Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

Пересування агрегату на інше місце можу здійснюватись на трейлері чи своїм ходом.

Хімічні заходи очистки каналів від рослинності полягають у використанні гербіцидів. Гербіциди належать до отруйних речовин, тому при роботі з ними, зберігання і транспортування слід дотримуватись правил особистої гігієни. Для очистки каналів використовують обприскувачі, які мають трубчастий робочий орган, навішений на трактор, чи ручний ранцевий обприскувач.

Робочі розчини отрутохімікатів треба виготовляти на спеціально обладнаних заправ очних пунктах, де наявна апаратура для виготовлення розчинів, а для заповнення резервуарів оприскувачів - насоси і шланги.

При обприскуванні треба стежити, що факел розпилу не спрямовувався потоком повітря на працівника. Хімічні заходи очистки каналів є екологічно небезпечними, тому слід обмежувати їх використання.

До початку проведення польових робіт необхідно через місцеві органи і відповідні установи встановити схеми розміщення і глибини залягання мереж інженерних комунікацій. Це необхідно для того, щоб вибрати місця, де можна безпечно закладати в грунт центри геодезичних знаків, репера, відновлювати втрачені межові знаки, забивати штирі для закріплення точок теодолітних ходів. Також необхідно вияснити схему повітряної високовольтної мережі.

Робочі в міських умовах повинні знати і дотримуватись правил дорожнього руху. При роботі з обладнанням і інструментами на проїзній частині вулиць і доріг повинні бути виставлені огороджувальні знаки. Робочі повинні бути в одязі оранжевого кольору. Закладку центрів, марок, реперів на територіях міст, заводів, складів проводять з дозволу осіб, які завідують цими територіями. Земляні роботи проводять з додержанням правил їх безпечного ведення.

При роботі на полотні залізничної дороги і на проїзній частині автомобільних доріг виділяють двох сигнальників, які попереджують про появу транспорту. На залізничних дорогах сигнальники повинні займати положення, яке дозволяє побачити потяг на відстані не ближче 1 км, і повинен завчасно подати умовний знак. На автомобільних дорогах виставляють робочих-регулювальників за 50-100 м з обох сторін від місця роботи.

Риття котлованів для закладки центрів пунктів тріангуляції і полігонометрії, ґрунтових реперів, риття канав для маркування знаків виконують переважно механічним способом. Керівники робіт повинні використовувати всі наявні для цього засоби і тільки в крайніх випадках проводити роботи вручну.

Підтримання безпечних умов праці на камеральних роботах, як показує практика, складається з систематичної перевірки стану безпеки праці на всіх робочих місцях перед початком робіт, усуненню виробничих небезпек, постійному контролі зі сторони керівника.

Виконання вимог про охороні праці є обов'язком кожного працівника виробництва. Крім адміністративно-технічного персоналу підприємства, контроль за виконанням правил і норм по охороні праці виконується громадськими інспекторами по охороні праці і комісіями охорони праці профспілкових комітетів.

В цілях покращення охорони праці на підприємствах як основи забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності працівників передбачено в діючі програми занять по підвищенню кваліфікації робітників включають:

- вивчення правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці;

- проведення інструктажів і навчання по питанням техніки безпеки, безпечним методом праці і іншими вимогами охорони праці зі всіма поступаючими на робочі місця;

- вимоги не допускають переводу робітників на інші роботи без проведення з ними відповідного інструктажу.

Важливе значення мають вимоги відповідності виробничих приміщень по розміру і освітленості, концентрації в них шкідливих і небезпечних речовин санітарними нормами. Ці ж вимоги відносяться і до температурного режиму повітря, вмісту в ньому відносної вологості. Рівень шуму і вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати максимально допустимі норми.

В цілях подальшого створення в геодезичному камеральному виробництві сприятливих умов для високопродуктивної і творчої роботи, збереження здоров'я і працездатності робітників на підприємствах рекомендується:

- розробити і запровадити комплексну систему управління охороною праці;

- змінити програми навчання робітників, службовців, інженерно-технічного персоналу з врахуванням вимог стандартів безпеки праці;

- постійно вести роботу по створенню і впровадженню нової техніки, які відповідають вимогам, гігієни і фізіології праці;

- впроваджувати і дотримуватись вимог системи стандартів безпеки праці;

- прийняти міри по покращенню пропаганди і поширеного передового досвіду по охороні праці.

Важливу роль тут відіграє планування робочих місць. Практика показує, що планування робочих місць при даних процесах повинна передбачати раціональне використання виробничих площ, задовольняти потреби зручності в обслуговуванні приладів і суворого дотримання правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Робочі місця необхідно обладнати з врахуванням антропометричних даних людського тіла. Рухи працівника необхідно сконцентрувати так, щоб м'язи його тіла були навантажені рівномірно і зайві невиробничі рухи виключені. Особливе значення має раціональне розміщення на приладах пультового управління, які по своєму розміщенню повинні забезпечити мінімальні затрати м'язової і нервової енергії працівників, відповідати естетичним потребам. Крім того, при виконанні вказаних робіт потрібно враховувати виробниче середовище, яке являється предметним оточенням працівників. Воно повинно об'єднувати раціональне архітектурно-планувальне рішення всередині робочого приміщення, оптимальні санітарно-гігієнічні умови (освітлення, мікроклімат і т.д.), а також науково обґрунтоване створення високохудожніх інтер'єрів. Загальні площі виробничих приміщень повинні в першу чергу, відповідати кількості працюючих в них і раціональному розміщенні технічних засобів. Діючими санітарними нормами встановлено, що для забезпечення працюючим нормальних умов праці об'єм виробничого приміщення на одного працюючого повинен бути не менше 15 м³, а площа приміщення, відгородженого стінами або глухими перегородками, не менше 4,5 м² без врахування площі, яка зайнята технічними засобами, проходами і т.д.

Велике значення зараз у виробничому процесі має ЕОМ, а тому необхідно приділити увагу вимогам безпеки щодо розміщення і обслуговування ЕОМ. Навколишнє середовище в робочих приміщеннях обчислювальних центрів ставить підвищення вимоги до знання працівниками (операторами) правил електробезпеки. Згідно правил техніки безпеки при експлуатації ЕОМ, до роботи на них допускаються працівники, які мають спеціальну практичну і теоретичну підготовку.

Виробнича площа для розміщення ЕОМ повинна суворо відповідати санітарно-гігієнічним і технічним вимогам, а її розмір відповідати паспортним даним заводу-виробника. При виникненні в процесі роботи різних збоїв, які не можна усунути звичними методами, передбаченими вимогами, положеннями, потрібно запрошувати спеціаліста-наладчика. Включення або виключення загального електроживлення ЕОМ та іншого електрообладнання повинно виконуватись тільки обслуговуючим персоналом ЕОМ.

Пожежна безпека - це стан об'єкту, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення, виключається дія на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека забезпечується завдяки створенню системи заходів пожежної профілактики і активного пожежного захисту.

Пожежна профілактика - комплекс організаційних заходів і технічних засобів, що спрямовані на запобігання можливого виникнення пожежі чи зменшення її наслідків.

Система активного пожежного захисту - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів по боротьбі з пожежами і запобіганню дії на людей небезпечних чинників пожежі, а також обмеження матеріальних збитків від неї.

До організаційних заходів пожежної безпеки належить правильний вибір технологій, недопущення засмічення приміщень, навчання робітників правилам пожежної безпеки, спеціальне розміщення матеріалів на складах та техніки в гаражах і ремонтних майстернях. До технічних заходів належить правильний добір і монтаж електрообладнання, систем блискавкозахисту, влаштування заземлення тощо.

Заходи режимного характеру - заборона куріння, запалювання вогню, постійний контроль за збереженням матеріалів, що можуть самозагорятись і т.д. профілактичні заходи передбачають швидку дію пожежних команд, забезпечення об'єктів первинними засобами пожежегасіння, а також підтримування постійно в робочому стані водопровідної системи.

Основний напрямок діяльності пожежної охорони полягає в профілактиці пожеж, їх розмірів. Пожежі на підприємствах завдають великих матеріальних збитків і часто супроводжуються нещасними випадками з людьми.

Пожежна безпека тісно пов'язана з технікою безпеки, оскільки на пожежах гинуть люди. Тому, проектуючи, будуючи і експлуатуючи виробничі приміщення, споруди, а також технологічні процеси, слід враховувати вимоги пожежної безпеки нарівні з вимогами охорони праці.

Визначаємо допустиму крутизну 1:m:

Визначити максимальну віддаль падіння кусків мерзлого піщаного ґрунту при розбитті клин-молотом вагою Р=2500 кг, падаючого з висоти Н=5 м під кутом до горизонту =60. Вологість грунту 18%, t=-4,2.

По графіку визначаємо v=21 м/с.

Відомо, що sin1=2sin1*cos1; 1=200-2.1*60=60 28',sin21=2*0.89*0.45=0.8

Підставляємо отримані значення в формулу



м

З розрахунку видно, що максимальна відстань падіння кусків мерзлого ґрунту становить 36 метрів.

8. Економічна, екологічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів

Загальні умови існування людини в рамках навколишнього середовища значною мірою визначається економічними чинниками. Природні умови і наявність тих чи інших природних ресурсів безпосередньо впливають на характер і особливості господарювання. На певній території і в той же час процеси антропогенезу зумовлюють трансформацію природного середовища -винищуються ліси, розорюються степи, вичерпуються корисні копалини, забруднюються води, повітря та інше.

Критичну ситуацію у системі „людина-природа” створюють дві негативні тенденції:

- по-перше, споживання ресурсів планети на стільки перевищено темпи природного відновлення, що виснаження природних багатств стало помітно впливти на їх використання, на світову і національну економіку і зумовили незворотне збіднення літосфери і біосфери;

- по-друге, відходи і побічні продукти виробництва та побуту забруднюють біосферу, викликають деформації екологічних систем, руйнують глобальний кругообіг речовин і створюють загрозу для здоров'я людини.

Практично повністю базуючись на природних ресурсах, економіка прагне все більше їх витратити: видобувати, переробляти, виробляти товари та одержувати прибутки. Екологія навпаки, спрямована на їх збереження і відновлення, на укріплення безпечних квот їх використання, а тим самим немов би диктує норму прибутку.

Найважливішим напрямком еколого-економічної діяльності є запобігання негативних наслідків, що неодмінно виникають у процесі реалізації взаємин у системі „людина-природа”, причому найбільш активним і мобільним фактором в цій системі виступає саме господарська діяльність людини. В усіх випадках зменшення, а в ідеалі і запобігання, небажаних наслідків взаємодії людини з природою пов'язане з більш чи менш значними матеріальними та фінансовими витратами (плата за використання природних ресурсів, кошти на покращення завданих збитків, пов'язаних із забрудненням середовища, витрати на різноманітні заходи по запобіганню, охороні та відновленню природних ресурсів, тобто всі витрати на проведення природоохоронних заходів).

Передбачуваний комплекс цих заходів повинен забезпечувати досягнення головної мети: по-перше, дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, які відповідають інтересам охорони здоров'я людей та охорони довкілля з урахуванням перспективних змін, зумовлених розвитком виробництва; по-друге, забезпечення максимального народногосподарського економічного ефекту від поліпшення стану навколишнього середовища, збереження і більш повного використання природних ресурсів. Ступінь досягнення поставленої мети визначається за допомогою показників загально економічного та загальних соціально-економічних результатів природоохоронних заходів.

В основу економічного обґрунтування систем природоохоронних заходів повинен закладатися народногосподарський підхід: найповніше охоплення всіх позитивних та негативних соціально-економічних наслідків реалізації різних варіантів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства; найповніший аналіз витрат, пов'язаних з реалізацією різних варіантів природоохоронних робіт; врахування фактору часу при оцінках витрат і результатів природоохоронних заходів.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом співставлення їх економічних наслідків з обсягами необхідних для їх реалізації витрат за допомогою показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат та чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

Оскільки ми проектуємо водоохоронну зону, то необхідно визначити економічну ефективність затрат на проведення водоохоронних заходів.

Загальна ефективність природоохоронних заходів визначається для виявлення економічної результативності природоохоронних заходів шляхом порівняння економічних результатів з витратами, які необхідні для їх здійснень.

Оскільки визначення економічної ефективності затрат природоохоронного призначення пов'язано із розмірами ефекту, то необхідно визначити величину ефекту внаслідок проведення водоохоронних заходів.

Повний економічний ефект впровадження цих заходів включає:

- ефект від збільшення обсягів продукції рибного господарства;

- ефект від зменшення захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води;

- ефект від скорочення затрат на додаткову очистку забрудненої води споживачами.

Економічний ефект від зниження захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води визначається як сума ефектів від:

- скорочення додаткових затрат за лікування населення від хвороб, викликаних забрудненням води;

- зменшення суми виплат із фонду соціального страхування;

- відвертання втрат чистої продукції за час хвороби працівників, зайнятих в матеріальному виробництві.

Виплати з фонду соціального страхування до впровадження заходів визначають виходячи з суми на додаткову оплату листів непрацездатності та розраховують за залежністю:

де, Пл. -площа регіону, км ,Пл.=187 км

Щ -щільність населення, чол./км, Щ=22 чол/км;

ЗП -середньоденна заробітна плата одного працюючого, грн. ЗП=12грн/день;

Д -кількість днів невиходу на роботу по хворобі за звичайних умов, дні; Д=7 днів.

Рз -ріст захворюваності із-за забруднення води, раз; Рз=2 рази.

Розрахунки ефекту від зникнення захворюваності населення проводимо в таблиці №8.1

Таблиця 8.1 - Розрахунок ефекту від зникнення захворюваності населення

Види затрат	Річні затрати. тис. грн.	Величина ефекту, тис. грн.
	до	після
	Впровадження заходу
Лікування населення	2105,20	915,76	1189,44
Виплати з фонду соціального страхування	1509,08	656,45	852,63
Виплати на попередження втрат чистої продукції	400,00	1740	2260
Всього	7614,28	3312,21	4302,07

Після проведення заходів річні витрати на попередження втрат чистої продукції зменшились на 56,5 %.

Ефект від відтворення рибних популяцій і росту виловів риби до рівня, який передував забрудненню річки, визначається за формулою

Ер = В2*(Ц - С2)-В1(Ц - С1)

Де В1,В2 - середні щорічні вилови риби до і після проведення заходів.

В1 = 2270 ц В2 = 272,4 ц

Після проведення заходів обсяг щорічного вилову риби зріс на 12%

Ц - основна ціна одиниці продукції

Ц = 8 грн ціннісні коефіцієнти рибної продукції наступні:

Лящ, щука - 1,50; окунь, карась - 1,33; плотва - 0,90.

С1,С2 - собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів,6,5грн..

Розрахунок зводиться в таблицю №8.2.

Таблиця 8.2 - Розрахунок ефекту від відтворення рибних популяцій і росту виловів риби

Види риби	Середньорічний прибуток від вилову, тис. грн.	Річний ефект тис. грн
	Впровадження заходів
	до	після
Лящ	1,38	1,74	0,36
Щука	2,16	2,79	0,64
Карась	2,82	3,75	0,93
Окунь	2,27	3,05	0,78
Плотва	0,23	0,52	0,29
Всього	8,86	11,85	2,99

Величина ефекту від зменшення затрат на додаткову очистку забрудненої води виконується так.

ЕВ = (С1 - С2)*Ор;

Де С1, С2 - середня собівартість річної очистки води різними споживачами до і після проведення природоохоронних заходів, грн./мі

Приймаємо відповідно С1 = 0,9 С2 = 0,3

Розрахунки проводяться в таблиці №8.3.

Таблиця 8.3 - Розрахунок ефекту від скорочення затрат на водопідготовку

Види водоспоживання	Річне споживання води тис.мі	Річні експлуатаційні затрати, тис. грн	Економічний ефект, тис. грн
		Впровадження заходів
		до	після
Промислові комплекси і підприємства	16,9	15,6	10,42	5,18
Комплекси комунального господарства	21,9	19,5	9,28	10,22
Сільське господарство	26,5	24,3	14,17	10,03
Всього	65,3	59,3	33,87	25,43

Загальна економічна ефективність затрати на водоохоронні визначаються

Де Сп - поточні експлуатаційні витрати на водоохоронні заходи;

Сп =244268 грн.

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

Ен - 0,08

Кв - капітальні вкладення на водоохоронні заходи;

Кв - 4202050 грн.

Дв-х - приріст річного заходу підприємства за рахунок покращення результатів діяльності підприємства в наслідок впровадження водоохоронних заходів.

Приймаємо у розмірі 10% від величини сумарного ефекту водоохоронних заходів

Дв-х = 4304020 грн.



Загальна економічна ефективність капіталовкладень у водоохоронні заходи виконується:

Чистий ефект від проведення водоохоронних заходів розраховується:

;

Термін окупності капітальних вкладень у водоохоронні заходи:

Кінцеві результати зводимо в таблицю №8.4.

Таблиця 8.4 - Загальна економічна ефективність здійснення водоохоронних заходів

Показники	Значення
Загальна економічна ефективність затрат на водоохоронні заходи	1,72
Загальна економічна ефективність капіталовкладень	0,21
Чистий ефект від проведення водоохоронних заходів	3241965,7
Строк окупності	5 років

Отже строк окупності капітальних вкладень у водоохоронні заходи в басейні річки Рудка як показують розрахунки 5 років. [Л-15,16]

Висновки

На основі аналізу вихідних даних в даному дипломному проекті розроблено ряд заходів по покращенню стану басейну р. Рудка Волинської області.

Техногенне навантаження в басейні річки незначне. На території басейну розташоване одне селище міського типу та сім сільських населених пунктів. Чисельність населення басейну становить 8,5 тис. чоловік, а густота населення 22чол/км2.

Так як в басейні немає великих промислових підприємств, то основними забруднювачами тут виступає сільське господарство, комунально-побутове господарство, хлібокомбінат, консервний завод, тваринницькі комплекси, склади міндобрив та отрутохімікатів. Найбільшого забруднення в басейні зазнає річка, оскільки в неї скидають комунально-господарські води, відбувається стік з с/г територій. Під впливом органічного забруднення відбуваються зміни гідрохімічного режиму річки та умови життєдіяльності водних організмів, погіршується якість води, що робить її непридатною для водогосподарських потреб. Ще одним джерелом забруднення поверхневих і підземних вод, а разом з тим і ґрунтового покриву є склади міндобрив та отрутохімікатів, склади паливно-мастильних матеріалів, поля фільтрації.

З несприятливих процесів, що відбуваються в басейні є підтоплення (25-22+5, 15-0 км), карст та суфозія (25+5-0 км), заболочування (25-22+5, 15-0км).

Дана територія зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС і відноситься до третьої категорії забруднення.

Провівши інтегральну оцінку використання водних ресурсів можна зробити висновок, що сумарна потреба у воді становить приблизно 202,1 тис м3 за рік, а безповоротне використання становить 128,6 тис.м3 за рік.

Екологічний стан басейну р. Рудка в цілому оцінюється як задовільний. Згідно оцінки якості води за КНД „екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України” -категорія якості води YI (сильно забруднена, погана). За комплексним індексом Іе вода оцінюється IY класом якості. За індексом фітоіндикації вода відноситься до IY класу якості (погана), стан використання водних ресурсів задовільний.

Сільськогосподарське освоєння басейну становить 55,1%. Сільськогосподарські угіддя басейну становлять 10,3 тис. га або 55,1% від його загальної площі. Орні землі займають 5,74 тис. га або 30,7% від всіх с/г угідь, лісистість басейну становить 35%.

Стан сільськогосподарського ландшафту за коефіцієнтом екологічної стійкості ландшафту оцінюється як нестабільний.

Загальний екологічний стан басейну за комплексним показником антропогенного навантаження оцінюється як задовільний. У найбільш загрозливому стані знаходиться розораність, екологічно стійкі території, клас якості води. Тому саме для цих показників ми проводимо природоохоронні заходи, і, як результат після їх проведення стан басейну за комплексним показником антропогенного навантаження став добрим. Щодо водоохоронних заходів, то для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення і засмічення, ми запроектували водоохоронну зону, ширина якої становить 50м, провели лісо-чагарникове насадження. Заплановано протиерозійні насадження, проведення лісонасаджень на незручних землях. З гідротехнічних заходів заплановано розчистку русла, створення зимувальних ям та штучних нерестилищ.

Організація системи моніторингу включає в себе спостереження за якістю води, атмосферного повітря, ґрунтового покриву та радіоактивним забрудненням цезієм і стронцієм.

Провівши еколого-економічні розрахунки встановили, що капітальні вкладення на проведення водоохоронних заходів в басейні р. Рудка становить 4,2 млн. грн., загальна економічна ефективність затрат на водоохоронні заходи становить 1,72; загальна економічна ефективність капіталовкладень у водоохоронні заходи - 0,21; чистий ефект від проведення водоохоронних заходів 3,2 млн. грн. Термін окупності капіталовкладень п'ять років.

Література

1. Паспорт річки Рудка „Волиньводопроект”. - Луцьк, 1992.

2. Геринчук М.П. Географія Волинської області. - Луцьк, 1988.

3. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое раенирование. А.М. Марыныч, В.М.Пащенко. К.:Наук. думка, 1985.

4. Клибашев Г.Н., Горошков К.Ф. Гидрологические расчеты.

5. Ярошевська В.М., Дубінський П.М., Прокопчук Н.М. Охорона праці. -Київ, 1993.

6. Гриб Й.В., Клименко М.О, Сондак В.В., Волкова Л.А. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. Том ІІ. - Рівне, 1999.

7. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідро екологія порушених річкових та озерних систем. Том І. - Рівне,1999.

8. Клименко М.О., Трушева С.С., Гроховська Ю.Р. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. Том ІІІ. - Рівне, 2004.

9. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. - Рівне, 2004.

10. Яцик А.В., Шмаров В.М. Гідро екологія. - К.: Урожай, 1992.

11. Грищенко Ю.Н., Волкова Л.А. Комплексное использование водных ресурсов и охрана окружающей среды. - К.: 1989.

12. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. - Новосибирск, 1978. -320 с.

13. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды. -М.: Мисль, 1980. - 263 с.

14. Яцик А.В. Екологические основы раціонального природопользования. -К.: Генеза,1997. - 640 с.

15. Гродзинський М.Д., Шишченко П.Г. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні. - К.: Либідь, 1993. 224 с.

16. Методичне керівництво по розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України „НТД 33 -4759129”. -К,: В.Ш., 1992. - 39с.

17. Гордійчук А.С., Стахов О.А. Методика економічної ефективності водогосподарських заходів. - Рівне, 2000.

18. Клименко М.О., Мєлєхова Т.Л. Екологічний менеджмент. - Рівне, 2002.

19. Стольберг А.И. Екология города. - Киев, 1997.

20. Кучерявий С.П. Урбоекологія. - Київ, 1999.