Еколого-економічна оцінка техногенних родовищ Кривбасу

Область застосування глинистих розкривних порід різноманітна. Залежно від фізичних властивостей, хіміко-мінералогічного та речовинного складів глиниста сировина придатна для виробництва керамічних виробів, аглопориту, керамзиту, цементного клінкеру. Великий обсяг гірничих робіт на рудниках і кар'єрах, де видобуваються нерудні і неметалічні матеріали, - сировина для цементної і вапняної промисловості. Частка промисловості нерудних будівельних матеріалів у загальному обсязі відходів гірничодобувних галузей становить 12-15%. При видобутку облицювального каменю, переробці на щебінь гірських порід, виробництві вапна утворюються відходи у вигляді відсівів, кам'яного борошна, негабариту. Різноманіття видів гірських порід, їх складу, технологічних особливостей отримання основних продуктів обумовлює і різноманіття якісних характеристик відходів нерудних будівельних матеріалів.

Суцільні масивні гірські породи використовують для виробництва стінового пильного каменю або облицювальних плит. При сучасному рівні їх виробництва відходи від їх видобутку дозволяють отримувати щорічно до 60 млн. м³ пористого щебеню і піску. При видобутку пильного каменю технологічними відходами є кам'яні тирсу з фракцією 0-5 мм, шматки різної величини і негабаритний камінь.

Кількість відxoдів може перевищувати 50% обсягу розроблюваного пласта. Різноманітні види відходів утворюються у виробництві різних штучних будівельних матеріалів у процесі технологічної переробки сировини. Багато з цих відходів при неможливості їх повернення в основне виробництво можуть бути використані для отримання будівельних матеріалів. Цементний пил у виробництві цементу з'являється в результаті переробки тонко дисперсних мінеральних матеріалів. Загальна кількість вловлюється пилу на цементних заводах становить до 30% всього обсягу продукції, що випускається. Основна маса пилу складається з суміші обпаленої глини і вапняку [52].



3.Визначення ресурсної цінності техногенних родовищ Кривбасу

Найбільш «відходоємними» галузями промисловості справедливо вважаються металургія чорних металів. При видобутку і переробці руд чорних металів втрачається значна кількість корисних компонентів; видобуті руди , як правило, використовуються не комплексно. В результаті у відвалах і хвостосховищах накопичується велика кількість відходів, що містять корисні компоненти. Річне накопичення відходів в чорній металургії складає більше половини всіх відходів гірничопереробної промисловості. Основні види відходів в цій галузі такі:

- відходи гірничого виробництва (розкривні і вміщуючи породи, а також некондиційні і позабалансові руди, видобуті попутно);

- відходи збагачення (відходи ДСФ, хвости збагачення);

- відходи агломерації та окускувания (відсівання, пил і шлами);

- відходи металургійного виробництва (металургійні шлаки, пил і шлами).

Серед перерахованих видів відходів найбільшу питому вагу займають відходи гірничого виробництва, які можна використовувати для засипання кар'єрів і розрізів, відсипки дамб хвостосховищ, баластування доріг, при виробництві закладних і будівельних матеріалів. Найважливішим напрямком утилізації розкривних порід є виробництво з них щебеню для дорожнього будівництва і як наповнювач бетонів.

У мінерально - сировинному комплексі взагалі і в металургійній галузі зокрема склалося протиріччя між значними обсягами утворення розкривних порід, низьким рівнем їх використання в якості будівельних матеріалів (не більше 1% від усього обсягу ) і високою потребою будівельної промисловості (до 1,5 млрд. т ) в інертних заповнювачах у вигляді піску, щебеню, гравію та інших матеріалів. У народному господарстві має місце така ситуація, коли будівельна промисловість не прив'язана до гірничо- видобувних виробництв інших галузей і видобуває сировину для виробництва будівельних матеріалів на власних родовищах, кількість яких перевищила 5 тисяч. Ця ситуація пояснюється двома факторами. З одного боку, на будівельну продукцію існують відносно невисокі ціни, з іншого боку, значні відстані транспортування до кінцевого споживача роблять з урахуванням високих транспортних тарифів економічно невигідним виробництво будівельних матеріалів з розкривних порід. Проте, за оцінками фахівців, близько 20 % розкривних порід утворюється в районах споживання будівельних матеріалів. Створення будівельних підприємств на базі відходів гірничо - видобувного виробництва при підвищенні глибини переробки будівельної сировини зменшить залежність доставки будівельної продукції від транспорту без істотного зниження її економічної ефективності.

Очевидно, що утилізація далеко не всіх техногенних ресурсів в якості мінеральної сировини виявиться економічно доцільною або у зв'язку з відсутністю попиту, або з причини низької рентабельності. У зв'язку з цим для кожного техногенного об'єкта повинні бути розглянуті всі можливі варіанти утилізації з різних позицій, причому особливо важливі екологічні. Це обумовлено, зокрема, тим, що гірничо - промислові відходи є інтенсивними джерелами впливу на всі сфери НС та на здоров'я людини. У районі їх впливу значно підвищується захворюваність населення, скорочується тривалість життя.

Проведені дослідження показують, що активна поверхня техногенних об'єктів на одиницю об'єму в 100-1000 разів вище, ніж у гірських порід. Тому вплив техногенних об'єктів призводить до забруднення як підземних вод, так і великих річок, що є джерелами водопостачання.

Для більш повної оцінки значущості використання відходів гірничо - промислового виробництва в різних галузях економіки необхідний аналіз зарубіжного досвіду. В економічно розвинених країнах накопичений значний досвід ресурсозбереження взагалі і використання техногенних ресурсів зокрема. Наприклад, у США, ще в 1980 р. прийнятий закон «Про дослідження і розробки в області забезпечення сировиною і матеріалами», що передбачає суміщення цілей ресурсозбереження та природоохоронної діяльності на основі застосування мало- і безвідходних технологій; концентрацію наукових та інвестиційних зусиль для створення та застосування ресурсоекономічних технологій; зменшення залежності економіки від імпорту ресурсів; поширення раніше освоєних прогресивних технологій; розробку і застосування новітніх технологій, матеріалів і техніки.

США, Японія і більшість країн Західної Європи у своїй економічній політиці дотримуються принципів економії мінеральних ресурсів, орієнтації споживачів на більш дешеві закордонні джерела кольорових, рідкісних, благородних металів, цілеспрямоване створення великих стратегічних запасів. Особливо велике значення створенню стратегічних запасів приділяють США. Список складових стратегічних запасів у США складається з 107 найменувань, в їх числі метали, рудні концентрати, горючі корисні копалини (всього 91 позиція). До стратегічних запасів у США відносять олово, вольфрам, марганець, хром, сурму, рідкісні метали, уран, платиноїди, алмази, нафту, газ та ін. Складська вартість цих запасів оцінюється в 19,2 млрд. доларів [53]. Значна питома вага у виробництві кольорових металів у США займає їх виробництво з вторинних ресурсів. Так, у 2002 р. частку окремих видів вторинної сировини в загальному обсязі споживання характеризували такі дані, %: мідь 57,9, нікель 28, кобальт 12, вольфрам 27. У структурі споживання більшості кольорових металів у США частка вторинної сировини за останні 15 років зросла більш ніж у 5 разів [1].

Дуже істотним резервом додаткового отримання кольорових і благородних металів є використання вторинних мінеральних ресурсів, насамперед хвостів збагачення і забалансових руд. Значний досвід такого використання накопичено в США, Канаді, Японії, Великобританії, Німеччині, Австралії, ПАР. Так дослідженнями, проведеними гірничо - рудним управлінням США, показано, що з хвостів збагачення (поточного виходу і старопридатних) на ряді збагачувальних фабрик можна отримати концентрати, що містять 2,2-13 % міді при витяганні від 15 до 65 % флотаційним способом і вилуговуванням. Перед збагаченням хвости зазвичай піддають класифікації в гідро-циклонах з виділенням піску і шламової фракції. В даний час в США на фабриці «Моренсі « (штат Арізона ) введена в експлуатацію гідрометалургійна установка продуктивністю 60 тис. т хвостів на добу, що містить 0,21 % міді. Технологічна схема включає агітаційне вилуговування, згущення, промивання та нейтралізацію залишків від вилуговування, осадження міді з розчину. У штаті Мічиган переробляються хвости методом флотації з середнім вмістом 0,3 %. У районі Ларк (штат Юта ) обсяг накопичених хвостів від переробки мідної руди становить 5 млн. т з вмістом міді 0,37 %. В даний час ведеться переробка цих відходів методом флотації, а видобуток із хвостосховищ здійснюється гідравлічним способом. На мідному ГЗК «Бьютт» (штат Канзас) здійснюється купчасте вилуговування міді зі старих хвостових відвалів. На фабриці «Artyr and Magna» діють установки з до вилученням міді з хвостів продуктивністю більше 100 тис.т на добу з виробництвом концентрату, що містить 20 % міді [54].

У Канаді на фабриці «Коупер Маунтін» розроблена технологія з переробки лежалих хвостів методом вилуговування. В Австралії на фабриці «Кадина « в даний час працює установка для флотації хвостів з відвалів, що містять 0,5-1,5 % міді. У результаті процесу флотації проводиться мідний концентрат, що містить 25 % міді. У Японії на фабриці «Хітачі» переробляють хвости відвалів, накопичених за 5 років роботи фабрики і містять 0,36 % міді, 0,35 % цинку і 5,46 % сірки. Процес переробки хвостів здійснюється флотаційним способом із застосуванням сірчаної кислоти.

Велика увага за кордоном приділяється використанню відходів збагачення для виробництва будівельних матеріалів. У Німеччині на свинцево - цинковому комбінаті «Август Вікторія» налагоджено виробництво вапняно - піщаної цегли, блоків і газобетонних виробів з використанням великої та дрібної фракції хвостів збагачення. Проведено дослідження й встановлено можливість виробництва пористого шиферу і легкого бетону з хвостів з введенням в них відповідних добавок. Гірничо - рудним управлінням США розроблений спосіб виготовлення цегли з хвостів, що містять 65-76 % кварцу і азбестової дрібниці. У Великобританії силікатні хвости фабрик кольорової металургії використовують для отримання будівельних блоків, з яких виготовляються «нагріваючі» стіни. Складовими «нагріваючих стін»є дрібно подрібнені силікатні хвости і пластична речовина [53].

Переробка відвальних хвостів широко поширена в ПАР. Запаси крупнозернистих хвостів зі значним вмістом в них основних цінних компонентів у відвалах збагачувальних фабрик цієї країни досягають 230 млн. т. Підвищенням ефективності технології переробки хвостів займається Національний інститут металургії. В даний час в ПАР хвости переробляються за традиційними схемами з до подрібненням концентрату, включаючи гравітацію або флотацію [1].

3.1 Хімічний та мінеральний склад техногенних відходів Кривбасу

Нами було розглянуто вище три основних види техногенних відходів, які потребують подальшої переробки:

1. Відвали гірських порід.

2. Відвали шламових відходів збагачення залізистих кварцитів.

3. Відходи шлаків металургійного комбінату.

Отже, розглянемо детальніше їх хімічний склад.

Відвали розкривних кристалічніта скельнихпороди представлені кварц-хлорит-біотитовими сланцями (90%), перемішаними з безрудними кварцитами. Середній їхній склад, у %: кварц 5-60, біотит 0-55, хлорит 0-45, серицит 0-35, карбонат 0-35, амфібол 0-35, магнетит 0-35, пірит, графіт, турмалін. Усереднений хімічний склад кристалічних порід, у %: Si - 39,00; Ti - 0,19; Al₂O₃ - 4,77; Fe₂O₃ - 8,03; Fe - 25,90; MgО - 3,50; Ca - 0,31; Na - 0,09; K₂O - 0,52; P₂O₅ - 0,07; CO₂ - 15,56; SO₃ - 0,18.

В екологічному змісті відвали кристалічних порід шкідливих домішок не містять і є безпечними для збереження [7].Скельні породи придатні для виробництва щебеню високих марок.

Склад талькових сланців: тальк, хлорит, карбонат, амфібол, серпентин, біотит, актиноліт, сфен, циркон, ільменіт, сульфіди. Хімічний склад, у %: Si - 40,11; Al₂O₃ -10,4;Fe+ Fe₂O₃ - 16,72; Na₂O - 0,73; K₂O -0,57; Ti - 0,48; S - 0,52; P₂O₅ - 0,091; п.п.п. -9,6; Mg - 21,01; Ca -3,85. Вони придатні для виготовлення керамічної цегли. Загальні запаси на родовищі талькових сланців досягають 15,5 млн.м³. Вони можуть бути використані для одержання дустів, ситалів і в'язких засобів. Великий інтерес зі скельних порід тут представляють і амфіболіти, які можна використовувати в якості петрургічної сировини для кам'яного лиття.

Відвали хвостів збагачувальних фабрик мають такий склад: кварц 50-60%, хлорит, амфібол 12-14%, магнетит 8-9%, гематит і лімоніт 8-10%, карбонатів 5-7%. По хімічному складі їхній середній склад включає (%): Si - 60; Al₂O₃ - 10; Ti - 0,1; Fe+Fe₂O₃ - 15; Ca+Mg - 5; CO₂ - 0,5; S - 0,1; H₂O - 9.

Шламові відходи збагачених залізистих кварцитів і сланців від не окислених руд мають наступний хімічний склад, %: Fe_заг. - 18,6; FeО_. - 9,6; Si - 59,92; Al₂O₃ - 2,14; Ca - 0,876; MgО - 2,06; Р - 0,066; S - 0,147; CO₂ - 3,86; Ti - 0,05; Mn - 0,12.

Шлаки доменного виробництва на Криворізькому металургійному комбінаті має наступний склад: псевдоволастоніт - 40-60%, мелініт - 10-20%, скло - 30-40%. Хімічний склад, %: Si - 32,9; А1₂О₃ - 7,70; Fe₂O₃- 7,64; Fe - 1,99; Ti - 0,26; Р₂О₅ - 0,06; Mn - 0,31; Ca - 41,0; Mg - 3,80; SO₃ - 0,007; K₂O - 0,42, Na₂O - 0,43.Переробка в цеху комбінату: у гранульований шлак, жужільну пемзу, жужільну вату, щебінь, сировинний компонент у цементі, пемза в заповненні бетонів, вата як звукоізолятор, жужільний щебінь у бетонах і для дорожнього покриття.

Шлаки сталеплавильного виробництва: Fе_заг. - 18,4; Si - 23.1; Fe - 0,8; Ca - 30,5; Mg - 6,2; Mn - 3,0; S - 0,18. Жужільний щебінь, скрап, шлакове борошно. Скрап для мартенів.

Металургійні шлаки у відстійнику, склад,%: Fe - 52,8; Mn -2,67; Са -3,58; Mg -0,94; S - 0,38; Р - 0,61; Zn -9,35; Pb -1,48; Si -1,11.Брухт вогнетривкий, містить Mg до 53%, Fe - 47,0%.Окалина (прокатна), містить Fe - 68,5%.

На Криворізькій ГРЕС-2 жужільні відходи представлені: пульпою дрібнодисперсної золи від вихідної сировини кам'яного вугілля Донбасу. Хімічний склад золи, %: SO₂- 53%; Al₂O₃- 21,25%; Fe₂O₃- 5,55; ТiO₂- 0,81; P₂O₅- 0,2; Mn - 0,1; Ca -3,25; Mg -15,3; K₂O- 2,35; Na₂O-0,95 [7].

Отже, хімічний склад відходів представлений, в основному, такими компонентами, як SiO₂, TiO₂, Al₂O₃, MgO, Na₂O, CaO, K₂O, P₂O₅, ZnO, PbO, MnO, Fe₂O₃ [55].

В даний час відомі близько 50 мінералів і гірських порід з продуктивних і вміщають товщ залізорудних родовищ Кривбасу, які можуть розглядатися як металеві та неметалеві корисні копалини [49]. Це, в основному: окислені та не окислені кварцити, малорудні кондиційні магнетит-силікатні кварцити, некондиційні безрудні кварцити, магнетит-мартитові кондиційні кварцити, малорудні не окислені кварцити, малорудні напівокислені кварцити, сланці, кристалічні сланці сарматські вапняки, лесовидні суглинки, глини, піски, піщаники тощо [50].

Всі ТР Криворіжжя містять комплексні залізні руди (залізисті кварцити з великою кількістю різноманітних видів і технологічних типів) та нерудні корисні копалини. Всі окислені та не окислені малорудні залізисті кварцити, які знаходяться у відвалах, можуть бути перероблені на залізорудний концентрат. Нерудні корисні копалини, які видобуваються на ГЗК у великих кількостях в наш час практично не використовуються, а скидаються в змішані відвали. Серед них найбільшу групу представляють нерудні будівельні матеріали з кристалічних скельних порід, які придатні для виробництва будівельних, вогнестійких та дорожніх матеріалів.

Для розрахунку маси відходів необхідно знати щільність[56] кожного виду відходута об'єм. Після встановлення щільності нами була визначена маса накопичених відходів:

M = PV,(3.1)

М - маса відходу, т;

Р - щільність відходу, кг / м³;

V - об'єм відходу, м³.

Одержані результати представлені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. - Маси окремих видів відходів.

Вид відходу	Маса відходу, 106 т
1	Розкривні кристалічні та скельні породи	2916,79
2	Талькові сланці	20,18
3	Відвали хвостів	562,92
4	Окислені залізисті кварцити	0,65
5	Металургійні шлаки	4,5
6	Шлаки доменні	3,75
7	Шлаки сталеплавильні	30,62
8	Брухт вогнетривкий	0,18
9	Жужільні відходи	0,036
Сума	3539,54

Аналізуючи результати розрахунків, які приведені у табл. 3.1, видно, що запаси відходів дуже великі (3539,5410⁶ т). Це створює як проблеми з розміщенням відходів, що в свою чергу тягне за собою інші екологічні проблеми, так і перспективи використання цих відходів як вторинних ресурсів.



3.2 Вартісна оцінка техногенних відходів

Стратегія раціонального природокористування, орієнтована на реалізацію принципів сталого розвитку, передбачає обов'язкове врахування економічної цінності природно-ресурсного потенціалу, який, будучи матеріальною основою виробництва, залучається в господарський обіг і впливає на ефективність соціально-економічних систем.

На сучасному етапі розвитку матеріального виробництва однією зі складових природно - ресурсного потенціалу, поряд з мінеральними ресурсами, виступають техногенні ресурси, в першу чергу, тверді промислові відходи, склад яких дозволяє використовувати їх як замінник природної сировини. Подібно природним ресурсам вони характеризуються запасами, цінністю, рівнем доступності (вилучення) і місцем розташування, що обумовлює можливість їх включення в структуру національного багатства.

Тому, економічна оцінка техногенно- ресурсного потенціалу представляється одним із актуальних завдань генезису стратегії еколого - орієнтованого розвитку і є метою дослідження [57].

Отже, після визначення маси відходів можна визначити вартісну оцінку кожного окремого виду відходу.

Для цього необхідно кожний вид відходу розкласти на окремі мікроелементи. Для зручності в подальшій роботі ми переводимо всі хімічні елементи в оксидну форму. Після цього перераховуємо кожний хімічний елемент у відсотки від загальної кількості цього елементу у відходах.Наступним кроком є визначення вартості відходів по ринковим цінам [58].

Таблиця 3.2 - Результати розрахунків вартості відходів.

Компоненти відходів	Маса компонента, 106 т	Ринкова ціна, грн. / т	Вартість компонента відходу, млн.грн.
SiO2	1493,03	15000	22395450
TiO2	6,23	29000	180670
Al2O3	197,83	48000	9495840
MgO	117,62	30000	3528600
Na2O	3,71	1000	3710
Ca	24,83	50000	1241500
K2O	15,31	1000	15310
P2O5	2,75	850	2337,5
Zn	4,26	1000	4260
Pb	0,67	25000	16750
Mn	0,93	1000	930
Fe2O3	915,6	25000	22890000
УСЬОГО	59775358

Отже, по проведеним розрахункам наочно видно, що техногенні відходи мають значну ресурсну цінність (5910¹² грн.), їх переробка доцільна, так як може дати прибуток як в екологічному розумінні, так і в економічному плані.

Виходячи з якісно-кількісних характеристик таких штучних скупчень мінеральних речовин і умов їх залягання, як ТР (при відповідному рівні техніко-технологічного забезпечення і споживчому попиті) вже сьогодні правомірно розглядати як складову природно-ресурсного потенціалу країни, придатну для промислового використання. Вміст хімічних елементів, сполук і мінералів в промислових відходах зазвичай перевищує аналогічні характеристики в природних об'єктах [57].

Такий підхід до поводження з відходами вирішує цілий ряд екологічних, економічних та соціальних проблем. Перш за все, вирішується проблема розміщення відходів, адже займані землі звільняються. По-друге, це економічно вигідно для підприємства - можна отримувати кошти від продажу відходів, які набирають статусу вторинних ресурсів. Також відомо, що залучення в переробку сировини з техногенних родовищ забезпечує скорочення витрат на пошуки нових і розвідку експлуатованих родовищ.

Основним аргументом такого підходу є збереження вичерпних мінеральних ресурсів в надрах, так як використання відходів техногенних родовищ (потенційної вторинної сировини) дозволяє зменшити видобування нових ресурсів.

3.3 Визначення ресурсного потенціалу родовищ

Для того, щоб вибрати головний напрям використання ТР, необхідно провести класифікацію видів відходів, які утворюються. З урахуванням умов формування було проведено класифікацію ТР гірничодобувних підприємств Кривбасу, яка наведена у табл. 3.3.

Таблиця 3.3 - Класифікація ТР Криворізького залізорудного басейну.

Види відходів ТР	За способом утворення	За морфологічними ознаками	За складом	За можливими областями викор.	За здійснюваним екологічним впливом
Від. гірських порід	Сухі відвали	Насипні	Порідні	Змішані	Безпечні
Від. шламових відходів	Гідровідвали	Наливні	Породні	Змішані	Впливають на атм., водні об'єкти та земну поверхню
Відходи шлаків	Сухі відвали	Насипні	Хім. вир. (шлами)	Змішані	Вп. на атмосферу, водні об'єкти та земну поверхню

Отже, так як ТР Кривбасу відносяться до змішаного типу, то використовувати ці родовища можна різнонаправлено: як для отримання будівельних матеріалів, так і для до вилучення металів. За здійснюваним екологічним впливом ТР поділяються як на безпечні для НС (відвали гірських порід), так і на ті, які впливають на атмосферу(пил) і водні об'єкти (фільтрація вод хвостосховищ через захисні дамби), а також на земну поверхню (накопичення важких металів у родючому шарі).

Для визначення ресурсного потенціалу ТР Кривого Рогу для всіх видів відходів були вибрані головні напрямки використання відходів (виробництво щебеню для нерудних відходів та виробництво чорних металів для залізовмісних відходів) та за ринковою ціною визначено потенційну вартість продуктів (табл.3.4).

Таблиця 3.4 - Характеристика техногенних родовищ Кривого Рогу

Класифікація ТР за місцем утворення	Вид відходу	Напрямки використання	Маса відходу, 106 т	Ринкова ціна, грн./т	Вартість продукту, млн. грн.
Розкривні відходи	Розкривні крис. та ск. породи	Виробництво щебеню	2682,4	127	340663,5
	Талькові сланці	Виробництво цементу	16,86	900	15174
Відходи збагачення	Відвали хвостів	Виробництво щебеню	478,52	127	60772,04
Металур-гійні відходи	Окислені залізисті кварцити	Отримання пісків	0,01	75	0,75
	Металургійні шлаки	Виробництво щебеню	0,04	127	5,08
	Шлаки доменні	Виробництво щебеню	3,36	127	426,72
	Шлаки сталеплавиль-ні	Виробництво щебеню	24,98	127	3172,46
	Жужільні відходи	Виробництво щебеню	0,016	127	2,032
	Залізовмісні відходи	Виробництво чорних металів	915,6	800	732480
Сума	4121,776		1152697

Отже, за основним напрямком використання відходів ТР отриманий прибуток від продажу продуктів - 1152697 млн. грн. [59]. Таким чином вирішується ряд екологічних, економічних та соціальних проблем.

В екологічному плані: вирішується проблема розміщення відходів - займані землі звільняються; зменшується кількість ТР, які негативно впливають на атмосферу (пил) і водні об'єкти (фільтрація вод хвостосховищ через захисні дамби), а також на земну поверхню (накопичення важких металів у родючому шарі).

В економічному плані - можна отримувати кошти від продажу відходів, за вибраним напрямком використання - для виробництва будівельних матеріалів, а також виробництво чорних металів для до вилучених залізовмісних відходів. Також відомо, що залучення в переробку сировини з техногенних родовищ забезпечує скорочення витрат на пошуки нових і розвідку експлуатованих родовищ.



4. Еколого-економічна характеристика техногенних родовищ

4.1Характеристика викидів в атмосферне повітря від відвалів

Приземні шари атмосфери приймають масові викиди пилу, який зазвичай містить у підвищених кількостях токсичні компоненти (важкі метали), і також отруйні гази (оксиди вуглецю та азоту, сірчистий ангідрид, з'єднання бензолу, акролеїн та багато інших). Це відбувається в значних обсягах практично у всіх виробничих процесах, пов'язаних з видобутком і переробкою корисних копалин. За даними А.Г. Бушева [60] та ін. токсичні вуглеводні виділяються при видобутку і переробці руд з газово - рідких включень, представляючи небезпеку для людини в умовах обмеженого простору лабораторій, фабрик і підземних виробок. У ВНМС розроблена геоекологічна класифікація рудних родовищ за цими видами забруднень. Підприємства мінерально - сировинного комплексу дають близько 30 % обсягу викидів в атмосферу. Зі скороченням площі лісів (до 180 тис.км² / рік) і посиленням викидів відбулося порушення кругообігу вуглецю - біологічне середовище вже не поглинає весь обсяг вуглекислоти, що надходить в атмосферу. Рослинний покрив суші (особливо тропічні ліси) контролюють до 70 % вологообміну континентів. Тому техногенні зміни в біосфері привели до прискорення утворення пустельних ландшафтів. Різке збільшення швидкості цих процесів в останні 100 -150 років пов'язано з промисловою та науково - технічною революцією. Площа лісів у світі скоротилася з 62 до 36 млн. км² в історичний період, а Російська рівнина з початку 18 сторіччя позбулася 0.9 млн. км² лісового покриву (з наявних 2.4 млн. км²).

Нагрітий приземний шар атмосфери у відсутності рослинного покриву концентрує пил і важкі вихлопні гази. Частина забруднювальних речовин несеться при підйомі теплого повітря, але коли холодні повітряні потоки проникають в приземні шари атмосфери, утворюється смог, блокуючий підйом легких частинок. При випаданні опадів краплі води концентрують пил і розчиняють кислото-утворюючі гази. Це призводить до випадання кислотних опадів (часто з певною концентрацією токсичних компонентів). Високі концентрації шкідливих компонентів можуть виникнути і в росі, обсяги води якої досить незначні. Самоочищення атмосфери відбувається повільно. Так, окис вуглецю і пил осідають протягом 2-4 місяців, а дія фреонів розтягується на десятки років.

Основні джерела забруднення атмосфери пилом при відкритій розробці родовищ наведено в таблиці 4.1. В даний час на кар'єрах вибухові роботи здійснюються в основному за допомогою проведення масових вибухів. Масовий вибух на кар'єрі є потужним періодичним джерелом викиду в атмосферу великої кількості пилу і газів.

Таблиця 4.1 - Основні джерела забруднення атмосфери при відкритій розробці

Технологічні процеси і об'єкти	Джерела забруднення
Підготовка до виймання	Буропідривні роботи, різка каменю
Виїмка і навантаження	Екскаватори, навантажувачі, скрепери
Транспортування	Кар'єрний транспорт
Відвальне господарство	Екскаватори та поверхня відвалів
Проммайданчик (збагачувальні фабрики, дробарки, котельні, гаражі, Рембази)	Різні збагачувальні і котельні установки, автотранспорт, склади ПММ, хвостосховища

В даний час обсяг масового вибуху досягає 2 млн. м³ підірваних гірських порід. За один масовий вибух викидається в атмосферу 100-250 т пилу і 6000-10000 м³ шкідливих газів. Пилогазова хмара при масовому вибуху викидається на висоту 150-300 м, у своєму розвитку вона може досягати висоти 16 км і поширюватися за напрямком вітру на значну відстань (10-14 км). Обсяг пило газової хмари досягає 15-20 млн. м³, концентрація пилу в залежності від різних причин змінюється від 680 до 4250 мг/м³, а питоме пилоутворення становить 0,043-0,254 кг пилу на 1 кг підірваної речовини.

Запилювання при виїмці і навантаженні гірської маси з розвалу підірваних гірських порід, особливо вугілля, досить значне, якщо не застосовуються спеціальні заходи щодо пилоподавлення. Крім утворення пилу, виймальні і виїмково - транспортуючі машини з дизельним приводом виділяють значну кількість шкідливих газів, у тому числі окис вуглецю, оксиди азоту, акролеїн.

При транспортуванні кар'єрних вантажів особливо велике забруднення атмосфери має місце при експлуатації автотранспорту, який є пересувним джерелом газовиділень і здування пилу з автошляхів. Основна частка токсичних домішок надходить в атмосферу з відпрацьованими газами. Дизельні двигуни викидають у великій кількості сажу, яка в чистому вигляді - нетоксична речовина. Однак частинки сажі, володіючи високою адсорбційною здатністю, несуть на своїй поверхні молекули і частинки токсичних речовин, у тому числі і канцерогенних. Сажа може тривалий час перебувати в підвішеному стані в повітрі, збільшуючи тим самим час впливу токсичних речовин на людину.

Широке застосування етилованого бензину викликало забруднення повітря досить токсичними сполуками свинцю, що володіють здатністю до накопичення в організмі. Близько 70% свинцю, доданого до бензину з етилової рідиною, потрапляє у вигляді сполук в атмосферу з відпрацьованими газами. З них 30% осідає на землю, приблизно 40% залишається в атмосфері. Токсичність відпрацьованих газів зростає із збільшенням вологості, а також при зниженні температури навколишнього повітря.

Одним з основних забруднювачів повітря є пил. Усереднені показники питомого здування пилу з поверхонь, які пилять і утворення пилу при роботі техніки на відкритих гірничих роботах наведено в табл. 4.2



Таблиця 4.2 - Усереднені показники питомого здування пилу з поверхонь, які пилять і утворення пилу при роботі техніки на відкритих гірничих роботах.

Об'єкти та техніка	Характеристика об'єкта, вид робіт	Питоме здув. пилу, мг / м2 с при швид. вітру 7/10 м / с	Питоме вид. пилу, мг / т породи
Екскаватор з ковшом до 5 м3	Розкривні роботи без / з пилоподавленням		500 / 120
Драглайн	Відвалоутворення без / з пилоподавленням		6000 / 1200
Відвали	3 місяця після відс.	5 / 8
Хвостосховища	Вологість 2-4%	400 / 1300
Хвостосховища	Вологість 8-10%	12 / 25

Хімічний склад зважених речовин що виділяються під час пиління з поверхні відвалів [19] представлений в табл. 4.3.

Таблиця 4.3 -Хімічний склад пробиз поверхні відвала пустої породи

Хімічна сполука	Вміст, %	Хімічна сполука	Вміст, %
SiO2 Al2O3 Fe2O3 K2O	67,5 12,2 7,9 5,1	CaO MgO Na2O P2O5	2,6 1,4 1,2 1,1

Поверхні, які пилять при відкритих роботах, є одним з потужних джерел пиловиділення. До них відносяться відкоси та майданчики уступів кар'єрів і відвалів, сухі пляжі хвостосховищ. Їх вплив на НС посилюється великими площами, які вони займають. Ці площі мають порушену поверхню, на якій під впливом атмосферних умов інтенсивно відбуваються процеси пилоутворення [17].

Нами проведено розрахунок викидів пилу з поверхні недіючих відвалів, тобто з поверхні ТР.

Площа під відвали розкритих порід і некондиційних руд складає 6 тис. га (S_землі = 60*10⁶м²). Висота відвалів в середньому складає 60 - 70 м, хоча деякі з них досягли вже стометрової відмітки (H_відв. = 75 м). Для наочності відвали Криворізького басейну можна представити у вигляді відсіченою піраміди зі стороною підстави 7,75 км і висотою 70 м [25]. Кут відкосу приймаємо за 45 градусів. За нашими розрахунками поверхня відвалів Криворіжжя дорівнює 60,7 млн. м².

Питома здувалість пилу з поверхні відвалу визначається за формулою 4.1 [61]:

щ = Av^В, мг / с м²,

де, А = 0,0097, В = 2,88 -емпіричні коефіцієнти [61];

V =4,3 м / с - швидкість повітряного потоку над поверхнею відвалу, рівна середньорічної швидкості вітру в Кривому Розі [62].

Таблиця 4.3. - Результати розрахунків викидів пилу з поверхні недіючих відвалів

Площа поверхні відвалів, Sпов.відв., млн. м2	Питома здувалість пилу з поверхні відвалів, щ, мг / с м2	Маса викидів з відвалів, т / рік
60,7	0,65	1245,7

За даними розрахунків видно, що при середньорічній швидкості вітру 4,3 м / с питома здувалість пилу з поверхні відвалів дорівнює 0,65мг / (м² с). При цьому, маса викидів з відвалів сягає 1245,7 т / рік.

Забруднення повітря призводить до різних соціальних і гігієнічних наслідків, які приносять економічний збиток. Останній являє собою комплексну величину, відповідну витратам, які несуть підприємства і організації різних галузей внаслідок зростання рівня захворюваності населення, зниження продуктивності сільськогосподарських і лісових угідь, зростання витрат у комунальне господарство та ін.



4.2 Утворення та вплив стічних вод техногенних родовищ Кривбасу на довкілля

Вплив на водне середовище проявляється в забрудненні стічних вод і порушенні гідрологічного режиму підземних вод, в результаті яких можлива загибель флори і фауни в підземних водах, а отже, і в навколишніх водах річок і водойм. Вплив на підземні води призводить також до зниження рівня водоносних горизонтів, що, у свою чергу, зменшує продуктивність земель сільського господарства, лісових угідь, рибопродуктивності.

Велика залежність стану водного середовища від атмосферних викидів. Так, у Швеції з цієї причини свого часу велике число озер виявилися «мертвими». Крім забруднення відбувається порушення режиму гідросфери - змішання вод різних горизонтів при відпрацюванні родовищ і бурінні. У свою чергу, води рудників забруднюють (при фільтрації через ґрунти ) значний обсяг земель, донні відкладення і, в кінцевому рахунку, місцеву флору. Важливою є проблема гідромінеральної сировини. З підземних шахтних вод можливо вилучати у промислових кількостях літій, бор, германій, інші хімічні елементи. Наприклад, підземні води південно-західного Донбасу (Красноармійський район) містять від 0,152 до 0,355 мг/л брому, що перевищують мінімальні промислові значення брому у 20-60 разів (вміст германію - у 5-8 разів, літію - у 2 рази). Необхідно вивчати розповсюдження корисних елементів і компонентів в шахтних водах і розробляти технології їх вилучення [28]. Для того, щоб визначити, річний скид стічних вод, необхідно знати річну норму опадів (442 л / м²) [63] на території Кривбасу, а також площу поверхні відвалів (S_{пов.відв.} = 60,710⁶ м²). Таким чином, ми дізналися річний об'єм атмосферних опадів, які випадають на поверхню відвалів (2610⁶ м³). Після цього, ми визначаємо річний скид стічних вод. Для цього потрібно знати склад та концентрації стічних вод. Далі визначаємо масу за формулою4.7:



де, V - об'єм атмосферних опадів, які випадають на поверхню відвалів;

C - концентрації речовин у стічних водах.

Згідно Податковому кодексу України [64], у Статті 245 «Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти» можна визначити ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти за окремими забруднюючими речовинами або на які встановлено ГДК або орієнтовнобезпечний рівень впливу (ОБРВ), а також компенсацію збитків за скиди. Результати розрахунків представлені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Характеристика річного скиду стічних вод у водні об'єкти та компенсація збитків, заподіяних водним об'єктам.

Склад стічних вод	Концентрація, г / м3	Річний скид,т/рік	Ставка податку, грн. / т	Збиток, який наноситься НС, грн.
Завислі речовини	150	3900	27,03	105417
Бром	8,7	226,2	12342,53	2791880,29
Літій	250	6500	12342,53	80226445,0
Йод	40	1040	12342,53	12836231,2
Хлориди	6709	174434	27,03	4714951,02
Сульфати	7583	197158	27,03	5329180,74
Магній	0,024	0,624	251,46	156,91
Залізо	75	1950	12342,53	24067933,5
Молібден	0,013	0,338	12342,53	4171,78
Кадмій	0,000011	0,0003	98741,38	29,6
Нікель	0,00011	0,0029	71592,29	207,6
Марганець	2,4	62,4	71592,29	4467358,9
Рубідій	9	234	71592,29	16752595,9
Стронцій	0,53	13,78	1256,11	17309,2
Миш'як	0,4	10,4	71592,29	744559,8
Натрій	0,023	0,598	251,46	85,0
Калій	0,013	0,338	251,46	85,0
Нафтопродукти	5	130	5543,80	720694,0
УСЬОГО	152779292,4



Отже, збиток, який наноситься НС за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти становить 152779292,4 грн.

4.3 Характеристика збитків, заподіяних техногенними родовищами

Одним з основних джерел забруднення НС є техногенні відходи виробництва. У цьому зв'язку проведена комплексна оцінка стану НС ПТС, що дозволяє вибрати найбільш оптимальні природоохоронні заходи. Суть даної оцінки полягає в характеристиці екологічних, соціальних та економічних наслідків техногенного зміни НС у великих промислових регіонах або в територіальних межах природно-технічних систем (ПТС).

Екологічні наслідки зумовлені проведенням спеціальних інженерно - екологічних моніторингових досліджень просторової структури ПТС, а соціально - економічні наслідки - це кількісна оцінка втрат, які несе народне господарство в результаті забруднення природного середовища підприємствами гірничо - видобувної промисловості. Оцінка економічного збитку, що завдається народному господарству викидами забруднюючих речовин в атмосферу, водні об'єкти та забрудненням земель, проводиться згідно Тимчасової галузевої методики [65] і рекомендується застосовувати в двох модифікаціях: збиток, що наноситься гірничим підприємством довкіллю за період існування, і питомий збиток, який припадає на 1 т кінцевої продукції даного підприємства, т / рік.

На схемі наведені джерела забруднення НС та види збитків. З наведеної класифікації джерел забруднення НС природно-технічними системами (ПТС) (рис. 5.1) видно, що одним з основних джерел є техногенно-рудні і нерудні відходи.



Рис. 5.1 - Джерела забруднення природного середовища промисловими підприємствами та види економічного збитку.

Таким чином, згідно з рисунком, річний економічний збиток визначається за формулою 5.1:

,

де У - сумарний економічний збиток від річної маси всіх видів викидів, що надходять у природне середовище від окремого джерела або підприємства в цілому, т / рік;

Уа - економічний збиток, що заподіюється річним викидом забруднень в атмосферне повітря, т / рік;

Ув - економічний збиток, заподіяний річним скиданням забруднюючих домішок у водні об'єкти, т / рік;

Уз - економічний збиток від річного порушення і забруднення земельних ресурсів, т / рік.

Одним з важливих видів еколого-економічного і соціального збитку є відвернений збиток, формування та зміна шляхом підвищення його рівня на підприємствах, який безпосередньо впливає на їх ефективність в цілому. Відвернений збиток є одним з визначальних факторів ефективності діяльності підприємств, що дозволяє представити його в якості ефекту від природоохоронної діяльності, як різниця між можливим і фактичним збитками в певний момент часу [66].

4.4 Еколого-економічна результативність розробки техногенних родовищ Криворіжжя

Освоєння ТР, що містять цінні компоненти, в плані раціонального використання та охорони надр, створення безпечних умов для життя людини, поліпшення якості природного середовища представляється одним з пріоритетних напрямків розвитку мінерально-сировинного комплексу України [67]. Як видно з того, що розробка ТР приводить не тільки до покращення стану НС, а й до вигідних економічних умов.

Згідно табл. 3.2, особливо цінні компоненти відходів, такі як TiO₂, Zn, Pb, Mn та Fe₂O₃, можна продати за ринковою ціною відповідно за 180670, 4260, 16750, 930 та 22890000 млн. грн. Отже, загальний прибуток від продажу всіх компонентів відходів становить 5910¹² грн.

Як показано в табл. 3.4, ресурсоцінні компоненти відходів можна продавати за ринковою ціною як продукти, обравши для них певний напрям використання. Для цього ми відокремлюємо кожний компонент відходу методом збагачення. В даному випадку обраний напрям використання відходів - виробництво будівельних матеріалів, а також виробництво чорних металів для до вилучених залізовмісних відходів. Тому,за основним напрямком використання відходів ТР отриманий прибуток від продажу продуктів - 1152697 млн. грн.

Для визначення відвернених збитків при розробці ТР, скористаємося Податковим кодексом України [64]. У VIII розділі приведені ставки податку на викиди, скиди і відходи.

Отже, з урахуванням ставки податку на викиди пилу в атмосферне повітря від ТР, можна визначити збиток, який наноситься атмосфері. Відповідно до Пункту 243.2 [64] «Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), на які встановлено клас небезпечності», пил з ТР відноситься до IVкласу небезпечності і ставка податку становить 81, 08 грн. / т. При цьому викиди пилу в атмосферне повітря становлять 1245,7 т / рік (табл. 4.3). Тому відвернений збиток становить 0,101 10⁶ грн.

Згідно Податковому кодексу України [64], у Статті 245 «Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти» можна визначити ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти за окремими забруднюючими речовинами або на які встановлено ГДК або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ), а також компенсацію збитків за скиди Річний скид забруднюючих речовин становить 385660,68 т / рік. Отже, відвернений збиток на скиди становить 152,710⁶ грн. (табл. 4.1).

Відповідно Пункту 246.2 «Ставки податку за розміщення відходів залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів» для малонебезпечних нетоксичних відходів гірничодобувної промисловості ставка податку становить 0,29 грн. / т, а маса відходів складає 3539, 54 10⁶ т. Тому, відвернений збиток при повній розробці ТР Кривбасу становить 1026,47 10⁶ грн.

Сумарний відвернений збиток становить 2424,87 млн. грн.

Еколого-економічна результативність розробки ТР Криворіжжя методом сумування прибутку(1152697 млн. грн.) та відверненого збитку (2424,87 млн. грн.) становить 1155122млн. грн.

Рис.4.1 Збиток, який наноситься НС викидами, скидами та відходами.

Рис. 4.2 - Структура збитку, що наноситься НС відвалами Кривого Рогу.



Рис. 4.3 -Загальна економічна результативність освоєння ТР Криворіжжя.

В результаті перероблення ТР ми, по-перше, отримуємо прибуток від продажу ресурсів, а по-друге, відвертаємо збиток НС.



Висновки

За результатами, одержаними у ході виконання КМР, зроблено ряд висновків:

1 - було надано характеристику техногенних родовищ як нових геологічних утворень;

2 - вивчено особливості утворення комплексних техногенних родовищ, розташованих в межах Криворізького залізорудного басейну;

3- визначено ресурсну цінність техногенних родовищ;

4 - надано характеристику впливу техногенних родовищ Кривбасу на навколишнє середовище;

5 -визначено еколого-економічну результативність розробки техногенних родовищ Криворіжжя.

В результаті розрахунків вартісної оцінки відходів (5910¹² грн.) можна сказати, що переробка промислових відходів, накопичених у техногенних родовищах Криворіжжя є шляхом вирішення екологічних, економічних та соціальних проблем.

Для визначення ресурсного потенціалу ТР Кривого Рогу для всіх видів відходів були вибрані головні напрямки використання відходів - виробництво щебеню для нерудних відходів та виробництво чорних металів для залізовмісних відходів. Також за ринковою ціною визначено потенційну вартість продуктів, яка складає 1152697 млн. грн. Сумарний відвернений збиток становить 2424,87млн. грн. Еколого-економічна результативність розробки ТР Криворіжжя становить 1155122 млн. грн.

Перш за все, вирішується проблема розміщення відходів, адже займані землі звільняються. По-друге, це економічно вигідно для підприємства - можна отримувати кошти від продажу відходів, які набирають статусу вторинних ресурсів. Також відомо, що залучення в переробку сировини з техногенних родовищ забезпечує: скорочення витрат на пошуки нових і розвідку експлуатованих родовищ, виробництво дешевих будівельних матеріалів.

Вирішуються екологічні проблеми такі, як зниження якості земель через пилові замети з відвалів і хвостосховищ, забруднення навколишнього середовища (ґрунтів, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря) важкими металами і солями в концентраціях, які нерідко перевищують допустимі норми.

В цілому доведена перспективність використання техногенних промислових відходів в якості альтернативного джерела дефіцитних мінеральних ресурсів.



Література

1. Березовский П. В., Экономическая оценка вторичных минеральных ресурсов, Санкт-Петербург, 2006, с. 20.

2. Корисні копалини: Підручник для ВУЗів, Панов Б. С, Кущ О. О., Панов Ю. Б., Донецьк, ДНТУ, 2008.

3. Трубецкой К. Н., Уманец В. Н., Никитин Б. Н., Комплексное использование минерального сырья, 1987. №12. с. 18-23.

4. Губанова Е. Р., Механизм экономико-экологического стимулирования использовани вторичних ресурсов: монография, Одесса: «ТЭС», 2009.

5. Трубецкой К. Н., Воробьев А. Е. Основы ресурсовоспроизводящих технологий складирования и хранения некондиционного сырья // Горн.журн. 1995. № 5. С. 47-50.

6. Техногенные месторождения: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gravicon.com.ua/ru/page43.

7.Вивчення та оцінка перспектив використання техногенних родовищ України. Кн. 2. - Київ, 2006.

8. Корисні копалини: Підручник для ВУЗів, Панов Б. С, Кущ О. О., Панов Ю. Б., Донецьк, ДНТУ, 2008.

9. Виговська Г. П., Структура відходів в Україні, їх джерела та кількісні показники, Рідна природа, 2004., № 3-4, с. 21-24.

10. Грановская Н. В., Наставкин А. В., Мещанинов Ф. В. Техногенные месторождения полезных ископаемых. Ростов-на-Дону, 2013.

11. Мормиль С. И., Сальников В. Л., Амосов Л. А., Хасанова Г. Г., Семячков А. И., Зобнин Б. Б., Бурмистренко А. В. Техногенные месторождения Среднего Урала и оценка их воздействия на окружающую среду / Под ред. Боровкова Ю. А. - Екатеринбург: НИА-Природа, ДПР по Уральскому региону, АООТ «ВНИИЗАРУБЕЖГЕОЛОГИЯ», Геологическое предприятие «Девон», 2002.

12. Мальцева Г. Д., Геохимия техногенеза., Образовательная програма дисциплины., Иркутск, 2012, с. 6.

13. Техногенные месторождения: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://coolreferat.com/?zip=1404.

14. Туманова Е.С., Туманов P.P. Минеральное сырье. Сырье техногенное // Справочник - М.: ЗАО «Геоинформмарк», 1998.

15.Требования к изучению и подсчету эксплуатационных запасов подземных вод, участвующих в обводнении месторождений твердых полезных ископаемых. - М.: ГКЗ СССР, 1986.

16. Временные методические рекомендации по геолого-экономической оценке промышленного значения месторождений твердых полезных ископаемых(кроме угля и горючих сланцев). УТВЕРЖДЕНО распоряжением Министерства природных ресурсов Российской Федерации от 13 января 1998 г. №3-p.

17. Домаренко В. А., Эколого-экономическая оценка месторождений (твердые полезные ископаемые), Учебное пособие, Под редакцией професора. Рихванова. Издательство Томского Политехнического Университета, 2007.

18. Трубецкой К. Н., Каплунов Д. Р., Рыльникова М. В., Разработка теоретических основ проектирования и безопасногофункционирования горнотехнических систем, основанных на комбинированных физико-технических и физико-химических геотехнологиях освоения природных и техногенных месторождений твердых полезных ископаемых: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://onznews.wdcb.ru/ebooks/minerageny/chap_2.2.2.pdf.

19. Кузнецов В.С., Оценка влияния отвалов пустой породы на состояние атмосферного воздуха при открытой разработке железорудных месторождений расположенных в Северных регионах. Санкт-Петербургский государственный горный університет.

20. А.С. Братишко, Н.Н. Гавриш, В.И. Пилюгин. Разработка месторождений полезных ископаемых: Учеб. для вузов. - Донецк: «ЛИК», 1997.

21. Науково-методичні рекомендації щодо поліпшення екологічного стану земель, порушених гірничими роботами (створення ландшафтних заказників, екологічних коридорів, відновлення екосистем) / Шапар А.Г., Скрипник О.О., Копач П. І. та ін.. :[за ред. А. Г. Шапара]. - Дніпропетровськ : Моноліт, 2007.

22. Реферат «Экологические последствия горно - добывающей деятельности человека».

23. Вилкул Ю. Г., Современное экологическое состояние Криворожского бассейна. Сучасні технології розробки рудних родовищ: Збірник наукових праць за результатами роботи міжнародної науково-технічної конференції (Кривий Ріг, 22-23 квітня 2011 р.), Кривий Ріг, Видавничий дім, 2011.

24. Рекультивация техногенних месторождений: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.metalunion.com.ua/upload/file/Metal%20Union_RTM_2012.pdf

25. Рибалко Л. П., Экономические и экологические аспекты комплексного использования железорудных месторождений. Серія Економіка. Спецвипуск 33. Частина 2.

26. Часова Э. В., В. В. Ивчук, Экологические проблемы Кривбасса - состояние и перспективы, Криворожский национальный університет.

27. Трофимов В. Т., Зилинг Д. Г., Экологическая геология. Учебник, Москва, ЗАО «Геоинформмарк», 2002.

28. Екологічна геологія: підручник, За ред. д.г.-м.н. М. М. Коржнева, Київ, ВПЦ «Київський університет», 2005.

29. Куделя А. Д., Комплексное использование минеральных ресурсов железорудных обогатительных комбинатов, Киев, Наукова думка, 1984.

30. Евтехов В. Д., Паранько И. С., Евтехов Е. В. Альтернативная минерально-сырьевая база Криворожского железорудного бассейна // Кривой Рог.- Криворожский технический университет, 1999.

31. Євтєхов В. Д., Етапи формування комплексної мінерально-сировинної бази залізорудних родовищ Криворізько-Кременчуцького лінеаменту, Відомості Академії гірничих наук України, № 4, 1997, с. 111-114.

32. Белевцев Р. Я., Беляев О. Я., Ветренников В. В. и др. Железисто-кремнистые формации докембрия европейской части СССР. Метаморфизм // Киев: Наукова думка, 1989.

33. Лазаренко Е. К., Гершойг Ю. Г., Бучинская Н. И. и др. Минералогия Криворожского бассейна // Киев: Наукова думка, 1977.

34. Ламрани О. Минералогия граната железезисто-кремнистой формации Криворожского бассейна (на примере Анновского месторождения) / Автореферат дис. канд. геол. наук // Кривой Рог: Криворожский технический университет, 1997.

35. Евтехов В. Д., Меддахи Р. Вариации мощности и минерального состава пород талькового горизонта Криворожского бассейна / Разработка рудных месторождений // Кривой Рог: Криворожский технический университет, 1995.- Вып. 56.- С. 148-155.