Екологічні проблеми регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Сучасна екологічна ситуація складалась стихійно в ході діяльності людей, спрямованої на задоволення їхніх потреб. Людина досягла висот сучасної цивілізації завдяки тому, що постійно змінювала природу у відповідності зі своїми цілями. Люди досягали цілей, на які розраховували, але одержували наслідки, яких не чекали. Так почали виникати екологічні проблеми, які загрожують майбутньому існування як країни так й планети.

В цьому рефераті йтиме мова про Миргородський район Полтавської області, в якому є екологічні проблеми.

Миргородський район розташований у центрі Полтавської області. Район створено 7 березня 1923 року. Він займає площу в 1,53 тис. км?. Кількість населення становить 38 тис. осіб. Сільськогосподарські угіддя займають 124, 5 тис. га, причому на ріллю припадає 97,7 тис. га, на ліси та лісо-вкриті площі -- 17, 8 тис. га, а площа водного дзеркала становить 2,1 тис. га. Територією району протікає 6 річок, найбільші з них Псел, що протягся на 39 км та Хорол, що тягнеться впродовж 91 км. Район розташований у лісостеповій фізико-географічній зоні.

На таку, хоч й не велику, площу району припадають екологічні проблем. Існують проблеми з водними водоймами та ґрунтами. На мою думку проблема з водою в районі - катастрофічна.

Вода здійснює надзвичайно великий вплив на здоров'я людини. Для того, щоб добре себе почувати людина повинна вживати тільки чисту якісну питну воду. Близько 90% хвороб людини викликані вживанням неякісної води, а також використанням непідготовленої води в побутових цілях (душ, ванна, басейн, миття посуду, прання білизни і т.д.). У наш час питання якості води не втратили своєї актуальності.

Тому я хочу познайомити вас з цією проблемою на Миргородщині.

1. Водойми Миргородщини

Річкова система району добре розвинута. Всі річки району належать до рівнинних з хорошим сніговим і дощовим живленням. Невеликі водотоки влітку пересихають, а взимку замерзають. Замерзають річки в кінці листопада - на початку грудня, на початку березня починає танути лід. Звільняються річки від льоду повністю в третій декаді березня - на початку квітня. На території району є багато ставків. Вони розташовані в заплавах річок. Є також багато струмків та підземних джерел.

Річка Хорол Річка у Сумській і Полтавській областях України, права притока річки Псла (басейн Дніпра). Вона бере початок із джерел на північ від с. Червона Слобода і тече Придніпровською низовиною. Хорол впадає в Псел біля с. Сухорабівка Решетилівського району. Довжина - 308 км (в межах Полтавщини - 241 км). Площа басейну - 3870 км2. Річище нешироке. Дно мулисте. Падіння річки - 0,3 м/км. За середній по водності рік в гирлі річки витрата складає 5,5 м3/с, річний стік - 0,173 км2. Живлення переважно мішане, переважно снігове і дощове. Долина трапецієвидна, часто асиметрична з підвищеними правими і пологими лівими берегами. Ширина долини - 10-12 км. Заплава заболочена, зайнята чагарниками, лучною рослинністю. Річище звивисте. Між м. Миргородом і с. Вишняки тече у підвищених берегах. В геологічному минулому Хорол був притокою Дніпра, але пізніше, під час четвертинного зледеніння, він був перехоплений однією з приток Псла, що перерізала вододіл і мала глибшу долину, ніж Хорол. Тече територією Гадяцького, Миргородського, Семенівського, Хорольського, Глобинського районів. Використовують для водопостачання і зрошування. На річці споруджено декілька шлюзів-регуляторів, є водосховища. Рослинність багата: переважають високі трави, поширені вільшняки. Високотравний покрив на болотах утворюють очерет звичайний, рогіз широколистий, осоки. Серед осоки ростуть такі болотні рослини, як: в`яз широколистий, півники болотні, зарості очерету.

2. Екологічні проблеми регіону

2.1 Видобуток прісної води

Питна вода в Миргороді набирається з річки Хорол. Незважаючи на те, що водопровідна вода відповідає прийнятим санітарним нормам, вона не завжди є чистою. У водоймах навколо міста, звідки йде водопостачання, у середньому можуть виявити 2000 патогенних речовин і мікроорганізмів. Частина з них знезаражується на очисній станції, шляхом хлорування.

Хлорована вода із крана небезпечна для здоров'я. Хоча хлор і знищує багато небезпечних мікробів, однак він є однією із причин виникнення деяких захворювань. З'єднуючись із присутніми у воді органічними речовинами, хлор також утворює канцерогенні речовини й ні багато ні мало - діоксин-бойову отруйну речовину. З іншого боку, дистильована або очищена до стану дистильованої, вода також шкідлива для здоров'я. У результаті спеціальних методів очищення з неї видаляється все - не тільки шкідливі бактерії, але й корисні мікроелементи - і вона стає практично порожньою і некорисною. Якщо ж її пити тривалий час, то відбудеться різка втрата організмом мінеральних солей, що може призвести, наприклад, до збоїв у роботі серцево-судинної й кісткової систем, стати причиною передчасного старіння організму.

2.2 Стічні води

Розвиток промисловості, сільського господарства, транспорту, а також проведення робіт по осушенню боліт, зливання стічних вод негативно вплинуло на стан водних об`єктів району. Екологічний стан Миргородського району залишається напруженим. Річки забруднюються побутовими відходами, стоками тваринницьких ферм, добривами, пестицидами, гербіцидами. Найбільша доза забруднення припадає на місто Миргород.

Основними забруднювачами є каналізаційно-очисна станція, підприємства та житловий сектор. Їх стічні води поступають на очисні споруди Миргорода. Метод очистки біомеханічний. В районі відсутні очисні споруди, які б проводили очистку стічних вод відповідного стандарту.

Ще з 2006 ріку люди тривожаться з приводу непридатної для вживання води в криницях, смердючого повітря, випари накрили все село від забрудненого каналізаційними стоками поля на околиці села. У 2007 році очисні споруди працювали лише на п'ятдесят відсотків. З кожними місяцем територія, яку заливало нечистотами, збільшувалася. Сьогодні це майже сто гектарів землі. Раніше тут випасали корів, вирощували городину - зараз це неможливо.

Плесо Хоролу поблизу Гаркушинців годі й говорити. І село, і місто-курорт, яке всього в кількох кілометрах, на грані екологічної катастрофи. Селяни не перестають надсилати до різних інстанцій листи про цю екологічну катастрофу. Та тільки толку з того немає, влада пише тільки відписи. Один з відписів: «Усі чотири пісколовки зі схеми очистки стічної води виключені повністю, із 7 первинних відстійників працює лише один, розподільчий коридор аеротенка практично на всю глибину заповнився піском і мулом. Частина його фільтроносних труб вже не функціонує, тому повітря з них не подається».

Приклад: Полтавське регіональне управління водних ресурсів у жовтні 2009 року відповіло: "Під час перевірок стану дотримання вимог водного законодавства на керівників ОКВПВКГ "Миргородводоканал" та ТОВ "Миргородський сиркомбінат" за скид неочищених стічних вод у річку Хорол складено протоколи. Крім того, видано приписи, направлено листи до Головного управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації".

питний каналізаційний аварійний вода

2.3 Каналізаційні труби

Також актуальною проблемою району є каналізаційні труби. В літку 2010 року в місті Миргороді стався прорив каналізаційної труби, з якої води потрапили в водопровідну воду. Працівники санепідемстанції , щоб очистити труби від забрудненої води, залили в них хімічний розчин який містив хлор. Після цього водопровідну воду для господарських цілей використовувати не можна було. На допомогу по вирішенню цієї проблеми звернулася одна з водоочисних компаній Києва.

Київська фірма ”Юр-аква” відкрила в Миргороді бювет. Вода очищена від примісів, збагачена корисними речовинами. Літр води продають по 40 коп. В день відкриття, мир горцям дозволили набирати воду безкоштовно. Будівництво бювету в Миргороді обійшлося товариству в 150 тис. грн. У ньому працюють три оператори і один представник фірми. Воду наливають з 8.00 до 20.00.

2.4 Хімікати в сільському господарстві

Також серйозною проблемою є перехімізація сучасного сільського господарства. Для захисту врожаїв від шкідників у сільському господарстві все більше використовують засоби хімічної боротьби - так звані пестициди, вплив яких на ґрунт стає шкідливим. Унаслідок цього талі та дощові води несуть у річку гумус і разом з ним всі хімічні речовини.

Русла річок і ставки повсюдно, а особливо в межах населених пунктів забруднюються сміттям, побутовими відходами та відходами сільськогосподарського виробництва. Однією з причин забруднення води і замулювання джерел, русел річок, ставків є порушення встановленої законом природоохоронних прибережних смуг. Так історично склалось, що присадибні ділянки більшості громадян прилягають до водних об`єктів. Більшість із них проводять розорювання земель прибережних смуг майже до межі води. Без погодження з органами місцевого самоврядування проводяться самовільні вирубки дерев, що призводить до знищення берегів річок та ставків.

2.5 Хімічний стан води

На річці Хорол встановлено 7 створів (пунктів) спостережень. Стан річки в створі на межі з Сумською областю задовільний, але спостерігаються перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського призначення по фосфатах, незначне - по амонію та БСКп. Скид недостатньо очищених стічних вод м. Миргорода з очисних споруд ОКВПВКГ «Миргородводоканал» здійснює негативний вплив на якість води р. Хорол по органічним та неорганічним забруднювачам, сухому залишку, хлоридах, сульфатах та фосфатах. Стічні води ВАТ «Хорольський молоко-консервний комбінат дитячих продуктів» та умовно чисті без очистки стічні води Вишняківського спиртозаводу здійснюють незначний вплив на якість води в річці Хорол по фосфатах.

Якість води річки Хорол на території області суттєво не погіршується, спостерігається незначне зростання вмісту сухого залишку, заліза хлоридів та сульфатів. Кисневий режим річки - в нормі, заморних явищ протягом року не спостерігалось. В місті Миргороді питна вода за деякими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам чинного стандарту.

2.6 Водопроводи міста

Водопроводи міста були прокладенні ще за часи СРСР, а нові змінюють тільки в тих місцях де станеться прорив труб. А тому в середині старі труби покриті іржав чиною та різними іншими шкідливими речевинами.

Доказом цього є одна із статтей в газеті:

«Близько 300 жителів мікрорайону Дранки у Миргороді змушені прати та купатися в смердючій воді. Вона псується через іржавий водогін.

-- Кричуща ситуація із питною водою. По вулицях є водогін. Я теж до нього підключився. Заплатив за це 600 гривень. Раніше було хоч якось терпимо. А зараз із крана тече вонюча рідина, -- розповідає Анатолій Савенко, 60 років, житель району. -- У нас сім'я невелика: я, дружина, з нами живе внучка. Кожні два дні купую 15 літрів питної води, щоб попити та зварити якусь страву. Воду економимо. Купатися, прати змушені у воді з-під крана. Не уявляю, як виживають великі сім'ї.

Тутешні переказують: ”Миргородводоканал”, коли робив водогін, пробив свердловину на глибину, меншу від запроектованої. Купили в колгоспі стару іржаву водонапірну вежу, пофарбували її та поставили в мікрорайоні. З часом це далося взнаки. Санепідемстанція нещодавно зробила аналіз води.

Вміст заліза в ній перевищує норму вшестеро.

-- Під час реконструкції вежі за кошти місцевої влади було використано стальну трубу, не оброблену від іржі. Тому залізо потрапляє у воду, -- пояснює Юрій Маклак, 55 років, начальник водопровідно-каналізаційного господарства ”Миргородводоканалу”. -- Цю проблему можна вирішити лише шляхом повторної реконструкції водонапірної вежі.»

Висновок

Таким чином можна підвести підсумок, що водна проблема у даному регіоні дуже актуальна і потребує вирішення. Якщо ж цього не робити то воду цього регіону скоро не можна буде вживати для будь-яких цілей.
На мою думку вирішення проблеми екологічного стану Миргородщини полягає в пропаганді природоохоронних заходів серед населення, підвищення екологічної культури учнівської молоді та дорослих, створення та догляд за водоохоронними зонами, штучними природними ландшафтами, охорона джерел питного водопостачання, реконструкція та заміна аварійних каналізаційних мереж, колекторів та споруд, розвиток та реконструкція систем водопостачання. Облаштовувати пункти розливу питної води, принаймні там, де вона за показниками не відповідає вимогам чинного стандарту. До заходів. спрямованих на збереження природи, належить створення природоохоронних територій. Вони представлені природним заповідником, заказниками, пам`ятками природи, заповідними урочищами. Людина й суспільство повинні докорінно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів. У наш час людство спроможне виробляти достатню кількість сільськогосподарської й промислової продукції, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Досягнення науки й техніки відкривають не тільки можливості для задоволення потреб людини, але й створюють передумови для збереження і примноження ресурсів Землі. Людство в змозі істотно поліпшити умови, які склалися в біосфері планети. Глобальна проблема екологічного забруднення буде існувати до тих пір, поки все людство не об`єднається для її вирішення, тому що від цього належить майбутнє наступних поколінь. Як говорить древня індійська сентенція: “Природа - це не те, що ми отримали у спадщину від пращурів, а те що ми взяли у позику від нащадків

Список використаної літератури

1. Поліщук В. В. Малі річки України та їх охорона. - К.: Знання, 1988. - 32с

2. “Основи загальної екології”. - Г.О. Білявський, М.М. Падун.

Размещено на Allbest.ur