Моніторинг та аналіз основної діяльності ТзОВ "Агробізнес"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1 Загальна характеристика та організаційно-правові засади діяльності ТзОВ "Агробізнес"

Розділ 2 Моніторинг та аналіз основної діяльності ТзОВ "Агробізнес"

Розділ 3 Аналіз та оцінка міжнародних валютно-фінансових та кредитних відносин

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Виробнича практика є невід'ємною складовою практичної підготовки фахівця з маркетингової діяльності. Метою проходження практики на підприємстві є формування у студентів професійних знань і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних умовах, на базі знань набутих під час навчання. Також поглиблення та закріплення в студентів теоретичних знань з таких предметів, як: економіка р підприємства, менеджмент, маркетинг, управління персоналом, з основ зовнішньоекономічної діяльності, методами та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії; виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Базою проходження виробничої практики є підприємство ТзОВ "Агробізнес", яке є юридичною особою. Відповідно до Статуту основними видами діяльності є : виробництво та реалізація хлібобулочних та кон-дитерських виробів. Проходження практики здійснюється під кері-вництвом головного бухгалтера даного підприємства.

ТзОВ "Агробізнес" доводиться розв'язувати багато складних питань, щоб бути успішними на рику. Досконале знання потреб споживача та виробництво товарів, що їх задовольняють, - єдина можливість досягти цілей, пов'язаних з прибутком, збільшенням обсягу продажу, проникненням на нові ринки. Знання сучасного маркетингу дозволяють досягнути цієї мети.

Мета даного звіту про проходження практики полягає в дослідженні складу, структури, планування і аналізу основних виробничих фондів. Предметом виступають основні виробничі фонди підприємства, а об'єктом дослідження є саме підприємство.

1. Загальна характеристика та організаційно-правові засади діяльності ТзОВ "Агробізнес"

ТзОВ “Агробізнес” засновано в 2000 році, зареєстроване Підволочиською районною держадміністрацією 31.07.2000 року, рішення № Ю0010153. Майно товариства перебуває в колективній власності засновників. Товариство є юридичною особою. Юридична адреса товариства: 47823, с. Токи, Підволочиського р-ну, Тернопільської області, тел. (03845) 3-45-83, 2-11-91, e-mail: agrobiznes@bigmir.net. Головний офіс товариства знаходиться у м. Волочиську Хмельницької обл., за адресою: вул. Чайковського, 2а створено філію товариства. Філія є головним виробничим підрозділом товариства. ТзОВ "Агробізнес" засноване на приватній власності його власників.

Метою діяльності підприємства є виготовлення і реалізація продуктів харчування першої необхідності, ведення виробничо-господарської та іншої діяльності, спрямованої на створення нових робочих місць, на отримання прибутку на вкладений капітал, а також на задоволення на її основі соціально-економічних інтересів власників та членів трудового колективу підприємства, участь в благодійницькій діяльності, виконання, у випадках передбачених законодавством, державних програм і замовлень.

Майно товариства перебуває в колективній власності засновників. Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, статутний фонд, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, фірмовим знаком та кодом, кутовий штамп, фірмові бланки. Підприємство володіє значним інтелектуальним потенціалом, має дружні, тісні стосунки з партнерами, оснащене сучасними інформаційними засобами діяльності і управління, облік і управління діяльністю здійснюються при допомозі комп'ютерної мережі.

Спочатку ТзОВ "Агробізнес" займалося в основному виробництвом борошна. Подальший розвиток підприємства почався з хлібопекарської справи, в 2002 році у м. Волочиську було створено міні-пекарню, яка стала філією товариства. Міні-пекарня була створена на базі викупленої їдальні КП "Волочиськбуд". В 2004 році товариство викупило хлібокомбінат Волочиської райспоживспілки. Завдяки розширенню виробництва створено нові робочі місця.

Паралельно з випуском хліба товариство нарощувало парк автомобільної техніки та комбайнів для збору і перевезення врожаю. Після купівлі автомобілів «Вольво» та причепів для них товариство почало надавати послуги по міжнародних перевезеннях вантажів, майже весь перевізний транспорт постачається з Німеччини, за раніше підписаним контрактом із німецькою компанією «CLAAS».

Спочатку збір врожаю зернових проводився комбайнами ДОН-1500 російського виробництва. Паралельно закуповувалася техніка для збирання цукрового буряка, першим комбайном був «Kleine SF-10». Надалі товариство зробило ставку на нову техніку, пізніше в 2005 році було закуплено 5 нових зернозбиральних комбайни «Джон Дір» американського виробництва. В 2006 році закуплено ще 4 нових зернозбиральних комбайни «Claas Lexion». Надання послуг по збору зернових, кукурудзи і соняшника починається з червня місяця в Автономній Республіці Крим, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Вінницькій областях, переходячи з південних областей в північні закінчуючи Хмельницькою та Тернопільською областями. Закупівля бурякозбиральних комбайнів проводилася поступово, на сьогодні в товаристві налічується 4 нових комбайни «Холмер Терра Дос» виробництва Німеччини. Копання цукрових буряків проводиться не тільки в Хмельницькій і Тернопільській областях, а й у Вінницькій, Волинській, Рівненській. Значно збільшився парк вантажних автомобілів для перевезення зернових та цукрового буряка і налічує близько 220 вантажних автомобілів. ТзОВ "Агробізнес" тісно працює з Волочиським, Городоцьким, Теофіпольським цукровими заводами.

Для повного забезпечення виробничих потреб було орендовано ХПП ДП ДАК "Хліб України" Волочиський КХП. В червні 2004 року було викуплено ХПП, зроблено капітальний ремонт і введено в дію, що дало змогу не тільки зберігати зерно для власного виробництва, а й надавати послуги по очистці, сушці і збереженню зернових.

Таким чином було завершено створення повного циклу виробництва: від поля до кінцевого споживача хлібобулочних виробів. Надлишки борошна, які не використовувалися для власного виробництва хліба реалізовувалися на хлібокомбінати інших областей України. Серед них ТзОВ "Торговий дім", "Львівська макаронна фабрика", Бердичівський хлібозавод, ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат", ВАТ "Хліб" м. Луцьк та ряд інших.

На продукцію міні-пекарні зростав попит і було прийнято рішення про розширення виробництва. В 2004 році товариство викупило Волочиський хлібокомбінат, зробило його повну реконструкцію, було встановлено нове обладнання виробництва Німеччини, Болгарії та Швейцарії. В липні 2005 року нове підприємство було запущено в роботу.

Товариство має розгалужену дилерську мережу: власним автотранспортом хлібобулочні вироби доставляються у Львів, Хмельницький, Вінницю, Івано-Франківськ, Тернопіль, Луцьк, Рівне та прилеглі райони до даних обласних центрів, у мережі „Сільпо”, „Фуршет”, „Вопак” „ЕкоМаркет” та ін. Продукція ТОВ „Агробізнес” користується великим попитом серед населення, тому що відповідає найсуворішим показникам якості. ТОВ „Агробізнес” неодноразово брало участь у виставках всеукраїнського та обласного значення, де ставало переможцем. У 2005 році, за високу якість продукції, хлібокомбінат Волочиської філії ТзОВ „Агробізнес” було нагороджено відзнакою „Лідер харчової та переробної промисловості України” та визнано переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України”. У 2008 році Асамблея ділових кіл за високу якість та лідируючі позиції на ринку відзначила товариство гран-прі „Кращий продукт року” та почесною нагородою „Лідер української економіки” за ефективність і результативність економічної діяльності. ТОВ «Агробізнес» забезпечує приблизно 24% тернопільського ринку хлібопродукцією, рум'яні буханці возять навіть у Київ та на Житомирщину.

Після значного підвищення виробництва хліба і хлібобулочних виробів було закуплено додатковий транспорт для доставки хліба до кінцевого споживача, вантажні автомобілі «Mercedes» і «ГАЗель».

Рис. 1.1 Організаційна структура ТзОВ «Агробізнес»

Організаційна структура являє собою фіксовані взаємозв'язки, що існують між підрозділами підприємства та працівниками. Структурними підрозділами та одиницями даного підприємства є головний інженер, старший інженер відділу кадрів, начальник планово економічного відділу (ВЕО) заступник директора з комерційних питань - у відання якого входить самоспостереження за оперативною роботою відділу збуту та реалізації продукції, а також бухгалтерія на чолі з головним бухгалтером. Зазначу, що всі керівники відділів з вищою освітою.

На даному підприємстві є власна лабораторія, яка укомплектована фахівцями з вищою і середньо технічною освітою. Перепідготовка кадрів проходить один раз на 4 роки на курсах підвищення кваліфікації.

Хлібопекарська промисловість є матеріаломісткою. Тому важливу роль у забезпеченні ритмічної і безперебійної роботи хлібопекарських підприємств грає складське господарство, що забезпечує зберігання необхідних запасів сировини, палива та інших експлуатаційних матеріалів, а так самозбереження їх якості. З метою зниження експлуатаційних витрат складські приміщення повинні бути раціонально розміщені, перебувати поблизу виробничих і допоміжних цехів і ділянок, повинні бути зручними для прийому та зберігання вантажів, внутрішньо складського і внутрішньозаводського транспортування всіх видів сировини і матеріалів.

На підприємстві існує склад, де зберігається борошно в мішках покладених в штабелі. На складі виконуються наступні основні операції:

- приймання сировини за кількістю та якістю;

- розміщення сировини і матеріалів;

- зберігання;

- підготовка сировини до відпустки у виробництво (просіювання, очищення борошна від домішок, розчинення цукру, солі, жирів);

- відпустка сировини на виробництво;

- оформлення прибуткових і витратних документів;

- облік сировини і матеріалів.

Все це дозволяє поліпшити якість збережених товарів на ТзОВ „Агробізнес” .

Треба зазначити, що відділ матеріально - технічного постачання забезпечує не тільки виробництво необхідною сировиною і матеріалами, а також і спеціальний одяг, хімією, столярними і слюсарний інструмент і т.д. Відділ матеріально - технічного постачання розробляє план постачання виробництва сировиною, паливом а також складає на них заявки. Відділ постачання відповідає за своєчасне надходження сировини, матеріалів і палива на підприємство, забезпечує їх зберігання. Одним із головних завдань відділу є прискорення оборотності матеріальних ресурсів, поліпшення організації складського господарства, організація централізованого завозу сировини і матеріалів; відділ забезпечує дотримання нормативу запасів матеріальних ресурсів. Основні завдання, що стоять перед відділами матеріально технічного постачання, зводяться до наступного:

- правильне визначення потреб підприємства та організацій промисловості в засобах виробництва;

- правильний розподіл найважливіших засобів виробництва між окремими споживачами та забезпечення мінімальних витрат, пов'язаних із заготівлею, транспортуванням та зберіганням засобів виробництва;

- своєчасне забезпечення підприємства сировиною, матеріалами та іншими засобами виробництва в необхідних кількостях, асортименті і якості, що забезпечують безперебійне виконання планів виробництва;

- прискорення просування матеріалів та інших предметів матеріально технічного постачання від постачальників до споживачів і скорочення витрат, пов'язаних із заготівлею та перевезеннями - організація розробки норм витрат з урахуванням раціонального використання сировини, матеріалів та інших ресурсів, здійснення контролю за їх економним використанням;

- визначення необхідних розмірів запасів сировини, матеріалів і палива;

- раціональне використання складського і транспортного господарства і правильна організація зберігання і обліку матеріалів.

У хлібопекарської промисловості питома вага сировини і матеріалів у собівартості продукції становить приблизно 91%, в тому числі сировини 84%. В свою чергу це розуміється, що нормальне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами, а також раціональне їх використання є одним з найважливіших завдань, що забезпечують ритмічну роботу підприємства і підвищення його економічної ефективності. Але це поки неможливо для даного підприємства і тому як такого планування немає, робота підприємства проходить без плану, так як завезення сировини виробляється щоденно, а, отже, немає ніякої гарантії, що поставка здійсниться в термін. Але треба зазначити, що планування матеріально-технічного постачання відіграє важливу роль у комерційній діяльності на підприємстві. В основі планування лежить розрахунок потреб у коштах виробництва на підприємстві. План матеріально-технічного постачання створюється в кілька стадій. У середині поточного року підприємством на підставі прогнозу очікуваного виконання річного плану і наявних попередніх показників на планований рік складає проект плану з виробництва і матеріально-технічного постачання, що надається до розгляду директора підприємства.

Планово економічний відділ розробляє перспективні та поточні плани підприємства, а також веде оперативне планування і визначає планові показники ділянок, змін (бригад); контролює виконання плану за всіма показниками як по підприємству в цілому, так і по ділянках, змінах і за допомогою всебічного аналізу виробничо господарської діяльності визначає внутрішні резерви в економіці підприємства для їх оперативного використання. Спільно з іншими підрозділами управління розробляє заходи щодо підвищення ефективності виробництва, економічно обґрунтовуючи доцільність цих заходів. У центрі уваги працівників відділу знаходяться завдання з організації праці та управління: впровадження типових проектів робочих місць, визначення норм виробітку і розцінок, обмін передовими методами праці, контроль за дотриманням трудового законодавства, участь у розробці комплексних планів впровадження наукової організації праці та планів соціального розвитку підприємства. Планово-економічний відділ веде оперативний облік виконання показників з виробництва, продуктивності праці, собівартості складає статистичну звітність по підприємству, тобто відає інформацією з найважливіших показників роботи хлібозаводу.

Отже, завдання і функції планово-економічного відділу полягають у наступному:

- забезпечує перспективними (річними), квартальними та місячними планами підрозділи підприємства, а також докладає до них розрахунки;

- розробляє постійні, тимчасові, разові, оптові та роздрібні ціни на продукцію; тарифи на роботи, послуги, кошторису витрат;

- контролює план реалізації продукції, план на прибуток;

- здійснює статистичний облік по всіх виробничих і техніко-економічним показником роботи підприємства; готує періодичну звітність;

- контролює виконання планової і фактичної собівартості; веде облік матеріалів, сировини, палива та енергоресурсів;

- забезпечує контроль за витрачанням фонду оплати праці та матеріального заохочення, за правильністю застосування форм і системи заробітної плати, тарифних ставок, розцінок, посадових окладів, за установленням розрядів робітникам і категорій фахівців.

Зупинитися так само слід на роботі такої ланки як бухгалтерія, так як вона займає чимало місця в плануванні та організації комерційної діяльності по забезпеченню підприємства матеріальними ресурсами. У ведення бухгалтерії входить організація бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства і контроль за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням муніципальної власності, а також враховує як надходять грошові та основні засоби, своєчасне відображення на рахунках операцій бухгалтерського обліку, правильне нарахування та перерахування податків до казни держави. Бухгалтерія здійснює облік використання коштів, виділених у розпорядження підприємства. Контролює виконання плану по прибутку і рентабельності виробництва, визначає фактичну собівартість продукції. Головний бухгалтер є державним контролером на хлібозаводі, відповідальність за правильність витрачання коштів і дотримання фінансової дисципліни. Так само до складу бухгалтерії входять:

- бухгалтер з торгівлі, в обов'язки якого входить складання звітів по касі;

- бухгалтер з обліку матеріалів;

- старший бухгалтер;

- касир;

- бухгалтер статист (який об'єднує всі звіти в один).

Поєднуючи функції бухгалтерського обліку і звітності та фінансової діяльності, бухгалтерія розробляє фінансовий план і стежить за його виконанням і фінансовим станом підприємства. Поряд з цим апарат бухгалтерії веде систематичну роботу в галузі фінансових взаємовідносин з постачальниками сировини та матеріалів, споживачами заводської продукції, фінансовими органами.

В умовах роботи підприємства ТзОВ „Агробізнес” на новій системі планування та економічного стимулювання серед функції, виконуваних бухгалтерією, на перший план висувалися завдання оперативного контролю за виконанням плану по реалізації та прибутку, за станом основних фондів і оборотних коштів і фондів економічного стимулювання.

Бухгалтерія бере безпосередню участь у розробці та виконанні заходів щодо підвищення ефективності всієї роботи підприємства. Даними питаннями на підприємстві займається відділ збуту. Відділ збуту готової продукції розробляє план реалізації виробів хлібопекарського підприємства і забезпечує його виконання. Відділ відповідає за своєчасну поставку продукції в торгову мережу в замовленому нею асортименті та обсязі, забезпечує дотримання вимог чинних умов постачання хліба і хлібобулочних виробів. Поряд з цим відділ збуту веде систематичну роботу з вивчення попиту споживача на продукцію підприємства, інформує про це директора хлібозаводу для вжиття заходів щодо задоволення попиту населення, укладають договори, займаються взаємозаліками, обумовлюють умови оренди, а також інші питання. Начальник відділу збуту приймає безпосередню участь в укладанні договорів на поставку продукції в обсязі та асортименті відповідними відають торгівлею організаціями та надалі забезпечує реалізацію відповідно до цих договорів. На сучасному етапі розвитку економіки необхідно, щоб у структурі підприємства був присутній відділ маркетингу, який займався б рекламуванням товару через відповідну мережу організацій, радіо, телебачення, преса. Такий відділ присутній на підприємстві хоча частково ці функції виконує відділ збуту та комерційний центр, який є своєрідним маркетинговим структурним підрозділом. Основними завданнями даного центру є:

- комплексне вивчення кон'юнктури ринку;

- забезпечення виробництва основними видами сировини та матеріалів;

- організація роздрібної торгівлі продовольчими та промисловими товарами;

- створення точок громадського харчування;

- комерційна діяльність.

Треба відзначити, що для отримання максимального прибутку підприємство передає комерційному центру право закупівлі та реалізації продукції, а також встановлювати торговельну надбавку на закупівлю продукцію. За комерційним центром закріплюються наступні види діяльності:

- забезпечення виробництва борошном в обсягах згідно з планом;

- організація роботи кіосків;

- розширення мережі фірмових кіосків.

Комерційний центр працює з магазинами, кіосками та з іншими платоспроможними споживачами своєї продукції, але як уже говорилося раніше, більшість клієнтів даного підприємства не можуть розраховуватися за куплені ними товари. Але дане підприємство не може відійти від колишніх своїх комерційних зв'язків, тому що його клієнтами є будинок інвалідів, дитячі садки, військові частини, лікарні, тобто всі його споживачі - специфічні суб'єкти ринку, і в даний час зовсім неплатоспроможні. До складу відділу збуту входить диспетчерська, на якій я хочу зупинитися.

Диспетчеризація називається централізований контроль і керівництво ходом виробництва з метою забезпечення планомірного випуску продукції, своєчасного завезення виробів в торговельну мережу контролю за роботою автотранспорту і т.д. Контроль за надходженням сировини, ходом виробничого процесу, роботою складу готової продукції повинен бути безперервним, а керівництво ділянками оперативними. Диспетчери виконують наступні функції:

- безперервний облік та поточну інформацію про роботу всіх ланок виробництва з підвищення плану і змінних завдань;

- виявлення причин відхилень від нормального ходу виробництва та вжиття заходів щодо їх усунення;

- координацію дій ланок виробництва з метою забезпечення злагодженої роботи всього підприємства.

Основним завданням диспетчерів є реалізація оперативного календарного плану роботи підприємства в кожній зміні і на кожній дільниці.

Централізація контролю й керівництва ходом виробництва передбачає організацію диспетчерського пункту, а обладнаного сигналізаційних табло пультом управління пошукової сигналізації, магнітофонних пристроєм, загальнозаводським диспетчерським комутатором, надійної телефонним зв'язком з ділянками виробництва, годинами і т.д.

На всіх підприємствах, де використовується наймана праця, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. В управлінні сучасною економікою необхідно керуватися принципами:

- чіткого розподілу праці;

- додержання дисципліни та порядку;

- повноваження й відповідальності;

- використання мотивації високопродуктивної праці;

- забезпечення справедливості;

- упевненості в постійності й стабільності роботи;

- дотримання взаємовідносин із співробітниками згідно з ієрархічним ланцюгом;

- заохочення ініціативи.

Підприємство має належний рівень розвитку виробничої бази, добре налагоджено системи заготівлі та збуту продукції. Всього на підприємстві працює більше як 1500 чол.

Асортимент (фр. assortiment -- набір, комплект) -- це склад і співвідношення окремих видів продукції підприємства, галузі виробництва або групи товарів. Асортимент продукції характеризує її склад щодо сортності та якості;- набір різних груп, видів і сортів товарів, об'єднані за споживчою, торговою або виробничою ознакою, які реалізуються суб'єктом господарювання на об'єкті торгівлі.

Асортимент буває гуртовий (оптовий) і роздрібний. Гуртовий асортимент сформований (згрупований) за певними ознаками - товарознавчими, за принципом комплексного споживання товарів чи за потребами певних соціальних груп споживачів. Розрізняють асортиментні набори товарів: торговий набір - для окремого магазину, його секції, відділів торговельної організації. У торговій практиці вживають поняття (термін) поліпшення асортименту товарів: за рахунок внутрішньо групових змін - збільшення у загальному асортименті питомої ваги товарів, які більшою мірою відповідають попиту населення, вищої якості, з кращими споживчими властивостями, з дотриманням гігієни, екології тощо.

Запуск хлібокомбінату дозволив збільшити обсяги продукції від 15 т. хлібобулочних виробів на добу, які випускала міні-пекарня, до 80 т., і значно розширити її асортимент, а також випускати кондитерські вироби. Асортимент налічує 50 найменувань.

Продукція відповідає високим показникам якості, упаковка кожного виробу оснащена штрих-кодом. Продукція філії не раз займала почесні місця на виставках районного та обласного значення. В 2005 році за високу якість хлібокомбінат Волочиської філії ТзОВ "Агробізнес" було нагороджено відзнакою "Лідер харчової та переробної промисловості України 2005" та "Переможець Всеукраїнського конкурсу якості продукції - "100 кращих товарів України".

Після введення в дію нового обладнання на ТзОВ "Агробізнес" значно розширився асортимент хлібобулочних виробів: хліб білий, хліб пшеничний формовий, хліб житньо-пшеничний, хліб “Український” формовий, батон нарізаний, булочка з родзинками, повидлом, шоколадом, маком, творогом, хліб “Домашній з кмином”, хліб “Подільський”, хліб тостерний, фруктовий хліб, заготовка для піци, плюшка московська, плетенка з маком, калач “Віночок”, булочка українська, крендель та багато інших хлібобулочних виробів.

Запущено в дію кондитерський цех, приймаються замовлення від фізичних осіб на випічку короваю до весілля та інших урочистих свят.

Асортимент виробів на підприємстві постійно розширюється. На сьогоднішній день на кондитерському цеху випікається печиво близько 10 видів сортів. Планується в найблищому майбутньому випускати також макаронні вироби.

Оформлення та упакування на підприємстві займає не останнє місце, досить прискіплива увага звертається на дизайн упакування. Різні сорти хліба представлені в упаковках різної кольорової гами. Хліб упаковується в поліетиленові пакети. Всю необхідну інформацію ТзОВ "Агробізнес" указує на упаковці - склад, зміст корисних речовин і вітамінів, кількість калорій. Товар належить до категорії повсякденного попиту - купування цих товарів відбувається без роздумів, їх рідко порівнюють між собою з аналогічними товарами. Тут особливу роль відіграє звичка.

На даному етапі ТзОВ „Агробізнес” складається з таких основних підрозділів:

- головне підприємство, де розміщується виробництво борошна та парк вантажних автомобілів і комбайнів;

- хлібокомбінат (філія товариства) - виробництво борошна та хлібобулочних виробів;

- міні-пекарня (філія товариства) - виробництво борошна та хлібобулочних виробів;

- хлібоприймальне підприємство - забезпечує прийом та зберігання зерна для виробничих цілей, має сертифікати Держстандарту України на виробничу лабораторію та зерносклади.

2. Моніторинг та аналіз основної діяльності ТОВ "Агробізнес"

Підприємство є основною ланкою господарства країни і в Україні здійснює свою діяльність згідно Закону України “Про підприємства в Україні” (1991 рік). Згідно Закону, підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Ознаки юридичної особи ТОВ "Агробізнес":

- складання самостійного бухгалтерського балансу;

- володіння круглою печаткою з повною назвою підприємства;

- володіння розрахунковим рахунком та іншими рахунками в банку.

З Статуту підприємства випливає, що основними видами його діяльності є наступні:

1. Виробництво продовольчого борошна.

2. Виробництво хлібобулочних виробів.

3.Автоперевезення та інші транспортні послуги, товарно-посередницька та інша комерційна діяльність.

4.Товарно-закупівельна діяльність, гуртово-роздрібна торгівля, виїзна торгівля, комісійна торгівля.

5.Надання послуг по збиранню врожаю зернових та копанню буряків.

6.Міжнародні транспортні перевезення вантажів.

Майно заводу складається з необоротних та оборотних активів, інших господарських засобів та цінностей, вартість яких відображена в балансі підприємства. Середній оборот коштів за 2005 рік склав більше 100 мільйонів гривень.

Основні засоби - це вартісна форма існування засобів праці, які тривалий час ( більше 1 року або операційного циклу, якщо він більше за 1 рік) не змінюючи при цьому своєї натуральної форми, багаторазово приймаючи участь у процесі виробництва, поступово спрацьовується і частинами ( у вигляді амортизаційних відрахувань ) переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції.

До основних засобів ТзОВ „Агробізнес” відносять:

- будівлі, споруди, лінії електропередач;

- транспортні засоби;

- інвентар, інструменти;

- технологічне обладнання та устаткування;

- комп'ютерна техніка, телефони, принтери, факси.

До інших необоротних матеріальних активів на заводі відноситься:

- тимчасові споруди;

- інвентарна тара;

- бібліотечні фонди.

Також на балансі заводу знаходяться:

- їдальня;

- медпункт.

Обігові кошти - це грошові кошти, які планомірно авансуються (вкладаються) в оборотні фонди та фонди обігу.

До оборотних фондів заводу відносять:

- виробничі запаси;

- витрати майбутніх періодів;

- незавершене виробництво.

До фондів обігу ТзОВ „Агробізнес” відноситься:

- готова продукція на складі підприємства;

- готова продукція відвантажена, але не оплачена;

- готівка в касі;

- дебіторська заборгованість.

ТзОВ „Агробізнес” є недержавною структурою. Майно заводу формується лише за рахунок власних коштів (статутний капітал, заборгованість по зарплаті, відрахування на пенсії, соціальне страхування).

Основним змістом виробничого процесу - є виготовлення готової продукції. На підприємствах це досягається за рахунок поєднання і взаємодії двох головних факторів - засобів виробництва і трудових ресурсів. У ході виробничого процесу робітники підприємства за допомогою засобів виробництва впливають на предмети праці і перетворюють їх у різні види готової продукції.

Основні виробничі фонди - це та частина виробничих фондів підприємства, яка бере участь у процесі виробництва впродовж тривалого часу, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлений продукт поступово, по частинах, у міру їх використання.

Основні виробничі фонди підприємств здійснюють господарський кругообіг, який складається з таких стадій: зношення основних фондів, амортизація, накопичення коштів для повного відновлення основних фондів, їх заміна шляхом здійснення капітальних вкладень.

Вартість основних фондів постійно змінюється під впливом природних процесів, виробничих умов та інновацій, її досить надійне фіксування можливе тільки на обмежений період - квартал, рік. Але й протягом кожного з цих відрізків часу основні фонди втрачають певну частину вартості. У зв'язку з цим іноді трапляються, пропозиції враховувати як виробничі ресурси тільки амортизовану частину вартості основних фондів. Мені здається, що в цьому випадку механізм участі останніх у процесі виробництва підмінюється механізмом перенесення на продукт зношеної вартості засобів виробництва. Тому у вартості першого елемента виробничого потенціалу повинна враховуватися повна вартість основних фондів.

Поряд з виробничими існують також невиробничі основні фонди. До них відносяться фонди невиробничої сфери підприємства - житлові будинки, дитячі і спортивні заклади, інші об'єкти культурно-побутового обслуговування трудящих, які знаходяться на балансі підприємства. Вони, на відміну від виробничих фондів прямо не беруть участь в процесі виробництва і не переносять свої вартості на кінцевий продукт, тому що ними він не виробляється, їх вартість зникає у сфері споживання.

Співвідношення різних груп основних фондів у їх загальній вартості являє собою виробничу структуру основних фондів. Серед них виділяють активну і пасивну частини. До першої відносяться устаткування й машини, що характеризує виробничі можливості підприємства, до другої - будівлі, споруди, трубопроводи тощо. Чим більша питома вага активної частини основних виробничих фондів, тим прогресивнішою є їх структура, тим більше випуск продукції. Збільшення питомої ваги активної частини виробничих фондів зумовлюється розгортанням НТР, постійним впровадженням досягнень науки у виробництво.

Найважливішими факторами, що впливають на структуру основних виробничих фондів, є: характер продукції, рівень автоматизації і механізації виробництва, рівень спеціалізації і кооперування, природнокліматичні умови розміщення підприємства.

Облік і планування основних фондів здійснюється в натуральній і вартісній формах. При оцінці основних фондів у натуральній формі визначається кількість одиниць обладнання, його потужність, площа, яку воно займає, та інші кількісні показники. Ці дані використовуються для визначення виробничої потужності, розробці балансів обладнання, планування виробничої програми. Для цього на підприємствах ведеться інвентаризація і паспортизація обладнання, облік його вибуття і прибуття.

Грошова або вартісна форма оцінки основних фондів необхідна для планування розширеного відтворення основних фондів, визначення розмірів амортизації, калькулювання собівартості продукції, обсягу приватизації. Основними видами вартісної оцінки основних фондів, пов'язаними з тривалістю їх участі в виробничому процесі, зношуванням і змінами умов відтворення, є такі:

- за початковою балансовою вартістю;

- за відтворювальною вартістю;

- за залишковою вартістю;

- за ліквідаційною вартістю.

ТзОВ „Агробізнес” являється одним із основних постачальників хлібобулочних виробів по Хмельницькій та Тернопільські областях. Звісно ж, є значна кількість конкурентів, які пропонують споживачам ширший асортимент продукції, проте вони ще не зовсім здатні витіснити продукцію даного підприємства.

Також значну кількість продукції замовляють міські школи, школи районних сіл, деякі приватні підприємці. Сировину для виготовлення своєї продукції завод отримує від різноманітних комерційних та державних структур. Як правило, має своїх постійних постачальників. Розрахунки з постачальниками відбуваються через банки.

Ринкові умови господарювання висувають високі вимоги до рівня конкурентоспроможності продукції. Ці вимоги на сучасному етапі розвитку суспільного виробництва в значній мірі визначаються характеристиками економічності та надійності. Тому тут характерна цілеспрямованість в процесі прийняття рішень, що організаційно і економічно забезпечать конкурентоспроможність продукції. Специфіка торгового бізнесу полягає в пошуку нових шляхів і методів збуту продукції, орієнтації на потреби і смаки споживачів. Методологія прийняття рішень при цьому базується на інтелектуальному продукті еволюції системи знань науки управління про методи впливу на людей в процесі інноваційної діяльності.

Керівництво підприємства вимушене кожного дня вирішувати багато проблем організаційного, економічного та фінансового характеру, які вимушені вирішувати інтуїтивно, методом "проб і помилок", отримуючи постійно практичний досвід.

Фінанси підприємства - це певні економічні відносини, за допомогою яких у грошовій формі шляхом формування і використання спеціальних цільових фондів здійснюються процеси розподілу і перерозподілу доходів підприємства.

Фінанси - найважливіший ресурс торгового підприємства, особливо сьогодні, коли нестача фінансових коштів дуже швидко призводить до банкрутства торгових підприємств. Управління фінансами вимагає прийняття досить ефективних рішень, оскільки фінансовий результат діяльності підприємства - прибуток - одна з головних цілей його існування. Прибуток, як кінцевий результат діяльності підприємства, являє собою різницю між сумою скоригованого валового доходу звітного періоду та сумою валових витрат. Разом з цим прибуток здійснює стимулюючий вплив на закріплення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва. Так як діяльність підприємства поки що не є привабливою для кредитування, то основну частину фінансових коштів складає прибуток.

Взагалі фінанси функціонують в процесі придбання сировини, матеріалів, та інших товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції(послуг), в процесі інвестування, створення та розподілу прибутку, виплати податків та ін. Отже, ефективне управління фінансами - запорука успіху підприємства.

Фінансову діяльність на підприємстві здійснює фінансовий директор. До його завдань належить:

- створення фінансових ресурсів для виробничого і соціального розвитку, забезпечення зростання прибутку і збільшення рентабельності;

- виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, постачальниками, по виплаті заробітної плати та інші, які випливають з фінансового плану, організація розрахунків;

- сприяння найбільш ефективному використанню виробничих фондів;

- розробка та реалізація фінансового, кредитного та касового планів;

- здійснення заходів щодо забезпечення зберігання і прискорення обертання оборотних коштів до встановлених нормативів, контроль за правильним використанням фінансових ресурсів.

Наприкінці кожного року, на основі балансу підприємства та звіту про фінансові результати, фінансовий директор складає фінансовий звіт діяльності підприємства за минулий рік. Станом на 2009 року баланс підприємства становив 65946 тис.грн., на 2011 рік становив 75492 тис.грн., з цих показників ми бачимо , що з 2009 року прибуток підприємства збільшився, тобто це позитивно вплинуло на матеріальну базу даного підприємства. В звіті відображаються показники фінансового аналізу: ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність, рентабельність та прибутковість. На основі такого аналізу та впливу зовнішніх факторів складається фінансовий план на наступні роки.

Внутрішній аналіз структури джерел фінансування пов'язаний з оцінкою альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства. При цьому основними критеріями вибору є умови залучення позикових коштів, їх "ціна", ступінь ризику, можливі напрямки використання і т.д.

У загальному випадку поза залежністю від організаційно-правових типів і форм власності джерелами формування майна будь-якого підприємства є власні і позикові кошти. У цілому інформація про розмір власного капіталу подана в додатку. До них, у першу чергу, відносяться:

- статутний капітал - вартісний відбиток сукупного внеску засновників (власників) у майно акціонерного товариства при його створенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і може бути змінений тільки за рішенням засновників підприємства і внесенню відповідних змін в установчі документи. У 2008 році становив 10000 тис.грн., і 2009 році залишився не змінним;

- пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Для обліку пайового капіталу, тобто вартості основних і оборотних запасів підприємства, по яких воно розпайоване (акціонерні товариства, приватні орендні підприємства тощо) призначено рахунок 41 “Пайовий капітал”. По кредиту відображається збільшення, а по дебету - зменшення пайового капіталу. Цей рахунок також застосовується для обліку пайових внесків членів споживчого товариства, житлово-будівельного кооперативу, колективного сільськогосподарського підприємства, кредитної спілки та інших підприємств, передбачених засновницькими документами.

- додатковий вкладений капітал - це сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал. На початку 2009 року він становить 15536 тис.грн., на кінець року 24910 тис.грн, в порівнянні з 2011 роком він становить 42403 тис.грн. спостерігається підвищення вкладеного капіталу, що позитивно впливає на розвиток підприємства.

- резервний фонд - джерело власних коштів, створюваний акціонерним товариством, відповідно до законодавства, шляхом відрахувань від прибутку;

- нерозподілений прибуток - частина чистого прибутку, що не була розподілена акціонерним товариством за станом на дату упорядкування звіту.

Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді (місяць, квартал, рік). Рух коштів відображається в звіті про рух грошових коштів в розрізі трьох видів діяльності підприємства: операційної, інвестиційної та фінансової. Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Інвестиційна діяльність - це придбання та реалізація необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Фінансова діяльність - це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

По операційній діяльності за 2009 рік становить 18254 тис.грн, а за 2011 рік 15967 тис.грн. Інвестиційна діяльність станом на 2009 рік нараховує 6223 тис.грн., на 2011 рік дорівнює 9567 тис.грн. В свою чергу фінансова діяльність підприємства на 2009 рік має 874 тис.грн., і на 2011 рік залишається не змінним.

Розділ 3. Аналіз та оцінка міжнародних валютно-фінансових та кредитних відносин ТзОВ "Агробізнес"

Основним законодавчим актом, який закріплює правові засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними суб'єктами господарювання, є Закон України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність». Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади здійснення ЗЕД в Україні і спрямований на удосконалення правового регулювання усіх видів ЗЕД, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, надання послуг відповідно до загальновизнаних засад, принципів, норм і правил міжнародної торгівлі та зобов'язань, взятих Україною в рамках міжнародних угод. У Господарському кодексі України від 16 січня 2003 року загальним положенням про зовнішньоекономічну діяльність присвячена Глава 37.

Зовнішньоекономічну діяльність підприємство веде за рахунок покупки технічного обладнання та різних видів машинного транспорту. Існує низка договорів з країнами Європи, які тісно співпрацюють з даним підприємством і до сьогодні. Значну роль відіграє договір, який був підписаний у 2007 році з провідною країною Європи - Нідерландами, з приводу придбання обладнання широкого спектра дії, який дав змогу збільшити обсяг продукції в тричі та був поновлений у 2010 році. У 2008 році був підписаний контракт з Німеччиною, з приводу купівлі вантажних автомобілів «Mercedes» і «Газель», який прискорив доставку хлібобулочних виробів від виробника до кінцевого споживача. У 2010 році підписаний договір з фірмою «Alitech» Rovereto TN, Italien на покупку нового обладнання для хлібобулочних виробів. Нове європейське обладнання було введену в дію на головні філії, це в свою чергу збільшило обсяг виробництва, підвищило якість продукції та дозволило розширити нові робочі місця. Всі міжнародні розрахунки з постачальниками підприємство здійснює через банк «Промінвестбанк України». Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності підприємства передбачається «Митним Кодексом України» через сплату ввізного мита та податку на додану вартість (ПДВ).

Існує ряд зовнішньоекономічних ризиків які супроводжують будь-яке підприємство яке веде зовнішньоекономічну діяльність. В даному випадку на перше місце цього підприємства підпадає валютний ризик, який виникає при розрахунку з постачальниками. Тобто, валютний ризик полягає в тому, що вартість іноземної валюти, яку застосовують в своїх торгових оборотах експортер чи імпортер, буде вiдрiзнятися вiд тiєї вартостi, на яку вiн розраховував, - є основним наслiдком коливання валютних курсiв. Шляхи мінімізації можуть бути такими: форвардні валютнi контракти; рахунок фактура в нацiональнiй валютi; узгодження надходжень i платежiв; отримання позики в iноземнiй валютi, в якiй дохiд буде отриманий пiзнiше; валютний опцiон; фiнансовi ф'ючерсні контракти; методи фінансування торгiвлi; методи платежiв.

У 2010 році був викуплений Новоушицький хлібозавод на якому в даний момент проводиться оснащення обладнанням, яке поступає з Німеччини і у 2011 році планується запустити завод, на якому будуть виробляти хлібобулочні вироби для постачання в країни Європи, здебільшого на сьогодні орієнтація йде на Молдову. Завдяки підписанням цих контрактів підприємство має можливість розширювати закордоні зв'язки та виступати на міжнародних ринках як повноцінне європейське підприємство. Виходячи на європейські країни підприємство таким чином має можливість залучати іноземних інвесторів для розширення виробництва.

У 2012 році були підписані наступні контракти з:

1) «Shenzen Gurki Packaging Mashine Co.», Китай. Було закуплено обладнання.

2) Компанією «Hobart» GmbH, Offenburg,Germany. Предметом контракту є постачання обладнання для мийки ящиків, і його монтаж у кількості, асортименті, за цінами і умовами платежу у відповідності зі специфікаціями, що є невід'ємною частиною цього контракту.

3) Фірмою «GLIMEK», Швеція, було закуплено обладнання.

4) ТзОВ « Shandong Wanda Boto Tyre Co.», Китай. Було закуплено шини для автотранспорту.

5) «Sinmag Equipment Corporation», Тайпей, Тайвань. Було закуплено обладнання.

6) «G&F Systems», New York, USA. Було закуплено обладнання.

7) Фірмою «HOBA B.V. MACHINE-EN APPARATENBOUW», Веесп, Нідерланди. Було закуплено обладнання.

8) Компанією «АЛИТЕХ», Роверето, Італія. Предметом договору є транспортування обладнання, виконавець зобов'язується доставити обладнання ( хлібопекарські лінії) з міста Роверето, Італія в с.м.т. Нова Ушиця, Хмельницька область, Україна.

9) Фірмою «Fritsch GmbH», Німеччина. Була закуплена кондитерська лінія.

10) З «Boyens Backservice GmbH», Ібенбюрен, Німеччина. Було закуплено технічне рапсове масло, нерафіноване, з низьким вмістом ерукової кислоти для технічного використання.

Отже, роблячи висновки вище сказаного - ТзОВ „Агробізнес” є ще досить молодою на ринку збуту,але незважачи на це, фірма має досить багато укладених контрактів з різними країнами світу і досить швидко розвивається.

Висновки

Провівши ознайомлення з економічною діяльністю підприємства ТзОВ „Агробізнес” та проаналізувавши деякі основні показники, можна зробити певні висновки.

ТзОВ „Агробізнес” був введений в експлуатацію в 2000 р. Сьогодні майже всі жителів Хмельницької та Тернопільської областях щодня вживають хліб від - ТзОВ „Агробізнес” абсолютного лідера по виробництву хлібобулочний виробів в регіоні. Продукція підприємства розповсюджується через найбільшу в регіоні мережу фірмових торгових точок, а також її можна знайти на прилавках магазинів національних і регіональних торгових мереж таких, як “Сільпо”, „Фуршет” і ін. Висока якість продукції ТзОВ „Агробізнес” підтверджена дипломом загальнонаціонального конкурсу «Вища проба».

У підприємства ТзОВ „Агробізнес” досить високий потенціал та виробничі потужності, що призводить до позитивного показника чистого прибутку. Для подальшої ще більшої прибуткової діяльності керівництву необхідно провести заходи з метою більш ефективного використання основних виробничих фондів, робочих ресурсів, по зниженню собівартості та збільшенню рентабельності виробництва та продукції. Так, незважаючи на досить великий приріст виторгу від реалізації продукції прибуток збільшився але не на значну величину. Це пояснюється перш за все не внутрішніми, а зовнішніми причинами, насамперед системою оподаткування.

Проаналізувавши процес надходження і використання фінансових ресурсів, можна прийти до висновку про те що підприємство не прибігає до використання позикових коштів, не отримає ні яких дотацій з боку держави, а єдиним короткостроковим пасивом має кредиторську заборгованість.

Джерелами фінансових коштів залишаються лише прибуток від реалізації продукції та амортизаційні відрахування. Ці ж джерела використовуються підприємством і для фінансування розширеного відтворення, капітальних вкладень, фондів нагромадження і споживання.

Отже можна зробити висновок, що підприємство існує і розвивається виключно за власні кошти. Проте не дивлячись на досить сприятливий стан хлібозаводу він аж ніяк не захищений від всілякого роду проблем, які можуть виникнути в будь-який момент, а для цього потрібно розроблювати і впроваджувати ряд запобігаючих цілей.

асортимент оцінка виробничий кредитний

Список використаної літератури

1. Бикова В.Г., Ряснянський Ю.М. Фінансово-економічний потенціал підприємств загальнодержавного значення - оцінка й управління Фінансовий механізм. - 2009. - №6. - С. 56-61.

2. Головнин С.Д. Оценка результатов хозяйственной деятельности. М., 2008. 172 с.

3. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. Й.М. Петровича. - Львів: «Магнолія плюс», видавець В.М.Піча - 2009 - 680 с.

4. Кунцевич В.О. Поняття фінансового потенціалу розвитку підприємства та його оцінки // Економіка підприємства. - 2010. - №7 (37). - С. 123-130.

5. Мец В.О., «Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства», Київ, 2009.

6. Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: «Магнолія плюс», видавець В.М. Піча. - 2009 - 367 с.

Размещено на Allbest.ur