Плата за природні ресурси

Однак, очисні споруди, які знаходяться у задовільному стані при порушенні технології очистки стічних вод не досягають проектних показників. У останні роки існує тенденція збільшення концентрації забруднюючих речовин (особливо азотної групи, фосфатів, СПАР) на вході очисних споруд вище проектних показників, що призводить до перевищення концентрацій нормативних показників на виході з очисних споруд.

Кліматичні особливості 2013 р. - зима з малою кількістю опадів, пізня і коротка весна, зниження надходження трансформованих вод з Дніпро-Бугськой естуарної області, аномально жарке літо, що триває з кінця квітня до кінця вересня, відбилися на розвитку продукційно-деструкційних процесів в регіоні. У III декаді вересня рівень азоту мінерального (N_МІН) був майже в 3 рази нижче, ніж у 2009-2012 рр., а фосфору мінерального (Р_МІН) - був стабільним, що пов'язано з постійним потраплянням сполук фосфору в акваторію з локальними антропогенними джерелами. Для вод району відмічали високі концентрації органічних сполук азоту і фосфору - продуктів синтезу і деструкції нової органічної речовини (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Мінливість мінеральних і органічних сполук азоту і фосфору в Одеському регіоні

Донні відкладення регіону - показник процесів, що відбуваються в його водній товщі. Рівень біогенних речовин в порових розчинах донних відкладень - показник інтенсивності акумуляції та деструкції в донних відкладеннях відмерлої алохтонної і автохтонної органічної речовини і є показником інтенсивності біологічних процесів в регіоні. Попередніми дослідженнями було встановлено, що рівень біогенних речовин в порових розчинах донних відкладень Одеського регіону близький до таких на узмор'ї Дунаю. Дифузія в придонний шар моря сполук азоту і фосфору з донних відкладень цієї акваторії може стимулювати розвиток фотосинтетичних процесів навіть за відсутності потрапляння біогенних речовин з іншими природними і антропогенними джерелами.

Аналіз рівня біогенних речовин в порових розчинах донних відкладень у кінці вересня 2013 р. з даними 2010-2012 рр. показав зниження рівня мінеральних і органічних сполук азоту, РОР, кремнію, фосфорорганічних сполук і ріст вмісту мінеральних сполук фосфору (рис.2.2). Такі зміни можуть бути показником як зниженням потрапляння відмерлої автохтонної і алохтонної органічної речовини в донні відкладення, так і його активної деструкції при поліпшенні кисневих умов в придонному шарі регіону влітку.

Рис. 2.2 Вміст розчинених мінеральних і органічних сполук азоту і фосфору, кремнію і розчиненої органічної речовини (РОР) в порових розчинах донних відкладень Одеського регіону в літній період 2010-2013 рр.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів. В Україні спеціальне використання водних ресурсів є платним. Збір за спеціальне використання водних ресурсів -- один із складу загальнодержавних податків і зборів, який введено для забезпечення раціонального використання водних ресурсів. До водних об'єктів місцевого значення належать: поверхневі води, які знаходяться і використовуються в межах однієї області та невіднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання. Водокористувачами є підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи без громадянства, які здійснюють забір води з водних об'єктів, скидають у них зворотні води або користуються водними об'єктами. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб безкоштовно без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

До спеціального використання водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення водою виробничих і сільськогосподарських потреб за допомогою спеціальних пристроїв і установок або використання води без їх застосування, що може істотно вплинути на якісні та кількісні показники стану водних ресурсів, а також користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту. Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є всі суб'єкти підприємницької діяльності та їх підрозділи крім тих, що використовують воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб; підприємства гідроенергетики та підприємства водного транспорту, які експлуатують річкові водні шляхи.Збори за спеціальне використання земельних ресурсів відображено на рис. 2.3

Рис. 2.3 Аналіз зборів за спеціальне виростання земельних ресурсів

Як видно з рис. 2.3, спостерігається тенденція до зростання зборів за спеціальне використання земельних ресурсів в 2012 р. та зниження суми збору в 2013 р. на 0,1 млн. грн.

Отже, спостерігаються значні суми зборів за спеціальне використання ресурсів, проте варто зауважити, що за допомогою цих коштів екологічних проектів реалізується дуже мало і варто спрямувати хоча б 70 % коштів на екологізацію.

Сучасне використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування, а саме: порушене екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, багаторічних насаджень. Це також негативно впливає на стійкість природних ландшафтів до техногенного навантаження.

Рис. 2.4 Динаміка використання земельних ресурсів 2010-2013рр.

За рахунок, головним чином, надмірного техногенного навантаження на урбанізованих територіях міст та селищ відбувається підвищення рівня ґрунтових вод, а природні фактори підсилюють цей вплив.

Збори за спеціальне використання лісових ресурсів відображено на рис. 2.5.

Рис. 2.5 Аналіз зборів за спеціальне використання лісових ресурсів

Для вирішення основних екологічних проблем водних ресурсів держави необхідно внести доповнення до Бюджетного кодексу України стосовно спрямування не менше 75% обсягів надходжень від зборів за спеціальне водокористування на здійснення заходів щодо охорони вод, відтворення водних ресурсів і підтримання водних об'єктів у належному стані, а також на виконання робіт, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків.

Всього по збору за спеціальне використання води в області зареєстровано 3427 платників. В 2013 р. до державного та місцевого бюджетів надійшло 106,12 млн. грн. за спеціальне водокористування, що на 10% більше 2012 року та на 24% більше від 2011 р. (рис. 2.6).

Рис. 2.6 Збір за спеціальне водокористування 2011-2013рр.млн.грн.

Відповідно до рис. 2.6 спостерігається тенденція до зростання коштів, що надходять до державного бюджетів за спеціальне використання води.

2.2 Аналіз стану навколишнього середовища та розрахунки зборів за його забруднення в області за останні три роки

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Одеська область - регіон, що виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, інтенсивним сільськогосподарським виробництвом. Загальна кількість підприємств, що у процесі діяльності впливають на стан атмосферного повітря складає понад 2784 суб'єктів господарювання, з них 615 підприємств, справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря.

Таблиця 2.5 Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Протягом 2013 року у повітряний басейн області від стаціонарних джерел надійшло 28,138 тис.тонн шкідливих речовин, що на 2,356 тис.тонн (або на 7,7%) менше, ніж у 2012 році. Таке зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за рахунок зменшення виробництва.

Таблиця 2.6 Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2011 р., т

Як видно з табл. 2.6 кількість викидів забруднюючих речовин зростає, в 2012р. площі під твердими побутовими відходами становили 160,44 га, що на 7,58 % більше ніж попереднього року, 2013р. площа зросла на 17,92 га. Площі звалищ зростають з кожним роком, сміття не переробляється, а лише накопичується.

Таблиця 2.7 Основні забруднювачів атмосферного повітря

Аналіз динаміки загальних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря показав, що обсяги викидів в 2013 році порівняно з 2012 роком зменшилися на 7,4 % (рис. 2.7).

Рис. 2.7 Динаміка викидів забруднюючих речовин у Одеській області 2011-2013р., тис. т.

Як видно з рис. 2.7 стаціонарними джерелами здійснюється більше забруднення атмосфери в порівнянні з пересувними, показники дуже високі та перевищують допустимі норми. В 2013р. в навколишнє середовище викинуто 207,6 тис. т. забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, що на 9,6% менше попереднього року та 108.4 тис. т. пересувними джерелами, що на 3.1 % 2012р. За даними Головного управління статистики у Одеській області за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел звітувало 269 підприємств, що на 12 підприємств менше, ніж у 2012 році.

Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обумовлене, головним чином, зменшенням обсягів виробництв підприємствами в порівнянні з 2012 роком.

В табл. 2.8 наведено дані для розрахунку суми збору за викиди забруднень у Одеській області.

Дані в табл.28 наведені на підставі матеріалів Головного Управління Статистики у Одеській області.

Таблиця 2.8 Вихідні дані для розрахунку суми збору за викиди забруднень у Одеській області 2011-2013рр.

Розрахунок суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення[12]:

П сб =(96грн./т Ч0,4т Ч 7,2 Ч 1)+(65 грн./т Ч0,1т Ч7,2 Ч 1)+(3 грн./тЧ69,3 тЧ7,2Ч1) +(26 грн./т Ч83,6т Ч7,2 Ч1)+(80 грн./т Ч30,9 т Ч7,2 Ч1)+ (51 грн./т Ч17,2 т Ч7,2 Ч1)+(5 грн./т Ч1,9 т Ч7,2 Ч1)+ (61 грн./т Ч2 т Ч7,2 Ч1)+ (80 грн./т Ч20,7 т Ч7,2 Ч1)+ (3 грн./т Ч157,8 т Ч7,2 Ч1)+ ( 41грн./т Ч24,4 т Ч7,2 Ч1)+ (51 грн./т Ч2,2 т Ч7,2 Ч1)= 276,48+ 46,8+ 1496,88+ 15649,92+ 17798,2+ 6315,84+ 68,4+ 878,4+ 11323,2+ 3408,48 +7202,88+807,74=44273,32 грн.

Таким чином, збиток перевищує суму збору, тому що величина збитку від забруднення атмосферного повітря на території Одеській області в 2013 р. становила 5347176,543 грн., а сума збору - лише 44273,32 грн.

- наявність застарілих технологій виробництва та обладнання, особливо в деревообробній галузі та невиконання в повних обсягах заходів, передбачених регіональними екологічними програмами;

- відсутність ефективних методів очистки газоподібних забруднюючих речовин (окислів азоту, сірки та вуглецю), що відходять від обладнання, яке працює на твердому, газоподібному та рідкому видах палива, а також через аераційні ліхтарі.

Отже, екологічна ситуація Одеській області вкрай критична та потребує впровадження комплексу екологічних програм.

2.3 Аналіз стану скидів стічних вод та системи каналізації населених пунктів Одеської області за останні три роки

На території Одеської області налічується 203 комплекси каналізаційних очисних споруд загальною проектною потужністю 1576,145 тис. м3/добу, з них 75 - розташовані на базах відпочинку, в санаторіях та пансіонатах у рекреаційній зоні Білгород - Дністровського, Комінтернівського та Овідіопольського районів. Із загальної кількості очисних споруд близько 28,6% знаходяться у незадовільному санітарно-технічному стані, а саме: каналізаційні очисні споруди Арцизького, Березівського, Саратського, Ананьївського, Красноокнянського, Татарбунарського районів. Потребують реконструкції каналізаційні очисні споруди Овідіопольського району, Котовського, Роздільнянського району тощо. Основними забруднювачами являються: ТОВ "Інфокс" філія "Інфоксводоканал", КП "Білгород-Дністровськводоканал", КП "Водоканал" м. Арциз, КВЕП "Котовськводоканал" та інші. Одже, зобразимо дані які ми витягнули з екологічного паспорту Одеської області, це дасть нам змогу уявити собі все в цифрах і зрозуміти реальну ситуацію в області.

Таблиця 2.9 Скидання стічних вод та забруднюючих речовин водокористувачами-забруднювачами поверхневих водних об'єктів

З табл.2.9 видно ,що найбільше забруднюючих речовин було скинуто в поверхневі води у 2011 році (246,7 тис.т) ,а найменше в 2013 (602,0 тис.т) .В 2011 році з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання було скинуто забруднюючих речовин 643,5 тис.т, а 2013 році 562,5 тис.т.

Одними з головних причин такого становища є те, що очисні споруди та каналізаційні мережі були побудовані у 70-80 роках минулого століття, на сьогодень вони морально та фізично застарілі і не відповідають сучасним вимогам, аварійні ситуації на лініях каналізаційних мереж своєчасно не ліквідуються, не ведуться поточні та капітальні ремонти очисних споруд, відсутній постійний контроль за їх роботою, що призводить до забруднення земель і підземних водоносних горизонтів, передаються на баланс сільських рад, які не мають коштів на ремонт та належну їх експлуатацію.

Однак, очисні споруди, які знаходяться у задовільному стані при порушенні технології очистки стічних вод не досягають проектних показників. У останні роки існує тенденція збільшення концентрації забруднюючих речовин (особливо азотної групи, фосфатів, СПАР) на вході очисних споруд вище проектних показників, що призводить до перевищення концентрацій нормативних показників на виході з очисних споруд.

Станом на 01.01.2013 на території Одеської області загальна протяжність водопровідних мереж складає 9085 км, із них в аварійному стані знаходяться 3315,8 км водопровідних мереж, загальна протяжність .

Ліміт забору та використання води із поверхневих та підземних джерел та на скид забруднюючих речовин в водойми встановлюється в дозволах на спецводокористування. У 2012 році було видано 448 дозволів на спецводокористування. Станом на 01.01.2013 р. в Одеській області налічується 2068 підприємств-водокористувачів, з яких 1072 субєкта господарювання отримали дозволи на спецводокористування, у 996 - термін дії дозволу закінчився.

Рис. 2.8 Основні підприємства забруднюючі Одеську обл.

2.4 Оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів на території Одеської області

Загальний стан екологічної безпеки в області продовжує залишатись складним і здебільшого зумовлений надмірним техногенним навантаженням на природне середовище, нерівномірною територіальною концентрацією виробництва, його високою енергомісткістю. На здоров'я населення впливають такі чинники середовища як забруднення атмосферного повітря, якість питної води, житлові умови, продукти харчування, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання, акустичне забруднення та відходи.

Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки для людини посідає перше місце. Це обумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найбільш широке розповсюдження та можуть потрапляти у різні середовища.

На сьогодні можливість ризику для здоров`я від забруднення повітря не викликає сумніву, але дані про кількісні ефекти впливу зустрічаються не так часто внаслідок того, що: забруднення повітря широко розповсюджене і важко підібрати групи населення для контролю; існують проблеми в оцінці розмірів індивідуального впливу; концентрації атмосферних домішок надзвичайно залежні від метеоумов; хвороби, у виникненні і перебігу яких забруднення повітря може відігравати значну роль, є, головним чином, хвороби дихальної системи; але ці хвороби неспецифічні і можуть викликатися іншими факторами, наприклад, палінням, або професійним впливом, значну роль при цьому може відігравати дія внутрішніх алергенів тощо.

Оцінюючи розміри шкоди від хімічного забруднення атмосферного повітря, необхідно приймати до уваги, що таке забруднення може: знижувати адаптаційні можливості організму і, як наслідок цього, опір до негативних чинників іншої природи; підвищувати рівень захворюваності, в першу чергу хворобами дихальної системи; впливати на рівень смертності населення.

При дослідженні стану забруднення атмосферного повітря в Одеській області, слід враховувати, що регіон характеризується особливими природними умовами, які спричинені її приморським розташуванням. Наявність бризових циркуляцій сприяє накопиченню забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Значна кількість днів з туманами, інверсією в осінньо-зимовий період також приводять до інтенсивного забруднення великих територій.

Проблема забезпечення питною водою Одеської області є однією із найважливіших в даний час. Основним джерелом води для м. Одеси та Одеської області в цілому є Дністровська система водопостачання та артезіанські води. Викиди шкідливих речовин у води несприятливо впливають на здоров'я. Хвороби, в основному, виникають при хронічному надходженні до організму речовин з кумулятивною токсичною дією, наприклад, важких металів або канцерогенних сполук. Високі показники бактеріального та хімічного забруднення джерел господарсько-питного водопостачання з відкритих водойм р. Дністер, р. Дунай та оз. Ялпуг підвищуються завдяки аварійним ситуаціям зі скидом шкідливих речовин з територій прикордонних країн, а бар`єрна функція водоочисних споруд не відповідає класу джерел водопостачання.

Крім того, аналіз епідемічного фону свідчить про наявність умов для поширення бактеріо- і вібріофлори, у зв`язку з чим провідним фактором передачі кишкових ентеровірусних інфекцій та вірусного гепатиту залишаються вода та продукти харчування. Високий ступінь мінералізації питної води, який спостерігається в південній частині України, дає певний внесок в захворюваність хворобами шлунково-кишкового тракту, в т.ч. гастритами, жовчно-кам'яною та сечо-кам'яною хворобами.

Шляхи вирішення питання:

Пріоритетним завданням буде удосконалення економічних механізмів охорони природи та природокористування з метою формування умов для концентрації фінансових ресурсів та їх цільового використання на фінансування невідкладних екологічних заходів загальнодержавного та регіонального значення.

Пріоритетними напрямками є:

1) .проведення рекультивації земель, порушених при розробці родовищ корисних копалин з відродженням ґрунтового та рослинного покривів;

2) проведення інвентаризації забруднених земель та здійснення заходів щодо їх реабілітації;

3) відновлення та екологічне оздоровлення площі водоохоронних зон в області, полезахисних лісосмуг, які зазнали помітної деградації, зокрема вирішення соціально-екологічних проблем населених пунктів, що розташовані біля озера Сасик та придунайських озер;

4) збереження та науково обґрунтоване використання курортно-рекреаційного потенціалу області;

5) картографування ресурсів підземних вод господарсько-питного водопостачання та їх раціональне використання;

6) впровадження заходів щодо відновлення малих річок, поліпшення їх екологічного стану; розробка та впровадження міждержавної програми екологічного оздоровлення ріки Дністер;

7) впровадження заходів щодо захисту населених пунктів області від підтоплення;

8) виконання комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на поетапне поліпшення екологічного стану Чорного моря;

9) стабілізація та поліпшення екологічної ситуації в місті Одеса;

10) захист узбережжя та прилеглої акваторії Чорного моря біля міста Одеса;

11) створення зливової каналізації у місті Одесі та екологічне оздоровлення морського узбережжя;

12) створення на транскордонних територіях пониззя річки Дністер заповідного об'єкта міжнародного значення "Нижньодністровський";

13) впровадження заходів щодо поліпшення якості атмосферного повітря шляхом впровадження пило-, газоочисного обладнання на підприємствах, зниження обсягу викидів від автотранспорту;

14) збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розвиток природно-заповідної справи: розширення території Дунайського біосферного заповідника, організація регіонального ландшафтного парку "Тилігульський", створення національного природного парку в Будакському лимані, збільшення площі природно-заповідного фонду загальнодержавного значення шляхом створення національних природних парків;

15) збалансований розвиток лісового господарства області на основі наближення до науково визначених норм лісистості території;

16) посилення природоохоронного потенціалу та екологічних функцій лісів області - водоохоронних, ґрунтозахисних, рекреаційних.

Розв'язання цих проблем планується вирішувати шляхом створення очисних споруд для запобігання забруднення повітря, води, ґрунту на базі нових механізмів очищення та впровадження якісно нових технологій, які дадуть можливість поступово перейти до замкнутого технологічного циклу з мінімальним використанням ресурсів і обмеженою кількістю відходів. Будуть застосовуватися нові технології в утилізації та переробці твердих побутових відходів шляхом будівництва сучасних сміттєпереробних підприємств.

Відповідно до п. 7 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року N 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" та пунктів 4 і 5 Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням обласної ради від 22 липня 20013 року N 648-IV "Про внесення змін до рішення обласної ради від 25 жовтня 2002 року N 57-XXIV "Про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища":

1. Затвердити погоджені рішенням президії обласної ради від 29 березня 2006 року N 39/4 Напрями використання коштів на природоохоронні заходи з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2006 році (додаються).