Екологічний аналіз виробничої діяльності заводу ГТВ ЗАТ "Росава" в м. Біла Церква при промисловому виробництві продукції
Опис виробничих підрозділів як джерел забруднення навколишнього середовища. Аналіз викидів забруднюючих речовин підприємства. Характеристика газоочисних споруд ЗАТ "Росава". Шляхи охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах.
Рубрика | Экология и охрана природы |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.10.2010 |
Размер файла | 264,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Кваліфікаційна робота
на тему: "Екологічний аналіз виробничої діяльності заводу ГТВ ЗАТ "Росава" в м. Біла Церква при промисловому виробництві продукції"
Зміст
- Реферат і ключові слова
- Вступ
- Розділ 1. Загальні дані про підприємство
- 1.1 Характеристика основних виробничих підрозділів як основних джерел забруднення навколишньої природного середовища
- 1.1.1 Підготовка й обробка матеріалів
- 1.1.2 Каландровий цех
- 1.1.3 Складальний цех
- 1.1.4 Цех вулканізації
- 1.1.5 Автокамерний цех
- Розділ 2. Вплив діяльності підприємтсва на атмосферне повітря
- 2.1 Аналіз викидів забруднюючих речовин підприємства
- 2.2 Характеристика газоочисних споруд підприємства ЗАТ "РОСАВА"
- 2.3 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах
- 2.4 Лабораторний контроль за досягнення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві
- Розділ 3
- 3.1 Платежі за забруднення атмосферного повітря
- Розділ 4. Охорона праці на підприємстві ЗАТ "РОСАВА"
- Висновки та рекомендації
- Список використаної літератури
Реферат і ключові слова
Дипломна робота складається з 4 розділів. В першому розділі приведена загальна характеристика підприємства ЗАТ "РОСАВА". В другому розділі проведений аналіз основних виробничих підрозділів як основних джерел забруднення навколишньої природного середовища, визначений кількісний склад промислових викидів. В третьому розділі розглянутий Вплив діяльності підприємства на атмосферне повітря, проведений аналіз викидів забруднюючих речовин підприємства, визначена характеристика пилогазоочисного обладнання підприємства, розглянуті заходи щодо зниження обсягів викидів забруднюючих речовин до нормативного рівня, заходу щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах, проведений аналіз лабораторного контролю джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх розсіювання на межі СЗЗ. Четвертий розділ присвячений аналізу умов праці на підприємстві ЗАТ "РОСАВА".
Робота складається з:
сторінок - 57
таблиць - 17
рисунків - 2
бібліографічних джерел - 23.
Ключові слова: навколишнє середовище, виробництво шин, викид, забруднювачі атмосферного повітря, джерела викидів, заходи, лабораторний контроль джерел викидів, платежі за забруднення.
Вступ
В складній економічній ситуації одним із важливих аспектів конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та світовому ринках є відповідність екологічним вимогам. Дане положення обумовлено ти, що передові керівники підприємств зацікавлені в здоров'ї своїх працівників, а також в найкращому стані навколишнього середовища. Одним із значних забруднювачів є різна продукція на окремих етапах її життєвого циклу. Тому активно впроваджуються різні законодавчі та природоохоронні акти, які перешкоджають появі на внутрішньому ринку продукції, яка є потенційним забруднювачем навколишнього середовища. Слід відзначити той факт, що продукція не обов'язково неякісна, але вона потенційно шкідлива для навколишнього середовища.
Шинна промисловість також здатна нанести певну шкоду навколишньому середовищу, тому що в її виробництві використовуються різні речовини, які вже в процесі свого початкового введення в технологічний цикл здатні постувати в навколишнє середовище. Крім того, по закінченню строку експлуатації окремі види продукції фактично не утилізуються.
Специфіка і складність технологічного процесу виробництва шин змушує шинників з особливою відповідальністю відноситись к питанням екологічної безпеки виробництва. Серед них важлива роль належить заходам, які попереджують забруднення атмосферного повітря. Практично різні порушення чистоти атмосферного повітря обов'язково впливають на якість двох основних компонентів природного середовища - вода та грунт. Тому заходи по охороні чистоти повітряного середовища повинні забезпечувати як збереження здоров'я людей так і збереження рослинності та тваринного світу, що дуже важливо для біологічної продуктивності землі і води.
Шкідливий вплив промислових викидів на атмосферне повітря, людей і навколишнє середовище значно проявляється на промислових майданчиках і прилеглих до них територіях. Саме на них утворюються найбільш великі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, і саме на промислових територіях акумулюються їх основна маса на грунті і водоймах.
Із промислових викидів в атмосферу найбільш значними в гігієнічному плані є низькі технологічні і вентиляційні викиди (ліхтарі, шахти, вінка та інш.) безперервної дії, які складають в цілому 80 % від загальної кількості шкідливих викидів. Тому на підприємствах шинної промисловості необхідно постійно проводити контроль джерел викидів забруднюючих речовин і їх розсіювання на межі СЗЗ підприємства.
Контроль екологічного стану навколишнього середовища та виробничих приміщень проводиться екоаналітичною лабораторією відділу охорони праці та екології підприємства.
Моніторинг виконання вимог природоохоронного законодавства здійснюється на підприємстві ЗАТ "РОСАВА" службами, в функції яких включено контроль різних екологічних аспектів діяльності підприємства, представлений в таблиці 1.
Таблиця 1. Моніторинг виконання законодавчих і нормативних документів.
Відділ охорони праці та екології |
Внутрішні комплексні перевірки стану навколишнього природного середовища підприємства. |
|
Внутрішні комплексні перевірки за культурою виробництва та виробничою санітарією на робочих місцях |
||
Відділ головного механіка |
Внутрішні комплексні перевірки за технічним станом об'єктів природоохоронного значення |
|
Департамент енергетики |
Внутрішні комплексні перевірки за раціональним використанням природних ресурсів. |
В дипломній роботі розглянуті питання екологічної оцінки шкідливих викидів підприємства виробництва шин ЗАТ "РОСАВА" (м. Біла Церква), проведений аналіз промислових викидів, опрацьовано питання контролю підприємства за викидами шкідливих речовин із джерел їх утворення та аналіз їх розсіювання на межі СЗЗ. Також розглянуті економічні питання, пов'язані з забрудненням атмосферного повітря шкідливими речовинами від стаціонарних і пересувних джерел викидів.
Розділ 1.Загальні дані про підприємство
Підприємство ЗАТ "Росава" відноситься до Міністерства промислової політики. Розташоване в східній частині міста , межує з промисловими підприємствами з півночі - ВАТ "Трібо" , з заходу - ТОВ "Інтер ГТВ" , з півдня - автодорогою , зі сходу - автотрасою Київ-Одеса.
Санітарно-захисна зона підприємства складає 300 м, згідно "Державних санітарних правил планування і забудови населених пунктів " № 173 від 19.06.1996 р., фактично до житлового району більше 1000 м.
Діяльністю підприємства є виробництво гумових покришок та камер , оптова та роздрібна торгівля автотоварами , хімічними продуктами , дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук.
Генеральний план підприємства приведений в додатку1.
1.1 Характеристика основних виробничих підрозділів як основних джерел забруднення навколишньої природного середовища
Виготовлення шин - багатоопераційний процес, що містить у собі виготовлення і переробку гумових сумішей, виготовлення допоміжних деталей, складання покришок, виготовлення автокамер, вулканізацію покришок, камер, діафрагми. Гумові суміші - складні багатокомпонентні системи, що містять різні каучуки, наповнювачі, вулканізуючі агенти, прискорювачі, модифікатори й інші інгредієнти. Які визначають експлуатаційні властивості готового виробу. Обумовлюють широкий спектр шкідливих речовин, що виділяються в повітря при їхній переробці і викликають необхідність контролю. Багатоопераційність процесу виробництва шин також формує специфічні особливості забруднення навколишнього середовища.
1.1.1 Підготовка й обробка матеріалів
Основним компонентом гумових сумішей є каучуки. При цьому природа каучуку впливає на умови його переробки. Синтетичні каучуки, що поступають на підприємство, використовуються у виробництві в основному без попередньої обробки. У той час як натуральний каучук піддається декристалізації і пластифікації. Декристалізацію здійснюють у розпіркових камерах, що обігріваються паром ( при температурі 90-100 С). Після дикристалізації в камерах каучук пластифікують при температурі 150 С. Процес пластифікації здійснюється в гумозмішувачах і на вальцах. У процесі пластифікації в повітря виділяються різні органічні сполуки, що відносяться до насичених і ненасичених вуглеводнів, які вентсистемами організовано виділяються в повітря. Усі хімічні добавки при їхній підготовці до використання в процесі виробництва шин газоподібних речовин не виділяють. Але в процесі їх растарки і транспортування в повітря можуть виділяться зважені речовини (пил).
Пил має змішаний склад. Мінливий у залежності від застосованих матеріалів. Постійно в складі пилу присутні технічний вуглець, сірка, окис цинку і інші речовини. Пил інгредієнтів , що виділяється в технологічному процесі, системами аспірації направляється на фільтри (80-95 % пилу).
При обробці гумових сумішей на вальцах, у шприцмашинах є гази гумозмішування, до складу яких входять - ацетальдегід, пентан, гексан, ізопрен, ізопропілбензол, толуол, сірчистий ангідрид і ін. Газоподібні викиди системами вентиляції викидаються в атмосферне повітря.
Зниження обсягів шкідливих викидів регулюється і рецептурно-технологічними заходами. Так, при використанні полімерної сірки в рецептурі гумових сумішей поліпшуються адгезіонну здатність гуми, що дозволяє істотно скоротити споживання бензину при процесі складання покришок.
1.1.2 Каландровий цех
У цеху каландрів встановлене устаткування для просочення, сушіння, термообробки й обгумовування кордних тканин, що йдуть на розкрій для виготовлення деталей шин у складальних цехах. Основним джерелом забруднення виробничих приміщень і атмосферного повітря є лінії просочення і термообробки кордних тканин.
При проведенні технологічного процесу просочення, сушіння і термообробки кордної тканини в повітря виділяються: формальдегід, аміак, резорцин, окис вуглецю, окисли азоту та ін. При обгумовуванні тканин виділяються гази, подібні газам гумозмішування. Всі ці речовини знаходяться в складі газових викидів у дуже незначних концентраціях, тому не можуть бути рекуперовані відомими методами (конденсація, адсорбція, абсорбція).
1.1.3 Складальний цех
У складальних цехах виробляється деталей шин ( вантажних, легкових і сільськогосподарських) і складання цих деталей у покришку, що надалі надходить у цехи вулканізації. Розкрій корду для вантажних покришок і накладення гумових прошарків і брекерних гум здійснюється на агрегатах із прослоечным каландром. Корд розкраюється на діагонально-різательних машинах під потрібним кутом, потім стики корду подаються на стикувальний транспортер пошарового агрегату Виготовлення гумових і тканевих бортових стрічок виробляється на ленторезачном агрегаті з трьох валковим прослоечным каландром. Розкрій тканин і корду для ділянки виготовлення крил виробляється на машині, установленої на ділянці виготовлення крил.
Для виготовлення протекторів передбачена установка з 2-х протекторних ліній і 2-х протекторних агрегатів ИРУ.
Виготовлення протекторів на протекторних агрегатах завершується процесом промазки клеєм нижньої частини і стиків протектора В цьому процесі виділяються в атмосферу пари бензину. Гумова суміш перед подачею в протекторний агрегат розігрівається на вальцах і в черв'ячному пресі. При цьому в атмосферу виділяються вуглеводні. Гумові клеї готуються розчиненням каучуку чи гумової суміші в бензині. Густі і рідкі клеї застосовуються для склеювання деталей при зборці покришок, виготовленні камер, обгумовуванні вентилів.
При виготовленні клеїв у клеєзмішувачах і в процесі їхнього використання в атмосферу виділяються пари бензину.
Для одержання обгумованого металокорду шириною полотна до 800 мм установлена лінія ЛОМК-800 -Б, для розкрою металокордних смуг лінії з різним кутом розкрою. Випуск металокордного полотна для легкових покришок здійснюється на лінії ЛОМК-800 вітчизняного виробництва. А його розкрій на імпортному устаткуванні фірми " Репіке". Ділянка розкрою текстильного корду оснащена устаткуванням фірми "Репіке". Весь технологічний процес по випуску профдеталей, шнурів, бортових кілець, крил, по зборці легкових покришок оснащена устаткуванням фірми "Піреллі". Виготовлення протекторних деталей здійснюється на устаткуванні фірми "Крупп". Фарбування покришок перед вулканізацією на устаткуванні фірми "Фата". Гумоперероблюючі агрегати імпортного виробництва легкових шин оснащені шприцмашинами холодного живлення, що забезпечують зменшення виділення газоподібних викидів при обробці гумових сумішей на 30-40 % у порівнянні з агрегатами вітчизняного виробництва, для живлення яких застосовуються підігрівальні вальци, що є джерелом виділення в навколишнє середовище газів гумозмішування.
1.1.4 Цех вулканізації
Основним технологічним обладнанням цехів вулканізації є форматори-вулканізатори різних типорозмірів 40", 55", 75". Форматори-вулканізатори працюють в автоматичному режимі. На різних форматорах завантаження і розвантаження автопокришок проходить вручну. При виробництві легкогрузових та грузових автопокришок механізована. Цикл вулканізації продовжується від 15 хвилин до 75 хвилин в залежності від типорозміру покришки.
Основне виділення забруднюючих речовин (газів вулканізації) відбувається в момент відкриття форматора-вулканізатора, потім виділення зменшується по мірі охолодження покришки на транспортних системах. До складу газів вулканізації входять - ацетальдегід, бензол, толуол, етилбензол, альфа-метилстирол та інші.
В цехах вулканізації на окремих дільницях виготовляють діафрагми, які використовуються як технологічне оснащення при вулканізації автопокришок. При виготовленні діафрагм в атмосферне повітря виділяються вуглеводні (гази гумозмішування та гази вулканізації).
1.1.5 Автокамерний цех
В автокамерному цеху виготовляють автокамери та обідні стрічки. Випуск автокамер здійснюється з гуми на основі бутилкаучуку. Бутилові камери володіють високим опором тепловому та озоновому старінню, низькою газопроникливістю в порівнянні з камерами з каучуків загального призначення. Застосування в рецептурі камерних сумішей стабілойла - 18 замість вазелінового мастила значно знижують виділення летких вуглеводнів від обладнання.
Камери виготовляють на камерних агрегатах, які укомплектовані черв'ячними машинами МЧТ. Деталі поступають на збереження, а потім на станки для розкрою та стиковці. Для виключення попадання сторонніх включень в готові камерні суміші, перед камерними агрегатами встановлені стрейнери.
Для запобігання склеювання камер на агрегатах шприцювання деталей застосовується тальк для внутрішньої поверхні автокамерного рукава. З ціллю виключення розпилення тальку в агрегатах є установка для його вловлювання. Зважені частинки тальку при барботуванні через воду осідають в цій установці. Також застосовується принцип мокрого талькування.
Вулканізація камер здійснюється на камерних вулканізаторах 45", 55", 75".
Вулканізовані камери подаються на заключні операції ( іспит на герметичність, монтаж та ін.). В процесі шприцювання, вулканізації камер та обідних стрічок в повітряне середовище виділяються вуглеводні та сірчистий ангідрид.
Розділ 2. Вплив діяльності підприємтсва на атмосферне повітря
2.1 Аналіз викидів забруднюючих речовин підприємства
ЗАТ "РОСАВА" є джередлом забруднення атмосферного повітря зваженими речовинами, вуглеводними, окислом вуглецю, сірчистис ангідридом та інш.
На підприємстві проведена інвентаризація стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в 2004 році , яка виконана Інститутом гігієни та медичної екології АМНУ ім. Марзєєва . Звіт інвентаризації погоджений ДУЕПР Київської області в 2004 р. Одержаний дозвіл ДУЕПР Київської області № 326.17.029 від 17.11.2006 р. на викиди , який дійсний до 01.01.2008 р.
Підприємство взято на державний облік 27.10.2004 р. за № 320806/2004р.
Згідно проведеної інвентаризації на підприємстві всього джерел викидів - 557 , в атмосферне повітря викидається 77 речовин, забезпечені ПГОУ - 44 джерела , що складає - 100% від кількості джерел викидів , які повинні бути забезпечені ПГОУ. З них 8 джерел технологічні , в резерві 7 , паспортизовані та зареєстровано в ДУЕПР - 66. ПГОУ представлені циклонами , фільтрами.
Перелік речовин, що викидаються атмосферне повтіря підприємством представлений в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря |
|||||
№ пп |
Найменування речовини |
ГДК, м.р., ОБРВ, мг/м3 |
Клас небезпеки |
Потужність викиду забруднюю-чої речови-ни, т/рік. * |
|
Алкілсульфат натрію |
0,01 |
4 |
0,017 |
||
Заліза оксид ( в перерахунку на залізо ) |
0,4 |
3 |
0,022 |
||
Марганець та його з"єднання в перерахунку (на діоксид марганцю ) |
0,01 |
2 |
0,034 |
||
Міді оксид ( в перерахунку на мідь ) |
0,02 |
2 |
0,000017 |
||
Натрію гідроокис ( натр їдкий, сода каустична ) |
0,01 |
2 |
0,55 |
||
Нікелю окис (в перерахунку на нікель ) |
0,01 |
2 |
0,0000017 |
||
Свинець та його з"єднання, окрім тетраетилсвинцю (в перерахунку на свинець) |
0,001 |
1 |
0,00005 |
||
Хром шестивалентний ( в перерахунку на триокис хрому ) |
0,0015 |
1 |
0,0002 |
||
Цинку окис ( в перерахунку на цинк ) |
0,5 |
3 |
1,1961 |
||
Азоту діоксид |
0,085 |
2 |
9,1807 |
||
Аміак |
0,2 |
4 |
1,4548 |
||
Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі HCL |
0,2 |
2 |
0,001 |
||
Кислота сірчана по молекулі H2SO4 |
0,3 |
2 |
1,8525 |
||
Кремнію діоксид аморфний (Аеросил-175) |
0,02 |
3 |
2,8233 |
||
Озон |
0,16 |
1 |
0,00007 |
||
Сажа |
0,15 |
3 |
0,0042 |
||
Селену діоксид ( в перерахунку на селен ) |
0,0001 |
1 |
0,0018 |
||
Ангідрид сірчистий |
0,5 |
3 |
29,6823 |
||
Сірка елементарна |
0,07 |
4 |
2,1424 |
||
Вуглецю оксид |
5,0 |
4 |
38,2843 |
||
Фториди, газоподібні з"єднання (фтористий водень, 4-фтор. кремній) |
0,02 |
2 |
0,0016 |
||
Фториди добре розчинні неорганічні (фториди і гекс.натрію) |
0,03 |
2 |
0,0002 |
||
Хлор |
0,1 |
2 |
0,0097 |
||
Гексан |
60,0 |
4 |
3,1128 |
||
Пентан |
100,0 |
4 |
2,288 |
||
Циклогексан |
1,4 |
4 |
5,1208 |
||
Циклопентан (пентаметилен) |
0,1 |
1,8392 |
|||
1,3 - Бутадієн (дивініл) |
3,0 |
4 |
1,587 |
||
Гептен |
0,35 |
3 |
0,97 |
||
2 - Метилбутадієн ( ізопрен ) |
5,0 |
3 |
5,6469 |
||
Бензол |
1,5 |
2 |
2,0168 |
||
Ізопропілбензол (кумол) |
0,014 |
4 |
5,2096 |
||
Ксилол |
0,2 |
3 |
7,7375 |
||
Альфа-Метилстирол |
0,04 |
3 |
11,1309 |
||
Стирол |
0,04 |
2 |
0,97 |
||
Толуол |
0,6 |
3 |
2,2179 |
||
1,2,4 - Триметилбензол |
0,04 |
2 |
1,3565 |
||
Етилбензол |
0,02 |
3 |
4,7231 |
||
Дихлордифторметан (фреон-12) |
100,0 |
4 |
1,5 |
||
Трихлоретилен |
4,0 |
3 |
0,084 |
||
Епіхлоргідрин |
0,2 |
2 |
0,0001 |
||
1,3 - Дигідробензол (резорцин) |
0,015 |
3 |
3,8342 |
||
Спирт бутиловий |
0,1 |
3 |
0,11 |
||
Етиленгліколь (етадіол) |
1,0 |
3 |
5,6884 |
||
Ацетальдегід |
0,01 |
3 |
2,0545 |
||
Формальдегід |
0,035 |
2 |
9,9136 |
||
Ацетон |
0,35 |
4 |
0,49 |
||
Ангідрид фтальовий (пари, аерозоль) |
0,1 |
2 |
0,093 |
||
Кислоти жирні синтетичних фракцій С10-С16 |
0,1 |
0,042 |
|||
N-Циклогексил-2-бензтіазоліл-сульфенамід (сульфенамід Ц), |
0,07 |
3 |
0,61 |
||
2,2-Дибензтіазолілдисульфід (альтакс) |
0,08 |
3 |
0,12 |
||
2-Меркаптобензотіазол (каптакс) |
0,12 |
3 |
0,11 |
||
Бензин (нафтовий, малосірчистий, в перерахунку на вуглець) |
5,0 |
4 |
864,0745 |
||
Каніфоль талова (ГОСТ-14201-74) |
0,5 |
3 |
0,13 |
||
Масло мінеральне нафтове (веретенне, машинне, циліндрове та інш.) |
0,05 |
3 |
0,84 |
||
Вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265 П та інш.) |
1,0 |
4 |
12,5477 |
||
Вулканізовані гази шинного виробництва (по амінам) |
0,002 |
3 |
0,11 |
||
Зважені речовини недеференційовані по складу |
0,5 |
3 |
1,6913 |
||
N-Ізопропіл-N-феніл-n-фенілендіамін (діафен ФП) |
0,02 |
- |
1,9824 |
||
Кислота бензойна |
0,03 |
3 |
0,18 |
||
Пил фенолформальдегідної смоли резольного типу |
0,04 |
- |
0,017 |
||
Емульсол (склад: вода-97,6 %, нітрат натрію - 0,2 % та інш.) |
0,05 |
- |
0,36 |
||
Гексол |
- |
- |
0,39 |
||
Пил крейди |
- |
- |
0,45 |
||
Пил деревини |
0,1 |
- |
0,32 |
||
Пил тальку |
- |
- |
0,37 |
||
Пил гуми |
0,5 |
4 |
0,98 |
||
Сантогард |
- |
- |
0,44 |
||
Пил легованої сталі |
0,1 |
- |
0,0025 |
||
Пил абразивно-металічний |
0,4 |
- |
0,37 |
||
Кислота щавелева |
0,015 |
- |
0,0066 |
||
Вуглеводні |
- |
- |
309,5744 |
||
Фториди |
- |
2 |
0,0023 |
||
Пил вуглецю технічний |
0,15 |
3 |
22,7438 |
||
Пил каоліну |
- |
- |
18,4506 |
||
Кремнію окис |
- |
- |
0,0015 |
||
Пил ворсу |
- |
- |
0,26 |
На вуглеводні, зважені речовини недиференційовані по складу, пил крейди, пил тальку, сантогард, фториди, пил вуглецю технічного, пил каоліну, кремнію окис, пил ворсу та гексол встановлені тимчасові погоджені викиди до затвердження ГДК (ОБУВ) н.м.
Якісний склад пилу після першої стадії гумозмішування приведений в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 Якісний склад пилу після першої стадії гумозмішування
Найменування речовини |
% |
|
Технічний вуглець |
69,79 |
|
Цинкові білила |
15,35 |
|
Діафен ФП |
5,08 |
|
Ацетонаніл |
3,75 |
|
Сажа біла БС-120 |
3,14 |
|
Модифіктор КС |
1,69 |
|
Фталевий ангідрид |
0,6 |
|
Крейда |
0,6 |
Якісний склад пилу після другої стадії гумозмішування приведений в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 Якісний склад пилу після другої стадії гумозмішування
Найменування речовини |
% |
|
Сірка |
40,0 |
|
Сульфенамід |
30,0 |
|
Гексол |
10,0 |
|
Сантогард |
7,0 |
|
Тіазол (альтакс) |
6,0 |
|
Бензойна кислота |
6,8 |
|
Каптакс |
0,2 |
Якісний склад пилу після від аераційних лихтарів підготовчого цеху приведений в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 Якісний склад пилу після від аераційних лихтарів підготовчого цеху
Технічний вуглець |
66,359 |
|
Цинкові білила |
2,216 |
|
Сажа біла БС-120 |
8,298 |
|
Діафен ФП |
6,340 |
|
Сірка |
5,516 |
|
Ацетонаніл |
4,871 |
|
Модифіктор КС |
0,032 |
|
Сульфенамід Ц |
0,365 |
|
Каолін |
1,465 |
|
Сантогард |
1,297 |
|
Гексол |
0,597 |
|
Крейда |
1,221 |
|
Тіазол (альтакс) |
0,211 |
|
Фталевий ангідрид |
0,421 |
|
Бензойна кислота |
0,426 |
|
Каптакс |
0,365 |
Якісний склад пилу після від зважування інгредієнтів приведений в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Якісний склад пилу після від зважування інгредієнтів
Цинкові білила |
26,786 |
|
Сірка |
22,322 |
|
Сульфенамід Ц |
14,732 |
|
Діафен ФП |
9,822 |
|
Ацетонаніл |
8,036 |
|
Сажа біла БС-120 |
6,696 |
|
Модифіктор КС |
4,464 |
|
Гексол |
3,125 |
|
Фталевий ангідрид |
1,339 |
|
Крейда |
0,893 |
|
Тіазол (альтакс) |
0,893 |
|
Сантогард |
0,446 |
|
Бензойна кислота |
0,223 |
|
Каптакс |
0,223 |
Якісний склад пилу після від систем пилозбирання в підготовчому цеху приведений в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6Якісний склад пилу після від систем пилозбирання в підготовчому цеху
Найменування речовини |
% |
|
Технічний вуглець |
83,55 |
|
Цинкові білила |
4,48 |
|
Сірка |
4,18 |
|
Сульфенамід Ц |
1,86 |
|
Діафен ФП |
1,04 |
|
Ацетонаніл |
0,97 |
|
Сажа біла БС-120 |
0,97 |
|
Модифіктор КС |
0,75 |
|
Гексол |
0,6 |
|
Фталевий ангідрид |
0,45 |
|
Крейда |
0,3 |
|
Тіазол (альтакс) |
0,22 |
|
Сантогард |
0,22 |
|
Бензойна кислота |
0,15 |
|
Каптакс |
0,04 |
Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при просушуванні корду приведений в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при просушуванні корду
Найменування речовини |
% |
|
Резорцин |
5,0-10,0 |
|
Етиленгликоль |
3,0-5,0 |
|
Інші вуглеводні |
92,0-85,0 |
Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при термообробці корду приведений в таблиці 2.8 .
Таблиця 2.8 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при термообробці корду
Найменування речовини |
% |
|
1 |
2 |
|
Резорцин |
3,0-5,0 |
|
Етиленгликоль |
15,0-20,0 |
|
Інші вуглеводні |
82,0-75,0 |
Кількісні та якісні характеристики забруднюючих речовин представлені на основі лабораторних замірів.
Згідно приведеної в додатку статистичної звітності 2-ТП (повітря) за 2007 рік в атмосферне повітря було викинуто 625,814 т. забруднюючих речовин, перелік яких приведений в таблиці 2.9.
Таблиця 2.9 Сумарні викиди забруднюючих речовин та груп речовин від підприємства ЗАТ "РОСАВА" за 2007 рік .
Найменування забруднюючих речовин |
Викид, т/рік |
|
Метали та їх сполук |
0,869 |
|
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна) |
30,433 |
|
Сполуки азоту |
2,766 |
|
Діоксид та інші сполуки сірки |
25,455 |
|
Оксид вуглецю |
17,43 |
|
Озон |
0,000 |
|
Органічні аміни |
0,086 |
|
Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС) |
371,321 |
|
Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) |
177,077 |
|
Хлор та його сполуки (в перерахунку на хлор) |
0,012 |
|
Фтор та його сполуки (в перерахунку на фтор) |
0,011 |
|
Фреони |
0,354 |
Основними забруднювачами атмоферного повітря є:
пари бензину - 325,463 т.
сірчистий ангідрид - 22,186 т.
оксид вуглецю - 17,43 т.
оксиди азоту - 2,204 т.
вуглеводні - 177,077 т.
В 2006 році в атмосферне повітря було викинуто 657,868 т. забруднюючих речовин, перелік яких приведений в таблиці 2.10.
Таблиця 2.10 Сумарні викиди забруднюючих речовин та груп речовин від підприємства ЗАТ "РОСАВА" за 2006 рік .
Найменування забруднюючих речовин |
Викид, т/рік |
|
Металів та їх сполук |
0,847 |
|
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна) |
31,468 |
|
Сполуки азоту |
3,417 |
|
Діоксид та інші сполуки сірки |
26,422 |
|
Оксид вуглецю |
21,187 |
|
Озон |
0,000 |
|
Органічні аміни |
0,088 |
|
Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС) |
372,310 |
|
Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) |
201,182 |
|
Хлор та його сполуки (в перерахунку на хлор) |
0,012 |
|
Фтор та його сполуки (в перерахунку на фтор) |
0,014 |
|
Фреони |
0,921 |
Зменшення викидів забруднюючих речовин за період 2006-2007 рр. відбулось в зв'язку зі зменьшенням об'ємів виробництва та змінами в технологічному процесі виготовлення шин, проведенням ряду заходів по зменшенню впливу виробництва на атмосферне повітря та навколишнє природне середовище в цілому. Даний процес відображено на рис. 1 та рис. 2.
Рис.1 Динамика викидів забруднюючих речовин підприємства ЗАТ "РОСАВА" за період 2006-2007 рр.
Рис.2 Динамика викидів забруднюючих речовин підприємства ЗАТ " РОСАВА" за період 2006-2007 рр.
2.2 Характеристика газоочисних споруд підприємства ЗАТ "РОСАВА"
Характеристика газоочисних споруд, які встановлені на підприємстві приведена в таблиці 2.11. Перевірка ефективності проводиться вентиляційним бюро відділу головного механіка та екологічною лабораторією відділу охорони праці та екології, КПД в середньому 85-95%. ПГОУ підприємства представлені циклонами, фільтрами. Швидкість повітря в аспіраційних системах першої стадії гумозмішування становить 4,2-5,1 м/с. в аспіраційних системах другої стадії гумозмішування - 2,81-3,64 м/с.
Таблиця 2.11 Характеристика пилогазоочисного обладнання підприємства ЗАТ "РОСАВА"
Цех, дільниця, номер джерела, найменування ГОУ |
Діам. труби до ф. м |
Діам. труби після ф., м та О мі/с |
Найменува-ння ЗР |
Концентра-ція ЗР, мг/мі |
Дозволений обсяг викидів, г / сек |
Ефект. ПГОУ, % |
|
Підготовчий цех. Дж №1 (А-1) СМЦ-166А |
0,5 |
0,5 2,2 |
Пил інгред. Вуглеводні |
9,7 48,64 |
0,0213 0,107 |
96,83 |
|
Дж. № 2 (А-3) СМЦ-166А |
0,4 |
0,3 2,06 |
Пил інгред. Вуглеводні |
11,7 29,61 |
0,0240 0,061 |
95,0 |
|
Дж. № 3 (А-5) СМЦ-166А |
0,4 |
0,78 2,25 |
Пил інгред. Вуглеводні |
11,6 34,67 |
0,0260 0,078 |
90,67 |
|
Дж. № 4 (А-6) РЦІЕ 23,4-36-01 |
0,38 |
0,45 0,39 |
Пил інгред. Вуглеводні Діоксид сірки |
14,1 15,38 2,05 |
0,0055 0,006 0,0008 |
89,65 |
|
Дж. № 5 (А- 7) СМЦ-166А |
0,45 |
0,58 3,53 |
Пил інгред. Вуглеводні |
7,93 10,76 |
0,0280 0,038 |
84,1 |
|
Дж. № 6 (А- 8) РЦІЕ 31,2-48-01 |
0,32 |
0,45 0,37 |
Пил інгред. Вуглеводні Діоксид сірки |
11,89 27,02 5,4 |
0,0044 0,01 0,002 |
90,06 |
|
Дж. № 7 (А-9) СМЦ-166А |
0,53 |
0,55 2,04 |
Пил інгред. Вуглеводні |
14,71 38,24 |
0,030 0,078 |
89,97 |
|
Дж. № 11 (А-13) СМЦ-166А |
0,42 |
0,8 2,31 |
Пил інгред. Вуглеводні |
12,99 20,78 |
0,030 0,048 |
91,1 |
|
Дж. № 12 (А- 14) РЦІЕ 23,4-36-01 |
0,3 |
0,45 0,27 |
Пил інгред. Вуглеводні Діоксид сірки |
12,22 11,11 1,48 |
0,0033 0,00298 0,0004 |
90,67 |
|
Дж. № 13 (А- 15) СМЦ-166А |
0,3 |
0,3 2,55 |
Пил інгред. Вуглеводні |
9,8 23,14 |
0,0250 0,059 |
92,05 |
|
Дж. № 14 (А- 17) СМЦ-166А |
0,4 |
0,45 2,35 |
Пил інгред. Вуглеводні |
14,04 20,85 |
0,0330 0,0049 |
90,65 |
|
Дж. № 15 (А-18) РЦІЕ 23,4-36-01 |
0,3 |
0,440,58 |
Пил інгред.Вуглеводні |
9,6612,07 |
0,00560,007 |
92,1 |
|
Дж. № 16 (А-19)СМЦ-166А |
0,4 |
0,48 |
Пил інгред.Вуглеводні |
11,8124,89 |
0,02800,059 |
85,31 |
|
Дж. № 17 (А-20)РЦІЕ 23,4-36-01 |
0,32 |
0,320,35 |
Пил інгред.ВуглеводніДіоксид сірки |
13,7120,01,71 |
0,00480,0070,0006 |
89,06 |
|
Дж. №18 (А-21)СМЦ-166А |
0,4 |
0,52,44 |
Пил інгред. |
3,73 |
0,0091 |
95,9 |
|
Дж. № 356(А-22) Пакетування |
0,32 |
0,35-- |
Пил інгредієнтів |
4,29 |
0,0021 |
82,1 |
|
Дж. № 27(В-105) |
2,423,0 |
Пил каолінуВуглеводні |
4,445,22 |
0,10101,040 |
84,0 |
||
Дж. № 29(В-107) |
2,424,8 |
Пил каолінуВуглеводні |
4,2745,16 |
0,10601,120 |
85,1 |
||
Дж. № 32 ПП-1ГЦ-4К-ФР-15-01 |
0,16 |
0,260,74 |
Пил інгред. |
18,24 |
0,0135 |
98,13 |
|
Дж. № 33 ПП-2ГЦ-4К-ФР-15-01 |
0,16 |
0,260,72 |
Пил інгред. |
15,28 |
0,0110 |
98,34 |
|
Автокамерний цехСтикування рукавів дж. № 51СМЦ-166А |
0,32 |
0,41,03 |
Пил тальку |
7,77 |
0,008 |
90 |
|
Шероховка пятки вентиля.Дж. № 56ЦН-6-45 |
0,15 |
0,350,77 |
Пил гуми |
25,19 |
0,0194 |
80 |
|
Піскоструйний агрегатДж. № 57СИОТ № 2 |
0,15 |
0,250,48 |
Пил металево- абразивний |
1,04 |
0,0005 |
84 |
|
Ц П С Просів сіркиДж. № 219ФРКН-30В |
0,32 |
0,351,03 |
Пил сірки |
10,1 |
0,0104 |
95 |
|
Ц П С Подрібнення каніфолі Дж.220ФРКН-30В |
0,2 |
0,4 1,03 |
Пил каніфолі |
6,31 |
0,0065 |
95 |
Низька ефективність більшості місцевих викидів, низькі об"єми повітря, призводять до малої ефективності аспіраційних систем,так як пил та гоазоподібні речовини, що викидаються в процесі роботи, вловлюються не повністю і значна їх кількість поступає в приміщення цеху.
Для збільшення ефективності роботи аспіраційних систем на підприємстві проводиться ряд заходів по поліпшенню їх роботи, а саме реконструкція аспіраційних систем 1 та 2 стадії гумозмішування, проведення систематичних чисток фільтрів, налагодження і модернізація систем пилозбирання в підготовчому цеху. Результати проведення реконструкції 2 стадії гумозмішування приведені в таблиці 2.12.
Таблиця 2.12 Стан виконання заходів щодо знижекння обсягів викидів забруднюючих речовин до нормативного рівня.
№ пп |
Номер джерела |
Найменування заходів |
Найменування речовини |
Обсяг викидів до виконання заходу, г/с |
Обсяг викидів після виконання заходу, г/с |
Гранично допустимий обсяг викидів, г/с |
Ефекитивність впровадженого заходу, т/рік |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
4 |
Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування |
Зважені речовини |
0,055 |
0,002442 |
0,0027 |
0,065 |
||
6 |
Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування |
Зважені речовини |
0,0044 |
0,0017 |
0,0022 |
0,042 |
||
8 |
Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування |
Зважені речовини |
0,004 |
0,0022 |
0,0022 |
0,058 |
||
10 |
Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування |
Зважені речовини |
0,0025 |
0,00106 |
0,00106 |
0,069 |
||
12 |
Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування |
Зважені речовини |
0,0033 |
0,00155 |
0,00177 |
0,033 |
||
15 |
Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування |
Зважені речовини |
0,0056 |
0,0034 |
0,0035 |
0,048 |
||
17 |
Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування |
Зважені речовини |
0,0048 |
0,0021 |
0,0022 |
0,061 |
||
250 |
Впровадження системи пилозбирання на бункерном скалді технічного вуглецю |
Пил технічного вуглецю |
0,038 |
0,0216 |
0,0216 |
0,799 |
||
251 |
Впровадження системи пилозбирання на бункерном скалді технічного вуглецю |
Пил технічного вуглецю |
0,038 |
0,0216 |
0,0216 |
0,799 |
2.3 Заходу щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах
Заходу щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах виконані згідно РД 52.04.52.-.85.
Розглянуто три режими роботи підприємства.
Перший режим роботи підприємства передбачає здійснення комплексу мір, що забезпечують скорочення викидів забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери приблизно на 10 %.
Ці заходи носять організаційно-технічний характер, їх можна швидко здійснити і вони приводять до зниження продуктивності підприємства:
Підсилити контроль за точним дотриманням технологічного регламенту виробництва.
Підсилити контроль за роботою контрольно-вимірювальних приладів і автоматично систем керування технологічними процесами.
Підсилити контроль за герметичністю місць пересипання матеріалів, що пилять, газоходних систем і агрегатів та інших джерел пилу, газох викидів.
Забезпечити безперебійну роботу всіх пилоочисних систем і споруджень та їх окремих елементів. Не допускати в ці дні їх відключення на профілактичні огляди, ревізії і ремонтні роботи, а також зниження продуктивності цих систем і споруджень.
Забезпечити посилений контроль за технологічним станом і експлуатацією всіх газоочисних установок.
Обмежити вантажно-розвантажувальні роботи, зв'язані зі значними виділеннями в атмосферу забруднюючих речовин.
Інтенсифікувати вологе збирання виробничих приміщень підприємства, де це допускається правилами техніки безпеки.
Забезпечити інструментальний контроль ступеня очищення газів на пилогазоочисних установках, викидів шкідливих речовин в атмосферу безпосередньо на джерелах і на границі санітарно-захисної зони.
Другий режим роботи підприємства містить у собі всі заходи, розроблені для першого режиму, а також заходу, розроблені для джерел викидів 2 стадії гумозмішування (підвищення ефективності пилогазоочисних установок до 95 % у підготовчому цеху), для джерел, які відносяться до транспортних системи гранул (заміна каолінової суспензії на ізолюючий розчин на основі ПАР в підготовчому цеху), для джерел каландрового цеху (упровадження термокаталитического знешкодження газоподібних речовин каландрового цеху).
Третій режим роботи підприємства містить у собі всі заходи, розроблені для першого і другого режиму роботи. Крім цього:
забороняється робити розвантаження, затарювання технічного вуглецю, розвантажування білої сажі, заправлення машин мастилами;
зменшити роботу вулканізаційних пресів;
забороняється в'їзд автотранспорту на територію підприємства;
забезпечити ретельне прибирання цехів і території підприємства.
2.4 Лабораторний контроль за досягнення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві
Відділу охорони праці та екології підпорядкована екологічна лабораторія, яка атестована на право виконання вимірювань величин наведених в паспорті лабораторії.
Атестат атестації № 07А062/480 , виданий 17.10.2006 р., термін дії до 17.10.2008 р. Контроль за дотриманням нормативів ГДВ ведеться як на межі СЗЗ так на джерелах викидів.
Контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря проводиться згідно " Положення про організацію системи контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з джерел підприємств шинної, гумопереробної та азбесто-технічної промисловості".
Об'єктами безпосереднього контролю викидів є окремі джерела. В кожному корпусі підприємства вибрано однотипне обладнання, від якого відбираються пилогазові проби повітря,при цьому вибрані джерела викидів, які по можливості знаходяться на певній відстані один від одного.
В шинній промисловості використовуються експериментальні методи контролю. Контроль за викидами забруднюючих речовин здійснюється по найбільш поширеним забруднювачам атмосферного повітря зігдно затвердженого плану-графіку. Вибір забруднювачів для контролю проводиться на основі підрахунку кількості викиду даної речовини та її токсикологічної оцінки (максимально-разове ГДК цих речовин в атмосферному повітрі).
В таблиці 2.13 приведені результати лабораторного контролю деяких джерел викидів підприємства.
На підприємстві також проводиться відомчий лабораторний контроль атмосферного повітря на межі СЗЗ східного промвузла , в житловій забудові.
Ситуаційна карта підприємства представлена на рис.
В 2007 році, згідно погодженого з міськСЕС плану графіку, дослідження проводились на межі СЗЗ по 8 інгредієнтам (вуглецю оксид , вуглеводні , сірчистий ангідрид , діоксид азоту , фенол , формальдегід , аміак, завислі речовини). Перевищення ГДК не виявлено.
Результати досліджень атмосферного повітря на границі СЗЗ представлені в таблиці 2.14.
Таблиця 2.13 Результати лабораторного контролю джерел викидів підприємства за 2007 рік.
Місце відбору проби. № джерела, цех, дільниця |
Темпера-тура,°С |
Р, дина- мічний тиск, мм.в. ст |
Швидкість газу в газоході, м / сек |
Обґєм газоповітряної су міші, мі / сек |
Найме-нування шкідливої речовини |
Концентрація шкідливих речовин, мг / мі |
Фактичний викид г / сек |
Г Д В г / сек |
Метод визначення |
|
Автокамерний цех. Дж. № 51 Стикув. А/к |
19 |
5,71 |
9,7 |
1,14 |
Пил тальку |
5,11 ± 0,15 |
0,005825 |
0,0080 |
Гравіметричн. |
|
Дж. № 56 Шеро ховка пґятки /в |
20 |
0,97 |
4,0 |
0,35 |
Пил гуми |
42,11±0,52 |
0,01474 |
0,01940 |
Гравіметричн. |
|
втокамерний цех. Дж. № 46 |
18 |
12,8 |
1,48 |
Пил талькуВуглеводні |
2,62 ±0,164,9 |
0,003880,00725 |
0,00440,045 |
Гравіметричн.ГАУ 623 ПИ-05 |
||
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 191 |
21 |
10,1 |
0,66 |
Бензин |
163,04 |
0,10760 |
0,890 |
Колориметр. |
||
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 194 |
21 |
22,6 |
1,29 |
Бензин |
65,22 |
0,08413 |
0,9832 |
Колориметр. |
||
Складальний цех №1. Дж. № 121 |
21 |
11,7 |
0,85 |
Бензин |
164,84 |
0,14011 |
3,044 |
Колориметр. |
||
Складальний цех №1. Дж. № 113 |
24 |
8,0 |
3,6 |
Вуглеводні Бензин Діоксид сірки |
17,48 66,89 6,697 |
0,06293 0,24080 0,02411 |
0,097 0,300 0,040 |
ГАУ 623 ПИ 05Колориметр.Колориметр. |
||
Складальний цех №1. Дж. № 120 |
24 |
5,0 |
0,88 |
Вуглеводні |
14,3 |
0,01260 |
0,0870 |
ГАУ 623 ПИ 05 |
||
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 162 |
26 |
2,6 |
0,89 |
Діоксид сірки Вуглеводні Оксид вуглецю |
6,22 ±0,76 12,8 0,45 |
0,00554 0,01139 0,00040 |
0,0094 0,023 0,0017 |
Колориметр. ГАУ 623 ПИ-05ГА ГХ - 4 |
||
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 166 |
22 |
3,2 |
1,38 |
Діоксид сірки Вуглеводні Оксид вуглецю |
5,66 ±0,08 9,9 0,52 |
0,00781 0,01366 0,00072 |
0,008 0,019 0,0013 |
Колориметр. ГАУ 623 ПИ-05ГА ГХ -4 |
||
Складальний цех № 2 Дж. № 142 |
22 |
16,8 |
4,58 |
Бензин |
10,0 |
0,0458 |
0,05 |
Колориметр. |
||
Складальний цех № 2 Дж. № 157 |
22 |
8,6 |
1,3 |
Вуглеводні Діоксид сірки Оксид вуглецю |
6,22 4,8 ±0,76 0,25 |
0,0081 0,0062 0,00033 |
0,0186 0,0078 0,0005 |
ГАУ 623 ПИ-05Колориметр.ГА ГХ - 4 |
||
Цех вулканізації №2 Дж. № 202 |
22 |
12,8 |
1,33 |
Вуглеводні Діоксид сірки |
5,2 2,15 ±0,23 |
0,00572 0,00286 |
0,006 0,003 |
ГАУ 623 ПИ-05Колориметр. |
Таблиця 2.14 Результати досліджень атмосферного повітря на границі СЗЗ лабораторії ВОП та Е ЗАТ "РОСАВА" за 2007 рік.
№ пп |
Точка відбору |
Шкідливі речовини |
Мінімальний вміст, мг / мі |
Максимальний вміст, мг/мі |
Кіль-кість ана- лізів |
ГДК,мг / мі |
Кіль- кість перевищень |
|
1 |
ССЗ.Точка № 11Підвітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
Нижче м / в0,021Нижче м/вНижче м / в1,60,20,0132,2 |
0,00290,0210,00770,262,10,30,0252,2 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
2 |
СЗЗ.Точка №11Навітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
0,0060,0210,008Нижче м / в1,10,30,0134,0 |
0,00860,0310,0230,264,30,40,0254,0 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
3 |
ССЗ.Точка № 7Підвітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
Нижче м/в0,0043Нижче м/вНижче м/в1,00,0470,0262,8 |
0,00060,0043Нижче м/в0,261,50,0590,0523,4 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
4 |
СЗЗ. Точка № 7Навітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
0,0018Нижче м/вНижче м / вНижче м / в3,50,0590,0123,0 |
0,00230,021Нижче м/в0,263,80,0590,0243,1 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
5 |
ССЗ. Точка № 6Підвітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
Нижче м / в0,0210,0077Нижче м / в1,10,20,0133,1 |
Нижче м/в0,0310,00770,261,10,40,0193,8 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
6 |
ССЗ. Точка № 6Навітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
Нижче м / вНижче м / вНижче м / в0,261,00,3Нижче м/в3,0 |
Нижче м/в0,021Нижче м/в0,261,10,50,0193,0 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
7 |
СЗЗ. Точка № 10Підвітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
0,0015Нижче м / в0,008Нижче м / в0,50,047Нижче м/в2,6 |
0,0029Нижче м/в0,0160,260,90,0470,0522,9 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
8 |
СЗЗ. Точка № 10Навітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовини |
Нижче м / вНижче м/в0,008Нижче м /в |
0,0015Нижче м/в0,0080,26 |
3333 |
0,010,20,0350,5 |
Не виявлені |
|
Оксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
0,20,012Нижче м / в2,5 |
0,50,0350,0262,9 |
3333 |
5,00,50,0855,0 |
||||
9 |
СЗЗ. Точка № 13Підвітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
0,00140,0830,00760,252,90,2Нижче м/в3,5 |
0,00570,10,00760,53,60,5Нижче м/в4,0 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
10 |
СЗЗ. Точка № 13Навітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
0,00140,0620,00760,251,0Нижче м / вНижче м/в2,2 |
0,00280,10,00760,51,1Нижче м/вНижче м/в2,9 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
11 |
СЗЗ. Точка №9Підвітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
0,0059Нижче м / в0,007Нижче м / в2,50,30,0113,4 |
0,0088Нижче м/в0,00780,263,00,40,0133,4 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
12 |
СЗЗ. Точка №9Навітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
0,003Нижче м / вНижче м/в0,261,60,20,0132,9 |
0,003Нижче м/вНижче м/в0,52,80,50,0253,2 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
13 |
СЗЗ. Точка № 8Підвітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
0,0027Нижче м/в0,0075Нижче м/в2,90,2Нижче м / в3,8 |
0,0055Нижче м/в0,0220,243,60,4Нижче м / в3,8 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
14 |
СЗЗ. Точка № 8Навітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
Нижче м/вНижче м/вНижче м / вНижче м/в1,00,1Нижче м / в4,1 |
0,0027Нижче м/вНижче м/ в0,241,60,4Нижче м/в4,1 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявленіНе виявлені |
|
15 |
СЗЗ. Точка № 12Підвітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
0,006Нижче м/в0,0230,261,50,30,0124,4 |
0,0090,0420,0310,51,90,440,0124,7 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
16 |
СЗЗ. Точка № 12Навітряна сторона |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
0,003Нижче м / в0,0230,260,60,20,0254,2 |
0,006Нижче м/в0,0310,50,70,50,0254,3 |
3333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
17 |
Селітебна зонаТочка № 14 |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
Нижче м / вНижче м/вНижче м/вНижче м/в1,10,3Нижче м / в4,3 |
0,003Нижче м/в0,00780,261,20,5Нижче м / в4,6 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
|
18 |
Селітебна зонаТочка № 15 |
ФенолАміакФормальдегідЗавислі речовиниОксид вуглецюДіоксид сіркиДіоксид азотуВуглеводні |
Нижче м / вНижче м / вНижче м / вНижче м/в1,40,2Нижче м/в4,6 |
Нижче м/ вНижче м/ в0,0150,251,70,40,0374,6 |
33333333 |
0,010,20,0350,55,00,50,0855,0 |
Не виявлені |
Розділ 3
3.1 Платежі за забруднення атмосферного повітря
Забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України проголошено ст. 16 Конституції серед обов'язків нашої держави.
З метою реалізації державної політики в цій сфері прийнято Закон № 1264, яким, зокрема, запроваджено збір за забруднення навколишнього природного середовища. Згідно зі ст. 44 цього Закону вказаний збір установлюється на підставі фактичних обсягів викидів у навколишнє природне середовище. Існування зазначеного збору зумовлено необхідністю часткової компенсації негативного впливу на природу різного роду шкідливих та небезпечних факторів, що виникають у процесі господарської діяльності. Розуміючи, що згаданий вплив є об'єктивно неминучим, Закон № 1264 передбачає економічне стимулювання суб'єктів підприємництва до скорочення забруднення навколишнього середовища. Передбачено, що збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні перелічених суб'єктів.
Згідно правил встановлення нормативів збору та справляння зборів за забруднення навколишнього природного середовища збір сплачується за:
- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.
Стаціонарне джерело забруднення атмосфери - це підприємство, цех, агрегат, установка чи інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
До пересувних джерел забруднення відносить транспортні засоби, рух яких супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.
При цьому об'єктом обчислення збору є обсяги фактично використаних такими пересувними джерелами видів пального, унаслідок спалювання яких утворюються забруднюючі речовини.
Так, за 2006 рік підприємством сплачено за забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами від стаціонарних та пересувних джерел забруднення 19 020,4 грн. В 2007 році було сплачено - 41071,81 грн. Збільшення платежів відбулось в зв"язку з введенням нового коефіцієнту до норматива плати з 1,082 до 2,37, коригуючі коефіцієнти 1,2 та 1,25. Дані приведені в таблицях 3.1 і 3.2.
Таблиця 3.1 Збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік .
Назви забруднюючих речовин, видів пального та їх технологічні ознаки |
Фактичні обсяги викидів використаного пального, тонн (одиниць ) |
Нормативи збору згідно з додатком 1 до постанови КМУ від 01.03.99 №303 грн./т (грн. / 1 одиницю ) |
Коефіцієнт установ.в остан.абзаці додатку1 до Порядку встановлення нормат. збору,затв. постанов. КМУ01.03. 99№303 |
Загальні суми збору , грн. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1. Нараховано збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення, усього |
11843,98 |
||||
1.1 Азоту оксиди |
2,758 |
80 |
1,082 |
358,10 |
|
1.2 Аміак |
0,659 |
15 |
1,082 |
16,04 |
|
1.3 Ангідрид сірчистий |
23,336 |
80 |
1,082 |
3029,95 |
|
1.4 Ацетон |
0,490 |
30 |
1,082 |
23,86 |
|
1.5 Вуглецю оксид |
21,187 |
3 |
1,082 |
103,16 |
|
1.6 Вуглеводні |
565,378 |
4,5 |
1,082 |
4129,24 |
|
1.7 Газоподібні фтористі сполуки |
0,928 |
198 |
1,082 |
298,22 |
|
1.8 Тверді речовини |
32,519 |
3 |
1,082 |
158,34 |
|
1.9 Марганець та його сполуки |
0,019 |
633 |
1,082 |
19,52 |
|
1.10 Стирол |
0,824 |
584 |
1,082 |
781,01 |
|
1.11 Формальдегід |
4,219 |
198 |
1,082 |
1355,79 |
|
1.12 Хром та його сполуки |
0,006 |
2147 |
1,082 |
20,91 |
|
1.13 Кислота сірчана по молекулі H2SO4 |
1,850 |
131 |
1,082 |
393,33 |
|
1.14 Бензол |
1,422 |
131 |
1,082 |
302,34 |
|
1.15 1,2,4 - Триметилбензол |
1,056 |
131 |
1,082 |
224,52 |
|
1.16 Ангідрид фтальовий |
0,081 |
131 |
1,082 |
17,22 |
|
1.17 Сульфенамід Ц |
0,336 |
572 |
1,082 |
311,93 |
|
1.18 Емульсол |
0,433 |
80 |
1,082 |
56,22 |
|
1.19. Сантогард |
0,245 |
572 |
1,082 |
227,45 |
|
1.20. Хлор |
0,012 |
131 |
1,082 |
2,55 |
|
1.21. Спирт н-бутиловий |
0,110 |
80 |
1,082 |
14,28 |
|
2 . Нараховано збору за викиди речовин пересувними джерелами забруднення , усього |
7176,42 |
||||
2.1 Бензин неетильований. |
326,61 |
4,5 |
1,082 |
2385,40 |
|
2.2 Дизельне пальне |
655,99 |
4,5 |
1,082 |
4791,02 |
|
Всього : |
19 020,4 |
Таблиця 3.2 Збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2007 рік.
Назви забруднюючих речовин, видів пального та їх технологічні ознаки |
Фактичні обсяги викидів використаного пального, тонн (одиниць ) |
Нормативи збору згідно з додатком 1 до постанови КМУ від 01.03.99 №303 грн./т (грн. / 1 одиницю ) |
Коефіцієнт установ.в остан. Абзаці додатку1 до Порядку встановлення нормат. збору,затв. постанов. КМУ01.03.99№303 |
Загальні суми збору , грн. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1. Нараховано збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення, усього |
24955,55 |
||||
1.1 Азоту оксиди |
2,204 |
80 |
2,373 |
627,61 |
|
1.2 Аміак |
0,562 |
15 |
2,373 |
30,01 |
|
1.3 Ангідрид сірчистий |
22,186 |
80 |
2,373 |
6317,69 |
|
1.4 Ацетон |
0,573 |
30 |
2,373 |
61,19 |
|
1.5 Вуглецю оксид |
17,430 |
3 |
2,373 |
186,13 |
|
1.6 Вуглеводні |
540,506 |
4,5 |
2,373 |
8657,69 |
|
1.7 Газоподібні фтористі сполуки |
0,359 |
198 |
2,373 |
253,02 |
|
1.8 Тверді речовини |
31,779 |
3 |
2,373 |
339,35 |
|
1.9 Марганець та його сполуки |
0,016 |
633 |
2,373 |
36,05 |
|
1.10 Стирол |
1,100 |
584 |
2,373 |
2286,62 |
|
1.11 Формальдегід |
3,713 |
198 |
2,373 |
2616,85 |
|
1.12 Хром та його сполуки |
0,006 |
2147 |
2,373 |
45,85 |
|
1.13 Кислота сірчана по молекулі H2SO4 |
1,733 |
131 |
2,373 |
808,09 |
|
1.14 Бензол |
1,321 |
131 |
2,373 |
615,98 |
|
1.15 1,2,4 - Триметилбензол |
0,960 |
131 |
2,373 |
447,64 |
|
1.16 Ангідрид фтальовий |
0,241 |
131 |
2,373 |
112,38 |
|
1.17.Сульфенамід Ц |
0,448 |
572 |
2,373 |
912,14 |
|
1.18 Емульсол |
0,363 |
80 |
2,373 |
103,37 |
|
1.19. Сантогард |
0,232 |
572 |
2,373 |
472,36 |
|
1.20. Хлор |
0,012 |
131 |
2,373 |
5,60 |
|
1.21. Спирт н-бутиловий |
0,070 |
80 |
2,373 |
19,93 |
|
2 . Нараховано збору за викиди речовин пересувними джерелами забруднення , усього |
16116,26 |
||||
2.1 Бензин неетильований. |
330,90 |
4,5 |
2,373 |
5300,27 |
|
2.2 Дизельне пальне |
675,25 |
4,5 |
2,373 |
10815,99 |
|
Всього : |
41071,81 |
Розділ 4. Охорона праці на підприємстві ЗАТ "РОСАВА"
Охорона праці на підприємстві - це система правових, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігіенічних, лікувально-профілактичних засобів, спрямованих на створення безпечних і нешкідливих умов праці, забезпечення безпеки виробничих процесів з метою збереження здоров'я та життя працівників на виробництвію. Управління охороною праці на підприємстві в цілому співпадає із загальною системою управління підприємством. На рівні підприємства особою, що приймае рішення, є роботодавець (керівник підприємства); по галузях вировництва, цехах - керівники галузей, цехів, а на робочих місцях- керівники робіт. Забезпечення охороною праці є невід'ємною складовою частиною виробничої діяльності усіх посадових осіб підприємства. Роботодавець (керівник підприємства) несе відповідальність за стан умов праці, безпеку виробничих процесів, життя та здоров'я працівників, дотримання вимог чинного законодавства про охорону праці в цілому на підприємстві.
Безпосередньо відповідальність за забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці, безпеку виробничих процесів на робочих місцях покладаєтся на керівників робіт (бригадирів, майстрів, завідуючих, керуючих), які зобов'язані визначити працівнику робоче місце, забезпечити технічно справними засобами для виконання роботи (машинами, обладнанням, інструментами), засобами індивідуального захисту, мийними засобами, створити належні санітарно-побутові умови праці, проіструктувати працівників з питань охорони праці.
Для організації роботи з питань охорони праці, здійснення контролю за станом умов праці та безпекою технологічних процесів, координації діяльності посадових осіб та спеціалістів з питань охорони праці на підприємстві створюється служба охорони праці. Для цього вводиться посада спеціаліста з охорони праці (інженера з охорони праці). Вона створюється на підприємстві з кількістю 50 і більше працівників. На підприємстві з меншою кількістю працівників функції служби охорони праці виконують за сумісництвом посадові особи, у службові обов'язки яких керівник підприємства ставить питання організації охорони праці на підприємстві. Чисельність служби охорони праці визначається із розрахунку одна посадова особа на 500 осіб працівників. Ліквідація служби допускається тільки в разі ліквідації підприємства. На посаду спеціаліста з охорони праці призначається особа, що має вищу освіту, бажано інженерну, і пропрацювала на підприємстві не менше трьох років. Посада прирівнюється до посади керівників основних виробничих та технічних служб підприємства. Підпорядковується інженер з охорони праці безпосередньо керівнику підприємства. Вказівки та приписи спеціаліста з охорони праці є обов'язковими для виконання усіма посадовими особами підприємства. Скасування їх може лише керівник підприємства.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", передбачено загальнообов'язкове страхування роботодавцем усі працівників від нещасних випадків та професійних захворювань. Страхуванню підлягають усі працівники, що працюють за умовами трудового договору чи контракту. Роботодавець зобов'язаний зареєструвати своє підприємство у представництві Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцем знаходження підприємства і сплачувати встановлений розмір страхового внеску. При настані нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, або професійного захворювання Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань вуде відшкодовувати потерпілому чи членам його сім'ї заподіяну матеріальну шкоду.
Подобные документы
Розрахунок екологічної ефективності заходів, спрямованих на охорону та відновлення водних ресурсів. Забруднення атмосферного повітря Харківського району. Аналіз економічного збитку від забруднення водних об’єктів. Платежі за скиди забруднюючих речовин.
курсовая работа [108,6 K], добавлен 26.02.2013Екологія та екологічні проблеми в Україні. Характеристика та екологічна оцінка Хмельницької області. Вербальний опис ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Умови забруднення атмосферного повітря. Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 09.09.2014Відомості про район, де розташоване підприємство, умови навколишнього середовища. Види й обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Розрахунок приземних концентрацій шкідливих речовин від джерел викидів підприємства.
дипломная работа [221,1 K], добавлен 25.10.2012Проблемні екологічні питання, пов'язані з експлуатацією різних видів транспорту. Розрахунок викидів забруднюючих речовин на території автотранспортного підприємства. Визначення питомих рівнів платежів організації за викиди в атмосферу шкідливих речовин.
курсовая работа [514,7 K], добавлен 10.12.2010Характеристика та вплив забруднюючих речовин від відпрацьованих автомобілями газів на атмосферне повітря. Аналіз шкідливих видів двигунів внутрішнього згорання. Законодавчі обмеження викидів шкідливих речовин та оцінка впровадження європейських норм.
курсовая работа [832,6 K], добавлен 06.05.2014Визначення відстаней, на яких очікується максимальна концентрація забруднюючих речовин. Заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу. Визначення ступеня забруднення атмосферного повітря і розміри санітарно-захисної зони підприємства.
курсовая работа [699,9 K], добавлен 18.12.2011Рівень негативних екологічних наслідків виробничої діяльності в Україні. Проблеми охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Забрудння повітря та ґрунту, промислові підприємства як основні забруднювачі довкілля.
презентация [4,0 M], добавлен 05.05.2010Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря. Регулювання та оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосфери. Обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди стаціонарними джерелами. Державний облік у галузі охорони повітря.
курс лекций [478,4 K], добавлен 23.01.2011Законодавство у сфері забезпечення охорони атмосферного повітря. Порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин, їх гранично допустимі норми. Регулювання шкідливого впливу на атмосферу та організаційно-економічні заходи захисту населення.
реферат [16,2 K], добавлен 24.01.2009Географічні, метеокліматичні, геологічні та інші характеристики, що впливають на розповсюдження в атмосфері забруднюючих речовин. Характеристика техногенних викидів та їх впливу на реципієнтів. Розрахунок дальності розповсюдження домішок зони забруднення.
курсовая работа [122,5 K], добавлен 24.12.2012