Оцінка роботи промислового підприємства ВАТ "Червоний металіст"

Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу).

Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів е рентабельністю підприємства. Цей показник може бути обчислений як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насамперед акціонери і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення валового прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна обчислити також як відношення прибутку д обсягу реалізованої продукції. У такому вигляді цей показник більше застосовується у зарубіжній практиці.

Рентабельність окремих видів продукції Р, обчислюється з формулою:

R_i = ((Ц_і-С_і)/С_і) 100

де R_i -- рентабельність і-го виду продукції, %;

Ц_і, С_і -- відповідно ціна і собівартість і-го виду продукції.

У багато номенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групування.

Насамперед усі вироби групують за ознакою «рентабельна чи нерентабельна продукція». При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції, розраховують питому вагу (у відсотках до загальної кількості виробів), а також їх питому вагу в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.

Дуже важливо здійснити групування вироблюваної продукції за рівнем рентабельності:

-- вироби з низькою рентабельністю;

-- вироби із середньою або нормальною рентабельністю (близькою до середньої рентабельності по галузі);

-- вироби високорентабельні.

При цьому необхідно дати оцінку питомої ваги кожної групи в загальному обсязі реалізації.

Далі здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напряму зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, по яких

-- рентабельність помітно зросла;

--рентабельність суттєво не змінилася;

--рентабельність знизилася.

Групування виробів за зазначеними та, можливо, за іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба враховувати вплив на рентабельність продукції таких факторів, які:

--зміна ринкових цін на продукцію даного підприємства;

--зміна податку на додану вартість;

--зміна рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї.

Серед факторів, які впливають на собівартість продукції, особливу увагу треба звернути на час випуску продукції. У перший рік, як правило, рентабельність дуже низька, але наступні кілька років спостерігається значне підвищення її рівня. Згодом її величина стабілізується і навіть може почати зменшуватися. Однією з причин зростання рентабельності або супровідним їй фактором може бути збільшення обсягів виробництва цієї продукції. Вивчення впливу обсягу виробництва на рівень рентабельності -- цілком самостійне питання аналізу прибутковості підприємства.

2.5 Аналіз фінансового стану підприємства

Аналізуючи фінансовий стан підприємства, треба передусім чітко розрізняти фінансову діяльність і фінансовий стан підприємства.

Фінансова діяльність -- це організація рівномірного надходження, поповнення, руху і використання засобів за їх цільовим призначенням, планування фінансових ресурсів і контроль за їх формуванням і використанням.

Фінансовий стан -- це результат фінансово-виробничої діяльності. Він характеризується розміром засобів підприємства, їх розміщенням і джерелами.

Забезпеченість фінансовими ресурсами (а отже і фінансовий стан підприємства) залежить від виконання планів матеріально-технічного постачання, виробництва, реалізації та прибутку. Існує і зворотний зв'язок: відсутність грошових засобів може призвести до перебоїв у постачанні та виробництві. Отже, аналіз фінансового стану повинен спиратися на попередній аналіз виробництва і реалізації продукції, її собівартості та прибутку.

Існує декілька видів (методів) проведення аналізу фінансового стану:

--трендовий (горизонтальний) аналіз -- вивчення окремих показників за якийсь період, їх поведінки, тенденції зросту або спаду;

--структурний (вертикальний) аналіз -- визначення питомої ваги окремих показників у загальній величині;

--порівняльний аналіз -- зіставлення показників із середньо-галузевими, з показниками конкурентів, окремих ланок, з базисними періодами, планом;

-- інтегральний аналіз, що базується на Дюпонівській моделі фінансового стану -- використання в аналізі окремих показників для прийняття оперативних управлінських рішень.

Розглянемо фінансовий стан за порівняльним методом, доповнюючи його елементами горизонтального та структурного методів.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

--загальна оцінка фінансового стану;

--перевірка виконання зобов'язань за розрахунками з бюджетом, банками, кредиторами, а також використання засобів за цільовим призначенням і забезпеченості ними;

--перевірка використання права на кредитування, забезпеченості та ефективності кредиту;

--виявлення можливостей поліпшення фінансового стану н основі залучення джерел і прискорення оборотності оборотних засобів;

--розробка заходів щодо використання виявлених резервів контроль за їх виконанням.

Фінансовий стан характеризується системою показників, які відображаються у фінансовому плані, оперативному і бухгалтерському обліку та звітності підприємства.

Основними джерелами даних є бухгалтерський баланс - форма № 1 (саме тому аналіз фінансового стану часто називаю! аналізом балансу). Використовують також інші форми бухгалтерської звітності (форми № 2, 3, 4), а також баланс доходів і витрат як базу порівняння; досліджують акти і довідки перевірки фінансового стану підприємства, проведених фінансовими органами, установами банків, органами контролю, представникам організацій вищого рівня.

У бухгалтерському балансі показують наявність і стан засобі підприємства в грошовому вимірі на певну дату. Ці засоби класифікують за складом, джерелами фінансування, розміщення!*» юридичною належністю.

За складом господарські засоби поділяють на оборотні та не оборотні.

За джерелами формування розрізняють господарські засоби: власні та позикові. Суть власних засобів розкриває їх назва. Позикові засоби не є власністю підприємства, використовуються ним тимчасово протягом певного строку, після закінчення якої вони повертаються їх власнику.

В активах балансу підприємства відображаються вартість майна, цінні папери та боргові зобов'язання (інвестиції).

Пасиви -- це джерела засобів і зобов'язання підприємств за позичками і кредиторською заборгованістю, погашення яке призведе до зменшення загального капіталу або майбутніх де ходів.

Для правильного читання балансу треба визначити зміст йог статей.

Перший розділ активу «Необоротні активи» призначений для узагальнення інформації про наявність і рух усіх активів, які не оборотними.

У статті «Нематеріальні активи» відображаються нематеріальні активи, які не мають матеріальної форми, які можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше від одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для виробництва. До нематеріальних активів належать:

--права користування природними ресурсами;

--права користування майном;

--права на знаки для товарів і послуг;

--авторські та суміжні з" ними права;

-- інші нематеріальні активи.

У цій статті наводяться окремо первісна і залишкова вартість нематеріальних активів, а також вартість зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу.

У статті «Незавершене будівництво» відображається вартість незавершеного будівництва, здійснюваного для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

У статті «Основні засоби» наводиться вартість власних та одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів та орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів; подаються окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. У підсумок балансу зараховується залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату складання балансу.

У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в певний період часу.

У статті «Довгострокова дебіторська заборгованість» наводиться заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка виникає в період нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

У статті «Відстрочені податкові активи» відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах унаслідок тимчасової різниці між балансовою вартістю активів та оцінкою цих активів, яка використовується з метою оподаткування.

У статті «Інші необоротні активи» наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до зазначених вище статей розділу «Необоротні активи».

Аналіз фінансової стійкості підприємства

Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Найбільш загальним показником фінансової стійкості є надлишки та нестатки джерел засобів для формування оборотних активів, що розраховується як різниця величини джерел засобів і відповідної величини запасів і витрат. Загальна величина запасів і витрат підприємства дорівнює підсумку розділу II активу балансу.

Під час аналізу використовують декілька показників, що відображають різний ступінь охоплення засобів, показаних у балансі.

Перший показник -- наявність власних оборотних засобів; визначається різниця величини джерел власного капіталу та величини необоротних активів:

ОЗ_вл = Д_влк-А_н,

де ОЗ_вл -- власні оборотні засоби;

Д_влк -- джерела власного капіталу (розділ І пасиву балансу);

А_н,-- необоротні активи (розділ І активу балансу).

Другий показник -- наявність власних і довгострокових зобов'язань джерел формування запасів і витрат, одержується збільшенням попереднього показника на суму довгострокових: кредитів і позикових засобів:

ОЗ_влд = (Д_влк +Д_к) - А_н, ,

де Д_к -- довгострокові зобов'язання.

Третій показник -- загальна величина головних джерел формування запасів і витрат; дорівнює сумі попереднього показника та величини короткострокових кредитів і позиковим засобів:

03 = (Д_влк+Д_к+К_кр)-А_Н,

де ОЗ -- загальна величина джерел формування запасів і ви трат;

К_кр -- короткострокові кредити і позикові засоби.

Кожний із наведених показників наявності джерел формування запасів і витрат має бути зменшений на суму іммобілізації оборотних засобів у складі інших дебіторів та інших оборотних: активів.

Цим трьом показникам наявності формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування.

Це: надлишок (+) або нестаток (-) власних оборотних засобів:

ОЗ_вл= О3_вл - А_о,

де А_о-- запаси і витрати;

надлишок (+) або нестаток (-) власних і довгострокових зобов'язань джерел формування запасів і витрат:

ОЗ_вл= О3_вдл - А_о,

надлишок (+) або нестаток (-) загальної величини головних джерел формування запасів і витрат:

ОЗ = ОЗ-А₀.

Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансову ситуації за ступенем їх стійкості.

При ідентифікації типу фінансової ситуації використовують тримірний показник.

Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій:

1. абсолютна стійкість фінансового стану;

2. нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність;

3. нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів.

Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто якщо виконуються такі умови:

-- виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;

-- вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових і довгострокових джерел формування запасів і витрат.

Якщо ці умови не виконуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (передкризовою).

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, -- грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості.

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості

Дебіторська і кредиторська заборгованість виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, фінорганами, підрядчиками, робітниками і службовцями, органами соцстрахування, депонентами, підзвітними особами тощо.

Значні розміри дебіторської і кредиторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних засобів між підприємствами.

Дебіторська заборгованість -- це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень. Кредиторська заборгованість -- результат напруженого фінансового стану; в результаті нестачі необхідних засобів затримується виконання платежів різними організаціями та особами. Суворий контроль за своєчасною виплатою кредиторської заборгованості має велике значення, оскільки затримання платежів може стати причиною фінансових ускладнень підприємств-кредиторів і негативно позначитися на виробничих стосунках.

Дебіторська заборгованість показана в розділі II балансу за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» та «Дебіторська заборгованість за розрахунками» .

Продукція, випущена понад завдання або не передбачена завданням, у розрахунок виконання плану з асортименту не приймається.

Спосіб середнього відсотка мис також свої недоліки: він нівелює вплив позицій асортименту, з яких виробниче завдання недовиконане або перевиконане. Тому в ході аналізу висновки щодо виконання завдання з асортименту за середнім відсотком слід доповнювати розрахунками за способом найменшого відсотка та оцінки питомих асортиментних позицій в їх загальній кількості.

Для того, щоб підприємство мало змогу вижити в умовах жорсткої конкуренції та бути прибутковим і рентабельним, керівництву необхідно володіти методикою фінансового аналізу, мати певну інформаційну базу для його проведення та відповідних кваліфікованих робітників для реалізації цієї методики на практиці.

3. Аналіз роботи „ВАТ Червоний металіст”

3.1 Розрахунок показників обсягу виробництва і реалізації продукції на „ВАТ Червоний металіст”

Розглянемо на прикладі (табл. 1) оцінку виконання завдання випуску продукції з асортименту.

Таблиця 1. Оцінка випуску продукції за асортиментом, тис. шт.

Вид продукції	Виробниче завдання з урахуванням заборгованості попередніх періодів	За звітом	Відхилення від завдання	Виконання завдання %	Зараховується у виконання завдання
А	400	360	-40	90,0	360
Б	320	340	+20	106,2	320
В	2 80	265	-15	94,6	265
Г	145	190	+45	131,0	145
Д	540	575	+35	106.5	540
Разом	1 685	1730	+45	102,7	1630

Процент виконання завдання з асортименту становить 90%, (за способом найменшого відсотка) і 96,7% (1630 : 1685 х 100) за середнім відсотком. За способом оцінки позицій завдання виконано на 60% (з п'яти позицій план виконано по трьох).

3.2 Розрахунок показників забезпечення підприємства „ВАТ Червоний металіст” матеріальними ресурсами

Щоб розрахувати вплив найбільш загальних факторів, складемо табл.2 і виконаємо потім відповідні розрахунки їх впливу на обсяг товарної продукції.

Розрахунок впливу факторів

1. Зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції:

152 тис. грн. * 1,8644 = + 283,39 тис. грн.

2. Зміна матеріаловіддачі порівняно з планом:

- 0,326 * 860 тис, грн. = - 280,36 тис, грн. Разом: + 3,03 тис. грн.

Другий варіант розрахунків з використанням показника матеріаломісткості продукції

Таблиця 2

Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+,-)
1 . Товарна продукція, тис. грн.	1320	1323	+ 3
2. Витрати основних матеріалів, тис. грн.	708	860	+ 152
3. Матеріаловіддача (1 : 2)	1,8644	1,5384	-0,326
4. Матеріаломісткість продукції (2 : 1)	0,5364	0,65	+ 0,1136

1. Зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції: 152 тис. грн.: 0,5364 = + 283,3 тис. грн.

2. Зміна матеріаломісткості продукції порівняно з планом (зворотний вплив):

-(+0,1136)- 1323 тис, грн.: 0,5364 = - 280,2 тис, грн.

Разом: + 3,1 тис. грн.

Проілюструвати вплив додаткових факторів можна за допомогою табл. 3.

Таблиця 3: Дані для аналізу використання матеріальних ресурсів

Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+,-)
1 . Обсяг виробництва цементу, тис. т	1200	1235	+ 35
2. Залишок клінкеру на початок року, тис. т	20	25	+ 5
3. Вироблено клінкеру за рік, тис. т	970	990	+ 20
4. Використано клінкеру -- всього, тис. т	982	1003	+ 21
у тому числі:
-- на виробництво власної продукції	960	950	-10
-- на поставку іншим підприємствам	22	53	+ 31
5. Залишок клінкеру на кінець року, тис. т	8	12	+ 4
6. Норма витрат клінкеру на 1т цементу, кг	800	769,23	-30,77-
7. Вихід цементу з 1 т клінкеру, т	1,25	1,3	+ 0,05

Спрощений розрахунок передбачає визначення впливу тільки двох факторів. Це:

1. Зміна кількості використаного клінкеру на виробництво власної продукції:

-10 тис. т- 1,25т/т = - 12,5 тис. т.;

2. Зміна матеріаловіддачі:

+ 0,05 т/т * 950 тис. т = + 47,5 тис. т. Разом: + 35 тис. т.

Цей приклад не пов'язаний з даними табл. 2.

Перший фактор має комплексний характер і узагальнює дій таких чотирьох факторів:

а) вплив понаднормативного залишку клінкеру на початок року:

+ 5 тис. т * 1,25 = +6,25 тис. т;

б) вплив зміни обсягу виробництва клінкеру за рік порівняно з планом:

+ 20т- 1,25 = + 25,0 тис. т.;

в) вплив зміни залишку клінкеру на кінець року (зворотний вплив):

- (+ 4 тис. т) * 1,25 = - 5 тис. т.;

г) вплив понад планового продажу клінкеру іншим підприємствам галузі (зворотний вплив):

- (+ 31 тис. т) * 1,25 =-38,75 тис, т.

Разом: - 12,5 тис. т

Ці розрахунки можна виконати з використанням показника норми витрат на одиницю продукції таким чином:

1. Зміна кількості використаного клінкеру на виробництво власної продукції:

10 тис. т : 0,8 т/т = - 12,5 тис. т ;

2. Зміна норми витрат на одиницю продукції (матеріаломісткості):

- (- 0,03077) * 1235 / 0,8 = + 47,5 тис. т, у тому числі у складі першого фактора:

а) 5: 0,8 = + 6,25 (тис. т);

б) 20 : 0,8 = + 25 (тис. т); в)-4: 0,8 = -5 (тис. т);

г)-31 : 0,8 = -38,75 (тис. т). Усього: - 12,5 тис. т Разом: + 25 тис. т.

Отже, резерви виробництва становлять 43,75 тис. т цементу (5,0 + 38,75).

3.3 Розрахунок показників забезпечення підприємства„ВАТ Червоний металіст” основними фондами

Для розрахунку показників використання основних фондів використаємо таблицю 4.

Таблиця 4

Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+,-)
1 . Обсяг товарної продукції, тис. грн.	1320	1323	+ 3
2. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	660	696,3	+ 36,3
3. Виробничі площі, м2	13200	13230	+ 30
4. Кількість верстатів, одиниць	75	80	+ 5
5. Кількість годин, відпрацьованих усіма верстатами за рік	150000	132300	-17700
6. 3 них у першу зміну	100 000	94500	-5500
Розрахункові показники
7. Фондовіддача (1:2)	2,0	1,9	-0,1
8. Кількість годин, відпрацьованих одним верстатом за рік (5 : 4)	2000	1653,75	- 346,25
9. Випуск продукції на одиницю площі, грн7мг(1 :3)	100	100	-
10. Середньорічний виробіток одного верстата, грн. (1 :4)	17600	16 537,5	-1062,5
11. Середній виробіток за 1 верстато-годину, грн. (1:5)	8,8	10,0	+ 1,2
12. Коефіцієнт змінності (5 : 6)	1,5	1,4	-0,1

Особливу увагу завжди звертають на розрахунки та аналіз показника фондовіддачі (фондомісткості продукції).

Розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції

І. З використанням величини основних фондів

1. Зміна величини основних виробничих фондів:

36,3 тис. грн. * 2 грн./грн. = 72,6 тис. грн.

2. Зміна фондовіддачі:

- 0,1 грн./грн. * 696,3 тис. грн. = - 69,63 тис, грн.

Разом: 3,03 тис. грн.

II. З використанням виробничих площ

1. Зміна виробничих площ:

+ 30 м² * 100 грн. / м² = + 3,0 тис. грн.

2. Зміна випуску продукції у розрахунку на одиницю площі:

0-132300м² = 0,0

Разом: 3,0 тис. грн.

III. З використанням кількості верстатів

1. Зміна кількості верстатів:

5 * 17,6 тис. грн. = 88 тис. грн.

2. Зміна середньорічного виробітку одного верстата: - 1062,5 грн. * 80 = - 85 тис, грн. Разом: 3,0 тис. грн.

IV. З використанням відпрацьованого часу

1. Зміна кількості відпрацьованих годин:

- 17700 год. * 8,8 грн. / год. = - 155,76 тис. грн.

2. Зміна виробітку за 1 верстато-годину:

1,2 грн/год * 132300 год= 158,76тис.грн.

Разом: 3,0 тис. грн.

Те саме, але з трьома факторами:

1. Зміна кількості верстатів

5 * 2000 год * 8,8 грн./год = 88000 грн.

2. Зміна кількості годин, відпрацьованих одним верстатом за рік:

- 346,25 год * 80 * 8,8 грн. / год = - 243 760 грн.

3. Зміна середнього виробітку за одну верстато-годину

1,2 грн/год * 1653,75 год -80= 158760грн.

Разом: 3000 грн.

Зведення резервів, тис. грн.

1. Підвищення фондовіддачі до планового рівня..............69,63

2. Підвищення середньорічного виробітку одного

верстата до планового рівня......................................................85,00

3. Більш повне використання часу роботи верстатів ......155,76

4. Доведення часу роботи кожного верстата

до запланованого рівня ...........................................................243,76

Усього:....................................................................... 243,76

Оскільки всі резерви дублюють один одного, то слід брати тільки найбільший.

3.4 Аналіз прибутку і рентабельності „ВАТ Червоний металіст”. Аналіз чистого прибутку

Фінансові результати підприємства наведено в табл. 4

Таблиця 4 Прибутки та збитки „ВАТ Червоний металіст” за звітний рік

Показник	Звітний рік	Відхилення фактичних даних від плану
	За планом	Фактично	Сума %
1. Валовий прибуток	660	620	-40	6,1
2. Операційні доходи і витрати	-200	-203	-3	-1,5
3. Фінансові результати від операційної діяльності (1+2)	460	417	-43	9,3
4. Фінансові результати від інвестиційної діяльності	--	+ 15	+ 15
5. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (3 + 4)	460	432	-28	5,9
6. Податок на прибуток	138	130	-8	5,8
7. Фінансові результати від звичайної діяльності (5 - 6 )	322	302	-20	6,2
8. Надзвичайні доходи і витрати	--	-18	-18
9. Чистий прибуток або збиток (7 + 8)	322	284	-38	-11,8

За даними табл.4 можна зробити такі висновки. План з чистого прибутку підприємство„ВАТ Червоний металіст” не виконало (88,2%), недобір прибутку становив 38 тис. грн. Це сталося, в першу чергу, через значне невиконання плану з валового прибутку (- 40 тис. грн.). Як позитивне явище слід відзначити одержані незаплановані суми від інвестиційної діяльності (15 тис. грн.). Проте в роботі підприємства є й 18 тис. грн. збитків, пов'язаних з надзвичайними подіями.

Аналіз валового прибутку

Аналіз виконання плану з прибутку від реалізації товарної продукції починається з розрахунку впливу основних факторів. Для цього необхідно взяти вихідні дані з форми № 2 за звітний рік і відповідну інформацію за попередній рік, а також відомості про зміну обсягів реалізації (виробництва) в натуральних показниках або в незмінних цінах. Приклад необхідних технічних розрахунків наведено в табл. 5.

Таблиця 5 Показники формування валового прибутку на „ВАТ Червоний металіст”

Показник	За звітом у минулому році	Реалізація у звітному році за цінами, собівартістю та структурою минулого року	Фактична реалізація за звітний період, за структурою та собівартістю минулого року	Фактично у звітному періоді
1 . Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).	1000	950	1243	1243
2. Собівартість реалізованої продукції ( рядок 040)	540	513	671	623
3. Валовий прибуток (від реалізації товарної продукції) (рядок 050)	460	437	572	620
4. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції (2 : 1 цієї табл.), коп.	54	54	54	50,1

Вплив факторів розраховується так:

1) вплив обсягу реалізації товарної продукції:

437 - 460 = - 23 (тис. грн.)

або

460 * (- 5 ) : 100 = - 23 (тис. грн.) (негативний вплив);

2) вплив зміни цін:

572 -437 = + 135 (тис. грн.) (позитивний вплив),

у тому числі:

а) вплив зміни цін на готову продукцію:

1243 - 950 = 293 (тис. грн.) (позитивний вплив);

б) вплив зміни цін на сировину, напівфабрикати, енергію тощо:

-- (671 -513) = -158 (тис. грн.) (негативний вплив);

3) вплив собівартості продукції та асортиментно-структурних зрушень

620 - 572 = +48 (тис. грн.).

Загальний вплив усіх факторів:

- 23 + 135 + 48 = + 160 (тис. грн.).

Зростання прибутку порівняно з минулим роком становило: 620 - 460 = + 160 (тис. грн.).

Якщо аналізується прибутковість реалізованої продукції одного виду, то визначають дію лише трьох факторів. Розрахунки їх впливу рекомендується здійснювати на підставі внутрішньогосподарської інформації, яка, до того ж, містить планові дані. Вихідну інформацію для розрахунків наведено в табл. 6.

Таблиця 6: Фінансові показники пов'язані з реалізацією продукції

Показник	За планом	Фактично	Абсолютне відхилення (+,-)
1 . Реалізовано продукції:
а) у тис. грн.	850	800	-50
б) в одиницях	10000	8000	-2000
2. Ціна за одиницю продукції, грн.	85	100	- 15
3. Собівартість реалізованої одиниці, грн.	70	75	+5
4. Прибуток на одиницю продукції, грн.	15	25	- 10
5. Прибуток від реалізації всієї товарної продукції (16-4), тис. грн.	150	200	+50

Розрахунок впливу факторів на величину валового прибутку від реалізації товарної продукції

1) вплив обсягу реалізації продукції в натуральному вимірі:

(-2000)-15 =-30 000 (грн.)

або

150000((8000/10000)-1)=-30000(грн)

2) вплив зміни собівартості продукції:

- (+ 5) * 8000 = - 40000 (грн.);

3) вплив зміни цін:

+ 15-8000 = +120 000 (грн.). Разом: + 50 000 (грн.).

Два фактори негативно впливали на суму прибутку і разом зменшили його на 70 тис. грн., резерв -- лише 30 тис. грн.

Аналіз рентабельності „ВАТ Червоний металіст”

Рентабельність підприємства -- це найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва та реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційні фінансові результати. На підставі даних табл. 4 і 5 виконаємо потрібні розрахунки в табл. 7:

Таблиця 7

Показник	У минулому році	У звітному році	Відхилення (+,-)
1 . Чистий прибуток, тис. грн.	248	284	+ 36
2. Середньорічна величина виробничих фондів, тис. грн.	1550	1577	+ 27
3. Обсяг реалізації продукції, тис. грн.	1320	1243	-77
4.Рентабельність підприємства, % (ряд. 1 : ряд. 2 * 100)	16	18,01	+ 2,01
5. Реалізація на 1 гри. виробничих фондів, коп. (3 : 2)	85,16	78,82	-6,34
6. Прибуток на 1 грн. реалізації, коп. (1:3)	18,79	22,85	+ 4,06

Рентабельність „ВАТ Червоний металіст” у звітному періоді становила 18,01% і була більша проти минулого року на 2,01%. Зміна цього показника є результатом дії двох факторів, %:

1) зміни реалізації на 1 грн. виробничих фондів:

-6,34- 18,79: 100 = -1,19;

2) зміни прибутку на 1 грн. реалізації продукції:

+ 4,06 * 78,82: 100 = + 3,20

Разом: + 2,01.

Таким чином, підвищення рентабельності „ВАТ Червоний металіст” пояснюється виключно зростанням рентабельності продукції. Використання виробничих фондів погіршилось, унаслідок чого цей показник підприємства зменшився на 1,19% (резерв зростання).

Резерви збільшення чистого прибутку підприємства

1. Резерви збільшення прибутку підприємства внаслідок використання резервів обсягу реалізації продукції (АР). Сума резерву обсягу реалізації-- 340 тис. грн. Чистий прибуток на 1 грн. реалізованої продукції у звітному періоді становив 22,85 коп. Звідси сума резерву:

П = 340 * 0,2285 * 78 (тис. грн.).

2. Резерви збільшення прибутку внаслідок використання резервів собівартості продукції (умовно) 80 тис. грн.

3. Резерви, пов'язані з ліквідацією сум надзвичайних витрат (див. суму в табл. 9.1, ряд. 8 )-18 тис, грн.

Разом: 176 тис. грн.

З урахуванням сплати податку з прибутку додатковий чистий прибуток становитиме:

176-(1-0,3) =123 (тис. грн.).

Резерви збільшення рентабельності підприємства:

1. Додаткове збільшення рентабельності за рахунок резервів чистого прибутку:

R_п= 123 / 1577 * 100 = 7,80 (%).

2. Підвищення рівня рентабельності підприємства за рахунок кращого використання виробничих фондів: 1,19%

Разом: 8,99%

3.5 Розрахунок показників фінансового стану підприємства

Складемо за даними балансу аналітичну таблицю (табл.8.), що характеризує фінансову стійкість.

Таблиця 8 Показники фінансової стійкості

Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна за період (+,-)
1. Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації	7604	13438	+5834
2. Основні засоби та ін.	4260	10186	+5926
3. Наявність власних оборотних засобів (1 -2)	3344	3252	-92
4. Довгострокові кредити та залучені засоби	240	600	+360
5. Наявність власних .засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат (3 + 4)	3584	3852	+286
6. Короткострокові кредити та зобов'язання	240	380	+ 140
7. Загальна величина основних джерел формування запасів (5 + 6)	3824	4232	+408
8. Загальна величина запасів	3460	3976	+516
9. Надлишок (+) або нестаток (-) власних оборотних засобів (3 - 8)	-116	-724	-606
10. Надлишок (+) або нестаток (-) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат (5 - 8)	+ 124	-124	+248
11. Надлишок (+) або нестаток (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (7 - 8)	+394	+256	-136
12. Тримірний показник фінансової ситуації (ряд. 9, ряд. 10, ряд. 1 1)	(0, 1, 1)	(0,0,1)	--

За даними, наведеними у таблиці, фінансовий стан „ВАТ Червоний металіст” характеризується як нестійкий. На кінець звітного періоду мало місце збільшення джерел власного капіталу і довгострокових зобов'язань формування запасів і витрат.

На початок року кризовий стан ще не відчувався, це видно з рядків 7 та 8 (3824 > 3460 на 364 тис. грн.), на кінець звітного періоду різниця значно зменшилася і становила 256 тис. грн. (4232 - 3976).

Але підприємство ще буде існувати, оскільки короткострокові кредити, використовувані для формування запасів і витрат (ряд. 6 - ряд. 11), не перевищують виробничих запасів і готову продукцію.

Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості наведено в Таблиці 9

Таблиця 9

Розрахунки з кредиторами	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага,%	у сумі, тис. грн	у питомій вазі
1 . Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	500	66,13	450	63,02	-50	-3,11
2. Поточні зобов'язання за розрахунками: -- з одержаних авансів	100	13,22	120	16,80	+20	+3,58
-- з бюджетом	20	2,64	40	5,60	+20	+2,96
-- з позабюджетних платежів	6	0,79	8	1,12	+2	0,33
-- зі страхування	14	1,85	6	0,84	-8	-10,1
-- з оплати праці	36	4,76	20	2,80	-16	-1,94
-- з учасниками	60	7,93	70	9,80	+ 10	+1,87
Інші поточні зобов'язання	20	2,64	--	--	-20	--
Усього	756	100	714	100	-42	--

Дані таблиці показують, що в складі кредиторської заборгованості виникли суттєві зміни. Так, зменшилася кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, а також з оплати праці та зі страхування. Але збільшилася заборгованість з бюджетом, з одержаних авансів. За рік кредиторська заборгованість зменшилася на 42 тис. грн.

Висновок

Згідно із законом України "Про підприємства в Україні" на території нашої держави можуть діяти підприємства таких видів:

* приватне, засноване на власності фізичної особи;

* колективне, засноване на власності трудового колективу підприємства;

* підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (асоціації. консорціуми, концерни та інші);

* комунальне, засноване на власності відповідної територіальної громади;

* державне підприємство, засноване на державній власності;

* господарське товариство.

Підприємство це важлива, складна, відкрита, унікальна і необхідна феноменологічна система, яка базується на його виробничо-технічній, організаційній та економічній побудові і яка спрямована на задоволення потреб громадян та розвиток національного господарства та на підвищення ефективності його функціонування.

Розглядаючи економічну модель підприємства, можна побачити дійсну відкритість його як системи. На її вході можна спостерігати мобілізацію підприємством природних, трудових, фінансових, інформаційних та підприємницьких ресурсів від неоднорідних учасників ринку за певних умов. На виході системи - продукція, послуги, продукти та інше, що пропонуються підприємством споживачам і підлягає реалізації. З іншого боку, відбувається зовнішній вплив на економічну модель, який проявляється у дотриманні нормативно-правової бази, реагуванні на соціально-економічні явища і процеси, що притаманні даному етапу розвитку конкретної країни, у вивченні світового досвіду та орієнтації на його найкращі результати.

Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, які відбуваються у відповідних підрозділах. Саме склад цих підрозділів і характеризує виробничу структуру підприємства.

Головною метою підприємства як системи є: з макроекономічної точки зору, - задоволення потреб споживачів у його продукції з високими споживчими властивостями і якістю при мінімальних витратах, збільшення внеску у розвиток національної економіки; з мікроекономічної точки зору, максимізація прибутку шляхом кращого використання своїх можливостей на ринку.

Підприємство як відкрита система своє існування і розвиток підгримує на взаємодії із зовнішнім середовищем. При цьому умовою існування системи є певна відповідність між середовищем та системою. Ефективність зміни відповідності залежить як від якості елементів системи, так і від способу їх поєднання, тобто від структури системи.

Безумовно, що всі ці основи системної побудови підприємства перебувають у постійній взаємодії забезпечуючи досягнення головних завдань.

На будь-якому підприємстві налагоджена взаємодія між підрозділами основного виробництва, виробничою та соціальною інфраструктурою, що дає змогу більш ефективно вирішувати існуючі проблеми всередині самого підприємства. Структура підприємства може змінюватися під впливом ринкової кон'юнктури та рівня кооперування.

Література

1. Савицкая Г.В Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998. -

2. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник / Н.А. Русак, В.Н. Стражева, О.Ф. Мигун и др. / Под общ. Ред. В.И. Стражева. - Мн.: Выш. шк., 1998. - 338с.

3. Баканов М.Н., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 4-е изд.; доп. и перераб. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 416с.

4. Баканов М.Н., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 3-е изд.; перераб. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 288с.

5. Демченко В.С., Милета В.Н. Системный анализ деятельности предприятий. - М.: Финансы и статистика, 1990. - 182с.

6. Калина А.В., Канева М.Н., Ященко В.А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровень): Учебно-методическое пособие. - К.: МАУП, 1998. - 272с.

7. Севрук М.А. Экономический анализ в условиях самостоятельности предприятия. - М.: Финансы и статистика, 1989

8. Анализ экономики. Страны, рынок, фирма: Учебник / Под ред. Проф. Рыбалкина. - М.: Междунар. Отношения, 1999. - 304с.

9. Шеремет А.Д., Сайфулина Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА - М.; 1996, - 176с.

10. Савицкая Г. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК: Учебник. - Мн.; МП «Экоперспектива», 1998. - 494с.

11 Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1998. - 256с.

12. Сапко В.В., Мельничук Г.М., Науменко Г.О. Облік та аналіз в управлінні підприємством. - К.: Техніка. 1992. - 182с.

Размещено на Allbest.ru