Адсорбційна установка періодичної дії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ІНСТИТУТ КАФЕДРА

ЦИВІЛЬНОГО ЕКОЛОГІЧНОЇ ЗАХИСТУ БЕЗПЕКИ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з предмету: Основи техноекології

на тему: Адсорбційна установка періодичної дії

Науковий керівник

Степова К.В.

ЛЬВІВ - 2013р.

УДК 66.021.2.081.3

«Адсорбційна установка періодичної дії» - Войтович М.- Курсовий проект. Кафедра екологічної безпеки .- Львів, ЛДУБЖД 2011.

Розраховано та запроектовано адсорбційну установку періодичної дії, вертикальну для поглинання речовин з газової фази. Охарактеризовано хімічні речовини що беруть участь в процесі, порівняно та описано види аналогічних установок, їх переваги та недоліки.

ЗМІСТ

Завдання курсової роботи

Вступ

1. Адсорбція

2. Призначення та область застосування установки

3. Порівняльна характеристика аналогічних установок

3.1 Адсорбери з нерухомим шаром адсорбенту

3.2 Адсорбери з рухомим шаром адсорбенту

3.3 Адсорбери з віброкиплячим шаром адсорбенту

4. Характеристика речовини, що бере участь в процесі

5. Розрахунок

Висновки

Список використаної літератури

Завдання курсової роботи

Розрахувати та запроектувати адсорбційну установку для поглинання речовини з газової фази.

Тим установки - періодичної дії, вертикальна.

Речовина - бензол

Витрата газової суміші - 1 м3/с.

Початкова концентрація речовини - кг/м3

Кінцева концентрація - кг/м3

Діаметр зерен - 0.004м

Насипна густина -500кг/м3

Швидкість потоку пароповітряної суміші - 0,27м/с

Температура суміші - 18 оС

ВСТУП

У даній курсовому проекті буде розглянуто процес адсорбції бензолу. Адсорбцію широко використовують для розділення та концентрування речовин. Адсорбція це універсальний метод, що дозволяє практично повністю витягти домішки з рідкої фази.

Процесом адсорбції відносно легко управляти, оскільки, варіюючи умови експерименту, можна здійснити кількісну адсорбцію-десорбцію і контролювати цей процес. Для здійснення адсорбційних методів не потрібно складного приладового оформлення, екстремальних умов, тому методи цієї групи зручні для перевірки робіт у польових умовах, їх легко поєднувати з методом подальшого визначення компонентів. Адсорбційний метод відрізняється високою технологічністю і легкістю автоматизації. Можна автоматизувати не тільки операцію концентрування, а й саме визначення, наприклад в хроматографічних методах.[1]

Практичне значення цієї теми полягає у впровадженні процесів очищення повітря від промислових газових викидів, переваги тих чи інших апаратних устаткувань на промислових підприємствах, різні типи і функціональні особливості апаратів.

Актуальність цієї теми є досить вагомою в теперішній час, оскільки промислово-індустріальний фактор досить широко чинить вплив, зокрема на атмосферне повітря, його складові і необхідним є більш широке впровадження газоочисних технологій, активно застосовувати їх на промислових підприємствах. [2]

В даний час розроблено і випробувано в промисловості велика кількість різних методів очищення газів від технічних забруднень: NOx, SO2, H2S, NH3, оксиду вуглецю, різних органічних і неорганічних речовин.

Адсорбційний метод є одним з найпоширеніших засобів захисту повітряного басейну від забруднень. Основними промисловими адсорбентами є активоване вугілля, складні оксиди і імпрегновані сорбенти.

Для проведення процесів адсорбції розроблена різноманітна апаратура. Найбільш поширені адсорбери з нерухомим шаром гранульованого або стільникового адсорбенту. Безперервність процесів адсорбції і регенерації адсорбенту забезпечується застосуванням апаратів з киплячим шаром

Найбільшого поширення набули адсорбційні методи витягання з газів, що відходили, розчинників, зокрема хлорорганічних. Це пов'язано з високою ефективністю процесу очищення газів (95-99%), відсутністю хімічних реакцій утворення вторинних забруднювачів, швидкою окуповуваністю установок (зазвичай 2-3 року) рекуперацій, завдяки повторному використанню розчинників і тривалим (до 10 років) терміном служби. Ведуться активні роботи по адсорбційному витяганню з газів оксидів сірки і азоту.[3],[4]

1. Адсорбція

Адсорбція - поглинання якої-небудь речовини з газоподібної суміші чи розчину поверхневим шаром рідини або твердого тіла. Речовина, на поверхні якої проходить адсорбція, називаєтеся адсорбентом, а та, що поглинається з об'ємної фази, - адсорбатом. Залежно від характеру взаємодії між молекулою адсорбату і адсорбентом адсорбцію прийнято поділяти на фізичну адсорбцію і хемосорбцію.

Фізична адсорбція обумовлена силами міжмолекулярної взаємодії, які зв'язують молекули в рідинах і деяких кристалах, та проявляється в поведінці сильно стиснутих газів. При хемосорбції молекули адсорбату і адсорбенту утворюють хімічні з'єднання. Часто адсорбція обумовлена як фізичними так і хімічними силами, тому не існує чіткої границі між фізичною адсорбцією і хемосорбцією.

Установки, в яких здійснюють адсорбцію, називаються адсорберами. Існують адсорбери періодичної та безперервної дії.[4]

Адсорбція зазвичай проводиться на твердих адсорбентах, на яких адсорбуються гази або розчинені речовини. У процесі адсорбції розчинених речовин з води спостерігаються два види міжмолекулярної взаємодії:

1. взаємодія молекул розчиненої речовини з молекулами (атомами) поверхні адсорбенту;

2. взаємодія молекул розчиненої речовини з молекулами води в розчині процес гідратації.

Адсорбція газів аналогічна адсорбції з розчинів, за винятком того, що відсутня конкуруюче дію води. У процесі адсорбції відбувається затримка адсорбату на поверхні адсорбенту протягом певного часу. Після чого адсорбатов знову може перейти в газову фазу. Процес адсорбції з водної (газоподібної) фази йде до встановлення рівноваги. Кількість газу або розчиненого речовини, яка адсорбується певною кількістю адсорбенту, залежить від виду газу або розчину і від умов: температури середовища, тиску газу, концентрації розчинених речовин і т.д.[4],[5]

У перший момент сорбції швидкість максимальна. У процесі сорбції концентрація адсорбату на поверхні адсорбенту збільшується і за певних співвідношеннях може відбуватися зворотний процес, тобто перехід адсорбційного речовини з поверхні адсорбенту в розчин або газ, тобто настає рівновага, при якому концентрація витягується речовини в розчині чи парціальний тиск газу стає постійним. Ця концентрація розчину називається рівноважною концентрацією, а парціальний тиск - рівноважним.

Як характеристики адсорбційних властивостей пористих тіл використовують залежність адсорбційної здатності від парціального тиску газового компоненту, який поглинається при постійній температурі (ізотерма адсорбції):

при Т = const

На рис. 2 зображені типи ізотерм адсорбції для різних адсорбентів. У всіх випадках адсорбційна здатність сорбенту збільшується при підвищенні тиску адсорбата, але характер цього збільшення різний. Випукла ізотерма 1 специфічна для адсорбції на дрібнодисперсних сорбентах, які застосовуються для очищення газової суміші при малому парціальному тиску компонентів, які вилучаються, і для осушування. Ізотерма 2 типова для непористих адсорбентів при полімолекулярній фізичній адсорбції. Ізотерма 3 спостерігається на адсорбентах з розвинутою системою великих і середніх пор. Ці сорбенти доцільно застосовувати для вилучення летких газів при парціальному тиску, близькому до тиску насичення.[6]



Рисунок 1.1 - Ізотерма адсорбції

В основі інженерно-технічного розрахунку адсорбційного методу очищення знаходиться сітка кривих, що відображає рівновагу комопоненту, який поглинається адсорбентом, тобто сітка ізотерм адсорбції .[4]

2. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАДАНОЇ УСТАНОВКИ

За способом організації процесу адсорбції представленої в даній курсовій роботі адсорбер є апаратам періодичної дії. У них адсорбент знаходиться в нерухомому стані і при досягненні певного ступеня насичення його необхідно замінити або регенерувати (десорбувався). На час регенерації процес адсорбції переривається.

Ефективність роботи адсорбційної установки в першу чергу залежить від відповідного способу організації процесу, фізико-хімічних характеристик оброблюваних газів і адсорбенту. По витраті, температурі, вологості, тиску відхіднтх газів, концентрації забруднювача і його властивостей підбираються вид адсорбенту, конструкція апарату, вид адсорбції, режим обробки. У даній, курсової був обраний адсорбер з нерухомим шаром адсорбенту - активного вугілля АГ-5, періодичної дії та фізичним процесом адсорбції.

Адсорбери періодичної дії використовуються в тих випадках, якщо обробляється досить велика кількість газу або якщо газ містить значні концентрації сорбату, що робить вигідним регенерацію сорбенту, а також, якщо вартість свіжого сорбенту перевищує вартість регенерації.

Адсорбери періодичної дії з нерухомим шаром поглинача мають різне конструктивне виконання. У даній, роботі представлений адсорбер вертикальний циліндричний з вертикальним шаром адсорбенту.

Недоліками вертикального розташування адсорбенту є нерівномірність шару по висоті, яка утворюється при завантаженні, а також у процесі експлуатації через нерівномірність усадки від стирання, винесення та інших причин. При роботі адсорбера через зони з меншим опором проходить більша кількість відхідних газів, що погіршує ступінь очищення. Нерівномірність шару адсорбенту зростає із збільшенням перетину апарату. Тому пропускна здатність адсорберов з вертикальним шаром адсорбенту зазвичай не перевищує 1 ... 1,5 м 3 / с.[4]

В адсорберах періодичної дії газова сумів, з якої повинні бути витягнуті деякі компоненти, надходить через патрубок 1 в адсорбер (рис.1), проходить через шар пористого адсорбенту 2, розташованого на горизонтальній решітці 3, і видаляється з апарата через патрубок 4.

Після насичення адсорбенту, яке визначається початком проскакування компоненту, що поглинається, проводиться десорбція. Шар адсорбенту прогрівається паром, який надходить через патрубок 5. При цьому з адсорбенту відганяються пари витягнутих речовин, які відводяться через патрубок 6 на конденсацію і наступну переробку. Потім адсорбент сушать гарячим паром і після охолодження повторюють цикл процесу.[4],[7]

Рисунок 2.1 - Адсорбер періодичної дії: 1 - штуцер для відведення конденсату; 2 - решітка; 3 - люки для вивантаження адсорбенту; 4 - адсорбент; 5 - штуцер для відведення парів при десорбції; 6 - патрубок для підведення забрудненого газу; 7 - люк для завантаження адсорбенту; 8 - штуцер для відведення очищеного газу та повітря під час регенерації

3. Порівняльна характеристика аналогічних установок

3.1 Адсорбери з нерухомим шаром адсорбенту

Конструктивна схема вертикального адсорбера періодичної дії з нерухомим шаром поглинача подана на рис. 3.1

Рисунок 3.1 - Конструктивна схема адсорбера періодичної дії: 1 - корпус; 2 - люки для вивантаження адсорбенту; 3 - штуцер для відведення парів при десорбції; 4 - патрубок для забрудненої паро газової суміші при десорбції та повітря при сушінні й охолоджуванні адсорбенту під час регенерації; 5 - люк для завантаження адсорбенту; 6 - штуцер для відведення очищеного газу та повітря під час регенерації; 7 - штуцер для відведення конденсату

Адсорбер періодичної дії з кільцевим розміщенням адсорбенту зображений на рис. 3.2



Рисунок 3.2 - Конструктивна схема адсорбера з кільцевим розміщенням адсорбенту 1 - корпус; 2 - адсорбент

Недоліком адсорберів з нерухомим шаром адсорбенту є: періодичність процесу, значний гідравлічний опір, громіздкість, незначне використання адсорбційної ємності адсорбенту, складність в управлінні процесом очищення газів тощо.[4]

3.2 Адсорбери з рухомим шаром адсорбенту

Адсорбери з рухомим шаром адсорбенту забезпечують безперервність процесу, повніше використання адсорбційної ємності апаратів за рахунок руху газу як за течією, так і проти течії адсорбенту. В одному апараті суміщаються всі стадії процесу: адсорбція, регенерація, сушіння й охолодження. Рух газу та адсорбенту може відбуватися в вертикальному або горизонтальному напрямі.[4]

Конструктивна схема горизонтального адсорбера прямокутного перерізу з рухомим шаром адсорбенту подана на рис. 3.3



Рисунок 3.3 - Конструктивна схема адсорбера з рухомим шаром адсорбенту: 1 - корпус; 2 - бункер для завантаження свіжого адсорбенту; 3- горизонтальний стрічковий транспортер для переміщення адсорбенту; 4- адсорбент, що рухається; 5 - горизонтальний стрічковий транспортер для зменшення пиловиносу; 6 - розподільча решітка; 7 - бункер для вивантаження відпрацьованого адсорбенту, що йде на регенерацію

3.3 Адсорбери з віброкиплячим шаром адсорбенту

Адсорбери з віброкиплячим шаром дозволяють інтенсифікувати процес очищення газів за рахунок перемішування сипучих адсорбентів за допомогою низькочастотних коливань. Віброкиплячий шар, що при цьому утворюється, має добрі властивості що до тепло- й масообміну. Структура шару, умови перемішування твердої фази й швидкість переміщення матеріалу по вібруючій поверхні залежать від частоти, амплітуди та траєкторії коливальних рухів поверхні. Для створення віброкиплячого шару використовують гармонічні коливання.[4]. Конструктивна схема вібраційного багатополичного адсорбера з похилими лотками прямокутного перерізу подана на рис. 3.4



Рисунок 3.4 - Конструктивна схема вібраційного адсорбера: 1 - корпус; 2 - вібрувальна решітка; 3 - шар киплячого адсорбера; 4 - бункер подачі адсорбенту на решітку; 5 - штуцер введення свіжого адсорбера; 6 - штуцер виведення очищеного газу; 7 - штуцер вводу забрудненої паро-газоподібної суміші; 8 - штуцер вивантаження відпрацьованого адсорбенту

Рисунок 3.5 - Вертикальний адсорбер з віброкиплячим шаром та спіральним лотком: 1 - відкритий спіральний лоток; 2 - стрижень, на якому жорстко закріплений спіральний лоток; 3 - вібратор; 4 - бункер свіжого адсорбенту

Основними шляхами інтенсифікації адсорбційних процесів є розроблення: оптимальних гідродинамічних режимів очищення, нових типів адсорбентів та нового адсорбційного обладнання.

Оптимальними гідродинамічними умовами є такі, що забезпечують велику швидкість фільтрації очищеного газу через адсорбент. При цьому забезпечується також високий ступінь очищення газу при малому гідравлічному опорі шару. Збільшення швидкості газу можливо тільки при використанні сорбентів з великими порами.

При використанні дрібнодисперсних адсорбентів, наприклад, цеолітів, швидкість газового потоку обмежена: для нерухомого та рухомого шару до 0,1...0,5 м/с; для киплячого шару до 1,5...2,0 м/с; для віброкиплячого шару до 0,5... 1,0 м/с.[4]

4. Характеристика речовини, що бере участь у процесі

Оцтова кислота.

Оцтова кислота (етанова кислота) CН3СООН являє собою рідину (tпл.=16,750С; tкип.=118,10С) з різким запахом; добре розчиняється у воді і етиловому спирті. Солі оцтової кислоти називаються ацетатами.

Оцтова кислота -- один з базових продуктів промислового органічного синтезу. Більш ніж 65 % світового виробництва оцтової кислоти іде на виготовлення полімерів, похідних целюлози та вінілацетату. Полівінілацетат є основою багатьох ґрунтівних покрить та фарб. З ацетатної целюлози виготовляють ацетатне волокно. Оцтова кислота та її естери важливі промислові розчинники та екстрагенти.

Пари оцтової кислоти подразнюють слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. ГДК в атмосферному повітрі становить 0,06 мг / м ?, у повітрі робочих приміщень - 5 мг / м ?. Токсикологічні властивості оцтової кислоти не залежать від способу, яким вона була отримана. Смертельна доза становить приблизно 20 мл.[4]

Оцтова кислота - перша з органічних кислот, яка стала відома людині. Вперше вона була отримана І. Глаубером в 1648 р. в концентрованому вигляді шляхом виморожування її водних розчинів і розкладанням ацетату кальцію сірчаною кислотою. До початку XIX століття оцтову кислоту виробляли виключно з природної сировини: пірогенетичною обробкою деревини і окислювальним оцтовокислим бродінням харчового етанолу.

В наш час основними способами виробництва оцтової кислоти в промисловості є:

1. Одержання оцтової кислоти окисленням ацетальдегіду

2.Отримання оцтової кислоти окисленням н-бутану

3 Виробництво оцтової кислоти окисленням н-бутеном

4 Виробництво оцтової кислоти окисленням парафінів С4-С8 на кислоти

5 Виробництво оцтової кислоти з метанолу та оксиду вуглецю[8]

Активоване вугілля.

Адсорбент - це тверде тіло, на поверхні і в порах якого відбувається адсорбція. Особливістю процесу адсорбції є вибірковість і селективність. Завдяки цій властивості можливе поглинання з стічних вод та забруднених газів певних забруднень, а потім у процесі сорбції можливе виділення їх у чистому вигляді, тому що адсорбція протікає на поверхні адсорбату, то чим більше поверхня, тим вище швидкість адсорбції, і тому адсорбенти повинні мати сильно розвинену поверхню з дуже високою пористістю і глибоку структуру..

Адсорбенти характеризуються питомою площею поверхні віднесеної до одиниці об'єму або маси, густиною, адсорбційною ємністю, хорошу здатністю до регенерації, і повинні мати не високу вартість і бути виготовленим з доступних матеріалів.

Основними промисловими адсорбентами є активоване вугілля, складні оксиди і імпрегновані сорбенти. Активоване вугілля (АВ) нейтральне по відношенню до полярних і неполярних молекул адсорбованих з'єднань. Воно менш селективне, чим багато інших сорбентів, і є одним з небагатьох, придатних для роботи у вологих газових потоках. Активоване вугілля використовують, зокрема, для очищення газів від речовин з неприємним запахом, рекуперації розчинників і т.д.

Активоване вугілля використовують також як ефективні адсорбенти для вилучення свинцю з атмосферного повітря; Ca, Ba і Sr з концентрованих розчинів лугів, солей та інших сполук; Cr, Mo і V з води і розсолів ртутного електролізу. [4]

5. РОЗРАХУНОК

В результаті проведення розрахунків за вихідними даними, якими є витрата парогазової суміші та її температура, концентрація домішок і необхідний ступінь очищення, визначають оптимальні гідравлічні та конструктивні параметри, необхідну кількість адсорбенту й тривалість процесу адсорбції.

Матеріальний баланс по бензолу стадії адсорбції виражаємо рівнянням:

3600 (0,02-0,004) = L (0,385 - 0)

3600(0,016) = L (0,385)

Ординати і абсциси точок ізотерми оцтової кислоти обчислюються за формулами (1) і (2):

(1)

(2)

де a1 * і a 2 * - концентрації адсорбованих бензолу і оцтової кислоти, кг/кг;

V1 і V2 - молярні об'єми бензолу і оцтової кислоти в рідкому стані, м3;

Р1 і Р2 - парціальний тиск пари бензолу і оцтової кислоти, мм рт. ст;

Рs1 і Рs2 - тиск насичених парів бензолу і оцтової кислоти при 20 і 18 ° С, мм рт. ст.;

T1 і Т2 - абсолютна температура бензолу і оцтової кислоти при адсорбції (в даному випадку Т1=293° К Т2 = 291 ° К);

? - коефіцієнт афінності.

Молярний обєм бензолу і оцтової кислоти обчислюється за формулою (3):

(3)

де Мr - молярна маса бензолу і оцтової кислоти, кг/кмоль;

- густина бензолу і оцтової кислоти, кг/м3

Коефіцієнт афінності :

V1 -молярний об'єм бензолу, м3 /кмоль;

V2 - молярний об'єм оцтової кислоти, м3 /кмоль.

Обчислюємо а2* за формолою (1):

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Обчислюємо Р2 за формулою (2):

1. ,

2. ,

3. ,

4. ,

5. ,

6. ,

7. ,

8. ,

9. ,

10.,

Ізотерма оцтової кислоти:

Табл.1. Таблиця даних для побудови ізотерми адсорбції

0,123	0,148
0,146	0,234
0,248	0,616
0,278	1,259
0,313	2,344
0,329	3,236
0,351	4,169
0,379	5,888
0,403	6,918
0,428	7,762

кг/м3

За допомогою ізотерми визначаємо статичну активність вугілля по оцтовій кислоті при концентрації пароповітряної суміші 0,02 кг/м?.

Попередньо необхідно розрахувати парціальний тиск:

мм рт. ст.

Взявши ординати і абсциси точок ізотерми оцтової кислоти побудували ізотерму адсорбції з повітря при температурі 18°С (рис.5.1.):



Рис.5.1: Ізотерма адсорбції для оцтової кислоти

За рис.8 абсцисі , відповідає ордината кг/кг.

Кількість активного вугілля на одне завантаження становить:

Діаметр адсорбера обчислюється з рівності (4):

(4)

Коефіцієнт дифузії оцтової кислоти у повітрі:

Коефіцієнт дифузії шкідливої парогазової суміші при температурі адсорбції визначаємо за такою формулою :

З рисунка V визначаємо динамічний коефіцієнт в'язкості повітря при 18°С:

Знаходимо густину повітря при 18°С:

Об'ємний коефіцієнт масопередачі в газовій фазі залежить від гідродинамічних умов в апараті та фізичних властивостей потоку й визначається за формулою

с

Тривалість процесу адсорбції визначають залежно від того, де знаходиться на ізотермі адсорбції точка початкової концентрації адсорбенту в парогазовій суміші. Оскільки точка початкової концентрації на нашій ізотермі знаходиться у третій області, то визначати її будемо за такою формулою

де - тривалість поглинання, с

- швидкість газового потоку, м/с

- висота шару активованого вугілля, м

- початкова концентрація компонента у газовому потоці, кг/м3

- кількість адсорбованої речовини, що є рівноважною з концентрацією потоку , кг/м3

- коефіцієнт масовіддачі.

Визначаємо об'єм пароповітряної суміші, яка проходить через адсорбер за :

По умові за один період через адсорбер повинно проходити 3600 м, тому діаметр адсорбера потрібно збільшити:

Необхідно також збільшити кількість адсорбенту на одну загрузку :

Висоту шару активованого вугілля в апараті для забезпечення достатнього часу роботи адсорбера приймаємо 0,7м ( у вертикальних адсорберах висота шару адсорбенту складає 0,5-1,2м). Загальну висоту приймаємо рівній 1,84м.

Гідравлічний опір адсорбера з нерухомим шаром адсорбенту шукаємо за такою формулою(4):

(4)

де Н - висота шару,

а - питома поверхня,

- насипна густина,

- фіктивна швидкість газу,

- пористість.

Значення знаходять за таким рівнянням(5):

Re+2.34 (5)

Критерій Рейнольдса в даному випадку визначають за такою формулою:

Re= (6)

де - в'язкість(визначаємо з рис.VI.ст.557)

a =

Sпит(питома поверхня)=800мг/г (АГ-5)

= 500 кг/м3 (АГ-5)

a = =

Висновки

У даному курсовому проекті розглянуто процес адсорбції. Поглинання оцтової кислоти з газової суміші являє собою процес, який потребує відповідальності та чіткого контролю. У технологічній схемі працюють адсорбційні установки з нерухомим шаром адсорбенту.

У даному курсовому проекті також були:

· проведені вибір і розробка технологічної схеми процесу поглинання оцтової кислоти;

· представлений розрахунок адсорбера з нерухомим шаром адсорбента;

· виконано креслення загального вигляду апарата.

Адсорбційні методи є одним з найпоширеніших в промисловості способів очищення газів. Їх застосування дозволяє повернути у виробництво ряд цінних з'єднань. При концентраціях домішок в газах більше 2-5 мг/м2, очищення виявляється навіть рентабельним. Основний недолік адсорбційного методу полягає у великій енергоємності стадій десорбції і подальшого розділення, що значно ускладнює його застосування для багатокомпонентних сумішей.

адсорбент оцтовий кислота схема

Список використаної літератури

1. А.С. Тімонін Інженерно-екологічний довідник. Т 1. - Калуга: Вид-во М. Бочкарьової, 2003 р

2. Газоочистные и пылеулавливающие установки. Каталог. - М.: ЦНИИ „Электроника”, 1990. - 48 с.

3. Адсорбция и пылеулавливание в производстве минеральных удобрений. Под ред. Мухленова И. П. - М.: „Химия”, 1987. - 206 с.

4. Основные процессы и аппараты химической технологии. Под ред. Дытнерского Ю. И. - М.: „Химия”, 1991. - 471 с.

5. Під ред. Ю.А. Золотова, Є.М. Дорохова та ін Основи аналітичної хімії .- М.; Хімія, книга 2, -2000 р.

6. Ливчак И.Ф. и другие. Охрана окружающей среды. - М.: Стройиздат, 1988. - 192 с.

7. Власенко В.М. Каталитическая очистка газов. - К.: „Техника”, 1973 200 с.

8. Технология производства уксусной кислоты : (Учеб. пособие по курсу "Хим. технология орган. веществ" по направлению 550800 "Хим. технология и биотехнология") / А.В. Тимошенко, В.С. Тимофеев; М-во образования Рос. Федерации, Моск. гос. акад. тонкой хим. технологии им. М.В. Ломоносова. - М. : ИПЦ МИТХТ, 2003. - 43 с

Размещено на Allbest.ur