Очищення дощових та талих вод

Размещено на http://allbest.ru

Вступ

стічний вода відведення

В Україні відзначається інтенсивний розвиток міських агломерацій, що супроводжується збільшенням частки міського населення та площі міст. Функціонування міських водогосподарських комплексів є важливим чинником впливу на кількісні та якісні показники водних ресурсів, роль якого невпинно зростає. Проте на даний час це питання мало досліджене, а стік розчинених речовин, що формується під впливом міст, кількісно не оцінений. Місто Суми не виняток в цій ситуації, тому що існує ряд проблем, а саме:

- відсутність дощової каналізації на значній частині міського водозбору, а наявна - лише частково забезпечує потреби міста;

- висока інтенсивність злив,

- значні ухили покриттів і вулиць,

- погані умови розбавлення стічних вод у межень.

Наведене свідчить про вкрай несприятливі умови формування якісного складу поверхневих стічних вод. Тому проведення експериментального вивчення умов формування і якості поверхневого стоку з території міста, його впливу на поверхневі водні об'єкти (річка Псел) - є актуальним завданням.

Головна ідея роботи полягає в можливості вибору оптимальних параметрів заходів щодо захисту водних об'єктів від забруднення поверхневим стоком за рахунок моделювання багатолітніх рядів «випадання опадів - формування стоку - очищення стоку - забруднення водойми».

Метою даної роботи є виявлення джерел забруднення природних водних об'єктів м. Суми, а саме вивчення проблеми поверхневого стоку з території міста і підприємств, формування його кількісних і якісних характеристик; розробка пропозицій щодо зменшення антропогенного навантаження.

РОЗДІЛ 1. Оцінка утворення і відведення поверхневих стічних вод з міських територій

1.1 Кліматичні фактори формування поверхневих стоків м. Суми

Місто Суми знаходиться в лісостеповій зоні, на південно-західній окраїні Середньоєвропейської Центральної височини, в основному на правому високому березі ріки Псел - першого притоку Дніпра.

Територія лісостепу в цілому рівнинна, широко хвиляста. Вододіли у вигляді плато, схили сильно порізані ярами, балками. Таке розчленування території відбувалося під впливом водних потоків під час танення льодовика, а також і в значно пізніший період, коли деревна рослинність відступила в знижені місця чи була вирубана, а на відкритій розораній поверхні активізувались руйнівні ерозійні процеси [1].

Протягом року переважають вітри південно-східного й північно-західного напрямків. У холодну частину року (з листопада по квітень) переважають вітри південно-східного напрямку, у теплу частину року (з травня по жовтень) переважають вітри північно-західного, частково західного й південно-західного напрямків [2].

Середня річна швидкість вітру за даними метеостанції, що перебуває на відкритому місці, складає 4,8 м/с. 70% від всіх випадків вітру в середньому за рік доводиться на штилі й вітри зі швидкістю до 5 м/с включно.

За даними метеостанції Суми найбільші швидкості вітру спостерігаються при вітрах західного, північно-західного й східного напрямків (рис. 1.1).

У середньому за рік за даними метеостанції спостерігається 507 мм опадів. Найбільша кількість опадів випадає в літні місяці, найменше - узимку.



Рисунок 1.1 - Основні кліматичні показники Сумської області (середні за даним метеостанції Лебедин)

Перехід від одного сезону року до другого відбувається поступово. На Сумщині початок зимового періоду спостерігається в 3 декаді листопада. Середня температура грудня -5С, січня - близько -8С, лютого - біля -6С. Взимку часто спостерігаються відлиги. Зимові опади нерідко можуть випадати у вигляді дощу. Середня дата утворення сталого снігового покриву 15 грудня. Тривалість періоду зі сталим сніговим покривом 90 - 100 днів, середня висота снігового покриву за зиму складає 0,14 м. Середня дата початку сніготанення - 28 лютого. Тривалість сніготанення в середньому становить 19 днів [2].

Початок весни спостерігається наприкінці другої декади березня, а кінець відбувається в 2 декаді травня. Весна триває близько 2-х місяців. В другій декаді квітня відбувається стійкий перехід середньодобової температури через +10^оС. Навесні на поверхні ґрунту бувають приморозки. Найпізніша дата останнього весняного приморозку припадає на 23 травня, найраніша - на 2 квітня, середня - на 22 квітня.

Літо починається в 3-й декаді травня і закінчується на початку вересня, коли середньодобова температура переходить через межу +15^оС в сторону зниження. Літній період триває в середньому 107 днів. Середньомісячні температури літа перевищують +18^оС. Максимальні температури в окремі роки сягають 36 - 38^оС. Протягом літнього періоду випадає 200 - 250 мм опадів. За рік буває в середньому 26 - 30 днів з грозами, які супроводжуються зливами, іноді градом. Нерідко бувають і тривалі бездощові періоди, що призводить до посух.

Початок осені відбувається в 2-й декаді вересня - 1-й декаді жовтня, а кінець - в третій декаді листопада. Загальна тривалість осені близько 50 днів. Перші осінні заморозки спостерігаються 15 вересня, середні - 7 жовтня, найпізніші - 13 листопада .

Із загальної кількості опадів приблизно 3/4 доводиться на рідкі опади й по 12 - 13% на тверді й змішані.

У середньому за рік спостерігається 160 днів з опадами. Особливо часто опади випадають узимку, але вони переважно дрібні [3,4].

Гідрологічні умови Сумщини характеризуються близьким заляганням ґрунтових вод переважно на глибині 1,8 - 3,2 м. Іноді, особливо в понижених

місцях, вони підходять до поверхні, зумовлюючи заболоченість великих територій і розвиток болотного типу ґрунтів [5].

Водний режим ґрунтів перебуває у прямій залежності від клімату та рельєфу місцевості. Тип водного режиму напівпромивний і промивний. Зволоження в основному атмосферне, а на понижених місцях - ґрунтове та ґрунтово-атмосферне.

1.2 Схема збору та відведення поверхневих стічних вод з міських територій

Стічнім вомди -- побутові, промислові, забрудненні відходами промисловості води, які відводяться з території населених пунктів і промислових об'єктів через каналізацію[6].

Поверхневий стік - стік води атмосферних опадів з певної території в річки, які містять домішки в кількості, що перевищують ГДК[6].

Формування поверхневого стоку залежить від умов рельєфу місцевості, а витрата стоку - від розмірів водозбірної площі басейну і характеру використання його території. Межі водозбірної площі басейну визначають на топографічному плані з урахуванням рельєфу місцевості і проводять їх по вододільних гребенях, розташованих на перетині двох схилів, один з яких звернений до головного тальвегу конкретної водозбірної площі. Головний тальвег басейну має вихід до значніших за розмірами тальвегів, струмки і річки [7].

В межах водозбірної площі формуються зливовий стік і стік весняного сніготанення. У містобудівній практиці організацію поверхневого стоку розглядають в межах порівняльних невеликих водозбірних площ (300, 500, 1000 га), в яких найбільші витрати формуватимуться від зливового стоку. На незабудованій території, розташованій в природних умовах стоку, основними напрямами відведення поверхневого стоку будуть тальвеги невеликих басейнів. В процесі забудови і впорядкування міської території природна система водовідведення порушується. Замість неї створюють організовану закриту систему водовідведення [7].

Головний колектор басейну розташовують в смузі, вільній від міської забудови, тобто в межах «червоних ліній» і вулиць або спеціально виділеній для цих цілей технічній смузі, яку розташовують по напряму основного тальвегу. Дану умову необхідно враховувати в плануванні і забудові міської території. При цьому створюються сприятливі умови для розміщення магістральних прокладок підземних комунікацій (зливова і фекальна каналізація і ін.).

Для відведення поверхневого стоку з бічних схилів басейну відповідно до планування вулиць проектують бічну мережу водостоків [8].

Організовуючою системою водовідведення є лотки внутрішньоквартальних проїздів і міських вулиць, що забезпечують надходження поверхневого стоку в закриту мережу зливової каналізації. У практиці планування і забудови міської території зустрічаються різні випадки формування поверхневого стоку, умови формування залежать від розмірів забудовуваної території і характеру її використання.

Поверхневий стік з території міста Суми формується за рахунок талих снігових і дощових вод, а також поливно-мийних вод. У загальному спостерігається збільшення модуля стоку від окраїн міста до центра. Поверхневий стік з території міста частково очищається, але більша його частина не очищається від забруднень і прямо надходить у водні об'єкти, несучи із собою велику кількість органічних, зважених речовин, нафтопродуктів [9].

У м. Суми для відведення поверхневого стоку застосовують роздільну систему каналізації, тобто відведення дощових та талих вод в міських умовах відбувається самостійно підземними трубопроводами та по відкритим водостокам. Водовідведення відбувається змішаним типом, про це свідчить наявність елементів закритої мережі, яка складається із лотків, що входять в нормальну конструкцію вулиць, тротуарів, зливоприймальних колодязів, приймаючих воду із лотків в закриту мережу трубопроводів, які відводять стік до місць випуску та елементів відкритого типу, що складається із лотків, які входять в нормальну конструкцію вулиць, тротуарів, водовідводних каналів, русел джерел та малих річок, мостиків та труб в місцях перетину з вулицями, тротуарами [10].

Трасування дощової мережі в основному виконується за принципом побутової каналізації, з огляду на специфічні особливості її роботи. Проектування дощової мережі в обумовлено рельєфом місцевості, розміром території, схемою планування, насиченістю території підземними шляхами та ін. Траса для водостоків прокладається на найкоротших відстанях. З метою зменшення розмірів каналів підземна водостічна мережа має випуски в найближчі водойми, тальвеги і яри. Як правило, головні колектори басейну трасують по міських проїздах, за винятком тих випадків, коли напрямок міських проїздів не збігається з тальвегом. Траса водостоку на проїзді розташована прямолінійно, з мінімальним числом перетинань із іншими підземними спорудженнями. При ширині проїзду до 30м водостік трасують по середині проїзду. При ширині проїзду більше 30м залежно від технічної й економічної доцільності колектори проектують по середині проїзду або по обидва боки проїзду (дублювання). Місце розташування початкових точок закритої дощової мережі визначають розрахунком з урахуванням місцевих умов [10].

Зливові води, що стікають із поверхні, надходять у закриту водостічну мережу через зливоприймачі.

Зливоприймач має лоток з решіткою, яка знімається, відвідну (перепадну) частину, виложену з бетонних кілець, і днище. Із зливоприймача дощова вода надходить у закритий водостік по сполучній гілці діаметром 300мм, що закладається в нижній частині зливоприймача. Прийомні решітки звичайно роблять прямокутними або круглими й установлюють біля проїзної частини на 2-3см нижче поверхні лотка, довгою стороною уздовж лотка.

Глибина залягання основи дощоприймача повинна бути, як правило, не менш 0,8м. Відстань між дощоприймачами залежить від нахилу вулиці, висоти бардюрного каменю, площі стоку кварталів і характеру забудови. При ширині вулиці до 30м відстань між дощоприймачами можна призначати залежно від нахилу території (табл. 1.1) [11, 12].

Таблиця 1.1 - Відстань між зливоприймачами залежно від нахилу території

Нахил	<0,004	0,004 - 0,006	0,006 - 0,01	>0,01
Відстань між дощоприймачами, м	50	60	70	80

Загальний вид зливоприймача представлений на рис.1.2.

Рисунок 1.2 - Дощоприймальник із збірних залізобетонних елементів:

1 -проїзна частина, покрита асфальтом, 2 - решітка, 3 - бардюрний камінь, 4 -плита перекриття, 5 - кільця стінові, 6 - ходові скоби, 7 - бетон, 8 - плита дна, 9 - з'єднувальна труба.

Якщо у вуличні лотки надходить вода із внутрішньої частини кварталу, відстань між зливоприймачами визначають розрахунком.

Всього по місту Суми довжина каналізаційної мережі складає 32295м, в тому числі колекторів - 26228м, відводів - 6067м і проходить по 33 вулицям: 19 вулиць Зарічного району і 14 - Ковпаківського. Загальна кількість зливоприймальників складає 1179 шт., з них дощоприймальників - 389 шт., оглядових колодязів - 231 шт [13].

Як показують результати якісного аналізу стоків, в м. Суми основними джерелами забруднення поверхневого стоку, який формується на міських територіях та проммайданчиках, є продукти ерозії грунту, пил, будівельні матеріали, а також сировина, продукти та напівпродукти, які зберігаються на відкритих складських майданчиках, викиди в атмосферу, різноманітні нафтопродукти, які потрапляють на територію в результаті їх проливу та неполадок автотранспорту та іншої техніки, побутове сміття і т.д [14].

Поверхневий стік, який утворюється в результаті випадіння атмосферних опадів, полива та миття території змиває та виносить з потоком розчинні та нерозчинні суміші. Крім того атмосферні опади в результаті сорбції на поверхні гідроаерозоля частин пилу, газа та інших сумішей, які знаходяться в повітрі, починають забруднюватися ще в приземних шарах.

Скидання дощових вод у водойму здійснюють через випуски. Схематично місця випуску поверхневих стічних вод з визначених територій представлені в Додатку А. За інформацією даною ДКП « Шляхрембуд» по м. Суми існує 19 місць випуску, розміщених на р.Псел, р.Сумка, р.Стрілка, організованого поверхневого стоку з визначених територій, наглядний приклад таких випусків наведений в Додатку Б, а також ряд випусків неорганізованого поверхневого стоку [13].

Багато районів не охоплені зливовою каналізацією, внаслідок чого в них відбувається стояння води, що приводить до ряду проблем.

Більша частина поверхневого стоку скидається в р.Псел, р.Сумку, р.Стрілку без очистки. Лише незначна його частина очищається в відстійниках. Відстійники розміщені на вул.Холодногірській, вул.Білопільський шлях. Частина води потрапляє на очисні споруди ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе». Відстійники по вул. Холодногірській знаходяться в незадовільному стані та не працюють, тому очищення стоку в них не відбувається.

1.3 Відведення поверхневих стічних вод в м. Суми

Проаналізувавши існуючу ситуацію зливової каналізації в м.Суми, можна виділити цілий ряд проблем пов'язаних з відведенням поверхневих стічних вод. До них належать:

1. Відсутність системи відводу поверхневих вод від певних територій міста ( мікрорайони ново забудов, околиці).

- стояння води в деяких районах міста ( в р-ні Білопілського шляху через відсутність каналів водовідведення утворюється самотічний струмок);

- затоплення підвалів в приватних будинках.

2.Стан існуючой дощової каналізаційної мережі:

- частина елементів зливової каналізаційної мережі знаходиться в аварійному стані

- частина колекторів і випусків є замуленою та не пропускає необхідну кількість стоку. Спостерігається ситуація утворення природних водостоків;

- наявність зруйнованих та пошкоджених ділянок мережі дощової каналізації;

- недостатня кількість очисних споруд (при відведенні поверхневих стічних вод скид в мажах міста здійснюється безпосередньо в водойми);

- незадовільний стан очисних споруд. Не працюють очисні споруди по вул.Холодногірській.

3. Відсутність в м.Суми відповідальної організації за стан та експлуатацію системи дощової каналізації. ДКП « Шляхрембуд» за договором з Міськрадою виконує роботи по чищенню зливоприймачів від наносів та мулу ( 2 рази на рік).

4. Відсутність системи контролю за якісним складом поверхневих стічних вод .

5. Відсутність інформації про обсяги поверхневих стічних вод, що утворюються та відводяться з території міста [15].

В місці Суми досить багато районів, де виникають проблеми внаслідок відсутності організованого відведення поверхневого стоку.

1) район Автовокзалу. Розмив по вул.Макаренка. Вирішенням цієї проблеми стало б будівництво зливовой каналізації по вул.Баумана, яка б проходила по вул.Калініна та забирала частину води зі стадіону;

2) вул. Конотопська. Проблема затоплення підвалів в місцевих жителів. Зливова каналізація в даному районі зовсім відсутня;

3) вул.Римского.- Корсакова. Проблема стояння води. Тут планувалось зробити закритий водостік і підключити його до колодязю «Водоканалу», але «Водоканал» не дав дозвіл;

4) по вул. 20 років Перемоги, були запроектовані очисні споруди, але не було виділено коштів для їх будівництва;

5) проблемним є район вул.Тихоріцька. Тут потрібно будівництво напірной станції для відкачки води [15].

Як бачимо, ситуація з очищенням поверхневого стоку в м. Суми досить складна і вимагає проведення ряду заходів для її покращення.

У зв'язку із цим актуальним є завдання розробки нових підходів до організації складу заходів щодо охорони водних об'єктів від забруднення поверхневим стоком.

Розроблення системи заходів щодо очищення поверхневих стічних вод з території м. Суми є досить складним завданням в плані реалізації та фінансування в економічних умовах, що склалися на сьогоднішній день в країні в цілому. Завдання досить масштабне, але його реалізацію можна почати з . Але коли його вирішення змоделювати на конкретному прикладі, а саме на діючому підприємстві, то практичне втілення заходів для очищення стічних вод цілком можливе.

Таким підприємством став ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе». Об'єктом дослідження взята система водовідведення поверхневого (дощового та талого) стоку з майданчика хімобладнання, скиди розташовані в межах м. Суми. З території проммайданчика талі та дощові води потрапляють у зливові колектори з 4-х випусків, причому 2 з них об'єднуються в один колектор. На 3-х випусках для очищення зливових вод розташовано маслоуловлювачі (нафтоуловлювачі), ефективність яких на сьогоднішній день незадовільна. З 4-го випуску зливові води потрапляють до зливової каналізації без очистки. Тож впровадження ефективної системи очищення вод зливової каналізації на даному об'єкті є актуальним завданням.

РОЗДІЛ 2. Основні забруднювачі водних об'єктів м. Суми

За даними лабораторних досліджень Державної екологічної інспекції в Сумській області та даними лабораторних досліджень, які виконуються підприємствами, найбільшими забруднювачами поверхневих водних об'єктів в області залишаються: ВАТ «Сумихімпром» та комунальне підприємство «Міськводоканал» (м. Суми), комунальне підприємство «Конотопське виробниче управляння водопровідно-каналізаційного господарства» (м. Конотоп), дочірнє підприємство «Сток-Сервіс» приватного підприємства «Еліпс» (м. Ромни).

Так, у 2008 р. із загального об'єму скинутих в поверхневі водні об'єкти стічних вод по області 63,53 млн.м³ - об'єктами житлово-комунального господарства скинуто у водні об'єкти 27,41 млн.м³ стічних вод, в тому числі неочищених стічних вод 0,086 млн.м³, недостатньо очищених 20,29 млн.м³. Скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод становить 74,3% від об'єму скинутих по цій галузі стічних вод [16].

Підприємством хімічної промисловості (ВАТ «Сумихімпром») скинуто у водні об'єкти області 3,179 млн.м³ (2008 р.), в яких обсяг забруднених речовин склав - 9611 т/рік. У 2009 році у водні об'єкти скинуто 3 млн. 193 тис.м³, обсяг забруднених речовин - 8047,74 т/рік [16,17].

За даними 2009 року не останню роль в організації стоку відіграють підприємства:

· КП «Міськводоканал» м. Суми - скинуто 15 млн. 230 тис. м³ недостатньо очищених стічних вод в р.Псел;

· ВАТ «Сумихімпром» - скинуто 3 млн. 193 тис. м³ стічних вод, обсяг забруднюючих речовин в яких склав: 8047,74 т/рік;

· ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» - має 3 скиди зливових та талих вод, об'єми скидів коливаються в межах 250-300 тис м³ з території виробництва хімічного обладнання;

· ВАТ «SELMI» - сьогодні майже не працює, тому за наявними даними в 2008 р. було скинуто-0,048 млн. м³, в яких обсяг забруднюючих речовин 22,02 т/рік;

· ТОВ «Сумитеплоенерго» - скинуто 0,041 млн. м³, в яких вміст забруднюючих речовин складає 68,41 т/рік;

· ВАТ «Сумирибгосп» - скид складає 0,082 млн.м³ .

Величину стоку з міської території теж потрібно брати до уваги, але ця величина кількісно не встановлена. Відведення стоків дощових та талих вод здійснюється в системах зливової каналізації. Зливова каналізація використовується для збору і відведення поверхневих вод як на відкритих територіях, поблизу будівель, так і в закритих приміщеннях (гаражі, басейни, підвали). Вона здійснює збір поверхневих вод з кровель будівель (за допомогою водоприймальних воронок) і дорожніх або газонних покриттів (за допомогою водоприймальних лотків). Мінімальна глибина розміщення колекторів приймається нижче за глибину промерзання грунту. Але потужність поверхневого стоку з урбнізованих теритрій міста(площі, базари, заправки) з його інтенсивним розвитком значно перевищує можливості зливової каналізації, яка фізично виснажена, і потребує технічного оновлення. Вивченням якісного і кількісного складу стоку з площинної поверхні території міста, який не потрапляє то зливових каналізацій, жодна з організацій у місті не займається .

Так, у 2007 - 2009 рр. очисні споруди КП «Міськводоканал» м. Суми працювали неефективно, спостерігалося перевищення нормативів гранично допустимого скиду по ортофосфатам в 3,17 рази, в р. Псел скинуто 15,49 млн. м³ недостатньо очищених стічних вод. У 2008р. до р. Псел було скинуто 15 млн. 225 тис. м³ [17].

У зв'язку з моральним та фізичним зносом споруд та обладнання, перевантаженням окремих технологічних ланцюгів продовжують неефективно працювати очисні споруди в містах Конотоп, Ромни. Внаслідок порушень технологічного режиму очистки стічних вод не вийшли на проектний режим роботи очисні споруди КП “Недригайлівводосервіс”, КП «Водоканал» м. Лебедин, очисні споруди виправної колонії № 56 (с. Перехрестівка Роменського району) та інші. З цих підприємств до водних об'єктів поступають зворотні води, які не відповідають нормативам по органічним та завислим речовинам, біогенам.

Було здійснено модернізацію очисних споруд і монтаж комплексу «Екокомпакт-500» на підставі проекту: «Каналізаційний очисні споруди потужністю 1600 м³/добу м. Білопілля» розробленого фірмою ТЕКОС Лтд. В 1999 р. Проектом передбачалось будівництво двох комплексів «Екокомпакт -500» але в зв'язку з відсутністю об'ємів стічних вод в експлуатацію введено лише один [17].

РОЗДІЛ 3. Система водовідведення поверхневого стоку з майданчика хімобладнання ват «смнво ім. фрунзе»

3.1 Характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (надалі СМНВО ім. Фрунзе) розташоване в межах м. Суми. У виробничій структурі має 5 промислових майданчиків. Головний проммайданчик - майданчик хімапаратури знаходиться поблизу залізничного вокзалу.

ВАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» в даний час є одним з найбільших в Європі машинобудівних комплексів з випуску устаткування для нафтової, газової, атомної і хімічної промисловості. Компресори і газоперекачуючі агрегати, унікальні види хімічної апаратури, центрифуги, насоси і газова трубопровідна арматура, устаткування нафтопромислу і газозаправні станції, установки комплексної підготовки газу - такий далеко не повний перелік вироблюваної підприємством продукції [18].

ВАТ “Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе” складається з наступних структурних підрозділів: Виробництво хімічного обладнання, Компресорне виробництво, Насосне виробництво, Виробництво “Машинобудівник”, Котельня північного промислового вузла та виробництво базальтового волокна (цех №40).

Об'єднання спеціалізується на випуску наступних видів продукції: ГПА, АГНКС МБКИ - 125, устаткування для нафтогазовидобувного комплексу, компресорів, насосів відцентрових та вакуумних, хімобладнання, ЗІП насосів, ЗІП компресорів, арматури. В цілому по об'єднанню за 2008р. випущено продукції на загальну суму 1319509,8 тис. грн [18].

Виробництво хімобладнання ВАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» спеціалізується на випуску машин і апаратів нафтової, газової, хімічної промисловості, не стандартизованого обладнання і товарів народного вжитку з повним циклом машинобудівельного підприємства, яке включає ливарне, заготівельне, зварювальне, ковальське, механічну обробку, збір та фарбування, виготовлення деталей з пластмас, виробництво гальванопокриттів, деревообробку, а також додаткове виробництво з ремонту і обслуговування наявного обладнання заводу.

У п'яти цехах виробництва здійснюється виготовлення устаткування з неіржавіючих і вуглецевих сталей, титанових сплавів, хастеллоя, цирконію і ін. матеріалів, зокрема: ємкості, колони, реактори, теплообмінники, випарні апарати, насоси і компресори, центрифуги і сепаратори для різних галузей промисловості.

На території майданчика хімобладнання розташовані цехи: ливарний, котельно-зварювальний (2 шт.), заготівельний (2 шт.), гальванопокриття, деревообробний, модельний, ремонтного обладнання, залізно дорожнього транспорту.

Для виготовлення великогабаритних виробів (колони, теплообмінники і ємкості) цеху оснащені могутніми пресами, різними вальцями, зокрема фірми «Хойслер» (Швейцарія) для вальцювання листів товщиною до 120 мм, комплексом устаткування для фланжування днищ і отримання обребрених труб і змійовиків різної форми, комплектною лінією по виготовленню спіральних теплообмінників, різним устаткуванням для розвальцьовування труб в трубних гратах теплообмінників, в т.ч. камери для електроімпульсного розвальцьовування.

У цехах встановлено сучасне металоріжуче устаткування, зокрема з ЧПУ. Для обробки високоточних деталей використовуються верстати фірм «Max-Muller», «Forest», «Kolb» і ін. Виготовлення корпусних деталей проводиться на високоточних горизонтально-розточувальних і координатно-розточувальних верстатах.

У цехах широко застосовується електрошлакова і автоматична зварки під флюсом. Роботизовані і автоматизовані зварювальні установки фірми «Deuma» (Німеччина), IGM (Австрія) дозволяють зварювати вироби вагою від 10 до 100 т. Є установки електроннопроменевої зварки.

Основними забруднювачами території майданчика (територія водозбору стоків) є: луги їдкі, сірчана кислота, хромовий ангідрид, ціаністий водень, важкі метали (гальванічне виробнцтво); аерозолі фарби, ацетат ксилол, бутилацетат, спирт етиловий, бутиловий (фарбування); абразивний пил, пари эмульсола (в процесі обробки деталей); фенол і формальдегід (виробництво деталей з пластмас).

Джерелами водозабезпечення промислових майданчиків ВАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» є артезіанські скважини, розташовані на промислових майданчиках і система технологічного водозабезпечення, здійснююча забір із р. Псел. Якісні показники води, що використовується з артезіанських скважин та з комунального міськводопроводу, відповідає ГОСТу 2874-82 (питна вода) [19].

На підприємстві використовуються водовідбірні системи (ВОС). Тип ВОС відкритий. Тип охолоджуючої зворотньої ситсеми - башневі градирні.

Концентрації викидів всих шкідливих речовин, що виникають в процесі виробництва продукції не повинні перевищувати гранично допустимі норми (ГДК, ГДС).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» повинні здійснюватися: внесення плати за використання природних ресурсів, компенсація нанесенної шкоди забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє середовище.

ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» здійснються плата за скиди, розміщення відходів забруднюючих речовин в навколишнє середовище. В 2008 р. нараховано 1870,86 грн. в т.ч. 1337,11 грн. за наднормативний скид, за 6 місяців 2009 р. нараховано 999,27 грн. в т.ч. 669,67 грн. за наднормативний скид.

Для забезпечення більш економного використання води на виробництві функціонує система зворотного водопостачання об'ємом 47,43 тис.м³/добу, 11904,62 тис.м³/рік. Для забезпечення її функціонування та охолодження циркуляційної води на території ВХО наявні 5 градирень, загальною потужністю 1850 м³/год.

Кількість забруднюючих речовин в стічних водах, що скидаються в водойми міста повинні не перевищувати норму гранично допустимих концентрацій, встановлених законом. Гранично допустимі концентрації цих речовин наведені в таблиці 3.1 [20].

Таблиця 3.1 - Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин, що присутні в стічних водах з майданчика хімобладнання ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе»

Речовина	Гранично допустима концентрація
Fe (II, III)	2,0 мг/л
Zn (II)	1,0 мг/л
Cu (II)	0,2 мг/л
Cr (VI)	0,01 мг/л
Ni (II)	0,05 мг/л
рН	6,5 - 8
NH4	8 мг/л
Cl	150 мг/л
SO4	240мг/л
Жири(нафтопродукти)	0 мг/л
Зважені речовини	200 мг/л

3.2 Гранично допустимий скид із дощовими та талими водами СМНВО ім. Фрунзе у р. Сумка

Скиди дощових та талих вод з проммайданчика хімапаратури СНВО ім. М.В. Фрунзе розташовані в межах м. Суми. Згідно з Інструкцією про порядок розробки ГДС [21] п. 2.17 б, якість води на скиді у водний об'єкт повинна задовольняти ГДК для водойм комунально-побутового водокористування. Річка Сумка не відноситься до водойм рибогосподарського водокористування, тому перевірка виконання рибогосподарських норм не потрібна.

В останні роки загальною вимогою є зменшення скидання забруднюючих речовин із зворотними водами та повне припинення скидання зворотних вод. СНВО ім. М.В. Фрунзе із р. Псьол забирає значні витрати води на технічні потреби. При зменшенні концентрацій речовин у дощових стоках до ГДК ця вода може використовуватися у оборотній системі технічного водопостачання. Тому необхідна установка для очищення дощових та талих вод, після якої стане можливим використання очищеної води у оборотній системі. При цьому скид зворотної води у р. Сумка можна припинити.

3.3 Аналіз гідрохімічного стану дощових та талих вод

Склад показників якості дощових та талих вод, що утворюються на майданчику хімапаратури СМНВО ім. Фрунзе показаний у таблиці 3.1. У цій же таблиці показано гранично допустимі концентрації показників для водойм комунально-побутового водокористування.

Результати аналізів якості дощових та талих вод по випусках викладено у додатку В Ці дані охоплюють період з березня по листопад 2009 року. Проби води взяті по випусках 1-3 на виході з нафтоуловлювачів (для випуску 4 по вул. Холодногорській проби не відбирають, оскільки невідома витрата дощової води з житлової території, яка потрапляє у цей зливовий колектор ).

У випусках № 1-3 (по вул. Леваневського та Привокзальній) аналізи води проводяться регулярно, обсяг даних достатній для аналізу. Для цих випусків (особливо для 2-го та 3-го) у багатьох пробах очищеної води відсутні нафтопродукти та завислі речовини. Це може свідчити про велику тривалість очистки та відсутність опадів у попередній період. Для цих показників узагальнення даних проводилося як з цими нульовими значеннями, так і без них. Вважаємо, що для якості води дощового та талого стоку найбільш характерні дані, у яких відсутні нульові значення.

Аналізи води у випуску 4 проводилися лише наприкінці 2001 року. Кількість аналізів мала (3 проби), концентрації деяких показників дорівнювали нулю, аналізи сульфатів та хлоридів для однієї проби не проводилися, тому для цього випуску у якості фактичних бралися не середні, а максимальні значення (виключення складає РН, для якого бралося середнє значення).

Таблиця 3.2 - Фактична якість очищеної води по випускам

№ випуску	№1	№2
рН	8,00	8,12
Концентрації речовин у зворотних водах, мг/л	Аміак	0,68	1,93
	Залізо загальне	0,63	0,27
	Нафтопродукти	нгв	нгв
	Хлориди	27,9	41,09
	Сульфати	22,2	24,05
	Нітрити	1,2	0,92
	Завислі речовини	9,0	8,18
	БСК5	4,3	3,14

НГВ - нище границі виявлення.

Концентрації речовин у об'єднаному випуску обчислювалися як середньозважені відносно їх площ, оскільки витрата води кожного випуску пропорційна площі території, до якої вона прилегла, тобто

де С₁, С₃ - концентрації речовин у 1-му (2 випуски вул. Леваневського) та 3-му (1 випуск вул. Привокзальна) випуску відповідно [22];

S₁, S₃ - площі територій, які відносяться до 1-го та 3-го випусків, при S₁=60,9 га, S₃=5,9 га.

Порівняння даних, наведених у таблиці 3.2, з гранично допустимими концентраціями для водойм комунально-побутового призначення, до яких відноситься р. Сумка, свідчить, що:

- РН лежить в межах 6.5 - 8.5, тобто відповідає санітарним нормам для усіх випусків;

- аміак, або амоній сольовий, у всіх випусках відповідає санітарним нормам;

- залізо загальне у всіх випусках трохи перевищує ГДК (0,3 мг/л);

- нафтопродукти у очищеній воді у всіх випусках перевищує ГДК у 10 та 6.3 рази (за результатами аналізу окремо відібраних проб);

- нітрити, хлориди та сульфати задовольняють санітарні норми для всіх випусків;

- БСК5 за допомогою коефіцієнта 1.33 перераховується у БСКпов. Його значення у випусках 1,2 та 3 дорівнюються відповідно 4,2, 5,7, мгО₂/л. Ці значення наближені до ГДК, яке становить 6 мгО₂/л.

3.3.1 Гідрологічний та гідрохімічний стан р. Сумка (приймач стічних вод з проммайданчика)

Річка Сумка протікає центром Сум і впадає у р. Псел. На жаль, систематичних даних щодо гідрології та гідрохімії води дуже мало. Витрата води суттєво залежить від дощового та талого стоку. Значна частина міста скидає ці води у р. Сумку. Значення витрати річної води 95 % забезпеченості для визначення кратності розбавлення дощового стоку використано бути не може, тому що ця витрата відповідає «сухому» періоду, коли дощовий стік відсутній. Після дощів витрата води значно збільшується, так саме, як дощовий стік. При зливі інтенсивністю 90 л/с на 1 га витрата води у р. Сумка буде не менше 5 м³/с. Тому можна у розрахунках кратності розбавлення використати саме це значення витрати.

За фонову якість води у р. Сумка можна прийняти дані вимірів, надані Державною екологічною інспекцією в сумській області. Ці дані наведено у табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Якість води р. Сумка вище скиду вод зливової каналізації та нижче скиду

Показник якості	Концентрація речовин, мг/л
	вище скиду	нижче скиду
	23.03.09	23.09.09	16.11.09	23.03.09	23.09.09	16.11.09
рН	7,80	7,80	8,0	7,0	7,10	8,0
Амоній сольовий	0,68	0,63	0,14	0,40	0,40	0,17
Залізо загальне	0,10	0,11	0,29	0,29	0,28	0,27
Нітрити	0,11	0,11	0,14	0,34	0,37	0,14
Хлориди	30,00	30,72	36,86	43,36	44,81	37,58
Сульфати	65,02	59,26	69,13	89,71	82,30	65,02
Завислі речовии	7,0	7,5	9,0	9,5	11,0	10,5
БСК повн	8,3	9,5	7,7	7,7	3,5	8,1

Концентрація заліза загального, нафтопродуктів та БСКпов як вище скиду зливових вод так і нижче нього перевищує ГДК. Вміст амонію, сульфатів та хлоридів задовольняють санітарні вимоги щодо якості води .

Дані, наведені у табл. 3.3 використані при розрахунках якості води у контрольному створі р. Сумка при скиді у неї очищених дощових стоків проммайданчика хімобладнання СМНВО ім. Фрунзе [23]. При цьому враховуються випуски 1 та 2 по вул. Леваневського та 3 Привокзальній. Для випуску 4 по Холодногорській вул. розбавлення не обчислюється, оскільки невідома витрата дощової води з житлової території, які потрапляють у цей зливовий колектор.

3.4 Розрахунок кількості поверхневого стоку, що скидається в р. Сумка

Атмосферні опади протягом року розподіляються нерівномірно. Здебільшого опади випадають весною та влітку. В теплий сезон опади спостерігаються у вигляді злив. Стійкий сніговий покров утворюється в середньому у першій-другій декадах грудня. Найбільшої висоти він досягає у кінці лютого (10 - 15 см). Руйнування снігового покрову відбувається здебільшого у першій-другій декадах березня, повний схід - кінець березня.

Для розрахунку прийнято наступні значення параметрів:

- загальна кількість опадів для м. Суми за 2009 рік- 609,6 мм;

- середня тривалість дощів за добу із опадами - 5 годин;

- загальна площа майданчика хімапаратури- 107,8 га;

- площа майданчика хімапаратури з твердими покрівлями- 66,8 га.

Дані відносно розподілу площ покрівель по всьому проммайданчику відомі, а дані по кожній окремій території відсутні, тому приймаємо, що відносна площа твердих та ґрунтових покрівель і газонів на кожній території така ж сама, як і по усій території проммайданчика хімапаратури. Розподіл загальної території проммайданчика відносно належності до відповідного стоку наведено у табл.3.4.

Таблиця 3.4 - Розподіл загальної території проммайданчика відносно належності до відповідного стоку

№ випуску та його розташування	Площа території, прилеглої до даного випуска, га
	Покрівлі	Асфальто- бетонні покриття	Газони	Грунтові покриття	Всього
1. вул. Леваневського 2. вул. Леваневського	8,6 12,0	16,8 23,5	2,4 3,4	4,6 6,4	32,4 45,3
3. вул. Привокзальна	2,0	3,9	0,6	1,0	7,5
4. вул. Холодногорська	6,0	11,8	1,6	3,2	22,6
Загальна кількість	28,6	56,0	8,0	15,2	107,8

У випуску № 4 на сьогоднішній день вода відсутня взагалі, тому дані щодо нього не враховуємо.

Знайдемо площу майданчика з твердими покрівлями:

;

;

.

Розрахунок об'єму поверхневого стоку з майданчика хімобладнання:

Випуски 1 і 2 об'єднуються в один колектор, тому площі, що відносяться до цих випусків, прогумовані. Дощова та тала вода по залізобетонних зливових колекторах діаметром 500 мм скидається у р. Сумка. Перед скидом вода у перших 3-х випусках проходить механічну очистку у нафтовловлювачах. Вода з 4-го випуску не очищується.

Нафтовловлювачі представляють собою вертикальні відстійники, об'єм яких дорівнює відповідно по випусках 80, 30 та 80 м³.

Відстань від випусків на вул. Леваневського (№ 1,2) і Привокзальній приблизно однакова і становить близько 4 км. Діаметр колекторів 500 мм. При мінімальній швидкості води в колекторі для цього діаметру - 0.9 м/с тривалість протікання поверхневих вод до розрахункової ділянки дорівнює:

Два колектори, по яким дощові стоки потрапляють у р Сумка, проходять поруч, вода з них скидається у одному створі (випуски №1 і 2), можна вважати цей випуск об'єднаним.

Дощові стоки з випуску по вул. Холодногорській потрапляють у міську дощову каналізацію. Далі вони скидаються у р. Сумка. Для визначення кратності розбавлення у контрольному створі необхідна витрата всього дощового стоку, яка невідома. Тому для цього випуску секундні витрати не розраховуємо.

РОЗДІЛ 4. Очищення зливових, талих стічних вод

В останні роки загальною вимогою є зменшення скидання забруднюючих речовин із зворотними водами та повне припинення скидання зворотних вод. СНВО ім. М.В. Фрунзе із р. Псел забирає значні витрати води на технічні потреби. При зменшенні концентрацій речовин у дощових стоках до ГДК ця вода може використовуватися у оборотній системі технічного водопостачання. Тому необхідна установка для очищення дощових та талих вод, після якої стане можливим використання очищеної води у оборотній системі. При цьому скид зворотної води у р. Сумка можливо припинити [20].

За аналізом літературного пошуку найбільш ефективною з технічної та економічної точки зору є установка «Векса -2-М», яка забезпечує вимоги СНіП 2.04.03-85 «Каналізація. Зовнішні мережі і споруди» [24]. Для ефективності очищення зливових стічних вод з майданчика хімобладнання СМНВО ім. Фрунзе необхідно встановити 2 установки, по 1й установці на кожному з випусків: по вул. Лева невського та вул. Привокзальна відповідно. Випуск на вул. Холодногорській проходить очищення на відстійнику.

Установки очищення зливових, талих і виробничих стічних вод Векса-м ТУ 485912-001-98116734-2007 призначені для очищення зливових, талих, виробничих і поливомиючих стічних вод, забруднених нафтопродуктами і зваженими речовинами, промислових підприємств, що відводяться з територій, і селітебних (населених) територій [25].

Модифікація Векса-2-М призначена для очищення зливових, виробничих, талих і поливомиючих стічних вод, з вхідними концентраціями до 700 мг/л по зважених речовинах і до 70 мг/л по нафтопродуктах.

Міра очищення - зважені речовини до 3 мг/л і нафтопродукти - до 0,05 мг/л. (ГДК скидання у водні об'єкти рибогосподарського призначення). Характеристика очищення поверхневих стоків вказана в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Характеристики очищення поверхневих стоків

Показник	Значення показників забруднення дощових вод, мг/л
	На вході в установку	На виході з установки
Зважені речовини	не більше 400	3-5
Нафтопродукти	не більш 70*	0,05-0,3
БПК5	не більше 30	2
Примітка - розчинених нафтопродуктів не більше 5%.

Таблиця 4.2 - Технічні характеристики Векса -2-М

Найменування	Векса -2-М
Потужність (Q), л/с	2
Довжина корпусу (L), мм	2900100
Висота корпусу (H), мм	180050
Діаметр корпусу (D), мм	150030
Висота розташування вхідного патрубка (Н1), мм	135020
Висота розташування вихідного патрубка (Н2), мм	125020
Діаметр патрубків (D1), мм	110
Робочий об'єм (V), м3	3,77
Маса (суха/з водою), т	0,53/4,30
Об'єм нафтопродуктів, м3	0,06
Об'єм осаду, м3	0,27
Кількість сорбційних фільтрів, шт	1
Кількість оглядових колодязів (D2/D3), шт	1/1

Примітки: Висота корпусу (Н) - 1800 мм (для Векса-2М, 5М); глибина розташування вхідного патрубка (до лотка) від поверхні землі, (Н3), - 1800 мм (у серійного виконання) і до 3000 мм при замовленні; діаметр корпусу (D) - 1500 мм (для Векса-2М, 5М); діаметр оглядового колодязя (D2) - 315 мм (для Векса-2М); діаметр оглядового колодязя (D3) - 1200 мм; діаметр люка газон/проїзжа частина - 1200, 600 мм; у серійного виконання патрубки діаметром (D1) - 110, 160 мм можуть бути замінені на 160, 200 мм, при індивідуальному замовленні можливий монтаж патрубків інших діаметрів; індекс - М - Установка з двоступінчатим сорбційним очищенням.

Установка Векса-2-М виконана в моно блочного виконання і функціонально складається з п'яти частин: пісколовка 16, тонкошаровий відстійник 17, коалесцентный сепаратор 9, двоступінчатий сорбційний фільтр сорбційний фільтр 10.

Рисунок 4.1 - Установка Векса-2-М

1. Корпус (склопластик); 2. Оглядовий колодязь з люком; 3. Вхідний патрубок з розтрубним з'єднанням; 4. Вихідний патрубок з розтрубним з'єднанням; 5. Перша перегородка; 6. Тонкошаровий блок; 7. Друга перегородка; 8. Обвідний байпас; 9. Коалесцентний фільтр (сепаратор); 10. Сорбційний фільтр двоступінчатий (для Векса-м); 11. Сорбційний матеріал першого рівня очищення; 12. Сорбційний матеріал другого рівня очищення (для Векса-м); 13. Люк; 14. Зона накопичення осаду; 15. Зона накопичення нафтопродуктів; 16. Пісколовка; 17. Тонкошаровий відстійник.

D. Діаметр корпусу; D1.Діаметр патрубків; D2, 3.Діаметр оглядового колодязя; Н. Висота корпуси; H1.Висота розташування вхідного патрубка; H2.Висота розташування вихідного патрубка; H3.Глибина розташування вхідного патрубка (до лотка) від поверхні землі; L. Довжина корпусу [26].

Принципи роботи установки Векса-2-М

Установка є циліндричною резервуар-ємкістю (корпус 1), розділеною перегородками 5, 6 утворюючи відсіки: пісколовку 16, тонкошаровий відстійник 17, коалесцентный сепаратор 9 і сорбційний фільтр 10 (рисунок 4.1).

Корпус установки 1 і перегородки виконані з армованого склопластика.

Тонкошаровий блок 6 і коалесцентні фільтри 9 виконані з полімерних матеріалів що володіють низькою адгезією по відношенню до нафтопродуктів.

Вхідний 3 і вихідний 4 патрубки виготовлені з ПВХ.

Пісколовка - відсік призначений для виділення із стічних вод механічних домішок мінерального походження і плівкових нафтопродуктів.

Принцип роботи: стічні води надходять через вхідний патрубок в перший відсік установки пісколовку, де відбувається сповільнення потоку і гравітаційне відділення зважених речовин і нафтопродуктів від води в результаті різниці їх питомої ваги, легші частки нафтопродуктів піднімаються на поверхню, а важкі осідають.

Тонкошаровий відстійник - відсік призначений для затримання розчинених дрібних (мелкодисперсні) зважених речовин і нафтопродуктів

Принцип роботи: первинно освітлена вода в першому відсіку прямує в другий відсік з тонкошаровим блоком. У даному відсіку, що складається з профільних блоків-сепараторів тонкошарового відстоювання, виконаному із спеціальних полімерних матеріалів із збільшеною площею осадження, потік в ламінарному режимі розділяється на шари з метою підвищення ефективності відстоювання. Дрібнодисперсні зважені речовини по похилих пластинах тонкошарового блоку стікають на дно, а спливаючі нафтопродукти збираються на поверхні води.

Коалесцентний сепаратор - відсік призначений для затримання розчинених нафтопродуктів.

Принцип роботи: подальше очищення поверхневого стоку від нафтопродуктів відбувається на контактному коалесцентному фільтрі, за рахунок злиття і укрупнення крапель нафтопродуктів при зіткненні їх на поверхні фільтруючого наповнення, що володіє високою гідрофобністю.

Сорбційний фільтр.

Одноступінчатий сорбційний фільтр призначений для очищення зливових стічних вод до вимог ГДК що регламентуються для скиду у водні об'єкти господарсько-питного і культурно-побутового водокористування.

Принцип роботи: після коалесцентных фільтрів стічні води пропускаються через сорбційний фільтр, що володіє коалесцентними і сорбуючими властивостями. Пройшовши через шар завантаження фільтру, стічні води очищаються від нафтопродуктів і механічних домішок.

Сорбційний фільтр складається з двох циліндричних коалесцентних водопроникних фільтруючих елементів, що створюють між собою порожнину - перший рівень очищення 11, заповнену сорбційним матеріалом з високою сорбцією нафтопродуктів, з поліефірного (ПЕТФ, ПЕТ) нетканого матеріалу або подрібненого еластичного пінополеуретана (рис. 4.1).

Поліефірний сорбційний матеріал є нетканим волокнистим матеріалом, у вигляді полотна, сформованого в єдину об'ємну гофровану структуру із скріплених між собою гідрофобних волокон. При такому способі формування створюються додаткові ємкі порожнини, в які нафтопродукти вільно проникають при безпосередньому контакті, заповнюють весь об'єм полотна за рахунок капілярних сил, міцно стримуються усередині гафрованої волокнистої структури сорбенту за рахунок адгезії і легко відділяються при віджиманні.

Еластичний пінополеуретан має відкриту пористу структуру з середнім розміром пор 0,8-1,2 мм і щільність 25-60 кг/м3, що здається, розміром 15-20 мм, характеризується високою пористістю, механічною міцністю, хімічною стійкістю, гідрофобними властивостями, що забезпечує значну поглинаючу здатність по нафтопродуктам.

Двоступінчатий сорбційний фільтр (лише для Векса-м) призначений для очищення зливових стічних вод до вимог ГДК що регламентуються для скидання у водні об'єкти рибогосподарського призначення.

Сорбційний фільтр складається з трьох циліндричних коалесцентних водопроникних фільтруючих елементів, що утворюють дві порожнини.

Зовнішня порожнина першого рівня очищення заповнена сорбційним поліефірным нетканим матеріалом з високою сорбцією нафтопродуктів, а внутрішня порожнина другого рівня очищення 12 - активованим вугіллям що забезпечує сорбцію розчинених нафтопродуктів до залишкової концентрації 0,05 мг/л.

Активоване вугілля є ефективним сорбентом, пористість цього вугілля складає від 60 до 75%, а питома площа поверхні від 400 м2/г до 900 м2/г.

Висока питома поверхня сорбційного фільтру дозволяє використовувати низькі швидкості фільтрації і ефективно витягувати емульговані нафтопродукти і забезпечувати необхідні залишкові концентрації зважених речовин [26].

Монтаж установки

Перевірити загальний стан корпусу установки на відсутність розривів і тріщин. Перед монтажем очисного устаткування, за наявності, необхідно видалити з ємкості сміття і відкачати дощову воду. Перед монтажем необхідно демонтувати сорбційні фільтри.

Кріплення установки до монтажної фундаментної з/б плити необхідна щоб уникнути її витискування грунтовими водами при спорожненні установки під час технічного обслуговування.

Параметри монтажної фундаментної плити визначаються розрахунковою дорогою в ході проектних робіт. Маса фундаментної плити має бути не менше 50% від маси установки з водою. На монтажній фундаментній плиті слід утрамбувати шар піску (без каменів) не менше 20 див.

При варіанті розміщення установки під проїжджою частиною, необхідно виконати розвантажувальну дорожню плиту з армованого бетону і застосувати чавунні люки ГОСТ 3634-99 (додаток Г).

При установці ємкісного устаткування має бути дотримана правильність орієнтування входу і виходу стічної води, перевірене співпадання всіх отворів.

Після установки ємкості на шар піску, слід залити в нього воду (у всі відсіки) на висоту 20 см для забезпечення стійкості при подальших монтажних роботах.

Кріплення установки до монтажної фундаментної плити здійснюється анкерними нееластичними тросами, протягуючи їх довкола ємкості. Частота розташування, розмір і міцність анкерних тросів залежить від габаритів конкретної установки і рівня грунтових вод. Троси для кріплення повинні закріплюватися уздовж ємкості через 0,8-1,2 м. Троси і кріплення не повинні вдавлюватися в поверхню корпусу установки.

Зворотну засипку здійснювати піском шарами по 20 см, після чого його втрамбувати. Паралельно із засипкою виробляти заливку ємкості водою. Досягнувши рівня засипки вхідного і вихідного патрубків, останні підключити до колектора. На горловину надіти технологічні колодязі.

Встановити датчик рівня нафтопродуктів і прокласти кабель (якщо датчик входить в комплект постачання). Подати стічну воду на установку після повторного очищення водозбірної поверхні від сміття.

Приклад монтажу установки представлений в Додатку Г.

Дзеркало води в установці має бути нижче за рівень промерзання, в інтересах технічного обслуговування.

Порядок технічного обслуговування установки

Щомісячне технічне обслуговування включає перевірку роботи функціональних відсіків установки шляхом візуального контролю їх роботи.

Раз в три-шість місяців необхідно:

-Відкачувати шар нафтопродуктів, що спливли.

-Очищати датчик рівня нафтопродуктів, щоб уникнути помилкового спрацьовування (при його наявності в комплекті постачання).

-Відкачувати шар осаду з пісколовки.

-Промивати пластини тонкошарового блоку водопровідною водою під тиском і видаляти осад, що скупчився під блоком.

-Промивати коалесцентный фільтр.

Періодичність проведення даних операцій залежить від міри забруднення стічних вод, що надходять, тому очищення потрібно здійснювати при необхідності.

Щорічне технічне обслуговування:

-Періодичність заміни сорбційного фільтру обумовлюється вимогами до якості очищення стічних вод (довідкове, один раз в сезон)

-Перевірку роботи датчика рівня нафтопродуктів (якщо знаходиться в комплекті постачання) згідно інструкції по установці і використанню.

Не рідше ніж один раз в два роки слід здійснювати повну ревізію устаткування:

-Поблочне відкачування води з очищенням стінок, перегородок ємкості і технологічних елементів установки від грязі.

-Перевірити корпус і технологічні вузли установки на предмет пошкоджень і прийняти заходи до їх усунення.

Раз в п'ять років слід перевіряти устаткування на герметичність вузлів, і швів, а також стан зовнішніх і внутрішніх стінок корпусу, технологічних елементів і перегородок.