Значення коефіцієнту стоку для водозбірного басейну розраховують як середньозважений для всієї площі за формулою (4.6).
Ш=40: 500*0,6=0,048.
Об'єм снігових вод за рік розраховується за формулою (4.7):
Wс=10*0,6*100*345=207000
Об'єм поливомиєчних стічних вод розраховується за формулою (4.8):
Wпм=10*1,3*100*100*0,6=78000
Об'єм дощових чи талих вод розраховується за формулою (4.9):
Wд=10*0,6*500* (189-345) =-468000
Загальний об'єм стоку з міської території становить
W=-183000 - що свідчить про припинення розрахунків на даний час.
Сумарне значення річного виносу речовин з поверхневим стоком розраховується за формулою (4.10):
G=-468000*2000+207000*4000+78000*5000=2280000000
Розділ 5. Оцінка комфортності міської екосистеми
5.1 Комфортність міського середовища
В основу оцінки комфортності міського середовища покладений бальний принцип. Оцінка проводиться за 29 показниками екологічного та соціально-екологічного стану міста.
Інтенсивність прояву кожного показника оцінюється за 4-бальною шкалою (див. методичні вказівки 065-122)
Таблиця 5.1. Оцінка коефіцієнта потенціалу екологічної комфортності міста
|
№ |
Критерій |
Інтенсивність прояву в балах |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Розміщення району відносно: великих підприємств автодоріг з інтенсивним рухом екологічно-небезпечних об'єктів |
2 3 1 |
||
|
Якість повітря: запахи мікроклімат самоочищення атмосфери забрудненість атмосфери |
2 2 1 2 |
||
|
Якість водного середовища: наявність і стан гідрологічних об'єктів забруднення поверхневих вод забруднення підземних вод потенціал самоочищення |
2 4 3 3 |
||
|
Якість водозабезпечення: якість води, що подається рівень каналізованості стан каналізації дощового стоку аварійність мереж |
3 3 3 3 |
||
|
Якість ґрунтів: сумарний показник забруднення аномалія забруднення у місті потенціал самоочищення |
3 0 0 |
||
|
Рекреаційна комфортність: стан озеленення вулиць наявність парків, скверів доступність зеленої зони |
3 3 2 |
||
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Техногенна складова ландшафту: заасфальтованість вулиць щільність забудови висота забудови |
1 2 1 |
||
|
Шумове забруднення |
1 |
||
|
Радіаційне забруднення |
2 |
||
|
Мікробіологічне забруднення |
3 |
||
|
Санітарний стан території: прибирання вулиць наявність сміттєзвалищ |
2 1 |
||
|
Сумарний бал |
61 |
||
|
Кекологічне |
2,2 |
За даними таблиці 5 ми отримали те, що зображений на планшеті район має високий рівень комфортності, з мінімальною кількістю автомагістралей, промислових підприємств та інших джерел забруднення навколишнього середовища.
Висновки
На території міста по планшету №1 переважає середньо поверхова забудова, причиною цього є переважання приватного сектору над високо поверховою забудовою. Аналізуючи даний планшет маємо: 8 - 9-поверхових будинків, 1 - 14-поверховий будинок, 1 - 10-поверховий будинок. Неможливо переоцінити роль зелених насаджень в покращені клімату, властивостей ґрунту, очищення повітря від шкідливих речовин, задимлення, шумопоглинання тощо.
Кількісний показник шуму - його гучність, яка вимірюється в децибелах (дБ), які являють собою логарифмічну шкалу рівнів тиснення звуку, де подвоєння його інтенсивності відповідає збільшенню на 3 дБ. Шумове забруднення міського середовища найсильніше проявляється в нічну пору. Постійне пробудження вночі від сильного шуму знижує ефективність відпочинку. Перевищення нормативних значень зафіксовано майже на всіх магістралях, де проводились заміри рівнів шуму. Рівень шуму на нормативній відстані дБ.
Якщо якість очищення стічних вод не задовольняє умовам їх скидання у водні об'єкти або стічні води після очищення передбачається використовувати для технічного водопостачання або поповнення міських річок, то в цих випадках організовується їх доочистка. При поповненні стоку міських річок обчищеними стічними водами доочистка повинна забезпечити додання ним властивостей і складу, властивого природним річковим водам. Для доочистки стічних вод використовують фільтри із зернистим завантаженням, установки пінної і напірної флотації, коагуляцію і флокуляцію, сорбцію, озонування, установки для витягання з води з'єднань фосфору і азоту. Для додання обчищеним стічним водам якостей природної води їх доочистка проводиться в каскаді біологічних ставків або на біоінженерних спорудах типу біоплато. Найпростішими очисними спорудами, що використовуються людиною вже більше п'яти сторіч, є поля фільтрації. Вони є майданчиками (карти),, з ухилом до 0,02, оснащені греблями, площею від декількох квадратних метрів до 1,5-2 га. Поля фільтрації влаштовуються звичайно на проникних ґрунтах - пісках, супісках, легких суглинках. Разом з біологічним очищенням стічних вод, в якому беруть участь співтовариства мікроорганізмів як водних, формуються на поверхні карт, так і ґрунтових, розвиваються в товщі проникних ґрунтів, в процесі фільтрації води через породи підстави відбувається її додаткове механічне і частково фізико-хімічне очищення. Перевагами полів фільтрації є простота пристрою і експлуатації. До їх недоліків слід віднести необхідність заняття великих площ, можливість забруднень підземних вод і атмосферного повітря газоподібними продуктами розкладання господарсько-побутових стічних вод, яке відчувається на відстані до 200 м від полів фільтрації.
Одним з високоефективних методів очищення є іонний обмін Найвищий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгових центрів, автомагістралях з інтенсивним рухом транспорту, територіях промислових і автотранспортних підприємств, неврегульованих будівельних майданчиків.
За даними таблиці 5 ми отримали те, що зображений на планшеті район має високий рівень комфортності, з мінімальною кількістю автомагістралей, промислових підприємств та інших джерел забруднення навколишнього середовища.
А високу ефективність очистки викидів з промислових підприємств забезпечать, вище згадані, недорогі та досить ефективні засоби і методи очистки.
Використана література
1. Запольский А.К. та інші. Фізико-хімічні основи технології очищення стічних вод. - К: Лібра, 2000. - 522с.
2. Коротун Л.І. Географія Рівненської області. - Рівне, 1996. - 429с.
3. Кучерявий В.П. Урбоекологія. - Львів: Світ, 2000. - 535с.
4. Солуха Б.В., Фукс Г.Б. Міська екологія. - К, 2003. - 338с.
5. А.А. Беккер, Т.Б. Агаев. Охрана и контроль загрязнений окружающей среды. - Ленинград: Гидрометиоиздат, 1989. - 359с.
6. Экология города. Учебник // под редакцией Стольберга Ф.В. - К: Либра, 2001. - 400с.
Подобные документы
Морфологічно-просторова характеристика міста, його територія, населення, щільність забудови, озеленення, інженерна інфраструктура. Динаміка простору системи міста, побудова моделі розвитку. Вплив антропогенних чинників, комфортність міського середовища.
курсовая работа [72,8 K], добавлен 03.06.2010Структура земельного фонду міста Хмельницький. Чисельність наявного населення та його прогноз. Інженерна інфраструктура. Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації. Загальна оцінка людського потенціалу. Оцінка кількості автотранспорту.
курсовая работа [999,5 K], добавлен 09.01.2014Просторово-морфологічні характеристики міста. Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто. Кількість автотранспорту, районування території міста за ступенем забруднення, шумове забруднення.
методичка [204,3 K], добавлен 07.06.2010Формування зеленого каркасу міста та характеристика екологічної проблеми. Планувальна структура міста і його функціональне зонування. Аналіз методів та способів вирішення проблеми озеленення міста Суми. Екологічні та економічні проблеми озеленення міст.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 13.03.2019Хімічний, бактеріологічний и технологічний аналіз води. Методика визначення показників її якості. Стан і використання водних ресурсів Херсонської області. Екологічна оцінка якості питної води і характеристика стану систем водопостачання та водовідведення.
курсовая работа [430,5 K], добавлен 14.05.2012Особливості формування флори та фауни міста. Опис урбанізованих біоценозів. Значення фітомеліорації міського середовища. Розгляд комплексних зелених зон міста. Аналіз відомостей щодо переважаючих видів флори на території парку відпочинку міста Чернігів.
дипломная работа [473,6 K], добавлен 21.09.2010Поняття та суть соціоекосистеми, особливості її екологічних ризиків. Екологічні проблеми забруднення навколишнього середовища, основні причини незадовільної якості води. Характеристика екологічної системи, комплекс її властивостей і розробка структури.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 02.02.2010Аналіз еколого-ландшафтних особливостей та природної цінності територій Кордівки. Основні шляхи та особливості формування флори та фауни міста, фітоландшафтні особливості міського середовища, формування та природна цінність комплексних зелених зон міста.
курсовая работа [406,3 K], добавлен 21.09.2010Проблеми екологічного стану Миргородщини. Видобуток прісної води. Хімікати в сільському господарстві. Охорона джерел питного водопостачання. Реконструкція та заміна аварійних каналізаційних мереж, колекторів та споруд. Системи водопостачання міста.
реферат [26,9 K], добавлен 17.10.2014Водні об'єкти міст, джерела в міській зоні. Централізоване i децентралізоване водопостачання. Раціональне використання водних ресурсів. Показники якості води та методика оцінки якості води. Система водовідведення, чи iншими словами каналізаційна система.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 25.09.2010
