Екологічні проблеми рекреаційних приморських міст на прикладі Бердянська

Найстарша здравниця на Північному узбережжі Азовського моря - санаторій "Бердянськ". Це величезний парк з потопаючими в зелені санаторними корпусами. Завдяки вдалому поєднанню всіх природних лікувальних факторів у лікуванні багатьох захворювань в санаторії "Бердянськ" досягається позитивний ефект у 99,8% пацієнтів. Санаторій "Бердянськ" - це кліматичний, бальнеологічний і грязьовий санаторій. Він має сучасну лікувально-профілактичну базу, нові методики лікування, висококваліфікований персонал [13].

2.3 Екологічний стан м. Бердянськ

Морем називається частина океану, яка вдається в сушу або відокремлена від океану островами або підводними узвишшями, відрізняється від прилеглої частини океану природними умовами, головним чином, гідрологічним режимом. Затока -- це частина океану, яка вдається в сушу, але має вільний водообмін з іншими частинами океану. Залежно від походження, будови берега, форми і величини затоки називають фіордами, лиманами, лагунами та бухтами.

Чорне та Азовське моря є найвіддаленішими від відкритих вод Світового океану. Площа їх водозбірних басейнів (2,4 млн км²) значно перевищує площу їх акваторій, що зумовлює високу залежність морських екосистем від стану водозбірного басейну. Азово-Чорноморський водозбірний басейн охоплює майже всю територію України (96 %), частка якої у площі басейну становить майже 23 % і включає водозбірні басейни таких великих річок, як Дніпро, Дністер, Дунай, Південний Буг, а також малих річок північного Приазов'я, Криму та північного Причорномор'я. У межах України розміщено 14 лиманів та естуаріїв загальною площею 1952 км² із солоністю води від 0,3 до 296,0 °/оо. До Азово-Чорноморського басейну, який є південним кордоном України, потрапляє велика кількість побутових і промислових стічних вод, нафтопродуктів та залишків добрив і пестицидів. Найуразливішими щодо антропогенного навантаження є прибережні частини Чорного та Азовського морів, особливо в зоні діяльності портів, поблизу гирлових ділянок річок, а також у межах впливу населених пунктів [8].

Азовське море належить до внутрішніх водойм. Його площа 38840 км², найбільша довжина 380 км і ширина 200 км, об'єм води перевищує 300 км². Азовське море найбільш мілководне у світі, середня глибина його всього 3 м, а найбільша - 14 м. Воно є також найбільш продуктивним морем планети. З кожного гектара водного дзеркала Азовського моря добувалося риби в 6 разів більше, ніж у Каспії, у 8 разів більше, ніж на Балтиці, і у 25 разів більше, ніж у Чорному морі.

Азовське море сполучене з Чорним морем через Керченську протоку. При невеликій площі і малому об'ємі Азовське море отримує досить багато річкової води - до 12% об'єму води моря. Таке співвідношення - найбільше серед усіх інших морів. Дон - одна з найбільших річок, що живлять Азовське море.

Солоність води в Азовському морі в три рази менша за середню солоність океанічної води.

В Азовському морі живе більше 300 видів і підвидів риб, серед яких багато ендемічних і реліктових, прісноводних та напівпрохідних. За запасами осетрових це море займає друге місце у світі після Каспію.

Деградація Азовського моря почалася з моменту збільшення солоності його води внаслідок зменшення надходжень у нього річкового стоку та забруднення природних вод басейну моря.

До зменшення річкового стоку привело будівництво гребель і водосховищ на річках Дон і Кубань, пов'язане із зарегулюванням річок. Так, Цимлянське водосховище і зрошувальні системи в низов'ї частині Дону забирають у моря більше 100 кубометрів річкової води. Вода з Кубані розбирається на зрошувальні роботи в сільському господарстві Ставропольського краю.

Нестача прісної води стала поповнюватися солоними водами Чорного моря. Процес осолонення є стійким і якщо солоність досягне критичного рівня (15 проміле), то процеси деградації морської екосистеми стануть незворотними і Азов може стати подібним до Кара-Богаз-Голу [9].

За ступенем забруднення у розрахунку на 1 м³ води це море займає перше місце у світі. Щороку в Азовське море скидається 1,1 млрд м³ неочищених стоків; із ними потрапляє велика кількість хлору, натрію, калію та інших речовин [8].

Скидання забруднених стічних вод, у тому числі металургійного комбінату "Азовсталь" (м. Мариуполь), складає 8 млн. м³. Так, це підприємство у своєму виробництві використовує тільки морську воду, щоденно прокачуючи в систему охолодження своїх агрегатів близько 2,5 млн. м³ води. Зараз обсяги скидів промислових стоків цього промислового об'єкта дещо зменшилися, насамперед, внаслідок падіння обсягів виробництва. Велику частку в забрудненні складають пестициди і добрива, побутові відходи і каналізаційні стічні води [9].

Серед основних причин катастрофічного екологічного стану вод Азовського моря виділяють й такі:

-- хижацьке виловлювання риби;

-- інтенсивне впровадження в сусідніх регіонах зрошувального землеробства, що спричинило хімізацію, забруднення ґрунтів і вод, засолення. З'явилося 1700 водозаборів у басейні Дону, який почав щорічно не додавати в Азов 6--8 км³ прісної води. Припускають, що якби не води Чорного моря, які надходять в Азовське через Керченську протоку, воно висохло б раніше Аралу;

-- збільшення забруднення довкілля викидами хімічної та металургійної промисловості (Маріуполь, Ростов, Таганрог). Лише в Маріуполі кожного року викидається майже 800 тис. т токсикантів;

-- інтенсивне спорудження на узбережжі моря численних пансіонатів і баз відпочинку, що зумовлює активне зростання побутових відходів та каналізаційних стоків у море;

-- неконтрольоване збільшення змиву пестицидів у море з прилеглих сільськогосподарських масивів та потрапляння їх у море через річки Дон і Кубань.

На узбережжі Чорного та Азовського морів неодноразово закривали пляжі у зв'язку з тим, що в морській воді виявили збудників таких хвороб, як вірусний гепатит, дизентерія, холера тощо. Часто в питній воді виявляється кишкова паличка, велика кількість штамів якої є стійкою до антибіотиків і сприяють виникненню кишкових інфекцій [8].

Бердянськ, маючи в своїй інфраструктурі потужний діючий порт, постійно піддає Бердянську затоку впливу нафтопродуктів, які потрапляють у водойму в результаті роботи морського транспорту, підйомних кранів, тощо. Через слабкі течії тут все більше накопичуються донні відкладення, і дно затоки стає все більш мулистим, у відмінності від чистого піщаного дна у відкритому морі зі східного боку Бердянської коси. Навіть не озброєним оком на поверхні води в затоці не рідко можна спостерігати плівку, що утворилася. Створюється враження, ніби вода в морі "густа". Така плівка тягне за собою кисневе голодування для організмів, що мешкають у воді. А у птахів, що харчуються рибою, через їх мисливський спосіб харчування, плівка осідає на пір'ї. Часто це призводило до масової загибелі птахів.

Колосальним "порушником" екосистеми Бердянська є промислове місто важкої металургії Маріуполь, яке розташувалося так само на північному узбережжі Азовського моря на схід від Бердянська через Білосарайську косу. Як було сказано вище, Маріуполь, в результаті своєї діяльності, скидає в море тонни хімічних і токсичних речовин. Ці речовини благополучно "добираються" до берегів Бердянська через переважаючі тут східних вітри. Вода помітно змінює свій колір, в деяких випадках навіть до темно-бурого. І зрозуміло, що ця вода вже не може нести той лікувальний вплив, на який так сподіваються люди, які приїхали оздоровлюватися в Бердянські санаторії.

У найбільш жаркий літній період, в основному в кінці липня, Бердянськ стикається з проблемою замору риби - масова загибель риби від задухи в результаті кисневого голодування, викликаного нестачею або повною відсутністю розчиненого у воді кисню [11]. Його причиною є дуже спекотна і безвітряна погода. При прогріванні води кисень з неї випаровується, а кисень з повітря погано розчиняється в теплій воді. Відсутність хвиль і дощів не дає воді насичуватися киснем з повітря.

Але мешканці Бердянська страждають від заморів не тільки в спекотні періоди літа. Токсичні речовини, що скидаються в води Азовського моря, викликають замори і в квітні, і в травні, і в інші пори року.

Ще однією важливою екологічною проблемою для Бердянська є проблема природного характеру - розмиття коси хвилями, викликаними сильними східними вітрами. При штормі в самому вузькому місці коси (40 метрів) хвилі перемивають дорогу повністю. Але не так страшна була б ця проблема, якби її не підкріплювала б активна комерційна діяльність місцевих туристичних баз, готелів та місцевої влади... Знаючи про проблему розмиття коси, підприємці почали стрімко укріплювати береги, що відносяться лише до їх території. Таке нерівномірне зміцнення Бердянської коси призвело до зовсім неконтрольованого процесу розмиття і стало ще згубніше для її збереження. У 2008 році на зміцнення коси уряд виділив майже 12 мільйонів гривень. На ці гроші повинно було бути побудовано 10 укріплювальних споруд. Побудували лише дві... [5].

Допустити повне розмиття Бердянської коси категорично не можна! Вона є заповідником державного значення. Її флора та фауна дуже багаті та володіють видами тварин та рослин які знаходяться на грані зникнення. Рекреаційні ресурси коси дуже значимі для України. Щороку до здравниць Бердянської коси приїжджають поправляти своє здоров'я та просто відпочити тисячі жителів зі своїми сім'ями з усіх куточків країни.

2.4 Шляхи вирішення екологічних проблем рекреаційної галузі м. Бердянська

Вирішальним чинником розв'язання екологічних проблем є провідна роль держави у збереженні та відтворенні навколишнього природного середовища. Про це переконливо свідчить світовий і вітчизняний досвід.

Загальновідомо, що екологія в розумінні збереження довкілля і ринок є антиподами. І будь-які ринкові важелі самі по собі не здатні вирішити екологічні проблеми, котрі вимагають для свого розв'язання певних обмежень в економічній діяльності. Гонитва за найбільшим прибутком примушує суб'єктів економічної діяльності порушувати закони природи, закони, спрямовані на збереження навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів. Тому лише держава є тією загальнонаціональною силою, є тим офіційним представником суспільства, котрий може здолати опір ринкової стихії і навіть поставити ринкову економіку на службу екології і здоров'ю населення. Кожна держава має широкий набір важелів, з допомогою яких екологічні проблеми можуть бути вирішені, а екологічна напруга послаблена або ж знята.

До цих чинників насамперед треба віднести правове регулювання діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів, їх відтворенням і збереженням навколишнього природного середовища [14].

Курортні ресурси (мінеральні води, лікувальні грязі, повітря, пляжі і т.д.) є загальнонаціональним багатством. Експлуатація джерел мінеральних вод і родовищ лікувальних грязей здійснюється органами управління курортів, а контроль за правильністю їх експлуатації і охороною від псування і передчасного виснаження покладений на органи Державного комітету по нагляду за безпечним веденням робіт в промисловості і гірському нагляду. Право на розробку родовищ мають тільки ті організації, які використовують мінеральні води з лікувальною метою або для розливу. Кожен курорт, санаторій, бальнеолікувальниця, завод розливу повинні мати:

1) затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод і детально розвідані запаси лікувальних грязей;

2) дозвіл на спеціальне водокористування і розробку родовищ лікувальних грязей;

3) технологічну схему розробки і ділянку санітарної охорони родовища;

4) затверджену програму режимних спостережень.

Контроль за станом навколишнього середовища людини здійснює Головне санітарно-епідеміологічне управління і підлеглі йому санітарно-епідеміологічні служби. Вони мають право заборонити експлуатацію діючих підприємств, цехів, водозаборів при відсутності споруд, які б забезпечували ефективне очищення газових викидів, стічних вод і чистоту поверхневих і підземних вод. Вказані служби забезпечені спеціалізованими лабораторіями, які проводять стаціонарні спостереження за чистотою навколишнього середовища. Об'єктами санітарних спостережень є водойми, які використовуються для господарсько-питних і культурно-побутових потреб населення. Санітарний стан водойм, які мають рибогосподарське значення, контролюють органи рибоохорони [21].

Одна з причин зникнення осетрових риб в Азовському морі - браконьєрство. До речі, російський уряд планує ввести державну монополію на виробництво і експорт чорної ікри. А міжнародні природоохоронні організації вже запропонували заборонити торгівлю ікрою, щоб зберегти від повного знищення промислові сорти осетрових риб [9].

Міністерство екології і природних ресурсів України вивчає хімічний склад поверхневих вод і його зміни під впливом діяльності людини. На основі отриманих матеріалів складаються огляди стану забруднення водних джерел по стаціонарних постах. Спеціальні станції ведуть спостереження за якістю води поверхневих водойм, включаючи морські побережжя [21].

Важливим кроком на терені охорони та раціонального використання природних ресурсів Азовсько-Чорноморського басейну стало прийняття Україною 10 липня 1998 р. «Концепції охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів». На розвиток цієї Концепції Верховною Радою України схвалено 22 березня 2001 р. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів». Він передбачає заходи щодо поступової ліквідації усіх причин забруднення, а також сприяння концентрації зусиль усіх суб'єктів управління і господарювання Азово-Чорноморського регіону та об'єднання в єдиний комплекс екологічних, економічних, науково-технічних, організаційних та інших заходів, спрямованих на вирішення завдань його екологічного оздоровлення [14].

Згідно з чинним законодавством України, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності уздовж морів, навколо морських заток і лиманів виокремлюється прибережна захисна смуга шириною понад 2 км від лінії води. Ця смуга належить до зони санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією [8].

Азовське море - зона екологічної катастрофи. Щоб їй запобігти, необхідно стабілізувати режим солоності води шляхом різкого скорочення безповоротного вилучення річкового стоку і зниження рівня забруднення.

Вивчаються можливості будівництва греблі між Азовським і Чорним морями з метою обмеження надходження в Азовське море солоних чорноморських вод. Хоча, на мою думку, це може призвести до стрімкого пересихання, заболочування Азовського моря, припинення міграцій риб між чорним та Азовським морями, та, як наслідок, незворотного порушення екосистеми Азовського і частково Чорного морів. Але разом з тим розробляються варіанти біомеліорації басейну Азовського моря, реконструкції іхтіофауни та ін. Всі ці заходи потребують наукового обґрунтування і прогнозування можливих нових змін в екосистемі Азовського моря [9].

ВИСНОВКИ

В роботі мною були дослідженні рекреаційні ресурси України, значення їх в державному та світовому масштабах, вплив екологічного стану країни на її рекреаційний потенціал та потреба населення в рекреаційних ресурсах. Також була проведена паралель між напруженою екоситуацією міста Бердянськ та його практично невичерпними рекреаційними ресурсами.

Внаслідок проведених досліджень було встановлено що:

1) Україна, дякуючи своєму географічному положенню та кліматичному різноманіттю, володіє значними рекреаційними ресурсами як державного, так і світового значення;

2) для нормування рекреаційної загрузки використовується не калькісий (математичний) підхід, а управлінський;

3) місто Бердянськ розташоване в безпосередній близькості від самого насиченого промисловими підприємствами району України (див. додаток Б). Таке його розташування є причиною напруженої екологічної ситуації для міста та його рекреаційної діяльності;

4) головною проблемою Азовського моря є підвищення його солоності в результаті безповоротного вилучення вод з рік Дон та Кубань які живлять Азовське море прісними водами. Нестача прісних вод море доповнює солоними водами Чорного моря;

5) для рекреаційних ресурсів м. Бердянськ головними екологічними проблемами є:

а) забруднення Бердянської затоки нафтопродуктами у результаті активної діяльності Бердянського порту;

б) забруднення акваторії Азовського моря викидами промислових підприємств міста Маріуполя;

в) розмиття Бердянської коси хвилями, спричиненими сильними східними вітрами та багато чисельними комерційними будівлями;

г) замори риби в жаркий період літа та і результаті скидів в море токсикантів промислових підприємств та сільськогосподарської діяльності;

6) головна роль з охорони навколишнього середовища належить органам влади. На сьогоднішній день існують деякі розробки з покращення екосистеми Азовського моря та Приазов'я які, нажаль, ще не здобули наукового обґрунтування та прогнозування можливої екоситуації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Eagles P.F.J., McCool S.F., Haynes C.D. Sustainable Tourism in Protected Areas: Guidelines for Planning and Management // Best Practice Protected Area Guidelines. Ser. № 8. IUCN, 2002.

2. Бейдик О.О. Світові рекреаційно-туристські ресурси / Український географічний журнал. - 2007. - № 2.

3. Бердянский залив. http://ru.wikipedia.org

4. Бердянская коса - государственный заповедник. http://berdianscazov.ucoz.ru

5. Бердянская коса под угрозой разрушения (видео). http://tube.ua

6. Бердянский морской торговый порт. http://www.sifservice.com

7. Город Бердянск. Описание Бердянска. http://www.berdiansk.com

8. Екогеографія України / Гавриленко О.П. Видавництво 2008 р.

9. Екологічні проблеми деяких водних екосистем України.

10. Екологічні проблеми міст України

11. Замор рыбы. http://ru.wikipedia.org

12. Карта промышленных предприятий (экономическая карта) http://slavs.org.ua

13. Отдых в Бердянске. http://snp.crimea.ua

14. Підручник / С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 371 с.

15. Рекреаційна географія / Масляк П.О. Видавництво 2008 р.

16. Рекреационные ресурсы и туризм. http://www.photoukraine.com

17. Рекреаційні ресурси України / http://www.info-works.com.ua

18. Теоретические основы рекреационной географии / Отв. ред. В.С.Преображенский. - М.: Наука, 1975. - 224 с.

19. Удивительная Бердянская коса. http://berdyansk.org.ua/rest/spit.html

20. Флора и фауна Бердянской косы. http://www.azov.in.ua

21. Фоменко Н.В. / Рекреаційні ресурси та курортологія. К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.

22. Чижова В.П. / Определение допустимой рекреационной нагрузки (на примере дельты Волги) / Вестник Моск. ун-та. Серия 5. География. 2007, № 3, с. 31-36.

ДОДАТОК

Класифікація рекреаційної діяльності [21]

Карта промислових підприємств (економічна карта)

Размещено на Allbest.ru