Розробка методики факторного аналізу фінансових результатів операційної діяльності КП КГ "Харківкомуночиствод"

В залежності від типу залежності, а звідси і факторної моделі розрізняють два основні види факторного аналізу детермінований і стохастичний.

Детермінований факторний аналіз являє собою методику дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником має функціональний характер, тобто коли результативний показник факторної моделі представлений у вигляді добутку, частки або алгебраїчної суми факторів.

Даний вид факторного аналізу найбільш розповсюджений, оскільки, відрізняючись достатньою простотою застосування (у порівнянні зі стохастичним аналізом), дозволяє усвідомити логіку дії основних факторів розвитку підприємства, кількісно оцінити їхній вплив, зрозуміти, які фактори і в якій пропорції можливо та доцільно змінити для підвищення ефективності господарської діяльності. Далі у цьому розділі детермінований факторний аналіз буде розглянутий більш детально.

Стохастичний аналіз являє собою методику дослідження факторів, зв'язок яких із результативним показником, на відміну від функціонального, є неповним, імовірнісним (кореляційним). Якщо при функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди виникає відповідна зміна функції, то при кореляційному зв'язку зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції в залежності від співвідношення інших факторів, які визначають даний показник. Наприклад, продуктивність праці при однаковому рівні фондоозброєності може бути неоднаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності співвідношення інших факторів, які тим чи іншим чином впливають на результативний показник.

Для аналізу застосовують поширені на практиці методи: при жорстко детермінованих зв'язках -- ланцюгових підстановок (ланцюгова схема, метод абсолютних різниць, індексний метод), логарифмічний, модульний, паралельний, диференціальний тощо; при стохастичних -- кореляційний, дисперсійний, компонентний.

Загалом систему факторного аналізу можна зобразити у вигляді схеми (рис. 3.1):

Рис. 3.1 - Система факторного аналізу [13]

Із вище наведеного матеріалу можна зробити висновок, що в основі економічного аналізу і його розділу - факторного аналізу - лежать виявлення, оцінка і прогнозування впливу факторів на зміну результативного показника. Чим детальніше досліджується залежність результативного показника від тих або інших факторів, тим точніше результати аналізу і оцінка якості роботи підприємств. Без глибокого і всебічного вивчення чинників не можна зробити обґрунтовані висновки про результати діяльності підприємства, виявити резерви виробництва, обґрунтувати плани і можливі управлінські рішення.

У межах даного дослідження при розробці та впровадженні методики факторного аналізу використовується його детермінований вид. Тому про нього піде мова більш докладно. До типових задач детермінованого факторного аналізу належать:

- оцінка впливу відносної зміни факторів на відносну зміну результативного показника;

- оцінка впливу абсолютної зміни і-го фактору на абсолютну зміну результативного показника;

- визначення відношення величини зміни результативного показника, зумовленого зміною і-го фактору, до базового значення результативного показника;

- визначення частки абсолютної зміни результативного показника при зміні і-го фактору [31].

Детермінований факторний аналіз має достатньо жорстку послідовність виконуваних процедур:

1) побудова економічно обґрунтованої детермінованої факторної моделі;

2) вибір прийому (методу) факторного аналізу та підготовка умов для його виконання;

3) реалізація розрахункових процедур аналізу моделі;

4) формулювання висновків і рекомендацій за результатами аналізу.

Перший етап особливо важливий, так як невірно побудована модель може призвести до логічно невиправданим результатам. Суть даного етапу полягає у наступному: будь-яке розширення жорстко детермінованої моделі не повинно суперечити логіці зв'язку "причина - наслідок".

В якості прикладу можна розглянути модель, яка пов'язує обсяг валової продукції (ВП), чисельність працівників (Ч) та продуктивність праці (ПП). Теоретично можна використовувати три моделі:

ВП = Ч * ПП;(3.2)

Ч = ВП / ПП;(3.3)

ПП = ВП / Ч.(3.4)

Усі три формули вірні з позиції арифметики, однак із позиції факторного аналізу тільки перша має сенс, оскільки в ній показники, які знаходяться у правій частині формули, є факторами, тобто причиною, яка породжує і визначає значення показника, який знаходиться у лівій частині формули (наслідок) [31]. Моделювання взаємозв'язків між результативними показниками і факторами, які впливають на їхню величину, є одним із основних завдань факторного аналізу. Сутність моделювання полягає в тому, що взаємозв'язок досліджуваного показника і факторів передається у формі конкретного математичного рівняння.

У детермінованому аналізі виділяють такі типи факторних моделей:

1. Адитивні моделі - складаються за принципом декомпозиції цілого (результат господарської діяльності) на частини-доданки (фактори результату). Тому вони мають вигляд:

у = ; (3.5)

Оскільки фактори є доданками результативного показника, то їхній економічний зміст та одиниця виміру ідентичні у. Адитивні моделі використовуються, в першу чергу, при аналізі об'ємних кількісних показників - результатів господарської діяльності (наприклад, обсяг виробництва, обсяг реалізації, виручка, собівартість, прибуток та інші). Тобто, у даному випадку факторна модель має вигляд алгебраїчної суми [16].

2. Мультиплікативні моделі - складаються для аналізу відносних якісних показників - результатів господарської діяльності (наприклад, рентабельність, виробіток на одного робітника, фондовіддача, середній заробіток та інше). Вони мають вигляд добутку кількох факторів:

у = ;(3.6)

де х_і - мультиплікатори (відношення) - фактори, різні за змістом та одиниці виміру [17].

Загальні принципи складання мультиплікативних моделей:

1) між аналізованим показником і мультиплікаторами-факторами повинна існувати функціональна прямо або обернено пропорційна залежність, яка легко доводиться теоретично (логічною побудовою на основі аксіоматичного підходу);

2) мультиплікатори-фактори повинні мати зрозумілий техніко-економічний смисл, достатню специфічність і міститись у професійній лексиці економістів-аналітиків;

3) використовувані у мультиплікаторах показники повинні бути інформаційно забезпечені в обліку і звітності підприємства (у будь-якому випадку, можуть бути забезпечені) [10].

Формально-математичні правила розробки мультиплікативних моделей випливають із того, що, по-перше, аналізований показник є відношенням двох величин і, значить, його розчленування можливо лише на множники; по-друге, це розчленування повинно бути тотожним перетворенням вихідного співвідношення. Правила існують наступні:

- знаменником першого відношення-мультиплікатора є знаменник аналізованого відносного показника:

- чисельником останнього відношення мультиплікатора є чисельник аналізованого відносного показника;

- в усіх проміжних відношеннях-мультиплікаторах знаменником виступає чисельник попереднього [10].

3. Кратні моделі - використовують тоді, коли результативний показник одержують діленням одного факторного показника на інший. Вони мають вигляд:

у = ;(3.7)

Дані моделі складаються за принципом декомпозиції чисельника і знаменника аналізованого відносного показника на фактори-доданки. Тому вони включають мультиплікативну частину (x/z), дві адитивні частини (x = x₁+x₂+…+x_n та z = z₁+z₂+…+z_n) і мають усі властивості як мультиплікативних, так і адитивних моделей.

4. Змішані (комбіновані) моделі - це поєднання в різних комбінаціях попередніх моделей:

y = (a + b) · c;(3.8)

y = ;(3.9)

На другому етапі детермінованого факторного аналізу обирається один з прийомів (методів) факторного аналізу: ланцюгових підстановок, логарифмічний, паралельний та інші. Кожний з методів має свої переваги та недоліки. Коротку порівняльну характеристику основних методів детермінованого факторного аналізу розглянемо нижче.

Факторний аналіз полягає у розкладення приросту залежної змінної у, рівного різниці між фактичним значенням у' та еталонним у⁰, на складові, кожна з яких характеризує вклад (вплив) відповідного фактора:

?у = ?у₁ + ?у₂ + …+?у_n.(3.10)

В залежності від виду аналітичної моделі факторний аналіз виконується наступними методами:

- на адитивних моделях - балансовим методом;

- на мультиплікативних моделях - методом ланцюгових підстановок, логарифмічним, модульним, паралельним, диференціальним методами;

- на кратних моделях - інтегрально-балансовим методом;

- на комбінованих моделях - двома методами, а саме балансовим (по адитивній частині) та одним із методів факторного аналізу на мультиплікативних моделях [10].

Так як у ході даного дослідження узагальнюючим показником факторного аналізу буде виступати операційний прибуток (збиток) підприємства, а його факторна модель буде змішаною, то далі слід розглянути балансовий метод, який застосовується у кратних моделях, а також обрати найбільш пріоритетний із методів, які застосовуються на мультиплікативних моделях.

Балансовий метод полягає в зіставленні взаємопов'язаних показників з метою виявлення і виміру їх взаємного впливу. При використанні балансового методу зв'язок між окремими показниками повинен відображатися у формі рівності підсумків, отриманих у результаті різних їх зіставлень.

Загальна формула балансової ув'язки має вигляд:

Зп + Н = В + Зк,(3.11)

де: Зп - залишок на початок звітного періоду;

Н - надходження за звітний період;

В - вибуття за звітний період;

Зк - залишок на кінець звітного періоду.

Кожен елемент балансу (у) може бути представлений у вигляді адитивної системи:

у = ,(3.12)

де х_і - фактори, що визначають даний елемент балансу у;

n - число факторів.

У практиці економічного аналізу застосовуються матеріальні баланси, баланси виробничих потужностей, товарні баланси, баланс доходів і видатків та інші. Прикладом матеріального балансу є рівність величини спожитих матеріальних ресурсів певного виду на підприємстві їх корисному використанню, браку, відходам, втратам, розкраданням.

Вплив кожного фактора х_і на кінцевий результат у може бути розрахований у вигляді різниці між фактичним і базовим значенням кожного фактора х_і з урахуванням математичних знаків і економічного змісту цих показників.

Балансовий метод застосовується на підготовчій стадії аналітичної роботи з метою перевірки достовірності інформації і її ув'язки, для виміру впливу на результативний показник адитивно пов'язаних з ним факторів, як допоміжний інструмент для перевірки розрахунків впливу факторів на результативний показник [23].

В основі способів ланцюгових підстановок, абсолютних різниць та ланцюгових індексів лежить логічний прийом елімінування, за допомогою якого усувається дія на результативний показник усіх факторів, окрім одного, вплив якого вивчається.

Спосіб ланцюгових підстановок полягає в отриманні низки проміжних значень результативного показника шляхом поетапної заміни базисних значень факторних показників їх фактичними значеннями, послідовна різниця яких дорівнює зміні результативного показника під впливом відповідного фактору. Спосіб ланцюгових підстановок є універсальним і може використовуватися для всіх видів факторних моделей.

Спосіб абсолютних різниць є однією з модифікацій методу елімінування. Цей спосіб використовується для розрахунку впливу факторів на зміну результативного показника тільки в мультиплікативних та мультиплікативно-адитивних моделях. Аналізуючи спосіб абсолютних різниць, можна зробити висновок, що він дає ті самі результати, що й спосіб ланцюгових підстановок, і його можна розглядати як спрощений варіант останнього з притаманними йому умовами здійснення.

Спосіб ланцюгових індексів також є достатньо простим та ефективним, проте відрізняється від попередньо наведених способів тим, що розрахунки впливу факторів на досліджуваний результативний показник здійснюється, виходячи з їхніх темпів зростання або зниження у вигляді індексів.

Проводячи детальний аналіз кожного із способів детермінованого факторного аналізу, які базуються на методі елімінування, необхідно зазначити, що вони є простими та універсальними, в силу чого активно використовуються. Разом з тим, їм притаманний суттєвий недолік: не враховується додатковий ефект спільної дії факторів ("нерозподілений залишок"), точніше, цей ефект автоматично додається до дії показника, який у факторній системі стоїть останнім. Насправді, всі фактори у системі змінюються одночасно і взаємопов'язано, тому важливе значення величини впливу факторів на зміну результативного показника відіграє місце фактора у факторній моделі. Усіх цих недоліків позбавлені інші методи детермінованого факторного аналізу [21].

Сутність логарифмічного методу полягає в тому, що загальний приріст результативного показника розподіляється за факторами пропорційно відношенням логарифмів факторних індексів до логарифму результативного показника. Слід зауважити, що тип логарифму не має значення (натуральний або десятковий). Основна відмінність логарифмічного методу є його незалежність від розташування факторів в моделі (на відміну від методу ланцюгових підстановок, де кожний попередній показник повинен бути кількісним по відношенню до наступного якісного). Саме завдяки цьому методу можна кількісно визначити вплив факторів на результативний показник за багатофакторними мультиплікативними моделями і при цьому не зважати на кількість факторів в моделі [13].

Проблема розподілу "нерозподіленого залишку" вирішується також за допомогою модульного методу, суть якого зводиться до того, що "нерозподілений залишок" розподіляється між факторами пропорційно питомій вазі модулів приросту окремих факторів у сумі модулів приросту усіх факторів.

Даний метод застосовується за будь-якої динаміки факторів і гарантує отримання надійних оцінок. Однак його недоліком є достатньо грубі вихідні припущення [10].

Паралельний метод вважається найбільш надійним і точним. Цей метод заснований на таких принципово важливих припущеннях:

- фактори-умови змінюються у часі одночасно ("паралельно" один одному), а не почергово;

- зміна факторів відбувається безперервно і рівномірно.

Метод можна сформулювати так: вплив кожного окремого фактора визначається як середнє арифметичне величин впливу цього фактора, які були виміряні методом ланцюгових підстановок за всіма можливими варіантами послідовності розташування факторів у моделі.

Суттєвими недоліками цього методу є великий обсяг розрахунків, а також унеможливлення його застосування на моделях більших за чотирьохфакторні. Це обумовлено збільшенням у геометричній прогресії кількості доданків у формулі зі зростанням розмірності моделі [10].

У диференціальному методі приріст функції розкладається на складові, які представляють собою добуток відповідної похідної та приріст змінної, а якою обчислена дана похідна. У даному випадку "нерозподілений залишок" зменшується шляхом дроблення у часі приросту функції та факторів. За допомогою цього методу можна досягти будь-якої точності оцінок. При цьому не потрібні припущення та спрощення, які характерні для інших методів.

Однак, даний метод є дуже трудомістким і має широкого застосування, так як не може сприяти оперативності управлінських рішень [10].

Розглянувши основні методи факторного аналізу, які застосовуються на мультиплікативних моделях, було прийняте рішення використовувати у подальших розрахунках поряд із балансовим методом логарифмічний. Поштовхом до цього слугувало співвідношення незначних недоліків методу та достатньої кількості його переваг.

До останніх варто віднести:

- просту технологію розрахунків;

- найменший обсяг розрахунків;

- надійні оцінки.

При цьому єдиними недоліками його є неможливість застосування його у ситуації, коли ?у = 0 (такого в межах даного дослідження не спостерігається), а також важкість інтерпретації логарифмічних величин, але це ніяк не впливає а ні на процес проведення факторного аналізу, а ні на його результати, що є найголовнішим.

3.2 Практичне застосування запропонованої методики розрахунку впливу окремих факторів на зміну фінансових результатів діяльності КП КГ "Харківкомуночиствод"

Функціонування підприємства, незалежно від виду його діяльності й форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити достатній обсяг прибутку.

Прибуток - це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи. В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим фактором стимулювання виробничої і підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Головними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є:

- оцінювання динаміки абсолютних показників фінансових результатів (прибутку (збитку)):

- визначення спрямованості й величини впливу окремих факторів на суму прибутку (збитку);

- виявлення й оцінювання можливих резервів зростання прибутку (скорочення збитку) [34].

Аналізуючи діяльність КП КГ "Харківкомуночиствод", можна дійти до висновку, що підприємство має значну кількість проблем, і не тільки технічних, але й фінансових. Низька прибутковість підприємства, а також у певні періоди - збитковість, свідчить про зниження ефективності господарської діяльності. Така проблема потребує вирішення та прийняття певних управлінських рішень. Саме для цього необхідний повний та якомога глибший аналіз фінансовий результатів діяльності підприємства.

Фактично отриманий у звітному періоді в процесі ведення діяльності фінансовий результат може відрізнятися від фінансового результату за минулий період або від прогнозного у зв'язку з впливом низки зовнішніх і внутрішніх чинників. Тому під час аналізу важливо дати не лише загальну оцінку динаміки і виконання прогнозу прибутку (збитку, але й всебічно вивчити фактори, що на нього впливають, визначити ступінь впливу кожного з них. Об'єктом факторного аналізу у даному випадку було обрано фінансовий результат від операційної діяльності підприємства.

Операційна діяльність включає основну діяльність підприємства (відведення, перекачка та очищення стічних вод від споживачів) та інші її види, які не є інвестиційною та фінансовою діяльністю.

Саме фінансові результати від операційної діяльності у повній мірі характеризують ефективність діяльності даного підприємства, так як воно належить до галузі житлово-комунального господарства, специфіка якої полягає у тому, що саме операційна діяльність приносить підприємству левову частку прибутку (або збитків).

Укрупнено розглядаючи фактори, які впливають на фінансові результати від операційної діяльності, то їх можна виділити два: операційний дохід (ОД) та операційні витрати (ОВ). Звідси, формула прибутку (збитку) від операційної діяльності виглядатиме наступним чином:

ОПр (ОЗ) = ОД - ОВ(3.13)

Але варто згадати, що операційний дохід та операційні витрати є також узагальнюючими показниками, на які також впливають певні фактори. Стосовно операційного доходу, то його можна представити як суму чистого доходу від реалізації послуг водовідведення (ЧД) та інших операційних доходів (ОД^ін). Тоді формула операційного доходу матиме вигляд:

ОД = ЧД + ОД_ін^.(3.14)

На чистий дохід від реалізації послуг також впливають певні фактори, які мають різну економічну суть та вимірники. Тобто, можна стверджувати, що модель чистого доходу буде мультиплікативною і для розрахунку впливу факторів буде використовуватись логарифмічний метод.

Алгоритм розрахунку впливу факторів на чистий дохід від реалізації послуг логарифмічним методом наведений нижче.

1. Розрахунок впливу факторів на зміну чистого доходу від реалізації послуг водовідведення

Зв'язок показника чистого доходу від реалізації послуг водовідведення з основними факторами, які впливають на його зміну, можна подати такою блок-схемою (див. рис. 3.2):



Рис. 3.2 - Взаємозв'язок чистого доходу від реалізації послуг водовідведення та факторів, що впливають на його зміну

Згідно із даною схемою, вихідна розрахункова формула для факторного аналізу чистого доходу від реалізації послуг має наступний вигляд:

ЧД = N * g * n * k * V^г* t(3.15)

Числові значення узагальнюючого показника чистого доходу від реалізації послуг, розрахованих факторів, які впливають на його зміну, а також змінних, які визначають вказані фактори за 2009-2010 рр. наведені в таблиці 3.1:

Таблиця 3.1 - Динаміка чистого доходу від реалізації послуг та факторів, які впливають на його зміну

Показник	2009 рік	2010 рік
1. Кількість насосів, од.	80	81
2. Кількість відпрацьованих насосо-днів	29200	29565
3. Кількість днів роботи	365	365
4. Кількість насосо-годин планових	88330	72138,6
5. Планова тривалість роботи на день, год.	3,025	2,440
6. Кількість насосо-годин фактично відпрацьованих	79497	77188,302
7. Коефіцієнт використання робочого дня	0,90	1,07
8. Обсяг відведених тарифних стоків, тис. м3	128899,4	126337,8
9. Годинна продуктивність, тис. м3 / год.	1,621437287	1,636748014
10. Середній тариф, грн. / м3	1,571598471	1,586246555
11. Чистий дохід від реалізації, тис. грн.	202578,1	200402,9

Згідно алгоритму застосування логарифмічного методу факторного аналізу, розраховуємо логарифми індексів змінних даної моделі. Індекси розраховуються за вихідними значеннями за 2009-2010 рр.

Результати вище вказаних розрахунків наведені у таблиці 3.2:

Таблиця 3.2 - Розрахунок логарифмів індексів змінних чистого доходу від реалізації послуг водовідведення

Фактори	2009 рік	2010 рік	іі	lg іі
Кількість насосів, од.	80	81	1,0125	0,005395031
Кількість днів роботи	365	365	1	0
Планова тривалість роботи на день, год.	3,025	2,440	0,80661157	-0,093335552
Коефіцієнт використання робочого дня	0,90	1,07	1,188888889	0,075141268
Годинна продуктивність, тис. м3 / год.	1,621437287	1,636748014	1,009442688	0,004081666
Середній тариф, грн. / м3	1,571598471	1,586246555	1,0093205	0,004029094
Чистий дохід від реалізації, тис. грн.	202578,1	200402,9	0,989262412	-0,004688492

Загальна зміна чистого доходу від реалізації послуг водовідведення за 2009-2010 рр. складає:

?ЧД = 200402,9 - 202578,1 = -2175,2 тис. грн.

Існує формула, яка являє собою логарифмічно-пропорційний розподіл ?ЧД по факторам:

?y_i = , (3.16)

де ?y_i - зміна результативного показника за рахунок і-го фактора;

?у - зміна результативного показника (?ЧД);

lg і_і - логарифм індексу і-го фактора;

lg і_у - логарифм індексу результативного показника.

Використовуючи дану формулу, можна встановити, що зниження чистого доходу від реалізації послуг водовідведення на 2175,2 тис. грн. сталося за рахунок:

- збільшення кількості насосів:

- зниження планової тривалості роботи на день:

- зростання коефіцієнта використання робочого дня:

- зростання годинної продуктивності насосів:

- зростання середнього тарифу:

Звідси, ??ЧД_і = ?ЧД, тобто:

2503 - 43302,5 + 34861,4 + 1893,6 + 1869,3= -2175,2 тис. грн.

-21,75,2 тис. грн. = -2175,2 тис. грн.

Таким чином, за період 2009-2010 рр. чистий дохід від реалізації послуг водовідведення знизився на 2175,2 тис грн., на що вплинули наступні фактори:

- збільшення кількості насосів на 1 од. призвело до зростання чистого доходу від реалізації на 2503 тис. грн.;

- зниження планової тривалості роботи на день на 0,585 год. сприяло значному зниженню чистого доходу на 43302,5 тис. грн.;

- зростання коефіцієнта використання робочого дня на 0,17 спричинило збільшення чистого доходу на 34861,4 тис. грн.;

- зростання годинної продуктивності насосів на 0,015310727 тис. м³ / год. призвело до збільшення чистого доходу на 1893,6 тис. грн.;

- зростання середнього тарифу на 0,014648084 грн. / м³ сприяло зростанню чистого доходу на 1869,3 тис. грн.

Стосовно інших операційних доходів, то їх можна представити як суму таких факторів як субсидії (С), відшкодування пільг (ВП) та дотація з бюджету на відшкодування різниці в ціні (ДБ). Тобто модель іншого операційного доходу є адитивною і має наступний вигляд:

ОД_ін^. = С + ВП + ДБ(3.17)

Застосовуючи балансовий метод, за яким загальне відхилення іншого операційного доходу повинно дорівнювати сумі відхилень під впливом кожного з факторів, розрахуємо вплив факторів на зміну іншого операційного доходу за 2009-2010 рр.

2. Розрахунок впливу факторів на зміну іншого операційного доходу

Виходячи з даних, представлених у Формі № 1С - водопостачання, водовідведення, загальна зміна іншого операційного доходу за 2009-2010 р. складає:

?ОД_ін. = 8031,6 - 11001,9 = -2970,3 тис. грн.

Це відбулось за рахунок:

- зростання обсягу субсидій:

?ОД_ін^С = 1396,5 - 1213,6 = 182,9 тис. грн.

- збільшення обсягів відшкодування пільг:

?ОД_ін^ВП = 6635,1 - 6216,3 = 418,8 тис. грн.

- зниження обсягів дотації з бюджету на відшкодування різниці в ціні:

?ОД_ін^ДБ = 0 - 3572 = -3572 тис. грн.

Звідси, ??ОД_ін = ?ОД_ін, тобто:

182,9 + 418,8 - 3572 = -2970,3 тис. грн.

-2970,3 тис. грн. = -2970,3 тис. грн.

Можна зробити висновок, що інший операційних дохід за аналізований період знизився на 2970,3 тис. грн., у тому числі за рахунок:

- зростання обсягу субсидій на 182,9 тис. грн.;

- збільшення обсягів відшкодування пільг на 182,9 тис. грн.;

- зниження обсягів дотації з бюджету на відшкодування різниці в ціні на 3572 тис. грн.

Розрахуємо загальну зміну операційного доходу, виходячи з того, що у 2009 році його сума становила:

ОД₂₀₀₉ = 202578,1 + 11001,9 = 213580 тис. грн.

У 2010 році вона складала:

ОД₂₀₁₀ = 200402,9 + 8031,6 = 208434,5 тис. грн.

?ОД = 208434,5 - 213580 = -5145,5 тис. грн.

Згідно балансового методу повинна виконуватись рівність:

?ОД = ?ЧД + ?ОД_ін.

?ОД = -2175,2 + (-2970,3) = -5145,5 тис. грн.

Таким чином, за період 2009-2010 рр. операційний дохід підприємства знизився на 5145,5 тис. грн., що відбулось за рахунок:

- зниження обсягу чистого доходу на 2175,2 тис. грн.;

- зменшення іншого операційного доходу на 2970,3 тис. грн.

Результати розрахунку впливу факторів на зміну операційного доходу наведені нижче у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. - Результати розрахунку впливу факторів на зміну операційного доходу

Приріст аналізованого показника	Вплив факторів	Структура впливу факторів (питома вага), %
	абсолютний, тис. грн.	відносний, %
Загальний приріст операційного доходу у тому числі за рахунок:	-5145,5	-2,41	100
1. Зниження доходу від реалізації послуг у тому числі за рахунок:	-2175,2	-1,02	42,27
- збільшення кількості працюючих насосів	2503,0	1,17	-48,64
- кількості днів роботи (без змін)	-	-	-
- зниження планової денної тривалості роботи	-43302,5	-20,27	841,56
- зростання коефіцієнта використання робочого часу	34861,4	16,32	-677,51
- зростання годинної продуктивності насосів	1893,6	0,89	-36,80
- зростання середнього тарифу	1869,3	0,87	36,33
2. Зниження іншого операційного доходу у тому числі за рахунок:	-2970,3	-1,39	57,73
- зростання обсягу субсидій	182,9	0,08	-3,56
- зростання суми відшкодування пільг	418,8	0,20	-8,15
- зниження дотації з бюджету на відшкодування різниці в ціні	-3572,0	-1,67	69,42

Виходячи із даних таблиці, слід відзначити, що приріст операційного доходу був від'ємним і склав 5145,5 тис. грн. Загалом відносний вплив факторів на зміну операційного доходу становив 2,41%, при чому зниження операційного доходу на 1,02% сталося за рахунок зниження доходу від реалізації послуг, а до зниження операційного доходу на 1,39% призвело зниження іншого операційного доходу. У структурі впливу факторів переважає вплив зниження іншого операційного доходу (57,73%), в якому основний вплив мало зниження дотацій з бюджету на відшкодування різниці в ціні (69,42%). У свою чергу, зниження доходу від реалізації послуг складало меншу частку - 42,27%. Загальна схема операційного доходу КП КГ "Харківкомуночиствод" зображена нижче на рисунку 3.3:

Рис. 3.3 - Взаємозв'язок операційного доходу та факторів, що впливають на його зміну

Що стосується операційних витрат підприємства, то їхня факторна модель також є адитивною і представлена сумою витрат розподілених за основними економічними елементами , а саме: матеріальних витрат (Вм), витрат на оплату праці (Воп), відрахувань на соціальні заходи (Вс), амортизаційних витрат (Ва) та інших операційних витрат (Він) і має такий вигляд:

ОВ = Вм + Воп + Вс + Ва + Він.(3.18)

На перші чотири з перелічених елементів також впливають певні фактори. Взаємозв'язок показника операційних витрат та факторів, які впливають на їхню зміну, наведено нижче на схемі (див. рис. 3.4). Матеріальні витрати - комплексна стаття, яка складається із витрат на електроенергію (Ве) та інших матеріальних витрат (Вм^ін). Формула має такий вигляд:

Вм = Ве + Вм^ін.. (3.19)

Витрати на оплату праці також комплексний показник, який складається із витрат на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу (АУП) (Вауп) та витрат на оплату праці виробничих робітників (ВР) (Ввр), тобто:

Воп = Вауп + Ввр.(3.20)

Відрахування на соціальні заходи, аналогічно до витрат на оплату праці, також поділяються на дві складові: відрахування на соціальні заходи із витрат на оплату праці АУП (ВСауп) та відрахування на соціальні заходи із витрат на оплату праці ВР (ВСвр):

Вс = ВСауп + ВСвр.(3.21)

На зміну амортизаційних витрат впливають два фактори - різні за економічним змістом та за одиницями виміру - середньорічна вартість основних фондів (ОФсер) та норма амортизації (На). Дана мультиплікативна модель має вигляд:

Ва = ОФсер * На(3.22)

Рис. 3.4 - Взаємозв'язок операційних витрат та факторів, які впливають на їхню зміну

Числові значення аналізованого показника операційних витрат та факторів, які впливають на його зміну, наведено у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Операційні витрати та фактори, які впливають на їхню зміну

Показники	Одиниця виміру	2009 рік	2010 рік
Операційні витрати, всього	тис. грн.	183058,6	210574,0
1. Матеріальні витрати	тис. грн.	58737,4	83537,5
- витрати на електроенергію	тис. грн.	38948,1	44023,1
- інші матеріальні витрати	тис. грн.	19789,3	39514,4
загальний обсяг стоків	тис. м3	214412,5	215041,5
питомі витрати електроенергії	тис. грн. / 1 м3	0,181650323	0,204719089
питомі інші матеріальні витрати	тис. грн. / 1 м3	0,092295458	0,183752438
2. Витрати на оплату праці	тис. грн.	62576,4	74835,6
- витрати на оплату праці АУП	тис. грн.	21588,9	25818,3
- витрати на оплату праці ВР	тис. грн.	40987,5	49017,3
чисельність АУП	чол.	588	604
чисельність ВР	чол.	1590	1722
відпрацьований час АУП	люд-год.	2020,464286	1948,413907
відпрацьований час ВР	люд-год.	2020,465409	1948,413473
годинна оплата АУП	тис. грн. / люд-год.	0,018171969	0,021938628
годинна оплата ВР	тис. грн. / люд-год.	0,012758596	0,014609491
3. Відрахування на соціальні заходи	тис. грн.	24129,2	28600
- відрахування з фонду оплати праці АУП	тис. грн.	8324,6	9867
- відрахування з фонду оплати праці ВР	тис. грн.	15804,6	18733
частка відрахувань із ФОП АУП	-	0,385596301	0,382170785
частка відрахувань із ФОП ВР	-	0,385595608	0,38217192
4. Амортизаційні витрати	тис. грн.	8377,8	9823,0
- середньорічна вартість основних фондів	тис. грн.	382333	373239,5
- норма амортизації	-	0,021860852	0,026318221
5. Інші операційні витрати	тис. грн.	29237,8	13777,9

Використовуючи дані, наведені у таблиці 3.4 та методику факторного аналізу логарифмічним методом, розрахуємо вплив факторів на кожний з елементів операційних витрат.

3. Розрахунок впливу факторів на зміну матеріальних витрат.

Витрати на електроенергію можна представити у вигляді мультиплікативної моделі:

Ве = Q * ПВе(3.23)

де Q - загальний обсяг стоків, тис. м³;

ПВе - питомі витрати електроенергії на 1м³ стоків, тис. грн.

Інші матеріальні витрати мають аналогічну формулу:

Вм^ін. = Q * ПВін(3.24)

де ПВін - питомі інші матеріальні витрати на 1м³ стоків, тис. грн.

Розраховуємо логарифми індексів змінних даних моделей. Індекси розраховуються за вихідними значеннями 2009-2010 рр. Результати розрахунків наведені у таблиці 3.5:

Таблиця 3.5 - Розрахунок логарифмів індексів показника матеріальних витрат

Фактори	2009 рік	2010 рік	іі	lg іі
Загальний обсяг стоків, тис. м3	214412,5	215041,5	1,002933598	0,00127218
Витрати електроенергії на 1м3 стоків, тис. грн.	0,181650323	0,204719089	1,126995458	0,051922165
Інші матеріальні витрати на 1м3 стоків, тис. грн.	0,092295458	0,183752438	1,990915284	0,29905278
Витрати на електроенергію, тис. грн.	38948,1	44023,1	1,130301607	0,053194344
Інші матеріальні витрати, тис. грн.	19789,3	39514,4	1,996755823	0,300324959

Загальна зміна матеріальних витрат за 2009-2010 рр. складає:

?Вм = 83537,5 - 58737,4 = 24800,1 тис. грн.

Зміна витрат на електроенергію за аналізований період становить:

?Ве = 44023,1 - 38948,1 = 5075 тис. грн.

Використовуючи формулу (3.16), можна встановити, що підвищення витрат на електроенергію на 5075 тис. грн. сталося за рахунок:

- збільшення загального обсягу стоків:

- зростання питомих витрат електроенергії на 1 м³ стоків:

Звідси, ??Ве_і = ?Ве, тобто:

121,4 + 4953,6= 5075 тис. грн.

5075 тис. грн. = 5075 тис. грн.

Зміна інших матеріальних витрат за аналізований період становить:

?Вм^ін = 39514,4 - 19789,3 = 19725,1 тис. грн.

Підвищення інших матеріальних витрат на 19725,1 тис. грн. сталося за рахунок:

- збільшення загального обсягу стоків:

- зростання питомих інших матеріальних витрат на 1 м³ стоків:

Звідси, ??Вм^ін_і = ?Вм^ін, тобто:

83,6 + 19641,5= 19725,1 тис. грн.

19725,1 тис. грн. = 19725,1 тис. грн.

Згідно балансового методу повинна виконуватись рівність:

?Вм = ?Ве + ?Вм^ін_.

?Вм = 5075 + 19725,1 = 24800,1 тис. грн.

Таким чином, за період 2009-2010 рр. матеріальні витрати збільшились на 24800,1 тис грн., на що вплинули наступні фактори:

- збільшення витрат на електроенергію на 5075 тис. грн.;

- зростання обсягу інших матеріальних витрат на 19725,1 тис. грн.

4. Розрахунок впливу факторів на зміну витрат на оплату праці.

Витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу (АУП) можна представити у вигляді мультиплікативної моделі:

Вауп = Ч^АУП * Т^АУП * Ст^АУП(3.25)

де Ч^АУП - чисельність АУП, чол;

Т^АУП - час роботи АУП, люд-год.;

Ст^АУП - годинна оплата АУП, тис. грн. / люд-год.

Витрати на оплату праці виробничих робітників (ВР) мають аналогічну формулу:

Ввр = Ч^ВР * Т^ВР * Ст^ВР(3.26)

де Ч^ВР - чисельність ВР, чол;

Т^ВР - час роботи ВР, люд-год.;

Ст^ВР - годинна оплата ВР, тис. грн. / люд-год.

Розраховуємо логарифми індексів змінних даних моделей. Індекси розраховуються за вихідними значеннями 2009-2010 рр. Результати розрахунків наведені у таблиці 3.6:

Таблиця 3.6 - Розрахунок логарифмів індексів показника витрат на оплату праці

Фактори	2009 рік	2010 рік	іі	lg іі
Чисельність АУП, чол.	588	604	1,027210884	0,011659612
Чисельність ВР, чол.	1590	1722	1,083018868	0,034636022
Час роботи АУП, люд-год.	2020,464286	1948,413907	0,964339691	-0,015769957
Час роботи ВР, люд-год.	2020,465409	1948,413473	0,964338941	-0,015770295
Годинна оплата праці АУП, тис. грн. / люд-год.	0,018171969	0,021938628	1,207278529	0,081807476
Годинна оплата праці ВР, тис. грн. / люд-год.	0,012758596	0,014609491	1,145070429	0,058832199
Витрати на оплату праці АУП, тис. грн.	21588,9	25818,3	1,19590623	0,077697128
Витрати на оплату праці ВР, тис. грн.	40987,5	49017,3	1,195908509	0,077697955

Загальна зміна витрат на оплату праці за 2009-2010 рр. складає:

?Воп = 74835,6 - 62576,4 = 12259,2 тис. грн.

Зміна витрат на оплату праці АУП за аналізований період становить:

?Вауп = 25818,3 - 21588,9 = 4229,4 тис. грн.

Підвищення витрат на оплату праці АУП на 4229,4 тис. грн. сталося за рахунок:

- зростання чисельності АУП:

- зменшення часу роботи АУП:

- підвищення годинної оплати праці АУП:

Звідси, ??Вауп_і = ?Вауп, тобто:

634,7 + (-858,4) + 4453,1= 4229,4 тис. грн.

4229,4 тис. грн. = 4229,4 тис. грн.

Зміна витрат на оплату праці ВР за аналізований період становить:

?Ввр = 49017,3 - 40987,5 = 8029,8 тис. грн.

Підвищення витрат на оплату праці ВР на 8029,8 тис. грн. сталося за рахунок:

- зростання чисельності ВР:

- зменшення часу роботи ВР:

- підвищення годинної оплати праці ВР:

Звідси, ??Ввр_і = ?Ввр, тобто:

3579,5 + (-1629,8) + 6080,1= 8029,8 тис. грн.

8029,8 тис. грн. = 8029,8 тис. грн.

Згідно балансового методу повинна виконуватись рівність:

?Воп = ?Вауп + ?Ввр

?Воп = 4229,4 + 8029,8 = 12259,2 тис. грн.

Таким чином, за період 2009-2010 рр. витрати на оплату праці збільшились на 12259,2 тис грн., на що вплинули наступні фактори:

- збільшення витрат на електроенергію на 5075 тис. грн.;

- зростання обсягу інших матеріальних витрат на 19725,1 тис. грн.

5. Розрахунок впливу факторів на зміну відрахувань на соціальні заходи.

Відрахування з фонду оплати праці АУП можна представити у вигляді мультиплікативної моделі:

ВСауп = Вауп * у(3.27)

де у - частка відрахувань.

Відрахування з фонду оплати праці ВР мають аналогічну формулу:

ВСвр = Ввр * у(3.28)

Розраховуємо логарифми індексів змінних даних моделей. Індекси розраховуються за вихідними значеннями 2009-2010 рр. Результати розрахунків наведені у таблиці 3.7:

Таблиця 3.7 - Розрахунок логарифмів індексів показника відрахувань на соціальні заходи

Фактори	2009 рік	2010 рік	іі	lg іі
Витрати на оплату праці АУП, тис. грн.	21588,9	25818,3	1,19590623	0,077697128
Витрати на оплату праці ВР, тис. грн.	40987,5	49017,3	1,195908509	0,077697955
Частка відрахувань (АУП)	0,385596301	0,382170785	0,991116315	-0,003875374
Частка відрахувань (ВР)	0,385595608	0,38217192	0,991121039	-0,003873304
Відрахування з фонду оплати праці АУП, тис. грн.	8324,6	9867	1,185282176	0,073821753
Відрахування з фонду оплати праці ВР, т ис. грн.	15804,6	18733	1,185287828	0,073823824

Загальна зміна відрахувань на соціальні заходи за 2009-2010 рр. складає:

?Вс = 28600 - 24129,2 = 4470,8 тис. грн.

Зміна відрахувань з фонду оплати праці АУП за період становить:

?ВСауп = 9867 - 8324,6 = 1542,4 тис. грн.

Збільшення відрахувань з фонду оплати праці АУП на 1542,4 тис. грн. сталося за рахунок:

- зростання витрат на оплату праці АУП:

- зниження частки відрахувань із фонду оплати праці АУП:

Звідси, ??ВСауп_і = ?ВСауп, тобто:

1623,4 + (-81)= 1542,4 тис. грн.

1542,4 тис. грн. = 1542,4 тис. грн.

Зміна відрахувань з фонду оплати праці ВР за період становить:

?ВСвр = 18733 - 15804,6 = 2928,4 тис. грн.

Збільшення відрахувань з фонду оплати праці ВР на 2928,4 тис. грн. сталося за рахунок:

- зростання витрат на оплату праці ВР:

- зниження частки відрахувань із фонду оплати праці ВР:

Звідси, ??ВСвр_і = ?ВСвр, тобто:

3082,1 + (-153,7)= 2928,4 тис. грн.

2928,4 тис. грн. = 2928,4 тис. грн.

Згідно балансового методу повинна виконуватись рівність:

?Вс = ?ВСауп + ?ВСвр

?Вс = 1542,4 + 2928,4 = 4470,8 тис. грн.

Таким чином, за період 2009-2010 рр. відрахування на соціальні заходи зросли на 4470,8 тис грн., на що вплинули наступні фактори:

- збільшення відрахувань з фонду оплати праці АУП на 1542,4 тис.грн.;

- збільшення відрахувань з фонду оплати праці ВР на 2928,4 тис. грн.

6. Розрахунок впливу факторів на зміну амортизаційних витрат.

Розраховуємо логарифми індексів змінних моделі (формула (3.22)). Індекси розраховуються за вихідними значеннями 2009-2010 рр. Результати розрахунків наведені у таблиці 3.8. Загальна зміна амортизаційних витрат за 2009-2010 рр. складає:

?Ва = 9823 - 8377,8 = 1445,2 тис. грн.

Таблиця 3.8 - Розрахунок логарифмів індексів показника амортизаційних витрат

Фактори	2009 рік	2010 рік	іі	lg іі
Середньорічна вар-ть осн.фондів, тис. грн.	383233	373239,5	0,973923174	-0,011475299
Норма амортизації	0,021860852	0,026318221	1,203897314	0,080589445
Амортизаційні витрати, тис. грн.	8377,8	9823	1,172503521	0,069114155

Збільшення амортизаційних витрат на 1445,2 тис. грн. сталося за рахунок:

- зниження середньорічної вартості основних фондів:

- збільшення норми амортизації:

Звідси, ??Ва_і = ?Ва, тобто:

-240 + 1685,2= 1445,2 тис. грн.

1445,2 тис. грн. = 1445,2 тис. грн.

Таким чином, за період 2009-2010 рр. амортизаційні витрати зросли на 1445,2 тис грн., на що вплинули наступні фактори:

- зниження середньорічної вартості основних фондів на 9993,5 тис. грн. призвело до зниження амортизаційних витрат на 240 тис. грн.;

- збільшення норми амортизації на 0,004457369 призвело до збільшення амортизаційних витрат на 1685,2 тис. грн.

7. Загальна зміна інших операційних витрат за аналізований період склала:

?Він = 13777,9 - 29237,8 = -15459,9 тис. грн.

Тобто, інші операційні витрати знизились на 15459,9 тис. грн.

Загальна зміна операційних витрат за період становила:

?ОВ = 210574,0 - 183058,6 = 27515,4 тис. грн.

Згідно балансового методу повинна виконуватись рівність:

?ОВ = ?Вм + ?Воп + ?Вс + ?Ва + ?Він

?ОВ = 24800,1 + 12259,2 + 4470,8 + 1445,2 + (-15459,9) = 27515,4 тис. грн.

Таким чином, за період 2009-2010 рр. операційні витрати підприємства підвищились на 27515,4 тис. грн., що відбулось за рахунок:

- збільшення матеріальних витрат на 24800,1 тис. грн.;

- зростання витрат на оплату праці на 12259,2 тис. грн.;

- відповідно збільшення відрахувань на соціальні заходи на 4470,8 тис. грн.;

- збільшення амортизаційних витрат на 1445,2 тис. грн.;

- зменшення інших операційних витрат на 15459,9 тис. грн.

Результати розрахунку абсолютного та відносного впливу факторів, а також їхньої структури наведені у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Результати розрахунку впливу факторів на зміну операційних витрат

Приріст аналізованого показника	Вплив факторів	Структура впливу факторів, %
	абсолютний, тис. грн.	відносний, %
Загальний приріст операційних витрат у тому числі за рахунок:	27515,4	15,03	100
1. Зростання матеріальних витрат за рахунок:	24800,1	13,55	90,13
1.1. Зростання витрат на електроенергію за рахунок:	5075	2,77	18,44
- зростання обсягу відведеної стічної рідини	121,4	0,06	0,44
- зростання питомих витрат електроенергії на 1 м3 стоків	4953,6	2,71	18,00
1.2. Зростання інших матеріальних витрат за рахунок:	19725,1	10,78	71,69
- зростання обсягу відведеної стічної рідини	83,6	0,05	0,31
- зростання питомих інших матеріальних витрат на 1 м3 стоків	19641,5	10,73	71,38
2. Зростання витрат на оплату праці за рахунок:	12259,2	6,70	44,56
2.1. Зростання витрат на оплату праці АУП за рахунок	4229,4	2,31	15,37
- зростання чисельності АУП	634,7	0,35	2,31
- зниження часу роботи	-858,4	-0,47	-3,12
- зростання годинної ставки оплати праці	4453,1	2,43	16,18
2.1. Зростання витрат на оплату праці виробничого персоналу за рахунок	8029,8	4,39	29,19
- зростання чисельності виробничого персоналу	3579,5	1,96	13,01
- зниження часу роботи	-1629,8	-0,89	-5,92
- зростання годинної ставки оплати праці	6080,1	3,32	22,10
3. Зростання суми відрахувань на соціальні заходи за рахунок:	4470,8	2,44	16,25
3.1. Зростання відрахувань із ФОП АУП за рахунок:	1542,4	0,84	5,61
- зростання витрат на оплату праці АУП	1623,4	0,89	5,90
- зниження частки відрахувань	-81	-0,05	-0,29
3.1. Зростання відрахувань із ФОП виробничого персоналу за рахунок:	2928,4	1,60	10,64
- зростання витрат на оплату праці виробничого персоналу	3082,1	1,68	11,20
- зниження частки відрахувань	-153,7	-0,08	-0,56
4. Зростання амортизаційних витрат за рахунок:	1445,2	0,79	5,25
- зниження середньорічної вартості основних фондів	-240	-0,13	-0,87
- зростання норми амортизації	1685,2	0,92	6,12
5. Зниження інших операційних витрат	-15459,9	-8,45	-56,19

За даними таблиці можна зробити висновок, що загальний вплив факторів на зростання операційних витрат в абсолютному значенні склав 27515,4 тис. грн., у відносному - 15,03%. Найбільше цьому сприяло зростання матеріальних витрат, яке призвело до збільшення операційних витрат на 13,55%; його вплив у структурі займає 90,13%. В основному зростання матеріальних витрат відбулось за рахунок збільшення інших матеріальних витрат, вплив яких у структурі займає частку 71,69%. Зниження операційних витрат відбувалось лише за рахунок одного з елементів - інших операційних витрат, але порівняно зі збільшенням інших елементів витрат, їхній вплив не мав вирішального значення (-8,45% та -56,19% у структурі).

Знаючи обсяги операційного доходу та операційних витрат, за формулою (3.13) розрахуємо фінансові результати від операційної діяльності підприємства у 2009-2010 рр.:

ОПр²⁰⁰⁹ = 213580 - 183058,6 = 30521,4 тис. грн.

Тобто, у 2009 році мав місце прибуток від операційної діяльності у розмірі 30521,4 тис. грн.

ОПр²⁰¹⁰ = 208434,5 - 210574,0 = -2139,5 тис. грн.

або ОЗ²⁰¹⁰ = 2139,5 тис. грн.

Тобто, у 2010 році мав місце збиток від операційної діяльності у розмірі 2139,5 тис. грн.

Така ситуація є вкрай незадовільною, так як це свідчить про неефективність господарської діяльності підприємства, а точніше - його операційної діяльності. Вкладені ресурси не тільки не принесли фінансової віддачі підприємству, але й навіть не компенсували здійснених витрат.

Загальна зміна фінансових результатів за 2009-2010 рр. склала:

?ОПр = -2139,5 - 20521,4 = -32660,9 тис. грн.

На зміну фінансових результатів вплинули усі фактори як операційного доходу, так і операційних витрат. Загальна схема взаємозв'язку фінансових результатів та факторів, які їх визначають, наведена на рисунку 3.5.

Абсолютний та відносний вплив факторів на фінансові результати від операційної діяльності, а також їхня структура наведені у таблиці 3.10

Рис. 3.5 - Взаємозв'язок фінансових результатів та факторів, які впливають на їхню зміну

Таблиця 3.10 - Результати розрахунку впливу факторів на зміну прибутку від операційної діяльності

Приріст аналізованого показника	Вплив факторів	Структура впливу факторів, %
	абсолютний, тис. грн.	відносний, %
Загальний приріст прибутку від операційної діяльності у тому числі за рахунок:	-32660,9	-107,01	100
1. Зниження операційного доходу у тому числі за рахунок:	-5145,5	-16,86	15,75
- збільшення кількості працюючих насосів	2503,0	8,20	-7,66
- кількості днів роботи (без змін)	-	-	-
- зниження планової денної тривалості роботи	-43302,5	-141,88	132,58
- зростання коефіцієнта використання робочого часу	34861,4	114,22	-106,74
- зростання годинної продуктивності насосів	1893,6	6,20	-5,80
- зростання середнього тарифу	1869,3	6,12	-5,72
- зростання обсягу субсидій	182,9	0,60	-0,56
- зростання суми відшкодування пільг	418,8	1,37	-1,27
- зниження дотації з бюджету на відшкодування різниці в ціні	-3572,0	-11,69	10,94
2. Зростання операційних витрат у тому числі за рахунок:	-27515,4	-90,15	84,25
- зростання обсягу відведеної стічної рідини	-205	-0,67	0,63
- зростання питомих витрат електроенергії на 1 м3 стоків	-4953,6	-16,23	15,16
- зростання питомих інших матеріальних витрат на 1 м3 стоків	-19641,5	-64,35	60,14
- зростання чисельності АУП	-634,7	-2,08	1,94
- зниження часу роботи АУП	858,4	2,81	-2,63
- зростання годинної ставки оплати праці АУП	-4453,1	-14,59	13,63
- зростання чисельності виробничого персоналу	-3579,5	-11,73	10,96
- зниження часу роботи виробничого персоналу	1629,8	5,34	-4,99
- зростання год-ї ставки оплати праці виробничого персоналу	-6080,1	-19,92	18,62
- зростання витрат на оплату праці АУП	-1623,4	-5,32	4,97
- зниження частки відрахувань із фонду оплати праці АУП	81	0,27	-0,25
- зростання витрат на оплату праці виробничого персоналу	-3082,1	-10,10	9,44
- зниження частки відрахувань із фонду оплати праці виробничого персоналу	153,7	0,49	-0,47
- зниження середньорічної вартості основних фондів	240	0,79	-0,73
- зростання норми амортизації	-1685,2	-5,52	5,16
- зниження інших операційних витрат	15459,9	50,65	-47,33

Згідно даних, наведених у таблиці, загальний приріст прибутку від операційної діяльності є від'ємним і складає -107%, що свідчить про появу збитку на кінець періоду. Даній тенденції сприяли як зменшення операційного доходу (15,75% у структурі), так і зростання операційних витрат (84,25%). Такій різниці у питомій вазі впливу факторів сприяло перевищення темпів зростання операційних витрат над темпами зниження операційного доходу. Така тенденція може бути пов'язана зі збільшенням загального обсягу стоків при одночасному зниженні обсягу тарифних стоків.

Так як головною метою факторного аналізу є виявлення виробничих резервів, тобто потенційних можливостей підприємства нарощувати обсяги виробництва і реалізації продукції, підвищувати ефективність використання капіталу та трудових ресурсів, то слід розподілити усі виявлені фактори та розрахований їхній вплив на позитивний та негативний. Саме це дозволить виявити резерви покращення фінансових результатів операційної діяльності підприємства. Такий розподіл наведений у таблиці 3.11.

Таблиця 3.11 - Виявлення виробничих резервів економічного зростання

Фактори прибутку від операційної діяльності	Вплив факторів
	негативний, тис. грн.	позитивний, тис. грн.
Загальна зміна прибутку від операційної діяльності у тому числі за рахунок:	-92812,7	60151,8
1. Збільшення кількості працюючих насосів		2503,0
2. Кількості днів роботи (без змін)	-	-
3. Зниження планової денної тривалості роботи	-43302,5
4. Зростання коефіцієнта використання робочого часу		34861,4
5. Зростання годинної продуктивності насосів		1893,6
6. Зростання середнього тарифу		1869,3
7. Зростання обсягу субсидій		182,9
8. Зростання суми відшкодування пільг		418,8
9. Зниження дотації з бюджету на відшкодування різниці в ціні	-3572,0
10. Зростання обсягу відведеної стічної рідини	-205
11. Зростання питомих витрат електроенергії на 1 м3 стоків	-4953,6
12. Зростання питомих інших матеріальних витрат на 1 м3 стоків	-19641,5
13. Зростання чисельності АУП	-634,7
14. Зниження часу роботи АУП		858,4
15. Зростання годинної ставки оплати праці АУП	-4453,1
16. Зростання чисельності виробничого персоналу	-3579,5
17. Зниження часу роботи виробничого персоналу		1629,8
18. Зростання годинної ставки оплати праці виробничого персоналу	-6080,1
19. Зростання витрат на оплату праці АУП	-1623,4
20. Зниження частки відрахувань із фонду оплати праці АУП		81
21. Зростання витрат на оплату праці виробничого персоналу	-3082,1
22. Зниження частки відрахувань із фонду оплати праці виробничого персоналу		153,7
23. Зниження середньорічної вартості основних фондів		240
24. Зростання норми амортизації	-1685,2
25. Зниження інших операційних витрат		15459,9

Згідно з даною таблицею, можна стверджувати, що негативний вплив факторів, який становить 92812,7 тис. грн., і є тим резервом покращення фінансових результатів операційної діяльності підприємства.

Але слід врахувати деякі моменти. По-перше, повністю ліквідувати негативний вплив факторів неможливо, його можна лише зменшити, що вже дозволить отримати позитивні фінансові результати. По-друге, неможливо також розглядати вплив кожного фактору ізольовано, адже зміна одного показника, яка дозволить зменшити свій негативний вплив, може призвести до зміни іншого показника, вплив якого може змінитися як в позитивному, так і в негативному напрямі. По-третє, певні фактори, які справляють негативний вплив на зміну фінансових результатів, за своєю суттю є позитивними і можливо навіть бажаними для підприємства. Це може стосуватися, наприклад, зростання обсягів відведених стоків або збільшення норми амортизації. Перший з факторів є безпосередньо показником виробничої програми, збільшення якого вказує на розширення діяльності підприємства. Другий фактор дозволяє швидше замортизувати вартість основних фондів та отримати кошти для оновлення виробництва.