Ефективність використання та механізм відтворення основних фондів

Більш точно, на нашу думку, відображає віддачу основних виробничих фондів прибуток одержаний господарством в розрахунку на одиницю вартості основних засобів. Так, у 2006 р. у господарстві було отримано на кожну гривню основних фондів 40 коп. прибутку, в 2008 р. - 70 коп. Всі показники віддачі фондів за товарною продукцією та прибутком по досліджуваному нами господарству вищі, ніж в середньому по району.

Обернений показник фондовіддачі - фондоємність яка характеризується кількістю основних фондів що припадає на одиницю товарної продукції або прибутку виробленої з участю цих фондів. Вироблена та реалізована продукція в ТОВ “Гостинне” характеризується низькою фондомісткістю, яка має тенденцію до зниження. Так, у 2006 р. на одну гривню реалізованої продукції припадає 50 копійок основних виробничих фондів, у 2007 р. фондомісткість дещо підвищилась, але у 2008 р. знову знизилась і сягала рівня 2006 р., що є позитивним результатом господарювання. Значення розрахованої фондоміскості за одержаним прибутком у 2008 р. дорівнювало 1,4, що майже в два раза менше ніж у 2006 р..

Підвищення фондовіддачі та зниження фондомісткості впливає на зменшення собівартості продукції, та збільшення прибутковості господарства.

Для детальнішого дослідження ефективності основних виробничих фондів необхідно проаналізувати зміни показників ефективності використання складових фондів. Об'єктом нашого дослідження є активна частина виробничих фондів, оскільки вони безпосередньо впливають на розвиток виробничого процесу і зумовлюють рівень та ефективність виробництва сільськогосподарської продукції.

Підвищення оснащеності сільського господарства основними виробничими фондами до економічно обґрунтованого рівня, удосконалення їх видового складу та структури дозволять більш ефективно їх використовувати.

Одним з важливих факторів раціонального ведення сільського господарства, який сприяє підвищенню ефективності є формування розмірів підприємств відповідно до сучасних умов господарювання.

Досвід економічно розвинених країн свідчить, що у великих за розмірами господарств і підприємств з оптимальною спеціалізацією більше переваг для ефективного використання виробничих потужностей ніж у дрібних і неспеціалізованих. З укрупненням ферм ефективніше використовуються продуктивний потенціал тракторів і сільськогосподарської техніки. Збільшення завантаженості, технічних засобів протягом року дозволяє провадити необхідний обсяг робіт з меншою кількістю тракторів, що суттєво при вирішенні питання забезпечення технічними засобами в аграрних підприємствах. Таким чином, за аналізований період рівень забезпеченості ТОВ “Гостинне” основними виробничими фондами характеризуються тенденціями до збільшення і є вищим середнього рівня, що склався в господарствах Немирівського району. Це відображається на показниках ефективності використання основних фондів господарства. Їх рівень як загалом, так і за окремими матеріально-речовими складовими за досліджуваний період характеризується зростанням і є вищим середньорайонного рівня.

Однак, з урахуванням удосконалення структури основних фондів та підвищення ефективності використання основних виробничих фондів у господарства є великі резерви досягнення вищих результатів господарської діяльності та розвитку виробництва.

Основні фонди протягом усього періоду їх перебування в господарстві кількісно змінюються. У процесі експлуатації вони зношуються, передаючи частками свою вартість на вартість виробленої за їх участю продукції. Облік фізичного зносу основних фондів треба здійснювати для нарахування амортизації, визначення залишкової вартості їх та планування заміни старих фондів новими.

Відтворення - це процес їх виробничого використання, зносу, амортизації, підтримки в робочому стані через здійснення ремонтів і відновлення в натурі. Особливо важливе значення в механізмі відтворення основних засобів має амортизація, оскільки вони. З одного боку, є елементом виробничих витрат. Що включається в собівартість продукції, а з іншого - є джерелом коштів для реновації основного засобу нерідко на якісно новій основі. У результаті зношення виробничих засобів втрачається їх вартість і споживча вартість. Цим і зумовлюється необхідність їх відтворення.

Амортизація - це економічний процес, що кількісно відображає втрату основними засобами своєї вартості, яка амортизується, та її систематичний розподіл (перенесення) на заново створений продукт (виконану роботу, надану послугу) протягом строку їх корисного використання.

Для характеристики руху основних фондів використовують такі показники:

- коефіцієнт зростання - відношення суми основних засобів на кінець року до їх вартості на початок року;

- коефіцієнт вибуття - відношення вартості вибулих за звітний рік основних засобів до суми всіх основних засобів на початок року;

- коефіцієнт оновлення - відношення заново введених за рік основних засобів до балансової вартості всіх основних засобів на кінець року;

- коефіцієнт сукупного відтворення - відношення вартості основних засобів, що надійшли протягом року, до первісної вартості всіх основних засобів на початок року;

- коефіцієнт зносу - відношення суми зношених основних фондів до балансової вартості основних засобів на початок року;

- коефіцієнт придатності - частка від ділення балансової вартості основних засобів на початок року за мінімумом усієї суми зносу на їхню балансову вартість на початок року.

Ці показники і їх зміну можемо прослідити в таблиці 2.20. Коефіцієнти зростання, оновлення і вибуття характеризують темпи підвищення фондооснащеності виробництва і якісного вдосконалення матеріально-технічної бази підприємства.

Збільшення зносу основних фондів із скороченням періоду експлуатації призводить до того, що стає економічно невигідно відновлювати їх, вдаючись до капітального ремонту. Відтворення основних засобів за останні роки здійснюється дуже повільними темпами. Показники руху і відтворення основних засобів в досліджуваному господарстві показані в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Показники руху та відтворення основних засобів в ТОВ “Гостинне”

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	В середньому по району, 2008 р.	По господарству до середньо-районного, 2008 р. (+; -)
Коефіцієнт придатності	0,76	0,75	0,73	0,65	0,08
Коефіцієнт зношення	0,24	0,25	0,27	0,35	-0,08
Коефіцієнт вибуття	0,11	0,22	0,04	0,03	0,01
Коефіцієнт оновлення	0,35	0,45	0,43	0,02	0,41
Коефіцієнт зростання	1,37	1,41	1,23	0,87	0,36

Так коефіцієнт зростання основних фондів у звітному році зменшився порівняно з 2006 р. на 11% і становить 1,23.

Рис. 2.1 Показники руху основних виробничих фондів підприємства

Таке значення свідичить, що в господарстві вартість основних фондів зросла на 23%. В результаті чого коефіцієнт оновлення в господарстві зростає і у 2008 р. дорівнює 0,43, що на 8% більше базового року. Спостерігається незначне коливання показника придатності основних засобів, в 2008 р. він становить 73%. В порівнянні із середньо районними показниками у ТОВ “Гостинне” значно вищі показники оновлення та зростання.

Як бачимо, процес відтворення основних виробничих засобів на підприємстві здійснюється повільними темпами. Причиною є недосконалість розроблених державних програм з підтримки сільського господарства, недостатність вільних коштів агровиробників. Хоча, за аналізований період рівень оновлення зріс на 8% і у звітному році становив 43%. Але, в результаті зростання рівня зношенні основних засобів, показники зростання їх вартості за аналізований період знизився на 14%, а придатність основних засобів становила лише 73%.



РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення механізму відтворення основних виробничих фондів

3.1 Основні напрямки вдосконалення процесу відтворення

За роки економічної реформи сільське господарство України зазнало значних внутрішньогалузевих змін та впливів структурних зрушень у зовнішньому середовищі. Передумовою цього стали: відхід держави від жорстко централізованого управління економікою, визнання на законодавчому рівні рівноправності державної та приватної форм власності, і як наслідок - створення на їх основі нових організаційних форм господарювання.

Розвиток економіки України розширює спектр проблем, пов'язаних із відтворенням основних засобів. Серед теоретичних і методичних питань, які потребують розширення масштабності та поглиблення розробки в контексті сучасних процесів в аграрному секторі України, слід виділити: удосконалення системи показників відтворення основних засобів; обґрунтування методичних підходів до вибору методу нарахування амортизаційних відрахувань залежно від особливостей використання основних засобів та потреб підприємства в їх оновленні: удосконалення функціонуючого механізму відтворення основних засобів, які є складовою майнових паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств; обґрунтування механізму відтворення основних засобів біологічного походження; дослідження впливу витрат на утримання основних засобів біологічного походження; дослідження впливу витрат на утримання основних засобів на формування витрат підприємства; розробка методичних і методологічних підходів до вибору форм використання основних засобів на основі мінімізації витрат на їх утримання.

Дослідженням встановлено, що категорія “основні виробничі фонди” виникла в умовах соціалістичного способу виробництва і відображала існуючі відносини власності на засоби виробництва, її економічна суть була обґрунтована з врахуванням особливостей їх кругообігу і відшкодування. Авторами цього періоду категорія основних виробничих фондів трактувалась як частина авансованої вартості, представлена засобами праці, що беруть участь у виробничому процесі, зберігають речову форму, переносять свою вартість на продукт протягом кількох циклів у міру зносу, і одноразово відшкодовуються в новій натуральній формі, Тобто, основні засоби характеризувалися натурально-речовою категорією, а основні фонди - вартісною.

Категорія основних фондів є соціальне економічною, тому вона може існувати лише за певних соціально-економічних умов. При зміні таких умов, зокрема переходу до ринкової економіки, на зміну основним фондам введено в економічний оборот категорію основного капіталу, яка трактується як “частина капіталу у вигляді знарядь праці, що зберігає свою споживну вартість упродовж кількох циклів виробництва, переносячи її на продукт частинами в міру зносу”.

Досліджуючи проблему відтворення основних засобів (основного капіталу) встановлено, що у процесі свого кругообороту виробничі ресурси проходять три стадії: виробничу, грошову, товарну. Відповідно до цього економічний механізм відтворення основних засобів аграрних підприємств включає їх створення, виробниче використання, амортизацію і відновлення засобів праці в натурі.

В економічній теорії розглядаються дві форми відтворення - просте й розширене. При простому відтворенні відбувається заміна зношених основних засобів у натурі, в яких пройшов нормативний строк використання. При розширеному відтворенні основних засобів, крім заміни зношених, передбачається збільшення основних засобів, тобто їх нагромадження. Якшо при простому відтворенні весь обсяг новозведених основних засобів направляється лише на заміну зношених, то в другому випадку - як на заміну зношених, так і на нагромадження.

Окремі економісти-дослідники при визначенні типу відтворення основних засобів за критерій використовують вартісний вираз основних засобів, розуміючи під простим відтворенням вкладення в основні засоби в розмірах, які відповідають сумі нарахованої амортизації по діючих основних засобах, а під розширеним - вкладення в основні засоби в розмірах, які перевищують цю суму.

Оригінальною є точка зору економістів, які пропонують при визначенні розширеного відтворення враховувати як кількісне так і якісне збільшення основних засобів. Варто зауважити, що кількісні і якісні характеристики основних засобів можуть знаходитися в різних співвідношеннях, що безпосередньо впливає на формування типу відтворення основних засобів. Проте врахувати узагальнюючу зміну кількісних і якісних параметрів всієї сукупності основних засобів аграрного підприємства практично неможливо. Тому додатковими критеріями визначення типу відтворення основних засобів в аграрному підприємстві можуть служити узагальнюючі оцінки типу відтворення окремих груп основних засобів здійснені на основі врахування змін їх кількісних і якісних характеристик.

Таким чином, в економічній літературі відсутня однозначна характеристика типів відтворення, що перешкоджає здійсненню об'єктивного процесу розширеного відтворення й оцінці технічного стану основних засобів. Вимагають удосконалення існуючі показники відтворення основних засобів з огляду методики обчислення деяких із них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці.

Процес відтворення характеризується оновленням основних засобів, хоча ці процеси не є ідентичними. При розрахунку показника оновлення в чисельнику формули знаходиться вартість усіх введених за рік основних засобів. Палтеровича Д.М. в методику розрахунку вводить розчленування основних засобів, тих, що йдуть на заміну зношених і тих, які йдуть на нагромадження.

Окремі економісти-дослідники Баранов Д.А., Натаров М.В., Ковальов А.Ф., Рудченко А.Д. вважають, що таке розуміння категорії оновлення недостатньо обґрунтоване. На їх думку, питання про оновлення можна ставити лише по відношенню до діючих на певну дату основних засобів. Нагромадження основних засобів шляхом введення нових засобів праці, будівництва, розширення, реконструкції, ні в якій мірі не оновлює діючі основні засоби.:

Реально оновлення основних засобів проходить лише при заміні засобів праці, які відпрацювали і нормативний строк служби. Більша ж частина нововведених основних засобів направлялася не на заміну вибулих, а на приріст основних засобів. “Які б не були великі обсяги основних фондів, направлені на їх приріст, на збільшення їх загального обсягу, - оновлення діючих на певну дату основних засобів не відбувається, якщо відсутня заміна засобів праці, що відпрацювали нормативний строк служби, тобто відсутній процес простого відтворення основних фондів”.

Будавей В.Ю., Покропивний С.Ф. виділяють дві форми оновлення основних засобів: екстенсивну й інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення експлуатованих основних засобів, інтенсивне - передбачає заміну діючих основних засобів новими. Покропивний С.Ф. у систему показників відтворення основних засобів пропонує включати коефіцієнт інтенсивного оновлення, як співвідношення обсягів вибуття і введення основних засобів в дію за певний період часу.

Натаров В.М. пропонує розраховувати коефіцієнт оновлення основних засобів як відношення суми коштів, направлених на заміну вибулих до вартості наявних основних засобів на кінець року.

Таким чином, показник оновлення, який обчислюється відношенням введених за рік основних засобів до їх вартості на кінець року, має чіткий економічний зміст, а саме, відображає питому вагу нововведених за певний період часу основних засобів у загальній вартості основних засобів на кінець цього періоду і може використовуватися для аналізу процесу відтворення основних засобів на підприємстві.

У системі показників відтворення основних засобів важливе місце займає коефіцієнт вибуття, який розраховується відношенням вартості вибулих основних засобів до суми усіх основних засобів на початок року. Однак існують і інші точки зору щодо обчислення коефіцієнта вибуття. Так, окремі економісти-дослідники наводять формулу розрахунку коефіцієнта вибуття, як відношення вартості вибулих до вартості основних засобів на кінець року. Інші пропонують використовувати коефіцієнт вибуття як показник, що характеризує рівень оновлення діючих основних засобів підприємства. Існує також пропозиція для обчислення коефіцієнта вибуття (а також коефіцієнта оновлення) використовувати в знаменнику середньорічну вартість основних засобів, мотивуючи це необхідністю безпосереднього порівняння коефіцієнтів оновлення й вибуття. Використання коефіцієнтів оновлення та вибуття для аналізу процесу відтворення основних засобів дає можливість з'ясувати: частку нововведених основних засобів за рік у загальній їх вартості на кінець року; фактичний рівень вибуття І основних засобів на підприємстві; характер відтворення основних засобів на підприємстві (розширене, звужене, реновація).

Стосовно відтворення основних засобів можна записати таку математичну залежність:

якшо Кон. > Кв ,то Кзр > 1,

якщо Кон = Кв, то Кзр = 1,

якшо Кон < Кв, то Кзр < 1,

де Кв - коефіцієнт вибуття,

Кон - коефіцієнт оновлення,

Кзр - коефіцієнт зростання.

При цьому Кзр розраховується за формулою;

Кзр = ОЗ_кр / ОЗ_пр,

де ОЗ_кр - вартість основних засобів на кінець року;

ОЗ_пр - вартість основних засобів на початок року.

У першому випадку вартість основних засобів на кінець року більша, ніж на початок, що свідчить про розширене відтворення основних засобів на підприємстві; другий випадок відображає процес реновації; третій - характерний у сучасних умовах для більшості аграрних підприємств, де спостерігається звужене відтворення основних засобів.

Важливими показниками, які характеризують стан основних засобів, а отже, і ефективність відтворювального процесу, є коефіцієнти зносу й придатності. Ці показники формуються під впливом низки факторів, серед яких слід виділити темпи нагромадження й вибуття, зміну технологічної структури. Дослідженням встановлено, шо на підприємствах, де в структурі основних засобів переважає пасивна їх частина (будівлі, споруди), яка характеризується низькою нормою амортизації на реновацію, ступінь зносу, за інших однакових умов, буде нижчим, ніж на підприємствах із переважаючою активною частиною в структурі основних засобів.

Особливістю зношення робочих машин, обладнання, транспортних засобів є значно більша частка втрати споживної вартості в перші роки служби, ніж в останні роки, коли залишок цієї вартості стає мінімальним. Така закономірність обумовлена не лише фізичним зношенням, а й значним впливом морального зношення на активну частину основних засобів порівняно з пасивною частиною.

Вимірювальну систему відтворення основних засобів доцільно формувати на основі виділення трьох блоків показників, які включають:

* показники руху основних засобів:

Коб - коефіцієнт обороту (відношення річної суми амортизації основних засобів до їх середньорічної вартості ), що відображає швидкість обороту вартості авансованої в основні засоби;

Кон - коефіцієнт оновлення (відношення вартості заново введених за рік основних засобів до первісної вартості усіх основних засобів на кінець року), який дає можливість проаналізувати питому вагу основних засобів у структурі основних засобів на кінець року;

Кв - коефіцієнт вибуття (відношення вартості вибулих за звітний рік основних засобів до первісної вартості основних засобів на початок року), який характеризує інтенсивність процесу вибуття зношених і морально застарілих основних засобів;

Кзр - коефіцієнт зростання (відношення первісної вартості основних засобів на кінець року до первісної вартості основних засобів на початок року), дозволяє визначити зростання вартісного виразу основних засобів за рік;

Кпр - коефіцієнт приросту (відношення вартісної різниці основних засобів на кінець і початок року до первісної вартості основних засобів на початок року), який дозволяє визначити темпи приросту основних засобів;

Ксв - коефіцієнт сукупного відтворення (відношення вартості заново введених за рік основних засобів до первісної вартості основних засобів на початок року), який дає узагальнюючу оцінку процесів руху основних засобів,

* показники стану основних засобів:

Кзн - коефіцієнт зносу (відношення суми нарахованої амортизації до первісної вартості основних засобів на кінець року), який наближено характеризує ступінь зносу основних засобів;

Кпр - коефіцієнт придатності (розраховується як відношення залишкової вартості до первісної вартості основних засобів на кінець року або одиниця мінус коефіцієнт зносу), який наближено характеризує ступінь придатності основних засобів;

* показники ефективності використання основних засобів:

Фв - фондовіддача (відношення вартості валової продукції до середньорічної вартості основних засобів);

Фм - фондомісткість (відношення середньорічної вартості основних засобів до вартості валової продукції).

Таким чином, комплексний підхід до застосування вимірювальної системи зміни вартісного виразу засобів праці, забезпечує здійснення об'єктивної оцінки процесу відтворення основних засобів на макро-мікрорівні.

3.2 Запровадження лізингу в аграрному підприємстві

Переважаючою системою, що забезпечить відтворення основних засобів є запровадження лізингу в сільському господарстві.

З часу прийняття в країні Закону “Про лізинг” (1998 р.), цим інструментом, за експертними оцінками, скористалися не більше 3% підприємців.

Проте нині вивчені далеко не всі питання складного процесу ефективного функціонування лізингового механізму. Зокрема, це стосується дослідження основних перешкод на шляху розвитку лізингу в такій важливій і водночас специфічній сфері економічної діяльності як сільське господарство.

Для того щоб зрозуміти надто повільні темпи укладання лізингових угод та виявити невирішені проблеми щодо цього, доцільно провести факторний аналіз формування лізингу з урахуванням специфіки функціонування досліджуваних сільськогосподарських підприємств.

Установлено, що стан та перспектива розвитку лізингу в аграрному секторі економіки залежать від дії комплексу факторів, які ми об'єднали у такі групи: виробничі (технічні і технологічні), соціально-економічні, організаційні, нормативно-правові, психологічні, політичні, інформаційні тощо (табл. 3.1).

Доцільно детальніше розглянути дію цих чинників по групах.

Виробничі фактори - це результати аналізу стану технічного забезпечення господарств України показали їх вкрай незадовільний стан. У 2004 р. вартість основних засобів у сільському господарстві, мисливстві та пов'язаних з ними послугах становила менше 80,2 млрд. грн., або лише 8% загальної вартості цих засобів в економіці. Питома вага їх за останні 10 років скоротилася в 2,8 рази. При цьому у 2004 р. порівняно з 1991р. кількість тракторів у розрахунку на 1000 га ріллі зменшилася з 14 до 11 одиниць, зернозбиральних комбайнів на 1000 га посівної площі зернових - з 8 до 6 одиниць, кукурудзозбиральних комбайнів на 1000 га посівної площі кукурудзи - з 12 до 4.

Таблиця 3.1

Основні фактори впливу на розвиток та роль лізингу щодо технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств

Фактори	Склад факторів
Виробничі	Технічні: Матеріально - технічна база, технічна оснащеність господарств Стан і необхідність технічного оновлення основних засобів Технологічні: Вимоги та особливості технології виробництва с./г. продукції і надання послуг
Соціально-економічні	Інвестиційна діяльність Економічний стан с./г. підприємств Попит на с./г. продукцію, сировину і послуги Потреба в лізингу Умови фінансування і кредитування лізингових операцій Умови праці
Організаційні	Розвиток ринку лізингових послуг та його інфраструктури
Політико-регуляторні	Нормативно-правова база Політична та економічна стабільність Політика державного регулювання
Інформаційні	Економічні умови для розвитку підприємництва
	Наявність офіційної статистичної та іншої інформації
	Висвітлення питань лізингу у засобах масової інформації
	Рівень обізнаності підприємців про лізинг
	Психологічна готовність, бажання заключати лізингові угоди
Психологічні	Наявність властивостей лідера, володіння аналітичним здібностями та економічними знаннями
	Сприйняття ринкових реформ, політики держави щодо лізингу
	Розуміння дії лізингових механізмів, їх переваг і можливостей
	Ініціативність, бажання та уміння ризикувати, брати на себе відповідальність



Крім того, технічний стан наявних у господарствах основних засобів вкрай незадовільний через високий рівень їх матеріального і морального зносу. За цим показником сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги (54,1%) порівняно з іншими видами економічної діяльності перебувають на п'ятому місці після освіти (61,7%), будівництва (55,8%), промисловості, охорони здоров'я та соціальної допомоги (по 54,3%).

Не дивлячись на надзвичайно складний стан із технічним забезпеченням аграрного сектора економіки, темпи щорічного вибуття, зокрема списання, зношеної техніки у кілька разів вищі темпів її поновлення, насамперед закупівлі. Тому для дотримання вимог технології виробництва, і, відповідно, відновлення основних засобів потреба в інвестиціях сільського господарства, мисливства та пов'язаних з ними послуг на початок 2004 р. сягала 8,2 млрд. доларів США, або 9,3% до їх загальної суми [7].

Соціально-економічні фактори - це частка інвестицій в основний капітал у сільському господарстві, мисливстві та пов'язаних з ними послугах мізерна, та ще й скорочується. За даними Державного комітету статистики України, у 2004 р. у зазначений вид економічної діяльності було вкладено 3278 млн. грн., або приблизно 131,1 млн. грн. на одну адміністративну область, чи менше 55 тис. грн на одне діюче сільськогосподарське підприємство. Питома вага інвестицій в основний капітал дорівнювала у 2004 р. 4,3% до загальної їх суми в економіці, що на 0,5 відсоткових пункти менше навіть порівно з 2001р. Тим часом для порівняння - у промисловість вкладалося 37,2%, у транспорт і зв'язок - 19,8, оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами, послуги з ремонту - 7, будівництво - 6,2% всіх інвестицій. Прямі іноземні інвестиції в основний капітал незначні і в2004 році становили 219,9 млн. доларів США, або 2,6% від їх загальної суми.

Господарства через свій тяжкий фінансовий стан, спричинений падінням обсягів виробництва, диспаритетом цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, скороченням державної підтримки, виявилися або неплатоспроможними, або з дуже низьким рівнем платоспроможності, що дозволяє забезпечувати тільки найнеобхідніші потреби.

Ці фактори діють у напрямі зниження обсягу лізингових операцій. Тому лізиногодавці і банки змушені мати справу з обмеженою кількістю платоспроможних клієнтів та йти на ризик несвоєчасної сплати платежів за користування лізинговим майном.

Наприклад, на початок 2005 року із загальної вартості техніки,переданої в лізинг сільськогосподарським підприємствам Київської області філією “Київобллізинг” НАК “Украгролізинг” - 41574,7 тис. грн, було виплачено тільки 16085 тис. грн., або 38,5%. Тому лізинго давці змушені вилучати передану у лізинг сільськогосподарську техніку.

Основна причина такого незадовільного стану розрахунків низька платоспроможність сільськогосподарських виробників. За даними Державного комітету статистики України, у 2006 р. більше ніж кожне третє аграрне підприємство було збитковим, а сума збитку в середньому на одне підприємство склала 308,6 тис. грн.

Важливе місце у розвитку лізингу відіграє попит на вироблену продукцію чи сировину. Нажаль, поки що не відпрацьований дієвий механізм їх державних закупівель. Так, при держ. замовленні на закупівлю 5,5 млн. т зерна в господарствах у листопаді 2008 р. було закуплено в середньому лише трохи більше 2 млн. т. так в Вінницькій області було закуплено тільки 10-20 % зерна. Така ситуація створює труднощі із збутом продукції, а отже, й отримання коштів для матеріального стимулювання працівників, забезпечення хоча б простого відтворення належної матеріально-технічної бази і, відповідно, розвитку лізингу в аграрних підприємствах.

Щодо умов фінансування та кредитування лізингових операцій, то в

останні роки досягнуто певних успіхів у державній підтримці підприємств через здешевлення кредитів комерційних банків. Спостерігалися позитивні тенденції щорічного зниження пільгових процентних кредитних ставок банків. Так, вони дорівнювали: у 2001 р. - 35%, 2002 р. - 27%, 2003 р. - 20,3%. При цьому облікова ставка Національного банку становила 7% [9].

Проте слід зазначити, що, існуючий фінансово-кредитний механізм все ж недосконалий, оскільки не стимулює інвестиційну, лізингову діяльність. Не створено іпотечних банків, немає реального права власності на землю, розвиненого ринку землі. Крім того, банківські кредити короткострокові, а висока ставка лягає додатковим тягарем на лізингоодержувача, оскільки вона враховується у лізингових платежах.

Умови праці зайнятих у сільському господарстві досить складні; переважає ручна, немеханізована праця. Навіть у суспільному секторі аграрного виробництва ручною працею зайнято близько двох третин працівників. З точки зору полегшення праці, підняття її престижу, роль і потреба у лізингу нової техніки та сучасних передових технологій велика.

Організаційні фактори впливу на лізинг включають у себе розвиток ринку лізингових послуг і його інфраструктури на різних територіальних та управлінських рівнях (національному, регіональному і місцевому). Існуюча нині інфраструктура ринку лізингових послуг слабо розвинена. Монопольне положення на ринку техніки для аграрного сектора займають державні компанії НАК “Украгролізинг” та НАК “Украгромашінвест”. Одним із шляхів розширення кола лізингодавців є залучення іноземних лізингових компаній в Україну. Проте, як показує досвід, в основному ці компанії перестрахо вуються і висувають значно вищі вимоги до клієнтів, ніж банки. Великою перешкодою також є нав'язування конкретної іноземної техніки чи обладнання, а не якогось іншого.

Недосконалість інфраструктури ринку лізингових послуг призвела до появи чисельної армії посередників, що спричиняє значне подорожчання цих послуг.

Не менш важливу роль у розвитку лізингу відіграють політико-регуляторні чинники. Політична та економічна стабільність виявилися значними за своєю роллю факторами, що впливають на розвиток лізингу. Саме економічна та політична нестабільність у нашій країні є, на думку спеціалістів і керівників господарств, тими чинниками, які заважають розвитку лізингу в сільському господарстві.

Формування лізингу залежить також від дії нормативно-правових факторів. Нестабільність, постійна змінюваність законодавчої бази, нечіткість, а часто й протиріччя, заплутаність нормативно-правових положень утруднюють розвиток лізингової діяльності.

Надзвичайно велику роль у розвитку лізингу відіграють економічні умови для розвитку підприємництва. Поки що вони тільки гальмують цей процес: немає підтримки підприємців з боку держави, неможливо отримати кредити на прийнятних умовах, відсутні інвестиції тощо. Проте саме у цьому секторі економіки є багато потенційних суб'єктів лізингу та лізингоодержувачів.

Інформаційні чинники теж відіграють важливу роль у поширенні лізингових операцій. Нині практично відсутня державна статистична звітність щодо лізингової діяльності, немає даних про обсяги операцій, суб'єктів та об'єктів лізингу, інфраструктуру ринку лізингових послуг тощо. Відсутній і єдиний інформаційний банк даних: лізингових компаній, заводів-виробників технічних засобів, банків-кредиторів, умов укладання лізингових угод та інша необхідна інформація. Практично відсутня реклама у засобах масової інформації: на радіо, телебаченні, в газетах. Це призводить до незнання підприємцями вигод і переваг, умов отримання і повернення майна та інших можливостей.

На поширеність лізингу впливають також психологічні фактори, що характеризують ставлення керівників і підприємців до нього. Навіть при всіх інших позитивних умовах, психологічна непідготовленість людей не дозволяє скористатися можливостями отримання техніки в лізинг. Для цього потрібно мати бажання ризикувати, брати на себе відповідальність, розраховувати на себе, розуміти зміст і сприймати ринкові реформи.

Отже, основними причинами надто повільних темпів лізингової діяльності в Україні в цілому та в її окремих регіонах є: недосконалість фінансово-кредитної політики та нормативно-правової бази, завищення ставки лізингових платежів, низька платоспроможність сільськогосподарських товаровиробників, нерозвиненість ринку лізингових послуг, економічна та політична нестабільність, а також відсутність належного інформаційного забезпечення, психологічна неготовність керівників і спеціалістів господарств до здійснення лізингових операцій. Ці фактори впливають на використання і лізингового механізму в частині матеріально-технічного забезпечення сільського господарства і їх доцільно враховувати у розробці достовірних прогнозів і та напрямів подальшого розвитку й ефективного управління цими процесами.

Протягом 2006-2008 років виробництво сільськогосподарської продукції в господарстві було прибутковим, що свідчить про ефективність використання виробничих ресурсів, зокрема інвестицій. Але разом з тим потрібно підвищувати економічну ефективність використання інвестицій, що можна досягти на основі:

1. Дотримання оптимальних пропорцій між їх складовими: придбання технічних засобів; формування основного стада тварин; витрати на будівлі і споруди.

2. При формуванні витрат на капітальні інвестиції в господарстві, слід забезпечити раціональне співвідношення між основними та оборотним фондами.

3. Інвестування технічної сфери. Як відомо, техніка із збільшенням терміну своєї експлуатації з кожним роком зменшує величину прибуткових надходжень.

4. Надання державних субсидій. Особливо ретельного обґрунтування потребує клопотання підприємства про надання йому прямої чи непрямої державної субсидії.

5. Зміни у фінансовій діяльності господарства. Як додатковими шляхами поліпшення використання інвестицій є: удосконалення проектно-кошторисної справи господарства; скорочення стадії інвестиційного циклу та інше.

Всі вище перераховані заходи можуть мати позитивні результати лише за умови належної організації праці.

Таким чином, ефективність використання виробничих ресурсів необхідно розглядати, насамперед, на основі поліпшення інвестиційної діяльності підприємства та підвищення економічної ефективності капітальних інвестицій у господарстві.



ВИСНОВКИ

Засоби виробництва створюють виробничо-технічний потенціал АПК, що визначається сукупністю матеріально-речових елементів виробництва, які за певних умов забезпечують можливість виконання циклу технологічних операцій для одержання сільськогосподарської продукції. Тому виробничі фонди, що виражають вартість засобів виробництва, є важливою складовою ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Відтворення основних фондів є засобом неухильного підвищення технічної та енергетичної озброєності праці всіх галузей виробничої і невиробничої сфер передовою технікою. Воно служить стабільною базою розширеного відтворення. Інакше кажучи, відтворення основних фондів є матеріально-технічною основою підвищення ефективності виробництва. Процес відтворення матеріально-ресурсного потенціалу сільського господарства тісно пов'язаний з науково-технічний прогресом і процесом інтенсифікації суспільного виробництва.

Вивчивши та проаналізувавши економічну ефективність використання та особливості відтворення основних виробничих фондів в ТОВ “Гостинне” с. Гостинне Немирівського району ми прийшли до таких висновків:

Підприємство є багатогалузевим, коефіцієнт спеціалізації становить 0,2, що свідчить про різні напрямки виробництва продукції. Напрямок господарства зернобуряківничий з розвинутим молочним скотарством.

За аналізований період в господарстві спостерігається тенденція до збільшення вартості валової продукції, і в 2008 р. вона становить 5062,3 тис. грн., що на 1894,3 тис. грн. більше порівняно із 2006 р. Особливих змін в землекористуванні господарства за 2006-2008 рр. не відбулося, лише в 2008 р. площа сільськогосподарських угідь збільшилась на 330,3 га. і становила 3455,2 га.

В 2008 р. в господарстві на 1 працівника було вироблено на 1,77 тис. грн. більше валової продукції ніж в 2006 р., збільшення становить 36 %, на

1 люд. год. затрат праці на 1,23 грн більше, ніж в базисному році.

В позитивному напрямі змінюється ефективність використання основних та оборотних засобів. Так коефіцієнт оборотності оборотних засобів у 2007 зріс і становив 1,3, що забезпечує зменшення тривалості обороту до 244 днів. Зросла і фондооснащеність підприємства виробничими ресурсами так у 2008 році забезпеченість основними засобами в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь становить 74,7 тис. грн.

Мають тенденцію до зростання і показники господарювання ТОВ “Гостинне”. Майже на 40% зросла сума одержаного доходу від реалізації продукції і в 2008 році підприємством було одержано 138,4 тис. грн. доходу в розрахунку на 100 га с.-г. угідь. Рівень рентабельності стрімко зростає, що спричинене зниженням рівня витрат та збільшенням суми одержаного прибутку.

Стрімкі темпи зростання середньорічної вартості основних виробничих фондів у господарстві за період 2006-2008 рр. зумовили підвищення показників забезпеченості господарства основними фондами. У 2008 р. у ТОВ “Гостинне” на кожних 100 га сільськогосподарських угідь припадало 74,7 тис. грн. основних виробничих фондів, що майже на 57% вище ніж у 2006 р., і майже на 50% нижче середньо районного рівня.

Відбулися зміни і в структурі основних фондів у господарстві, які пов'язані зі зменшенням у структурі основних фондів їх пасивної частини, та зростанням питомої ваги активної частини основних фондів. Зокрема, питома вага вартості будинків та споруд у структурі основних фондів за досліджуваний період зменшилася на 14 відсоткових пункти.

В господарстві у звітному році на одну гривню середньорічної вартості основних виробничих фондів було вироблено товарної продукції на суму 1 грн. 90 копійок, що більше рівня 2006 року на 20 копійок, 2007 року - на 10 копійок. Окупність використаної частини основних фондів товарною продукцією у господарстві за аналізований період також підвищилась, фондовіддача за товарною продукцією у звітному році зменшилась відносно 2006 року на 5%, але зросла порівняно із 2007 роком на 6%. На кожну гривню використаних основних фондів у 2008 році в ТОВ “Гостинне” було вироблено і реалізовано продукції на 1,90 грн.

Незважаючи на досить стабільний фінансовий стан, для здійснення нормального виробництва, підвищення економічної ефективності та вдосконалення процесу відтворення виробничих фондів пропонуємо:

1. Створити оптимальну структуру складових засобів праці, через збалансованість між робочою силою і відповідними видами машин і устаткування, тобто забезпечити зростання частки прогресивного нового устаткування, удосконалити організацію функціонування виробничої інфраструктури, що сприятиме поліпшенню технічного обслуговування основних підрозділів підприємства. Досягти позитивних зрушень у аналізованому підприємстві без залучення капіталу неможливо. Доцільним є залучення капіталу для підприємства зі сторони, що дасть можливість забезпечити поновлення основних засобів, особливо їх активної частини та розширення оборотних фондів. Отже, необхідно здійснити оптимізацію та технічне переозброєння основних фондів, за умови, що пасивна частина фондів залишиться на незмінному рівні, а підвищиться лише рівень активної частини основних виробничих фондів.

2. Проблему забезпеченості господарства основними виробничими фондами можна вирішити шляхом оновлення, реконструкції, модернізації діючих основних виробничих фондів.

3. Важливим заходом у поліпшенні процесу відтворення основних фондів є вдосконалення політики управління основними засобами. Вона передбачає постійне здійснення перегляду наявного складу основних засобів і порівняння його з отриманими фінансовими результатами. При цьому використовується порівняння з попередніми роками і визначається при якій політиці і при якій структурі виробничих фондів підприємство працювало найрентабельніше і на разі визначаються шляхи оптимізації складу виробничих фондів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. - К.: ДЕУ, 1996. - 510с.

2. Боброва О.Г. “Переоцінка основних засобів та формування витрат підприємства за статтею “Амортизація”” // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 4 / Відп. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2005. - С. 267-272.

3. Безуглий А.К. “Основні фонди та наслідки державної амортизаційної політики” // Економіка, Фінанси, Право. - 2006. - №8. - С.5-11.

4. Білоусько Я.К., Денисенко П.А., Питулько В.О., Головко А.М. “Перспективи розвитку технічного забезпечення аграрного виробництва” // Економіка АПК. - 2006.- №1.- С. 22 - 26

5. Гарилишен Б.Д. Економічна енциклопедія. - К: “Академія”, 2000, - 863 с.

6. Господарський кодекс України: Офіц. видання. - К.: Концерн Видавничий Дім “Ін Юре” 2004 - 392 с.

7. Гузенко Е.Л. “Инвестиционная политика воспроизводства основных фондов” // Економіка, Фінанси, Право. - 2005. - №4. - С.22-30.

8. Дацій О.І. Економічна ефективність використання основних виробничих фондів в сільському господарстві та шляхи її підвищення / автореферат кандидата економічних наук. - ДДАУ. - 2006. - 20с.

9. Ільков П.П “Ефективність використання основних виробничих засобів в аграрному секторі” // Економіка АПК. - 2007. - №4.- С. 16 - 22.

10. Ішаков С.О. “Ефективність використання виробничого потенціалу в аграрній сфері АПК” // Економіка АПК. - 2006. - №4. - С. 16 - 22.

11. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Каравелла, 2004.-568 с.

12. Здоровцов О.І., Кас'янов А.І., Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник для спеціалістів економічних спеціальностей. - К.: УСГА, 1997. - 320 с.

13. Кириленко І.Г. “Аграрна реформа: час соціальних пріоритетів” // Економіка АПК. - 2006.- №3.- С. 71 - 75

14. Кучерук В.Г. “Розвиток технічної бази сільськогосподарських підприємств” // Економіка України. - 2007. - №1. - С.23-26.

15. Малыгин А. “Инвестиционное обеспечение воспроизводства основных фондов” // Экономист. - 2008. - №10. - С.10-18.

16. Натаров М.В. Оптимизация процесса обновлення основних фондов в условиях интенсификации. -- Л.: Изд-во Ленингр. ун-та. - 1988. -- 160 с.

17. Орлов П., Орлов С. “Прискорена амортизація і прискорене спрацювання основних фондів” // Економіка України. -2007. - №5. - С.30-36.

18. Основные производственные фонды: анализ й планирование. / Ковалев А.Ф., Рудченко А.Ю., Зинкович Л.М. й др. - К.: Техника. - 2004. - 240 с.

19. Руснак П.П. Економіка сільського господарства.-К.: Урожай, 1998. - 320с.

20. Романов А.В “Рівень сукупної рентабельності (збитковості) основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств” // Економіка АПК. - 2006. - №4. - С.10-12.

21. Рудченко О., Омельянчик Н. “Методичні підходи до регулювання процесу відтворення основних фондів” // Регіональна економіка. - 2005. -№11. - С.52-58.

22. Рудик К.Н “Стратегічні напрямки розвитку сільськогосподарського машинобудування в Україні” // Економіка АПК. - 2006. - №1- С. 3 - 12.

23. Фукс А.Е. Амортизація і оновлення основного капіталу. - К.: ДЕУ, 2005. - 160с.

24. Фролов Н.М “Стратегічна напрями розвитку сільськогосподарського машинобудування в Україні” // Економіка АПК. - 2007. - №1 - С. 3 - 12.

25. Шваб Л.І. Економіка підприємства: навч. пос. для студ. Вищих навч. закладів. 2-е вид. - К.: Каравела, 2005. - 568с.

26. Шот А. “Оновлення основних фондів - складова частина структурної перебудови економіки”// Регіональна економіка. - 2006. - №1. - С.93-99

Размещено на Allbest.ru