Вміст важких металів у деяких промислових рибах верхів'я Кременчуцького водосховища

Джерела забруднення водного середовища важкими металами, форми їх міграції у природних водах, їх доступність та токсичність для гідробіонтів. Видові особливості накопичення важких металів у органах і тканинах риб верхів'я Кременчуцького водосховища.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 15.10.2012
Размер файла 122,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Таблиця 3.4.

Гранично допустимі концентрації важких металів у продовольчій сировині і харчових продуктах [31]

Метал

Риба свіжа та морожена прісноводна

Хижа

Мирна

Молюски

Продукти на рибній основі

Свинець

1,0

1,0

10,0

0,5

Кадмій

0,2

0,2

2,0

0,1

Мідь

10,0

10,0

30,0

10,0

Цинк

40,0

40,0

200,0

30,0

В тканинах ляща, плітки відмічено перевищення гранично допустимих рівнів за наступними металами: нікель - плавці, луска в 10-12 разів, м'язи, гонади, шкіра в 2-4 рази; свинець - плавці, луска в 9-12 разів, м'язи, нирки, гонади, печінка в 2-4 рази; кадмій - плавці, луска в 4-6 разів, м'язи, печінка, нирки в 3-4 рази.

Отже, на підставі виконаного аналізу можна сказати наступне: в результаті збільшення концентрації важких металів в воді гідробіонти відрізняються значними величинами їх акумуляції в органах і тканинах. Особливо це стосується таких металів, як свинець, нікель, кадмій. Рівні накопичення важких металів в м'язової тканині риб перевищували ГДК нікелю - в 4-16 разів, свинцю - в 3-5 разів, кадмію - в 3-4 рази.

Підсумок:

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що за останні роки забруднення важкими металами каскаду Дніпровських водосховищ значно збільшилось, що відобразилося на рівні їх тканинного накопичення у риб, причому в більшості випадків показники акумуляції хімічних елементів перевищували гранично допустимі величини.

В гігієнічному аспекті риба є важливим ланцюгом в передачі важких металів та інших токсикантів людині по харчовому ланцюгу, і тому викликають особливе зацікавлення дані про акумуляцію хімічних елементів в м'язової тканині, оскільки риба використовується як продукт харчування. Величина накопичення важких металів в м'язах риб порівняльна з іншими органами і тканинами незначна, однак в більшості випадків вона перевищує ГДК в 3-25 разів.

У гідробіонтів виявлені загальні закономірності в тканинному накопиченні і розподілу металів. Більшість металів в значних кількостях накопичувалась у покривних тканинах, які безпосередньо контактують з водою (плавці, луска), що свідчить про потрапляння хімічних елементів в організм риб безпосередньо з водного середовища. Також, високий вміст металів виявлено в більш активних у функціональному відношенні органах, де вони необхідні для здійснення фізіологічних функцій (печінка, нирки, селезінка, гонади). Крім того, значні величини накопичення відмічені в органах, які беруть активну участь у виведенні надлишку металів з організму: нирках, кишечнику і зябрах. Це свідчить про те, що головними вивідними шляхами є видільна система, шлунково-кишечний тракт і залозистий епітелій зябер.

Встановлено більш високий рівень тканинного накопичення металів (особливо свинцю, кадмію, нікелю) в органах і тканинах бентофагів (лящ, плітка) порівняно з представниками хижих видів риб (щука). Це свідчить про високий ступінь забруднення цими металами не тільки водного середовища, але й кормових організмів. Лящ і плітка харчуються молюсками, які є основними біоконцентраторами металів і накопичують токсичні речовини в кількості, яка в сотні і тисячі разів перевищують їх концентрації в воді. Щука, яка харчується в основному молоддю, харчовими об'єктами якої є планктонні організми, які менш піддаються забрудненню, має значно менший рівень накопичення важких металів в органах і тканинах.

Встановлено сезонну закономірність накопичення хімічних елементів в органах і тканинах гідробіонтів, що пояснюється зміною їх концентрації в водному середовищі і непостійністю фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі риб. Восени відмічено збільшення вмісту важких металів в покревних тканинах, що свідчить про збільшення їх концентрації в воді, а також в запасаючих депо - м'язової тканині і печінці, де накопичується значний запас металів, який в період зимівлі використовується рибою для нормального здійснення метаболічних процесів в організмі. У весняний період, період нересту, хімічні елементи в основному накопичуються в гонадах, що необхідно для нормального розвитку полових продуктів і подальшого здійснення ембріогенезу.

4. Висновки

1. Досліджені важкі метали переважно накопичуються у тканинах, безпосередньо контактуючих з навколишнім середовищем, в більш активних в функціональному відношення органах і тканинах, а також в органах, які беруть активну участь в виведенні металів з організму.

2. Риби-бентофаги (лящ, плітка) більш активно акумулюють метали, ніж представники хижих риб (щука).

3. Навесні вміст важких металів є максимальним у _онадах, восени основним депо хімічних елементів є м'язи і печінка.

4. В м'язової тканині риб відмічено перевищення ГДК нікелю, свинцю, кадмію в 4-25 разів.

Список використаної літератури

1. Абакумов, 1988

2. Вельдман, 1971

3. Водовозова, 1988

4. Воробев, 1979

5. Грошева, 1988

6. Демчеко, 1986)

7. Дробот, 1981

8. Дюндик, 1985)

9. Евтушенко, 1990)

10. Ермаченко Л.А., Ермаченко В.М. Атомно-адсорбционный анализ в санитарно-гигиенических исследованиях. М.: Чувашия, 1997. - 89 с.

11. Ильин, 1989).

12. Клевакин, 1988

13. Комаровський, 1981)

14. Комаровський, 1989

15. Кошелев, 1988,)

16. Красовський Г.Я. Синтез картографічних моделей забруднення земель техногенним пилом з використанням космічних знімків / Красовський Г.Я., Трофимчук О.М., Крета Д.Л., Клименко В.І. [та інш.] // Екологія і ресурси. - 2005. - Вип.12. - С.37-55.

17. Кудрявцева, 1988

18. Линник П.Н. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах / П.Н. Линник, Б.И. Набиванец. - Л.: Гидрометеоиздат, 1986. - 270 с.

19. Линник, 1991).

20. Лукашев Д.В. Мониторинг загрязнения тяжелыми металлами экосистемы Днепра в пределах г. Киева с помощью пресноводных моллюсков / Д.В. Лукашев // Гидробиол. журн. - 2006. - Т.42, №1. - С.86-98.

21. Межжерин С.В. Животные ресурсы Украины в свете стратегии устойчивого развития. Аналитический справочник. - К.: Логос, 2008. - 282 с.

22. Метелев, Канаев, 1971

23. Методические указания по атомно-адсорбционным методам определения токсичных элементов в пищевых продуктах и пищевом сырье / [сост.В.А. Тутельян, И.М. Скурихин, Ю.П. Алешко-Ожевский и др.]. - Государственный комітет Санэпиднадзора РФ. - М., - 1992. - 26 с.

24. Морозов, 1974;

25. Мур, 1987

26. Нахшина, 1993)

27. Никольський, 1963

28. Патин, 1974

29. Петухов, 1983

30. Правдин И.Ф. Руководство по изучению рыб. - Москва, 1966. - 285 с.

31. СанПин 42-123-4089-86, МЗ СССР, 1986

32. Свинцова, 1990)

33. Ягмине, 1989

34. Bando, 1983

35. Dallinger, 1987

36. Gledmacher, 1983)

37. Kubleck, 1983)

38. Nurnberg, 1983)

39. Timmermans, 1989

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.