Дистанційний екологічний моніторинг

а) фітомаса - біометричні показники;

+

+

Б) зрідженість;

-

+

в) засміченість;

-

+

г) патологічні зміни;

+

+

д) ураження шкідниками. вплив на посіви погодних умов, стихійних лих, аварій (оперативна оцінка);

+

+

Стан природної рослинності.

+

+

Ґрунтовий покрив:

ґрунтові відміни;

+

+

фізико-хімічні характеристики;

+

+

лінійна ерозія;

+

+

вітрова ерозія;

+

+

поверхневий змив;

+

+

зони підтоплення, перезволоження та вторинного засолення і т.д.

+

+

Земельно-кадастрові дані:

а) структура сільськогосподарських угідь

+

+

б) характеристика використання земель

+

+

в) площинні характеристики об'єктів

+

+

3.6.5 Основні завдання системи дистанційного агромоніторингу

Основні завдання системи дистанційного агромоніторингу можна поділити на дві групи.

Перша:

контроль та оцінка стану сільськогосподарських культур по фазах вегетації рослин;

визначення осередків заселення посівів шкідниками, ураженість хворобами, забур'яненість;

прогнозування врожайності, визначення строків достигання сільськогосподарських культур;

контроль за ходом сільськогосподарських робіт.

Друга :

картографування та інвентаризація сільськогосподарських угідь і ґрунтів;

моніторинг земель, що перебувають у кризовому стані (визначення земель, що є у кризовому стані);

вітрова і водна ерозії;

визначення стану використання меліорованих земель;

фіксація забруднень та негативних явищ, що виникають при застосуванні нераціональних гідротехнічних і хімічних меліорацій та ін.

3.6.6 Призначення отриманої інформації

Поступове розширення можливостей дистанційного зондування визначення різноманітних характеристик об'єктів агроландшафту (табл. 2.1) сприятиме одержанню необхідної інформації, яку можна буде використовувати за такими призначеннями:

розробка планів і заходів щодо оперативного та довгострокового догляду за посівами сільськогосподарських культур;

прогнозування продуктивності посівів та встановлення валових зборів сільськогосподарських культур;

встановлення рівня потреб у хімічних засобах захисту рослин, добривах по регіонах держави;

планування стратегії ринку сільськогосподарської продукції та її ціноутворення;

встановлення економічних збитків від стихійних метеорологічних явищ і техногенних факторів;

корекція планів землекористування;

бонітування земель;

моніторинг земель;

коригування карт ґрунтів;

розробка державних планів та заходів щодо охорони земель;

планування заходів з хімічної, лісової та водної меліорації;

встановлення ступеня негативного впливу техногенних процесів на навколишнє середовище в зонах великих міст та промислових підприємств.

3.6.7 Вимоги до функціонування системи моніторингу

Завдання системи дистанційного агромоніторингу щодо одержання інформації, специфіка продукційних процесів у сільськогосподарській галузі визначають вимоги до функціонування системи моніторингу.

До цих вимог відносять:

оперативне одержання об'єктивної інформації про стан сільськогосподарських об'єктів для прийняття рішень на державному та регіональному рівнях;

оперативне одержання як комплексної дистанційної інформації про сільськогосподарські об'єкти, так і окремих їх характеристик;

необхідна періодичність, повнота та якість одержуваної інформації;

гнучкість застосування різноманітних космічних та авіаційних носіїв і різноманітних дистанційних методів.

3.6.8 Спільні риси розроблених систем дистанційного агромоніторингу

Аналіз експериментів з обстеження сільськогосподарських об'єктів, проведених у США в 70--80 рр. (LАКІЕ, СІТАRS), Франції (АСТІON IV) показав, що спільним для всіх розроблених систем дистанційного моніторингу є:

застосування вибіркового методу збору даних по мережі полігонів, еталонних ділянок, сегментів для здійснення ідентифікації і моніторингу стану посівів основних сільськогосподарських культур;

урахування впливу фізико-географічних (ґрунти, агрокліматичні умови) та господарських умов (агротехніка, сівозміна, розмір полів, структура посівних площ, богарні та зрошувані землі) при визначенні мережі полігонів і зон їх обслуговування, що дає змогу з високою достовірністю екстраполювати сигнатури на всю зону обслуговування;

застосування мультитемпоральних даних дистанційного зондування для ідентифікації сільськогосподарських культур та їх стану;

забезпечення процесу автоматизованого дешифрування опорною наземною тематичною інформацією (тренувальні дані);

автоматизована обробка дистанційних даних.

3.6.9 Структура системи дистанційного агромоніторингу

За функціональним призначенням у системі виділяють дві підсистеми -- підсистему збору даних і підсистему тематичної обробки.

Підсистема збору даних. Підсистема збору даних забезпечує проведення дистанційних зйомок та наземних спостережень на полігонах і отримання апріорної інформації (дані про фізичні властивості досліджуваних об'єктів, їх стану на момент зйомок та ін.).

Підсистема тематичної обробки. В підсистемі тематичної обробки дані зйомок та апріорна інформація обробляються засобами автоматизованого дешифрування і через підсистему виводу передаються користувачу.

Умови функціонування системи аерокосмічного інформаційного забезпечення. Таким чином, система аерокосмічного інформаційного забезпечення, передусім, має бути максимально централізованою стосовно системи збору даних. Це стосується, насамперед, технічних засобів дистанційного зондування та схеми розміщення полігонів. Датчики повинні забезпечувати проведення багатоспектральних зйомок у широкому діапазоні випромінювання з високою геометричною й енергетичною роздільною здатністю, а полігони (АКП) і тестові ділянки (ТД) мають бути репрезентативними для вивчення комплексу об'єктів чи явищ. Це відкриває можливості для інформаційного забезпечення ширшого кола користувачів без значного підвищення витрат.

3.6.10 Схема розташування і функціонування АКП і ТД

У зв'язку з неоднорідністю в просторі природних умов і ресурсів і пов'язаним із ними характером господарської діяльності, необхідною умовою функціонування системи є розробка раціональної схеми АКП і ТД, яка забезпечить оперативність, повноту і репрезентативність отримуваної інформації та незначні витрати на проведення дистанційних зйомок.

Раціональна мережа АКП і ТД. Розробку раціональної мережі забезпечує спеціалізоване районування території, в основу якого покладено існуючу схему природно-сільськогосподарського районування.

Визначення зон репрезентативності. При визначенні зон репрезентативності враховуються ландшафтні, агрогрунтові, агрокліматичні, геоморфологічні умови, аналізується структура фотофону космічних зображень території. Агрокліматична зональність є провідною при районуванні в координатах часу.

Визначення місця розташування АКП і ТД. При визначенні місця розташування АКП і ТД керуються наступними основними вимогами:

представництво в межах території обслуговування;

вивченість регіону;

наявність науково-дослідної та інформативної бази окремих служб (агрометеостанцій, ДДСС, держсортодільниць, станцій захисту рослин), транспортної інфраструктури ;

доступності району.

Форма площі АКП та його розміри. Форма площі полігона та його розміри визнаються відповідно до статистичних вимог, враховуючи структуру посівних площ, геометричні розміри і нарізку полів та фактор часу для оперативного проведення аерозйомки й аеровізуальних спостережень.

3.6.11 АКП і ТД на території України

Таким чином, на території України визначено 20 зон обслуговування, в межах яких сільськогосподарські об'єкти мають певною мірою сталі характеристики, та 28 полігонів і тестових ділянок (рис. 3.13).

Диференціація на полігони і тестові ділянки пов'язана з тими функціями які вони виконують. Функція полігонів подвійна, як територій збору тематичних та дистанційних даних для інформаційного забезпечення відповідних установ і територій проведення науково-дослідних та дослідно-методичних робіт щодо розробки методів дистанційного зондування стосовно певних природних умов. Тестові ділянки - це територія для збору інформації про стан агроресурсів.

На основі районування певних сільськогосподарських культур на території України розроблено призначення аерокосмічних полігонів для збору оперативної інформації про стан агроресурсів і визначено межі обслуговування АКП за адміністративними ознаками.

При виконанні синхронних дистанційних досліджень на полігонах і тестових ділянках потрібна інформація для планування та організації робіт. У зв'язку з цим на кожен АКП складають паспорт.



Рис. 3.13. Мережа аерокосмічних полігонів для аерокосмічного моніторингу

3.6.12 Паспорт АКП та його структура

Паспорт полігона включає геодезичні та географічні координати, аеро- й космовивченість території, фізико-географічний та агрокліматичний опис, характеристику ґрунтового покриву, мережу наземних спостережень, підбірку тематичних і топографічних карт, матеріали дистанційних зйомок, спектральні характеристики об'єктів, строки проведення дистанційних досліджень для вирішення різноманітних завдань з урахуванням природних умов. Така інформація щодо полігона дає змогу розробляти методи і технології діагностики сільськогосподарських об'єктів.

3.7 Вплив атмосфери на електромагнітне випромінювання

Електромагнітне випромінювання (ЕМВ) під час проходження крізь атмосферу зазнає поглинання та розсіювання. Крім того, теплове випромінювання й розсіювання з інших напрямків роблять свій внесок у випромінювання, що реєструється. Отже, вплив атмосфери на ЕМВ, що несе інформацію про об'єкт навколишнього середовища, має бути обмеженим.

Поширення -випромінювання. На інтенсивність -випромінювання, що надходить через атмосферу на систему реєстрації, впливає вологість ґрунту. Збільшення вологості зумовлює послаблення цього випромінювання. Збільшення вологості зумовлює послаблення цього випромінювання.

Поширення випромінювання видимої та близької інфрачервоної (ІЧ) областей спектру. У видимому діапазоні основним фактором послаблення оптичного випромінювання є молекули та аерозолі атмосфери.

Основними молекулами атмосфери, здатними поглинати оптичне випромінювання, є водяна пара, СО₂, О, О₂, СО, СН₄ та оксиди азоту. Особливо багаті на лінії поглинання асиметричні молекули, такі як Н₂О, О. Молекули лінійні за своєю структурою (СО₂, NО₂, NО, СО, О₂, N₂) мають меншу кількість ліній на спектральний інтервал, хоча спектри цих молекул можуть бути складними (як, наприклад, у молекули метану). Поглинання відбувається за переходів між коливальними та обертальними рівнями. Крім того, молекули основних компонентів атмосфери - О₂, N₂ - внаслідок своєї симетричної структури позбавлені електричного дипольного моменту й не беруть участі у процесі поглинання.

За відсутності опадів атмосфера містить дисперговані тверді та рідкі частинки (льоду, пилу, ароматичних та органічних речовин, біологічних матеріалів), що мають розміри від кількох молекул до 40 мкм. Такі колоїдні системи, в яких газ (у даному випадку - повітря) містить дисперговані частинки, називають аерозолями.

Під час взаємодії оптичного випромінювання з середовищем, внутрішня структура якого неоднорідна, має місце розсіювання випромінювання. Цей процес супроводжується поширенням частини випромінювання у напрямку, що відрізняється від напрямку поширення випромінювання, що відрізняється від напрямку поширення випромінювання, яке падає. Характер розсіювання оптичного випромінювання залежить від співвідношення поміж розмірами частинок середовища, які розсіюються, та довжиною світлової хвилі . Звичайно в атмосфері середньої прозорості розсіювання на аерозолях домінує, якщо довжина оптичного випромінювання перевищує 0,5 мкм.

Розсіювання Релея виникає за зміщення зв'язаних електронів під впливом електричного поля, що падає на молекулу. Це поле сприяє утворенню диполя, який коливається і посилає ЄМВ такої ж частоти. Розсіювання Релея характеризується тим, що інтенсивність розсіяного випромінювання змінюється залежно від четвертого ступеню довжини світлової хвилі. Саме такою залежністю можна пояснити природний блакитний колір неба, який отримується за відбивання сонячного світла від частинок пилу від частинок пилу й водяної пари, присутніх в атмосфері. У видимій області спектру є істотна залежність інтенсивності розсіяного випромінювання від довжини хвилі; розсіювання Релея відбувається при В області мкм цим типом розсіювання можна знехтувати.

Розсіювання Мі відбувається на частинках великих розмірів і супроводжується виникненням інтерференції світла, що призводить до появи інтерференційної картини та істотної зміни діаграми кутового розподілу розсіяного світла.

Розсіювання Дебая відповідає проміжному випадку між двома попередніми типами розсіювання - Релея і

В інфрачервоній області спектру проходження ЕМВ обмежене вікнами прозорості атмосфери (мкм; 1,2 мкммкм; 1,5 мкммкм; 2,0 мкммкм). Таким чином, проходження оптичного випромінювання повз атмосферу характеризується процесами його поглинання та розсіювання атмосферними молекулами й аерозолями. Під час проходження через атмосферу оптичне випромінювання зазнає ослаблення, що визначається за законом Бера:

(3.1)

де - коефіцієнт пропускання;

- коефіцієнт послаблення;

- довжина оптичного шляху.

Величина коефіцієнта послаблення залежить від процесів поглинання молекул , розсіювання молекул , поглинання аерозолів , та розсіювання аерозолів , присутніх в атмосфері:

(3.2)

де індекси “М” і “А” відповідають молекулам та аерозолям відповідно.

Поширення теплового випромінювання ІЧ області спектру. Пропускання атмосфери в ІЧ області спектру (3...20 мкм) наведено на рис. 3.14.

Рис. 3.14. Пропускання атмосфери в ІЧ області спектру

Поширення надвисокочастотного (НВЧ) випромінювання. Використання НВЧ області дає можливість спостерігати за земною поверхнею через хмари та опади. Спектр пропускання НВЧ випромінювання в області 3...300 ГГц наведено на рис. 3.15. Спостереження у вікнах прозорості (до 40 ГГц та в інтервалі 80...100 ГГц) дають змогу оцінювати опади за допомогою штучних супутників Землі.

3.8 Системи дистанційного зондування Землі

Збирання, опис та аналіз інформації щодо об'єктів навколишнього середовища на відстані називається дистанційним зондуванням. Методи й техніка дистанційного зондування ґрунтуються на реєстрації поглиненої, відбитої або випроміненої енергії, що надає специфічних характерних ознак основним компонентам біосфери. Розглянемо основні типи систем дистанційного зондування.

Рис. 3.15. Спектр пропускання НВЧ випромінювання в області 3...300 ГГц: а - чиста стандартна атмосфера; б - хмари товщиною 0,5 км; в - шаруваті хмари товщиною 2 км

3.8.1 Реєстрація -випромінювання

Метод ґрунтується на вимірюванні короткохвильового м- випромінювання присутніх у земній корі або сніговому покриві радіоактивних елементів - природних радіоізотопів У звичайному ґрунті майже 90 % - випромінювання утворюється в 20 - сантиметровому поверхневому шарі.

3.8.2 Фотографічні системи

В основі техніки повітряної фотографії покладено створення на фотоплівці зображень земної поверхні з авіа носіїв та супутників. Зазвичай використовують чорно-білі панхроматичні, чорно-білі ІЧ, кольорові та кольорові ІЧ плівки. Фотографічні системи здатні створювати зображення об'єктів навколишнього середовища з високим рівнем розділення; застосування технологій багато спектральної фотографії дає змогу отримати додаткову специфічну інформацію, на яку меншою мірою впливають температура й вологість довкілля. Фотографічні системи, що встановлюються на літаках, здатні забезпечити знімки з висоти понад 20 км; розміри площі, яка фотографується, можуть сягати 30Х50 км².

3.8.3 Відеографічні системи

Застосування відеокамер дає змогу створювати та записувати зображення у видимій, близькій та середній ІЧ областях спектру. Перевага відеосистем - невисока вартість, створення та накопичення послідовних зображень будь-якого процесу. Недолік - відносно невисоке просторове розрізнення.

3.8.4 Багатоспектральні сканери

Принцип дії таких систем полягає у реєстрації спектрального відбиття об'єктами навколишнього середовища на певних спектральних ділянках видимого та ІЧ спектру мкмЦі ділянки можуть бути або широкими (близько 0,2 мкм), або вузькими (менше 0,01 мкм). Прилади багато спектрального сканування, що встановлюються на супутниках, дають змогу одержати інформацію з роздільною здатністю близько 10 м, скануючи при цьому території розміром 60...185 км. Принцип дистанційного зондування за допомогою багато спектрального сканера пояснюється на рис. 3.16. Перевага багатоспектральних сканерів у здатності використовувати вузькі спектральні ділянки й отримувати інформацію у цифровій формі.

3.8.5 Теплові сенсори

Як відомо з курсу фізики, всі матеріали здатні посилати ІЧ випромінювання, що зумовлене молекулярним коливанням. Це теплове ІЧ випромінювання реєструється за допомогою техніки, схожої на багато спектральне сканування, але у діапазоні 8...14 мкм.

Характер зображення при цьому залежить від температури об'єкта та його здатності до випромінювання. Теплові сенсори, які встановлені на авіаносіях, що зондують об'єкти на невеликих висотах, забезпечують високу розрізняючу здатність (до 1 м), тоді як на супутниках теплові сенсори розділяють простори розмірами 700...900 м. Сучасні прилади теплового зондування здатні реєструвати різницю температур близько 0,4 К. Неоліки: 1) вплив метеорологічних умов на результати вимірювань; 2) зондуванню ґрунту піддається лише шар товщиною 2...4 см.

Рис. 3.16. Принцип дистанційного зондування за допомогою багатоспектрального сканера

3.8.6 Надвисокочастотні локатори

Цей вид техніки дистанційного зондування передбачає використання електромагнітних хвиль в області 0,1...2 м (що відповідає частотам від 100 МГц до 50 000 МГц). Надвисокочастотні (НВЧ) локаторні системи можуть бути активними (коли об'єкт дослідження опромінюється з подальшою реєстрацією відбитого випромінювання) і пасивні (коли реєструється природне випромінювання об'єкта). Принцип дії дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) за допомогою локаторів полягає у випромінюванні її діелектричних властивостей, що значною мірою залежать від вмісту вологи й температури ґрунту, нерівностей земної поверхні, рівня снігового покриву, типу рослинних покривів, і впливають на відбивальні та випромінювальні параметри, що вимірюються. НВЧ-локація надає змогу вивчати положення, рух та природу віддалених об'єктів. Основні типи локаторів, що застосовуються при ДЗЗ:

локатори зображення (вимірюють розсіяне випромінювання, висотоміри, НВЧ-радіометри);

локатор із синтетичною апертурою - ЛСА.

Завдяки високій проникності НВЧ-випромінювання повз хмари та листя, подібні локатори здатні створювати зображення земної поверхні у дрібних деталях (рис. 3.17).

Рис. 3.17. Формування зображення за допомогою локатора

Об'єкти земної поверхні опромінюються локаторними імпульсами, що відбиваються, реєструються і перетворюються у зображення. Амплітуда відбитого імпульсу залежить від конкретного об'єкта спостереження. Альтернативним локатору зображення є ЛСА. Принцип дії такого локатора наведено на рис. 3.18, де представлене взаємне положення літака з локатором та об'єкта спостереження. У точці 1 об'єкт знаходиться поза діаграмою опромінювання локатора; у точках 2 й 3 об'єкт потрапляє до цієї області; у точці 4 він знову зникає із зони спостереження локатора. Тобто об'єкт з'являється у системі реєстрації локатора лише протягом певного проміжку часу; під час цього проміжку відбитий сигнал заноситься у пам'ять бортового комп'ютера. Всі таким чином записані сигнали дають змогу реконструювати повну картину усіх об'єктів, що опромінюються локатором з досить вузькою апертурою (звідси й термін - “синтетична апертура”). Слід зауважити, що сигнали локатора, які надсилаються у процесі руху літака, набувають зсуву до високих частот, тоді як сигнали, що посилаються назад, набувають зсуву до низьких частот завдяки ефекту Допплера. Реєстрація та аналіз подібних зсувів надає можливості точно визначити просторове положення наземних об'єктів. Техніка локаторів із синтетичною апертурою досить складна й дорога, але її можливості зумовлюють най поширене її застосування. Перевага - висока розрізнювальна здатність. Недолік - істотні впливи рослинного покриву та нерівності ґрунту на сигнал, що реєструється.

3.9 Лазерні системи

ДЗЗ на основі лазерів полягає в опромінюванні об'єктів навколишнього середовища та реєстрації відбитого від об'єкту або розсіяного від нього лазерного випромінювання. Прилад для дистанційного зондування компонентів біосфери називають ЛІДАРом (від англійської фрази Light Detection And Ranging). Коротко познайомимося з основними типами лідарів.

3.9.1 Лідар на основі реєстрації зворотного розсіювання

Рівняння лідара. Зворотне розсіювання описується наступним рівнянням:

(3.3)

де - миттєва потужність, яка реєструється приймачем у момент часу ;

- потужність, що пропускається об'єктом у момент часу

- швидкість світла;

- тривалість імпульсу;

- коефіцієнт об'ємного розсіювання атмосфери;

- дальність;

- ефективна площа приймача;

- коефіцієнт об'ємної інстинкції атмосфери.

Реєстрація рівня послаблення оптичного випромінювання лідара за його взаємодії з молекулами атмосфери або аерозолями дає змогу оцінити їх концентрацію.

Джерелом випромінювання у лідарі є лазер, що генерує світлові імпульси. Якщо лазерний імпульс поширюється в атмосфері до будь-якого об'єкта, то час проходження імпульсом відстані до об'єкта і назад до приймача дорівнює:

(3.4)

де - швидкість світла.

Реєстрація моменту сприйняття імпульсу приймачем дає змогу оцінити відстань до об'єкта.

Крім того, лазерний імпульс має певну тривалість . Якщо припустити, що передній фронт імпульсу досягає об'єкта на відстані то задній фронт імпульсу в цей час буде на відстані Співвідношення між часом та часом реєстрації імпульсу мають вигляд:

 (3.5)

Звідси розмір об'єкта визначається за виразом:

(3.6)

Коефіцієнт об'ємної інстинкції атмосфери - частка падаючої енергії, на яку вона зменшується при проходженні одиниці довжини атмосфери. Одиниця вимірювання - Поглинання лазерного променя молекулярним газом (забрудненням) можна оцінити так:

3.7)

де - коефіцієнт поглинання, що випромінюється в (млн.^-1*см)^-1;

- число Лошмідта (2,69*10¹⁹ см^-3) - густина молекул газу в атмосфері за нормальних умов;

- переріз поглинання (см²).

У реальних ситуаціях (на рівні моря при 0 ⁰С) коефіцієнт об'ємної інстенкції дорівнює:

см^-3(млн.*см)^-1. (3.8)

Коефіцієнт об'ємного розсіювання атмосфери визначається як частка падаючої енергії, що розсіюється в одиничному тілесному куті в обертальному напрямку на одиниці атмосферної довжини. Одиниця вимірювання - м^-1*ср^-1.

Пружне розсіювання оптичного випромінювання можна представити двома основними типами - розсіюванням Релея і розсіюванням Мі:

(3.9)

де - коефіцієнт розсіювання Релея;

- коефіцієнт розсіювання Мі.

Коефіцієнт розсіювання Релея визначають за виразом:

(3.10)

де - довжина хвилі, нм.

Приклад 3.1

Розрахувати коефіцієнт розсіювання Релея під час проходження в атмосфері випромінювання рубінового лазера, довжина хвилі якого дорівнює 694,3 нм.

Розв'язок

Підставимо числові дані у рівняння (3.10):

Контрольне завдання № 3.1

Визначити потужність лазерного випромінювання, яка реєструється фотоприймачем лідара на основі рубінового лазера з такими параметрами: нм, Вт, мкс, м², км, км^-1.

Коефіцієнт розсіювання Мі можна знайти за допомогою рівняння:

(3.11)

де для видимості км та для середньої видимості, якщо вимирюється в м^-1, - в м, - в нм.

Приклад 3.2

Визначити коефіцієнт розсіювання Мі випромінювання рубінового лазера з довжиною хвилі 694,3 нм, якщо видимість становить 10 000 м.

Розв'язок. Знаходимо показник ступеня :

Підставимо числові дані у рівняння (3.11):

м^-1.

Контрольне завдання № 3.2

Визначити коефіцієнт розсіювання Мі випромінювання лазера з довжиною хвилі 300б1 нм, якщо видимість становить 5 км.

Відповідь: 1,43 км^-1.

Коефіцієнт об'ємного зворотного розсіювання характеризує частку випромінювання, яке після розсіювання прямує по траєкторії лазерного променя. Зворотне розсіювання також має дві компоненти - Релея та Мі.

Коефіцієнт об'ємного зворотного розсіювання Релея визначається за виразом:

(м^-1ср^-1). (3.12)

Коефіцієнт об'ємного зворотного розсіювання Мі визначається за виразом:

(м^-1ср^-1). (3.13)

Повний коефіцієнт об'ємного зворотного розсіювання визначається як сума обох коефіцієнтів:

(3.14)

Приклад 3.4

Знайти повний коефіцієнт зворотного розсіювання випромінювання рубінового лазера (694,3 нм) на відстані 2 км.

Розв'язок

Коефіцієнт розсіювання Релея визначимо на підставі рівняння (3.10):

Коефіцієнт розсіювання Мі визначимо за допомогою рівняння (3.11):

м^-1.

Визначимо коефіцієнти зворотного розсіювання Релея й Мі:

м^-1ср^-1;

?м^-1ср^-1.

Звідси повний коефіцієнт зворотного розсіювання дорівнює:

Приклад 3.5

Визначити потужність лазерного випромінювання, яка реєструється фотоприймачем лідара на основі рубінового лазера з такими параметрами: нм, Вт, мкс, м², км, км^-1.

Розв'язок. Вважаючи середовище, що аналізується, однорідним, можна припустити, що:

Підставляємо числові значення в останній вираз:

Розраховуємо тілесний кут:

ср.

Знаходимо параметр

Визначаємо коефіцієнт об'ємного розсіювання:



Обчислюємо коефіцієнт об'ємного зворотного розсіювання:

км^-1ср^-1.

Звідки

Контрольне завдання № 3.3

Визначити потужність випромінювання лазера на фарбниках, що застосовуються для дистанційного зондування туману (=0,5 км^-1), якщо ним, Вт, мкс, см², км.

Відповідь: 3*10^-11 Вт.

3.9.2 Лідар на основі реєстрації диференційного поглинання

Метод ґрунтується на реалізації істотної залежності коефіцієнта об'ємної екстинкції від довжини світлості хвилі. В основу роботи диференційного лідара покладено принцип опромінювання об'єкта, що контролюється, світлом із різними довжинами хвиль. Випромінювання з однією довжиною хвилі, що збігається з лінією поглинання об'єкта (газу чи забруднення), поглинається об'єктом, тоді як випромінювання з іншою довжиною хвилі , далекою від лінії поглинання, набуває пружного розсіювання (рис. 3.18). Критерієм оцінки забруднення атмосфери є відношення сигналів, що реєструються на обох довжинах хвиль. Лідар такого типу отримав в англомовній літературі назву DIAL (Differential Absorption Lidar) або DAS (Differential Absorption and Scattering).

Рис. 3.18. Принцип дії лідара на основі реєстрації диференційного поглинання

Мінімальна концентрація газу чи забруднювача, що вимірюється методом реєстрації диференційного поглинання, визначається за виразом:

(3.15)

де - переріз диференційного поглинання, а величина описується рівнянням:

(3.16)

Для практичних обчислень залежно від того, в яких одиницях вимірюється концентрація використовуються наступні вирази:

(3.17)

(3.18)

(3.19)

В останньому виразі називають коефіцієнтом диференційного поглинання який можна пов'язати з (см²) виразом:

(3.20)

де см^-3*атм^-1 - густина молекул в атмосфері на рівні моря при температурі 0 ⁰С, або:

(3.21)

Приклад 3.6

Визначити мінімальну концентрацію молекул , якщо а м. Коефіцієнт диференційного поглинання становить см^-1*атм^-1.

Розв'язок

Підставимо числові дані у вираз (3.19):

Контрольне завдання № 3.4

Визначити коефіцієнт диференційного поглинання (см^-1*атм^-1) озоном випромінювання з довжиною хвилі 0,29 мкм, якщо км і млн.^-1*атм^-1.

Відповідь: 12,5 см^-1*атм^-1.

3.9.3 Допплерівський лідар

Суть ефекту Допплера полягає в тому, що при опромінюванні об'єкта, який рухається із швидкістю , світлом певної довжини хвилі відбувається розсіювання світла, причому частота (довжина хвилі) розсіяного світла залежить від швидкості руху об'єкта. Допплерівський зсув частоти світла залежить від кута розсіювання світла об'єктом, швидкості руху об'єкта та від кута між напрямком швидкості й напрямком поширення світла.

Допплерівський зсув частоти світла визначають за виразом:

(3.22)

Приклад 3.7

Визначити швидкість руху частинок аерозолю під впливом вітру таких параметрів допплерівського розсіювання: Гц, Гц, ,

Розв'язок

Використовуючи формулу (3.22), отримуємо:

Контрольне завдання № 3.5

Визначити величину допплерівського зсуву, що реєструється при опромінюванні краплин дощу, для таких параметрів: нм, , , м*с^-1.

Відповідь: 9,4*10⁶ Гц.

3.9.4 Лідар на основі реєстрації флуоресценції

Багато компонентів атмосфери демонструють здатність флуоресціювати. Методи флуоресцентного лазерного зондування надто чутливі через малі тиски атмосфери, при яких відсутні зіткнення молекул, що гасять флуоресценцію.

3.9.5 Лідар на основі реєстрації комбінаційного розсіювання

Якщо розсіювання світла речовиною супроводжується помітною зміною частоти світла, що розсіюється, то його називають комбінаційним (або романівським). Цей тип розсіювання оптичного випромінювання містить втрату або одержання кванта коливальної енергії молекулою. Йдеться про непружне світлове розсіювання, коли фотон, що падає, має енергію значно більшу, ніж енергія, яку коливальний квант втрачає за збудження молекули; залишок енергії розсіюється як фотон зі зменшеною частотою. Перевагою методу є те, що спектральні комбінаційні зсуви специфічні для кожної молекули; інтенсивність кожної лінії пропорційна концентрації кожного компонента; вузькі спектральні лінії та комбінаційні зсуви обмежують вплив прямого та розсіяного випромінювання; метод характеризується просторовим і часовим розподіленням. Недолік: малий поперечник розсіювання, що потребує використання потужних лазерів та складних колімаційних систем.

3.9.6 Застосування дистанційного зондування

Реєстрація випромінювання дає можливість за допомогою оцінки рівня його послаблення визначати вологість ґрунту, наявність або кількість снігу на поверхні. Недолік: обмежене просторове розділення та можливість вимірювань лише на невеликих висотах польоту авіаносія.

Фотографічні та відеографічні системи застосовують для визначення типів структури ґрунтів, аналізу стану рослинних покривів, спостереження за дренажними системами, оцінки характеру морських поверхонь. Завдяки використанню фотографічних систем можна отримати інформацію щодо просторового розподілу седиментів, характеру ерозійних процесів, викиду забруднень та стічних вод з труб.

Багатоспектральні сканери використовують для аналізу земної поверхні, рослинних покривів, картографії, визначення вологості ґрунту, оцінок рослинної біомаси, снігових покривів, непрохідних просторів, кольору океану.

Теплові сенсори знаходять застосування при визначенні рівня теплового забруднення водойм, оцінок розмірів, температури рослинних покривів та впливу на них зовнішніх факторів, вологості ґрунту, теплових аномалій, температури та стану поверхні водойм, морських течій, льодових та снігових масивів, вулканічної діяльності, дренажних структур, термічних індустріальних викидів. Широкого застосування набула техніка дистанційного зондування теплового ІЧ випромінювання для аналізу ландшафтних екологічних процесів - вимірювання випаровування, еватранспірації та вологості ґрунту, вивчення характеристик теплового балансу та теплових потоків, оцінки теплообміну між лісовими масивами.

Надвисокочастотні (НВЧ) локатори дають можливість вимірювати характеристики ґрунтів (нерівність, структуру, вологість), рослинних покривів та опадів, оцінювати водні ресурси, стан морської поверхні, прогнозувати наближення цунамі, визначати типи та розміри льодових масивів, аналізувати характер упаковки снігу. Прикладами застосування РЛС техніки є дистанційне спостереження за блискавкою (рис. 3.19) та дистанційний контроль за повенями (рис. 3.20).

Лазерні системи використовують для дистанційного зондування атмосфери, зокрема визначення висоти хмар, дослідження структури й властивостей хмар, вимірювання параметрів вітру, вимірювання вологості й температури повітря, оцінки опадів. Лазерні системи, встановлені на борту авіаносія чи супутника, здатні проводити топографічні вимірювання на земній поверхні, оцінювати рослинні покриви, водяні потоки, ерозійні процеси.

Лазерний диференційний лідар застосовують для дослідження розподілу забруднень над промисловими підприємствами, визначення озону.

Допплерівський лідар використовують для вимірювання параметрів вітру та опадів.

Рис. 3.19. Дистанційне спостереження за блискавкою за допомогою радіолокатора

Рис. 3.20. Дистанційне спостереження за повенями за допомогою радіолокатора

Лідар на основі комбінаційного розсіювання може бути застосований для визначення наявності та кількісної оцінки атмосферних молекул (Н₂О_, SO₂, CO₂, CO, NO, C₂H₄ та ін.). Слід також відзначити можливість дослідження об'єктів, що знаходяться у рідкому стані або містять у собі воду; за допомогою методів спектроскопії комбінаційного розсіювання вимірювати температури поверхні водойм.

IV. ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

4.1 Питання з розділу І

Що вивчає науковий напрямок “космоекологія”?

Дайте визначення поняттю “моніторинг” та наведіть його ієрархічні рівні.

Чому провідна роль в реалізації аерокосмічного моніторингу має належати знімкам, що виконуються в оптичному діапазоні спектру?

Якими можуть бути науково-дослідні КА за призначенням?

Які науково-дослідні КА відносять до пілотованих?

Які науково-дослідні КА відносять до автоматичних?

Як класифікують супутники зв'язку за принципом роботи?

Наведіть види пасивних штучних супутників зв'язку.

Визначте основні напрямки створення орбітальних супутникових систем зв'язку.

Для чого призначені метеосупутники?

Для чого здійснюють нефаналіз хмарності?

Які системи з використанням супутників використовують для глобального прогнозування та регіонального аналізу?

Зобразіть та прокоментуйте роботу блок-схеми централізованої системи метеоспостережень з використанням ШСЗ.

Зобразіть, прокоментуйте та порівняйте з централізованою роботу блок-схеми автономної системи метеоспостережень з використанням ШСЗ.

Як відшукати в першому наближенні швидкість прецесії висхідного вузла орбіти?

Яким може бути кут нахилу сонясно-синхронної орбіти?

Які орбіти найбільш придатні для фіксування швидкоплинних атмосферних явищ (вихорових шквалів, грозових областей тощо)?

Як можна оцінити зону єфективного зв'язку зіз ШСЗ?

Наведіть формулу для визначення частоти проходження ШСЗ повз зону ефективного зв'язку.

Які способи визначення місцеположення об'єкта ви знаєте?

Зобразіть та прокоментуйте схему побудови навігаційної системи з використанням ШСЗ.

Для чого призначені геодезичні ШСЗ?

Поясніть призначення високоточних фототеодолітних установок.

У яких системах використовуються радіолокаційні вимірювання дальності?

Які орбіти є найоптимальнішими для геодезичних ШСЗ?

Назвіть області використання КА для розвідки земних ресурсів.

Які орбіти є найоптимальнішими для природоресурсних супутників?

Проаналізуйте схему еволюції КА для дослідження природних ресурсів Землі.

У чому полягають особливості будови КА для міжпланетних польотів?

Порівняйте умови життя на Землі і Місяці.

4.2 Питання з розділу ІІ

Назвіть основні типи космічної зйомки поверхні Землі.

Для чого використовують великомасштабні космічні знімки?

Перелічіть недоліки космічної фотозйомки.

Як здійснюється космічна сканерна зйомка?

Назвіть складові системи для космічної сканерної зйомки.

У чому полягає мета використання високооператвної сканерної зйомки високого розрізнення?

Як визначити при надірній зйомці смугу огляду оптичних датчиків високого розрізнення?

Порівняйте системи “Спот” і “Терс”.

У чому полягають переваги електронного сканування?

Назвіть режими роботи площинних камер HRV.

Наведіть переваги та недоліки системи, що базується на прямій геосинхронній орбіті, у порівнянні з системою моніторингу, що ґрунтується на сонячно-синхронних орбітах.

У чому полягає специфіка космічної зйомки високого розрізнення?

Наведіть особливості космічної зйомки високого розрізнення.

Що називають номінальним періодом зйомки?

Як здійснюється ймовірна оцінка впливу хмарності на якість космічної фотозйомки?

Які задачі притаманні для одноразової космічної зйомки малої ділянки місцевості?

У чому полягає призначення КА “Океан-О”?

У чому полягає роль космічної інформації для вирішення завдань землекористування та природо охорони?

Що дає екологам геоекологічне дешифрування матеріалів сучасних багатозональних космічних зйомок та їх інтерпретація з геолого-картографічними даними на урбанізовані території?

Як за допомогою космічних фотознімків визначається картування глибин рівнів ґрунтових вод та зон підтоплення?

Яке значення для екології має вивчення геодинамічних зон?

Що таке лінеаменти?

Як за допомогою космічних знімків визначають техногенні зміни сучасних ландшафтів?

Прокоментуйте визначення фітосанітарного стану та пожежонебезпечності лісів на прикладі Зони відчуження ЧАЕС.

Що дає фахівцям-екологам картування ділянок підвищеної природної пожежобезпечності?

Яке значення має дистанційно-космічний моніторинг земної поверхні для вивчення рослинності?

4.3 Питання з розділу ІІІ

Назвіть основні напрямки розвитку енергетичної інфраструктури у космосі?

Сформулюйте основні завдання космічної екології.

Що означає поняття “ракетно-космічний комплекс”?

Наведіть основну класифікацію та характеристики ракет-носіїв.

Перелічіть фактори техногенного впливу космічних польотів на довкілля.

Проаналізуйте вплив ракетно-космічної техніки на озоновий шар Землі.

Як впливають пуски ракет-носіїв на іоносферу Землі?

Що означає поняття “космічне сміття”?

Зформулюйте існуючі недоліки збору інформації з агромоніторингу.

У чому полягає функціональне призначення галузевої системи комплексної обробки аерокосмічної та наземної інформації (ГІСКОАНІ)?

Перелічіть об'єкти досліджень ГІСКОАНІ.

Зформулюйте вимоги до функціонування системи моніторингу.

Що є необхідною умовою функціонування АКП і ТД?

Що містить паспорт АКП?

СКОРОЧЕННЯ

АКП - аерокосмічний полігон.

АМС - автоматична міжпланетна станція.

БІСУ - бортова інформаційна система уніфікована.

ВПК - військово-промисловий комплекс.

ДЗЗ - дистанційне зондування Землі.

ІЧ - інфрачервоний.

КА - космічні апарати.

КК - космічний корабель.

КСЗ - космічна сканерна зйомка.

НАНУ - Національна Академія Наук України.

НТ - навігаційна точка.

ОБС - орбітальна база-станція.

ОК -орбітальний корабель.

ОЛ - орбітальна лабораторія.

ОПС - орбітальна пілотована станція.

ОС - орбітальна станція.

ОШП - об'єкти штучного походження.

ПЗЗ -прилад із зарядовим зв'язком.

РКК- ракетно-космічний комплекс.

РЛС - радіолокаційна станція.

РН - ракета-носій.

РТВК- радіотелевізійний комплекс.

ТД - тестова ділянка.

УФ - ультрафіолетовий.

ЦАКЗД - центральне агентство з дистанційного зондування.

ШСЗ - штучний супутник Землі.

ШСС - штучний супутник Сонця.

ЛІТЕРАТУРА

1. Багмет А.П., Войцицький А.П. Військова екологія: Навчальний посібник. Житомир: ДАУ, 2004. - 155 с.

2. Обробка результатів вимірювань параметрів навколишнього середовища: методичний посібник / А.П. Войцицький, А.П. Багмет, М.В. Зосимович, В.О.Зінченко. Житомир: ДАУ, 2004. - 87 с.

3. Варваров Н.А. Популярная космонавтика.- М.: Машиностроение, 1981. - 128 с.

4. Войцицький А.П. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища: Методичний посібник. - Житомир: ДАУ, 2003. - 58 с.

5. Грихилес В.А., Орлов П.П., Попов Л.Б. Солнечная энергия и космические полеты. - М.: Наука, 1984. - 216 с.

6. Гришин Ю.И. Искусственные космические экосистемы. - М.: Знание, 1989. - 64 с., ил. - (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Космонавтика, астрономия», № 7.

7. Евич А.Ф. Индустрия в космосе. - М.: Московский рабочий, 1978. - 224 с.

8. Зосимович М.В. Аналіз використання Російський штучних супутників Землі для розв'язання задачі моніторингу навколишнього природного середовища// Матеріали V міської міжуніверситетської наукової конференції викладачів, студентів і молодих вчених, 14-15 Травня 2002 р. Житомр: ЖІТІ, с.75-76.

9. Зосимович М.В. Концепція виведення радіоактивних відходів АЕС в далекий космос.// Науковий збірник Житомирської філії МАУП. Додаток № 1 до журналу «Персонал».- Житомир: Вид-во «Волинь», 1999, с. 114-115.

10. Зосимович М.В. Обґрунтування параметрів космічної системи моніторингу Землі./ Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні технології в аерокосмічному комплексі”, 7-9 вересня 1999 р., Житомирський інженерно-технологічний інститут. - Житомир: ЖІТІ, с.170-173.

11. Зосимович М.В., Борисюк Б.В., Левчук С.В., Загородній Ю.В. Розробка проекту утилізації радіоактивних відходів в далекий космос (Частина 1). Державна реєстрація № 0100U004196. - Житомир, ДААУ, 2000.- 40 с.

12. Зосимович М.В., Войцицький А.П. Аналіз характеристик авіаційної техніки як засобу екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні// Всеукраїнська конференція молодих вчених (студентів, аспірантів, викладачів) “Біорізноманіття як ключовий елемент збалансованого розвитку: регіональний аспект”, присвячена 90-річчю МДУ, 30-31 жовтня 2003 р., Миколаїв, Інститут екології (Південна філія).

13. Зосимович М.В., Костянюк О.В., Шелудченко І.A., Войцицький А.П. Розробка проекту утилізації радіоактивних відходів в далекий космос. (Частина 2): Еколого-технологічний аналіз використання схеми ядерної газотурбінної енергетичної установки. Державна реєстрація № 0100U004196. - Житомир, ДААУ, 2001.- 51 с.

14. Зосимович М.В., Троянський О.І. Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення курсового проекту з курсу ,,Моделювання та прогнозування стану довкілля”. Житомир: Лабораторія моделювання та аеросистемних досліджень ДАУ, 2004. - 24 с.

15. Зосимович М.В., Шелудченко Б.А., Войцицький А.П. Еколого-економічне обґрунтування проекту утилізації радіоактивних відходів в далекий космос при міжнародній співпраці.// Вісник Сумського державного аграрного університету. Суми: вид-во “Козацький вал”, Т. 1, 2001. с. 75-80.

16. Зосимович М.В., Якименко В.С. Розрахункове дослідження СТРкРУ як засобу утилізації апарата з РАВ на високі орбіти.// Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень, 2004”. Том 64. Технічні науки. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- с.12-14.

17. Зосимович М.В., Якименко В.С., Прохоров К.С., Філоненко І.Л. Розробка проекту утилізації радіоактивних відходів в далекий космос. (Частина 3): Розрахункове дослідження СТРкРУ як засобу утилізації апарату з РАВ з низької опорної орбіти на більш високі. Державна реєстрація № 0100U004196. - Житомир, ДААУ, 2004.- 22 с.

18. Зосимович Н. Использование сельскохозяйственной авиации в Украине для решения задач экологического мониторинга и рационального использования природных ресурсов // Авиация общего назначения, № 4, 2004 г., с. 12-16. Харьков: АОН.

19. Зосимович Н.В. Использование Российских ИСЗ для решения задач экологического мониторинга земной поверхности.// IV Международная научная конференция молодых ученых. «Человек и космос»: Сборник тезисов. - Днепропетровск: НЦАОМУ, 2002, с. 323.

20. Зосимович Н.В. Определение характеристик и разработка математической модели параметров транспортных возмущений КА экологического мониторинга Земли.// Матеріали І

21. Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”, 1-15 листопада 2004 р. Том 61. Технічні науки. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- с.68-72.

22. Зосимович Н.В. Оценка эффективности системы аварийной защиты разгонного блока с ядерной энергоустановкой. // Людина і космос. Збірник наукових праць. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2003. - с. 169-175.

23. Зосимович Н.В., Козлов A.A., Бек M.А. Предварительная экономическая оценка решения задачи удаления радиоактивных отходов в космос// Науковий збірник Житомирської філії МАУП. Додаток № 1 до журналу «Персонал».- Житомир: Вид-во «Волинь», 1999.-C. 107-110.

24. Зосимович Н.В., Шелудченко Н.Б. Микроспутник экологического назначения.// Всеукраинская научно-практическая конференция «Микроспутники - перспектива и реальность», 23-25 июня 2004 г., Национальный центр управления и испытания космических аппаратов, Евпатория, Украина.

25. Инженерный справочник по космической технике. Изд. 2-е перераб. и доп. Под ред А.В. Солодова. М.: Воениздат, 1977. 430 с., ил.

26. Кац Я.Г., Рябухин А.Г. Космическая геология. - М.: Просвещение, 1984. - 80 с.

27. Космос-Україні. Атлас тематично дешифрованих знімків території України з українсько-російського космічного апарата “Океан-О” та інших космічних апаратів./ Під редакцією В.ІФ. Лялька і О.Д. Федоровського. - К.: НКАУ, 2001.-106 с.

28. Котляр О.Л. Комплексування даних дистанційного зондування в НВЧ- і оптичному діапазонах при визначенні вологості ґрунтів і рівня ґрунтових вод. / Нові методи в аерокосмічному землезнавстві. - К.: ЦАКДЗ НАНУ, 1999. - с. 96-105.

29. Левантовский В.И. Механика космического полета в элементарном изложении, 3- е изд., перераб . и дополн. - М.: Наука, 1980. - 512 с.

30. Лялько В.И., Сахацкий А.И., Ходоровский А.Я. Интеркалибровка разновременных многозональных космических снимков для экологического мониторинга (на примере исследований зоны влияния аварии на ЧАЭС). // Космічна наука і технологія. - К.: НАНУ, том 3, №3/4, 1997, с. 54-58.

31. Лялько В.И., Сахацкий А.И., Ходоровский А.Я. Экологический мониторинг окружающей среды по многозональным космическим сниткам // Космічна наука і технологія. - К.: НАНУ, 1999, т. 5, №4.-с.1-3.

32. Лялько В.І. Сучасний стан космічного землезнавства і перспективи його розвитку. Нові методи в космічному землезнавстві. Методичний посібник по тематичній інтерпретації матеріалів аерокосмічних зйомок. - К.: ЦАКДЗ ІГН НАНУ. - 1999.-с.6-18.

33. Лялько В.І., Сахацький А.І., Ходоровський А.Я., _агато О.Т. Застосування ГІС-технологій для вивчення екології лісних масивів за багатозональними космічними знімками (на прикладі зони відчуження ЧАЕС). Матеріали ГІС-форуму-99. К.: ГІС-Асоціація України. Київ 9-11 листопада 1999. - 263 с.

34. Новиков Л.С. и др. Экологические аспекты космонавтики. / Л.С. Новиков, Н.Н. Петров, Ю.А. Романовский. - М.: Знание, 1986. - 64 с., ил. - (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Космонавтика, астрономия», № 5.

35. Подшивалов С.А., Иванов Э.А., Муратов Л.И. Энергетические установки космических аппаратов. - М.: Энергоатомиздат, 1981. - 200 с.

36. Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. - К.: Світ, 2003. - 285 с.

37. Пустовойтенко В.В., Малиновский В.В. Некоторые особенности обработки информации спутниковой радиолокационной станции

38. Системні дослідження та моделювання в землеробстві. // Зб. Наук. Праць. - К.: Нива, 1998. - 409 с.

39. Тимнат И. Ракетные двигатели на химическом топливе: Пер. с англ. - М.Мир, 1990. - 294 с., ил.

40. Федоровский А.Д., Суханов К.Ю., Якимчук В.Г. К вопросу оценки космических снимков для дешифрирования природных ландшафтов. // Космічна наука і технологія. - К.: НАНУ, 1999, т.5, №1. - с.24-31.

41. Шевченко А.О., Луцкін В.І., _агато сп О.В. Технологія та технічне забезпечення аерокосмічних методів діагностики сільськогосподарських обґєктів.// Тез. Доп. Та вист. Наук.-практ. Конф. “Інженерні проблеми сільськогосподарського виробництва Украіни”.-К.:АІН,УААН Украіни, 1994. - с. 231-232.

42. Шульц С.С. мл. Земля из космоса. - Л.: Недра, 1984.- 114 с.

43. Эрике К. Будущее космической индустрии. - М.: Машиностроение, 1979. - 200 с.

44. Lyalko V.I., Sakhatsky A.I., Marek K.H., Oppitz S. Application of the GIS “Trias” for remote ecological monitoring within the disaster zone of Chernobyl. Workshop on Pollution Monitoring and GIS. Brandys and Labem, Gzech Republic, 1995.

45. Zosimovitch N. Space Monitoring of a Terrestrial Surface// Вісник Державної агроекологічної академії України. Спеціальний випуск, жовтень, 2000, Вид-во ДААУ, с. 319-320.