Екологічні аспекти проектування асфальтобетонного заводу
Технологічні аспекти приготування асфальтобетонних сумішей. Основні заходи з поліпшення екологічної ситуації на заводі. Визначення викидів шкідливих речовин: продуктів згорання палива та випаровування нафтопродуктів. Розрахунок продуктивності заводу.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.11.2011 |
| Размер файла | 252,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
, (7.34)
5. Визначають загальну площу складу, м2:
, (7.35)
kпр - коефіцієнт, що враховує збільшення площі складу за рахунок влаштування проходів і проїздів, kпр = 1,5.
Річну кількість транспортних одиниць для доставки матеріалів на завод приймають:
1) для автотранспорту:
, (7.36)
, (7.37)
де Павт. - продуктивність автотранспорту, т/зміну; ?н - насипна щільність матеріалу, т/м3; kвик. - коефіцієнт використання автотранспорту в часі, kвик.=0,85; kв.в. - коефіцієнт використання вантажопідйомності, kв.в.=1,0; qавт. - вантажопідйомність автомобіля, qавт.=7; 8; 10; 12т; Lс.в. - середня відстань транспортування матеріалів, км; Vавт. - середня швидкість руху автомобіля з вантажем та без вантажу, Vавт.=30-40км/год по дорозі з твердим покриттям;
tп.р. - час навантаження та розвантаження автомобіля, tп.р. =0,2 год;
2) для залізниці:
, (7.38)
де qваг. - вантажопідйомність залізничних вагонів (qваг.=50т для чотиривісного вагону, qваг.=20т для двовісного вагону).
Тривалість розвантажувальних робіт на складах кам'яних матеріалів визначають за формулою:
Т=nт.о.tн.р.. (7.39)
Далі визначають викиди пилу на складах кам'яних матеріалів, що включають в себе викиди пилу при зберіганні матеріалів та викиди пилу під час навантажувально-розвантажувальних робіт на складі.
Кількість пилу, що виділяється в атмосферу при зберіганні кам'яних матеріалів на складах визначають за формулою [6], г/с:
Мn=к3к4к5к6к7q'F, (7.40)
де к3 - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (табл. Е.2);
к4 - коефіцієнт, що враховує ступінь відкритості поверхні (табл. Е.3);
к5 - коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу (табл. Е.4);
к6 - коефіцієнт, який враховує профіль поверхні (к6=1,3-1,6);
к7 - коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу (табл. Е.5);
q' - коефіцієнт, що враховує винесення пилу в 1м2 площі (табл. Е.6);
F - площа поверхні здування пилу в плані, м2.
Кількість пилу, що викидається в атмосферу на вузлах розвантаження кам'яних матеріалів визначають за формулою [6], г/с:
, (7.41)
де к1 - частка пилевої фракції в породі ( визначається шляхом промивання і просіювання середньої проби з виділенням фракції пилу 0-200мкм (табл. Е.1);
к2 - частка летючого пилу з розміром частинок 0-50мкм, що переходить в аерозоль (табл. Е.1);
В' - коефіцієнт, що враховує висоту падіння матеріалу (табл. Е.10);
G - продуктивність вузла розвантаження, т/год.
Виходячи з добової потреби в матеріалах: щебеню - 325,8м3 , в тому числі фракції : 5 - 10мм -135,2 м3 , 10 -20мм - 106,2 м3 , 20 -40 мм - 84,3 м3 , піску 151,5 м3 та їх нормативного строку зберігання на складі: щебеню 10 діб місткість складів визначаємо за ( 7.26 ):
Повний запас щебеня і піску визначаємо за формулою ( 7.27 )
Виберемо форми штабелів для складів кам'яних матеріалів та визначимо їх основні параметри.
За формулою ( 7.28 ) визначимо необхідні висоти складів щебеню та піску у випадку їх зберігання у вигляді кругових конусів :
Розрахункові величини hщ >9м та hп >8м ( табл.7.7 ). Отже, проектуємо склад щебеню і склад піску у вигляді прямолінійного або кругового штабеля.
Для складу щебеню призначаємо висоту hщ =9м та визначаємо:
для прямолінійного штабеля за ( 7.29 ) величину :
для кругового штабеля за ( 7.30 ) величину :
Для складу піску призначаємо висоту hп =8м та визначаємо:
для прямолінійного штабеля за ( 7.29 ) величину :
для кругового штабеля за ( 7.30 ) величину :
Визначимо за ( 7.31 ) ширину прямолінійного та кругового штабелів щебеню при висоті hщ =9м:
Визначимо за ( 7.31 ) ширину прямолінійного та кругового штабелів піску при висоті hП =8м:
Визначимо корисну площу основ штабелів за формулами ( 7.32 ) - (7.34):
для щебеня ( прямолінійний штабель )
для щебеня ( круговий штабель ):
Визначимо корисну площу основ піску за формулами ( 7.32 ) - ( 7.34 ):
для піску ( прямолінійний штабель )
для піску( круговий штабель ):
Оскільки склад піску і щебеня у формі прямолінійного штабеля займає меншу площу порівняно з круговим штабелем, проектуємо склад піску і щебеню у формі прямолінійного штабеля.
Загальна площа складу за ( 7.35 ):
Всі розрахункові дані заносимо у таблицю 7.7
Таблиця 7.7 - Основні параметри складу кам'яних матеріалів
|
Матеріал |
Тип складу |
Місткість складу, м3 |
Висота укладання матеріалу, м |
Корисна площа складу, м2 |
Загальна місткість складу, м3 |
Загальна площа складу, м3 |
|
|
Щебінь фр. 5-40мм У тому числі фракції: 5-10мм 10-20мм 20-40 мм |
Прямолінійнй штабель |
4561,2 1892,9 1486,95 1181,35 |
10,8 10 9,3 |
1328,2 |
6136,8 |
1969,8 |
|
|
Пісок |
Прямо-лінійнй штабель |
1575,6 |
8 |
641,6 |
Визначимо необхідну річну кількість транспортних одиниць для доставки матеріалів на завод за формулою ( 7.38 ):
nт.о.щ.5-10==1353 автомобілів,
nт.о.щ.10-20==1063 автомобілів,
nт.о.щ.20-40==844 автомобілів,
nп.= =1782 автомобілів.
Таким чином тривалість розвантажувальних робіт за (7.39) становитиме:
Т.щ.5-10=,
Т.щ.10-20=
Т.щ.20-40=
Т.П =.
Визначимо викиди пилу при розвантаженні та зберігання кам'яних матеріалів на складі за формулами (7.40) - (7.41). Розрахунок проводимо в табличній формі (7.9).
Таблиця 7.9 - Викиди пилу на складах кам'яних матеріалів.
|
Склад |
к3 |
к4 |
к5 |
к6 |
к7 |
q' |
F |
Маса викиду |
|||
|
г/с |
кг/год |
т/рік |
|||||||||
|
Щебінь фракції: 5-10мм 10-20мм 20-40мм |
1,4 |
1 |
0,6 0,1 0,01 |
1,5 |
0,6 0,5 0,5 |
0,002 |
1328,2 |
2,008 0,279 0,028 |
0,56 0,08 0,01 |
3,93 0,55 0,05 |
|
|
Пісок |
1,4 |
1 |
0,8 |
1,5 |
0,8 |
0,002 |
641,6 |
1,725 |
0,48 |
3,38 |
Таблиця 7.10.- Викиди пилу на вузлах розвантаження кам'яних матеріалів
|
Склад |
К1 |
К2 |
К3 |
К4 |
К5 |
К7 |
В' |
G, кг/год |
Маса викиду |
|||
|
г/с |
кг/год |
т/рік |
||||||||||
|
Щебінь фракції: 5-10мм 10-20мм 20-40мм |
0,04 |
0,02 |
1,4 |
1 |
0,6 0,1 0,01 |
0,6 0,5 0,5 |
0,5 |
100 |
0,02 0,034 0,0003 |
0,0056 0,0094 0,0001 |
0,039 0,067 0,001 |
|
|
Пісок |
0,05 |
0,03 |
1,4 |
1 |
0,8 |
0,8 |
0,5 |
100 |
0,0672 |
0,019 |
0,132 |
7.3.2 Розрахунок викидів пилу від сушильних барабанів
Кількість пилу, що викидається в атмосферу від сушильних барабанів на АБЗ визначають за допомогою номограм (рис. Е.2). При цьому необхідно рухатись по номограмі по кругу від І до VІІ.
Проводимо розрахунок
В сушильних барабанів асфальтозмішувальних установок уставок відбувається обезвожування та нагрівання кам'яних матеріалів ( щебінь, піску) до робочої температури для покращення якості їх зчеплення з в'яжучим. Даний процес супроводжування значним пилевіделенням.
Користуючись даними зернового складу асфальтобетонних сумішей та номограмою (рис.Е2) визначаємо викиди пилу від сушильного барабану на проектованому АБЗ. Розрахунок будемо проводити у вигляді таблиці 7.11.
Таб.7.11.-Розрахунок викидів пилу від сушильного барабану
|
Матеріал |
Вміст у зерновому складі, % |
Вміст пилу в матеріалі, % |
Викид пилу від барабану |
||||
|
% |
г/с |
кг/год |
т/рік |
||||
|
Гаряча дрібнозерниста суміш типу Г |
|||||||
|
Щебінь 5-10 мм |
20 |
4 |
1,1 |
47,67 |
171,6 |
335,81 |
|
|
Щебінь 10-20 мм |
30 |
6 |
1,3 |
37,56 |
135,2 |
264,58 |
|
|
Пісок |
40 |
5 |
1,9 |
109,78 |
395,2 |
773,39 |
|
|
Разом |
195,01 |
702,0 |
1373,78 |
||||
|
Гаряча грубозерниста суміш типу А |
|||||||
|
Щебінь 5-10 мм |
35 |
4 |
1,6 |
38,22 |
137,6 |
269,28 |
|
|
Щебінь 10-20 мм |
20 |
6 |
1,1 |
26,28 |
94,6 |
185,13 |
|
|
Щебінь 20-40 мм |
20 |
4 |
0,9 |
37,75 |
135,9 |
265,95 |
|
|
Пісок |
20 |
5 |
1,0 |
23,89 |
86 |
168,3 |
|
|
Разом |
126,14 |
454,1 |
888,66 |
||||
|
Всьго по заводу |
2262,44 |
Таблиця 7.12. - Валові викиди забруднюючих речовин на АБЗ.
|
Джерело викиду |
Викиди, т/рік |
Неорганічний пил |
||||||||||
|
Продукти згоряння палива |
Продукти випаровування нафтопродуктів |
|||||||||||
|
Зола |
Сірчистий ангідрид |
Оксид вуглецю |
Діоксид азоту |
Оксид ванадію |
Бензол |
Толуол |
Ксилол |
Фенол |
Крезол |
|||
|
Асфальтозмішувальна установка |
1,174 |
43,64 |
15,069 |
3,873 |
0,176 |
2143,9 |
||||||
|
Бітумосховище |
0,031 |
0,086 |
0,129 |
0,021 |
0,0011 |
|||||||
|
Бітумоплавильні агрегати |
||||||||||||
|
Бункер готової суміші |
||||||||||||
|
Вузол розвантаження бітуму |
||||||||||||
|
Вузол розвантаження щебеню фракції: 5-10 мм 10-20 мм 20-40 мм |
0,0009 0,039 0,039 |
|||||||||||
|
Вузол розвантаження піску |
0,211 |
|||||||||||
|
Склад щебеню фракції: 5-10 мм 10-20 мм 20-40 мм |
0,15 5,26 5,26 |
|||||||||||
|
Склад піску |
11,40 |
|||||||||||
|
Всього по АБЗ |
2166,3 |
8. Розрахунок теплового забруднення довкілля при виробництві асфальтобетонної сумішей
Асфальтобетонні заводи виступають не лише джерелом хімічного забруднення довкілля, але й потужним джерелом теплового забруднення. Найбільша кількість теплоти на АБЗ виділяється під час приготування бітуму для асфальтобетонних сумішей.
Підігрівання бітуму до робочої температури на АЬЗ може відбуватися в один (одноступенева схема) та в два етапи (двоступенева схема).
При двоступеневій схемі загальну годинну витрату теплоти на розігрівання бітуму обчислюють за формулою, кКал (Дж):
Gзаг.=Gпер.+Gдр.. (8.1)
де Gпер - кількість теплоти, необхідна на попереднє розігрівання (плавлення) бітуму в бітумосховищі ля забезпечення його проходження в приямок, кКал (Дж); Gдр. - кількість теплоти, необхідна на розігрівання бітуму в приямку для можливого перекачування його по трубопроводах.
Годинну витрату теплоти на попереднє розігрівання бітуму (перший етап) визначають за формулою, кКал (Дж):
Gпер=(G1+G2+G3)·kвт, (8.2)
де G1, G2 - годинна витрата теплоти, відповідно, на плавлення і попередній нагрів бітуму, кКал;
G3 - годинна витрата теплоти на нагрівання вологи в бітумі, кКал;
kвт - коефіцієнт неврахованих витрат, kвт=1,1.
Невідомі доданки G1, G2, G3, що входять у формулу (8.2) обчислюються наступним чином:
G1=Qгод.Б. ? , (8.3)
G2=Qгод.Б.Cб(tк-tn), (8.4)
G3=Qгод.Б.CвWБ(tк-tn), (8.5)
де Qгод.Б. - витрата бітуму за годину, кг;
? - прихована питома теплота плавлення бітуму, ?=30кКал/кг;
Cб - питома теплоємність бітуму, що залежить від температури (табл. 2.24);
tn , tк - початкова і кінцева температура нагрівання бітуму ( для бітумосховищ
tn=10°С, tк=60°С);
Cв - питома теплоємність води, Cв=1 кКал/(кг°С);
WБ - вологість бітуму ( відповідно до ТУ WБ=2%).
Таблиця 8.1 - Залежність питомої теплоємності бітуму від температури
|
Температура бітуму, °С |
Питома теплоємність бітуму кКал/(кг°С) |
|
|
30-50 |
0,3-0,35 |
|
|
70-80 |
0,35-0,40 |
|
|
110-130 |
0,40-0,50 |
Годинну витрату теплоти на розігрівання бітуму в приямку (другий етап) визначають за формулою, кКал (Дж):
Gдр=(G4+G5)kвт. (8.6)
де G4 - годинна витрата теплоти на розігрівання бітуму в приямку, кКал:
, (8.7)
t'n, t'к - початкова і кінцева температури нагрівання бітуму в приямку (t'n=60°С. t'к=90°С);
G5 - годинні витрати теплоти в довкілля при нагріванні бітуму в приямку, кКал:
, (8.8)
- коефіцієнт теплопередачі від бітуму до дна сховища, =0,4 кКал/(м2 год°С);
- площа відповідно дна і стінок приямка, які примикають до ґрунту,
;
- температура дна і стінок приямка ;
- коефіцієнт теплопередачі стінок приямка (=6,1 кКал/(м2 год°С);
- коефіцієнт теплопередачі від дзеркала бітуму до повітря, =0,057 кКал/(м2 год°С);
- площа дзеркала бітуму в приямку, =4м2;
- температура повітря.
Витрату пари, необхідної для нагрівання бітуму, визначають за формулою, кг/год:
, (8.9)
де qе.п. - питома ентальпія пари, яка визначається за довідниковими даними залежно від температури або тиску пари (табл. Б.9), кКал/кг.
Кількість пароутворювачів, необхідних для нагрівання бітуму:
, (8.10)
де kн.вик - коефіцієнт нерівномірності використання, kн.вик=1,1…1,2;
Пny - паспортна продуктивність пароутворювачів (табл. Б.5), кг/год.
Кількість тепла, що виділяється при роботі електродвигунів на АБЗ визначають за формулою, кКал/год:
Q=860N?, (8.11)
N - загальна потужність всіх двигунів, кВт (табл. Б.1, Б.2); ? - коефіцієнт інтенсивності тепловиділення, ?=0,2-0,4. За даними курсової роботи: Визначимо годинну витрату теплоти на плавлення бітуму за ( 8.3 ):
G1=5000·30=150000 кКал.
Годинна витрата теплоти на нагрівання бітуму до температури 60°С, за ( 8.4 ) буде становити:
G2=5000·0,35(60-10)=87500кКал.
Годинна витрата теплоти, яка затрачується на нагрівання вологи, що є в бітумі за ( 8.5 ):
G3=5000·1·0,02·(60-10)=5000кКал.
Загальна годинна витрата теплоти, яка потрібна для попереднього розігрівання бітуму, за ( 8.2 ):
Gпер=(150000+87500+5000)1,1=266750 кКал.
Годинна витрата теплоти, яка потрібна для розігріву бітуму в приямку, за ( 8.7 ):
G4=5000·0,4(90-60)=60000 кКал.
Годинна втрата теплоти в навколишнє середовище при нагріванні бітуму в приямку, за ( 8.8 ):
G5=0,4·10(60-10)+6,1·2(90-10)+0,057·4(90-15)=1193,1кКал.
Загальна годинна витрата теплоти для розігрівання бітуму в приямку, за ( 8.7 ):
Gдр=(60000+1193,1)1,1=74043,65 кКал.
Загальну витрату теплоти, потрібної для нагрівання бітуму у відсіку бітумосховища, визначаємо за ( 8.1 ):
Gсх.заг.= 266750+74043,65=340793,65 кКал/год
Gсх.заг=340793,65 ·1956,96=666919541,3 кКал/рік.
Щоб забезпечити потрібну кількість теплоти, потрібна пара з робочою температурою 170 °С і тиском 8 атм. Витрата пари обчислюється за ( 8.9 ):
Gпар.сх.=.
Кількість пароутворювачів необхідних для нагрівання бітуму за (8.10):
?н.у=
На проектованому АБЗ для приготування асфальтобетонних сумішей використовується один комплект асфальтозмішувального обладнання типу ДС-185. Згідно технічних характеристик встановлена потужність електродвигунів для асфальтозмішувального обладнання даного типу становить 194 кВат.
Таким чином за формулою ( 8.11 ) кількість тепла, що виділяється в довкілля під час роботи електродвигунів потужністю 420 кВат становитиме:
Q=860·194·0,2=33368 кКал/год;
Q=33368 ·1956,96=65299841,28 кКал/рік.
9. Розробка плану заходів з поліпшення екологічної ситуації на заводі
Поліпшення екологічної ситуації на АБЗ можна досягнути трьома шляхами:
Удосконалення контролю за дотриманням технологічних режимів і правил;
Будівництвом нових і підвищенням ефективності існуючих очисних систем;
Удосконаленням технологічних процесів приготування асфальтобетонних сумішей.
До першого напрямку відноситься постійний контроль за агрегатами і вузлами АБЗ, що являють собою джерела викидів забуднюючих речовин та регулярне проведення технічного обслуговування очисних пристроїв, недопущення тривалої роботи заводу на форсованому режимі. Особливе спостереження повинно бути встановлено:
за станом ущільнень між обертовими деталями сушильних барабанів і нерухомо закріпленими деталями завантажувальних і розвантажувальних бункерів асфальтозмішувальних установок;
за пиленепроникністю кожухів гарячих елеваторів, грохотів і змішувачів;
за герметичністю газовідводів;
за безперебійною роботою всіх пилегазоочисних систем;
за сторогим дотриманням температурних режимів.
Другий напрямок включає в себе:
влаштування систем аспірації;
використання багатоступеневих систем пилевловлення;
заміну гідравлічних пилевловлювачів тканинними фільтрами, що є найбільш доцільним в умовах АБЗ, оскільки дає можливість використовувати вловлений пил в якості дрібного заповнювача для виробництва асфальтобетонних сумішей та вирішує проблему утилізації шламу, притаманну для пилевловлювачів гідравлічного типу;
встановлення печей допалювання для зниження викидів вуглеводнів при виробництві бітуму з гудрону.
Третій напрямок включає в себе:
удосконалення структури парку асфальтозмішувальних установок шляхом їх модернізації та заміни на більш продуктивні установки з покращеними екологічними характеристиками;
заміна рідкого нафтового палива (в основному мазуту) на газоподібне;
застосування герметичних бункерів і силосів для мінерального порошку та пневмотранспорту для його переміщення до асфальтозмішувальних установок;
використання удосконалених топочних пристроїв, встановлення газоаналізаторів для підбору оптимального режиму спалювання палива;
оснащення асфальтобетонних установок пристроями для неперервного контролю ефективності пилевловлення;
розробка нових технологічних методів приготування асфальтобетонних сумішей, які відрізняються від прийнятих меншим пилегазоутворенням.
Якщо вищевказані заходи не дадуть бажаного результату, покращення
умов розсіювання домішок в приземному шарі атмосфери можна досягнути за рахунок збільшення висоти джерела викиду або розширення санітарно-захисної зони (крайня міра) [2].
Висновок
В цьому курсовому проекті ми проектували асфальтобетонний завод.
Завод проектуємо в Луганській області. За даними курсової роботи і побудованій розі вітрів найбільш доцільно буде розташовувати завод в південній або в північній частині міста Луганськ, що забезпечить найменшу імовірність попадання викидів заводу в місто. Остаточне місце розташування заводу обираємо з урахуванням умов постачання матеріалів на завод (залізницею) на основі адміністративної карти Луганської області вибрали південну частину.
За розрахунками річна продуктивність заводу становить 149700 т/рік.
Для гарячої дрібнозернистої суміші типу Г загальна - 59880 m, для гарячої грубозернистої типу А -89820 m а разом по заводу становить - 149700 m.
Кількість твердих частинок леткої золи, що виділяються в атмосферу під час роботи асфальтозмішувального обладнання - 1,04 т/рік.
Кількість сірчистого ангідриду S02, що виділяється в атмосферу з димовими газами асфальтозмішувального обладнання - 10,23 т/рік.
Кількість оксиду вуглецю СО, що викидається в атмосферу з димовими газами - 20,93 т/рік.
Кількість оксиду азоту NO2, що виділяється в атмосферу з димовими газами асфальтозмішувального обладнання - 3,57 т/рік.
Кількість оксиду ванадію, що виділяється в атмосферу з димовими газами асфальтозмішувального обладнання - 0,016 т/рік.
Загальна кількість вуглеводнів, що виділяються в атмосферу від мазутосховища становитиме Мв = 0 кг/год.
Кількість тепла, що виділяється в довкілля під час роботи електродвигунів потужністю 420 кВат становить 72095520 кКал/рік.
За результатами розробили три напрями з поліпшенням екологічної ситуації на заводі.
Отже, серед виробничих підприємств дорожньо - транспортного комплексу асфальтобетонні заводи ( АБЗ ) є одними з найбільш масштабних та небезпечних забруднювачів навколишнього середовища. Тому на сучасному етапі дуже важливим питанням є врахування екологічних факторів при проектуванні та організації роботи АБЗ.
Перелік посилань
1. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Виробнича база будівництва» (Екологічні аспекти проектування асфальтобетонного заводу) для студентів денної форми навчання спеціальності 7,070801 «Екологія і охорона навколишнього середовища» / Укл. Л.П.Бондаренко, О.С.Славінська, В.В.Петрович - К.:НТУ, 2007.- 84с.
2. Атлас Україна / С.С.Єфремов, Т.О.Ремізовська. - К.:НВП «Картографія», 1996.-32с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розрахунок масових викидів шкідливих речовин при експлуатації транспорту, визначення витрати палива. Аналіз методів зниження забруднення навколишнього середовища. Оцінка ефективності переобладнання роботи автомобілів з бензину на стиснутий природний газ.
курсовая работа [274,8 K], добавлен 23.11.2014Характеристика та вплив забруднюючих речовин від відпрацьованих автомобілями газів на атмосферне повітря. Аналіз шкідливих видів двигунів внутрішнього згорання. Законодавчі обмеження викидів шкідливих речовин та оцінка впровадження європейських норм.
курсовая работа [832,6 K], добавлен 06.05.2014Проблемні екологічні питання, пов'язані з експлуатацією різних видів транспорту. Розрахунок викидів забруднюючих речовин на території автотранспортного підприємства. Визначення питомих рівнів платежів організації за викиди в атмосферу шкідливих речовин.
курсовая работа [514,7 K], добавлен 10.12.2010Розрахунок масових викидів забруднюючих речовин від автомобільного транспорту. Вибір значень коефіцієнтів, що враховують вплив технічного стану автомобілів на вміст шкідливих речовин. Огляд економічної ефективності запровадження природоохоронних заходів.
курсовая работа [123,1 K], добавлен 03.05.2012Визначення відстаней, на яких очікується максимальна концентрація забруднюючих речовин. Заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу. Визначення ступеня забруднення атмосферного повітря і розміри санітарно-захисної зони підприємства.
курсовая работа [699,9 K], добавлен 18.12.2011Відомості про район, де розташоване підприємство, умови навколишнього середовища. Види й обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Розрахунок приземних концентрацій шкідливих речовин від джерел викидів підприємства.
дипломная работа [221,1 K], добавлен 25.10.2012Екологія та екологічні проблеми в Україні. Характеристика та екологічна оцінка Хмельницької області. Вербальний опис ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Умови забруднення атмосферного повітря. Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 09.09.2014Методики розрахунку викидів речовин з відпрацьованими газами в атмосферу автомобільним транспортом. Оцінка рівнів екокомпенсацій за забруднення атмосфери. Розрахунок доцільності впровадження на автомобілях типу ГАЗ-31 системи каталітичної нейтрації.
контрольная работа [120,3 K], добавлен 12.09.2010Підвищення ефективності будівництва шляхом використання доступних будівельних матеріалів. Загальна характеристика і основні аспекти скляної промисловості. Класифікація піску. Екологічні аспекти його видобування. Способи рекультивації піщаних кар`єрів.
дипломная работа [5,4 M], добавлен 16.09.2010Розрахунок концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, які надходять з викидами підприємств. Класифікація організованих та неорганізованих джерел викиду. Визначення гранично допустимого викиду, границь санітарно-захисної зони. Породні відвали.
курсовая работа [134,5 K], добавлен 25.11.2010
