Сутність та форми безробіття

Зважаючи на вищевикладене можна визначити низку заходів для удосконалення державної політики зайнятості населення в Україні на сучасному етапі:

1. Законодавство України в сфері забезпечення зайнятості населення в цілому відповідає міжнародному та європейському законодавству з цього питання. В той же час є певні невідповідності в сфері правового регулювання зайнятості працівників-мігрантів.З огляду на це є необхідним взяття Україною зобов'язань по виконанню ст.19 Європейської соціальної хартії (переглянутої), яка регламентує права трудящих-мігрантів в трудовій та інших сферах.

2. Для реалізації державної політики зайнятості населення повинен застосовуватися комплекс заходів економічного, правового та організаційного забезпечення. Зокрема, економічне забезпечення державної політики зайнятості передбачає створення економічного механізму формування та функціонування ринку праці, стимулювання створення нових робочих місць, надання фінансової підтримки підприємництва, пом'якшення економічних наслідків масового відтоку робочої сили на ринку праці тощо. Правове забезпечення політики зайнятості реалізується під час розробки правових механізмів реалізації економічної політики, створення законодавства, що визначає зміст діяльності суб'єктів зайнятості. Організаційне забезпечення політики зайнятості передбачає наявність органів, що реалізують державну політику зайнятості та створення умов для їх належного функціонування .

3. Як свідчить досвід країн з розвинутою ринковою економікою, вирішення сучасної проблеми зайнятості полягає не лише у здійсненні окремих заходів,але й в глобальних підходах до змін у сфері зайнятості, які забезпечують гнучкість ринку праці і розширюють можливості застосування робочої сили різного професійно-кваліфікаційного рівня. Процес розвитку гнучкого ринку праці повинен підкріплюватись державними заходами зі скорочення сфери стандартних умов найму і стимулювання нових гнучких форм зайнятості. Зокрема, розширення сфери зайнятості можливе шляхом: реструктуризації державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на основі модернізації

застарілих і створення нових робочих місць;встановлення сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, на яких створюються нові робочі місця; запровадження системи державного замовлення на створення нових робочих місць та зайняття населення на оплачуваних громадських роботах; надання державної підтримки депресивним регіонам; підтримки самостійної зайнятості населення та розвитку підприємництва; використання потенціалу вакансій та незайнятих робочих місць; економічного стимулювання підприємств до створення робочих місць для безробітних і підтримки підприємницької ініціативи безробітних; гарантованого надання робочого місця спеціалістам, підготовленим за державним замовленням; стимулювання фахівців дефіцитних професій для працевлаштування у сільській місцевості.

4. Необхідно визначитися з пріоритетами регулювання попиту на робочу силу та її пропозиції. Розробка ефективної стратегії управління процесами на ринку праці вимагає також комплексного підходу до вирішення економічних, соціальних, демографічних проблем, які безпосередньо впливають на нього та визначають його стан.

5. Враховуючи, що зайняті в нелегальному секторі ухиляються від обов'язків перед державою у вигляді несплати податків, важливим є прийняття й реалізація заходів з використання економічних важелів по легалізації такої форми зайнятості.

6. Масове звільнення робітників із галузей економіки в умовах ринкових відносин потребує вироблення економічного механізму державного регулювання зайнятості населення, який би охопив служби зайнятості, міністерства, відомства, підприємства і заклади для спільних зусиль робітників, роботодавців і профспілок по створенню цивілізованого ринку праці з використанням економічного механізму державного регулювання зайнятості населення, особливо по працевлаштуванню вивільнених і безробітних.

7. Потребує інтенсифікації використання можливостей оплачуваних громадських робіт - загальнодоступних видів некваліфікованих робіт, а також кваліфікованих робіт,що організовуються з метою надання додаткової соціальної підтримки і забезпечення тимчасової зайнятості громадянам, які шукають роботу. Завдяки участі у громадських роботах безробітні можуть відновити трудові навички, отримати відповідний заробіток, а іноді - постійну роботу. Оплачувані громадські роботи є універсальним засобом активної політики держави на ринку праці в умовах збільшення чисельності незайнятого населення, оскільки передбачають можливість створення в регіонах великої кількості тимчасових робочих місць у періоди масового вивільнення працюючих у зв'язку з ліквідацією та перепрофілюванням підприємств.

8. Пріоритетним на селі має стати введення малого і середнього бізнесу в аграрній сфері та створення належних інституційних передумов для його розвитку, особливо стосовно захисту внутрішнього аграрного ринку від недобросовісної конкуренції, зменшення податкового навантаження, доступності мікрокредитування, спрощення звітності та послідовної реалізації інших дерегулятивних заходів.

9. Позитивною тенденцією у сфері зайнятості населення може стати підвищення попиту на робочу силу на окремих підприємствах (за умови випуску ними конкурентоспроможної продукції і розширення обсягу виробництва).

10. Необхідним є взаємоузгодження політики зайнятості та економічної політики держави, консолідація зусиль усіх гілок влади,об'єднань роботодавців і профспілок у сприянні вирішенню питань зайнятості населення.

11. Необхідно повноцінно використовувати можливості професійного навчання незайнятого населення, яке повинно бути спрямоване на забезпечення ефективної зайнятості та соціальний захист громадян, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці і проводиться за професіями та спеціальностями, що, насамперед, користуються попитом на ринку праці.

12. Посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості є найвагомішим фактором детінізації відносин у сфері зайнятості населення. У зв'язку з чим для реалізації зазначеного напряму необхідно здійснити заходи щодо: запровадження державного соціального стандарту - погодинної оплати праці та організації контролю за його застосуванням; забезпечення захисту прав працівників на своєчасне та в повному обсязі отримання заробітної плати; впровадження економічного механізму стимулювання роботодавців до збільшення витрат на працівників,у тому числі до підвищення рівня оплати їх праці; дотримання міжпосадових та міжгалузевих співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери; усунення диспропорції між розміром оплати праці та рівнем отриманих доходів від соціальної допомоги і трансфертів; активізації державного контролю за дотриманням законодавства у сфері зайнятості населення та легалізацією господарської діяльності; посилення відповідальності роботодавців за використання праці найманих працівників; легалізації статусу зайнятості осіб, які провадять господарську діяльність на земельних ділянках, що перебувають у приватній власності або користуванні .

13. З метою створення умов для повного здійснення громадянами права на працю та відповідно до вимог міжнародних актів держава повинна: здійснювати заходи інвестиційної та податкової політики, спрямовані на раціональне розміщення продуктивних сил,підвищення мобільності трудящих, створення нових технологій, заохочення підприємництва, створення малих підприємств і застосування гнучких режимів праці та праці вдома, створення сприятливих умов на виробництві, вдосконалення законодавства про зайнятість населення й працю.

14. Важливим є прийняття загальнодержавних й територіальних програм зайнятості населення, які повинні бути спрямовані на:сприяння розвитку та структурній перебудові економіки, створенню умов для направлення вивільнюваних працівників, у першу чергу, на рентабельні виробництва й у пріоритетні сектори національної економіки; запобігання розвиткові безробіття і його скорочення шляхом підвищення економічної заінтересованості підприємств у створенні додаткових робочих місць, переважно із гнучкими формами зайнятості; поліпшення системи відтворення робочої сили в поєднанні з розвитком робочих місць, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів; захист безробітних і їх сімей від негативних наслідків безробіття та забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці; формування матеріальної, кадрової, інформаційної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості; сприяння зайнятості населення, яке проживає в сільській місцевості.

15. У подальшому державна політика у сфері зайнятості повинна спрямовуватись на:переорієнтацію ринку освітніх послуг на потреби ринку праці, насамперед, роботодавців; підвищення якості робочої сили, що вимагатиме повноцінного використання можливостей усіх видів та форм професійної підготовки, у тому числі і самоосвіти; інтеграцію професійної освіти в європейський простір.Вважаємо, що реалізація вищенаведених заходів з удосконалення державної політики зайнятості на сучасному етапі сприятиме скорішому виходу нашої держави із фінансово-економічної кризи, оскільки ефективно зайняте населення є основою стабільності та процвітання будь-якої правової, демократичної та соціально-орієнтованої держави.

Висновок

Виходячи з вищевикладеного, проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і не вирішивши його неможливо налагодити ефективну діяльність економіки і правового регулювання. Особливо гостро проблема безробіття стає зараз перед Україною, що не дивно, тому що економіка України зараз знаходиться в глибокій кризі. Величезний економічний спад, розваливши промисловість, не міг не торкнути ринок праці. За останні 4 роки чисельність зайнятого населення скоротилася на 9 %. Не менш важкі і соціальні наслідки безробіття.

Категорії зайнятості і безробіття займають одне з найважливіших місць в аналізі ринку праці. Зайнятість населення визначає рівень і якість життя як окремих громадян, так і суспільства в цілому. Існує безліч видів безробіття, що поєднуються економістами в три основних типи: фрикційну, структурну, циклічну.

Особливість українського безробіття можна пояснити і специфікою його окремих видів. Незважаючи на кризовий стан економіки, циклічне безробіття ще не набуло розмаху завдяки його штучному стримуванню шляхом дотацій підприємств державного сектора. Так само гальмується повільністю ринкових перетворень і структурне безробіття, головний поштовх якому дала лише реорганізація військово-промислового комплексу. Фрикційне безробіття спричинене передусім низькою зарплатою у державному секторі.

Основними напрямами активної політики зайнятості є:

*створення нових робочих місць;

*професійна підготовка і перепідготовка робочої сили;

*організація громадських робіт.

Заходи активної політики зайнятості фінансуються головним чином з державного та місцевого бюджетів. Основним елементом пасивної політики зайнятості є надання відповідної допомоги з безробіття, яка виконує не лише компенсаційну, а й стимулятивну функції. Програми пасивної політики зайнятості фінансуються зі спеціальних страхових фондів В Україні пасивних програм сприяння зайнятості значно більше, ніж активних. Необхідно раціоналізувати структуру видатків на пасивні заходи, збільшити фінансування активних заходів. При цьому слід дотримуватися принципу -- краще фінансувати роботу, аніж безробіття, що можна зробити шляхом інтенсифікації всебічної підтримки економічно активного населення, створенням вигідних умов для його самореалізації.

У моделі управління системою зайнятості повинні дістати відображення всі фактори, що впливають на поповнення ринку робочої сили, і мотиви, які формують поведінку населення допрацездатного віку, працюючого, працездатного непрацюючого і непрацездатного. Суспільне виробництво України в умовах переходу до ринкових відносин перенасичене робочою силою. На це влада й повинна робити ставки.

Розглянувши різні види безробіття, підходи, щодо його запобігання, ознайомившись із принципами соціального захисту безробітних, з впевненістю можна зробити висновок -- найнадійнішим заходом захисту безробітних є надання їм робочих місць.

Тож, як бачимо, безробіття набуло небаченого раніше розмаху в Україні, а офіційний перехід України до статусу країни з ринковою економікою є лише примарливою завісою реалій сьогодення .

Нормативно - правові акти:

1. Закон України “Про зайнятість населення” від // Відомості Верховної

Ради України. - 1991. - N 14. - С.170 .

2. Кодекс законів про працю. К. - А.С.К. - 2002.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. “Про

затвердження положення про організацію роботи щодо сприяння зайнятості населення в умовах масового вивільнення працівників” // Збірник законодавства про працю. К., - 2001. - 266с.

4.Постанова Верховної Ради України«Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян» : від 15.01.2009 р., № 892-VI // ВВР України. -2009. - № 28. - Ст. 370.

Список використаної літератури

5. Чередниченко Г.А.: Опорний конспект лекцій// Тема 6- 5-8ст.

6.Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури 2005. - 442 с.

7. Барановський В. До Концепції переходу України на модель сталого розвитку // Фінанси України. - № 5. - 2006. - С. 78-84.

8. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / С.М. Чистов А.Є. Никифоров Т.Ф. Куценко та ін. - 2-ге вид. доопрац. і допов. - К.: КНЕУ 2004. - 440 с.

9. Державне регулювання економіки (за ред. проф. І.Р.Михасюка). Львів “Українськи технології” 1999. - 640 с.

10. Дідківська Л.І. Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. - 4-те вид. випр. - К.: Знання 2004. - 213 с.

11. Економічна політика: Навч. посіб. / О.О. Бєляєв (кер. кол. авт.) А.С. Бебело М.І. Диба та ін. - К.: КНЕУ 2005. - 287 с.

12. Єщенко П. Економіка перехідного періоду: теоретико-методологічні і методичні підходи // Економіка України. - № 5 (474). - 2001. - С. 52-59

13. Єщенко П.С. Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч. посіб. - К.: Вища шк. 2005. - 327 с.

14. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. - К.: Видавничий центр “Академія” 2001. - 656 с.

15. Основи економічної теорії: Пiдручник / За ред. С.В. Мочерного - Тернопiль 1993. - 686 с.

16. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посібник. Вид. 2-ге стереотипне. - К.: Либідь 2002. - 616 с.

17. Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць Є.Г. Панченко Е.М. Лібанова та ін. За ред. В.М. Гейця. - К.: Вища шк. 2003. - 591 с.

18. Україна у цифрах у 2006 році. Статистичний збірник. - К.: Державний комітет статистики України 2007. - 570 с.

19.Дмитрієв-Заруденко В.В. Громадські роботи як інструмент зниження соціальної напруженості в умовах кризи / В.В. Дмитрієв-Заруденко // Ринок праці та зайнятість населення. - 2009. - № 1. - С. 24-25.

20. Гнибіденко І.Ф. Фінансово-економічна криза: стан та перспективи її подолання /І.Ф. Гнибіденко // Ринок праці та зайнятість населення. - 2009. - № 1. - С. 11-16.

21.Краснов Ю.М. Економічна стратегія ефективної зайнятості / Ю.М. Краснов. - К. :Знання України, 2001. - 253 с.

22.Калініна С.П. Ринок праці та зайнятість: теоретико-методологічний аспект : монографія / С.П. Калініна. - Донецьк, 2005. -227 с.

23. Прилипко С.М. Трудове право України :підручник / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Харків : Вид-

во «ФІНН», 2009. - 728 с.

24.Федоренко В.Г. Ринок праці в України та економічні тенденції в умовах світової економічної кризи / В.Г. Федоренко // Економіка та держава. - 2009. - №1- С. 4-5.

25.Гаркавенко Н.О. Проблеми зайнятості та безробіття на національному ринку праці / Н.О. Гаркавенко // Формування ринкових відносин України. - 2008. - № 4 -С.168-172.

26.Фагеєнко Н.В. Соціально-економічні наслідки безробіття / Н.В.Фагеєнко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009 - №7-8 (№8) - С. 114-117.

27.Акіліна О.В. Аналітичний огляд ринку праці в Україні / О.В. Акіліна // Формування ринкових відносин в Україні - 2008. - №10 - С. 152-159.

28.Пірон І.В. Сучасна державна політика зайнятості населення в Україні / І. В. Пірон //Форум права. - 2010. - № 1. - С. 300-306

29. Вороненко О.В. Зайнятість населення:стан в Україні та методика його оцінки /О.В. Вороненко // Ринок праці та зайнятість населення. - 2008. - № 1

30. Ушенко Н.В. Комплексна оцінка стану зайнятості населення // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - №7. - с. 60-64

31.Ковальова Н.О. Деякі аспекти механізму регулювання ринку праці в світовій економічній теорії //Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - №5.- с.82-86

32. http://www.student.ru

33. ukr.stat.gov.ua

Додаток

Таблиця №1:Середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності за період з початку року у 2011 році (в розрахунку на одного штатного працівника, грн.)

Примітка: дані наведено по підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених підрозділах із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб.

Таблиця №2:Рівень зайнятості населення за статтю, віковими групами та місцем проживання у 2010 році (в середньому за період, у % до загальної кількості населення відповідної вікової групи)

Жінки віком 15 - 54 роки, чоловіки - 15 - 59 років.

Таблиця №3:Безробітне населення (за методологією МОП) за тривалістю незайнятості у 2000-2010 рр.(у середньому за період)

Таблиця №4:Безробітне населення (за методологією МОП) за тривалістю пошуку роботи у 2000-2010 рр.(у середньому за період)

Размещено на Allbest.ru