Очищення дощових та талих вод

Заміна сорбційних фільтрів (демонтаж) проводиться шляхом підйому їх через оглядові колодязі назовні і установкою нових. Сорбційний фільтр має байонетное кріплення, для витягання сорбційного фільтру необхідно вивести затвор (планку) 2 розташований на кришці 1 із зацепа з лапкою байонета 3, обернувши його проти годинникової стрілки» і потім за рым 4 підняти повільно без ривків назовні, при цьому дати стекти поступово воді їх фільтру (рисунок 4.2).

Монтаж сорбційних фільтрів здійснюється в зворотній послідовності. При монтажі необхідно дати фільтру просочитися водою і лише після самостійного занурення його у воду зафіксувати затвор в лапці байонета[26].



Рисунок 4.2 - Байонетне кріплення сорбційного фільтру

1 - Кришка; 2 - Затвор (планка); 3 - Лапка; 4 - Рим.

Розділ 5. Охорона праці

Відповідно до теми дипломної роботи об'єктом дослідження в розділі «Охорона праці» обрано поверхневий стік з майданчика хімобладнання СНВО ім. Фрунзе, а також приміщення відділу екоконтролю водних об'єктів, атмосферного повітря та поводження з відходами в Державній екологічній інспкції в Сумській області. У зв'язку з отриманням у даному відділі необхідної вихідної інформації щодо поверхневих стічних вод для написання роботи.

Аналіз поверхневого стоку ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе»

Скиди дощових та талих вод з проммайданчика хімапаратури ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» розташовані в межах м. Суми. Згідно з Інструкцією про порядок розробки ГДС [21], якість води на скиді у водний об'єкт повинна задовольняти ГДК для водойм комунально - побутового водокористування.

Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини потрапивши в організм розподіляють в ньому нерівномірно.

Склад показників якості дощових та талих вод, що утворюються на майданчику хімапаратури СМНВО ім.. Фрунзе наведений у таблиці 5.1, також показано гранично допустимі концентрації показників для водойм рибогосподарського та комунально - побутового водокористування [19].

Таблиця 5.1 - Гранично допустимі концентрації показників для водойм рибогосподарського та комунально - побутового водокористування.

Показник якості	Рибогосподарське водокористування	Комунально -побутове водокористування
	ГДК, мг/л	ГДК, мг/л	Клас небезпеки
РН	6,5-8,5	6,8-8,5	-
Амоній сольовий	0,5	2,0	3
Залізо загальне	0,1	0,3	3
Нафтопродукти	0,05	0,3	4
Хлориди	300	350	4
Сульфати	100	500	4
Нітрити	0,08	не норм.	2
Завислі речовини	<0,25	<0,75	-
БСК5	3,0	6,0	-

В таблиці наведено показники, за якими оцінюють не тільки якість води але й непридатність до споживання.

Окисленість. Водневий показник (рН). В природних водах концентрація іонів водню залежить, головним чином, від співвідношення концентрацій вугільної кислоти і її іонів. Джерелами вмісту іонів водню в воді є також гумінові кислоти, які присутні в кислих грунтах і, особливо, в болотяних водах, гідроліз солей тяжких металів. Від рН залежить розвиток водних рослин, характер протікання продукуючих процесів. Кислотно-лужна реакція (рН) не повинна виходити за межі значень 6,5-8,5 [27].

Амоній сольовий (нітрити) - у природній воді аміак утворюється при розкладанні органічних речовин, що містять азот. Добре розчині у воді з сполуки гідроксиду амонію. Вміст іонів амонію в природних водах варіює в інтервалі від 10 до 200 мкг/л у перерахунку на азот. Основними джерелами надходження іонів амонію у водні об'єкти є тваринницькі ферми, господарсько-побутові стічні води, поверхневий стік із сільгоспугідь при використанні амонійних добрив, а також стічні води підприємств харчової, коксохімічної, лісохімічної і хімічної промисловості. Із господарсько-побутовими стічними водами в каналізаційні системи щодоби надходить до 10 г амонійного азоту (у розрахунку на один жителя) [28]. Підвищена концентрація іонів амонію може бути використана в якості індикаторного показника, що відбиває погіршення санітарного стану водного об'єкту, процесу забруднення поверхневих і підземних вод, у першу чергу, побутовими і сільськогосподарськими стоками.

Залізо загальне - токсичність сполук заліза у воді залежить від рН. У лужному середовищі токсичність зростає. Від надмірного вмісту заліза у воді можуть гинути риба, водорості. Велику небезпеку представляють стічні води виробництв, пов'язаних з переробкою залізовмісних продуктів. Пил заліза утворюється при заточенні металевого інструменту, очищення деталей від іржі, електрозварювання і при інших виробничих процесах, в яких мають місце залізо. З дощовими, паводками та ґрунтовими водами вивільняються з твердих матриць метали переносяться в річки і водойми. Залізо знаходиться в природних водах у різних станах і формах: в істинно розчиненої формі входять до складу донних відкладень і гетерогенних систем (суспензії й колоїди) [28].

Нафтопродукти - надходячи у водойми, утворять вільно плаваючі крапельки (у товщі води), нафтову плівку (на поверхні), розчинені, эмульговані й важкі фракції (останні осідають на дно), а також адсорбуються ґрунтами. При надходженні у водойму сирої нафти звичайно утвориться нафтова плівка й забруднюється дно, а при скиданні неочищених або недостатньо очищених стічних вод виникають практично всі відзначені форми нафтового забруднення. Негативний вплив нафтопродуктів позначається на рибному господарстві, навіть незначні домішки нафтопродуктів у водоймах надають рибі неприємного присмаку і запаху, а у великій кількості призводять до її загибелі [31].

Сульфати та хлориди - надходять в основному з дощем, джерелом сульфатів служить головним чином гіпс, інколи залізний колчедан, що легко окислюється. Викликають агресивність води по відношенню до бетону на силікатному цементі. Ці речовини негативно впливають на функції системи травлення [28].

Нітрити - використовуються в якості інгібіторів корозії в процесах водопідготовки технологічної води і тому можуть потрапити у системи господарсько-питного водопостачання. У поверхневих водах нітрити знаходяться в розчиненому виді. Підвищений вміст нітритів вказує на посилення процесів розкладання органічних речовин в умовах більш повільного окислювання NO2- у NO3-, що вказує на забруднення водного об'єкта, тобто є важливим санітарним показником. Сезонні коливання нітритів характеризуються відсутністю їх зимою і появою навесні при розкладанні неживої органічної речовини. Найбільша концентрація нітритів спостерігається наприкінці літа, їхня присутність пов'язана з активністю фітопланктону[27,31].

Завислі речовини - зважені тверді речовини, що присутні у природних водах, складаються з часток глини, піску, мулу, суспендованих органічних і неорганічних речовин, планктону й інших мікроорганізмів. Концентрація зважених часток пов'язана із сезонними факторами і з режимом стоку і залежить від танення снігу, порід, що складають річище, а також від антропогенних факторів, таких як сільське господарство, гірські розробки і т.п. Зважені частки впливають на прозорість води і на проникнення в її світла, на температуру, розчинені компоненти поверхневих вод, адсорбцію токсичних речовин, а також на склад і розподіл відкладень і на швидкість осадоутворення. Вода, у якій багато зважених часток, не підходить для рекреаційного використання [30].

Біохімічне споживання кисню (БСК5) - це кількість кисню в міліграмах, потрібна для окиснення органічних речовин, що містяться в 1 л води, аеробними бактеріями до СО2 і Н2О впродовж 5 діб без доступу повітря і світла. БСК5 - важливий екологічний показник стану природних водойм. За високого вмісту органічних речовин у воді швидко розмножуються аеробні бактерії, для життєдіяльності яких необхідний кисень. Це може зумовити зниження вмісту розчиненого кисню, створити гіпоксичні умови і загибель окремих видів гідробіонтів. БСК5 не включає витрат на нітрифікацію [31].

Аналіз параметрів приміщення

Приміщення відділу знаходиться на четвертому поверсі адміністративної будівлі. Загальна площа приміщення становить 20м², висота - 2,5м,приміщеня має одне вікно .Кількість працюючих у приміщенні - 2 чоловіка. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 20 : 2 = 10 (м²/чол..) робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04 - 87[32,33] на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 6 (м²/чол..) робочої площі. Висота приміщення - не менше 2,5м.Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримано. У приміщенні розташовано 3 комп'ютера. Напруга джерела живлення комп'ютерів у приміщенні - 220 В. У приміщенні розміщені 3 письмових столів, 1 шафа для зберігання документів, 1 шафа для зберігання речей.

За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення відділу належать до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

Загальна площа приміщення складає: S_общ=20 м²

Висота приміщення: H= 2,5 м.

У приміщенні може працювати три люди. Площа і об'єм, що доводиться на одну людину відповідно рівні:

S₁=20/3=6,67 м²

V₁=(20*2,5)/2=16,67 м³

Набуті значення S1 і V1 задовольняють вимоги СНіП 2.09.04- 87 [34]

(S_{1 норм.}=6 м², V_{1 норм.}=15 м³).

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом приміщення є без підвищеної небезпеки. Для нього характені умови: сухість, незапиленість, нормальна температура повітря, ізольована бетонном підлога, з невеликою кількістю заземлених предметів і відсутністю хімічно активних середовищ, що руйнують ізоляцію.



Рисунок 5.1 - Схема приміщення

На рисунку позначно: 1 - шафа, 2 - стіл, 3 - комп'ютер, 4 - вікно, 5 - двері.

Штучне освітлення

Освітлення робочого місця - найважливіший чинник створеня нормальних умов праці. Правильно спроектоване і виконане освітлення забезпечує високий рівень працездатності, надає позитивну психологічну дію на працюючих, сприяє підвищенню продуктивності праці. Про важливість питань виробничого освітлення говорить і той факт, що умови діяльності операторів в системі «людина - машина» пов'язані з явним переважанням зорової інформації - до 90% загального об'му. Освітлення згідно з Сніп 11-4-79 нормується таким чином (таб. 5.2) [35].

Таблиця 5.2 - Нормування освітлення

Характеристика зорової роботи	Контраст	Фон	Освітленість
IV. Мін. об'єкт розрізнення 0,3 - 0,5 мм	Середній	Середній	300

Таким чином, освітленість повинна бути не менше 300 лк.

По конструктивному виконанню штучне освітлення може бути загальним, або комбінованим. При загальній освітленості всі робочі місця одержують робоче освітлення від загальної установки. Комбіноване освітлення разом із загальним включає місцеве освітлення робочого місця. Вибране загальне освітлення, для виключення відблисків на екрані ЕОМ.

Для оцінки ефективності штучного освітлення приміщення необхідно порівняти значення фактичної освітленості і нормованго значення по СНіП II-4-79. Значення розрахункової освітленості при використовуванні ламп розжарювання може бути розраховано за допомогою методу коефіцієнта використовування світлового потоку за формулою:

звідки лк,

де F_л - світловий потік лампи, лм (застосовуємо лампу розжарювання типу б потужністю 100 Вт, світловий потік лампи складає F_л = 4900 лм );

_в -коефіцієнт використовування світлового потоку. Для світильників, які використовуються в загальних будівлях для традиційних розмірів приміщення і кольорової обробки, коефіцієнт використовування може змінювати значення в межах _в = 0,4+0,6;

N - кількість світильників. (N=4шт) Кількість світильників необхідна розташувати рівномірно за площею приміщення, по сторонах квадрата, слідуючи таким умовам

n -кількість ламп у світильнику, 2 шт;

S -площа приміщення, 20м²;

K - коефіцієнт запасу (К= 1,5+2)

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення: для ламп розжарювання (Z=1,15)

_в = (0,4+0,6)/3=0,33

К = (1,5+2)/3=1,17

(люкс)

Отже, значення штучного освітлення нормоване (327 300), а це свідчить про його достатність в приміщенні.

Рисунок 5.2 - Схема розміщення світильників

Аналіз природної вентиляції

При дослідженні ефективності природної вентиляції в офісному приміщенні потрібно врахувати, що відповідно до СНіП 2.09.04-87 за умови, якщо об'єм робочого приміщення, що припадає на кожного працюючого, менше 20м³,необхідний повітрообмін повинен становити не менше L=30м³/год на одну особу [36].

Таким чином, необхідний повітрообмін L_H обчислюється за формулою:

, м³/год,

де n - кількість працюючих.

, (м³/год).

Фактичний повітрообмін L_ф:

, м³/год,

де Fкв - площа квартирки, через яку буде виходити повітря,м²

- коефіцієнт витрат повітря, береться в межах =0,55;

Vп - швидкість виходу повітря через квартирку, м/с. Розрахуємо швидкість виходу повітря з верхнього отвору за формулою:

,

де g - прискорення вільного падіння, м/с² (g = 9,81 м/с²);

H₂ - тепловий натиск, під дією якого виходитиме повітря через кватирку (кг/м²).

,

де h2 - висота від площі рівного тиску до центру кватирки;

і - відповідно об'ємні маси повітря зовні і усередині приміщення,

кГс/м³.

Об'ємна маса повітря визначається за формулою:

,

де Р_б - барометричний тиск, мм. рт. ст. (Р_б = 750 мм. рт. ст.).

Т - температура повітря, ^оК.

Для відділу, де виконуються легкі роботи відповідно ГОСТу 12.1.005-88 для теплого періоду року, температура повинна складати не більш t = 28°С або T = 301°К, а для холодного періоду року - t = 17°С або T = 290°К.

Для повітря температуру приймаємо відповідно СНіП 2.04.05-91:

для літа - t = 24°C або T = 297°K;

для зими - t = -11°C або Т = 262°К.

З геометричних розмірів приміщення h₁+h₂=h,

де h -відома висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.

S_кв=0,7м , S_дв=1,8м.

Розрахуємо фактичний повітрообмін влітку і взимку, кгс/м²:

У приміщенні:

(кгс/м²);

Зовні:

(кгс/м²);

Знайдемо h₂ із співвідношень, при h₂ =1,9:



V_вліт =

V_взим =

З даного розрахунку видно, що природна вентиляція ефективна у відділі в літній і в зимовий періоди року.

Рисунок 5.3 - Схема розрахунку природної вентиляції

Рекомендації

Для зменшення надлишкового повітрообміну в холодний період року (2340,95замість необхідних 90м³/год),а в теплий період (1496,9 замість необхідних 90м³/год) пропонуємо скоротити час провітрювання приміщення[36]:

Взимку до:

2340,95 м³/год - 60 хв.

90 м³/год - Х хв.

Влітку до:

1496,9 м³/год - 60 хв.

90 м³/год - Х хв.

РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ

де S_B -площа всіх вікон у приміщенні, м²

S_h -площа підлоги приміщенні, м²

₃ - загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу, беремо

₃₌ 0,4 - коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення

_в - світлова характеристика вікна

К_буд - коефіціент, що враховує затемнення вікон іншими будинками (будинків немає - отже, К_буд=1);

К_з - коефіціент запасу (К_з=1,4)

Щоб визначити, необхідно знайти відношення довжини приміщення до його глибини і відношення глибини приміщення (відстань від вікна до протилежної йому стіни) до висоти від рівня умовної робочої поверхні (0,8 м) до верху вікна.

Відношення довжини приміщення до його глибини:

5 / 4=1,25

Відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна:

4(1,4+(1-0,8)=2,5

знаходимо, що = 17,00

Відношення відстані розрахункової крапки від зовнішньої стіни (найбільше видалення робочого місця від вікна = (2,5м) до глибини приміщення (4м) рівне:

2,5/4=0,625

Отже r1 = 1,8

Для розрахунку коефіцієнта r₁ необхідно розрахувати такі параметри:

1) відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна: 4/1,6=2,5

2) відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення: 2,5/4=0,625

3) середньозважений коефіцієнт відбиття _сз =0,4;

4) відношення довжини приміщення до його глибини: 5/4=1,25

Виходячи із розрахованих показників, із таблиці значень коефіцієнта при боковому однобічному освітленні визначимо його значення за допомогою формули екстраполяції:

де y_i - значення функції при і-ому аргументі;

y_i+1 - значення функції при (i+1)ому аргументі;

y(х) - значення функції при заданому аргументі, що знаходиться між значеннями аргументів x_i та x_i+1

x_і--те значення аргументу;

x_i+1-(i+1)- те значення аргументу.

Звідси r₁ дорівнюватиме:

r₁(1,25)=1,45+=2,763

Для визначення коефіцієнта _в потрібно скористатися таблицею значень світлової характеристики _в світлових прорізів при боковому освітленні:

_в(1,25)=16+

_в (1,25)=18+

_в (2,5)= 17,5+

К_буд= 1 (будинків напроти вікон немає)

К_з= 1,4

Отже,

Е_ф ==1,12%

Оскільки фактичне значення природного освітлення більше нормованого(1,121,01) то природного освітлення в приміщенні достатнє і заходи щодо його поліпшення не потрібні [35].

Параметри мікроклімату.

Під мікрокліматом виробничого середовища згідно ДСН 3.3.6.042-99 [33] розуміють поєднання температури, відносної вогкості, швидкості руху і запорошеної повітря. Ці параметри роблять величезний вплив на функціональну діяльність людини, його самопочуття і здоров'я і на надійність роботи засобів обчислювальної техніки.

Параметри мікроклімату в приміщенні відповідають ДСН 3.3.6.042-99 [33] (21° С, відносна вологість повітря - 60%, швидкість повітря 0,2 м/с).

Для забезпечення належного якісного (т.ч. аераційного і незапорошеного) складу повітря проводяться:

- систематичні провітрювання;

- щоденне вологе прибирання;

- щомісячне протирання спиртом клавіатури і екрану;

- наявність приточування-витяжної вентиляції;

- установка зволожувачів.

Для виключення впливу сонячної радіації, що дестабілізує мікроклімат (і освітлення), на вікнах передбачені штори або жалюзі.

РОЗДІЛ 7. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Пожежна профілактика ґрунтується на виключенні умов, необхідних для горіння, і використовуванні принципів забезпечення безпеки. Пожежна безпека відповідає ОНТП 24-86 [38] і забезпечується запобіганням пожежам і пожежним захистом. Запобігання пожежі досягається виключенням утворення горючого середовища і джерел запалення, а також підтримкою параметрів середовища в межах, що виключають горіння. В «Державній екологічній інспекції в Сумській обл.» є людина яка слідкує за охороною праці. Приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 відноситься до категорії В ( пожежонебезпечні - в ньому наявні легкозаймисті речовини - папір, дерево) [39].

Причини які можуть бути:

- коротке замикання в електричній, що може спричинити загоряння наявних легкозаймистих речовин;

- займання паперу, дерева через необережне поводження з вогнем;

- необережне поводження з електроприладами;

- знехтування правил пожежної безпеки;

- поширення вогню з сусідніх приміщень.

Попередити пожежу можна шляхом розроблення правил безпечної поведінки із вогнем, дотримання правил протипожежної безпеки, усуненням можливості виникнення короткого замикання.

У разі виникнення пожежі, своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість її загасити наявні пожежна сигналізація та вогнегасники з обмеженням розповсюдження пожежі, і створення умов для евакуації людей [37].



Рисунок 5.4 - План - схема евакуації із приміщення:

1- досліджуване приміщення; шляхи евакуації.

Шкідливість комп'ютерів

Згідно з «Гігієнічною класифікацією праці Міністерства охорони здоров'я N4137-86» робота оператора ЕОМ відноситься до I-П класу за гігієнічних умов, його тяжкість не повинна перевищувати оптимальних, а напруженість - допустимих величин. На користувача персональних комп'ютерів потенційно впливають наступні чинники виробничого середовища [40]:

- небезпека враження електричним струмом;

- шум;

- недостатня освітленість;

- параметри мікроклімату;

- небезпека виникнення пожежі;

- електромагнітні поля і випромінювання;

- статична електрика;

- психоемоційні напруги.

Робоче місце користувача відеотерміналу і ЕОМ повинне відповідати ГОСТ 12.2.032-78.

Довжина столу (зліва направо) - 1,2м., ширина забезпечує місце перед клавіатурою (38см.) для розташування записів. Поверхня столу горизонтальна. Ширина простору для ніг під столом 65см., глибина - 60см.

Рельєф спинки стільців, що знаходяться в кабінеті, повторює форму спини. Висота поверхні сидіння складає 45см., кут нахилу спинки - в межах 90-110 град. Ширина сидіння - 40см, глибина - не менше 38см. Висота опорної поверхні спинки - 40см., її ширина - 42см.

Поверхня сидіння і спинки напівм'яка, з нековзним, не електризуючим покриттям. Фахівці з ергономіки вважають, що кут між стегнами і хребтом повинен складати 90 град. Працюючий за терміналом повинен сидіти прямо, спираючись у області нижніх вузлів лопаток на спинку крісла, не сутуливши ся, з невеликим нахилом голови вперед (до 5-7 град.). Передпліччя повинні спиратися на поверхню столу, знімаючи тим самим статичну напругу плечового поясу і рук.

Руки повинні розташовуватися так, щоб вони знаходилися на відстані декількох десятків сантиметрів від тулуба.

Таблиця 5.3 - Основні технічні характеристики дисплея

Розмір екрану по діагоналі	15"
Місткість екрану	4000-6000 символів
Зображення	монохромне або кольорове з растром 1024х768
Частота кадрової розгортки	75 Гц
Рівень невикористаного рентгенівського випромінювання на відстані 5см від екрану	Не більш 100мкР/ч
Напруженість електростатичного поля на робочому місці	Не більш 15 кВт/ч

Термінали розташовані екраном праворуч від вікна, оскільки інтенсивна освітленість поля зору може затопити потоками світла і розмити зображення оригіналу на сітківці ока.

Стіна позаду комп'ютера повинна бути освітлена приблизно так само, як і екран. Для зменшення поглинання світла потовк, верхні частини стін і віконні рами забарвлені білим кольором (коефіцієнт віддзеркалення 0.7), стіни і панелі - помірно-світлими (блакитним тоном) (к. о. 0.5-0.6).

Положення тіла звичайно відповідає напряму погляду. Дисплеї, розташовані дуже низько або під неправильним кутом, є основними причинами появи сутулості. У кабінеті лінія погляду перпендикулярна центру екрану і оптимальне її відхилення у вертикальній площині знаходиться в межах 7 град. Оптимальний погляд в горизонтальній площині від центральної осі екрану знаходиться в межах 20 град. При розгляді інформації, що знаходиться в крайніх положеннях екрану, кут розгляду, обмежений лінією погляду і поверхнею екрану, складає не менше 45 град. Чим більше кут розгляду, тим легше сприймати інформацію з екрану і менше втомлюватимуться очі. Характеристика вентиляції у відповідності СніП 2.04-05-91[35]. У кабінеті повітрообмін відбувається унаслідок різниці температур повітря в приміщенні і зовнішнього повітря, а також в результаті дії вітру, отже, це природна вентиляція (необмежена), оскільки надходження і видалення повітря відбувається через вікно (провітрювання).

РОЗДІЛ 8. ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО РЕЗУЛЬТАТУ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

8.1 Економічний збиток від порушення природнього середовища

Забруднення навколишнього середовища приводить до виникнення двох видів затрат в народному господарстві:

1) затрат на попередження впливу забрудненого середовища на реципієнтів;

2) затрат, що викликаються впливом на них забрудненого середовища.

Останні виникаютть, якщо повне попередження такого впливу не можливо або якщо затрати на повне попередження впливу виявляються більшими, ніж сума затрат обох типів при частковом запобіганні впливу забрудненого середовища на людей та різні об'єкти. Так як при викиді забруднень в середовище подібні ситуації трапляються часто, то обидва вказані типи затрат звичайно мають місце одночасно [41].

Сума затрат цих двох типів називається економічним збитком від порушення навколишнього середовища. Розрахунки економічного збитку від забруднення навколишнтого середовища проводяться при плануванні та проектуванні природоохоронних заходів у всіх випадках, коли визначається чистий економічний ефект цих заходів.

Затрати на попередження впливу забрудненого середовища на рецепієнтів при забрудненні водойм визначається величиной витрат, необхідних для попередження використання забрудненої води на технічні та комунально-побутові потреби.

До цих витрат відносять: затрати на розбавлення стічних вод, застосування більш складних ніж у відсутності забруднень, способів очистки води при водопідготовці, на переніс водозабору або переміщенні водоспоживачів до більш чистих водних джерел, на організацію використання нових чистих джерел і т.д.

Затрати, які виникають внаслідок впливу забрудненого середовища на рецепієнтів, мають місце головним чином при забрудненні атмосфери, а при забрудненні водних джерел - у тих водоспоживачив, які використовують забруднену воду. Величина цих затрат визначається витратами на компенсацію негативних наслідків впливу забруднень на людей та різноманітні об'єкти.

Вказані затрати є сумою приведених затрат на:

медичне обслуговування людей, які захворіли внаслідок забруднення навколишнього середовища;

компенсацію втрат чистої продукції через зниження продуктивності праці, а також невихід працюючих на роботу в результаті впливу забруднень навколишнього середовища на населення;

додаткові послуги комунально-побутового господарства через забруднення середовища;

компенсацію кількісних та якісних втрат продукції в зв'язку зі зниженням продуктивності земельних, лісних, водних та інших ресурсів при забрудненні середовища;

компенсацію втрат промимсловой продукції через вплив забруднення на основні фонди [42].

В складі затрат, які виникають внаслідок впливу забрудненого середовища, повинні враховуватись і затрати, що викликаються вторинним забрудненням .

Економічний збиток від забруднення середовища є комплексною величиною та складається із збитків, що наносяться окремим водним об'єктам та видам рецепієнтів в межах забрудненой зони.

Основними економічними показниками при проектуванні нового устаткування є собівартість, оптова ціна устаткування, річні експлуатаційні витрати по його обслуговуванню.

Економія у споживача формується за рахунок зниження собівартості виготовлення продукції в результаті економії на умовно - постійних витратах.

8.2 Визначення експлуатаційних витрат для споживача

Балансова вартість основних виробничих фондів визначається як сума капітальних вкладень споживача. Капітальні вкладення споживача визначаються як сума витрат на придбання устаткування, його транспортування і монтаж.

Визначимо капітальні вкладення по обох варіантах. Капітальні витрати у споживача визначаються по формулі:

,

де - ціна нового апарату, тис.грн.;

=75451,5грн, але потрібно 2 устаткування, по 1 на кожен випуск, тому ;

- витрати на будівельно - монтажні роботи, тис.грн.;

- транспортні витрати, тис.грн. [42].

Вартість монтажних робіт визначається за формулою:

,

де - коефіцієнт, що враховує співвідношення вартості будівельно-монтажних робіт і ціни апарату (приймається рівним 0,35, за даними виробника).

(грн).

Транспортні витрати складають 9% від вартості устаткування:

(грн).

Таким чином, балансова вартість основних виробничих фондів складе:

(грн).

8.3 Розрахунок поточних експлуатаційних витрат споживача

Чисельність обслуговуючого персоналу:

,

де =1 - кількість змін;

(чол).

Приймаємо 2 людини: слюсар та оператор.

Розраховуємо фонд основної заробітної платні робітників, що обслуговуватимуть установку. Розрахунок зведений в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1 - Розрахунок фонду заробітної плати робітників, що обслуговуватимуть установку

Категорія робітників	Чисельність, чол.	Оклад, грн/міс.	Діючий фонд часу, міс.	Фонд основної заробітної плати, грн.
Оператор	1	700	12	8400
Слюсар	1	750	12	9000
Загальна сума	17400

Фонд додаткової заробітної плати робітників визначається за формулою:

,

де - коефіцієнт додаткової заробітної плати [43].

(грн).

Фонд заробітної плати робітників:

Відрахування на соціальні заходи становитимуть:

Витрати споживача на поточний ремонт складають 10% від нормативної вартості:

Витрати на технічне обслуговування складають 2% від нормативної вартості [44]:

Термін служби установки «Векса-2-М» складає 30 років. Визначимо річні амортизаційні відрахування:

Тоді поточні витрати у споживача складуть:

Питомі поточні витрати складуть:

8.4 Розрахунок економічного річного ефекту для споживача

Економія споживача на поточних витратах складає [45]:

Сума економії зменшення скиду зливових вод:

- плата за скид у 2009р склала 4213,60 грн.;

- плата за спеціальне водокористування поверхневими водами у 2009р була 6780,22 грн;

Термін окупності капітальних витрат на встановлення устаткування «Векса-2-М» визначаємо з формули [42]:

Основні техніко - економічні показники наведені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Техніко - економічні показники роботи устаткування «Векса-2-М»

Найменування показника	Розрахункові дані для «Векса-2-М»
Продуктивність, л/добу	172800
Вартість установки (2 шт)	150903
Експлуатаційні витрати, грн. Зокрема:
1) заробітна плати з вдрахуваннями на соцстрах, грн.	20358
2) витрати на поточний ремонт, грн.	21730
3) витрати на технічне обслуговування, грн.	4346
4) амортизаційні відрахування, грн.	7243,3
Економія споживача, грн.	74065,8
Термін окупності капітальних витрат, років.	3
Сплата за понаднормовий скид та водокористування до встановлення установки «Векса - 2 - М», грн/рік	10993,8
Сплата за понаднормовий скид та водокористування після встановлення установки «Векса - 2 - М», грн/рік	0

ВИСНОВКИ

1. В дипломній роботі розглянуто систему відведення поверхневих стічних вод з міських територій, існуючі проблеми утворення та відведення поверхневого стоку, його якісний склад, системи очищення поверхневих стічних вод.

2. Встановлено та досліджено ситуацію з відведенням поверхневих стічних вод в м. Суми, а також визначено місця випуску поверхневого стоку з окремих територій, з нанесенням їх на карті м. Суми.

3. Встановлено, що контроль за якісним складом поверхневого стоку з території міста не проводиться. Контроль поверхневого стоку здійснюється лише трьома промисловими підприємствами тих вод, що відводяться з їх власної території. Це промислові підприємства: ВАТ «СМНВО ім.Фрунзе», ВАТ «Selmi». Відповідальної організації за стан та експлуатацію системи дощової каналізації в м. Суми не виявлено (ДКП«Шляхрембуд» за договором з Міськрадою виконує роботи по чищенню дощоприймальників від наносів та мулу ( 2 рази на рік)), не менш важними виявились проблеми відсутності системи відводу поверхневих вод від певних територій міста, стан існуючой дощової каналізаційної мережі та ін.

4. Провели розрахунок обсягів поверхневого стоку з окремих територій міста - з майданчику хімобладнання ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе».

5. Проаналізувавши існуючу ситуацію з дощовою каналізацією на досліджуваному об'єкті - майданчик хімобладнання ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» першочерговою виявилася проблема відсутності систем очищення зливоих, талих вод з даної промислової території, тан наявних нафтуловлювачів незадовільний.

6. Запропоновані шляхи їх вирішення, а також наведені рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення системи збору та відведення поверхневих стічних вод.

7. Проведена оцінка економічного збитку від забруднення поверхневим стоком.

8. Визначена економічна ефективність здійснення природоохоронного заходу, а саме: від встановлення установки очищення зливових, талих і виробничих стічних вод Векса-2-М.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах.- Львів: Світ, 1994.

2. Олійник Я.Б., Шищенко П.Г., Степаненко А.В., Масляк П.О. Географія. Навч. посіб. для старшокласників та абітурієнтів. -- К.: Т-во «Знання», КОО, 2006.

3. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2003.

4. П., Олійник Я. Б., СтепаненкоА. В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України. - Київ, 1997. Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів в Україні.

5. Березницька Н.О. Гідролого-морфологічні процеси гирлової області р. Дністер //Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2006. - Т. 11. - С. 185-190.

6. Экология города//Под ред. Стольберга Ф.В. Киев:Либра. 2000. - 464 с.

7. Отведение и очистка поверхностных сточных вод: Учеб. Пособие для вузов / В. С. Дикаревский, А. М. Курганов, А. П. Нечаев, М. И. Алексеев. - Л.: стройиздат. Ленингр.созд-ние, 1990. - 224 с : ил.

8. Бортук Б.О., Федоров Н.Ф. Канализационные сети. Учеб. пособие для вузов. Изд. 2-е, перераб. и доп. М.: Стройиздат, 1976. - 272 с.

9. А. А. Бухолдин, Э.И. Горяинов, А.В. Рокшевская и др. Особенности состава поверхностного стока с территории городов / проблемы охраны вод, вып.5.-Харьков: ВНИИВО, 1974

10. М. И. Алексеев, А. М. Курганов. Организация отведения поверхностного (дождевого и талого) стока с урбанизированных территорий.- Москва, 2000. 352 с.

11. СниП 11-32-74. Нормы прэктирования. Канализация. Наружные сети и сооружения. М., Стройиздат, 1976.

12. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс: В2т.Т.1. Теоретические основы инженернй экологии. Учебное пособие для вузов /Под ред. И.И. Мазура. - М.:Высшая школа,1996. ст.437-49.

13. Статистичні дані ДК «Шляхрембуд», внутрішня робоча документація, 2008р.

14. Офіційні дані лабораторних досліджень державної екологічної інспекції в Сумській обл., м. Суми, вул. Кірова 27.

15. ecosumy@sm.ukrtel.net 2003 © Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області. Регіональні екологічні проблеми.

16. Інформація про стан довкілля за даними моніторингових спостережень за 2009 р у Сумській обл.

17. ecosumy@sm.ukrtel.net 2003 © Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області.: Екологічний бюлетень.Ст.Інформація про стан довкілля за даними моніторингових спостережень за IV кв. та 2008р.

18. www.frunze.com.ua

19. ГОСТ 1874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством.

20. Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами./Затверджено постановою Кабміну України від 25.03.99 №465.

21. Інструкція про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами./Харків, Укр. НЦОВ, ЮНИТЕП, 1994 р.

22. Методические рекомендации по прогнозированию химического состава поверхностных вод с учетом перераспределения стока. - Л.: Гидрометиоиздат, 1988 г.

23. Сведения об исследовании сочнх вод. Центральная лаборатория при ОАО «Сумское НПО им. М. В. Фрунзе», 2009 г.

24. СНіП 2.04.03-85 «Каналізація. Зовнішні мережі і споруди».

25. Установка очистки ливневых, талых и производственных сточных вод ВЕКСА - 5 - М, ТУ 485912-001-98116734-2007.

26. Компания «Витэко», Руководство по эксплуатации установок Векса, Векса - м Ш.012.000 РЕ.

27. Справочник по гидрохимии./ Под ред. А.М. Никанорова. -Л.: Гидрометеоиздат, 1988.

28. Зенин А.А., Белоусова Н.В. Гидрохимический словарь.- Л.: Гидрометеоиздат,1988.

29. Косов В.И. Иванов В.Н. Охрана и рациональное использование водных ресурсов. Ч.1 Охрана поверхностных вод: уч. пособие.- Твер. гос. техн. ун-т, 1995.

30. Зверев В.П. Гидрогеохимия осадочного процесса. - М.: «Наука», 1993.

31. Вредные химические вещества. Неорганические соединения I-IV групп: Справ. изд./ Под ред. В.А. Филова и др. -- Л.: Химия

32. ГОСТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

33. ДСН 3.3.6.042.-99. Санытарны норми мыкроклымату виробничих примыщень.

34. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания.

35. СНиП II-4-79. Естественное и искуственное освещение.

36. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

37. СНиП 2.09.02-85. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования.

38. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.

39. ОНТП 24-86 (общесоюзные нормы технологического проектирования). Определение категорий помещений по взрывной и пожарнй опасности.

40. Гігієнічна класифікація праці Міністерства охорони здоров'я N4137-86.

41. Временная типоввая методика определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды. А. С. Быстров, В. В. Варанкин, М. А, Виленский и др. - М.: Экономика, 1986. - 96 с.

42. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. - Суми: ВТД « Університетська книга», 2002. - 346с.

43. Гофман К.Г. Методологические вопросы планирования охраны окружающей среды от загрязнения //Охрана окружающей среды. Модели управления чистотой природной среды. М. Экономика, 1977 г.

44. Гусев А.А. Один подход к планированию качества окружающей среды в регионах //Первая школа. Методы планирования и управления природными ресурсами. М.:ЦЭМИ АН СССР, 1975 г.

45. Хильченко Н.В. Принципы и методы определения платы за загрязнение водоемов сточными водами //Цена и ценообразующие факторы. Вып. 6. М., 1978 г.

Размещено на Allbest.ru