Радіоактивне забруднення

Досвід протирадіаційного захисту військовослужбовців під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Попередження внутрішнього опромінення, контроль над станом здоров’я ліквідаторів. Головні природні джерела радіації.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.09.2013
Размер файла 26,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Особливе місце у забрудненні оточуючого середовища займає радіоактивне забруднення. Найбільшою з них у всій Європі є Чорнобильська катастрофа яка і стала наслідком радіоактивного забруднення території України, Білорусі та Росії. Загальна площа радіоактивного забруднення становить понад 30 тис. кв. км. Випадання радіоактивних речовин простежувалося і у державах Західної Європи, підвищився радіоактивний фон у Скандинавії, Японії та США. Через 15 місяців після катастрофи в Чорнобилі у Великій Британії, яка, здавалось би, далеко розташована від України, було виявлене надзвичайно велике забруднення рослинності радіоактивними опадами, а також великий вміст цезію у м'ясі овець. Всі ці фактори виявляються і дотепер і будуть ще дуже довго давати про себе знати.

1. Загальні положення про радіоактивне забруднення

Радіоактивне забруднення - це наявність або розповсюдження радіоактивних речовин понад їх природного вмісту в навколишньому середовищі чи у тілі людини.

Радіоактивне забруднення є четвертим фактором, на який припадає близько 10 % енергії ядерного вибуху. Під час ядерного вибуху утворюється велика кількість радіоактивних речовин, які, осідаючи з димової хмари на поверхню землі, забруднюють повітря, місцевість, воду, а також всі предмети, що знаходяться на ній, споруди, лісові насадження, сільськогосподарські культури, урожай, незахищених людей і тварин.

Джерелами радіоактивного забруднення є радіоактивні продукти ядерного заряду, частина ядерного палива, яка не вступила в ланцюгову реакцію, і штучні радіоактивні ізотопи.

Радіоактивні речовини, які випадають зі хмари ядерного вибуху на землю, утворюють радіоактивний слід. З рухом радіоактивної хмари і випаданням з неї радіоактивних речовин розмір забрудненої території поступово збільшується. Слід у плані має, як правило, форму еліпса, велику вісь якого називають віссю еліпса. Розміри сліду радіоактивної хмари залежать від характеру вибуху і швидкості вітру, який є середнім за швидкістю і напрямком для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до верхньої межі радіоактивної хмари. Слід може мати сотні й навіть тисячі кілометрів у довжину і кілька десятків кілометрів у ширину. Так, після вибуху водневої бомби, проведеному США в 1954 р. у центральній частині Тихого океану (на атолі Бікіні), забруднена територія мала форму еліпса, який простягнувся на 350 км за вітром і на ЗО км проти вітру. Найбільша ширина смуги була майже 65 км. Загальна площа небезпечного забруднення досягла до 8 тис. км2.[2]

1.1 Небезпечні малі дози

У сучасному світі зростає кількість людей, які піддаються впливу невеликих доз радіації. З'ясовується, що опромінення в малих дозах може бути небезпечніше, ніж це слід з загальноприйнятих уявлень радіобіології.

Група співробітників Лабораторії радіаційної біології під керівництвом кандидата біологічних наук Н. Шмакової в своїй праці показала, що при впливі малих доз іонізуючої радіації на клітини, кількість пошкоджених хромосом виявляється в декілька разів вище, ніж можна припустити, спираючись на офіційно прийняту теорію.

Результати дослідження сьогодні достатньо актуальні, оскільки все більше людей стикається з опроміненням малих доз радіації. Іонізуюче опромінення використовується в медицині, науці. Випробування ядерної зброї, викиди в результаті аварій на атомних станціях і другі техногенні фактори збільшують радіаційний фон Землі.

Дослідники вивчили наслідки радіаційної терапії на онкологічних хворих з пухлиною простати.

При терапевтичному опроміненні пухлини кров пацієнтів піддається впливу малих доз радіації. У хворих, які пройшли радіаційну терапію, навіть через рік після опромінення кількість хромосомних порушень в лімфоцитах підвищує норму в -5 6 разів. А це означає, що наслідки впливу малих доз радіації зберігаються впродовж багатьох генерацій клітин.

2. Радіоактивне забруднення середовища після вибуху на ЧАЕС

На сьогодні практично ніхто не застрахований від впливу наслідків аварії чи будь-якої іншої аварії на об'єктах атомної промисловості. Навіть, сотні і тисячі кілометрів від АЕС не можуть бути гарантією безпеки. Аварія на ЧАЕС стала прикладом того, що будь-які аварії на атомних станціях не можуть бути локальними. Наслідки аварії на ЧАЕС вийшли за межі однієї; держави і наочно продемонстрували необхідність міжнародного співробітництва в ядерній енергетиці.

радіація чорнобильський аварія ліквідація

2.1 Досвід протирадіаційного захисту військовослужбовців під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Внесок військовослужбовців у ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС без перебільшення можна назвати вирішальним. Найбільш небезпечні в інженерному і радіаційному відношенні роботи на аварійній ЧАЕС були виконані саме військовими ліквідаторами,однак жодного випадку гострої променевої хвороби у цьому майже 300-тисячному контингенті офіційно не зареєстровано.

Навіть за умов значного підвищення безпеки ядерних та радіаційних технологій значне їх поширення і можливі акти тероризму залишають актуальними проблеми аварійного реагування у сфері використання ядерної енергії.

Проте унікальний досвід організації і забезпечення протирадіаційного захисту військових ліквідаторів в умовах великомасштабної радіаційної аварії донині не вивчено і, відповідно, належним чином не враховано.

Одним з перших підпали під дію іонізуючого випромінювання в наслідок аварії на ЧАЕС разом з персоналом ЧАЕС і цивільним населенням військовослужбовці чотирьох військових частин,дислокованих на момент аварії у 10-тикілометровій зоні.

У ще складніших умовах опинилася військово-інженерна частина,дислокована на залізничній станції Янів, що за півтора кілометри на захід від ЧАЕС. Командир частини через згадані причини практично самостійно прийняв рішення на евакуацію військовослужбовців і членів їхніх сімей. Ця військова частина тричі змінила місце дислокації, аж поки була остаточно розформована. Максимальна доза опромінення військовослужбовців цієї частини оцінена на рівні 15 с3в.

Організація протирадіаційного захисту військовослужбовців цих частин і членів їхніх сімей ускладнювала ще й тим, що всі вони належали до різних видів і родів Збройних Сил, а окремі з них несли бойове чергування.

Військовослужбовці частин і закладів Київського військового округу у перші дні після аварії направлялися до 30-тикілометрової зони ЧАЕС у повсякденній формі одягу, без відповідного допуску до роботи в умовах радіаційного впливу, засобів захисту органів дихання, індивідуальних дозиметрів тощо.

До ліквідації аварії на ЧАЕС були залучені переважно військові частини й підрозділи Сухопутних військ,особовий склад яких у повсякденних умовах практично не мав справи з джерелами іонізуючого випромінювання(ДІВ),в яких було запроваджено систему протирадіаційного захисту військовослужбовців лише на воєнний час з властивими їй недоліками з точки зору вимог мирного часу.

Безпрецедентність масштабів Чорнобильської катастрофи, труднощі щодо прогнозування обсягу робіт з ліквідації її наслідків слугували основною причиною дискусії між командуванням Центрального військово-медичного управління МО СРСР, яке наполягало на встановленні нормативів опромінення військових ліквідаторів мирного часу, і начальником управління військ радіаційного, хімічного та біологічного (РХБ) захисту МО СРСР, який пропонував нормативи опромінення особового складу на воєнний час, тобто 50 рад.

З метою недопущення масового опромінення ліквідаторів у значних дозах у зоні аварії було введено добову дозу на рівні 2 Р. Цей захід практично унеможливив використання наявних у військових частинах розрахованих на нормативи воєнного часу засобів дозиметричного контролю,таких як ДКП-50А,з нижнім порогом чутливості 2 Р,не кажучи вже про індивідуальні дозиметри типу ИД-11 з нижнім порогом чутливості 10 сГр. Тому у Чорнобильському угрупуванні військ переважає розрахунковий і у кращому випадку груповий метод дозиметричного контролю. Розрахунковий метод-це коли доза оцінюється як добуток потужності дози у місці проведення робіт ,помноженої на час проведення цих робіт. У разі застосування групового методу один дозиметр видається на групу військовослужбовців,що виконують одне і те саме завдання у подібних радіаційно-гігієнічних умовах.

Загалом дози опромінення військових ліквідаторів відповідали радіаційно-гігієнічним умовам у місцях їх проведення.

Групу військових ліквідаторів з низькими дозами складають військовослужбовці,які безвиїзно перебували у сприятливих радіаційно-гігієнічних умовах місця постійної дислокації частини або прибували у частину у короткострокові відрядження для надання методичної допомоги чи перевірки стану справ(особливо у перші місяці після аварії).

На окрему увагу заслуговує протирадіаційний захист військовослужбовців при проведенні робіт з дезактивації даху 3 енергоблоку ЧАЕС, де рівні ?-випромінення сягали 1000 Р/год.[5,c.11-15]

2.2 Попередження внутрішнього опромінення військових ліквідаторів

За даними радіометрії за допомогою радіометра СРП-68-01 військових ліквідаторів,які перебували на обстеженні і лікуванні у 408-му окружному військовому госпіталі КВО у квітні-травні 1986 року,нами було розраховано середні поглинуті та ефективні дози опромінення щитоподібної залози у цього контингенту за рахунок радіоактивного йоду.

Середня ефективна доза внутрішнього опромінення військових ліквідаторів за рахунок рівномірно розподілених в організмі гамма-випромінюючих радіонуклідів,насамперед радіонуклідів і ,та ефективної дози внутрішнього опромінення щитоподібної залози радіонуклідами йоду у перші після аварійні місяці в окремих випадках могла сягати 1,0 сЗв.[5,c.12]

2.3 Контроль над станом здоров'я військових ліквідаторів

Крім загальноприйнятих підходів до контролю над станом здоров'я військових ліквідаторів,в умовах динамічності радіаційної обстановки,відсутності належного дозиметричного контролю були розгорнуті значні програми клініко-лабораторного обстеження військових ліквідаторів з метою виявлення у тому числі і випадків неконтрольованого опромінення у дозах,вищих за встановлені ГДД. Проводився клінічний аналіз крові усіх військовослужбовців.

З метою непрямої оцінки доз опромінення військових ліквідаторів було проведено аналіз понад 16 000 результатів гематологічного обстеження,використаного протягом 1986 р. у військовослужбовців,задіяних на типових роботах для ліквідації наслідків аварії: дезактивації території ЧАЕС,населених пунктів 30-кілометрової зони,спеціальній обробці техніки,будівельних роботах тощо. Термін перебування обстежених у районі аварійної ЧАЕС коливався від 1 до 5 місяців.

Результати вибіркового цитогенетичного обстеження військових ліквідаторів за 2-3 дні після виконання радіаційно-небезпечних робіт,у тому числі з дезактивації даху 3-го енергоблоку ЧАЕС,теж не виявили випадків опромінення ліквідаторів у дозах,вищих за гранично допустимі.[5,c.11]

У Чорнобилі заколоситься пшениця.

В управлінні Білорусії розробили програму по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Комплекс заходів розрахований на період до 2020 року та передбачає, зокрема, повернення в сільськогосподарський оборот частини земель, які піддалися радіоактивному забрудненню.

Голова МНС Білорусії Енвер Барієв, представляючи програму, зазначив, що окрім традиційних заходів (таких як радіаційний контроль у чорнобильській зоні та оздоровлення постраждалих громадян) вона припускає «повномасштабний соціально-економічний розвиток» постраждалих районів.

В плані сільського господарства мова йде про впровадження спеціальних технологій, «які дозволяють,умовно кажучи, на брудних землях отримувати чисту продукцію». В управлінні Білорусії розраховують налагодити виробництво продуктів, «які відповідають республіканським і міжнародним нормативам».[6,c.5]

3. Природні джерела радіації

Основну частину опромінення населення земної кулі одержує від природних джерел радіації. Більшість з них такі, що уникнути опромінення від них зовсім неможливо. Протягом всієї історії існування Землі різні види випромінювання падають на поверхню Землі з космосу і надходять від радіоактивних речовин, що знаходяться в земній корі. Людина піддається опроміненню двома способами. Радіоактивні речовини можуть знаходитися поза організмом і опромінювати його зовні; в цьому випадку говорять про зовнішнє опромінення. Або ж вони можуть опинитися в повітрі, яким дихає людина, в їжі або у воді і потрапити всередину організму. Такий спосіб опромінення називають внутрішнім.

Опромінення від природних джерел радіації піддається будь-який житель Землі, проте одні з них одержують більші дози, ніж інші. Це залежить, зокрема, від того, де вони живуть. Рівень радіації в деяких місцях земної кулі, там, де залягають особливо радіоактивні породи, виявляється значно вище середнього, а в інших місцях - відповідно нижчий.

Доза опромінення залежить також від способу життя людей. Застосування деяких будівельних матеріалів, використання газу для приготування їжі, відкритих вугільних жаровень, герметизація приміщень і навіть польоти на літаках все це збільшує рівень опромінення за рахунок природних джерел радіації.

Земні джерела радіації в сумі відповідальні за більшу частину опромінення, якому піддається людина за рахунок природної радіації. У середньому вони забезпечують понад 5 / 6 річної ефективної еквівалентної дози, одержуваної населенням, в основному внаслідок внутрішнього опромінення. Іншу частину вносять космічні промені, головним чином шляхом зовнішнього опромінення.[4]

Висновок

Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини особливо небезпечний. За результатами експериментів на тваринах та вивчення наслідків опромінення людей під час атомних вибухів у Хіросімі та Нагасакі, а пізніше у Чорнобилі, було виявлено, що гостра біологічна дія радіації проявляється у вигляді променевої хвороби і здатна призвести до смерті, до локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку. Нині захист організму людини та живої складової біосфери від радіоактивного опромінення в зв'язку зі зростаючим радіоактивним забрудненням планети - одна з найактуальніших проблем екології.

Нині головними джерелами радіоактивних забруднень біосфери є радіоактивні аерозолі, які потрапляють в атмосферу під час випробувань ядерної зброї, аварій на АЕС та радіоактивних виробництвах, а також радіонукліди, що виділяються з радіоактивних відходів, заборонених на суші й на морі, з відпрацьованих атомних реакторів і устаткування. Радіоактивні опади залежно від розміру часток і висоти їх виносу в атмосферу мають різний час осідання та радіус поширення.

Під час аварій атомних реакторів, розгерметизації захоронень радіоактивних відходів радіаційний бруд поширюється на десятки й сотні кілометрів, внаслідок вибухів ядерних бомб - по всій планеті.

За силою та глибиною впливу на організм іонізуюче випромінювання вважається найсильнішим. Різні організми мають неоднакову стійкість до дії радіоактивного опромінення, навіть клітини одного організму мають різну чутливість.

Трагічні наслідки Чорнобильської катастрофи спричинили загрозу генетичному здоров'ю нації. Радіоактивні продукти створили високий радіаційний фон і сприяли зовнішньому опроміненню людей. Багато з них потрапили в організм через органи дихання, травлення, шкіру. Після аварії основним радіонуклідом був радіоактивний йод, що нагромаджується у щитовидній залозі, а потім здійснює кругообіг в організмі, відщеплюється в печінці і частково виводиться через нирки. Радіоактивний цезій відкладається переважно в м'язах, проникає в клітини і рівномірно опромінює організм. Плутоній є дуже небезпечним елементом, він переходить в америцій і поглинається організмом, викликаючи дуже важкі захворювання.

Викиди радіоактивних відходів АЕС призводять до довкілля та опромінення населення.

Джерелами радіоактивних відходів є також численні науково-дослідні організації, промислові підприємства, медичні заклади, котрі розташовані у великих містах та промислових центрах, де сконцентровані промисловість та населення. В зв'язку з цим необхідно забезпечувати радіаційну безпеку не лише персоналу, котрий працює з радіонуклідами, але й всього населення цих промислових зон шляхом навчання безпечному поводженню з радіоактивними відходами (їх збирання, тимчасове зберігання, транспортування, переробка та надійне остаточне захоронення). Це є важливою складовою захисту природного середовища та людини від радіоактивних забруднень.

Список використаних джерел

1. В.С. Джигирей, В.М. Сторожук , Р.А Яцюк. Радіоактивне забруднення[текст] // Основи екології та охорона навколишнього середовища: Навч. посібник. 3-є вид.- К.: Афіша, 2001. - с. 112-114.

2. Загальне положення про радіоактивне забруднення [електронний ресурс] --вРежим доступу: http://100pudov.com.ua/referat/54/3692.

3. Небезпечні малі дози[текст] // Екологія сьогодні. -- 2010. - №36.--с.5.

4. Природні джерела радіації [електронний ресурс] -- Режим доступу: http://ua-referat.com /Радіоактивне забруднення.

5. Скалецький Ю.М. Досвід протирадіаційного захисту військовослужбовців під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС [текст] / Ю.М. Скалецький //Довкілля та здоров'я. -- 2011. - січень-березень. -- с.11-15.

6. У Чорнобилі заколоситься пшениця[текст] // Екологія сьогодні. -- 2010. - №32. -- с. 5.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття, причини та наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Дослідження поширення радіації, евакуації населення, впливу аварії на здоров'я людей. Визначення проблеми недбалого ставлення до природи, загрозливого стану довкілля України.

    реферат [27,1 K], добавлен 11.05.2015

  • Поняття та одиниці вимірювання доз радіації. Природні джерела радіоактивного випромінювання. Зона відчуження Чорнобильської АЕС та діючі АЕС - джерела радіонуклідного забруднення. Аналіз радіоактивного забруднення грунтів та рослин Чернігівської області.

    курсовая работа [820,2 K], добавлен 25.09.2010

  • Чорнобиль - місто, яке розташоване на правому березі річки Прип’ять. Будівництво Чорнобильської атомної електростанції. Катастрофа на атомній електростанції в 1986 році. Ліквідація наслідків аварії, яку порівнюють з подоланням наслідків ядерної війни.

    реферат [41,3 K], добавлен 09.03.2011

  • В 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія, наслідки якої мають глобальний та непередбачувальний характер. За класифікацією МАГАТЕ це глобальна екологічна катастрофа, що викликає тотальне руйнування основ життєдіяльності.

    реферат [17,0 K], добавлен 13.07.2008

  • Загальні відомості про радіоактивні речовини. Характеристика та особливості декількох радіонуклідів. Наслідки радіоактивного забруднення для навколишнього середовища і для здоров’я людей. Променеві хвороби, спричинені аварією. Захисний об’єкт "Укриття".

    курсовая работа [186,4 K], добавлен 22.11.2010

  • Види радіоактивних випромінювань: альфа-, бета-, гама- випромінювання, нейтронне, рентгенівське, їх природні і штучні джерела. Пропускна здатність радіаційного випромінювання. Одиниці вимірювання радіації. Забруднення довкілля після Чорнобильської аварії.

    презентация [5,4 M], добавлен 04.06.2011

  • Джерела радіоактивного забруднення Світового океану. Застосування ядерної енергетики на кораблях і судах. Документи, що регламентують їх експлуатацію. Міжнародне співробітництво в області ядерної безпеки водних ресурсів. Атомні випробування в Антарктиці.

    реферат [15,3 K], добавлен 02.12.2010

  • Основні забруднення навколишнього середовища та їх класифікація. Головні джерела антропогенного забруднення довкілля. Роль галузей господарства у виникненні сучасних екологічних проблем. Вплив на здоров'я людини забруднювачів біосфери та атмосфери.

    реферат [24,3 K], добавлен 15.11.2010

  • Джерела і речовини хімічного забруднення атмосфери. Контроль за викидами в атмосферу. Забруднення від автотранспорта, літаків. Вплив оксидів вуглецю, азоту, діоксида сірки, сірчаного ангідрида, радіоактивних речовин на людину, рослинний і тваринний світ.

    реферат [43,1 K], добавлен 23.09.2009

  • Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість. Біологічне поле людини. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу. Аварія на Чорнобильській атомній станції. Розширення природно-заповідних територій.

    реферат [27,8 K], добавлен 27.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.